Реферат на тему:Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Парфуми для тебе” - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Парфуми для тебе”. ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………….4 Розділ 1 “Суть та послідовність здійснення зовнішньоекономічних операцій”…………………………………………………………………8 Розділ 2 Характеристика ТзОВ “Усе для тебе”………………………………17 Розділ 3 “Оцінка ефективності ЗЕД ТзОВ “Усе для тебе”………………..…23 Розділ 4 “Підготовка і укладання зовнішньоекономічного контракту”……29 4.1 Встановлення контактів з іноземним партнером. 4.2 Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту. 4.3 Підготовка проекту контракту. 4.4 Проведення переговорів та укладання контракту. Висновки Список літератури Додатки Вступ ЗЕД пов’язана з проведенням різними господарськими суб’єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України „Про ЗЕД” прийнятому 16 квітня 1991р. зазначено,що: „ЗЕД суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах між ними, як на території України так і за її межами”. Поняття „ЗЕД” з’явилось в Україні з початком економічної реформи в 1987р. Одним із центральних напрямків даної економічної реформи була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб’єктів. Роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Починається її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни, але й кожного суб’єкта господарювання. Зовнішньоекономічна діяльність являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих на організацію проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. ЗЕД розглядають як один із аспектів зовнішньоекономічних зв’язків. Разом з тим, це самостійна діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою частиною господарської діяльності підприємства, а з другого –такою частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому міжнародному рівні, у взаємозв’язку з господарськими суб’єктами інших країн. Основними мотивами розвитку Зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства можуть бути: Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою максималізації прибутку. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання. Залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з урахуванням їх унікальності, біль вищої якості і низьких цін в порівнянні з внутрішнім ринком. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних ринках. Участь у міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперування виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки. Треба підкреслити, що роль Зовнішньоекономічної діяльності як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни, але й кожного суб’єкта господарювання. Зовнішньоекономічна діяльність включає такі види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції. Кожен з видів Зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в певних формах. Наприклад, формами зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт. Формами виробничої кооперації—спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні здійснюється на підставі Закону „Про Зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91р. Суб’єктами Зовнішньоекономічної діяльності є суб’єкти господарської діяльності, що відносяться до усіх форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції з закордонними партнерами. Об’єктами регулювання і управління є процеси обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності й інші види Зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного Законодавства. Суб’єктів ЗЕД можна класифікувати по декількох ознаках: за характером власності: - приватні; - державні; -кооперативні. за юридичним статусом: - фізичні особи; - об’єднання; - держава; міжнародні організації. 3) за обсягом операцій: - великі; - середні; - дрібні. 4) за сферою господарської діяльності і характером операцій: - промислові; - сільськогосподарські; - торгові; - транспортні; -транспортно-експедиторські; - страхові; - посередницькі; - туристичні; - аудиторські. 5) за приналежністю капіталу: - національні; - змішані; - іноземні. 6) за правовим станом: - повні товариства; - товариства з обмеженою відповідальністю; - командитні товариства; - акціонерні товариства відкритого і закритого типу. Розділ.1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ. Зовнішньоекономічна операція—це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання і виконання торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру. Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає здійснення певних видів комерційної діяльності, що складається з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди. Види зовнішньоекономічних операцій описані в табл.1 .Таблиця.1. № \| Ознака класифікації \| Види операцій 1 \| За напрямками торгівлі \| Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні, транзитні. 2 \| За групами товарів \| Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і продовольчих, непродовольчих товарів. 3 \| За ступенем готовності товару до продажу \| Поставка готової продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткуваня. 4 \| Товарообмінні операції \| Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої продукції, переробка давальницької сировини. 5 \| Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг \| Купівля-продаж ліцензій, „ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда, туризм, транспортування й інші. 6 \| Торговельно-посередницька діяльність \| Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські операції. 7 \| Торгівля змагального типу \| Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги. Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька етапів і стадій: Підготовчий етап: -аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок; -вибір форми і методів роботи на ринку; -вибір контрагентів; -аналіз і розрахунок цін; -рекламна кампанія. 2. Організаційний етап: -встановленя контакту з потенційними контрагентами; -підготовка і проведення переговорів; -укладання контракту. 3.Виконавчий етап: -підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому товару (імпортером); -оформлення документації; -укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних…); -врегулювання суперечок; -здійснення розрахунків. 1. Підготовчий етап. 1.1. Вибір ринку і його вивчення. Вивчення ринку звичайно проводиться за програмою маркетингу. Сучасна зовнішньоекономічна діяльність пов’язана з великою кількістю товарів, тому й об’єкти дослідження залежать від роду діяльності фірми. Відповідно й методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції: 1. Політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні відносини з країною-контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою економічних інструментів. Крім цього в рамках політичних і військових об'єднань (таких, як. наприклад, Н А Т О) діють комітети і комісії, що встановлюють обмеження на торгівлю визначеними товарами з зазначеними країнами. 2. Ємкість і кон'юнктура товарних ринків. Вивчення ємкості ринку дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон'юнктурні спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо ємкості ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажи і покупок, методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на ринок. 3. Торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага приділяється розмірам мита і зборів, методам розрахунку мита, умовам зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і порядок одержання ліцензій, можливість встановлення квот, валютних обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою країною-контрагентом,система санітарно-гігієнічних правил та ін. 4. Транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт, вартість збереження вантажу, ставки портових зборів, правила й особливі умови перевезень та ін. 5. Умови платежа і кредита. Необхідно вивчити можливість надання кредиту, його,форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи іншими товарами, вартість кредиту. 6. Правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про здійснення торгових операцій: страхування і торгове судочинство, закони про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової власності, патентування винаходів, реєстрацію торгових знаків, арбітраж і т.п. Крім законодавчо встановлених правил існують торговельні правила та звичаї, що відображають зміни в торговельній практиці, охоплюючи широке коло питань: зміст окремих пунктів контракту, пояснення таких термінів, як "біля" і "негайно", специфічні умови торгівлі окремими товарами, специфічні правила в окремих містах. портах, областях. 7. Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаками і повинні обов'язково враховуватися під час підписання контракту. 8. Канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа в країні збуту, роль посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової мережі конкурентів, методам і техніці збуту нормам обслуговування, рекламі. Вибір контрагента. На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно вибрати контрагента. У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації фірм за рядом критеріїв. За видом господарської діяльності і характером операцій фірми поділяються на: промислові, сільськогосподарські, промислові, торговельні, будівельні, транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові й інші. Промислові кампанії складають одну із самих численних груп. До їхнього числа відносяться фірми, у яких 50% обороту і більше складає продукція їхніх власних підприємств. За характером власності фірми поділяються на: державні, державно-приватні, приватні. За приналежністю капіталу фірми поділяються на: національні, змішані, міжнародні. Кожна фірма, що бере участь в господарській діяльності, відноситься до визначеної правової форми і діє відповідно до норм цивільного і торгового права своєї держави. Знання правового стану фірми дає відповіді на наступні питання: - хто й у якому розмірі несе відповідальність по зобов'язаннях фірми; - хто оплачує борги фірми у випадку банкрутства; - у чиїм веденні знаходиться рішення питань, зв'язаних з підписанням контракту; - хто має право укладати контракти від імені фірми. Відповідно до норм цивільного і торгового права окремих держав, правові форми діяльності фірм розрізняються і мають свої особливості. Однак можна виділити основні види правових форм іноземних фірм і їхні основні риси, характерні для різних правових систем і спільні для більшості країн Заходу. Індивідуальні (приватні) підприємці чи комерсанти—-фізичні особи, що здійснюють різні господарські операції в різних сферах діяльності Індивідуальні підприємці укладають угоди від свого імені і несуть повну відповідальність усім своїм майном по зобов'язаннях своєї фірми. Індивідуальний підприємець не підлягає публічній звітності і не є юридичною особою. Індивідуальні підприєці мають назви: -у Великобританії і Канаді—Sоlе ргоргіеtоrshiр -у США—Individual ргоргіеtог; -у Німеччині —Einzelunternehmung; -у Франції — Епtгергіs іпdіvіshір. Об'єднання підприємців підрозділяються на два окремі види товариств. При організації товариств першого виду підприємці об'єднанням своїх капіталів беруть безпосередню участь в діяльності фірми і несуть необмежену майнову відповідальність по зобов'язаннях. До цього виду товариств відносяться: повні товариства.Всі особи, що входять у повне товариство несуть повну і солідарну відповідальність і можуть виступати від імені фірми. Найменування фірми повинні містити прізвища всіх компаньйонів або одне з них з доповненням, що вказує на існування товаришів. Повне товариство має назву: в Австрії і Німеччині — Offеn Наnderlsgesellsсhаfs; у Франції — Societe en nom collectif; у СШ А — General partnership; - у Великобританії — Unlimited partnership. При створенні товариства другого виду поєднуються також капітали підприємців, що особисто не беруть участь у веденні фірми. До цього виду товариств належать: -товариства з обмеженою відповідальністю — це ….нання вкладників капіталу що несуть відповідальність за діяльність тільки своїм внеском. Внесок надає право на одержання частини прибутку і право голосу. Пайовиком може бути й одна особа. Від імені товариства угоди можуть укладати одна чи більше осіб, призначених загальними зборами .Товариство з Обмеженою Відповідальністю є юридичною особою і не зобов'язане публікувати звіти про свою діяльність. Товариства з обмеженою відповідальністю мають назву: -у США (закрита корпорація) — Сlоsе соrроrаtіоn & Р; -у Великобританії (приватна компанія з обмеженою відповідальністю) — Ргіvаtе lіmіtеd соmраnу; -уФранції — Sосіеtе а rеsponsаbili; -у Німеччині — GеsеііiІsсhаft mit bеsсhrаnktеr Haftyng (GmBH). -акціонерне товариство — об'єднання вкладників капіталу (акціонерів) на основі публічного підпису на акції. Акціонери несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства тільки в сумі номі-нальної вартості приналежних їм акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою. Особи, що мають право виступати від імені товариства, вказуються в статуті (як правило, цією особою є голова Правління акціонерного товариства). На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство має можливість фінансувати свою діяльність за рахунок розміщення облігаційних позик. Акціонерне товариство підлягає публічній звітності. Акціонерні товариства мають назву: у США — Соrроrаtіоn; у Великобританії (публічна компанія з обмеженою відповідальністю) — Public limited company; - у Франції—Sосіеtе аnоnуmе; -у Німеччині — Аktіеngеsеllschaft; Проміжною формою між двома видами товариств є командитні товариства. Для утворення командитного товариства потрібна наявність як мінімум одного повного товариша (компліментарія) і одного, командитиста. Компліментарії несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном, на відміну від командитистів, котрі ризикують тільки своїми паями. Командитне товариство є юридичною особою і не зобов'язано публікувати звіти про свою діяльність.Укладати угоди від імені такої фірми можуть тільки компліментарії. Командитні товариства мають назву: -у США і Великобританії (товариство з обмеженою відповідальністю) — Lіmіtеd partnership; -у Франції — Sосіеtе еn соmmаndіtе; -у Німеччині — Kоmmаnditgesellschaft. Невід'ємною частиною роботи з(пошуку потенційного партнера є аналіз оперативної і фінансової звітності закордонних фірм, що дозволяє виявити тенденції їхнього розвитку, оцінити економічні і фінансові можливості, науково-технічний рівень продукції, що випускається ними, конкурентоспроможність. Пошук необхідної інформації про ринки, ціни, клієнтів, товари — це складна задача. Інформація є своєрідним ресурсом, а її джерела знаходяться в місцях збереження і у формах збереження. Місце збереження — державні органи, торгово-промислові палати, науково-дослідні інститути, навчальні інститути, бібліотеки, бюро, консультаційні й інформаційні фірми, асоціації і об'єднання, банки, біржі, дипломатичні і торгові представництва, виставки, ярмарки. Джерелами поширення і збереження інформації є доповіді, інформаційні записи, книжки, преса, рекламні видання, довідники, телебачення, радіо, комп'ютерні мережі, каталоги і т.п. Встановлення контакту з обраним партнером. Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити з ним контакт, тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. Ця робота для експортера істотно відрізняється від аналогічного процесу для імпортера, тому вони будуть розглянуті окремо. Процедура підготовки експортної угоди. У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями: -направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим іноземним покупцям; -прийняти і підтвердити замовлення покупця; -направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою конкретних умов майбутнього контракту; -прийняти участь у торгах; -прийняти участь у виставках і ярмарках; -зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах, проспектах… Світова практика свідчить, що виробничі фірми або підприємства, маючи на меті реалізацію своєї продукції на міжнародному ринку, можуть обирати різні методи організації зовнішньоекономічних операцій. Такий вибір залежить від багатьох чинників, зокрема: масштабів виробництва фірми та характеристики продукції, що випускається; особливих рис регіональних ринків на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства в міжнародному поділі праці, специфічного методу реалізації товарів або послуг на зовнішньому ринку, що є традиційним для цеї товарної групи або був обраний керівництвом даного підприємства, тощо. Тому під методом зовнішньоекономічних операцій слід розуміти організаційну форму та порядок здійснення зовнішньоторговельної операції. Усі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності об'єднуються у дві великі групи, які зображені на рисунку 1. Рисунок.1. Методи зовнішньоекономічних операцій Непрямий метод Прямий метод Через посередників -торговельно-посередницькі фірми -лізингові компанії. Через організовані товарні ринки Міжнародні товарні біржі Міжнародні тендери(торги) ;Міжнародні товарні аукціони; Міжнародні виставки (ярмарки). Рис.1. Систематизація методів зовнішньоекономічних операцій. На сьогодні у міжнародному бізнесі, особливо серед індустріально розвинутих країн, переважають різні форми прямого експорту як у сфері реалізації засобів виробництва, так і торгівлі споживчими товарами. При цьому в реалізації машин, обладнання та й устаткування спостерігається тенденція до його значного розширення Це пояснюється тим, що безпосередній контакт зі споживачем має значні переваги і часто стимулює підвищення якості та своєчасну модернізацію виробів. Витрати на реалізацію та одержання прибутку є вирішальними в прийнятті рішення щодо застосування прямого експорту. Нерідко і сам споживач (покупець) прагне до прямого експорту з метою економії витрат. З іншого боку прямий експорт потребує адекватного інформаційного забезпечен-ня, знання зовнішнього ринку та створення власного експортного відділу, а також інфраструктури послуг торговельних посередників для технічного обслуговування товарів і отримання актуальної ринкової інформації. Крім того, пряме експортування призводить до продовження платіжного терміну порівняно з реалізацією товару на внутрішньому ринку, що заморожує капітал і збільшує кредитний ризик. Стала тенденція до організації прямих операцій спостерігається і при імпортуванні. Прямий імпорт має беззаперечні переваги до ввезення сировини і напівфабрикатів внаслідок можливостей розподілу великих обсягів товарів шляхом безпосереднього контакту з постачальником. Крім того, прямий імпорт зумовлює економію витрат внаслідок відсутності платежів на утримання імпортного торговця всередині країни. Але, з іншого боку, підвищують ризик і потреба в капіталі так само, як і при прямому експорті. При непрямому експорті здійснюється продаж товару національним виробником національному зовнішньому торговцю. І тим самим експортна діяльність виробника обмежується підготовкою товару до експорту, а подальший розподіл усіх витрат і ризику здійснюється проміжними торговцями, особливо у сфері транспортування та пошуку замовника. Внаслідок цього прибутки виробника зменшуються порівняно з прямим експортом. Особливо вигідним непрямий експорт є для малих і середніх підприємств оскільки вони, як правило, не можуть створити власну мережу збуту на зовнішньому ринку внаслідок обмеженості фінансових ресурсів і через поставки на окремі зовнішні ринки незначними обсягами партій товарів. При непрямому експорті виробник має можливість повністю сконцентруватися на виробництві продукції і не обтяжуватись фінансовими проблемами, що виникають при здійсненні функції оптової торгівлі та складування, які у даному разі беруть на себе спеціалізовані зовнішньоторговельні фірми. При правильному виборі експортної фірми-посередника підвищується вірогідність Створення позитивного іміджу власного товару та фірми за рахунок славнозвісності і ринкових позицій посередника. Незважаючи на переваги прямого імпортування, значення і необхідність непрямого імпорту не слід недооцінювати. Неможливо обійтись без імпорту через зовнішньоторговельні фірми, якщо попит на певний товар незначний або існує лише певний час. Крім того, при значних обсягах імпорту з багатьох країн отримання імпортних товарів потребує менших витрат, ніж утримання баз (складів) для імпортних товарів. Перевагою непрямого імпорту можна також вважати можливість перевірки товару на складі імпортера та підготовки його до споживання (змішування, сортування, нарізка тощо). Розділ.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “Парфуми для тебе”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парфуми для тебе” являється товариством колективної форми власності, що означає, що дане товариство засноване на власності трудового колективу підприємства. Визначеня колективне означає, що підприємство належить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права колективної власності. Правосуб’єктність власника реалізується через юридичну особу—підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту (статті6, 20 і 21 Закону України “Про власність”). Право колективної власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його органи управління—вищий орган управління (загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє, -- це об’єкт права власноті відповідної юридичної особи. Його засновники і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства. Одним із видів колективного підприємста є Товариство з Обмеженою Відповідальністю, що являє собою—підприємство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Підприємства з обмеженою відповідальністю почали розвиватися в Західній Свропі, головним чином в Англії, у вісімнадцятому столітті, під вливом індустріальної революції. В цей час виникла потреба у великих обсягах капіталу. З розвитком промисловості використання спільного капіталу для підприємницької діяльності набуло значного розвитку. Але для того , щоб це відбувалося ще успішніше, були потрібні більш сприятливі умови для інвесторів. Обмеження ризику інвесторів створило б такі умови. Інвестори бажали одержати всі переваги участі в підприємстві, але водночас обмежити свою відповідальність тільки тим капіталом, який вони передали для ведення цього підприємства. Щоб зробити це можливим і в такий спосіб залучити капітал до підприємницької діяльності, було необхідно юридично "винайти" поняття обмеженої відповідальності. Цей юридичний винахід призвів до великого розвитку не тільки промисловості, але й торгівлі. Крім того, розвиток обмеженої відповідальності сприяв виникненню важливої відмінності між товариствами і підприємствами з обмеженою відповідальністю—останніми управляли спеціально найняті менеджери. Засновники лише зрідка (декілька разів на рік) збиралися і вирішували найбільш принципові питання управління підприємством. На таких підприємствах сам розвиток став залежати саме від здібностей і зусиль менеджерів. Згодом роль головних менеджерів все більш зростала. На сьогодні її порівнюють з роллю президентів держав, їхня діяльність може впливати на економічний розвиток країн і навіть усього світу. Сучасна система підприємств з обмеженою відповідальністю з її поділом на "пасивних" вкладників і менеджерів викликає колосальну кількість юридичних суперечок, насамперед у таких питаннях, як відносини між управляючим і учасниками підприємства, між учасниками, що мають більшість у підприємстві, і тими, що знаходяться в меншості. Ці труднощі в різних країнах вирішуються по-різному. Один спосіб — спробувати врегулювати всі питання в законодавстві. До нього схиляються в країнах "континентального" права (наприклад Німеччина, Франція). Проте практика довела, що врегулювати всі питання в законодавстві неможливо. В інших країнах (країни "англо-американського" права) з питань внутрішніх відносин на підприємствах з обмеженою відповідальністю є дуже велика судова практика. Безумовно, існують не тільки великі, але й маленькі підприємства з обмеженою відповідальністю. Вони становлять, по суті, ще один вид товариств, але всі їхні учасники мають обмежену відповідальність. Крім того, форма підприємства з обмеженою відповідальністю краще пристосована для розподілу прибутку між учасниками, особливо в тих випадках, коли частки вкладників нерівні. Норми, що регламентують порядок створення і внутрішні відносини між учасниками підприємств різних видів, відрізняються. До акціонерних товариств ставляться більш жорсткі вимоги. Для створення юридичної особи необхідна участь, як мінімум, двох осіб (принаймні на початку). Коли ці особи походять з різних країн (наприклад громадяни різних країн або підприємства, зареєстровані в різних країнах), така організація підпадає під спеціальні норми, що встановлюють:— особливі вимоги до таких юридичних осіб. Наприклад, у багатьох державах, що розвиваються, іноземці не можуть мати більше визначеного відсотка акцій (зазвичай — 49 у місцевих підприємствах;— додаткові права таких юридичних осіб. Це часто відбувається в країнах із перехідною економікою, щоб залучити іноземні інвестиції. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 % зазначеного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року після реєстрації товариства. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі. У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково. Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам. Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства; 3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та реві-зійної комісії; 4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку; 5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень; 6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства; 7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури; 8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; 9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 10) виключення учасника з товариства; 11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства; 12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства; 13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання. З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх часток у статутному фонді). Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60 %голосів, а з питань, що потребують одностайності, — всі учасники. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її новноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами товариства. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. ЇЇ діяльність регламентовано ст. 63 Закону України "Про господарські товариства". ТзОВ "Парфуми для тебе" при здійсненні ЗЕД керується такими законодавчими та нормативними актами: 1. Закон України "Про господарські товариства". 2. Закон України "Про підприємства". 3. Закон України "Про підприємництво" 4. Закон України "Про власність" 5.Закон України "Про положення, та форму зовнішньоекономічного контракту". 6. Закон України "Про положення та форму розрахунків". 7. Закон України "Про ЗЕД". Згідно з ЗУ "Про ЗЕД" від 16.04.91.р. ТзОВ "Парфуми для тебе", як юридична особа є суб'єктом ЗЕД, та може самостійно у визначених законодавством межах здійснювати ЗЕД. ТОВАРИСТВО з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Парфуми для тебе" здійснює такі види зовнішньоекономічної діяльності: -імпортує сировину, матеріали для виготовлення парфумів; -експортує готову продукцію для потенційних споживачів. ТзОВ "Парфуми для тебе" вийшло на зовнішний ринок для того, щоб зарекомендувати себе і свою продукцію на ньому,а також для зміцнення своїх позицій в середині держави і за її межами. Розділ.3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ТзОВ “Парфуми для тебе”. Оцінку ефективності Тзов “Парфуми для тебе” здійснюємо на основі бухгалтерських звітів за 2003—2004рр. Основні показники експортно-імпортних операцій ТзОВ “Парфуми для тебе” наведено в таблиці 2. Таблиця.2. Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ “Парфуми для тебе” за 2003—2004рр. № п/п \| Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ "Парфуми для тебе" \| Звітний період 2003 \| 2004 1. \| Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. \| 13888,2 \| 11899,81 2. \| Акцизні збори, тис.грн. \| 29,76031 \| 29,74955 3. \| Мито і митні збори, тис.грн. \| 64,48147 \| 69,41599 4. \| Транспортні витрати, тис.грн. \| 942,4131 \| 1090,816 5. \| Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. \| 496,0072 \| 495,8254 6. \| Складські витрати, тис.грн. \| 248,003 \| 99,16553 7. \| Експедиторські витрати, тис.грн. \| 238,0837 \| 158,6646 8. \| Страхові витрати тис.грн. \| 59,52063 \| 39,66644 9. \| Інші витрати на ЗЕД, тис. Грн \| 49,60013 \| 99,16553 10. \| Виробнича собівартість продукції, тис. грн. \| 44640,65 \| 39666,03 11. \| Позавиробничі витирати, тис.грн. \| 4960,072 \| 4958,255 12. \| Ціна імпорту, тис.грн. \| 9,9205 \| 10,41206 13. \| Кількість імпорту,т.. \| 2182,432 \| 1983,302 14 \| Коефіцієнт кредитного впливу \| 1,014448 \| 1,014125 15. \| Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту \| 50700,16 \| 52708,73 Оіцнку ефективності ТзОВ "Парфуми для тебе" здійснюємо в такій послідовності: 1.Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році: Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Сстр + Сін, (1) де : Ст.--транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн. Сзр-- вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. Сскл-- складські витрати, тис. грн. Секспед.--експедиторські витрати, тис. грн. Сстр.--страхові витрати, тис. грн. Сін.-- інші витрати на ЗЕД, тис.грн. Сн.2003= 942,4131+496,0072+248,003+238,0837+59,52063+49,60013=2033,6277 Сн.2004=1090,816+495,8254+99,16553+158,6646+39,66644+99,16553=1983,3034 2.Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році: Сзт.імп=Ск+Сн+Са+См, (2) де: Ск.--контрактна вартість імпортної сировини, матеріалів,тис.грн. Сн--накладні витрати, тис. грн. Са--акцизні збори,тис.грн. См--мито і митні збори,тис.грн. Сзт.імп.2003=13888,2+2033,6277+29,76031+64,48147=16016,068 Сзт.імп.2004=11899,81+1983,3034+29,74955+69,41599=13982,277 3.Визначаємо виручку від експорту за готівку в аналізованому та базовому році: ВРекс.г.=ВРекс.к./Ккв.(3) де: ВРекс.к.--виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту, тис.грн. Ккв.--коефіцієнт кредитного впливу,частки одиниці. ВРекс.г.2003=50700,16/1,014448=49978,076 ВРекс.г.2004=52708,73/1,014125=51974,588. 4.Визначаємо виручку від імпорту в аналізованому та базовому році: ВРімп.=Цімп.Nімп, (4) де: Цімп.--середня ціна імпорту, тис.грн. Nімп.--кількість імпорту. ВРімп.2003=9,9205/2182,432=21650,816. ВРімп.2004=10,41206/1983,302=20650,259. 5.Визначаємо витрати на експорт в аналізованому та базовому році,тис.грн. Сзт.екс.=Свир.+Спв. (5) де: Свир.--виробнича собівартість, тис. грн. Спв.--позавиробничі витрати, тис. грн. Сзт.екс.2003=44640,65+4960,072=49600,722 Сзт.екс.2004=39666,03+4958,255=44624,285 6. Визначаємо прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році: Пімп.=ВРімп.-Сзт.імп.(6) де: ВРімп.--виручка від імпорту,тис. грн. Сзт.імп.--затрати на імпорт,тис грн. Пімп.2003=21650,816-16016,068=5634,748 Пімп.2004=20650,259-13982,277=6667,982. 7. Визначаємо прибуток від експорту в аналізованому і базовому році: Пекс.=ВРекс.г.-Сзт.екс. (7) де: ВРекс.г.--виручка від експорту за готівку, тис.грн. Сзт.екс.--затрати на експорт, тис. грн. Пекс.2003=49978,076-49600,722=377,354. Пекс.2004=51974,588-44624,285=7350,303. 8. Визначаємо експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році: Векс.-імп.=Сзт.екс.+Сзт.імп. (8) де: Сзт.екс.--затрати на експорт,тис.грн. Сзт.імп.--затрати на імпорт, тис. грн. Векс.-імп.2003=49600,722+16016,068=65616,79 Векс.-імп.2004=44624,285+13982,277=58606,562 9. Визначаємо прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому році: Пекс.-імп.=Пекс.+Пімп. (9) де: Пекс.--прибуток від експорту, тис.грн. Пімп.--прибуток від імпорту, тис.грн. Пекс.-імп.2003=377,354+5634,748=6012,102 Пекс.-імп.2004=7350,303+6667,982=14018,285 10. Визначаємо ефективність ЗЕД ТзОВ "Парфуми для тебе" в аналізованому та базовому році: Езед.=Пекс.-імп./Векс.-імп.100%. (10) де: Пекс.-імп.--прибуток від експортно-імпортних операцій,тис.грн. Векс.-імп.--експортно-імпортні витрати Езед.2003=6012,102 / 65616,79100%=9,16244 Езед.2004=14018,285 / 58606,562100%=23,9193. Отримані результати зводимо в таблицю .3. Таблиця.3. Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ "Парфуми для тебе". Показники \| Індекс \| Одиниця виміру \| Величина \| Відхилення Аналізована \| Базова \| Абсолютне \| Відносне % 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 \| 6 \| 7 Ефективність ЗЕД \| Езед. \| % \| 23,9193 \| 9,16244 \| 14,75686 \| 216 Прибуток від експортно-імпортних Операцій \| Пекс.-імп. \| Тис.грн. \| 14018,285 \| 6012,102 \| 8006,183 \| 233 Експортно-імпортні витрати \| Векс.-імп. \| Тис.грн. \| 58606,562 \| 65616,79 \| -7010,228 \| 89 Прибуток від експорту \| Пекс. \| Тис.грн. \| 7350,303 \| 377,354 \| 6972,949 \| 1947 Прибутк від імпорту \| Пімп. \| Тис.грн. \| 6667,982 \| 5634,748 \| 1033,234 \| 118 Витрати на експорт \| Сзт.екс. \| Тис.грн. \| 44624,285 \| 49600,722 \| -4976,437 \| 89 Витрати на імпорт \| Сзт.імп. \| Тис.грн. \| 13982,277 \| 16016,068 \| -2033,791 \| 87 Виручка від експорту за готівку \| ВРекс.г. \| Тис.грн. \| 51974,588 \| 49978,076 \| 1996,512 \| 103 Виручка від імпорту \| ВРімп. \| Тис.грн. \| 20650,259 \| 21650,816 \| -1000,557 \| 95 Коефіцієнт кредитного впливу \| Ккв. \| Част.од. \| 1,014125 \| 1,014448 \| -0,000323 \| 99 Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту \| ВРекс.к. \| Тис.грн. \| 52708,73 \| 50700,16 \| 2008,57 \| 103 Виробнича собівартість \| Свир. \| Тис.грн. \| 39666,03 \| 44640,65 \| -4974,62 \| 88 Позавиробничі витрати \| Спв. \| Тис.грн. \| 4958,255 \| 4960,072 \| -1,817 \| 9 Середня ціна імпорту \| Цімп. \| Тис.грн. \| 10,41206 \| 9,9205 \| 0,49156 \| 104 Кількість імпорту \| Nімп. \| Т. \| 1983,302 \| 2182,432 \| -199,13 \| 90 Контрактна вартість сировини \| Ск. \| Тис.грн. \| 11899,81 \| 13888,2 \| -1988,39 \| 85 Накладні витрати \| Сн. \| Тис.грн. \| 1983,3034 \| 2033,6277 \| -50,6243 \| -196604 Акцизні збори \| Са. \| Тис.грн. \| 29,74955 \| 29,76031 \| -0,01076 \| 99 Мито і митні збори \| См. \| Тис.грн. \| 69,41599 \| 64,48147 \| 4,93452 \| 107 Транспортні витрати за базисом постачання \| Ст. \| Тис.грн. \| 1090,816 \| 942,4131 \| 148,4029 \| 115 Вантажно-розвантажувальні витрати \| Сзр. \| Тис.грн. \| 495,8254 \| 496,0072 \| -0,1818 \| 99 Складські витрати \| Сскл. \| Тис.грн. \| 99,16553 \| 248,003 \| -148,83747 \| 39 Експедиторські витрати \| Секспед. \| Тис.грн. \| 158,6646 \| 238,0837 \| -79,4191 \| 66 Страхові витрати \| Сстр. \| Тис.грн. \| 39,66644 \| 59,52063 \| -19,85419 \| 66 Інші витрати \| Сін. \| Тис.грн. \| 99,16553 \| 49,60013 \| 49,5654 \| 199 Згідно з проведених розрахунків ефективність ЗЕД ТзОВ "Парфуми для тебе" в аналізованому періоді склала 23,9193% , що на 14,75686% більше ніж у базовому періоді. Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на 8006,183, а витрати експортно-імпортні знизились на 58606,562 тис. грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%. Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 7350,303 тис. грн., що склало 1947%, та прибуток від імпорту який теж збільшився на 6667,982 тис.грн.,та 118%. Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення витрат на експорт, який становить менше на 4976,437, та 89% в порівнянні з базовим роком, та зменшення витрат на імпорт на 2033,791, що в порівнянні з базовим роком склало 87%. Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 6972,949, що в порівнянні з базовим роком склало 1947%, прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на 1996,512, що склало 103%, та витрати на експорт зменшились на 4976,437, що впорівнянні з базовим роком склало 89%. Прибуток від імпорту зріс лише на 1033,234, що склало 118%. Це зумовлено тим, що виручка від імпорту знизилась на 1000,557тис.грн.,та 95%, та зниження витрат на імпорт на 2033,791тис.грн. в порівнянні з базовим роком ,що склало 87%. Витрати на експорт зменшились на 4976,437тис.грн., що складає 89%, витрати зменшились за рахунок того, що зменшились на 4974,62тис.грн.виробнича собівартість, що склало 88% і зменшились позавиробничі витрати на 1,817тис.грн.,що склало 99% в порівнянні з базовим роком. Витрати на імпорт теж знизились на 2033,791тис.грн., що становить 87% в порівнянні з базовим роком. Витрати зменшились за рахунок того, що зменшились складські витрати на 148,83747тис.грн., щосклало 39% в порівнянні з базовим роком. Виручка від імпорту зменшилась на 1000,557тис.грн., що складає 95% в порівнянні з базовим роком. Виручка зменшилась за рахунок того, що зменшилась кількість імпорту на 199,13тис.грн., що складає 90% в порівнянні з базовим роком. Виручка від експорту за готівку збільшилась в порівнянні з базовим роком на 1996,512тис.грн., що склало 103%. Виручка збільшилась в зв'язку з тим, що збільшилась виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту на 2008,57тис.грн., що складає 103% в порівняні з базовим роком. Витрати на імпорт знизились на 2033,791тис.грн., що складає 87% в порівнянні з базовим роком.Витрати знизились за рахунок того, що зменшилась контрактна вартість на 1988,39тис.грн., що складає 85%, також зменшились накладні витрати на 50,3243тис.грн., що складає 196604%, та акцизний збір на 0,01076тис.грн., що складає 99% в порівнянні з базовим роком. Накладні витрати зменшились в порівнянні з базовим роком на 50,3243тис.грн., що складає 196604% у зв'язку з тим, що зменшились вантажно-розвантажувальні витрати на 0,1818тис.грн., що складає 99%, також зменшились експедиторські витрати на 79,4191тис.грн., що складає 66%, та страхові витрати на 19,85419тис.грн., що складає 66% в порівнянні з базовим роком. Розділ 4."ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ. 4.1.ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМ ПАРТНЕРОМ. Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого дослідженя було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством, та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до уваги такі фактори: 1)Політичні відносини з країною контрагента; 2)Торгові умови; 3)Транспортні умови; 4)Умови платежу та кредиту; 5)Правові питання, тощо. Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції, країною контрагентом обираємо Мальту. Встановлення контакту з мальтійським контрагентом здійснюємо в такій послідовності: Пошук контрагента через журнал, інтернет, тощо Підготовка і направленя кільком фірмам пропозиції на продаж товару. Отримавши пропозицію, з країни Мальти вийшла згода з умовами контракту і прохання мальтійської фірми ТзОВ "Фея" вислати письмове підтвердження. Підготовка проекту контракту Рис.2.Встановлення контакту з іноземним контрагентом з використанням вільної оферти. Вільна оферта № 9 Від компанії Покупцю "Парфуми для тебе" "Фея" м. Коломия м. Валлєтта Вищезгадана компанія пропонує без зобов'язань 1000 ящиків парфумів. Пакування-- картонні ящики, вмістимістю 10 упаковок в кожний ящик, за ціною 150 євро за упаковку; DDU Валлєтта, включаючи пакування, оплати по інкасо, термін поставки протягом I кварталу за контрактом № 9. Датовано 15 травня 2005 р. Підписано ___________ Рис.3. Зразок вільної оферти. 4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту. D D U Доставлено, мито не сплачене (місце призначення зазначене) „Доставлено, мито не сплачене” означає що зобов’язання продавця по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Продавець повинен нести витрати і ризики, пов’язані з поставкою туди товару (за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, виплачуваних при ввозі), а також видатки і ризики по виконанню митних формальностей. Покупець повинен оплатити будь-які додаткові витрати і нести будь-які ризики, викликані його нездатністю вчасно очистити товар від мита на імпорт. Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й поніс викликані цим витрати і ризики, то це повинно бути роз’яснено шляхом додавання слів. Якщо сторони бажають включити в зобов’язання продавця деякі витрати, виплачувані при ввозі товару(наприклад, податок на додану вартість(АТ), то це слід роз’яснити шляхом додавання слів “доставлено, мито не сплачене; (АТ оплачений (...зазначене місце призначення)”. Цю умову можна використовувати незалежно від виду транспорту. А. Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Парфуми для тебе", як продавець -- зобов'язується: А.1. Поставка товару згідно з договором. Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомленя згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке-інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором. А.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності для вивозу і ввозу товару, а в окремому випадку—для його перевезення через треті країни. А.3. Договір перевезення і страхування. -а) Договір перевезення. Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару за прийнятим напрямом і звичайним способом до погодженого пункту в зазначеному місці призначення. Якщо пункт не погоджений або якщо він не визначений практикою, то продавець може обрати пункт у зазначеному місці призначення, який найкраще підходить для його цілей. -б) Договір стахування. Немає зобов’язань. А.4. Поставка. Поставити товар у розпорядження покупця відповідно до пункту А. З у погоджений день або строк. А.5. Перехід ризиків. Відповідно до положень пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений згідно з пунктом А.4. А.6. Поділ витрат. Відповідно до положень пункту Б.6: -на додаток до витрат, викликаних пунктом. А. За, нести всі витрати по товару, до моменту, коли він буде поставлений відповідно до пункту А.4; -сплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, необхідними для вивозу, а також усі мита, податки або інші офіційні збори, виплачувані при вивозі, а в окремому випадку -для їх перевезення через треті країни перед поставкою відповідно до пункту А.4. А.7. Повідомлення покупця. Завчасно повідомити покупця про відправлення товару, а також надати будь-яке інше повідомлення, потрібне для того, щоб дати можливість покупцю .вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару. А.8. Доказ поставки. - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Надати покупцю за рахунок продавця делівері-ордер і(або) звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний документ), який може бути потрібним покупцю для прийняття поставки товару. Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв'язок у відносинах між собою, то звичайний транспортний документ може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ. А.9. Перевірка, упаковка, маркування. -Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для цілей поставки товару відповідно до пункту А.4. Забезпечити за свій рахунок упакування (за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар, що є предметом договору), потрібне для поставки товару. Упаковка повинна мати відповідне маркування. А.10. Інші зобов'язання. На прохання покупця, уповні посприяти йому на його ризик і за його рахунок в отриманні документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), що видаються в країні поставки або передані в цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для вивозу товару. . На прохання покупця надати останньому потрібну інформацію з приводу одержання страховки.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (19.06.2014)
Просмотров: 238 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: