Реферат на тему Бюджетний процес та його учасники - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Бюджетний процес та його учасники. План 1. Затвердження бюджету. 2. Міжнародний досвід виконання бюджету. Бюджетний процес - це регламентований законом порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. У бюджетному процесі України бере участь велика кількість науково-дослідних фінансових та економічних установ, провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, органи державної влади, політичні партії тощо. Учасники бюджетного процесу визначені Бюджетним кодексом, де передбачені їх функції, повноваження та відповідальність. Основними учасниками бюджетного процесу в Україні є: 1. Президент України: - підписує Закон України Про Державний бюджет України на бюджетний рік; - у разі незгоди із Законом України Про Державний бюджет, прийнятий Верховною радою, накладає вето; - вносить в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до державного бюджету. 2. Верховна Рада України: - розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; - приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики; - розглядає проект бюджету в трьох читаннях; - схвалює Закон України про Державний бюджет України; - розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання Закону про Державний бюджет України. 3. Рахункова палата: - здійснює зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету; - готує співдоповідь, з якою виступає Голова Рахункової палати, - про виконання Державного бюджету. 4. Кабінет Міністрів України: - подає на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; - розробляє проект Закону про Державний бюджет; - забезпечує виконання Державного бюджету України та подає річний звіт про його виконання Верховній раді. 5. Міністерство фінансів: - погоджує єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань; - розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів та проводить їх аналіз; - подає проект Закону про Державний бюджет України на розгляд Кабінету Міністрів України та доопрацьовує його після першого та другого читання; - здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу; - Міністерство в особі Міністра фінансів затверджує та контролює розпис, за яким виконується Державний бюджет України. - здійснює прогнозування та аналіз доходів протягом поточного бюджетного року; Забезпечує опублікування проекту Закону про Державний бюджет, даних про виконання Закону по кварталах і за підсумками року, показників зведеного бюджету, іншої відкритої інформації про виконання Державного бюджету. 6. Державне казначейство: - здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; - здійснює операції з коштами Державного бюджету та місцевих бюджетів; - веде бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного та місцевих бюджетів. 7. Розпорядники бюджетних коштів: - на підставі плану своєї діяльності розробляють проекти кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів чи місцевому фінансовому органові; - головні розпорядники затверджують кошториси розпорядників нижчого рівня та контролюють хід виконання кошторисів. Розглядають такі складові бюджетного процесу: - складання проекту бюджету; - затвердження бюджету; - виконання бюджету; - складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету. Рис. 6.2. Структурно-функціональна схема процесу підготовки та прийняття Закону про Державний Бюджет України Складання проекту Закону про Державний бюджет України є процесом регламентованим через "Бюджетний кодекс України", який паралельно здійснюється у трьох рівнях взаємодії: Кабінет Міністрів України - Верховна рада України; Міністерство фінансів України, Міністерство економіки України, НБУ - Кабінет Міністрів України; головні розпорядники бюджетних коштів, обласні державні адміністрації, Рада міністрів АРК, міські держадміністрації міст Києва та Севастополя (місцеві держадміністрації) - Міністерство фінансів України. Підготовці Закону про Державний бюджет України передує прийняття Верховною радою України не пізніше 01.06 бюджетної резолюції - нормативного документа, який розроблений за участі Кабінету Міністрів України і окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний бюджетний рік, а також основних засад грошово-кредитної політики до 01.04, які розроблені за участі Національного банку України. Міністерство фінансів України, взаємодіючи з головними розпорядниками коштів держбюджету, до 08.06 здійснює підготовку щодо визначення граничних обсягів видатків та інструкції до бюджетних запитів, а до 08.07 - збір бюджетних запитів. До 10.07 Міністерство фінансів України, взаємодіючи з місцевими держадміністраціями, формує підготовку методики розрахунку доходів місцевих бюджетів та визначає обсяг трансфертів, а до 01.08 здійснює збір інформації для розрахунку міжбюджетних трансфертів. До 15.08 на основі вже отриманої інформації, Мінфіном визначаються показники зовнішніх запозичень, про які інформується Національний банк України, і формується проект Закону про Державний бюджет України. Проект Закону надається для ознайомлення в Кабінет міністрів України та Міністерство економіки України і до 15.09 у Верховну раду України. У Верховній раді України до 15.10 розглядаються пропозиції до проекту Закону до першого читання, до 03.11 розглядаються пропозиції до проекту Закону до другого читання. Затвердження бюджету. Не пізніше ніж через п'ять днів після подання Кабінетом Міністрів проект закону про Державний бюджет України до Верховної Ради міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. За результатами обговорення проекту закону Верховна Рада може відхилити його в разі невідповідності Бюджетному кодексу та Основним напрямам бюджетної політики на наступний рік. Проект закону про Державний бюджет України може пройти три читання. Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний бюджет України не пізніше 1 жовтня розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради України. Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту закону про Державний бюджет і передають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та призначають представників для участі в роботі даного бюджету. Не пізніше 15 жовтня Комітет Верховної Ради України з питань бюджету спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України розглядає пропозиції до проекту закону і готує висновки та пропозиції. Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет у першому читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому. Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет міністрів у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопада доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради проект бюджету України. При розгляді проекту закону про Державний бюджет у другому читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради, депутатських груп і фракцій щодо його змін не розглядаються, крім висновків Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет. Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків державного бюджету України на наступний бюджетний період, обсяг між бюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов'язковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні. У третьому читанні Верховна Рада України проводить голосування за пропозиціями Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, які не були прийняті у другому читанні, та за проектом в цілому. Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Якщо до початку нового бюджетного періоду закон про Державний бюджет України не набрав чинності, Кабінет Міністрів має право здійснювати витрати державного бюджету з такими обмеженнями: - витрати державного бюджету можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені в законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені в проекті закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період; - щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків попереднього державного бюджету; - до прийняття закову про Державний бюджет на поточний бюджетний період проводити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з уведенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації. Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів і Державним казначейством. Бюджетний період (бюджетний рік) в Україні збігається з календарним роком, тобто розпочинається 1 січня і закінчується 1 грудня. Касове виконання державного бюджету в Україні здійснюється Державним казначейством, яке підпорядковане Міністерству фінансів України. Казначейство має Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) у Національному банку України та його регіональних управліннях і через них провадить усі операції розпорядників коштів державного бюджету, забезпечує чіткий контроль за надходженням коштів до бюджету та їх використанням. У разі, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від дохідних джерел, Верховна Рада України за пропозицією Кабінету Міністрів України приймає рішення про запровадження пропорційного скорочення бюджетних видатків (на 5, 10, 15 %), що затверджені, щомісячно за всіма статтями бюджету до кінця бюджетного року. Цей механізм називається секвестром бюджету. Складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету є завершальною ланкою бюджетного процесу. Доповідь за звітом про виконання державного бюджету робиться на засіданні Верховної Ради міністром фінансів. Щодо звіту приймається постанова про його затвердження (до 1 травня наступного за бюджетним року), після чого він публікується в засобах масової інформації у двотижневий строк. Міжнародний досвід виконання бюджету. Важливим аспектом міжнародного досвіду виконання бюджету касовим методом є управління залишками єдиного казначейського рахунку або його еквівалента. Для управління державними фінансами України на сьогодні дуже важливим є створення методології управління касовими залишками єдиного казначейського рахунку. ЄКР - це рахунок, відкритий Державному казначейству України (ДКУ) в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ). ЄКР об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в ДКУ для управлінь ДКУ в Автономній республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Обсяг залишків складає в середньому 5 % - 10 % від річного обсягу видатків Зведеного бюджету України. У випадку розміщення визначеної Міністерством фінансів України частини коштів ЄКР на фінансовому ринку можна сподіватися на досягнення економії бюджетних коштів, підвищення ліквідності внутрішнього грошового ринку, а також розвитку ринку державних цінних паперів (ДЦП). Про необхідність заходів щодо зменшення обсягу поточних касових залишків ЄКР зазначається авторами ряду наукових досліджень. Актуальність цього питання підтверджується і постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 907 "Порядок тимчасової купівлі (продажу) державних цінних паперів", якою регламентовано процедуру розміщення надлишкових коштів ЄКР. Разом з тим, наукові дослідження, які б надавали підтримку у прийнятті обґрунтованих управлінських рішень щодо обсягів таких розміщень, у вітчизняній практиці тільки розпочались. Міністерство фінансів України, на яке покладається завдання оперативного розміщення бюджетних коштів, здійснює моніторинг і прогнозування всіх видів надходжень (доходи бюджету, державні запозичення і приватизаційні надходження) та витрат (видатки і погашення державного боргу), а також їх сумарного впливу на сальдо ЄКР. Фінансові потоки, пов'язані із погашенням державного боргу, можливими надходженнями від внутрішніх і зовнішніх запозичень, приватизаційними трансакціями, не є періодичними за своєю природою. Тому, для знаходження закономірностей руху коштів на ЄКР, в першу чергу можуть використовуватись дані про динаміку касового сальдо бюджету - показника, що містить інформацію про сумарний вплив доходів та видатків. Зрозуміло, що у основі рішення, яке приймається Мінфіном стосовно розміщення залишків ЄКР на міжбанківському ринку, є умова забезпечення позитивного залишку на поточному рахунку в НБУ. Прогноз руху коштів на ЄКР, отриманий на основі динаміки сальдо бюджету, повинен коригуватись із врахуванням додаткової інформації щодо неперіодичних процесів. Наприклад, Міністерству фінансів України, відомо дати та обсяги вихідних фінансових потоків, пов'язаних із погашенням державного боргу (або резервуванням коштів на валютних рахунках у випадку зовнішніх зобов'язань), інформація щодо можливих надходжень від внутрішніх і зовнішніх запозичень (міністерством проводяться попередні консультації щодо намірів розміщення ОЗДП та ОВДП і відомі наміри потенційних інвесторів) тощо. Для здійснення аналізу щомісячних величин дефіциту бюджетів за період 2001 -2007 років показники слід привести до порівняльного вигляду, що можна забезпечити шляхом використання індекса-дефлятора валового внутрішнього продукту. На рис. 6.3 представлена динаміка зміни (часовий графік) доходів та видатків бюджетів Великобританії, США та, для порівняння, України протягом періоду 2005-2007 років. Як видно із рисунка, в зарубіжних країнах часовий графік надходжень до бюджету має значну амплітуду коливань. Графік здійснення бюджетних видатків є більш плавним і коливання мають суттєво меншу амплітуду. Більше того, графік бюджетних видатків з року в рік є майже незмінним. Внаслідок цього вигляд графіка щомісячного дефіциту (нижня крива) практично повторює вигляд графіка бюджетних надходжень. У розвинутих країнах асигнування розподіляються на початку року, внаслідок чого вплив уряду на дефіцит бюджету в процесі виконання бюджету є мінімальним. Наприклад, у 2003 році дефіцит бюджету розширеного уряду Франції, Німеччини та деяких інших європейських країн перевищив межу 3 %, що зумовило гостру критику з боку керівництва Євросоюзу. Однак варто зауважити, що перевищення дефіциту бюджету було зумовлено дією автоматичних стабілізаторів: по-перше, доходи бюджету виявилися меншими за заплановані, по-друге, збільшилась допомога з безробіття та інші анти циклічні видатки, а уряди не мали можливості в ручному режимі впливати на видатки незахищених статей. Для України, на прикладі зведеного бюджету, бачимо фактично однакову величину часових коливань як доходів, так видатків, причому, амплітуда цих коливань відчутно збільшується в кінці року. Суттєва різниця у природі динаміки кривої дефіциту розвинутих країн і України пояснюється як дією автоматичних стабілізатори!, так і використанням розвинутими країнами ефективних методів регулювання залишків на єдиному казначейському рахунку. Тобто використання фінансового регулювання касових залишків дає змогу розпорядникам бюджетних коштів у Великобританії і США працювати ритмічно протягом всього календарного року, чого, на даному етапі, не можна сказати про Україну. в) Україна (зведений бюджет, касовий метод) Рис. 6.3. Порівняльні характеристики динаміки функціонування бюджетів Великобританії, США та України у 2005-2007роках (суцільна лінія - доходи, штрихова лінія - видатки, нижня лінія - дефіцит бюджету) Нарис. 6.4 деталізовано зображення кривої дефіциту Зведеного бюджету України протягом періоду 2001-2008 років у масштабі січня 2007 року. Усереднена крива показана жирною лінією. Видно, що існує певна закономірність: протягом січня-серпня позитивні і негативні значення кривої чергуються з переважанням позитивних значень, розкид значень щорічних кривих навколо усередненої кривої є стабільним. Починаючи із серпня характер динаміки як усередненої кривої, так і щорічних кривих змінюється. Усереднена крива приймає переважно негативні значення, а її дисперсія (розсіяння значень щорічних кривих навколо усередненої) суттєво зростає, б Рис. 6.4. Щомісячні значення дефіциту Зведеного бюджету України в масштабі січня 2007року Зазначені закономірності значною мірою визначаються функціонуванням суб'єктів бюджетного процесу. На відміну від розвинутих країн, в Україні видатки здійснюються в ручному режимі, тобто дефіцит зведеного бюджету на кожен момент часу визначається наявністю джерел його фінансування. На ЄКР надходять доходи зведеного бюджету, кошти, запозичені урядом, а також кошти від програми приватизації. Протягом першої половини року основними надходженнями ЄКР, як правило, є доходи зведеного бюджету. Тому, для утримання величини дефіциту бюджету у допустимих межах, урядом виділяються асигнування розпорядникам бюджету переважно на здійснення видатків за захищеними статтями. У другій половині року, крім доходів бюджету, на ЄКР надходять додатково кошти від урядових запозичень та кошти приватизації, призначені для фінансування дефіциту бюджету, тому обсяг асигнувань розпорядникам бюджетних коштів збільшується і для здійснення видатків за незахищеними статтями. Ще одна причина існування зазначених вище закономірностей полягає в тому, що велику частину видатків самі розпорядники вимушено здійснюють лише у другому півріччі, навіть якщо асигнування по цих статтях виділяються рівномірно. Це пов'язано із існуванням особливостей у вітчизняному тендерному законодавстві, що визначають довготривалу процедуру підготовки тендерів. Окремі затримки також можуть бути пов'язані із накопиченням розпорядниками коштів для здійснення одноразових покупок на велику суму. Література 1. Конституція України. -: Преса України, 1997. 2. Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38 (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) // 3. Господарський кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України від 16 січня 2003 р. № 436-1V (зі змінами і доповненнями від 25.12.2008) // 4. Закон України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 22.03.2001 р. № 2324-111 - ВР (зі змінами і доповненнями) // 5. Основи законодавства України про Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 23. 6. Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-ІУ // 7. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // 8. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-1V (зі змінами і доповненнями) // 9. Закон України "Про страхування" від 7.03.1996р. № 85/96- ВР (зі змінами і доповненнями) // 10. Закон України "Про лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97 - ВР (зі змінами і доповненнями) // 11. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р. № 1251-12 (зі змінами і доповненнями) // 12. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. № 349-ІУ (зі змінами і доповненнями) // 13. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (зі змінами і доповненнями) //
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (29.04.2013)
Просмотров: 426 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: