Реферат на тему Філософія, її предмет і роль у суспільстві - Філософія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Філософія, її предмет і роль у суспільстві. 1. Філософія, її предмет і роль у суспільстві. Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео» — любов (у деяких філософіях від: «філос» — приязний, друг) і «софія» — мудрість і означає любов до глибоких теоретичних міркувань, а в дослівному перекладі — «любов до мудрості». Українські філософи XVIII—XIX ст., і передусім Г. Сковорода, позначали філософію словом «любомудрів». Вперше термін «філо-софія» з'явився у вжитку відомого давньогрецького мислителя Піфагора (прибл. 570—497 р. до н.е.), який вважав, що «мудрість» — це якість, притаманна лише богам, а люди здатні тільки до неї прагнути, поважати, любити її. А як назву специфічної галузі знань його вперше вжив славетний давньогрецький філософ Платон (429—347 р. до н.е.). Спочатку філософія охоплювала увесь комплекс людських знань про світ, оскільки ці знання на той час не мали дисциплінарної диференціації. Знання були синкретичними, тобто єдиними, такими, що концентрували в собі всю інформацію про світ, його будову і сутність, про людину та її місце в світі, про щастя, сенс людського буття тощо. Філософія як універсальний спосіб самоусвідомлення людиною самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому започатковується у VII—VI ст. до н.е. у таких осередках людської цивілізації, як Давні Індія та Китай, досягнувши своєї класичної форми у Давній Греції. Предмет філософії Питання, що вивчає філософія, є одним з найпробле-матичніших для неї, оскільки предмет її історично змі-нювався. У різні епохи у філософії домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Крім того, в Європі до XVII ст. філософія охоплювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. Навіть у XX ст. все ще тривав процес відокремлення від філософії певних галузей знання, які інституціалізувалися в окремі наукові дисципліни (психологія, соціологія, політологія). Еволюція предмета філософії не є чимось винятковим в історії науки: предмет вивчення конкретних наук, наприклад математики, також історично змінювався. Тому при визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення. Якщо виходити із загальної спрямованості філософії, то її можна трактувати як осягнення все-загального розумом чи інтуїцією. Найбільш загальні засади сущого (буття — небуття, простір — час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких «конструюється» світ, і є предметом філософи. При цьому філософія намагається звести всі ці різноманітні загальності до одного принципу — Бога, матерії тощо, пояснювати їх, виходячи із цього принципу. Філософія передбачає здатність підноситись до всеза-гального. Вона є певною настановою на всезагальне. На основі всезагального (ідей, принципів) філософія намагається пізнати і пояснити світ. А оскільки система ідей є не що інше, як теорія, то філософію можна вважати теоретичним світоглядом. 2. Філософія і світогляд. 3. Структура світогляду. 4. Історичні типи світогляду та їх характеристика. 5. Специфіка міфологічного та релігійного світоглядів. 6. Філософія і наука. 7. Структура філософського знання. 8. Основні функції філософії. 9. Основне питання філософії. 10. Особливості філософії Стародавньої Індії. 11. Особливості філософії Стародавнього Китаю. 12. Антична філософія: основні риси. 13. Філософія Середньовіччя: загальна характеристика. 14. Філософія епохи Відродження: загальна характеристика. 15. Філософія Нового часу: загальна характеристика. 16. Філософія епохи Просвітництва: загальна характеристика. 17. Класична німецька філософія: загальна характеристика. 18. Основні ідеї теорії пізнання І.Канта. 19. Система принципів діалектики Г.В.Ф. Гегеля: загальна характеристика. 20. Антропологічна філософія Л.Фоєрбаха. 21. Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень. 22. Позитивізм і неопозитивізм: основні ідеї. 23. “Філософія життя” – формування нової філософської парадигми. 24. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії. 25. Герменевтика як напрямок сучасної філософії. 26. Екзистенціалізм: загальна характеристика. 27. Основні ідеї неотомізму. 28. Класичний психоаналіз та неофрейдизм: загальна характеристика. 29. Українська філософія як культурно-історичний феномен. 30. Філософський сенс проблеми буття. 31. Філософське розуміння матерії: сутність та особливості. 32. “Простір” і “час” як форми існування матерії. 33. Рух як спосіб існування матерії, його форми. 34. Проблема свідомості у філософії. 35. Структура свідомості. 36. Основні рівні та функції свідомості. 37. Свідомість і мислення. Проблема ідеального. 38. Діалектика та її альтернативи.39. Філософський зміст поняття “закон”. 40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. 41. Закон єдності та боротьби протилежностей. 42. Закон заперечення заперечення. 43. Категорії діалектики як універсальні форми мислення. 44. Основні концепції походження людини. 45. Основні принципи філософського пізнання світу. 46. Суб’єкт і об’єкт пізнання, особливості їх взаємодії. 47. Пізнавальний процес як єдність чуттєвого та раціонального. 48. Проблема істини у філософії. 49. “Абсолютна” і “відносна” істина: сутність взаємозв’язку. 50. Проблема критеріїв істини. 51. Практика – основа, ціль пізнання і критерій істини. 52. Основні методи наукового пізнання. 53. Основні форми наукового пізнання / ідея, проблема, концепція, гіпотеза, наукова теорія /. 54. Поняття методу і методології. 55. Специфіка соціального пізнання. 56. Поняття суспільства. Розвиток суспільства як природно-історичний процес. 57. Природа як передумова розвитку людини і суспільства. 58. Поняття “географічне середовище”. 59. Сутність історичного процесу. 60. Проблема сенсу історії та її цінностей. 61. Народонаселення як передумова і суб’єкт історичного процесу. 62. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання. 63. Соціальна структура суспільства. 64. Соціальні спільності людей. 65. Нація як соціальний феномен. 66. Концепція соціальної стратифікації і соціальної мобільності. 67. Поняття суспільно-економічної формації та цивілізації. 68. Поняття базису і надбудови суспільства. 69. Рушійні сили і суб’єкти історичного процесу. 70. Поняття “соціальна революція”. 71. Проблема періодизації соціальної історії: “формаційний” і “цивілізаційний” підходи. 72. Особистість як продукт суспільного розвитку. 73. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура. 74. Продуктивні сили і виробничі відносини, їх сутність та структура. 75. Науково-технічна революція: сутність, закономірності та соціальні наслідки. 76. Політика як явище суспільного життя. 77. Політична система суспільства, її структура і функції. 78. Держава – основна складова політичної системи суспільства. 79. “Правова держава” і “громадянське суспільство”: філософський зміст понять. 80. Поняття ідеології, її роль в суспільстві. 81. Співвідношення соціальної психології і ідеології. 82. Сутність духовного життя суспільства. 83. Суспільна свідомість та її структура. 84. Основні форми суспільної свідомості. 85. Поняття духовності та її форм. 86. Філософія як форма суспільної свідомості. Філософія і право. 87. Поняття культури. Структура і функції культури. 88. Основні концепції походження культури. 89. Культура і цивілізація. 90. Культура і антикультура.
1 2 3 4 5 Категория: Філософія \| Добавил: Aspirant (02.05.2013)
Просмотров: 266 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: