Реферат на тему: Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Еліт” - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Еліт”. ЗАВДАННЯ на курсову роботу з дисципліни Основи ЗЕД Виконати курсову роботу на тему Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Еліт” Основні вихідні дані: Варіант: прямий експорт Об'єкт угоди: шкіряні вироби Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): FAS Валюта ціни: євро Валюта платежу: євро Умови платежу. Вид: готівка Форма: інкасо Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: вільна оферта Конкурентні матеріали: ЗТК Додаткові вихідні дані Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни контрагента Форма проведення переговорів - особиста зустріч ЗМІСТ: ВСТУП.....................................................................................................................................................4 Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ...............................................................................................................................................6 Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Еліт”…….................................................................................9 Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ “ Еліт ”……...........................................................16 Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ..........22 4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ................................. 22 4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ.............25 4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ……………………………………………………..26 4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ.......................................32 ВИСНОВКИ...........................................................................................................................................33 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................34 ДОДАТКИ...............................................................................................................................................35 ВСТУП Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість. На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД) з'явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб'єктів. Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних операцій, є зовнішньоекономічна діяльність. Сучасний етап розвитку світогосподарських зв'язків характеризується розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва. Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо). В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері сформувалось два поняття: "зовнішньоекономічні зв'язки" (ЗЕЗ) і "зовнішньоекономічна діяльність" (ЗЕД). На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об'єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і оперативно-комерційних функцій підприємства, пов'язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях. Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути : 1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку. 2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання. 3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком. 4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках. 5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки. Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта. ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції. Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт. Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі спеціалізації - спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів. підрядна кооперація та ін. Мета курсової роботи: Оцінити ЗЕД ВАТ „ Еліт ” Завдання курсової роботи: Оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „ Еліт ”, встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти його. Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - діяльність суб’єкта господарської діяльності України й іноземного суб'єкта господарської діяльності, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний обмін товарами економічно до цільний для країн. якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість імпортованих на суму. яка виручена від експорту. Експорт - продаж товарів іноземним суб'єктам і господарської діяльності і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли суб'єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб'єкту як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. Реекспорт — продаж іноземним суб'єктам ЗЕД і вивіз за межі України товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не піддавалися переробці. Імпорт — закупівля в іноземних суб'єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами. Реімпорт - увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території продукції, яка не піддавалася там переробці. Транзит - переміщення товарів, вироблених за межами України через територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній території. Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення. Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі і виконуються формальності, що пов'язані з оформленням, пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди. Таблиця 1. Класифікація зовнішньоекономічних операцій. № \| Ознака класифікації \| Види операцій 1 \| За напрямками торгівлі. \| Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті, транзиті. 2 \| За групами товарів. \| Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і продовольчих, непродовольчих товарів і тд. 3 \| За ступенем готовності товару до продажу. \| Поставка готової продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д. 4 \| Товарообмінні операції. \| Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої продукції, переробка давальницької сировини й інші. 5 \| Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг. \| Купівля-продаж ліцензій, "ноу-хау", інжиніринг, факторинг, оренда, туризм, підряд, транспортування і інші. 6 \| Торговельно-посередницька діяльність. \| Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські операції. 7 \| Торгівля змагального типу. \| Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги. Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька етапів і стадій: 1. Підготовчий етап: ° аналіз кон'юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок; ° вибір форми і методів роботи на ринку; ° вибір контрагентів; ° аналіз і розрахунок цін; ° рекламна кампанія. 2. Організаційний етап: ° встановлення контакту з потенційними контрагентами; ° підготовка і проведення переговорів; укладання контракту. 3. Виконавчий етап: ° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому товару (імпортером); ° оформлення документації: ° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.); ° врегулювання суперечок: ° здійснення розрахунків. До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних країн). Це операції: 1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами, ліцензіями, "ноу-хау"; 2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні операції); 3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і будівельного інженерінга; 4) арендні, в тому числі лізингові; 5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та удосконалення управління; 6) по міжнародному туризму; 7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін. До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції: 1) по міжнародних перевезеннях; 2) транспортно-експедиторські; 3) по страхуванню вантажів; 4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях; 5) операції по міжнародних розрахунках та ін. Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що пов'язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну. Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися. Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „ Еліт ” Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 26.04. 1991 р. ВАТ “Еліт” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД. ВАТ “ Еліт ” здійснює такі види ЗЕД: 1.Експортує шкіряні вироби. 2.Імпортує сировину і обладнання для її переробки. 3.Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах. ВАТ “ Еліт ” є колективною власністю. Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати "підприємство колективної власності") — це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності трудового колективу підприємства. Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб'єкт права колективної власності. Правосуб'єктність власника (у даному разі колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу — підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України "Про власність"). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його органи управління — вищий орган управління (загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє, — це об'єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства. Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України "Про власність", згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж, скільки суб'єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону України "Про власність": колективні підприємства (наприклад, підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство (статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону; підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян (наприклад, профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст. 29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27 Закону). Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство (ст, 22 Закону України "Про власність"). Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів. Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства. Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.; 3 визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", іншими актами про фондовий ринок. По-третє, фізичні та юридичні особи. які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені статтями 1-0 і 11 Закону України "Про господарські товариства", статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про пінні папери і фондову біржу". По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше — несуть ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України. Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", ст. ЗО Закону України "Про господарські товариства"). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій. Майно та майнові права в акціонерному товаристві. Акціонерне товариство як суб'єкт і об'єкт права власності (майновий комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить врегульовані правом відносини щодо об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди товариства та виплати дивідендів на акції. Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом врегульовані Законом України "Про власність", який визначає товариство суб'єктом права колективної власності, а також встановлює підстави виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої товариство "несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства". Поняття "майно товариства" узагальнює всі види майна і майнових прав цього суб'єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні". Під майном мають на увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального призначення окремих видів майна це: основні фонди, оборотні кошти? інші матеріальні цінності товариства. Майно товариства юридичне відокремлено від майна власників товариства, тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство у статусі суб'єкта права володіє, користується і розпоряджається майном товариства, відокремлення якого здійснюється на праві колективної власності. Юридично-технічною формою, яка постійно відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Грошові кошти товариства відображені на його поточному та інших рахунках в установах банків. Закон України "Про власність" визначає дві основні юридичні підстави виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх товариств є добровільне об'єднання майна засновників і учасників для створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав виникнення права колективної власності є умови відповідних договорів, згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу акцій). Право колективної власності виникає також у результаті перетворення державних підприємств на акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію. Державне підприємство перетворюється на акціонерне товариство на підставі спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства (ст. 25 Закону України "Про власність"). Рішення про продаж акцій (приватизацію майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому передаються акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності, єдиним суб'єктом якого стає товариство як юридична особа. Об'єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і учасники згідно з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається вкладами засновників та учасників. З економічної точки зору вклади — це фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства, вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які поділено статутний фонд. Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду акціонерних товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів до статутного фонду. В акціонерному товаристві це може бути майно у прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші матеріальні цінності), грошові кошти в національній та іноземній валюті. Такий висновок випливає зі ст. 8 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", згідно з якою акції оплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених статутом акціонерного товариства, також в іноземній валюті або шляхом передачі майна. Вклади у статутний фонд акціонерного товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці у гривнях (отже, і в акціях). За загальним правилом, порядок оцінки вкладів визначається установчими документами товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Оцінку вкладів у статутний фонд акціонерного товариства, внесених у натуральній формі, затверджують установчі збори товариства. Ці правила безпосередньо стосуються вкладів фізичних і недержавних юридичних осіб—акціонерів. Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне врегульованому порядку — згідно з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998 р. .№1114. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів. Сума випуску акцій товариства, що створюється на базі державного підприємства, має відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в даному разі визначається відповідно до зазначеної методики. Крім вкладів, товариство виступає власником іншого майна, яке на підміну від статутного фонду називається власним капіталом товариства. Це виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи під продажу облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити банків, інвестиції під державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі, пожертвувань тощо. Фонди акціонерного товариства — це передбачені нормами права види або частини майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення. Кожен фонд має певний правовий режим. Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і 24 Закону України "Про господарські товариства", статутний фонд акціонерного товариства можна визначити як колективну власність акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність як суб'єкта права. Статутний фонд — одна з майнових гарантій стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" встановлено мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими документами кількість акцій рівної номінальної вартості. Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном акціонерного товариства, закон імперативне регулює порядок його зміни — збільшення або зменшення. Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, шляхом випуску нових акацій і реалізації їх за рахунок додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів.Це так звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому порядку, що й випуск акацій. Акціонери користуються переважним правом на придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції. Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено збільшення статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління товариства). У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції. Збільшення статутного фонду — це зміна статуту, тому це питання вирішують спеціальні загальні збори "з питання зміни статутного фонду товариства" (ст. 40 Закону України "Про господарські товариства"). Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про збільшення. Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов’язане відшкодувати власникові акцій збитки у зв'язку зі змінною статутного фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішує суд або арбітражний суд. Для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 відсотків статутного фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відрахування 3 відсотків прибутку до отримання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому його кошти на інші цілі не використовуються. Обов'язковим фондом у товаристві є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з чистого прибутку товариства. Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства (наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд). Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер дістає специфічне право — право участі в акціонерному товаристві. Зміст цього права визначено законами України "Про господарські товариства" (статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) та "Про цінні папери і фондову біржу" (статті 4. 5, 8 і 9). Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До нього входять як майнові права та обов'язки акціонера, так і членські (управлінські) права та обов'язки. До майнових прав акціонера належать такі права:* брати участь у розподілі прибутків товариства;* отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;* отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонерові;* розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства;* заповідати акції у спадщину;* купувати додатково випущені акції товариства. Акціонер несе майнові обов'язки стосовно товариства. Він зобов'язаний оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами товариства. Акціонер зобов'язаний сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати у встановлений строк акціонер сплачує за час прострочення 10 відсотків річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не передбачає іншої санкції. При несплаті платежів за акціями протягом трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом. Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов'язаннями товариства в межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав та обов'язків акціонерів належать такі:* входити у товариство і виходити з нього;* брати участь у загальних зборах акціонерів;* обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради, правління, ревізійної комісії;* брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом товариства і законодавством;* отримувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов'язане надавати йому річні баланси, звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов'язані: додержуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, нести інші обов'язки, передбачені законодавством та установчими документами. Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВАТ „ Еліт ” Оцінку ефективності ВАТ „ Еліт ” здійснюємо на основі бухгалтерських звітів за 2003 – 2004 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій ВАТ „ Еліт ” наведено в табл 2. Таблиця 2. Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „ Еліт ” протягом 2003– 2004р. № п/п \| Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом \| Звітний період 2003р. \| 2004р. 1 \| Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. \| 18650,91 \| 16167,92 2 \| Акцизні збори, тис. грн. \| 39,96608 \| 40,41984 3 \| Мито і митні збори, тис. грн. \| 86,59423 \| 94,31346 4 \| Транспортні витрати, тис. грн. \| 1265,597 \| 1482,06 5 \| Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. \| 666,1039 \| 673,6634 6 \| Складські витрати, тис. грн. \| 333,0512 \| 134,7333 7 \| Експедиторські витрати, тис. грн. \| 319,7302 \| 215,573 8 \| Страхові витрати, тис. грн. \| 79,93215 \| 53,89363 9 \| Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. \| 66,6096 \| 134,7333 10 \| Виробнича собівартість продукції, тис. грн. \| 44034,22 \| 38497,97 11 \| Поза виробничі витрати, тис. грн. \| 6661,039 \| 6736,636 12 \| Ціна імпорту, тис. грн. \| 13,32256 \| 14,14656 13 \| Кількість імпорту, т. \| 2930,857 \| 2694,654 14 \| Коефіцієнт кредитного впливу \| 1,362335 \| 1,377861 15 \| Експортна виручка за умова надання комерційного кредиту, тис. грн. \| 84002 \| 87008,9 Оцінку ефективності ВАТ „ Еліт ” здійснюємо в такій послідовності: Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році. СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1), де СТ - транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн. СЗР - вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. ССКЛ - складські витрати, тис.грн. СЕКСПЕД - експедиторські витрати, тис.грн. ССТР - страхові витрати, тис.грн. СІН - інші витрати на ЗЕД, тис.грн. СН 2004=1482,06+673,6634+134,733+215,573+53,89363+134,7333=2694,6566 (тис.грн.) СН 2003 =1265,597+666,1039+333,0512+319,7302+79,93215+66,6096=2731,0241 (тис.грн.) Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році. СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2), де СК - контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. СН - накладні витрати, тис.грн. СА - акцизні збори, тис.грн. СМ - мито і митні збори, тис.грн. СЗТ ІМП 2004= 16167,92+2694,6566+40,41984+94,31346=18997,31(тис.грн.) СЗТ ІМП 2003 =18650,91+2731,0241+39,96608+86,59423\21508,49 (тис.грн.) Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році. ВРЕКС К ВРЕКС Г = (3), ККВ де ВРЕКС К - виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис.грн. ККВ - коефіцієнт кредитного впливу, част.од. 87008,9 ВРЕКС Г 2004 = = 63147,81(тис.грн.) 1,377861 84002 ВРЕКС Г 2003 = =61660,31 (тис.грн.) 1,362335 Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році. ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4), де ЦІМП - середня ціна імпорту, тис.грн. NІМП - кількість імпорту, т. ВРІМП 2004= 14,146562694,654=38120,08 (тис.грн.) ВРІМП 2003 = 13,322562930,857=39046,52 (тис.грн.) Витрати на експорт в аналізованому та базовому році. СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5), де СВИР - виробнича собівартість, тис.грн. СПВ - позавиробничі витрати, тис.грн. СЗТ ЕКС 2004= 38497,97+6736,636=45234,606 (тис.грн.) СЗТ ЕКС 2003 = 44034,22+6661,039=50695,259 (тис.грн.) Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році. ПІМП = ВРІМП - СЗТ ІМП (6), де, ВРІМП - виручка від імпорту, тис.грн. СЗТ ІМП - витрати на імпорт, тис.грн. ПІМП 2004= 38120,08-18997,31=19122,77 (тис.грн.) ПІМП 2003 = 39046,52-21508,49=17538,02 (тис.грн.) Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році. ПЕКС = ВРЕКС Г - СЗТ ЕКС (7), де ВРЕКС Г - виручка від експорту за готівку, тис.грн. СЗТ ЕКС - витрати на експорт, тис.грн. ПЕКС 2004= 63147,81-45234,606=17913,2 (тис.грн.) ПЕКС 2003 = 61660,31-50695,259=10965,05 (тис.грн.) Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році. ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8), де СЗТ ЕКС - витрати на експорт, тис.грн. СЗТ ІМП - витрати на імпорт, тис.грн. ВЕКС-ІМП 2004 = 45234,606+18997,31=64231,92 (тис.грн.) ВЕКС-ІМП 2003 = 50695,259+21508,49=72203,75 (тис.грн.) Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому році. ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9), де ПЕКС - прибуток від експорту, тис.грн. ПІМП - прибуток від імпорту, тис.грн. ПЕКС-ІМП 2004= 17913,2+19122,77=37035,97 (тис.грн.) ПЕКС-ІМП 2003 = 10965,05+17538,02=28503,076 (тис.грн.) Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році. ПЕКС-ІМП ЕЗЕД = х 100 (10), ВЕКС-ІМП де ПЕКС-ІМП - прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн. ВЕКС-ІМП - пкспортно-імпортні витрати, тис.грн. 37035,97 ЕЗЕД 2004 = X 100 % = 57% 64231,92 28503,076 ЕЗЕД 2003 = X 100% = 39% 72203,75 Отримані результати зводимо в табл 3. Таблиця 3 Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „ Еліт ” Показники \| Індекси \| Одиниці виміру \| Величина \| Відхилення Аналізована 2004 \| Базова 2003 \| Абсолютне \| Відносне % 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 \| 7 Ефективність ЗЕД \| ЕЗЕД \| % \| 57 \| 39 \| 18 \| 146,1538 Прибуток від експорто-імпортних операцій \| ПЕКС-ІМП \| тис. грн. \| 37035,97 \| 28503,076 \| 8532,894 \| 129,9367 Експортно-імпортні витрати \| ВЕКС-ІМП \| тис. грн. \| 64231,92 \| 72203,75 \| -7971,83 \| 88,95925 Прибуток від експорту \| ПЕКС \| тис. грн. \| 17913,2 \| 10965,05 \| 6948,148 \| 163,3663 Прибуток від імпорту \| ПІМП \| тис. грн. \| 19122,77 \| 17538,02 \| 1584,746 \| 109,0361 Витрати на експорт \| СЗТ ЕКП \| тис. грн. \| 45234,606 \| 50695,259 \| -5460,65 \| 89,22847 Витрати на імпорт \| СЗТ ІМП \| тис. грн. \| 18997,31 \| 21508,49 \| -2511,18 \| 88,32469 Виручка від експорту за готівку \| ВРЕКС Г \| тис. грн. \| 63147,81 \| 61660,31 \| 1487,499 \| 102,4124 Виручка від імпорту \| ВРІМП \| тис. грн.. \| 38120,08 \| 39046,52 \| -926,438 \| 97,62735 Коефіцієнт кредитного впливу \| ККВ \| част . од. \| 1,377861 \| 1,362335 \| 0,015526 \| 101,1397 Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту \| ВРЕКС К \| тис. грн. \| 87008,9 \| 84002 \| 3006,9 \| 103,5796 Виробнича собівартість \| СВИР \| тис. грн. \| 38497,97 \| 44034,22 \| -5536,25 \| 87,42739 Поза виробничі витрати \| СПВ \| тис. грн. \| 6736,636 \| 6661,039 \| 75,597 \| 101,1349 Середня ціна імпорту \| ЦІМП \| тис. грн. \| 14,14656 \| 13,32256 \| 0,824 \| 106,185 Кількість імпорту \| NІМП \| Т. \| 2694,654 \| 2930,857 \| -236,203 \| 91,94082 Контрактна вартість сировини накладні витрати \| СК \| тис. грн. \| 16167,92 \| 18650,91 \| -2482,99 \| 86,68703 Акцизні збори \| СА \| тис. грн. \| 40,41984 \| 39,96608 \| -0,45376 \| 86,68703 Накладні витрати \| СН \| тис. грн. \| 2694,6566 \| 2731,0241 \| 36,3675 \| 101,1354 Мито і митні збори \| СМ \| тис. грн. \| 94,31346 \| 86,59423 \| -7,71923 \| 98,66836 Транспортні витрати за базисом постачання \| СТ \| тис. грн. \| 1482,06 \| 1265,597 \| 216,463 \| 108,9143 Вантажно-розвантажувальні витрати \| СЗР \| тис. грн. \| 673,6634 \| 666,1039 \| 7,5595 \| 117,1036 Складські витрати \| ССКЛ \| тис. грн. \| 134,7333 \| 333,0512 \| -198,318 \| 40,45423 Експедиторські витрати \| СЕКСПЕД \| тис. грн. \| 215,573 \| 319,7302 \| 104,157 \| 101,1349 Страхові витрати \| ССТР \| тис. грн. \| 53,89363 \| 79,93215 \| -26,0385 \| 40,45423 Інші витрати \| СІН \| тис. грн. \| 134,7333 \| 66,6096 \| 68,1237 \| 202,273 Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД ВАТ „ Еліт ” в аналізованому періоді (АП) ( 2004 р.) становило 59 % , а в базовому періоді (БП) ( 2003 р.) склало 39% . Це означає , що в АП ефективність ЗЕД зросла на 18% за абсолютним відхиленням і за відносним відхиленням становило 146%. Ефективність ЗЕД залежала від експортно-імпортних витрат , що становили в БП на 72203,75 тис.грн. , а в АП – 64231,92 тис.грн. , це означає , що в АП витрати менші , за розрахунками абсолютного відхилення на 7971,83 тис.грн. , а за відносним відхиленням склало 88%. Експортно-імпортні витрати залежали від витрат на експорт і витрат на імпорт. Витрати на експорт в БП становили 50695,259 тис.грн. , а в АП – 45234,606 тис.грн. Витрати на експорт за абсолютним відхиленням зменшилися в АП на 5460,65 тис.грн., а за відносним склало 89% . Витрати на імпорт склали : 1) в БП – 17538,02 тис.грн. ; 2) в АП – 19122,77 тис.грн. За абсолютним відхиленням витрати в АП більші на 1584,746 тис.грн., і за відносним склало 109 % . Також ефективність ЗЕД зросла за рахунок прибутку від експортно-імпортних операцій , що складали в БП 28503,076 тис.грн., а в АП 37035,97 тис.грн., тобто абсолютне відхилення більше на 8532,894 тис.грн., а відносне відхилення склало 129%. Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс завдяки прибутку від експорту і прибутку від імпорту. Прибуток від експорту в БП становив 10965,05 тис.грн.,а в АП – 17913,2 тис.грн., значить прибуток від експорту в АП за абсолютним відхиленням більший на 6948,148 тис.грн. ніж у БП , а за відносним склало 163%. Прибуток від імпорту теж збільшився за абсолютним відхиленням на 1584,746 тис.грн. в АП і склало 109% за відносним відхиленням , тому що в БП прибуток складав 17538,02 тис.грн., а в АП – 19122,77. Прибуток від експорту відбувся за рахунок витрат на експорт і виручки від експорту за готівку . Розрахунки витрат на експорт були розглянуті вище . Виручка від експорту за готівку в БП становила 61660,31 тис.грн. , а в АП – 631447,81 тис.грн. Збільшення в АП за абсолютним відхиленням становить 1487,499 тис. грн., а за відносним склало102%. Прибуток від імпорту залежав від виручки за імпорт і витрат на імпорт. Витрати на імпорт були розглянуті вище. А виручка від імпорту склала : 1) в БП – 39046,52 тис.грн.; 2) в АП – 38120,08 тис.грн. Це означає , що в АП виручка від імпорту була менша . За абсолютним відхиленням менша на 9263438 тис.грн., а за відносним склало 97%. Виручку від імпорту отримали за рахунок середньої ціни імпорту та кількості імпорту. Середня ціна імпорту в БП склала 13,32256 тис.грн ., в АП-14,14656 тис.грн., а за абсолютним відхиленням в АП ціна збільшилась на 0,824 , а за відносним склало 106% . Кількість імпорту в БП становила 2930,857 т., а в АП – 2694,654 т. За підрахунком абсолютного відхилення кількість імпорту зменшилась на 236,203 т., а за відносним склало 91% . Виручка від експорту за готівку зросла завдяки виручці від експорту за умов надання комерційного кредиту і коефіцієнту кредитного впливу . В БП коефіцієнт кредитного впливу складав 1,362335 част.од., а в АП – 1,377861 част.од. Коефіцієнт збільшився за абсолютним відхиленням на 0,015526 част.од., а за відносним склало 101%. Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту в БП склала 87008,9 тис.грн., а в АП – 84002 тис.грн. Значить в АП виручка знииизилась за абсолютним відхиленням на 3006,9 тис.грн., а за відносним склало 103%. Витрати на експорт відбулися за рахунок виробничої собівартості та поза вироб-ничих витрат. Виробнича собівартість в БП становила 44034,22 тис.грн., а в АП – 38497,97 тис.грн., за абсолютним відхиленням в АП собівартість зменшилась на 5536,25 тис.грн., а за відносним склало 87%. Позавиробничі витрати становили в БП 6661,039 тис.грн. , а в АП – 6736,636 тис.грн.. За абсолютним відхиленням витрати в АП збільшилися на 75,597 тис.грн., а за відносним склало 101%. Накладні витрати в БП складали на 39,96608 тис.грн., а в АП – 40,41984 тис. грн., тобто за абсолютним відхиленням витрати в АП збільшились на 0,45376 тис. грн., а за відносним склало 101%. Накладні витрати зменшилися в АП за рахунок : 1) транспортних витрат за базисом постачання ; 2) вантажно-розвантажувальних витрат ; 3) складських витрат ; 4) експедиторських витрат ; 5) страхових витрат ; 6) інших витрат. Транспортні витрати за базисом постачання в БП складали 1265,597 тис.грн., а в АП становили 1482,06 тис.грн. За абсолютним відхиленням в АП витрати збільшилися на 216,463 тис.грн., а за відносним склало 117%. Вантажно-розвантажувальні витрати в БП становили 666,1039 тис.грн., а в АП ста-новили 673,6634 тис.грн., значить в АП витрати збільшилися. За абсолютним відхи-ленням витрати збільшилися на 7,5595 тис.грн., що за відносним становило 101%. Складські витрати в АП зменшилися , тому, що в БП витрати складали 333,0512 тис.грн., а в АП – 134,7333 тис.грн. Вони зменшилися за абсолютним відхиленням на 198.3179 тис.грн., а за відносним відхиленням становило 40%. Експедиторські витрати в БП становили 319,7302 тис.грн., а в АП – 215,573 тис.грн., експедиторські витрати теж зменшилися – за абсолютним відхиленням на 104,1572 тис.грн., а відносне відхилення склало 65%. Страхові витрати становили в БП 79,93215 тис.грн., а в АП – 53,93215 тис.грн., ці витрати зменшилися в АП .За абсолютним відхиленням зменшилися на 26,03852 тис.грн., а відносне склало 67%. Інші витрати в БП склали 134,7333 тис.грн., а в АП – 66,6096 тис.грн. За абсолютним відхиленням витрати в АП зменшились на 68,1237 тис.грн., а відносне відхилення становило 49%. Витрати на імпорт в АП зменшилися завдяки контрактній вартості сировини, накладним витратам , акцизним зборам , миту і митним зборам. Контрактна вартість сировини в БП становила 18650,91 тис.грн., а в АП – 16167,92 тис.грн. За абсолютним відхиленням вартість в АП зменшилась на 2482.99 тис. грн., а відносне відхилення склало 86%.Накладні витрати розглядалися вище. Акцизні збори в БП склали 1144,4729 тис.грн., в АП – 1533,5507 тис.грн. За абсолютним відхиленням збори в АП зменшились на 389,0778 тис.грн., а відносне відхилення становило 74%. Мито і митні збори в БП становили 86,59423 тис.грн., а в АП 94,31346 тис.грн., за абсолютним відхиленням мито і збори збільшилися на 7,71923 тис.грн., а відносне відхилення склало 108%. Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ 4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається підприємством та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до уваги такі фактори: політичні відносини з країнами контрагентами, торгівельно-політичні умови, транспортні умови, умови платежу та кредиту, правові питання, тощо. Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції країною контрагентом обираємо: Францію. Встановлення контакту з французьким контрагентом здійснюємо в такій послідовності ( рис 1.) Рис.1. Встановлення контракту з французькою фірмою „Versage”. Франція, м. Ліон, вул. Нарлин 12, 79887, Ltd. „ Versage ”. Оферта м. Пєтушкі 10 квітня ц.р. ВАТ „ Еліт ”, пропонує Вам придбати на умовах, перерахованих нижче, наступний товар: Найменування товару: шкіряні вироби. Кількість: 1000 комплектів. Ціна: 10 євро за комплект. Загальна сума: 10 (десять) тисяч євро . Умови поставки: FAS. Умови оплати: інкасо. Платіж здійснюється проти надання наступних документів: рахунку-фактури; відвантажувальної специфікації; транспортної накладної; Строк поставки: травень ц.р. Голова правління ВАТ „ Еліт ” А.П.Палій. Рис. 2.Вільна оферта для встановлення контакту з іноземним контрагентом. 4.2. Встановлення контактів з іноземним партнером На основі телефонних переговорів ВАТ „ Еліт ” в особі Голови правління Палій Алли Петрівни та фірми „ Versage ” в особі Директора Жан-Поля Анрі було узгоджено, що проект контракту буде готувати Продавець. Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту. До визначених статей відносять: ПРЕАМБУЛА 1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ 2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ 3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ 4. ОПЛАТА 5. ЯКІСТЬ 6. ГАРАНТІЯ 7 ФОРС-МАЖОР 8. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН 9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 10. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ 11 ІНШІ УМОВИ 12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН 4.3. Пророка базисних та валютно-фінансових умов поставки Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є: „Франко вздовж борту судна(порт доставки зазначений)” (FAS). Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90 FAS Франко вздовж борту (порт доставки зазначений) «Франко вздовж борту судна» означає, що продавець вважається виконаним свої обов’язки по поставці, коли товар розміщено вздовж борту судна на набережній або на ліхтерах в указаному порту поставки. після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару має нести покупець. Термін FAS вимагає, щоб продавець очистив товар від мита для його експорту. Цю умову не слід використовувати в тому разі, якщо покупець не може прямо чи посередньо виконати експортні формальності. Умови можна використовувати лише для морського або річкового транспорту. А. ВАТ „ Еліт ” зобов’язане А.1. Поставка товару відповідно до договору. Поставити товар з наданням торгового рахунку-фактору або еквівалентного йому електронного повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-якого іншого свідоцтва відповідності, яке може бути потрібним за договором. А.2. Ліцензії, дозволи і формальності. На прохання покупця уповні посприяти йому на його ризик і за його рахунок в одержанні будь-якої експортної ліцензії або іншого дозволу державних органів, потрібно для ввезення товару. А.3. Договір перевезення і страхування. а) Договір перевезення. Немає зобов'язань. б) Договір страхування. Немає зобов'язань. А.4. Поставка. Поставити товар вздовж борту вказаного судна у названому покупцем місці навантаження, в указаному порту відвантаження в установлену дату або термін і способом, прийнятим у даному порту. А.5. Перехід ризиків. Згідно з пунктом Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений відповідно до пункту А. А.6. Поділ витрат. Згідно з пунктом Б.6 нести всі витрати по товару до моменту, коли він поставлений відповідно до пункту А.4. А.7. Повідомлення покупця. Негайно повідомити покупця про те, що товар поставлений вздовж борту вказаного судна. А.8. Доказ доставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. За рахунок продавця надати покупцю звичайний документ на доказ доставки товарів відповідно до пункту А.4. Якщо ж цей документ не є транспортним документом, то слід покупцеві на його прохання уповні посприяти на його ризик і за його рахунок в одержанні транспортного документа (наприклад, транспортної накладної, що передається; морського дорожнього листа, що не передається або документа для транспортування внутрішнім водним шляхом). Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням EOI. А.9. Перевірка, упаковка, маркування. Нести витрати, викликані перевіркою товару (наприклад, перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), потрібно для поставки товару в розпорядження покупця. Забезпечити за свій рахунок упакування, за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі товар, який є предметом договору, звичайно прийнято відправляти без упаковки, що потрібна для перевезення товару тою мірою, якою обставини, що стосуються перевезення (наприклад, вид транспорту, місце призначення), були повідомлені покупцеві до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна мати відповідне маркування. А.10. Інше маркування. На прохання покупця сприяти останньому на його ризик і за його рахунок в одержанні документів або еквівалентних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), що видаються в країні поставки або передані в цю країну й (або) в країну походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для вивозу й (або) ввозу товару й при необхідності для транзитного перевезення через треті країни. Надати покупцеві, на його прохання, потрібну інформацію з приводу одержання страховки. Б. Фірма„ Versage ” зобов'язана Б.1. Сплата ціни. Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу. Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну та імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по експорту та імпорту товарів, а в окремому випадку - для їх транзитного перевезення через треті країни. Б.3.Договір перевезення. Укласти за свій рахунок договір перевезення товару з погодженого пункту відвантаження. Б.4. Прийняття поставки. Прийняти поставку товару відповідно до пункту А.4. Б.5. Перехід ризиків. Нести всі витрати загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він був поставлений відповідно до пункту А.4. Якщо покупець не може виконати свої зобов’язання відповідно до пункту Б.2, то він повинен нести всі додаткові ризики загибелі або пошкодження товару, що виникли в наслідок цього. Якщо він не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, або якщо назване ним судно не прийде вчасно або не зможе прийняти товари, або припинить приймання вантажу раніше обумовленого часу, то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи з погодженої дати або дати закінчення обумовленого терміну поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим способом позначений як товар, що є предметом даного договору. Б.6. Поділ витрат. Нести всі витрати по товару з моменту, коли він був поставлений відповідно до пункту А.4. Виплачувати всі додаткові витрати, що виникли внаслідок того, що вказане покупцем судно не прибуде вчасно, або не буде в змозі прийняти товар, або припинить прийняття вантажу до настання встановленої дати, або якщо покупець не зміг виконати зобов’язання відповідно до пункту Б.2, або дати відповідне повідомлення згідно з пунктом Б.7, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений, відкладений або іншим способом позначений як товар, що є предметом даного договору. Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачуваних при вивозі й ввозі товару, а в окремому випадку – для транзитного перевезення через треті країни. Нести витрати по сплаті всіх витрат і зборів, що зазнав продавець при наданні допомоги згідно з пунктом А.2. Б.7. Повідомлення продавця. Завчасно повідомити продавця про назву судна, місце навантаження і потрібний час поставки. Б.8. Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Прийняти доказ поставки відповідно до пункту А.8. Б.9. Перевірка товарів. Нести всі витрати, якщо не застережене інше, по передвідвантажувальній перевірці (включаючи перевірку, затребувану властями країни експорту). Б.10. Інші зобов’язання. Сплатити всі видатки і збори, пов’язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і відшкодувати всі витрати і збори, що їх зазнав продавець при наданні допомоги відповідно до цього пункту. Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде євро. Формою розрахунків є: інкасо. В зовнішньоекономічній діяльності використовується документарне інкасо, при якому банк опрацьовує фінансові та комерційні документи, після чого бере на себе зобов’язання одержати платіж від іноземного покупця. Розрахунок у формі інкасо – це угода між банком та клієнтом за якою банк бере на себе зобов’язання одержати платіж на користь клієнта або ж підтвердження платежу проти комплексу обумовлених фінансових або комерційних документів. Розрахунки по інкасо регулюються міжнародними документами ”Уніфіковані правила по інкасо’’Форму розрахунку документарним інкасо можна зобразити схематично (рис.3.). Рис.3. Форма розрахунку документарним інкасо. 1.Заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які банки будуть здійснюватися розрахунки. 2. Експортер здійснює відвантаження товару. 3. Експортер отримує від перевізника транспортні документи. 4. Експортер готує комплект документів і представляє його при інкасовому доручені банку. 5. Банк ремітент відсилає документи разом із дорученням інкасуючому банку.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (16.06.2014)
Просмотров: 236 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: