Реферат на тему ДОХОДИ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему ДОХОДИ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ. ПЛАН Вступ 1. Загальна характеристика цільових фондів 2. Пенсійний фонд 3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати праце-здатності 4. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 5. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви-робництві та професійних захворювань 6. Фонд Чорнобиля 7. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища Висновки Список використаної літератури Вступ Рахунки цільових фондів Державного бюд-жету створюють у відповідності до законів. Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень. Управління коштами державних цільових фон-дів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства. Цільові фонди певною мірою доповнюють Дер-жавний бюджет, мають строго цільове призна-чення і на інші цілі не використовуються. По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення. Державні цільові фонди - це форма перероз-поділу і використання фінансових ресурсів, залу-чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. До найважливіших соціальних фондів в Укра-їні належать: Пенсійний фонд; Фонд Чорнобиля; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд загальнообов'язкового державного со-ціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво-рювань. До економічних фондів належать: Державний дорожній фонд України (у скла-ді Державного бюджету України); Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та інші; Державні цільові фонди - це сукупність фон-дів грошових коштів, які знаходяться в роз-порядженні центральних і місцевих органів влади. 1. ПЕНСІЙНИЙ ФОНД Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1992 р. було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру. Кошти фонду не входять до Державного бю-джету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Правові відносини у сфері пенсійного страху-вання базуються на Конституції України і регу-люються: > Кодексом законів про працю України; > Законом України «Про пенсійне забезпечен-ня» від 5.11.91 року № 1788-ХИ; > Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ; > Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 ро-ку (400/97-ВР); V Указом Президента України «Про невідклад-ні заходи щодо погашення заборгованості з ви-плати пенсій» від 31.08.1998 року та іншими законодавчими актами. Джерела надходжень у Пенсійний фонд Бюджет фонду формується за рахунок: > зборів на обов'язкове державне пенсійне стра-хування; > сум фінансових санкцій, стягнених за порушення сплати зборів на обов'язкове державне пен-сійне страхування; > коштів Державного бюджету на виплату окремих видів пенсій; > відрахувань органами місцевого бюджету відсотків від суми фіксованого податку (10%), від суми коштів, одержаних від продажу спеці-альних торгових патентів (17%); > перерахувань відділеннями Державного каз-начейства України 42% від суми єдиного по-датку, 68% від суми фіксованого сільськогоспо-дарського податку; > сум відсотків за користування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду; > додаткових і спеціальних зборів; > добровільних внесків підприємств, органі-зацій, населення; > інших надходжень. Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Платниками збору є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності неза-лежно від форм власності, їх об'єднання, бюд-жетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення підприємств, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на іншій території; 3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найма-них працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єк-тами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу; 4) фізичні особи, які працюють на умовах тру-дового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є чле-нами творчих спілок тощо. Об'єктом оподаткування для платників першої і другої груп є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у то-му числі в натуральні формі. До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами на виплату доходів у вигляді дивідендів, процен-тів тощо, а також інші витрати, які не врахову-ються при обчисленні середньомісячної заробіт-ної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема пенсійний збір не нараховується на такі види виплат:* вихідна допомога у разі припинення трудово-го договору;* компенсації за невикористану відпустку;* добові за відрядження у межах норм, встанов-лених законодавством, та виплати замість добових;* заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю, яка перераховується до бюджету або на благодійні цілі;* суми відшкодування шкоди, заподіяної пра-цівникові каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудо-вих обов'язків;* стипендії студентам, аспірантам та іншим осо-бам, які навчаються з відривом від виробництва;* державні стипендії видатним діячам науки, освіти і культури;* державні премії в галузі науки і техніки, Державні іменні премії, що присуджуються НАН України та галузевими академіями наук;* інші виплати згідно з законодавством. Об'єктом оподаткування для платників збору третьої групи є сума оподатковуваного доходу, а для четвертої групи — сукупний оподатковуваний дохід, обчислені відповідно до законодавства. 3. ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ Фонд соціального страхування з тимчасової втра-ти працездатності здійснює управління загально-державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Джерела надходжень у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності До джерел надходжень у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належать: > страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб; > благодійні внески підприємств, установ, орга-нізацій та фізичних осіб; > асигнування із Державного бюджету України; > прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитному рахунку; > нарахування пені у випадках несплати стра-хових внесків у встановлений строк, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до стра-хувальників та посадових осіб. Кошти загальнообов'язкового державного со-ціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле-ними народженням та похованням, зараховують-ся на єдиний централізований рахунок фонду в установах банків, визначених Кабінетом Мініст-рів України для обслуговування коштів Держав-ного бюджету України або спеціалізованого бан-ку, який обслуговує фонди з окремих видів стра-хування. Для забезпечення фінансової стабільності фон-ду утворюється резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування всіх видів матері-ального забезпечення в розрахунку на місяць. У разі невикористання коштів фонду в поточно-му році вони переходять на наступний фінансо-вий рік. Усі юридичні і фізичні особи, які вносять відрахування до цього фонду, зобов'язані реєст-руватися як страхувальники за місцем свого знаходження в органах Фонду. Страхові внески на загальнообов'язкове держав-не соціальне страхування сплачуються за тарифа-ми, установленими Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового дер-жавного соціального страхування» від 11 січня 2001 року № 2213-ІП. Страхувальник - роботодавець несе відпові-дальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та не-повну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порядок використання коштів. У разі виявлення порушень страхувальник сплачує суму донарахо-ваних контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За порушенням строку реєстрації страху-вальника як платника страхових внесків або несвоєчасність їх сплати штраф накладається у розмірі 50% суми належних до сплати стра-хових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєстру-ватися. За неповну сплату страхових внесків на стра-хувальника накладається штраф у розмірі 100% заниженої суми заробітної плати, на яку відповід-но до закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% на-лежної до сплати суми страхових внесків. Пеня обчислюється виходячи із 120% обліко-вої ставки Національного банку України, що ді-яла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Не сплачені в строк страхові внески, штраф та пеня стягуються в дохід Фонду у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, штрафу та пені, передбачених законом, не застосовується. 4. ФОНД ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ Фонд загальнообов'язкового державного соці-ального страхування на випадок безробіття ство-рений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг. Джерела формування Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття Джерелами формування фонду виступають: > асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України; > страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умо-вах і в порядку, передбачених законодавством; > суми фінансових санкцій застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість на-селення, а також суми адміністративних штра-фів, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян за такі порушення; > прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозит-ному рахунку; > благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм; ~* > кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам; > інші кошти. Нормативи обов'язкових відрахувань до фонду визначає щороку Верховна Рада України при за-твердженні бюджету, 5. ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Страхування від нещасного випадку та профе-сійного захворювання є самостійним видом за-гальнообов'язкового державного соціального стра-хування, за допомогою якого здійснюється соці-альний захист з охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Завданням страхування від нещасного випад-ку є: > проведення профілактичних заходів, спря-мованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захво-рюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; > відновлення здоров'я та працездатності по-терпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; > відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Джерела надходжень у Фонд соціального страхування від нещасних випадків Фонд соціального страхування від нещасних ви-падків проводить збір та акумуляцію страхових внесків, має автономну, незалежну систему фінан-сування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок: > внесків роботодавців:* для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва;* для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забез-печення; > капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; > прибутку, одержаного від тимчасово віль-них коштів Фонду на депозитних рахунках; > коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у пору-шенні вимог нормативних актів з охорони праці; > добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Працівники не несуть ніяких витрат на стра-хування від нещасного випадку. Кошти Фонду включаються до складу Держав-ного бюджету, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціаль-ного страхування від нещасних випадків в уста-новах банків, визначених Кабінетом Міністрів України, або спеціального банку, який обслуго-вує фонди соціального страхування. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого від-несено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворю-ваності та неналежний стан охорони праці). Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від кла-су професійного ризику виробництва, встановлю-ється законом. Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати: фінансування заходів, спрямованих на вирі-шення завдань Фонду; резерви коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування; покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійс-ненням соціального страхування від нещасного випадку. Розміри страхових внесків страхувальників об-числюються: > для роботодавців - у відсотках до сум фактич-них витрат на оплату праці найманих працівни-ків, що включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натураль-ній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають об-кладенню прибутковим податком з громадян; > для добровільно застрахованих осіб - у від-сотках до мінімальної заробітної плати. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соці-ального страхування від нещасних випадків від-повідно до порядку визначення страхових тари-фів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій-ного захворювання, що затверджується Кабіне-том Міністрів України. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком. Залишки сум від можливого перевищення до-ходів над витратами Фонду за підсумками фінан-сового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників. Якщо на страхувальника протягом календар-ного року накладався штраф за порушення зако-нодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу. Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться на валові ви-трати виробництва; для бюджетних установ та орга-нізацій - із коштів на утримання страхувальника. 6. ФОНД ЧОРНОБИЛЯ Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соці-ального захисту населення (Фонд Чорнобиля) було створено відповідно до постанови Верхов-ної Ради України № 2006-ХП від 20 грудня 1991 р. Подальше реформування Фонду було визначено Законом України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чор-нобильської катастрофи та соціального захисту населення» від 10 лютого 2000 року № 1445-ІП, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення захо-дів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської ка-тастрофи та соціального захисту населення» № 987 від 20.06.2000 р. та іншими законодавчими ак-тами. Розпорядником коштів є: Міністерство Украї-ни з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Кошти Фонду витрачаються виключно на фі-нансування заходів щодо ліквідації наслідків Чор-нобильської катастрофи та соціального захисту населення. Надходження у Фонд Чорнобиля зараховують-ся до складу доходів Державного бюджету Укра-їни на спеціальний рахунок, що утворює Фонд. (На сьогодні спеціального збору у Фонд Чорноби-ля немає). Допомоги і компенсації виплачуються гро-мадянам на підставі документів, що підтверд-жують статус постраждалих та письмової заяви. Контроль за цільових використанням коштів Фонду здійснюється Міністерством з надзви-чайних ситуацій, Мінфіном, Державним казна-чейством і Головним контрольно-ревізійним управлінням, міністерствами та іншими цент-ральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та облас-ними, Київською та Севастопольською міськи-ми держадміністраціями у межах їх компе-тенції. 7. ДЕРЖАВНИЙ ФОНД ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Для концентрації коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозбері-гаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середо-вища на здоров'я населення у 1991 році було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Правовою основою функціонування Фонду є За-кон України «Про охорону навколишнього при-родного середовища» № 1264 від 25.06.1991, По-станова КМУ «Про затвердження Порядку встанов-лення нормативів збору за забруднення навколиш-нього природного середовища і стягнення цього збору» № 634 від 07.05.1998, Постанова КМУ «Положення по Державний фонд охорони навко-лишнього природного середовища» № 181, від 15.02.2002 р. Головним розпорядником коштів Фонду є Мі-ністерство екології і природних ресурсів в особі його Міністра. Державний фонд охорони навколишнього при-родного середовища є складовою Державного бюд-жету України. Фонд діє на державному, обласному і місцево-му рівнях. Джерела надходженьдо Державного фонду охорони навколишнього природного середовища До джерел надходжень Фонду належать: > збір за забруднення навколишнього природ-ного середовища; > штрафи за порушення норм і правил охоро-ни навколишнього природного середовища; > добровільні внески і пожертвування підпри-ємств, організацій, громадян; > інші кошти, визначені законодавством. Основним джерелом надходжень є збір за за-бруднення навколишнього природного середови-ща, який встановлюється за: > викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруд-нення; > скиди забруднюючих речовин у водні і під-земні горизонти; > розміщення відходів у навколишньому при-родному середовищі. Ставки збору запроваджуються урядом Авто-номної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування на підставі лімітів викидів та скидів забруднюючих речовин і розміщення від-ходів, а також нормативів плати за них. Ліміти викидів стаціонарними джерелами за-бруднення встановлюються Міністерством охоро-ни навколишнього природного середовища і ядер-ної безпеки України у формі видачі дозволів на викиди і скиди строком на 5 років. Об'єктами обчислення збору є: > обсяги забруднюючих речовин, які викида-ються в атмосферне повітря або скидають безпо-середньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього об'єктах - для стаціонарних джерел забруднення; > обсяги фактично спожитих видів пального, завдяки використанню яких утворюються забруд-нюючі речовини - для пересувних джерел за-бруднення. Нормативи збору встановлюються Кабінетом Міністрів України як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщення відходів. За викиди пересувними джерелами забруднен-ня нормативи збору встановлюються залежно від виду пального та транспорту. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруд-нюючих речовин та розміщення відходів збір об-числюється і сплачується у п'ятикратному роз-мірі. Суми збору за викиди стаціонарними джере-лами забруднення обчислюються платниками са-мостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року як добуток затверджених лімітів, фактичних обсягів викидів, нормативів збору, коригувальних коефіцієнтів. Загальна сума збору визначається як сума збору в межах ліміту і за понадлімітні викиди, враховуючи названі чинники. Збори за забруднення навколишнього природ-ного середовища підприємства (крім розташова-них у містах загальнодержавного значення) пе-рераховують у таких розмірах: > 20 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утво-рюються у складі бюджетів місцевих рад (село, селище, місто), на окремі рахунки; > 50 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утво-рюються у складі бюджетів Автономної Рес-публіки Крим, обласних рад, на окремі рахунки; > 30 відсотків - до Державного фонду охоро-ни навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету Ук-раїни, на окремий рахунок. Підприємства, розташовані у містах Києві та Севастополі, збори за забруднення навколишнього природного середовища перераховують у таких розмірах: > 70 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утво-рюються у складі місцевих бюджетів міських рад, на окремі рахунки; > 30 відсотків - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету Ук-раїни, на окремий рахунок. Висновки З вищенаведеного можна зробити наступні висновки: Державні цільові фонди - це форма перероз-поділу і використання фінансових ресурсів, залу-чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Державні цільові фонди поділяють на: соціальні та економічні. Державні цільові фонди - це сукупність фон-дів грошових коштів, які знаходяться в роз-порядженні центральних і місцевих органів влади. Шляхи утворення державних цільових фондів: відокремлення видатків Державного бюд-жету на певні цілі, що мають першорядне зна-чення для країни в даний момент; формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів. Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення виключно на конкретні цілі у таких випадках: якщо законом передбачене покриття видат-ків із конкретно визначеного джерела надход-жень; у випадку одержання центральними, міс-цевими органами влади або безпосередньо роз-порядником бюджетних коштів дотації, гранту чи дарунка у вартісному розрахунку на конкрет-ну мету. Рахунки цільових фондів Державного бюд-жету створюють у відповідності до законів. Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень. Управління коштами державних цільових фон-дів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства. Цільові фонди певною мірою доповнюють Дер-жавний бюджет, мають строго цільове призна-чення і на інші цілі не використовуються. По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення. Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1992 р. було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру. Кошти фонду не входять до Державного бю-джету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Фонд соціального страхування з тимчасової втра-ти працездатності здійснює управління загально-державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Фонд загальнообов'язкового державного соці-ального страхування на випадок безробіття ство-рений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг. Страхування від нещасного випадку та профе-сійного захворювання є самостійним видом за-гальнообов'язкового державного соціального стра-хування, за допомогою якого здійснюється соці-альний захист з охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соці-ального захисту населення (Фонд Чорнобиля) було створено відповідно до постанови Верхов-ної Ради України № 2006-ХП від 20 грудня 1991 р. Для концентрації коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозбері-гаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середо-вища на здоров'я населення у 1991 році було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Головним розпорядником коштів Фонду є Мі-ністерство екології і природних ресурсів в особі його Міністра. Державний фонд охорони навколишнього при-родного середовища є складовою Державного бюд-жету України. Список використаної літератури Бровкова Е. Г., Прондус Й. П. Финансово-кредитная система государства.- К.: Сирин.- 1997. Вавилов Ю. Я. Государственньш кредит: прошлое й настоящее.- М.: ФинансьІ й статистика, 1992.- С. 91. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник.- К.: НІОС.- 2002.- С. 608. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.- К.: Вища школа, 1997.- С. 383. Велично О. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: Вища школа, 1997. Держава, податки, бізнес / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, В. Л. Андрущенко: За ред. В. М. Фе-досова.- К.: Либідь, 1992.- С. 328. Деркач М., Гордєєва Л. Бюджет і бюджетний процес в Україні: Навч. посібник.- Дніпропетровськ, Пороги, 1995.- С. 256. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В. Д. Базилевича.- К.: Знання, 2001.- С. 581. Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д'яконова І. І. Бюд-жет і фінансова політика України: Навч. посібник. -К.: Наукова думка, 1997.- С. 303. 60. Загальна теорія фінансів. Б. М. Діденко, В. Д. Попова, В. В. Прядко.- Чернівці: Ратуша, 2000.-С. 638.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (28.04.2013)
Просмотров: 306 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: