Реферат на тему Категорії діалектики - Філософія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Категорії діалектики. З'ясовуючи закони діалектики, ми користувались такими поняттями, як зв'язок, взаємодія, відношення, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, відмінність, суперечність, протилежність, антагонізм, заперечення ницо. Ці поняття у діалектиці базові і мають статус Нтегорій. Що відображають такі категорії? У категоріях діалектики знаходять відображення найбільш загальні суттєві ознаки, зв'язки, властивості, підношення речей, що мають місце в об'єктивній дій-сності. Ці загальні ознаки з'ясовуються людьми в про-цесі пізнання, їхньої предметно-практичної діяльності, і ці1 має для людини важливе значення. Людина може пік ловити свої думки багатьма способами (звуками, ма-чкжками, знаками, фарбами, мімікою, жестами, готовими виробами і т.ін.). Однак універсальним засобом вира-11 имя думки є мова. І чим духовно багатша людина, цім багатшою, розвиненішою, виразнішою є її мова, і, навпаки, виразна, розвинена мова свідчить про розви-неність самої людини. Мислення — це процес відображення світу в понят-іпх, категоріях, суд>меннях, умовиводах, концепціях, тео-ріях. І це відображення тим багатше, чим більше є по-нять категорій, слів, що мають узагальнення. Тому більш досконала узагальнююча мова є свідченням більш роз-мішеного, обдарованого народу. Що являють собою категорії? Категорії — це уні-«<¦ реальні форми мислення, форми узагальнення реаль-ною світу, в котрих знаходять своє відображення за-і .і. іьні властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності. Для більш конкретного розуміння цього питання слід розкрити суть процесу абстрагування, що лежить в основі створення таких категорій. Абстрагування — це розумовий процес відхилення від одних властивостей речей і концентрація уваги на інших. Людина не може ні пізнавати, ні практично дія-ти, ні спілкуватися без абстрагуючої діяльності мислен-ня. Найпростіший акт пізнання — розрізнення двох речей — вже передбачає абстрагуючу діяльність люди-ни. Якщо нам слід встановити відмінність між ними, то ми не беремо до уваги те, що є подібним, відхиляємося від нього, і, навпаки, якщо необхідно встановити, що для них є подібним, то ми відсторонюємося від того, що для них є відмінним. Це відхиляння від того чи іншого і є ілюстрацією процесу абстрагування. У категоріях діалектики фіксується, відобра-жається загальне в речах. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагування. В них фіксується не просто загальне, а найзагальніше. Ска-жімо, в такій категорії, як матерія, відображаються найбільш загальні властивості навколишньої дійсності. Шляхом абстрагування в процесі пізнання від конкрет-них властивостей і концентрації уваги на більш загаль-них, аж до найзагальніших і встановлюється така най-загальніша категорія, як "матерія". Ось приблизний шлях такого абстрагування: слово "троянда" (має кон-кретну визначеність). Далі долучаємо слово "квітка". Воно охоплює всі квіти, що є в дійсності. Слово "рос-лина" включає в себе весь рослинний світ і є більш широкою абстракцією. На цьому шляху більш загаль-ним буде поняття "живе", яке включає в себе не лише весь рослинний світ, а й тваринний. Поняття "живе" має вже дуже високий рівень абстрагування. І, нарешті, поняття "матерія" фіксує у собі найзагальніше, бо у ньому зібрано все те, що існує об'єктивно, тобто поняття "матерія" має найвищий рівень узагальнення і тому має статус категорії. Кожна наука, як відомо, має свій понятійний апарат. Однак, на відміну від категорій діалектики, він може бути застосований лише до конкретної галузі знань. Скажімо, економічна наука має такі поняття, як "вартість","прибуток", "товар", "ціна" і т.д. Категорії діалектики можуть бути застосовані в процесі пізнання у будь-яких сферах дійсності, оскільки вони фіксують найзагальні-ше в усіх речах, явищах і процесах об'єктивного світу. Нони мають статус всезагальності. З цього випливає методологічне значення категорій у процесі пізнання різних сфер дійсності. Категорії діалектики виробляються у процесі су-пі ільно-історичної практики людини і відображають об'єктивну дійсність у певних конкретно-історичних умовах. Зі зміною умов у процесі розвитку суспільно практики, знань змінюється і наша уява про зміст діа-лектичних категорій. Вони збагачуються, наповнюють-ся новими відтінками. Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, час-ііша і ціле, система, структура, елемент і т.ін. Розглянемо більш детально особливості категорії діалектики на прикладі таких категорій, як одиничне особливе і загальне. Одиничне, особливе і загальне ІЗивчення речей, предметів об'єктивної дійсності пе-реконує нас в тому, що кожна річ, явище, з одного боку, Мас якісь строго індивідуальні ознаки, завдяки яким ми I розрізняємо ці речі, з іншого — кожне окреме, індиві-дуальне явище має в собі і деякі загальні ознаки, харак-Горні для багатьох явищ. Ці об'єктивні ознаки речей і нниіц відображаються в мисленні з допомогою категорій інітіичного і загального. Одиничне — це окремий пред-мет, річ, явище, подія, факт, які характеризуються відпо-МІдними просторовими і часовими межами, відповідною ііімііаченістю. Загальне — це об'єктивно існуюча то- иість між предметами, речами, явищами, що властива Лін атьом предметам, речам і явищам у рамках конкрет-нім якісної визначеності. Одиничне існує як таке, окре-мо. Загальне ж не існує як таке, окремо. Всяке загальне є частинкою, елементом, стороною окремого, оскільки юно відображає останнє не повністю, не цілком, а част-сово — в тому, що є тотожним у предметах. Одиничне, жреме, за своїм змістом, проявом багатше від загально-о, яке є абстрактним. Однак загальне глибше розкри-ває зміст, сутність речі. Особливе — це певна сукупність ластивостей, притаманних лише даному предмету. Зідмінність між загальним, особливим і одиничним іідносна. Кожний предмет, річ, явище являють собою дність одиничного, загального і особливого. Категорії одиничного, особливого і загального ма-оть важливе значення в процесі пізнання. Вони відоб-ражають його рух, логіку, послідовність. Процес пізнання і сходженням від одиничного до особливого і від особ-швого до загального. Це неминучий об'єктивний закон іізнання. Однак не слід протиставляти знання одиничного шанню загального, бо це неминуче веде до помилок. \бсолютизація одиничного — шлях до емпіризму, до нагромадження фактів: скільки б ми їх не нагромаджу-вали, без узагальнення не можна зрозуміти їхньої суті. Разом з тим, не можна перебільшувати і роль загально-го, бо це веде до відриву від реальності. Категорії оди-чичного, особливого і загального є також важливими категоріями логіки, з допомогою яких створюються по-няття, узагальнення, без чого неможливе пізнання вза-галі, справжнє уявлення про суть розвитку і змін. Отже, категорії одиничного, особливого і загального є одно-часно і категоріями діалектики, теорії пізнання і діалек-тичної логіки. І ця їхня особливість стосується усіх категорій діалектики, котрі можна розглядати в трьох аспектах — онтологічному, гносеологічному і логічному. Зробимо загальний висновок: категорії діалекти-ки — універсальні логічні форми мислення, в яких відображаються загальні зв'язки, властивості і відно-шення, що мають місце в об'єктивній дійсності. В категоріях сконцентровані досвід і предметно-практич-на діяльність багатьох поколінь людського суспільства. Усі категорії діалектики можна поділити на два види: субстанційні і співвідносні. Йдеться про категорії як загальні поняття, котрі вживаються окремо, безвідносно до інших. До таких категорій належать категорії "ма-терія", "простір", "час", "стрибок", "міра", "суперечність" І т.д. Вони фіксують певні загальні властивості об'єктив-ної дійсності, але не дають безпосереднього уявлення про зв'язки цих категорій з іншими. Стосовно ж кате-горій співвідносних, то вони є органічно пов'язаними одна з одною, в процесі пізнання передбачають одна одну; з'ясувавши одну, не можна не враховувати іншу. До таких категорій відносять: сутність і явище, форму і ;іміст, можливість і дійсність, частину і ціле тощо. Зв'язки між ними об'єктивні, суттєві, внутрішні, за-гальні і повторювані. Тобто, якщо мова йде про форму, то вона неминуче передбачає і зміст; якщо ми з'ясували Сутність, то лише шляхом вивчення (аналізу) явищ; якщо ми маємо наслідок, то слід з необхідністю шукати його причину. Для пізнання змісту речі, її суті, причин існу-илміїя немає іншого шляху, окрім пізнання її форми, кон-кретних проявів, наслідків і т.д. Таким чином, співвід-носні категорії діалектики дають уявлення про законо-мірні, необхідні зв'язки між ними як результат відобра- шя необхідних зв'язків, що існують в об'єктивній ДІЙСНОСТІ.
1 2 3 4 5 Категория: Філософія \| Добавил: Aspirant (02.05.2013)
Просмотров: 473 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: