Реферат на тему Фінанси домогосподарств в Україні - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Фінанси домогосподарств в Україні. Фінанси домогосподарств в україні План 1. Зміни у фінансах домогосподарств під час реформування економіки 2. Особливості фінансів домогосподарств у різних регіонах України Зміни у фінансах домогосподарств під час реформування економіки Як і в усіх постсоціалістичних країнах, в яких проводились економічні реформи, у 90-ті роки XX ст. рівень життя населення України значно знизився. В окремі роки Україна за індексом людського розвитку перебувала на сотому і нижче місцях. При-чиною цього були обмежені фінансові ресурси більшості домогос-подарств, які переважно використовувалися на придбання про-дуктів харчування, найнеобхідніших промислових товарів, опла-ту житла і комунальних послуг. Із початку XXI ст. ситуація ста-ла поліпшуватися у зв'язку зі зростанням ВВП України. Так, за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, якщо в 1998 р. лише 10 % населення могли купити ще щось окрім їжі й одягу, то у 2005 р. — вже 34 % (табл. 11.1). На вересень 2005 р. мінімальна заробітна плата становила 332 грн., а середня зарплата по країні — близько 830 грн. (серед-ньозважений курс долара США щодо гривні на той час становив 1 до 5). Найбільшою вона була в Києві — 1380 грн., а наймен-шою — у Хмельницькій області — 600 грн.. Середня пенсія в цей період дорівнювала близько 380 грн.. Разом із тим цих грошей не вистачало навіть на збалансоване харчування. Згідно зі ста-тистикою, за останні 15 років пересічні українці стали вживати значно менше м'яса, риби, овочів, фруктів, молочнокислих продуктів, а картоплі і хлібобулочних виробів — у 2—2,5 раза більше. Причому витрати на харчування в Україні становили у 2003 р. 56 % усіх споживчих витрат, що майже у три рази більше, ніж у розвинутих країнах. Таблиця 11.1. Фінансовий стан домогосподарств в Україні в 1998 і в 2005 р. Фінансовий стан \| 1998 р. \| 2005 р. Нам не вистачав грошей навіть на їжу \| 51,8 \| 15,3 Нам вистачає грошей на їжу, але купувати одяг чи взуття вже складно \| 40,3 \| 50,2 Нам вистачає грошей на їжу, на одяг, і ми мо-жемо щось відкладати, але цього недостатньо для купівлі таких речей, як, наприклад, холо-дильник \| 5,9 \| 27,9 Ми можемо купувати деякі дорогі речі (як, на-приклад, телевізор чи холодильник), але ми не можемо дозволити собі все, що хочемо \| 1.9 \| 5,7 Ми можемо дозволити купити собі все, що хочемо \| 0,1 \| 0,2 Разом \| 100 \| 100 Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства 2005 р. становили 1229 грн., що на 36 % більше, ніж 2004 р., як про це повідомив Державний комітет статистики. Міське домо-господарство витрачало в середньому за місяць 1290 грн., сіль-ське —1098 грн.. У середньому сукупні витрати на одного члена домогосподарства становили 471 грн. на місяць, у міських домогосподарствах — 506, у сільських — 399 грн.. Рівень середньо-місячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень про-житкового мінімуму на 11 % (2004 р. це співвідношення стано-вило 95 %). Окрім того, в доповіді Держкомстату зазначається, що темп зростання сукупних витрат на одну особу 2005 р. по-рівняно з попереднім роком перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 136,6 % проти 113,5 %. Також зазна-чається, що частка населення із сукупними витратами на одну людину на місяць нижче за прожитковий мінімум зменшилася на 10 облікових пунктів і становила 55,3 %. Частка домогоспо-дарств цієї групи серед домогосподарств із дітьми зменшилася на 9 облікових пунктів і становила 64 %, Номінальна заробітна плата у травні 2006 р. (порівняно з трав-нем 2005 р.) зросла на 31,2 % і становила 1002,88 грн., що на 102,2 % перевищує розмір прожиткового мінімуму для праце-здатної особи по Україні (496 грн.). Середньомісячна заробітна плата за січень — травень 2006 р. порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 34,4 % і становила 947,88 грн. на місяць, щона91,1% перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездат-ної особи по Україні. Розмір заробітної плати у травні 2006 р. порівняно з травнем 2005 року підвищився за всіма видами еко-номічної та промислової діяльності. Зокрема, у сфері культури та спорту — на 42,5 %, у колективних, громадських та особис-тих послугах — 40,7 %, у сільському господарстві та пов'яза-них із ним послугах — 37,3 % тощо. Проте значною залишається диференціація заробітної плати працівників за видами економічної діяльності. Так, найвищі розміри номінальної зарплати у квітні 2006 р. спостерігалися у працівників, які займаються такими видами економічної діяль-ності, як фінансова діяльність (2077,18 грн.), авіаційний транс-порт (1986,50 грн.), допоміжні транспортні послуги (1519,49 грн.), що, відповідно, в 2,1—1,5 раза перевищує середній рівень заро-бітної плати за видами економічної діяльності по Україні. Щодо диференціації за регіонами країни, то, як і раніше, най-вищі розміри зарплати були в Києві (1646,19 грн.), Донецькій (1160,65 грн.), Дніпропетровській (1130,56 грн.), Запорізькій (1050,82 грн.) областях, де рівень номінальної заробітної плати перевищував на 64,1—64,8 % середній рівень в економіці краї-ни. Низьким залишався розмір середньої заробітної плати у Тер-нопільській (703,56 грн.), Волинській (747,00 грн.), Хмельниць-кій (747,64 грн.), Вінницькій (760,86 грн.) областях, де розмір за-робітної плати становив 70,2—75,9 % до середнього рівня в еко-номіці України. У липні 2006 p. середня зарплата в Україні зросла на 1,4 % порівняно з червнем і становила 1078,86 грн. на місяць. Найви-щий рівень заробітної плати був у Києві — 1784,44 грн., у До-нецькій — 1225,06 та Дніпропетровській областях — 1183,88 грн.. Найменший — у Тернопільській — 731,16 грн., Волинській — 814,79 і Хмельницькій областях — 829,86 грн.. Фінансове становище молодих родин не зовсім сприяє наро-дженню дітей. Як показали результати опитування, достатнім рівень своїх доходів вважає лише третина молодих сімей. Ще 25 % опитаних відповіли, що грошей їм вистачає на житло і про-дукти, а серйозніші покупки вони не можуть собі дозволити. І лише 7 % людей до ЗО років вважають рівень своїх доходів більш ніж достатнім. Заробіток і материнство, заробіток і осві-та для нового покоління залишаються замкнутим колом: серед працездатних і працевлаштованих українців люди 15—ЗО років становлять лише 37 %. Як наслідок, усередньому молоді люди в Україні змушені жити приблизно на 2 дол. США на день. Як відомо, за майновим розподілом населення вчені вирізня-ють два стаціонарні стани суспільства. Перший — переважна частина суспільства належить до бідних; другий — основну час-тину населення становить середній клас. До першого стану, як зазначає більшість дослідників, належить і Україна, хоча за офіційними даними до бідних верств у нашій країні на середину 2005 р. належало близько 25 % населення. Певною мірою ці розбіжності в оцінці рівня бідності пов'язані з тіньовими дохо-дами багатьох домогосподарств, які дуже важко оцінити. За де-якими оцінками фахівців, доходи від тіньової економіки в Україні отримує більшість дорослого населення, а тіньова економіка сягає майже половину ВВП країни. Причому найвищі доходи від неї отримують жителі найбільших міст України і промисло-вих центрів. Аналіз видатків з державного бюджету на соціальний захист населення за 2000—2005 pp. свідчить про те, що найбільша їх частка припадає на соціальний захист пенсіонерів. Найбільшу частку у видатках місцевих бюджетів на соціальний захист ста-новлять витрати на допомогу малозабезпеченим сім'ям, на ви-плати населенню для покриття витрат з оплати житлово-кому-нальних послуг тощо. В цілому витрати місцевих бюджетів на соціальний захист населення (93—95 здійснюються за раху-нок субвенцій, що свідчить про надмірну централізацію коштів. А це на думку багатьох експертів, негативно впливає на при-йняття оптимальних рішень у процесі оперативного реагуван-ня на певні соціальні проблеми регіону. У 2005 р. 91 % українських сімей мали у власності холодиль-ник, 80 — телевізор, 71 — пральну машину, 33 — дачну ділянку, 24 — бібліотеку, 20 — мобільний телефон, 19 — легковий авто-мобіль, 16 — нові меблі, 6 % — комп'ютер. Найскладнішою фінансовою проблемою в Україні нині є придбання власного житла, ціни на яке зростають значно вищими темпами за рівень інфляції. Неможливість заробити на житло у себе в країні зму-шує багатьох українців, крім зайнятості в тіньовій економіці, виїжджати на роботу за кордон. За оцінками фахівців із мігра-ції, на постійні та сезонні роботи за кордон в Україні щороку виїжджає до 7 млн. осіб, близько 2 млн. з яких майже постійно перебувають за кордоном. Вжиті у 2004—2005 pp. парламентом і урядом заходи, спря-мовані на збільшення доходів пенсіонерів та малозабезпечених верств населення, багато українських та іноземних фахівців розцінюють негативно, оскільки це спровокувало двозначну інфляцію (більше 10 % у 2005 p.), хоч уряд прогнозував менше 10 %. Інформацію про індекс споживчих цін (ІСЦ) у 2005 р. на-ведено в табл. 11.2. Таблиця 11.2. Індекс споживчих цін і його компоненти у 2005 p., % Компонент споживчого кошика \| Частка компо-нента \| Зміна цін \| Внесок в ІСЦ, % 1 \| 2 \| 3 \| 4 Споживчі товари \| 100,0 \| 10,3 \| 10,3 Продовольчі товари \| 63,8 \| 10,7 \| 6,7 Утому числі: м'ясо і птиця \| 11,3 \| 15,8 \| 1,8 ковбасні вироби і копченості \| 4,3 \| 16,5 \| 0,7 1 \| 2 \| 3 \| 4 риба і морепродукти \| 3 \| 20,3 \| 0,6 масло вершкове \| 1,4 \| 10,6 \| 0,1 олія \| 2,4 \| -4,7 \| -0,1 молоко і молочна продукція \| 4,2 \| 19,4 \| 0,8 яйця \| 1,9 \| -11,0 \| -0,2 цукор \| 2,3 \| 21,7 \| 0,5 кондитерські вироби \| 3,1 \| 11,1 \| 0,3 борошно \| 0,9 \| -3,2 \| 0,0 хліб і хлібобулочні вироби \| 5,4 \| 0,4 \| 0,0 крупи і бобові \| 1,4 \| 7,5 \| 0,1 картопля \| 1,6 \| -9,7 \| -0,1 овочі \| 3,1 \| 7,3 \| 0,2 Фрукти \| 2,8 \| 26,1 \| 0,7 алкогольні напої \| 3,1 \| 11,1 \| 0,2 Непродовольчі товари \| 16,6 \| 4,0 \| 0,6 У тому числі: одяг і білизна \| 2,9 \| 1,3 \| 0,0 трикотажні вироби \| 1,0 \| 3,1 \| 0,0 взуття \| 2,3 \| 1,4 \| 0,0 телерадіотовари \| 0,7 \| -4,7 \| 0,0 меблі \| 0,6 \| 2,7 \| 0,0 електротовари \| 0,7 \| -1,5 \| 0,0 будівельні матеріали \| 1,0 \| 4,8 \| 0,0 медикаменти \| 1,5 \| 4,3 \| 0.1 паливо \| 0,7 \| 24,5 \| 0,2 Послуги \| 19,6 \| 15,8 \| 3,0 Утому числі: житлово-комунальні послуги \| 8,1 \| 10,1 \| 0,8 міський і автодорожній транспорт \| 1,8 \| 25,5 \| 0,5 зв'язок \| 1,6 \| 0,0 \| 0,0 здавання в оренду власної нерухомості \| 2,0 \| 38,0 \| 0,8 охорона здоров'я \| 1,2 \| 16,1 \| 0,2 Джерело: Дзеркало тижня. — 2006. — 28 січня. — С. 7. У цілому взятий у 2005—2006 pp. курс на випереджальне зрос-тання доходів порівняно з темпами зростання інфляції може дати ефект тільки за зростання ВВП країни порівняно з попе-реднім періодом. В Україні спостерігається протилежна тенден-ція: у 2005 р. ВВП зріс на 2,6 %, тоді як у 2004 р. його приріст становив 12,3 %. У 2006 р. приріст ВВП прогнозується в межах 2—4 %, що ставить перед урядом питання про підвищення ефек-тивності використання фінансових ресурсів держави, які виді-ляються на соціальні виплати. За даними досліджень українсь-ких соціологів, соціальна допомога розподіляється вкрай не-ефективно. Наприклад, житлову субсидію одержували 57 % бід-них і 49,5 % небідних. З 1 січня 2006 р. в Україні запроваджена мінімальна пого-динна зарплата, про необхідність якої деякі вчені говорили ще 10 років тому. У серпні 2005 р. у середньому українці заробля-ли 4,62 грн. за годину (0,74 євро), в тому числі — в фінансовій сфері — 8,65 грн. за годину, в нафтопереробці — 8,47, в мета-лургії — 8,03, у видобутку нафти і газу — 7,49, на транспорті — 6,44, на пошті та у зв'язку — 6,43, в енергетиці — 5,89, у будів-ництві — 4,89, у державному управлінні — 4,77, у харчовій про-мисловості — 4,46, у торгівлі — 4, у лісовому господарстві —3,71, в освіті — 3,68, у медицині — 2,76, у сільському госпо-дарстві — 2,22 грн. за годину. Низька оплата праці у бюджетній сфері змушує багатьох її працівників працювати за сумісництвом, а також займатися особистим підсобним господарством. Дуже складною фінансово-економічною проблемою в Україні є надмірна диференціація в доходах між найбагатшими і найбіднішими верствами населення, яка становить близько 10:1 (за коефіцієнтом децильності), що значно вище, ніж у розвину-тих країнах та в радянський період. За майновим станом ця від-мінність є ще більшою. Звідси виникають пропозиції щодо про-ведення реприватизації (в тому числі соціальної), що вже нега-тивно позначається на інвестиційній привабливості України, а в кінцевому підсумку, на доходах населення. За оцінками ро-сійських учених, авторів концепції про соціальну реприватиза-цію, вартість приватизованих об'єктів в Україні була занижена в 50—200 разів (у Росії — від 100 до 400 разів), що і спричинило надмірну диференціацію в доходах населення в Україні (як і в Росії). На думку багатьох експертів, проблему перерозподілу доходів найбагатших верств населенням на користь бідних слід вирішу-вати шляхом збільшення оподаткування престижних товарів, запровадження податку на нерухомість тощо, а не репривати-зації. Особливості фінансів домогосподарств у різних регіонах України Фінансовий стан домогосподарств в Україні суттєво залежить від рівня депресивності регіону. Зараз поглиблюються диспро-порції в оплаті праці не тільки між галузями, а й усередині них, а також між регіонами України. Наприклад, у Тернопільській, Волинській, Львівській, Хмельницькій областях показник зрос-тання середньої зарплати вдвічі нижчий, ніж у Києві, Донецькій чи Запорізькій областях. До того ж знову повертаються часи, коли зарплата в державі залежить не від особистого трудового внеску, кваліфікації та професіоналізму, а від того, в якій га-лузі людина працює та в якому регіоні живе. Необхідно враховувати, що прожитковий мінімум у всіх ре-гіонах України різні, при цьому різниця сягає 40—60 %. Тому, на думку доктора економічних наук Г.Т. Кулікова, замість єдиної мінімальної зарплати треба практикувати встановлення регіональних і місцевих мінімальних заробітних плат, хоча ця ідея поки не сприймається керівництвом держави. Серйозну увагу слід приділити прожиткового мінімуму в регіоні. Дуже важливо включити до набору послуг, які врахову-ються під час визначення прожиткового мінімуму, витрати на оплату житлово-комунальних послуг, звернути увагу на наслідки комерціалізації освіти, охорони здоров'я тощо, що знач-но збільшило витрати домогосподарств. Проведений відомим українським ученим Ф. Заставним аналіз депресивності регіонів України виявив такі результати (табл. 11.3). На основі експертних оцінок Ф. Заставний виділив чотири "найрезультативніші" показники, за допомогою яких пропо-нується визначати рівні депресивності: - грошові доходи населення; - рівні зайнятості населення; - кількість безробітного населення; - інвестиції в основний капітал. Перший (найвищий)рівень депресивності мають Чернівець-ка і Тернопільська області (за ранжуванням показників вони відповідно займають перше і друге місця). Другийрівень депресивності утворюють Івано-Франківська, Рівненська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька і Хер-сонська області. До третього рівня депресивності належать Львівська, Во-линська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Чернігівська і Сумська області. Четвертим (найнижчим)рівнем депресивності оцінюються всі інші регіони України. Аналіз таблиці свідчить, що наведені в ній показники дають змогу досить однозначно визначати рівні депресивності регіонів України. Стосовно цього принципових сумнівів не виникає. З чотирьох показників табл. 11.3 за всіма регіонами два з них — Тернопільська і Чернівецька області — мають найвищі показ-ники депресивності. За рангами депресивності названі області в 2003 р. відповідно займали три Других та одне перше місця, та одне перше, два треті і одне 14—15 місця (по Чернівецькій обл. у 2002 р. — три перші і одне третє місця). Щодо визначення ре-гіонів із найнижчою депресивністю, то тут також суттєвих сум-нівів не виникає. Наприклад, ранги депресивності найбільш промислово розвинених регіонів (Києва, Дніпропетровської, До-нецької, Харківської, Запорізької, Одеської, Полтавської облас-тей) низькі, наближаючись до величини рангу 20. На рівень доходів домогосподарств впливає і той факт, де воно знаходиться — в сільській місцевості чи в місті. Певне уявлення щодо структури сукупних ресурсів сільсь-ких домогосподарств і джерел їх надходжень, а також зрушень у них за 2000—2004 pp. дають статистичні та розрахункові дані табл. 11.4, узагальнені докторами економічних наук І.В. Прокопою і Д.Ф. Крисановим. Привертає увагу та обставина, що незважаючи на такий до-сить короткий проміжок часу (лише чотири роки) обсяги сукуп-них ресурсів сільських домогосподарств суттєво зросли, а струк-тура значно трансформувалася. Зокрема, за величиною частки в загальному обсязі сукупних ресурсів на перше місце у 2004 р. висунулися надходження від пенсій, стипендій, допомоги (28,4 % по Поліському району), а на друге — від оплати праці (відповід-но 24,3 %), що в сукупності становить більше половини від усьо-го обсягу — 52,7 % (по Україні ще вище — 54,6 %). У 2000 р. їх частка становила менше третини — 31,3 % (по Україні—32,1 %). Водночас більш як удвічі зменшилася частка (з 44 % до 21,1 % у 2004 р.) вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та самозаготівель (табл. 11.4). Це свідчить про те, що більше половини обсягу сукупних ресурсів сільських домогосподарств у грошовій формі надходить зі стабільних джерел. Відповідно до досліджень І.В. Прокопи і Д .Ф. Крисанова особливий інтерес становлять дві статті: доходів від продажу сільськогосподарської продукції та доходів від підприємницької діяльності і самозайнятості. В зазначений період їх частка дещо зросла: з 12 до 13,3 % по Поліському району в цілому від продажу виробленої в особистому господарстві продукції та з 0,6 до 1 % — від підприємницької діяльності та самозайнятості. Це менше, ніж по Україні загалом (відповідно, частка зросла до 14,2 і до 3,8 %). Однак відносні показники внаслідок значного розриву в абсолютних значеннях сукупних ресурсів не дають можливості об'єктивно оцінити зміни, що відбуваються за цими складовими, надходжень до сільських домогосподарств. Аналіз даних табл. 11.5 свідчить, що за чотири роки доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості за сільськи-ми домогосподарствами Поліського району зросли втричі (до 2,91 грн. у розрахунку на одного члена сім'ї на місяць), але це вчетверо менше, ніж у середньому по Україні — 11,89 грн.. Щодо доходів від продажу сільськогосподарської продукції, то вони збільшилися удвічі (до 38,8 грн.), однак це дещо менше, ніж за-галом по Україні, — 44,5 грн. (на одного члена сім'ї на місяць). Результати цього аналізу побічно свідчать про те, що незважа-ючи на кращі природно-економічні умови господарювання в поліських областях, особистий сектор використовує їх неповною мірою. Беручи до уваги специфічні відмінності Поліського району (розосередженість трудових ресурсів села, багаті на корми при-родні луки і пасовища, низький рівень розвитку індустріальних видів діяльності тощо) з метою розширення зайнятості сільсько-го населення в агропромисловому виробництві важливо сповна використати його потенціал. Водночас необхідні значні зусилля, спрямовані на розвиток у сільській місцевості виробничої і соціальної інфраструктури. Досвід країн із розвинутою економікою переконливо довів, що включення фермерських і особистих селянських господарств у ринкові відносини та їх ефективна діяльність тісно пов'язані зі створенням різнопрофільних кооперативів на базі переробних підприємств або за їх участю. Йдеться про інтегровані агропро-довольчі об'єднання, діяльність яких спрямована на виробниц-тво кінцевої продукції (харчових продуктів), а нерідко й їх реа-лізацію. Це передовсім молочарські, молокопереробні та м'ясо-переробні кооперативи із закінченим циклом виробництва (від ферми до столу), підприємства з переробки овочевої і плодово-ягідної продукції та харчової сировини лісового господарства, надання різноманітних послуг дрібним товарним господарствам (із закупівлі та збуту продукції, сервісного обслуговування тощо). Без активної реалізації зазначених заходів поширювати-меться незворотний процес руйнування сільського життєвого середовища. Таблиця 11.4. Структура сукупних ресурсів сільських домогосподарств \| Еконо- мічний район \| У тому числі області \| Довідково: Україна Показник \| Волинська \| Рівненська \| Жито-мирська \| Чернігів-ська 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 \| 7 2000 р. 1. Сукупні ресурси в розрахунку на одного члена домогосподарства на місяць усього, грн. \| 160,01 \| 168,37 \| 142,35 \| 163,54 \| 169,15 \| 158,61 1.1) у тому числі грошові доходи, % \| 76,17 \| 67,14 \| 62,71 \| 89,85 \| 89,94 \| 85,58 2. Частка у сукупних ресурсах, % 2.1) оплати пращ 2.2) доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості \| 15,3 \| 7,6 \| 17,2 \| 20,8 \| 4,8 \| 18,7 0,6— \| 1,8 \| 0,2 \| 0,2 \| 1,4 2.3) доходів від власності \| 0,4 \| 0,7 \| 0,0 \| 0,6 \| 0,3 \| 1,7 2.4) пенсій, стипендій, допомоги \| 16,0 \| 13,8 \| 17,4 \| 16,2 \| 16,6 \| 14,2 2.5) доходів від продажу сільськогосподарської продукції \| 12,0 \| 15,3 \| 4,7 \| 12,5 \| 15,4 \| 13,4 2.6) вартості спожитої про-дукції, отриманої з особис-того підсобного господарства та від самозаготівель \| 44,0 \| 52,6 \| 47,9 \| 33,6 \| 43,5 \| 34,9 2004 1. Сукупні ресурси в розра-хунку на 1 члена домогосподарства на місяць всього, грн. \| 291,63 \| 269,52 \| 283,43 \| 317,10 \| 294,21 \| 313,40 1.1) у тому числі грошові доходи, % \| 72,41 \| 67,45 \| 66,74 \| 78,49 \| 76,14 \| 76,74 2. Частка у сукупних ресурсах, % 2.1) оплати праці \| 24,3 \| 20,6 \| 24,0 \| 29,1 \| 22,3 \| 26,3 2.2) доходів від підприєм-ницької діяльності та само-зайнятості \| 1,0 \| 0,8 \| 3,2 \| 0,1 \| 0,0 1 \| 3,8 1 2.3) доходів від власності \| 0,9 \| 0,7 \| 0,5 \| 0,9 \| 1,8 \| 2,2 2.4) пенсій, стипендій, допомоги \| 28,4 \| 27,8 \| 24,6 \| 27,5 \| 34,3 \| 28,3 2.5) доходів від продажу сіль-ськогосподарської продукції \| 13,3 \| 14,4 \| 10,7 \| 15,3 \| 12,7 \| 14,2 2.6) вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель \| 21,1 \| 26,3 \| 26,9 \| 13,6 \| 18,6 \| 16,3 Таблиця 11.5. Динаміка надходження доходів від окремих видів діяльності до сільських Показник \| Рік \| Економіч-ний район \| Україна \| У тому числі області Волинська \| Рівненсь-ка \| Житомирська \| Чернігівська 2.2. Доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості \| 2000 \| 0,96 \| 2,22 \| 0,17 \| 2,56 \| 0,33 \| 0,34 2004 \| 2,91 \| 11,89 \| 2,16 \| 9,06 \| 0,32 \| 0,0 2004: 2000, разів \| 3,0 \| 5,3 \| 12,7 \| 3,5 \| 1,0 \| 0 2.5. Доходи від продажу сільськогосподарсь-кої продукції \| 2000 \| 19,2 \| 21,25 \| 25,8 \| 6,7 \| 20,4 \| 26,0 2004 \| 38,8 \| 44,5 \| 38,8 \| 30,3 \| 48,5 \| 37,3 2004: 2000, разів \| 2,0 \| 2,1 \| 1,5 \| 4,5 \| 4,5 \| 1,4 Довідково Сукупні ресурси сільських домогосподарств 2004 : \|2000, разів \| 1,8 \| 2,0 \| 1,6 \| 2,0 \| 1,9— Обґрунтовуючи напрями підприємницької діяльності на сільських територіях Полісся, першочергову увагу слід приділити сільськогосподарським підприємствам, розвиток яких зорієнтований на розширення аграрного виробництва, зокрема, збільшення вирощування трудомістких культур (льону, картоп-лі, хмелю, овочів, продукції тваринництва та кормової бази для нього), упровадження первинної промислової обробки аграрної сировини та створення з цією метою об'єктів переробки і сезон-ного зберігання продукції. Проблеми, що спонукали до скорочення виробництва, гальмують відродження і розширення аграрних і переробних видів діяльності на потенційно спроможних сільськогосподарських підприємствах різних форм власності та господарювання. Це переважно пов'язано з непередбачуваним характером змін еко-номічної ситуації: значним зниженням цін на аграрну сирови-ну в урожайні роки, при тому, що всі інші учасники агропродовольчого ланцюга істотно підвищують вартість товарів і послуг, які вони надають агровиробникам. Оскільки держава дотепер не спромоглася запровадити сис-тему ефективних механізмів підтримки вітчизняного агротоваровиробника, то переважна частина економічних негараздів і прямих збитків перекладається на аграрні підприємства. Однак навіть у таких непростих економічних умовах держа-ва має вишукувати нові та адаптувати до вимог світових інституцій традиційні напрями підтримки агроформувань у їх прагненні до відродження виробництва та розширення підприємницької діяльності. Треба звернути увагу на комплекс заходів, спрямованих на поліпшення економічних умов виробництва аграрної продукції, підвищення рентабельності господарювання в сільському господарстві і на цій основі — збереження і роз-ширення сфери докладання праці. Література 1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в XX ст. — Л.: Каменяр, 2000. — 303 с. 2. Базилевич В.Д., Валастрик Л.О. Державні фінанси. — К.: Атіка, 2002. —368 с. 3. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. — К.: Либідь, 2000. — 654 с. 4. Бляхман Л., Kpomoe М. Россия и Содружество Независимых Государств: уроки первого десятилетия // Рос. зкон. журн. — 2001.—№10. 5. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Редкол.: М.Я. Азаров (голо-ва) та ін. — К.: НДФІ, 2004. 6. Бюджетна система. Вишкіл студи: Навч. посіб. / СІ. Юрій, Й.М. Бескид, В.Г. Дем'янишин таін. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 7. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафоноватаін. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 8. Василик ОД., Павлюк КЗ. Бюджетна система України: Підручник. — К.: ЦУЛ, 2004. — 544 с. 9. Василик ОД", Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. — К.: НІОС, 2002. — 608 с. 10. Волощук Г.О., Пасічник Ю.В., Пряму хіна Н.В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2004, —184 с. 11. Гайдуцький А.П. Підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору шляхом розширення бюджетної підтримки // Фінанси України. — 2005. — № 10. — С. 111—115. 12. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Камінська І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону. — Луцьк: Надстир'я, 2006. —220 с. 13. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. — К.: НДФІ, 2004. — 712 с. 14. Державні фінанси / За ред. Ю. Немеца і Г. Райта: Пер. З англ. — К.: Основи, 1998. — 306 с. 15. Державні фінанси в розвиткових країнах: Пер. з англ. — К.: К.І.С., 2006. — 400 с. 16. Державні фінанси в транзитивній економіці: Навч. посіб. / М.І. Карлін, Л.М. Горбач, Л.М. Новосад та ін. — К.: Кондор, 2003. —220 с. 17. Долішній М.Т. Фінансова політика і стабілізація еконо-міки України // Регіон, економіка. — 2000. — №3. — С. 45—52. 18. Евтух О.Т. Ипотека — механизм эффективного использования ресурсов. — Луцк: Волын. обл. тип., 2001. — 314 с
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 751 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: