Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Фінанси |
Реферат на тему АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Реферат на тему АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ План 1. Оцінка акцій 2. Оцінка боргових цінних паперів (облігацій) При розробці оптимальних фінансових рішень у конкретних ситуаціях інвестор повинен вміти оцінювати майбутню вартість інвестованих грошових коштів для розрахунків дохідності інвестиційних операцій. Враховуючи значну тривалість інвестиційного процесу, на практиці, зазвичай, порівнюється вартість грошей на початку їх інвестування з вартістю грошей при їх поверненні у вигляді майбутнього прибутку. Рух грошових потоків віл поточної вартості до майбутньої називають нарощуванням. Рух вартості від майбутньої до поточної називають дисконтуванням. У процесі нарощування та дисконтування грошових потоків розглядають такі фактори: а поточна або теперішня вартість грошей (PV); а майбутня вартість грошей (FV ); а кількість періодів (років) (n); а норма дохідності (річна відсоткова ставка) ®. Оцінка майбутньої вартості грошових вкладень (FV). інвестованих на строк більше одного року (періоду) залежить від того, який процент (простий чи складний) буде прийматися в розрахунках. Прості відсотки, зазвичай, використовуються у короткострокових фінансових операціях. Базою для нарахування відсотків за певний період часу с початкова сума грошових коштів: FV = PV + PV ћ r +... + PV ћ r = PV ћ (1 + r ћ n) (3.3.) У випадку, коли фінансова операція здійснюється у термін t днів протягом року, формула попередня матиме такий вигляд: (3.4.) При використанні простого відсотку інвестор буде одержувати дохід (нарощувати капітал) тільки з суми початкових інвестицій протягом всього строку реалізації проекту. Приклад. Інвестор 10 січня 2008 року поклав на депозиту банк готівку у розмірі 60 тис. гри. під 17 % річних строком до 1 грудня 2008 року. Визначити, яку суму отримає інвестор в кінці строку інвестування, за умови нарахування відсотків за простою схемою. Точна кількість днів становить, дні - 324, відповідно: При використанні складного відсотку, одержаний дохід періодично додається до суми початкових інвестицій. У результаті чого відсоток нараховується також з накопиченої у попередніх періодах суми відсоткових платежів або будь-якого іншого виду доходу. Знаходження майбутньої вартості грошових коштів через n-період і при відомому значенні темпу їх приросту здійснюється за формулою: (3.5.) де PV - сума грошових коштів, інвестованих у період t=0; r - річна ставка дохідності, коефіцієнт; n - кількість періодів (років) Приклад. Інвестор поклав у банк 500 грн під 10 % річних. Визначити розмір суми вкладу через 4 роки. Якщо нарахування відсотків здійснюється m-раз у рік, то формула буде мати такий вигляд: (3.6.) Приклад. Інвестор поклав у банк 500 гри піл 10 % річних з щоквартальним нарахуванням відсотків. Визначити розмір суми вкладу через 3 роки. У фінансових розрахунках часто виникає потреба в оцінці поточної вартості майбутніх грошових потоків (PV). Мстою цієї процедури є визначення цінностей майбутніх надходжень від реалізації того чи іншого проекту з позицій поточного моменту. Процес конвертування грошових коштів, що планується одержати у майбутніх періодах в їх поточну вартість, називають операцією дисконтування. Процентна ставка, що використовується у розрахунку PV, має назву дисконтної ставки. Дисконтування при простих відсотках здійснюється за формулами:* для довгострокових операцій: , (3.7.)* для короткострокових операцій: (3.8.) Приклад. Інвестор бажає отримати в кінці року 70 тис. грн. на депозитному рахунку. Нарахування відсотків здійснюється за схемою простих відсотків за місячної ставки 1,6 %. Яку суму необхідно розмістити на депозитний рахунок? Із формули для довгострокових операцій можемо знайти строк інвестування (період вкладу): (3.9.) Приклад. Визначити період вкладу, за який початкова вартість інвестицій у розмірі 20 тис. грн. зросте до 24,5 тис. грн., якщо використовується проста схема нарахування відсотків, а річна ставка встановлена на рівні 15 %. Дисконтування за схемою складних відсотків здійснюється за формулами: для операцій при нарахуванні відсотків один раз на рік: , (3.10.) для операцій, при нарахуванні відсотків m-раз па рік: (3.11.) Приклад. Визначити, яку суму необхідно покласти па депозит, щоб через 3 роки власник депозиту одержав 4 тис. грн., якщо ставка відсотку становить 12 % річних (за схемою складних відсотків, нарахування один раз на рік). Крім номінальної ставки дохідності - r, у фінансових розрахунках використовується й ефективна ставка {EAR), або дійсна ставка, яка визначає тон відносний доход, який одержує власник капіталу за рік загалом. Іншими словами, це річна ставка дохідності, яку одержує інвестор при т-рсіз нарахувань за рік за ставкою відсотку r/m. Таким чином, ефективна ставка складних відсотків визначається за формулою: (3.12.) Приклад. Є два варіанти нарахування відсотків на кошти, які розміщуються на депозит у банк. За варіантом А - нарахування здійснюється щомісячно за ставкою 24 % річних, а за варіантом В - щоквартально за ставкою 28 % річних. Визначити найпривабливішу схему інвестування коштів. Варіант A: EAR = (1 + 0,24/12)12 - 1 = 1,268 -1=0, 268 (26,8 Варіант В: EAR = (1 + 0,28/4)4 - 1 = 1,3108 - 1 = 0, 3108 (31,08 Таким чином, варіант В є привабливішим, бо ефективна ставка відсотку більша Одним із головних елементів фінансового аналізу загалом та оцінки ефективності інвестування зокрема є оцінка грошового потоку (cash Jlow), бо, зазвичай, на практиці відбуваються не одноразові вкладення, а потоки грошових коштів (CF1. CF2. CF3. ... CFn), які виплачують або отримують інвестори. Елементи потоку CF, можуть бути або незалежними, або пов'язаними між собою певними відносинами. Прийнято виділяти грошові потоки, що відбуваються на початку кожного періоду - потік пренумерандо (авансовий), або в кінці кожного періоду - потік постнумерандо. Більш поширеними на практиці є потоки постнумерандо. Відповідно суми нарощених вартостей потоків постнумерандо становить: (3.13.) Своею чергою, суму поточних вартостей потоків постнумерандо можемо представити таким чином: (3.14.) Приклад. Вирахувати поточну вартість таких грошових потоків (постнумерандо): 25 тис. грн., 35 тис. гри., 45 тис. грн., 55 тис. грн. Ставка дисконтування становить 12 %. Відповідно сума нарощених вартостей потоків пренумерандо становить: (3.15.) Відповідно сума поточних вартостей потоків пренумерандо становить: (3.16.) Окремим випадком грошових потоків є аннуітет (або фінансова рента) - це рівні грошові потоки, що здійснюються з однаковою періодичністю. Узагальнюючими показниками ренти с нарощена (майбутня) сума ренти та сучасна (поточна або приведена) рента. Нарощена сума ренти - це сума усіх членів потоку платежів з нарахуванням на них відсотків в кінці строку, тобто на дату останньої виплати. Цей показник показує, який розмір буде мати капітал, який вноситься через рівні проміжки часу протягом усього строку ренти з нарахованими відсотками. Майбутня вартість звичайного аннуітету (FVAn) протягом періоду n визначається за формулою: або , (3.17.) де Р - періодичні надходження, рівні за розміром грошові потоки; Показник, який характеризує майбутню вартість однієї грошової одиниці в кінці строку реалізації інвестиційного проекту називають коефіцієнтом нарощування ренти або коефіцієнтом накопичення грошової одиниці за період і визначається він за формулою: Приклад. Приміщення здається в оренду на 5 років. Орендні платежі вносяться у розмірі 10 тис. грн. орендатором щорічно в кінці року в банк на рахунок власника компанії. Банк нараховує на ці суми 20 % річних. Визначити суму, яку одержить власник компанії в кінці строку оренди, за умови, що гроші з рахунку не знімалися. FVA 5 = 10 ћ [(1 +0,2)5 - 1)]/ 0,2 = 74,416 тис. гри. Сучасний розмір ренти (поточна вартість аниуітету) - це сума всіх членів ренти, дисконтованих на момент приведення за вибраної дисконтної ставки, яка визначається за формулою: або (3.19.) де PVAn - поточна вартість звичайного аннуітету зі строком інвестування n періодів; Приклад. Фірма планує створити протягом 3-х років фонд інвестування у розмірі 150 тис. гри. Фірма має можливість асигнувати на це щорічно 41,2 тис. грн., розміщуючи їх під 20 % річних. Яка сума потрібна фірмі для створення фонду у розмірі 150 тис. грн., якби вона помістила її одночасно у банк на 3 роки під 20 % річних? PVA3 =41,2 ћ [(41+0,2)-3)/0,2] = 86,79 тис. грн. Дійсно, якщо б фірма поклала цю суму у банк на 3 роки під 20 % річних, то одержала б: 86,79 ћ (1 +0,2)3 = 149,973 тис. грн. (" 150 тис. грн.) Водночас, нарощена сума при щорічних платежах у розмірі 41,2 тис. грн. під 20 % становитиме: FVA3 = 41,2 ћ [(1 +0,2)3 - 1) / 0,2] = 149,968 тис. грн. (" 150 тис. грн.) Оцінка інвестицій в цінні напери Оцінювання ефективності фінансових інструментів здійснюється зіставленням обсягу інвестиційних витрат і суми грошових доходів, основу яких становлять суми періодично виплачених за ними відсотків (на внески до статутних фондів; депозитні вклади; за облігаціями та іншими борговими цінними паперами) та дивідендів (за акціями та іншими пайовими цінними паперами). Вартість цінних паперів визначається залежно від порядку отримання доходів і залежить від трьох факторів: грошового потоку за цінними паперами; темпів приросту грошових потоків; ризику або непевності ірошового потоку. З них найбільш невизначеним чинником г оцінка ризику, особливо за умов нестабільності економіки. Саме тому, під час оцінювання вартості цінних паперів, дисконтна процентна ставка має враховувати рівень ризику. Для визначення ринкової (поточної) ціни акцій та облігацій слід привести майбутні грошові потоки до теперішньої вартості, дисконтувавши їх за відповідною ставкою, яка враховує всі аспекти ринку. Таким чином, ціною акції чи облігації є теперішня вартість її майбутніх грошових потоків. Щоб обчислити грошові потоки, слід взяти останні показники, oо характеризують розмір грошових потоків, і скоригувати їх щодо реальних темпів приросту. Грошовий потік від простих чи привілейованих акцій вимірюється щорічним дивідендом та приростом ціни акції. Грошовий потік від облігацій чи довгострокових цінних паперів, які випускаються одержувачем позики, складається з суми доходу, яку одержує покупець облігацій за рік. Техніка визначення курсової вартості передбачає три дії: 1) визначається потік доходів, що очікується за цінним папером; 2) знаходиться дисконтована (теперішня) вартість розміру кожного платежу за папером; 3) дисконтовані вартості додаються. Ця сума і є курсовою вартістю цінного паперу. Далі детально зупинимося на оцінці окремих фінансових інструментів. Оцінка акцій Моделі оцінки вартості акцій базуються на використанні таких показників, як: И вид акції - проста чи привілейована; И сума дивідендів, яка очікується в конкретному періоді; И очікувана курсова ціна акції наприкінці періоду її реалізації; И очікувана норма валового інвестиційного прибутку (норма дохідності) за акціями; И кількість періодів використання акції. Для інвесторів важливим є визначення вартості простих акцій, оскільки вони не мають гарантованого рівня доходів. Як відомо, доходами за акціями є дивіденди та капітальний приріст вартості акцій. Майбутні грошові потоки за простими акціями можуть складатися із суми нарахованих дивідендів (якщо ці цінні папери будуть використовуватись протягом невизначеного періоду) та із суми нарахованих дивідендів і прогнозної вартості реалізації фондового інструменту (якщо вони будуть використовуватись протягом заздалегідь обумовленого періоду). На практиці існують такі моделі оцінки вартості акцій. 1) Оцінка акцій з постійними дивідендами. (3.20) де D - річний дивіденд; К S- ставка дохідності акції. Приклад. Компанія сплачує річний дивіденд 3 грн на акцію. Необхідна ставка дохідності за акціями становить 12 %. Визначити ціну акції. Р0= 3/0,12 = 25 грн. 2) Оцінка акцій з постійним приростом дивідендів (Модель Гордона): (3.21) де D1 - сподівані дивіденди на акцію через рік D/ = Д, (1+ g) g - темп приросту дивідендів. Приклад. Останній раз компанія сплатила на кожну акцію дивіденд у розмірі 1,8 грн. Компанія сподівається, що її дивіденди будуть щорічно зростати на 6 %. Визначити ціну акції, якщо необхідна ставка дохідності за акціями становить 11 %. Р0 = 1,8 х (1 + 0,06) / (0,11 - 0,06) = 38 грн. Оцінка акцій з непостійним приростом дивідендів: (3.22) де Dn - сподіваний щорічний дивіденд на акцію. Приклад. Інвестор купив акцію з прогнозом дивідендів 1-й рік 100 грн та у наступні роки - на 20 грн більше. Норма поточної дохідності - 15 % на рік. Акцію купив на 5 років. Визначити ринкову ціну акції. Р0= 100/1,15 +120/1,152 +140/1,153 + 160/1,154 +180/1,155 = 451 грн. Для аналізу ефективності вкладень інвестора в покупку акцій можуть використовуватися такі види дохідності: И ставка дивіденду; И поточна дохідність акції для інвестора (рендит); И поточна ринкова; И кінцева; И сукупна. Ставка дивіденду (dc) визначається за формулою: (3.23) де D - розмір річних дивідендів, що виплачуються, грн.; N - номінальна ціна акції, грн. Часто на практиці ставка дивіденду використовується для оголошення річних дивідендів. Поточна дохідність акції для інвестора - рендит (dr). визначається за формулою: (3.24) де Р - ціна придбання акції, грн. Поточна ринкова дохідність (dp) визначається співвідношенням розміру дивідендів, що виплачуються, до поточної ринкової ціни акції: (3.25) де Р0 - поточна ринкова ціна акції, грн. Кінцева дохідність акції (dk) може бути визначена таким чином: , (3.26) де D - розмір дивідендів, виплачених в середньому за рік, грн.; DР - приріст або збиток капіталу інвестора, що дорівнює різниці між ціною продажу та ціною придбання акції, грн.; n - кількість років, протягом яких інвестор володів акціями. Узагальнюючим показником ефективності вкладень інвестора в покупку акцій є сукупна дохідність (dc), яка визначається за формулою: , (3.27) де Di- розмір дивідендів, виплачених в і-тому році, грн. Кінцева та сукупна доходности можуть використовуватися в тому випадку, якщо інвестор продав акцію або планує її продати за піною, відомою йому. У випадку, коли інвестор не бажає отримувати поточних доходів у вигляді дивідендів, він отримує дохід від приросту курсової вартості акцій. Таким чином, дохідність (річна) буде визначатися за такою формулою: (3.28) де Р0 - ціна покупки акції, в процентах до номіналу, або грн.; Рl - ціна продажу акції, в процентах до номіналу, або грн.; t - кількість днів з дня покупки до продажу акцій. Крім зазначених вище показників, при оцінці інвестицій у акції використовують й інші показники, у тому числі: 1) дохід на акцію = Чистий прибуток - Дивіденди за привілейованими акціями / Загальну кількість звичайних акцій; 2) цінність акцій = Ринкова ціна акції / Дохід на акцію; 3) рентабельність акції = Дивіденди на одну акцію / Ринкова ціна акції; 4) дивідендний дохід = Дивіденди на одну акцію / Дохід на акцію; 5) коефіцієнт котирування акції = Ринкова ціна акції / Облікова ціна акції. Оцінка боргових цінних паперів (облігацій) Основними параметрами боргових цінних паперів (насамперед облігацій) є номінальна ціна, терміни сплати основного боргу, норма доходу, термін та порядок сплати відсотків. Номінальна ціна (вартість) - це ціна боргового цінного паперу на час його погашення. Термін сплати основного боргу (термін погашення) - це дата, коли той, хто випускає цінні папери, має повернути інвестору їх повну (номінальну) вартість. Норма дохідності - це розмір відсотку, що сплачується, або це купонна ставка, яку позначено на купонному листі. Термін та порядок сплати відсотків визначає регулярність їх сплати протягом року. Ринкова вартість відсоткової облігації (PV) визначається за формулою: (3.29) де D0 - сума відсотків за облігацією за кожен рік; N0 - номінальна вартість облігації; r - середня ставка дохідності на ринку або дисконтна ставка; n - кількість періодів, які залишилися до погашення облігації. Приклад. Визначити ринкову ціну облігації, яку випущено на 5 років з номінальною вартістю 1000 грн, купонною ставкою 10 % річних, сплатою відсотків щорічно, при ставці дисконту 12 %. У випадку, коли вся сума відсотків виплачується при погашенні облігації, формула 3.27 матиме такий вигляд: , (3.30) де - сума відсотків за облігаціями, яка буде нарахована при її погашенні за відповідної ставки. Приклад. Облігація підприємства номіналом 100 грн. реалізується на ринку за ціною 85 грн. Погашення облігації і виплату відсотків передбачено через 3 роки. Ставка відсотку (купон) складає 20 % річних, норма поточної дохідності за облігаціями такого типу складає 12 %. Необхідно визначити поточну вартість облігації. Ринкова вартість безвідсоткової облігації визначається за формулою: (3.31) Найбільш важливим моментом у розрахунку вартості облігації є визначення ставки дисконтування. Вона повинна відповідати рівню ризику інвестицій. Зазвичай, за базу використовують котирування у брокерських контор за облігаціями з подібними характеристиками. Її також можна спробувати визначити кумулятивним методом: , (3.32) де r - ставка дисконтування; rf - безризикова ставка (найчастіше дохідність за державними цінними паперами відповідних строків погашення); / - премія за ліквідність; і - темп інфляції; rе - реальна ставка відсотку. Наприклад, rf= 16 %, re= 7 %, 7 = 4 %, і = 9 %, тоді r= 16 + 7 + 4 + 9 = 36 %. Безризикова ставка (/у) може враховувати інфляцію. Однак якщо інвестор очікує, що інфляція буде розвиватися більш високими темпами, він також врахує це у ставці дисконтування. Купуючи папір, інвестор стикається з ризиком ліквідності, який пов'язаний із тим, наскільки швидко і за якою ціною можна продати папір. Тому цей розмір повинен знайти відображення у ставці дисконтування. Для оцінки облігацій інвесторами можуть використовуватися такі види дохідності: 1. Купонна дохідність (dk): (3.33) де D - річний купонний дохід, грн.; N - номінальна вартість облігації, грн. 2. Поточна дохідність (dp): (3.34) де PV0 - ціна, за якою була придбана облігація інвестором, грн. 3. Кінцева дохідність (dk): , (3.35) де DРV - приріст або збиток капіталу, який дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) та ціною купівлі облігації інвестором, грн.; n - кількість років обігу облігації. 4. Для облігацій з нульовим купоном дохідність (d) визначається за такою формулою: , (3.36) де PVi~ ціна купівлі облігацій, в процентах до номіналу, або в гри.; PVj - ціна продажу облігацій, в процентах до номіналу, або в грн.; і - кількість днів з дня купівлі до продажу облігацій. 5. Розрахунок очікуваної прибутковості за облігаціями (R0): Приклад. Облігація номіналом 100 грн реалізується за ціною 67,5 гри, погашення передбачається через 3 роки. Визначити норму очікуваної дохідності облігації. (14%) Між курсовою вартістю та дохідністю до погашення облігації існують певні залежності. а Ціна облігації та дохідність до погашення перебувають у зворотній залежності. При підвищенні дохідності ціна облігації падає, при зниженні - зростає. а Якщо дохідність до погашення нижче купонного відсотку, то облігація продається з премією. а Якщо дохідність до погашення вище купонного відсотку, облігація продасться зі знижкою, а Якщо дохідність до погашення дорівнює купонному відсотку, ціна облігації дорівнює номіналу.* За зниження дохідності до погашення на 1 % ціна облігації зростає більше, ніж під час її падіння за збільшення дохідності до погашення на 1 %. Для оцінки ефективності фінансових операцій із векселями використовують такі розрахунки: 1. Сума процентів - дохід (ІB) нараховується на основі річної процентної ставки nа періоду обігу векселя за такою формулою: , (3.38) де ІB - вексельний дохід, гри.; iB - річний відсоток по векселю, коефіцієнт; t - кількість днів обігу векселя; РH - номінал векселя, грн. 2. Дисконтний дохід (Id - різниця між номіналом векселя та дисконтною ціною (ціною придбання векселя) визначається за такою формулою: , (3.39) де Рпр ціна придбання векселя. 3. Дохідність векселя (Ід) за строк позики визначається за формулою: (3.40) 4. Дохідність векселя за рік: , (3.41) де і - кількість днів обіг у векселя. 5. При продажу фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку боргового зобов'язання дохід ділиться між продавцем та покупцем. Дохід, який одержить покупець (Iпок) розраховується за формулою: (3.42) де Iпок - дохід покупця, грн.; іr - ринкова ставка на момент угоди за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя, грн.; РH - номінальна ціна векселя, грн.; ti - кількість днів до погашення векселя. З одного боку, дохід покупця не повинен бути менше тієї суми, що він отримав би при ринковій ставці за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя. З іншого - його реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення (номіналу) та ціни купівлі (Рr): (3.43) Дохід продавця - першого векселедержателя - визначається як різниця між ринковою ціною векселя та ціною його розміщення за формулою: (3.44) Дохід покупця - другого векселедержателя - визначається як різниця між номінальною ціною векселя та його ринковою ціною за формулою: (3.45) Загальний дохід за векселем (IB) визначається як сума доходу продавця (Іпр) та покупця (Iпoк). 6. У банківській практиці при врахуванні простих векселів використовуються такі розрахунки: сума, яку банк віднімає з вексельної суми як премію за дострокове погашення кредиту, мас назву дисконту (D). Розмір дисконту визначається як різниця вексельної суми та її приведеного розміру на момент врахування векселя комерційним. Приведений розмір вартості векселя залежить від строку, який залишився до дати погашення боргового зобов'язання, та визначається шляхом комерційного обліку на основі облікової ставки, визначеної самим банком. При визначенні приведеного розміру вексельної суми використовується така формула: , (3.46) де Р - приведений розмір вексельної суми на момент врахування банком, грн.; S - вексельна сума, грн.; r - облікова ставка банку, коефіцієнт; t - кількість днів від дати врахування до дати погашення векселя. Дисконт на користь банку визначатиметься таким чином: (3.47) Аналогічні розрахунки проводяться з переказним векселем Література для вивчення теми 1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р. 2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. -№283/97. 3. Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 року. 4. Закон України "Про інститути спільного інвестування" (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) від 15 березня 2001 року - № 2299-111. 5. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року - № 2664 — III. 6. Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року-№2121 - III. 7. Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 - № 978-IV. 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів". Положення Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. - №0391. 9. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "Итем" ЛТД "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995, 447 с. 10. Массе Пьер. Критерии и методы оптимального определения капитальных вложений / Пер. с франц. Ф. Р. Окуневой и А. И. Гладишсвского / Науч. ред. и вступит, статья А. В. Ждан ко. М.: Статистика, 1971. 11. Титаренко Н. О., Поручник А. М. Теорії інвестицій: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2000.- 160 с. 12. J. М. Keynes. General Theory of Employment, Interest and Money. Collected Writings of Jjhn Maynard Keynes, vol. VII, London: Macmillan, 1973. 13. Markovvitz Harrg M. Portfolio Selection. Efficient Diversification of Investments. New York: Wiley, 1956. 14. Modigliani F. and M. Miller. The Cost of Capital, Corporation Finance and Theory of Investment. American Economic Review, 48, 1958. 15. Sharpc W. F. Capital Asset Priccs: A Theory of Market Equilibrium under Conditions of Risk. Journal of Finance, 3, 1964. 16. Sharpe W. Investment, - New York: Prentice Hall, 1985. 17. Schneider E. . Wirtschaftlichkeitsrechnung Theorie der Investition, 8 Aufl., Tubingen und Zurich, 1973. 18. Schneider E. Investition und Finanzierung. Lehrbuch der Investitions-, Finanzerungs und UngewiPhcitstheorie, 4. Aufl. Opladcn, 1975. | |
Просмотров: 740 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |