Реферат на тему Аналіз фінансової стійкості підприємства - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Аналіз фінансової стійкості підприємства. Однією з важливих ознак фінансового стану під-приємства є його фінансова стійкість. Фінансова стійкість підприємства характеризується:* достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності;* фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;* здатністю маневрувати власними коштами;* достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами покриття;* станом виробничого потенціалу. Деякі економісти дають більш коротку характеристику фінансової стійкості, визначаючи її як стан рахунків підприємства, який гарантує постійну його платоспроможність. Як уже зазначалось, в умовах становлення ринкових відносин кожен суб'єкт господарювання повинен володіти достовірною інформа-цією про фінансову стійкість та платоспроможність як власного підпри-ємства, так і своїх партнерів. Оцінка фінансової стійкості дозволяє зов-нішнім суб’єктам аналізу (банкам, партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам) визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансовій незалежності від зовнішніх дже-рел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану. На основі узагальнення світового досвіду аналізу фінансового стану фірм, компаній, що працюють у ринкових умовах, та практики проведення такого аналізу на підприємствах нашої країни, яка переживає процес роздержавлення і переходу до ринку, рекомендується відповідна система показників, які характеризують фінансову стійкість. Усі ці показники об'єднуються в такі групи: Показники структури капіталу, які характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме:* коефіцієнт фінансової незалежності (Кф.н.);* коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.)',* коефіцієнт фінансової залежності (Кф.з.);* плече фінансового важеля (коефіцієнт фінансового ризику, (Кф.р.). Показники, які характеризують стан оборотних коштів* коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу (Км.в.к.);* коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (Кз.в.к.). Показники, які характеризують стан основних засобів* частка основного капіталу у власному (індекс постійного активу) (Ко.к.);* коефіцієнт модернізації (Км.д.)* коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів) (Кр.в.м.). Частку основного капіталу у власному обчислюють за формулою: . У нашому прикладі на початку року питома вага основного капіталу у власному капіталі становила: на початок року: на кінець року: Як видно, і на початок, і на кінець року основний капітал повністю сформований за рахунок власних джерел. На початку року власний капітал у 1,7 раза (1921 : 1110,8) перевищував вартість основних фондів. На кінець року цей показник дещо знизився і становив 2 раза (1989,6 : 1002,3). Для характеристики інтенсивності вивільнення коштів, вкладених в основні фонди та нематеріальні активи, користуються коефіцієнтом модернізації (Км.д.), який розраховується за формулою: становив: на початок року: на кінець року: Збільшення коефіцієнта модернізації на 0,2 свідчить про підвищення зниження інтенсивності вивільнення коштів, іммобілізованих в основні фонди та нематеріальні активи. Важливу характеристику структури коштів підприємств дає коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення (Кр.в.м.). Він використовується для оцінки ефективності використання коштів, рівня виробничого потенціалу підприємства, забезпеченості виробничого процесу засобами виробництва й обчислюється за формулою: Значення Кр. в.м. на початок року становило: на кінець року: Господарська практика показує, що для промислових підприємств нормальним значенням Кр.в.м. слід вважати Кр.в.м. > 0,5. Як видно, відносний розмір реальної вартості майна виробничого призначення збільшився на кінець звітного періоду на 6^-5 і вищий від 0,5, що свідчить про високий рівень матеріало- і фондовіддачі. 380 До показників фінансової стійкості підприємства економісти відносять коефіцієнт окупності відсотків, який показує, скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для виплати відсотків: Окрему групу показників, які також характеризують фінансову стійкість підприємства, становлять:* коефіцієнт ділової активності (Кд.ак.)* коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (Кеф.ф.р.);* коефіцієнт ефективності використання власних коштів (Кеф.е.к.). Коефіцієнт ділової активності (Кд.ак.), або коефіцієнт оборотності балансу, показує обсяг продукції, для виробництва якої використовується майно підприємства, і характеризується відношенням виторгу від реалізації продукції до валюти балансу: У нашому прикладі Кд.ак. становить: Тобто за рахунок виторгу, одержаного у звітному році, підприємство може в 0,2 раза компенсувати вартість майна. Щоправда, на економічне значення цього коефіцієнта впливають матеріало- і трудомісткість продукції, тому більш суттєву роль для оцінки фінансової стійкості відіграють такі показники, як коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (усього капіталу) та коефіцієнт використання власного капіталу. Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (Кеф.ф.р.) - це відношення балансового прибутку підприємства до валюти балансу: Він дає можливість визначити, за який період часу прибуток, отриманий підприємством, може компенсувати вартість майна: Тобто всі вкладені в підприємство кошти окупляться трохи більше, ніж за 100 років (100 : 0,97) Цей коефіцієнт має першочергове значення для оцінки народно-господарської ефективності підприємства. Що стосується коефіцієнта ефективності власного капіталу (Кеф.в.к.), то він становить інтерес для власників підприємств, оскільки дає узагальнюючу оцінку ефективності вкладень коштів у дане підприємство: Тобто на кожну гривню власних коштів підприємство звітного року одержало 2 коп. прибутку. Минулого року цей показник становив 39 коп. Це свідчить про зниження ефективності використання власних коштів. З усіх показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, відомі економісти А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулін, Г. С. Савицька виділяють як найбільш узагальнюючий показник фінан-сової стійкості залишок або недостачу джерел коштів для формування запасів і затрат. Цей показник отримують у вигляді різниці розміру джерел коштів і розміру запасів та затрат. Загальна сума запасів і затрат визначається за підсумком другого та третього розділів активу балансу. Для характеристики джерел формування запасів і затрат використовується кілька показників:* наявність власних оборотних коштів (І розділ ІІ - І розділ А балансу);* наявність власних і довготермінових позикових джерел формування запасів і затрат (І розділ ІІ + III розділ ІІ - І розділ А балансу);* загальна сума основних джерел формування запасів і затрат (І розділ ІІ + III розділ ІІ-І розділ А + короткострокові кредити і позичені кошти (без прострочених кредитів). Цим трьом показникам наявності джерел формування запасів і затрат відповідають три показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування:* залишок або нестача власних оборотних коштів;* залишок або нестача власних і довготермінових позикових джерел формування запасів і затрат;* залишок або нестача загального розміру основних джерел формування запасів і затрат. Виокремлення трьох показників забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості. Визначають такі чотири типи фінансової стійкості: 1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка трапляється рідко і є крайнім типом фінансової стійкості [якщо запаси і витрати (3) менші за суму власного оборотного капіталу (Воб.к.) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРт.м.ц.)]: З < Воб.к. + КРт.м.ц. При цьому коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами коштів (Кз.в.) більший за одиницю: 2. Нормальна стійкість фінансового стану, який гарантує його платоспроможність (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитам банку під товарно-матеріальні цінності): З = Воб.к. + КРт.м.ц; 3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, при якому порушується платоспроможність, але є можливість відновлення рівноваги між платіжними засобами та платіжними зобов'язан-нями за рахунок залучення тимчасово вільних джерел в оборот (Дв.т.) і збільшення власного оборотного капіталу: З = Воб.к. + КРт.м.ц. + Дв.т.; На думку зазначених економістів, фінансова стійкість вважається при цьому допустимою за умови, якщо розмір короткострокових кредитів і позикових коштів, які залучені в оборот для формування запасів і затрат, не перевищують вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини матеріальних оборотних коштів). Якщо ця умова не виконується, то має місце погіршення фінансового стану. 4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та дебіторська заборгова-ність не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик. У теперішній час багато підприємств України перебувають у кризовому стані: втратили ринки збуту, у них не вистачає власного капіталу для здійснення технічної реконструкції і переорієнтації виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції. Запаси і затрати на таких підприємствах значно перевищують джерела їх покриття, а нестача власного оборотного капіталу покривається за рахунок кредиторської заборгованості, зобов'язань перед бюджетом, по оплаті праці і т. д. Усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпечення фінансової стійкості підприємства. Даючи оцінку факторам, які вплинули на фінансову стійкість підприємства, слід зазначити, що вони можуть бути як залежними від підприємства, так і незалежними від його діяльності. До незалежних факторів можна віднести кризовий стан економіки, економічні умови господарювання, податкову і кредитну політику законодавчої та виконавчої влади країни, соціальний стан споживачів продукції (послуг), незадовільний платоспроможний попит, низький рівень фінансового ринку та інше. До факторів, які повністю або частково залежать від підприємства, можна віднести:* вибір виду діяльності, складу та структури продукції (послуг);* впровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції;* забезпечення оптимального співвідношення між постійними та змінними витратами;* ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків матеріалів, сировини, готової продукції, яка не знаходить попиту;* забезпечення раціональної структури капіталу;* правильний вибір тактики і стратегії у правління фінансовими ресурсами, прибутком;* фінансове прогнозування, тобто дослідження та розробка мож-ливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (30.04.2013)
Просмотров: 481 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: