Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Фінанси |
Реферат на тему Державні цільові фонди України
Реферат на тему Державні цільові фонди України. План 1. Пенсійний фонд України 2. Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття 3. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Пенсійний фонд України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення та діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Це самостійна фінансово-кредитна установа, кошти якої не включаються до складу державного бюджету. Хоча у 90-ті роки XX ст. були спроби включити кош-ти Пенсійного фонду до державного бюджету, але від цього відмовилися, оскільки ускладнилася виплата пенсій. Кошторис Пенсійного фонду України формується за рахунок таких джерел (табл. 7.1): 1. обов'язкових страхових внесків підприємств, 2. установ, 3. організацій та фізичних осіб; 4. коштів державного та місцевих бюджетів; 5. коштів, що надходять за регресними вимогами; 6. добровільних внесків юридичних осіб і громадян; 7. фінансових санкцій, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 8. банківських кредитів та інших надходжень. Таблиця 7.1. Джерела надходжень до Пенсійного фонду Украї-ни у 2003 р. № з/п | Джерела надходжень | Сума, тис. грн. 1 | Залишок коштів на початок року | 1 622 300,0 2 | Власні доходи | 22 876,8 3 | Кошти Державного бюджету України | 1 937 200,0 4 | Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття | 87,6 5 | Кошти Фонду соціального страхування від не-щасного випадку на виробництві та професійно-го захворювання | 175 269,0 6 | Усього надходжень з усіх джерел фінансування | 25 082 323,0 Розміри внесків у Пенсійний фонд затверджуються законо-давчими актами Верховної Ради України. Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами станом на 1 січня 2002 р. були вста-новлені такі тарифи страхових внесків до Пенсійного фонду (їх було дещо змінено в наступні роки): а) для суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників), бюджетних, громадських установ та їхніх філій, відділень — у розмірі 32 % фактичних витрат на оплату праці працівників; б) для підприємців — фізичних осіб, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, приватних нотаріусів — у розмірі 32 % доходу (прибутку); в) для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору та виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами — в розмірі 1 % сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн. і 2 % — у разі перевищення ним 150 грн.; г) для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди — в розмірі 4 % фактичних витрат на оплату праці інвалідів і 32 % — інших працівників таких підприємств; д) для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної кількості працюючих — у розмірі 4 % фактичних витрат на оплату праці всіх працівників цих підприємств. Кошти Пенсійного фонду використовуються: - на виплату пенсій за віком, за вислугу років, за інвалідністю, в разі втрати годувальника, соціальних та інших пенсій, вста-новлених законодавством України про пенсійне забезпечення; - виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам; - підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати; - фінансування допомог і пенсій військовослужбовцям та їх сім'ям; - виплату пенсій особам, які працювали в органах державної служби; - пенсійне забезпечення осіб, які не мають трудового стажу для призначення пенсій; - відшкодування на виплату надбавок та підвищень до пенсій за різними пенсійними програмами; - компенсацію різниці у пенсійному забезпеченні науковим працівникам; - виплату пенсій і допомоги за рахунок коштів інших цільових державних фондів; - фінансове забезпечення поточної діяльності Пенсійного фонду України та його органів, розвиток його матеріально-технічної бази; - формування та функціонування системи персоніфіковано-го обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування. Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління і його заступники призначаються та звільняються з посади Президентом України в установленому порядку. Серед надходжень у дохідну частину бюджету Пенсійного фонду переважну частину (в середньому до 70 становлять обо-в'язкові внески підприємств, установ і організацій. Вагоме місце серед доходних джерел Фонду поки що займають надходження коштів Державного бюджету України, які треба мінімізувати. У видатковій частині бюджету Пенсійного фонду на виплату пенсій населенню припадає 98,2 % (із доставкою і пересилан-ням пенсій). Щороку зростає частка коштів Фонду на виплату пенсій згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" (табл. 7.2). Таблиця 7.2. Статті видатків Пенсійного фонду України за рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у 2003 р. № з/п | Статті видатків | Сума, тис. грн. 1 | На виплату пенсій згідно із Законом Украї-ни "Про пенсійне забезпечення" | 19 005 301 2 | На виплату допомоги малозабезпеченим пенсіонерам | 548 130 3 | Витрати на поховання | 144 882 4 | На утримання ПФУ та на виконання функ-цій призначення пенсій | 388 000 5 | На доставку пенсій та допомоги | 157 587 6 | Інші видатки | 1192 112 7 | На виплату пенсій у наступному періоді | 1623 290 8 | Разом | 23 059 301 Персоніфікований облік у системі державного пенсійного страхування дасть змогу забезпечити додатковий контроль за правильністю відрахування внесків підприємствами і достовір-ністю даних, що надходять у Пенсійний фонд і від яких зале-жить розмір нарахованої трудової пенсії. Водночас комплекс проведених заходів у системі фінансуван-ня Пенсійного фонду України недостатній і ситуація в цій сфері залишається напруженою (табл. 7.3). Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня. Таблиця 7.3. Доходи і витрати Пенсійного фонду України, млрд. грн. Показник | 2003 р. | 1 2004р | 2005 р. Доходи від податку на зарплату (включаючи державних службовців) | 22,1 | 31,4 | 42,8 Трансферти у ПФУ з різних джерел 3 них: | 2,3 | 6,2 | 22,9 Державний бюджет Утому числі: | 1,9 | 6,С | 22,6 Регулярні платежі | 1,9 | 2,2 | 6,7 Покриття дефіциту | 0 | 3,8 | 15,9 Фонд страхування на випадок безробіття | 0,1 | 0,1 | од Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань | 0,1 | 0,1 | 0,1 Сукупні доходи ПФУ | 26,7 | 39,8 | 66,3 Сукупні витрати ПФУ | 24,5 | 39,2 | 64,1 Дефіцит/надлишок Утому числі: | 0 | 3,2 | 13,7 Запас, який переходить на наступний фінансовий рік | 2,2 | 0,6 | 2,2 Сукупні витрати ПФУ, % ВВП | 9,2 | 11,4 | 15,3 Дефіцит/надлишок, % ВВП | 0 | 0,9 | 3,3 Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня. За ринкових умов Пенсійний фонд як головний суб'єкт со-лідарної пенсійної системи, не спроможний забезпечити громадянам адекватного заміщення пенсією заробітку, втраченого ними у зв'язку зі старістю, та запобігання бідності серед людей похилого віку. Періодичне списання заборгованості перед Пенсійним фондом підриває його фінансову базу і сприяє ухиленню робото-давців від сплати страхових внесків. Водночас зменшенню фінансування Пенсійного фонду сприяє також поширення пільг у сплаті пенсійних внесків. Значний вплив на доходи Пенсійного фонду мають демографічні фактори (вік виходу на пенсію, рівень смертності у ві-кових групах тощо). На сьогодні пенсійний вік в Україні є одним із найнижчих у світі. Ефективна система фінансування пенсійного забезпечення, яка б вирішувала більшість із наведених проблем, можлива за умови створення поряд із солідарною пенсійною системою в особі Пенсійного фонду України обов'язкової і добровільної накопи-чувальних систем, основу яких становитимуть Накопичувальний пенсійний фонд та недержавні пенсійні фонди. Фахівцями розроблено кілька сценаріїв проведення пенсійної реформи. За припущення, що протягом усіх наступних років застосовуватиметься така сама індексація, як в 2006 p., ситуація буде такою (табл. 7.4): Таблиця 7.4. Витрати на пенсійне забезпечення (2007—2015рр.) Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 Консервативний сценарій Витрати, % ВВП | 13,5 | 13,0 | 12,6 | 12,2 | 12,0 | 11,7 | 11,5 | 11,3 | 11,0 Ставка заміщен-ня, % | 40 | 38 | 37 | 35 | 34 | 33 | 32 | 31 | 29 Базовий сценарій Витрати, % ВВП | 13,5 | 12,7 | 12,1 | 11,6 | 11,2 | 10,8 | 10,5 | 10,2 | 9,9 Ставка заміщен-ня, % | 38 | 36 | 34 | 32 | 30 | 28 | 27 | 26 | 24 Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня. Важливо досягти зменшення витрат на проведення пенсійної реформи, в тому числі за рахунок вжиття непопулярних заходів: 1. підвищення для жінок віку виходу на пенсію до 60 років починаючи з 2010 p., зі "швидкістю" 6 міс. на рік; 2. запровадження індексації всіх пенсій у розмірі 20 % від нормального зростання заробітної плати; 3. припинення збільшення пенсій до мінімального прожиткового рівня для працюючих пенсіонерів (починаючи з 2007 р.) та виплата їм лише частини пенсії, яка має розраховуватися за відповідною формулою. У такому разі ситуація буде іншою (табл. 7.5): Таблиця 7.5. Заощадження при проведенні пенсійної реформи (2007—2015 рр.) Показник | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2007-2016 (разом) Консервативний сценарій Заоща-дження, % ВВП | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | 0,6 | 3,8 Базовий сценарій Заоща-джен-ня, як % ВВП | 0,2 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,7 | 0,8 | 3,9 Джерело: Фіскальний простір для економічного зростання. Огляд державних фінансів України. — К., 2006. — 4 липня. Розробка і впровадження у практику нових підходів до управління Пенсійним фондом та його ресурсами є однією з головних умов підвищення життєвого рівня значної частини населення країни та розв'язання багатьох соціально-економічних проблем. Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття Державний фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) створений для фінан-сування програм зайнятості населення, управління страхуванням на випадок тимчасової незайнятості, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальної допомоги. Основою системи соціального захисту на випадок безробіття є внески від підприємств до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на контрактній основі, включаючи тих, хто працює неповний робочий день чи тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Основні завдання Фонду: - професійна орієнтація населення; - навчання звільнених та безробітних; - сприяння працевлаштуванню, надання безвідсоткової по-зики безробітним для здійснення підприємницької діяльності; - створення центрів профорієнтації, навчально-матеріаль-ної бази для підготовки і навчання працівників; - організація додаткових робочих місць; - відшкодування витрат Пенсійному фонду, пов'язаних Із достроковим виходом на пенсію. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2001 р. Фонд із 2001 р. формувався за рахунок страхових внесків роботодавців, найманих працівників та осіб, які добровільно беруть участь у цьому виді страхування, надходжень від застосування штрафних санкцій тощо. Крім того, передбачено асигнування з Державного бюджету на соціальні виплати незастрахованим особам. Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття був встановлений у 2005 р. у розмірі 1,6 % суми фактичних витрат на оплату праці найма-них працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами та підлягають обкладанню податком із доходів фізичних осіб; для найманих працівників — 0,5 % суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком із громадян; для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, — 2,5 % із суми оподатковуваного доходу. З виплат, що не оподатковуються цим податком, збір не утри-мується. Застраховані особи, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок з фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності або прибутковий податок за фіксованим розміром шляхом придбання патенту чи які придбали спеціальний торговий патент, подають робочим органам виконавчої дирекції Фонду довідку про сплату встановленого розміру податку, що видається органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку. В такому разі середній дохід зазначених осіб розраховують робочі органи ви-конавчої дирекції Фонду. Страхові внески сплачуються роботодавцями один раз на місяць — того дня, коли вони одержують кошти на оплату праці в банківських установах. Кошти Фонду використовуються для сприяння зайнятості на державному та місцевому рівнях. На державному рівні основними об'єктами фінансування є: - створення та розвиток центрів підготовки і навчання ви-вільнених працівників; - проведення наукових досліджень та розробок із проблем зайнятості населення; - утримання інформаційних та обчислювальних центрів, підприємств служби зайнятості; - здійснення міжнародної діяльності та співробітництва у галузі працевлаштування та ін. На місцевому рівні фінансуються заходи: - щодо професійної орієнтації, перепідготовки та переорі-єнтації вивільнених працівників та безробітних; - забезпечення компенсаційних виплат безробітним, які перебувають на обліку в центрах зайнятості; - виплати допомоги у зв'язку з безробіттям та надання матеріальної допомоги членам сім'ї безробітного, які перебувають на його утриманні, та ін. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування на випадок безробіття" від 1 січня 2001 р. усі види виплат поділені на групи: § допомога у зв'язку з безробіттям: цей вид допомоги залежить від страхового стажу; її розмір залежить від прожитко-вого мінімуму, але мінімальний розмір виплати визначається Фондом і встановлений Верховною Радою в розмірі не нижче 11 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встанов-леного на відповідний період; § допомога у зв'язку з частковим безробіттям: виплачується після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості, починаючи з восьмого дня після реєстрації; розмір допомоги становить 100 % середньої зарплати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 % — протягом 90 днів і 50 % протягом 210 днів, але не більше середньої зарплати у галузі й не нижче від мінімальної зарплати, встановленої законодавством; § матеріальна допомога у зв'язку з безробіттям: надається в період підвищення кваліфікації, перепідготовки чи професійної переорієнтації, а також після закінчення строку виплати допомоги у зв'язку з безробіттям; виплати матеріальної допомоги у зв'язку з безробіттям припиняються у разі: - працевлаштування безробітного; - призову на військову службу; - смерті безробітного тощо; § дотація роботодавцю на створення робочих місць: розмір дотації визначається на індивідуальних умовах Фондом відповідно до кількості створених робочих місць і працевлаш-тованих громадян. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) призначений для управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, фінансуванням матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені законодавчими актами щодо функціонування цього Фонду. Джерела формування Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності такі: 1) страхові внески роботодавців застрахованих осіб (2,9 % від ФОП підприємства); 2) асигнування з Державного бюджету України; 3) суми штрафів, санкцій і пені, застосованих до посадових осіб і страхувальників; 4) інші надходження, передбачені законодавством. Допомога з тимчасової непрацездатності надається у формі матеріального забезпечення у разі настання одного з таких страхових випадків: - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробниц-тві; - необхідності догляду за хворою дитиною; - необхідності догляду за хворим членом сім'ї; - необхідності догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; - карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; - тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; - протезування з госпіталізацією у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; - санаторно-курортного лікування. Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу від середньої заробітної плати (доходу) в таких розмірах: - 60 % — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; - 80 % — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років; - 100% —застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; - 100 % — застрахованим особам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро-фи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачуєть-ся в такому порядку: цей вид допомоги виплачується застрахованій особі за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). З 2008 р. при народженні другої дитини українська держава виплачуватиме батькам 15 тис. грн.. Якщо з'явиться третій малюк, сім'я може розраховувати на 25 тис. Водночас спеціалісти стверджують, що допомога навіть на першу дитину в розмірі 8,5 тис. для нашої держави — поки що проблема. Уже тепер регулярність її виплати — під загрозою зриву, оскільки Фонд соціального стра-хування допомагає матерям за рахунок інших соціальних виплат. Для прикладу у Франції та Швейцарії за першу і другу дитину платять 1000 дол., в Ізраїлі — 320, а в Канаді — 250 дол. США. Допомога у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше за розмір про-житкового мінімуму, встановленого законом. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахова-ної особи, а також членів її сім'ї, які перебували на її утриманні; дружини (чоловіка); дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років, або і старших, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів денної форми навчання — до 23 років; батька, матері; діда та баби за прямими родинними зв'язками. Допомога надається застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання. За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, частково фінансуються санаторії-профілакторії підприємств, установ та організацій, утримуються дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі оздоровчі табори і позашкільне обслуговування в поряд-ку, визначеному правлінням Фонду. Література 1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в XX ст. — Л.: Каменяр, 2000. — 303 с. 2. Базилевич В.Д., Валастрик Л.О. Державні фінанси. — К.: Атіка, 2002. —368 с. 3. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. — К.: Либідь, 2000. — 654 с. 4. Бляхман Л., Kpomoe М. Россия и Содружество Независимых Государств: уроки первого десятилетия // Рос. зкон. журн. — 2001.—№10. 5. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Редкол.: М.Я. Азаров (голо-ва) та ін. — К.: НДФІ, 2004. 6. Бюджетна система. Вишкіл студи: Навч. посіб. / СІ. Юрій, Й.М. Бескид, В.Г. Дем'янишин таін. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 7. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафоноватаін. — К.: КНЕУ, 2004. — 864 с. 8. Василик ОД., Павлюк КЗ. Бюджетна система України: Підручник. — К.: ЦУЛ, 2004. — 544 с. 9. Василик ОД", Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. — К.: НІОС, 2002. — 608 с. 10. Волощук Г.О., Пасічник Ю.В., Пряму хіна Н.В. Фінансові фонди соціального спрямування в Україні: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2004, —184 с. 11. Гайдуцький А.П. Підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору шляхом розширення бюджетної підтримки // Фінанси України. — 2005. — № 10. — С. 111—115. 12. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Камінська І.М. Фінансова політика сталого розвитку регіону. — Луцьк: Надстир'я, 2006. —220 с. 13. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. — К.: НДФІ, 2004. — 712 с. 14. Державні фінанси / За ред. Ю. Немеца і Г. Райта: Пер. З англ. — К.: Основи, 1998. — 306 с. 15. Державні фінанси в розвиткових країнах: Пер. з англ. — К.: К.І.С., 2006. — 400 с. 16. Державні фінанси в транзитивній економіці: Навч. посіб. / М.І. Карлін, Л.М. Горбач, Л.М. Новосад та ін. — К.: Кондор, 2003. —220 с. 17. Долішній М.Т. Фінансова політика і стабілізація еконо-міки України // Регіон, економіка. — 2000. — №3. — С. 45—52. 18. Евтух О.Т. Ипотека — механизм эффективного использования ресурсов. — Луцк: Волын. обл. тип., 2001. — 314 с | |
Просмотров: 366 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |