Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Фінанси |
Реферат на тему Фінансова політика в Україні та її особливості
|
Реферат на тему Фінансова політика в Україні та її особливості. Реферат на тему: Фінансова політика в Україні та її особливості Фінансова політика охоплює центральну ланку системи економічних відносин і відіграє провідну роль у реалізації загальнодержавних функцій. Організація і регулювання цих відносин здійснюються відповідно до дію-чого (фінансового правового поля, етапу та стану суспільно-економічного розвитку країни. Без врахування останнього політика стає гальмом роз-витку економічних відносин. Фінансова політика має бути жорсткою, але справедливою і активною, і повинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси Та бути привабливою для суб’єктів іноземних країн. Побудова і формування фінансової політики - це досить складний процес. Необхідно визначити пріоритетні напрямки розвитку національного господарства та за структурною його перебудовою створити умови для підприємницької діяльності, захисту інтересів власних товаровиробників та сприяння залученню іноземних інвестицій. Не менш складною і відповідальною проблемою залишається реаліза-ція стратегічних напрямків, визначення норм і методів їх забезпечення умов розвитку суспільства. Вибір норм і методів роботи передбачає про-цес формування національної економіки із врахуванням специфічних природно-кліматичних і геополітичних умов господарювання та розташу-вання України. Метою державно фiнансової полiтики є забезпечення iстотного пiдвищення рiвня життя громадян нашої країни. Його показники слiд орiєнтувати на рiвень добробуту населення, досягнутий у розвинених країнах. Розвґязання такого завдання передбачає прийняття вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. При цьому слiд усвiдомлювати: таких результатiв можна досягнути лише за умов, що Україна за рiвнем економiчного розвитку досягне потенцiалу розвинутих держав. Прийняття виваженої програми, спрямованої на досягнення значного пiдвищення добробуту українських громадян, слiд вiднести до важливих чинникiв розвитку нашої країни. Її виконання має забезпечити консолiдацiю суспiльства, iнтеграцiю iнтересiв громадян i владних структур, посилення їхньої спiвпрацi, активiзацiя розвитку творчої активностi населення. Важливо й те, що розв'язання окреслених завдань сприятиме пiдвищенню вiдповiдальностi уряду. Необхiдно активiзувати дiяльнiсть не тiльки з розробки, а й iз забезпечення фiнансування та виконання прийнятих програм. Засобом досягнення поставленних цiлей є передусiм забезпечення поступального розвитку економiки. Гострi соцiальнi проблеми, що мають мiсце в нашiй країнi, повиннi розв'язуватися шляхом прискорення структурної перебудови економiки, нарощування виробничого потенцiалу, оновлення технiчної бази господарського комплексу, пiдвищення конкурентноспроможностi та ефективностi нацiонального бiзнесу, активiзацiї участi громадян у виробничих процессах та iн. Державна фiнансова полiтика спрямовується на виконання цiлого комплексу завдань. У першу чергу, це забезпечення економiчного зростання, що вiдображається в динамiцi показникiв приросту ВВП. Втiм, досягнення високих темпiв ВВП уряд не розглядає як кiнцеву мету. Не менш важливим є раціональне використання досягнугих результатів. Збільшен-ня доходів. як наслідок забезпечення високого приросту ВВП, має спрямовува-тись на зміцнення фінансового потенціалу вітчизняного бізнесу, пiдвищення йо-го конкурентоспроможності та ефективності, забезпечення зростання оплати праці зайнятих. Причому такі результати повинні сприяти нарошуванню доходів державного та місцевих бюджетів, що дасть змогу забезпечити соціальні випла-ти з боку органів державного управління в розширених обсягах. Виходячи з вищезазначеного, досить незрозумілою є позиція окремих полі-тиків "ВВП у кишеню не покладеш", а також ніби забезпечення при-росту в реальному секторі економіки нічого не може дати простим людям. Абстрагуючись від показників розвитку економіки, за основу пропонується взяти дані, що відбивають реальний рівень життя громадян. До них відносять трива-лість життя, рівень народжуваності, співвідношення мінімальної заробітної пла-ти та споживчого кошика, вартість купівлі одного метра житла та ін. Поліпшення перелічених показників - найважливіше завдання будь-якої урядової команди. Але досягнення такого поліпшення можливе лише за умови забезпечення поступального економiчного зростання протягом тривалого перiоду. Опоненти урядової програми соціального та економічного розвитку України нерідко звертають увагу на активізацію бюджетної політики (зокрема, збільшен-ня видатків бюджету за рахунок розширення його фінансування) у 2007 році, стверджуючи, що їі наслідком може стати припинення скорочення державного боргу (що подається як досягнення попереднього уряду) і значне його зростання. За їхніми розрахунками не може призвести до того, що за збільшення державно-го боргу буде змушене розраховуватися не одне покоління. Таку оцінку не можна вважати виваженою. Адже при цьому не враховуєть-ся, що головне завдання фінансової політики пролягає не в скороченні обсягів державного боргу, а в досягненні оптимального для нашої країни його рівня. До речі, не слід забувати, що державний борг є одним із дієвих факторів державної фінансової політики. Тому потенціал боргового фінансування потрібно спряму-вати на створення необхідних умов для забезпечення прискореного розвитку національної економіки, що є найважливішим фактором підвищення добробуту громадян. Для цього потрібно забезпечити проведення їі структурної перебудо-ви, посилення інноваційної складової, підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу. Цілком очевидно, що майбутнім поколінням не потрібні показники бюджет-ного дефіциту та державного боргу за минулі роки, якщо при цьому не буде іс-тотно підвищено рівень розвитку національної економіки. Їм потрібна країна з розвинутим господарським комплексом, рівень якого відповідає світовим стан-дартам. А намагання проводити політику штучного утримання низького рівня державного боргу за використання застарілої технічної бази виробництва, неадекватної ринковим умовам інфраструктури, низької конкурентоспроможності на-ціонального бізнесу слід розглядати як курс на консервацію економічного від-ставання України від розвинутих держав. Загальну суму державного прямого та гарантованого боргу України у 2005 ро-ці було значно зменшено (на 7,26 млрд грн), зокрема прямий борг - на 4,54 млрд грн. I гарантований – на 2,72млрд.грн. Це означає, що протягом цього року не використано потенцiалу можливих додаткових вкладень у основний капiтал. Замiсть того, щоб забезпечити ефективнiше використання ресурсiв, залучених за умов боргу , урядо було значно скорочено iнвестицiйних потенцiал держави. Ще бiльш вражаючим є показники державного боргу у вiдношеннi до ВВП. Рiзке його скорочення у 2005роцi за за умов значного сповільнення темпів економiчного зростання не можна вважи досягненням. Скоріше такі заходи слід віднести до проведення однобокої, невиваженої державної політики, орієнтованої на досяг-нення показових, поверхневих результатів (табл. і, рис.). У 2005 році було взято курс на скорочення обсягу бюджетного дефіциту й дер-жавного боргу під гаслом зменшення фінансового тягаря на майбутні поколiння. Але економічні умови розвитку країни значно погiршилися – помiтно знизилися темпи економічного зростання. Уряд удався до збільшення частки імпортної скла-дової в кінцевому споживанні домогосподарств, що призвело до посилення тен-денції випереджального зростання імпорту проти експорту. Найсерйознiшим наслiдком державної фiнансової полiтики у 2005 роцi стало рiзке (майже в 4,5 разу)зниження приросту ВВП, до основних чинникiв якого слiд вiднести катастрофiчне зменшення темпiв приросту iнвестицiй у основний капітал. При цьому темпи зростання обсягів реалізованої продукції промисловості скоротилися з 12,5 % до 3,1 %, а темпи збільшення обсягу продук-ції сільського господарства - з 19,7 % майже до нуля. Характерно, що таких ре-зультатів було досягнуто за умов підвишення рівня споживчих цiн (на 13,5 %). Спостерігалися також різкі зміни курсу гривні як до долара США, так і до євро. Було допущено помітне збільшення грошової бази. Значно знизилися темпи при-росту фінансового результату від звичайної діяльності суб'єктів господарської ді-яльності до оподаткування. За умов забезпечення приросту доходів населення Таблиця 1. Стан державного та гарантованого боргу* в 1997 – 2006 роках, тис. грн (*Данi на 31 грудня вiдповiдного року) Роки | Загальна сумма Державного прямого та гарантованого боргу | Прямий борг | Гарантований борг внутрiшнiй | зовнiшнiй | Разом | Внутрiшнiй | Зовнiшнiй | Разом 1997 | 28 ,8 | 10 ,9 | 13 ,5 | 23 ,4 | 966,3 | 5 ,1 | 5 ,4 1998 | 48 ,8 | 11 ,9 | 26 ,0 | 38 ,9 | 996,3 | 11 017 ,0 | 11 ,2 1999 | 79 ,7 | 14 ,7 | 48 ,1 | 62 ,7 | 996,3 | 16 ,7 | 16 ,9 2000 | 77 ,4 | 20 ,4 | 43 ,9 | 64 ,3 | 996,3 | 12 ,8 | 12 ,1 2001 | 74 ,5 | 21 ,6 | 42 ,1 | 63 ,7 | 996,3 | 11 3725,6 | 11 ,9 2002 | 75 ,9 | 21 ,1 | 43 ,1 | 64 ,1 | 996,3 | 11 ,6 | 11 ,8 2003 | 77 ,7 | 20 ,2 | 45 ,5 | 66 ,6 | 996,3 | 11 ,8 | 11 ,0 2004 | 85 ,2 | 20 ,1 | 46 ,8 | 67 ,9 | 996,3 | 17 ,0 | 17 ,3 2005 | 78 ,0 | 19 ,9 | 43 ,9 | 63 ,8 | 996,3 | 15 ,0 | 15 ,2 2006 | 80 ,4 | 16 ,1 | 49 ,2 | 66 ,3 | 996,3 | 14 ,8 | 14 ,1 Проведення невиваженої державної фінансової політики стосовно вітчизни-них експортерів стало одним із факторів різкого зниження темпів зростання екс-порту товарів та послуг у 2005 році (до 7,5 % проти 42,6 % у 2004-му). I лише у 2006 році цю тенденцію було подолано й забезпечено їх підвищення з 7,5 % до 13,2 %). Водночас у 2005 році угримувалися досить високі темпи зростання ім-порту продукції (20,4 %). Ця тенденція збереглася й у 2006 році. Мал. Стан державного та гарантованого боргу в 1997 – 2006 роках у вiдсотках до ВВП. Однією з визначальних причин помітного зниження приросту ВВП У 2005 ро-ці стало затухання темпів зростаннн реальних інвестнцій у основний капітал. Тем-пи зростання інвестицій у основний капітал (у порівнянних цінах) значно випе-реджали темпи збільшення ВВП, що й спричинило прискорення його приросту. Наслідком різких змін у проведенні державної фінансової політики стало ката-строфічне зниження темпів приросту інвестицій у основний капітал у 2005 році, що негативно позначилося на темпах приросту продукцiї промисловості, обсягах продyкuії сільського господарства. Починаючи з 2006 року, завдяки цілеспрнмованій політиці у половинi року, досягнуть перелому в нарощуваннi темпiв приросту iнвестицiй у основний капiтал: вони зросли з 1,9% (2005 року), що свiдчить про значне пожвавлення інвеетиційної діяльності. Інвестиції в основний капiтал у першому півріччі 2007-го, порівняно з відповідним періодом попереднього року, збільшилися на 32,2 %. Треба звернути увагу також на те, що в Українi залишається низьким рiвень соцiальної вiдповiдальностi бiзнесу. До найгостріших проблем слід віднести заниже-ний рівень вартості робочої сили, а отже й оплати праці, що зумовило її невисоку продуктивність. Як наслідок - результати економічного зростання не спрямову-ються на пiдвищення рiвня життя та поступальний розвиток економіки. Крім того, підвищення рівня житт громадян унаслідок економiчного зростання стримує досить розвинутий тiньовий сектор економiки, зокрема свiдома, цiлеспрямована орі-єнтація частини підприємницьких структур на застосування схем незаконної міні-мізації оподаткування, практика виведення капіталів за кордон та ін. При цьому заходи державного регулювання зазначених проблем виявилися недостатніми. Таким чином, проведення бюджетної полiтики 2005 року призвело до серйозних негативних наслiдкiв. Намагання розв'язати гострi соцiальнi проблеми без урахування об'єктивних основ їх забезпечення спричинило ускладнення як у соціальній, так і в економічній сферах. Спостерігалося порушення пропорцій між темпами зростання соціальних зобов'язань та розвитком економіки. Резуль-татом стало посилення фіскального тиску на економіку, зменшення інвестицій-ної активності суб'єктів підприємницької діяльностi, зниження конкурентоспро-можності вітчизняних товарів як на світових, так i на внутрiшнiх ринках, погіршення сальдо зовнішньої торгівлі. Зросли збитки суб'єктів господарюван-ня, збільшилися обсяги тіньової економіки. Спроби розв'язати ці проблеми шляхом зміцнення ролі державного сектору не дали бажаного результату. У 2005 році темпи підвищення заробітної плати майже у 8 разів перевищи-ли темпи економічного зростання, що викликало значне збільшення платоспро-можного попиту. Оскільки державна фінансова політика не була спрямована на стимулювання інвестиційної діяльності національних товаровиробників, попит великою мірою спрямовувався на придбання імпортної продукції - передусім товарів тривалого користування, зокрема побугової техніки. Це також стало важ-ливим чинником стримування темпів розвитку економіки. Таблица 3. Основнi прогнознi показники економiчного та соцiального розвитку України Показники | 2008 рiк | 2009 рiк | 2010 рiк Валовий внутрiшнiй продукт номiнальний, млрд.грн | 708 | 820,4 | 939,9 ВВП реальний, темпи зростання, % | 107,6 | 107 | 106,5 Iндекс спроживчих цiн, % у середньому до попереднього року гредень до грудня попереднього року | 106,5 106,8 | 106,2 105,7 | 105,4 105,5 Iндекс цiн виробникiв, % у середньому до попереднього року гредень до грудня попереднього року | 112,1 109,2 | 109 108,1 | 108,2 107,8 Обсяг продукцiї промисловлстi, у % до попереднього року | 109 | 108,3 | 107,7 Валова продукцiя с\г, у % до попереднього року | 105 | 106,40271,6 | 106,6 Фонд оплати працi, млрд грн | 228,4 | 271,6 | 323,3 Баланс товарiв та послуг(платiжний баланс), млн $ США | 2288 | 4021 | 5558 Експорт товарiв та послуг: у млн $ у % до попередньго року | 61 112,7 | 68 112,9 | 78 ,1 Iмпорт товарiв i послуг: у млн $ у % до попередньго року | -58 ,9 | -64 110,5 | -72 111,6 Стратегiчною метою бюджетної полiтики в Українi згiдно з прогнозом показникiв зведеного бюджету України за основними видами доходiв, видаткiв i фiнансування на 2008-2010 роки, схваленим Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 вересня 2006 року №1359, є побудова конкурентоспроможної, соцiально орiєнтованоi ринкової економiки та iнтергацiя в європейське спiвтовариство. Таким чином, забезпечення iстотного пiдвищення добробуту громадян України можливе лише за збiльшенням темпiв економiчного зростання. Досягнення стабiльного приросту реального ВВП у 6,5 – 7% на рiк дасть змогу розв'язати складнi соцiальнi проблеми, якi накопичилися за останнi роки в нашiй країнi, а також створити сприятливе макроекономiчне середовище для розвитку вiтчизняного бiзнесу й пiдвищення його конкурентоспроможностi. На собливу увагу заслуговують питання посилення соцiальної спрямовааностi розвитку економiки реальний її прирiст повинен iти на розв'язання соцiальних пробем, що має досягнення за рахунок пiдвищення iнвестицiйної активностi та конкурентоспроможностi вiтчизняних пiдприємств. | |
| Просмотров: 742 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |