Среда, 25.06.2025, 03:12
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Фінанси

Реферат на тему Інвестиційний потенціал недержавних пенсійних фондів
Реферат на тему Інвестиційний потенціал недержавних пенсійних фондів.
У розвинених ринкових економіках світу реформування системи пенсійного забез-пе-чення, яке розпочалося наприкінці ХХ сторіччя, відбувається шляхом заміщення солідар-ної системи пенсійного забезпечення накопичувальною. Так, пенсійна система Великобри-танії складається з трьох рівнів: система державного страхування, система професійних пенсій, система персональних пенсійних планів і пенсій. Пенсійна система Німеччини має в своїй основі трирівневу модель: державне обов’язкове пенсійне страхування, виробниче пенсійне страхування (добровільна справа керівників фірм і підприємств) та приватне страхування. Пенсійна система Швейцарії складається з державного, трудового та особистого пенсійного страхування. Пенсійна система Швеції складається з трьох рівнів – розподільчого, накопичувального і добровільного. В Україні, як відомо, з 1 січня 2004 року також діє трирівнева система пенсійного забезпечення, яка складається з Пенсійного фонду України, Державного накопичувального пенсійного фонду та системи недержавних накопичувальних пенсійних фондів.
Отже, в результаті дії реформаційного процесу формується нова багаторівнева систе-ма пенсійного забезпечення, яка здатна виконувати не лише компенсаційну функцію в системі економічних відносин, а й інвестиційну. Її реалізація на практиці стає можливою завдяки створенню системи недержавних (приватних, корпоративних) накопичувальних фондів, які, по суті, є інститутами спільного інвестування на фінансовому ринку країни. У цьому контексті виникають дві проблеми. Перша – це проблема реалізації ефективної інвестиційної політики фондів, та друга – це проблема оцінки їх інвестиційного потен-ціалу.
Якщо проблема збереження та примноження вартості активів накопичувальних пенсій-них фондів на теоретично-методологічному рівні є центральною проблемою теорії інвесту-вання, яка достатньо ґрунтовано розроблена в науковій літературі, то проблема оцінки інвестиційного потенціалу накопичувальних фондів є новою. Принаймні у вітчизняній літературі фактично не існує фундаментальних досліджень за даною темою. Серед інозем-них авторів можна виокремити наступних авторів: Д. Вітас [1], Е. Валкер, Ф Лефорт [2], Д. Чен-Лю [3] та ін.
У зв’язку з цими обставинами тематику даного дослідження можна вважати актуаль-ною та такою, що має практичну значимість.
Метою даного дослідження є оцінка рівня інвестиційного потенціалу недержавних пенсійних фондів в Україні на основі проведення міжнародного порівняльного аналізу.
Нормативно-правове поле діяльності недержавних накопичувальних пенсійних фон-дів в Україні. Згідно з чинним законодавством України одними із нових видів установ, що здійсню-ватимуть управління пенсійними заощадженнями громадян, стають недержав-ні нако-пичу-вальні пенсійні фонди.
Недержавний пенсійний фонд – це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність ви-нятково з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учас-никам зазначеного фонду у визначеному Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення” [4].
До складу активів пенсійного фонду згідно з чинним законодавством входять]: –
активи в грошових коштах;–
активи в цінних паперах; -–
інші активи.
Пенсійні активи у цінних паперах складаються з:
1) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства;
2) акцій та облігацій українських емітентів, що відповідно до норм законодавства пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформацій-ній системі, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 відсотків від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством);
3) цінних паперів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав, при цьому встановлення вимог до рейтингу зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній здійснюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
4) облігацій іноземних емітентів і з відповідним інвестиційним рейтингом;
5) акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках і пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонсь-ка, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій повинен провадити свою діяльність не менше ніж протягом 10 років і бути резидентом країни, що має відповідний інвестиційний рейтинг.
Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані винятково для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов’язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов’язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення.
Як бачимо, на законодавчому рівні встановлено досить широке поле інвестиційних можливостей пенсійних фондів. Вони мають право вкладати кошти не лише в інвестиційні активи на фінансову ринку Україні, а й на інших фінансових ринках світу. Слід зазначити, що це звичайна світова практика, оскільки можливості ринку однієї країни залежно від пев-них обставин мають обмежені інвестиційні можливості. Крім того, географічна дивер-си-фі-кація активів фонду, як відомо з теорії інвестицій, є одним з високоефективних методів зниження інвестиційних ризиків фонду, 6].
Наприклад, у Великобританії станом на кінець 2003 року активи пенсійних фондів становили ?1,06 трлн. При цьому 30 % цих активів пенсійних фондів Великобританії були розміщені в державних цінних паперах уряду цієї країни, 37 % – в іноземних цінних паперах, решта активів – це інвестиції в нерухомість, хеджові фонди або банківські депозити].
Виходячи із законодавчо встановлених норм у процесі реалізації пенсійної реформи на фінансовому ринку України з’являються нові потужні інститути спільного інвесту-вання, як мають достатньо великий інвестиційний потенціал. Пенсійні активи створюють-ся за рахунок накопичення пенсійних внесків і доходу від їх інвестування, а пенсійні ви-плати здійснюються лише після досягнення платником внесків пенсійного віку. Ці обста-вини зумовлюють досить великий строк розпорядження цими коштами і дозво-ляють у межах накопичувальної системи нагромаджувати значні обсяги інвестиційних ресурсів. Наприклад, у Нідерландах станом на 2003 рік пенсійні активи накопичуваль-них пенсій-них фондів становили 113 % ВВП, у Швейцарії – 102, в країнах, що пізніше розпочали пенсійну реформу, цей ресурс поки що значно менше, наприклад, в Угорщині – 5 %, а в Чехії – 4 %].
Розвиток глобальних пенсійних фондів. Пенсійна галузь у всьому світі в останні п’ят--надцять років розвивається швидкими темпами завдяки переходу від солідарної системи пенсійного забезпечення до накопичу-вальної. Наприклад, активи пенсійних фондів країн великої сімки у 2001 році стано-вили 45 % їхнього кумулятивного ВВП, а в 1991 році – лише 29 %. Тобто відбувся приріст пенсійних заощаджень на рівні майже 4,4 % щорічно. Для розрахунку використано формулу безперервного нарощування: r = ln(45 % /29 %)/10, де r – ставка нарощуван-ня,].
У таблиці 1 можна побачити вражаючу динаміку зростання активів глобальних пен-сійних фондів. При цьому, частка трьох – США, Великобританія та Японія – становить по-над 80 % станом на 2001 рік. Це пов’язано з тим, що дані країни найбільше здійснили пере--хід до накопичувальної системи пенсійного страхування. За останніми даними, в сві-товій пенсійній індустрії у розпорядженні пенсійних фондів на кінець 2003 ро-ку знаходиться близько $15 трлн пенсійних активів]. Тобто порівняно з даними, наве-деними в таблиці 1, обсяги глобальних пенсійних активів зросли ще на 3,5 трлн. доларів США, або на 30 % за два роки.
Таблиця 1
Структура та динаміка зростання активів глобальних
пенсійних фондів, млрд доларів США
Джерело: за даними сайту http://www.dfp.gov.ua
Країни з перехідною економікою, звичайно, знаходяться в ар’єргарді цього процесу, оскільки пенсійні реформи тут розпочалися з значною затримкою у часі, ніж у розвинених країнах. Крім того, “стартові умови” реформування були нерівними. Розвинені країни Західної Європи, Північної Америки, Південно-східної Азії почали реформаційний процес на фоні макроекономічної стабільності та економічного росту. Країни з перехідною еконо-мікою, зокрема, Східної Європи не мали таких умов і здебільшого реформування розпоча-ло-ся за економічної кризи. Для порівняння можна навести дані щодо динаміки зростання активів пенсійних фондів у деяких країнах Східної Європи. У Болгарії з початку реформи (2000 рік) до 2002 року обсяги активів пенсійних фондів зросли до $121 млн, у Чехії – з 1994 до 2002 р. до $1,4 млрд, в Угорщині – з 1998 до 2002 р. до $3,4 млрд, в Польщі – з 1998 до 2002 р. до $6,7 млрд.
Якщо брати до уваги інший аспект діяльності глобальних пенсійних фондів, а саме, інвестиційну політику пенсійних фондів, то ці пріоритети простежуються з таблиці 2.
Таблиця 2
Структура інвестиційних активів глобальних пенсійних фондів, 2001
Джерело: за даними сайту http://www.dfp.gov.ua
Як видно з поданих даних найбільшу частку коштів, що знаходяться в управ-лінні пенсійних фондів світу, інвестовано в цінні папери – акції та облігації (майже 70 %). Тому для розвитку фінансових ринків перехідних економік світу пенсійні фонди мають велике значення не лише з погляду перспектив інвестиційного потенціалу, а й виходячи зі специ-фіки інвестиційної політики цих фінансових інститутів.
Таблиця 3
Структура активів пенсійних фондів Японії та США, %
Джерело: за даними сайту http://www.boj.or.jp
Так, в Японії загальний обсяг вкладень у цінні папери сягає майже 90 % загального обсягу інвестицій. При цьому близько чверті становлять інвестиції в цінні папери інших країн. З таблиці 3 видно, що в США лише за один рік обсяг інвестицій пенсійних фондів зріс на 7 %. Таким чином, пенсійні фонди по всьому світу стають вагомим елементом фінан-со-вих ринків не лише в межах національних ринків, а й на глобальному ринку фінансів.
При цьому головною перевагою пенсійних фондів як суб’єктів фінансового ринку є їх інвестиційна політика, яка характеризується високим рівнем вимог при визначенні напрямів інвестування та конкретних об’єктів вкладень.
У вітчизняному законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність пенсійних фондів, існують певні обмеження щодо використання їх активів. Так, у статті 49 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”], зокрема, зазначено, що особа, яка здійснює управління активами пенсійного фонду під час провадження нею такої діяльності, не має права:
1) тримати на банківських депозитних рахунках та в ощадних сертифікатах банків більш як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду, при цьому не більше як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів у зобов’язаннях одного банку;
2) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більш як 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
3) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери доходи, за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України більше як 50 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
4) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, та облігації місцевих позик більше як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
5) придбавати або додатково інвестувати в облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України, більше як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
6) придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більше як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
7) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів більше як 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
8) придбавати або додатково інвестувати в іпотечні цінні папери, визначені законо-дав-ством України, більше як 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
9) придбавати або додатково інвестувати в об’єкти нерухомості більш як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів;
10) придбавати або додатково інвестувати в банківські метали більше як 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів.
В Україні порівняно зі світовими стандартами функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення встановлено досить ліберальні вимоги щодо інвести-ційної політики пенсійних фондів. Проте порівняно з іншими країнами світу ми значно відстаємо від світових темпів розвитку пенсійної системи. В Україні тільки починають створюватися нові інститути з великим інвестиційним потенціалом (що видно з наведених вище даних), які здатні суттєво прискорити не лише розвиток фінансового ринку України, а й реального сектора економіки. Це дозволяє в межах накопичувальної системи нагро-мад-жувати значні обсяги інвестиційних ресурсів та відповідно створити передумови для довгострокового економічного зростання.

Література:
1. VittasPension Reform and Financial Markets / Development Discussion Paper.–
№ 697. – April. – Harvard University,1999.
2. Walker E., Lefort F. Pension Reform and Capital Markets: Are There Any (Hard) Links? / The World Bank, Social Protection Discussion Papers Series. – February. – 2002. – 76
3. Chan-LauPension Fund and Emerging Markets // IMF Working Paper WP/04/181. – September. – 2004. – 30 р.
4. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року № IV.
5. Гитман Лоренс Дж., Джонк Майкл Д. Основы инвестирования. – М.: Дело, 1999. – 1008 c.
6. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции. – М.: Инфра-М, 1997. – 1024 с.
7. http://www.dfp.gov.ua/viewpage.php?iid=142&lang=ua
8. OECD Secretariat Compilation from Various National Sources and Institutional Investors Database. OECD. – 2002. – July.
9. Уотшем Т. Дж., Паррамоу К. Количественные методы в финансах: Учебн. пособие для вузов: Пер. с англ. / Под. ред. М.Р. Ефимовой. – М.: Финанси, ЮНИТИ, 1999. – 527 с.
Категория: Фінанси | Добавил: Aspirant (30.04.2013)
Просмотров: 352 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: