Реферат на тему Ф’ючерсний ринок та його особливості - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Ф’ючерсний ринок та його особливості. ПЛАН Вступ 1. Історія виникнення світових ф'ючерсних бірж 2. Обов’язки по ф’ючерсних контрактах 3. Суть ф’ючерсних цін на процентні ставки та арбітражу Висновки Список використаної літератури Вступ От уже два десятиліття в країнах Заходу строковий ринок, і зокрема ринок ф’ючерсів, виступає як повноправний елемент фінансового ринку. В Україні ця сфера діяльності ще відносно молода і знаходиться лише в стадії розвитку, у той час як в індустріальних країнах строкові угоди вже давно є фінансовим інструментом, який широко застосовується для страхування від ринкового ризику і не виключає при цьому можливості одержання прибутку. Ф'ючерсними називають угоди, пов'язані з взаємною передачею прав і обов'язків у відношенні стандартних контрактів на постачання біржового товару. При цьому такі угоди на відміну від угод на реальний товар не передбачають зобов'язання сторін поставити чи прийняти реальний товар (у термін, обумовлений контрактом), а припускають купівлю і продаж прав на товар (паперові угоди). Нині ф'ючерсні біржі переважають і діють практично у всіх країнах Заходу. Вони дозволяють швидше реалізовувати товар, зменшувати ризик втрат від несприятливих змін цін, прискорювати повернення авансованого капіталу в грошовій формі в кількості, максимально близькому спочатку авансованому капіталу, плюс відповідний прибуток. Крім того ф'ючерсна торгівля дозволяє прискорювати повернення авансованого капіталу в грошовій формі в кількості, максимально близькому спочатку авансованому капіталу плюс відповідний прибуток. При цьому відбувається своєрідний поділ функцій між банком і біржею: банк кредитує тільки ту частину товарної вартості, що, на його думку, буде відшкодована незалежно від кон'юнктурних коливань, а ф'ючерсна біржа покриває різницю між банківським кредитом і ціною реалізації товару. Ф'ючерсна торгівля забезпечує економію резервних засобів, які підприємець тримає на випадок несприятливої кон'юнктури. 1. Історія виникнення світових ф'ючерсних бірж Історія сучасної ф'ючерсної біржової торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років, і була тісно зв'язана з розвитком комерційної діяльності в Чикаго і торгівлею зерном на Середньому Заході. У визначений час року продукція сільського господарства (м'ясо і зерно) значно перевищували поточні потреби переробників м'яса і мукомелів, що приводило до максимального зниження цін. У той час як у неврожайні роки ціни різко злітали нагору, і городяни випробували труднощів із продовольством. Транспортні проблеми ще більше збільшували проблему. Тоді в зв'язку з важкими умовами транспортування і збуту фермери і торговці почали практикувати контракти з наступним постачанням товарів. Уперше завчасні, попередні контракти на постачання кукурудзи були укладені купцями-річковиками, які одержували зерно від фермерів пізньої восени чи на початку зими, але повинні були зберігати його до того часу, поки кукурудза досить висохне для навантаження на судно, а ріка чи канал звільняться від льоду. Для зменшення ризику від падіння цін під час зимового збереження, ці торговці відправлялися в Чикаго і там укладали контракти з переробниками на постачання їм зерна навесні. Так вони гарантували собі покупців і ціни на зерно. Уперше такий контракт був зареєстрований 13 березня 1851 р. на 3 тисячі бушелів (близько 75 тонн) кукурудзи з постачанням у червні за ціною за 1 бушель нижче на 1 цент, ніж на 13 березня. Поступово зернова торгівля розширювалася, і в 1842 році була організована центральна ринкова установа - Чикагська товарна біржа (ЧТБ). У 1865 році ЧТБ зробила крок до формалізації торгівлі зерном за допомогою розробки стандартних, типових угод, названих ф'ючерсними контрактами. Ці заочні контракти на противагу завчасним стандартизовані по якості, кількості, термінам і місцям постачання товару, по якому зроблена угода. У тому ж році була введена в дію система гарантійних внесків на випадок невиконання покупцями і продавцями своїх контрактів. По цій системі учасники угод повинні робити грошові внески у фонд біржі або вносити плату представнику біржі. Ці основні принципи ф'ючерсної торгівлі залишаються в силі і в даний час. З утворенням нових товарних бірж наприкінці XIX - початку XX століття контрактна ф'ючерсна торгівля стала розростатися. Поступово розширилася номенклатура і розмаїтість ф'ючерсних контрактів. Почала розвиватися аналогічна торгівля дорогоцінними металами, промисловими товарами, продукцією обробної, харчової і переробної промисловості, а також товарами, непридатними для тривалого збереження. Ф'ючерсна біржова торгівля - один з найбільш динамічно прогресуючих секторів капіталістичного господарства. Особливо швидкими темпами вона розвивалася в післявоєнний період, що відбилося на збільшенні числа біржових товарів, виникненні нових ф'ючерсних бірж. У Російській Імперії перша товарна біржа була заснована Петром I у 1703 році і відкрита в Петербурзі. У порівнянні із західними російські біржі мали ряд відмінностей. По-перше, низький рівень біржової техніки. По-друге, біржі найчастіше брали на себе функцію представництва інтересів купецтва, у той час, як жодна із західних бірж не виконувала цієї функції, оскільки таке представництво здійснювалося там через торговельні палати, створені в результаті тривалої політичної й економічної боротьби підприємців за свої цілі. По-третє, повсякденне відношення до бірж у Росії завжди було неоднозначним. Часто переважала думку, що порядній людині на біржі робити нічого. У 1911 р. за даними Міністерства торгівлі і промисловості в Росії нараховувалося 87 бірж, більшість з них складали товарні біржі, на яких домінували угоди купівлі-продажу сільгоспродуктів, сировини і т.д. Після 1917 року всі біржі були закриті, але в липні - грудні 1921 р. (перші роки НЕПу) відбулося відродження. Однак ефективність їх була низкою. Поступово біржова торгівля стала загасати і наприкінці 20-х років радянські біржі були ліквідовані. Нове життя вітчизняних товарних бірж, почалася з 1991 року, після прийняття закону України «Про товарні біржі». 2. Обов’язки по ф’ючерсних контрактах Клієнт, який бажає купити або продати валюту, звертається до брокера біржі та укладає з ним договір-доручення на брокерське обслуговування. Для гарантії виконання взятих на себе зобов'язань з учасників біржа бере заставу - певну суму від розміру ф'ючерсного контракту. Розмір застави коливається від 10 до 20%. Наявність застави означає, що учасник відкриває позицію, яка має поточну і розрахункову ціни. Поточна ціна позиції - ціна її відкриття, якщо вона відкрита у поточний торговий день, або ціна останнього перерахунку ціни відкритої позиції, якщо вона відкрита в попередні торгові дні. Розрахункова ціна позиції - це вартість ф'ючерса на кінець торгової сесії, яка визначається котирувальною комісією. Права та обов'язки клієнта-продавця - поставка валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування витрат внаслідок зростання ціни (отримання цінової компенсації через падіння ціни) в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою. Зустрічні зобов'язання банку - прийняття поставки або виплата компенсації в розмірі різниці цін відкриття та закриття позиції. Права та обов'язки клієнта-покупця - приймання поставки валюти за ціною контракту, якщо контракт завершується реалізацією, або відшкодування втрат внаслідок падіння ціни (отримання цінової компенсації через зростання ціни) в розмірі різниці відкриття та закриття позиції, якщо вона завершується офсетною угодою. Застава (депозит) повертається клієнту у разі виграшу чи після покупки або продажу валюти, тобто після виконання своїх зобов'язань, або в разі укладення нової угоди з протилежної сторони, тобто закриття позиції. У разі програшу клієнту повертається різниця між заставою та збитком. Якщо витрати перевищують заставу, клієнт повинен її погасити. Заставні кошти клієнта можуть бути реалізовані, якщо: - Закінчився строк дії заставних коштів; втрати клієнта перевищують встановлений процент від ціни заставних коштів (наприклад, 40%); виникає загроза різкого знецінення заставних коштів. Заставні кошти реалізуються за ринковим курсом, про що складається акт за підписом посадової особи біржі. Отримані від реалізації застави грошові кошти надходять на особистий рахунок клієнта за мінусом накладних затрат біржі. Клієнта повідомляють про можливість реалізації заставних коштів не менш як за 2 дні. Кількість відкритих позицій кожного учасника торгів дорівнює абсолютній величині різниці між числом проданих і куплених ним ф'ючерсних контрактів. Ефективність угоди визначається за принципом "купити дешевше, продати дорожче". Виграшем або програшем учасника угоди є маржа від угоди. Курс валюти на день виконання ф'ючерсного контракту на біржі приймається той, який котирується в цей день на Українській або Кримській міжбанківській валютній біржі. На деяких біржах курс виконання контракту приймається той, який діє на даній біржі. При відкритті позиції маржа кожного учасника ф'ючерсної торгівлі дорівнює різниці між цінами контрактів в угоді, де він був продавцем, та в угоді, де він був покупцем. Маржа нараховується і в тому разі, якщо учасник ф'ючерсних торгів не здійснив угод на поточній торговій сесії, але мав відкриття позиції на її початок. Торги на ф'ючерсних валютних біржах в основному проводяться усно, тобто з "голосу", що підвищує пропускну можливість торгів. Тому ті біржі, які раніше проводили торги через письмову заявку і комп'ютер, зараз відмовилися від такої процедури. Торги проводяться за електронною технологією з «голосу». Це виключає прийом заявок з помилковими даними, усуває необхідність оформлення поданих заявок у письмовій формі протягом торгів та одночасно дозволяє вводити всі наявні на поточний момент заявки. Торги проводяться на базі локальної мережі персональних комп'ютерів. У мережі, в якій об'єднані автоматичні робочі місця (АРМ) брокерів, маклера, адміністратора та робоча станція розрахункового комплексу, застосовується парольний захист від несанкціонованого доступу з АРМ брокера. Брокер вводить заявки з клавіатури. Механізм торгівлі валютними ф'ючерсами Торги валютними ф'ючерсами ведуться на біржі в торговому колі під керівництвом розпорядника торгів. Ним може бути посадова особа біржі, спеціально призначена для організації проведення та керівництва рухом торгів. В його обов'язки входить проведення торгів, накладання штрафів на брокерів, фіксація угод та інші обов'язки згідно з його посадовою інструкцією. У розпорядника торгів можуть бути помічники, які за відсутності останнього виконують його обов'язки. Для реєстрації угод призначається реєстратор - посадова особа банку або особа, яка має довіреність банку. У реєстратора угод також можуть бути помічники, які за його відсутності виконують його обов'язки. До торгів допускаються брокери, які зареєстровані на біржі і сплатили визначений членський внесок за поточний місяць. Торги проводяться за однією позицією. Тривалість торгів за однією позицією може бути, наприклад, такою: торги за ф'ючерсними позиціями проводяться на початку за індексом готівкового долара, потім - за індексом безготівкового у порядку дат постачання; між окремими позиціями оголошується п'ятихвилинна перерва для здачі торгової квитанції; за одну хвилину до закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: "Остання хвилина", а після закінчення часу - "Торги за позиціями закінчені"; торги за позиціями закінчуються, якщо протягом перших 2-х або 3-х хвилин після останньої угоди не буде укладено жодної угоди; за одну хвилину до можливого закінчення торгів розпорядник торгів оголошує: "Хвилина". Якщо протягом хвилини укладається угода, то торги продовжуються. За порушення регламенту торгів біржа несе матеріальну відповідальність. Одночасно торгується один вид контрактів з одним строком поставки. Початок, закінчення, призупинення торгів і перехід до іншого виду ф'ючерсного контракту та іншого строку поставки відбуваються за командою розпорядника торгів. Він повинен оголосити про наближення закінчення торгів. Процес купівлі-продажу У середині торгового кола знаходяться розпорядник торгів, оператор табло, годинник і табло. За колом розміщуються брокери. Кожен брокер має право вигукнути пропозицію із зазначенням виду та ціни угоди. Наприклад, "Куплю по 3,52". Пропозиції, що виходять за денний ліміт ціни, завертаються розпорядником торгів. Пропозиція не має обов'язкової сили з часом, тобто вона від міняється іншою пропозицією. Якщо пропозицією зацікавилися, то лунає вигук "Тут". Тоді розпорядник торгів зупиняє торги, уточнює у контрагента угоди кількість контрактів та оголошує про фіксацію умов угоди п зазначенням часу. На табло відображаються ціна пропозиції купівлі, продажу, ціна останньої угоди і кількість контрактів останньої угоди. У разі виникнення конфліктної ситуації, коли кілька учасників вигукнули "Тут" на одну пропозицію, суперечка вирішується розпорядником торгів. Час торгів обмежений встановленим регламентом. На біржі допускається узгодження умов і фіксації угоди поза торговельним часом, яке не впливає на котирування. Останнім днем торгів за ф'ючерсним контрактом є останній торговий день біржі перед днем поставки. Після узгодження умов угоди кожен її учасник заповнює торгові квитанції (торговельні картки), вписуючи в них вид контракту, строк поставки, кількість контрактів, ціну угоди, свій реєстраційний номер і номер контрагента, час фіксації угоди, який оголошує розпорядник торгів, номер клієнта, на ім'я якого виконується угода, та ставить підпис. Одночасно угода фіксується в протоколі торгів оператором табло. Після завершення торгів зафіксовані угоди реєструються реєстратором угод за торговими квитанціями, потім оформлюється список зареєстрованих угод. Реєстратор протягом 15-20 хвилин приймає претензії щодо не зареєстрованих угод і розглядає питання про їх реєстрацію. Угода не реєструється у разі, якщо: до реєстратора не зверталися обидва учасники угоди або не знайдено примірник торгової квитанції; на субрахунку вільних коштів клієнта або балансовому рахунку розрахункової фірми відсутні необхідні кошти; брокер перевищив повноваження, які обмежені нормативними документами. За завершення угоди, яка не підлягає реєстрації, розрахункова фірма несе матеріальну відповідальність. За неправильне заповнення торгових квитанцій та помилки у видачі торгових квитанцій біржа бере штраф з винних брокерів. Штраф накладається на підставі постанови розпорядника торгів. Розмір його на кожній біржі встановлюється відповідно до діючого тарифу. Претензії щодо зафіксованих, але не зареєстрованих угод, розмір претензій та санкції до винних розглядає Рада або орган, уповноважений нею, до початку наступних торгів. Брокер, який не оплатив штраф, до торгів не допускається. Реєстратор надає всім бажаючим протокол зареєстрованих угод із зазначенням типу ф'ючерсного контракту, часу фіксації угоди, ціни та обсягу. За фіксацію угод біржею та уповноваженою особою збираються комісійні. За не зареєстровані з вини біржі угоди біржа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за рішенням реєстратора угод. За не зареєстровані з вини реєстратора угод угоди уповноважена особа несе матеріальну відповідальність, і угода реєструється за згодою сторін або за рішенням Ради ринку чи особи, уповноваженої Радою. 3. Суть ф’ючерсних цін на процентні ставки та арбітражу Ф’ючерсна ціна, що фіксується при укладенні будь-якого виду контрактів, на практиці відображає очікування учасників ринку відносно майбутнього курсу спот визначеного активу (валюти, боргового інструменту, фондового індексу). Ф’ючерсна ціна може бути вищою або нижчою за ціну спот. Ситуація, коли ф’ючерсна ціна вища за ціну спот, називається контанго (contango), або ціна з премією. Це свого роду базова система ціноутворення у торгівлі терміновими контрактами. Протилежна ситуація, коли ф’ючерсна ціна нижча за ціну спот, така ціна має назву беквардейшн (backwardation), або ціною зі знижкою (депортом). Система ціноутворення беквардейшн визначається тим, що попит на активи з поставкою в найближчому майбутньому вищий за попит на активи з віддаленим строком поставки. Якщо (для ряду ф’ючерсних контрактів, що мають різні дати виконання) ф’ючерсна ціна найближчого за датою виконання контракту менша за ціну більш віддаленого контракту, така ситуація називається нормальним контанго. Якщо ф’ючерсна ціна першого контракту вища за ф’ючерсну ціну більш віддаленого за терміном виконання контракту, то це називається нормальне беквардейшн. По мірі наближення терміну поставки за ф’ючерсним контрактом ф’ючерсна ціна наближається до ціни спот і стає рівною їй у підсумку. Причина виникнення такої ситуації в тому, що у інвестора є вибір: А) Він може прийняти або поставити актив за ф’ючерсним контрактом; Б) якщо буде спостерігатися різниця між ф’ючерсною ціною та ціною спот, він може здійснити арбітражну операцію. Якщо до моменту закінчення контракту ф’ючерсна ціна встановилася вище за ціну спот, арбітражер продає ф’ючерсний контракт і купує на спот-ринку актив, який лежить в основі контракту. Прибуток арбітраж ера складає різниця між ф’ючерсною ціною і ціною спот. Якщо припустити, що на дату поставки ф’ючерсна ціна встановилася вище за спотову, арбітражер купує ф’ючерсний контракт і продає актив на ринку. За ф’ючерсним контрактом йому поставляють актив, і він розраховується за його допомогою по касовій угоді. Різниця між ціною спот на базовий актив і ф’ючерсною ціною складе прибуток арбітражера. В першому випадку учасники ринку, що прагнуть одержати арбітражний прибуток, починають активно продавати контракти і пропозиція контрактів на ринку зростає, в результаті чого знижується ціна. Одночасно вони починають купувати відповідні активи на ринку спот, і ціна цих активів зростає через збільшення попиту. В підсумку ф’ючерсна і спотова ціни стають однаковими або близькими за значенням. У другому випадку інвестори починають активно продавати активи, що лежать в основі ф’ючерсного контракту, в результаті чого їх ціна знижується. Одночасно арбітражери скуповують ф’ючерсні контракти, в підсумку підвищується ф’ючерсна ціна, що призводить знову до рівності ф’ючерсної та спотової цін. Висновки До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж, належать також ф'ючерсні валютні операції і опціони. Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою в мо-мент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше від трьох днів і до двох-трьох років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та по-купцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань. Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою валюти на термін понад три дні з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання кон-тракту в майбутньому визначається в день його підписання. Однак при видимій зовнішній подібності існують такі суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від фор-вардних:* якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні — переважно на біржо-вому, що приводить до визначення термінів і обсягів опе-рацій за форвардними контрактами на основі взаємної домов-леності сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних кон-трактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандар-тизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;* індивідуальні контракти, що укладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, як правило, більш дорогі порівняно із стандартизованими ф'ючерсними контрактами. Завдяки цьому форвардні операції супрово-джуються більшою маржею (спредом) і призводять до більших витрат для клієнта порівняно з ф'ючерсними;* доступ на форвардні валютні ринки для невеликих фірм обмежений, оскільки мінімальна сума для укладання кон-тракту становить у переважній більшості випадків 500 тис. дол. США. Ф'ючерсний ринок доступний як для індивіду-альних, так і малих інституціональних інвесторів;* якщо форвардні валютні операції на 95% закінчуються поставкою валюти за контрактом, то ф'ючерсні операції, на-впаки, на 95% закінчуються укладанням зворотної (офсет-ної) угоди, при якій не здійснюється реальної поставки ва-люти, а учасники цієї операції одержують лише різницю між початковою ціною укладання контракту і ціною, що існує на день здійснення зворотної (офсетної) угоди;* при формуванні форвардного валютного контракту набір валют практично не обмежений. Ф'ючерсні валютні операції здійснюються з обмеженим набором, як правило, резервних валют — долара США, німецької марки, французького фран-ка, японської єни, англійського фунта стерлінгів тощо. Загострення суперництва між російськими біржами змушує їх шукати партнерів у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Президент Російської фондової біржі РТС (Російська торгова система) Олег Сафонов запропонував українській Першій фондовій торговій системі (ПФТС) створити спільну біржу для торгівлі строковими контрактами. Він вбачає перспективним об’єднання фондових ринків кількох країн СНД (насамперед Росії, України і Казахстану) у велику «строкову біржу». Дивно, що російського організатора фондової торгівлі зацікавив саме ф’ючерсний ринок. Адже в Україні цей сегмент практично відсутній, до того ж на ПФТС торгівля строковими контрактами не проводиться. Номінально лише на двох з восьми українських бірж відбувається торгівля строковими інструментами. Проте фактично опціони Укртелекому на Українській міжбанківській валютній біржі та опціони Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату на Українській фондовій біржі є не ринковими, а технічними фінансовими інструментами. Та й обсяги торгів порівняно з Росією вельми незначні. За підсумками першого кварталу поточного року обсяг торгівлі ф’ючерсними інструментами на українських біржах становив близько $50 млн. Водночас у Росії обсяги ф’ючерсних операцій за останній рік зросл удвічі. Основними біржами-конкурентами є Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ) і РТС. Лише денні обороти за ф’ючерсними контрактами на ММВБ сягають позначки $100 млн, а на РТС — $30 млн. На сьогодні ці біржі обслуговують різні ф’ючерсні інструменти. ММВБ спеціалізується на валютних ф’ючерсах, у яких базовий актив — долар чи євро. А РТС організувала ф’ючерсну торгівлю корпоративними цінними паперами. Наявність вітчизняного ф'ючерсного ринку дозволить: 1) Зміцнити прямі зв'язки між виробниками і споживачами біржової продукції за рахунок надання їм можливості застрахувати себе від зміни рівня цін. 2) Значно спростити процес реалізації товару за рахунок упровадження системи обороту складських зобов'язань (варрантів) - товаророзпорядчих документів, що дають право його власнику одержати товар прямо зі складу. 3) Додати угодам, чиненим на біржі, масовий характер за рахунок організації біржової торгівлі зобов'язаннями перед розрахунковою палатою чи прийняти поставити стандартну партію товару у виді передачі складських свідчень (варрантів). 4) гарантувати виконання будь-якої угоди, вчиненої на біржі. 5) забезпечити збалансованість між попитом та пропозицією за рахунок створення при розрахунковій палаті гарантійного фонду і внесення кожним учасником біржової торгівлі гарантійних внесків у розрахункову палату. 6) значно збільшити швидкість обороту коштів. 7) різко скоротити витрати звертання. 8) надавати банками й іншими кредитними установами, що є членами розрахункової палати, своїм клієнтам новий вид послуг - здійснення онкольних угод (до-зажадання). Список використаної літератури Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 352 с. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. – С.: Сам Вен. 1992. – 160 с.Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – 2-ге вид. перероб. й доп. –К.: Т-во «Знання». КОО. 1999.–305 с. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2000. – 416 с. Деньги. Кредит. Банки: Учебн. для вузов / Жуков Е.Ф. и др. Под ред. Проф. Жукова Е.Ф. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. 1999. – 622 с. Жуков Е.Ф. Ценные бумаги и фондовые рынки: Учеб. пособие для вузов. – М.: Задоя А. О., Ткаченко І. П. Структура та функції сучасного фінансового ринку // Фінанси України. – 1999. – № . – С. –11. Банки и биржи. ЮНИТИ. 1995. – 224 с. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків/Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин. – К.: Основи, 1998. – 936 с. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Нвч. посібник /Під заг. Ред. А.І.Кредісова/Пер. з рос. Н.Кіт, К.Серажим. – К., 1997. – 448 с. Фондовий ринок України. Навчальний посібник / Керівник авт. кол. В.В.Оскольський – К.: Українська фондова біржа – видавництво “Скарбниця”, 1994. – 512 с.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 490 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: