Реферат на тему: Суть і необхідність фінансів - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Суть і необхідність фінансів. Вступ Актуальність теми. Призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі Це досягається шляхом створення й використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємців і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, які обслуговують економічні процеси, є досить різноманітні як за методами створення, напрямками використання, рівнем відображення інтересів, так і за суб'єктами економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевою метою відповідного виду діяльності. Найважливіша роль належить фінансам на рівні господарських структур. Тут створення й використання фондів фінансових ресурсів спрямовані на підвищення ефективності господарської діяльності, тобто одержання високої норми прибутку на вкладений капітал. Досягнення визначеної мети імовірне при залученні фондів фінансових ресурсів на впровадження нових технологій, кращому використанні основних фондів через застосування методів прискореної амортизації, забезпечення великих резервів для підтримки зростання ефективності виробництва, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності. Звісно, підвищення якості продукції потребує додаткових затрат фінансових ресурсів, але вони дають значний виробничий ефект і швидко скуповуються. Резервом щодо підвищення ефективності господарювання є використання обігових коштів за рахунок залучення в обіг наднормативних запасів матеріальних ресурсів, прискорення обігу коштів, раціоналізації господарських зв'язків, кращої організації виробництва. Вплив фінансів на ефективність виробництва на рівні господарської структури має свої обмеження, зумовлені обмеженістю ресурсів у кожній одиниці господарювання. Звісно, кожна певна виробнича структура повинна мати можливість створювати за результатами своєї діяльності фонди фінансових ресурсів, достатні за своїм обсягом для стимулювання соціального розвитку, високих результатів виробництва, його розширення та удосконалення. Проте тут фінанси виконують дещо локальну роль у господарських процесах. Активне й дієве використання фінансів для підвищення ефективності економіки можливе лише тоді, коли фонди фінансових ресурсів на рівні підприємницьких структур доповнюються відповідними фондами на рівні держави. Йдеться про створення фондів фінансових ресурсів у складі державного бюджету або поза бюджетом. Отже, актуальність дослідження даної проблеми полягає в необхідності вивчення і систематизування відомого матеріалу. Ця тема є важливою і ознайомлювальному плані, оскільки потреба пізнання є невичерпною. Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є теоретичні проблеми фінансів. Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є проблема суті і необхідності фінансів. Мета дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному дослідженні суті і необхідності фінансів. Мета роботи передбачає виконання таких завдань: розглянути теоретичні суті та обов'язкової необхідності фінансів; визначити функції фінансів; дослідити об'єкти і суб'єкти фінансових відносин; розглянути взаємозв'язок фінансів з іншими розподільчими категоріями. Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Розділ 1. Суть та обов'язкова необхідність фінансів 1.1. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів Термін "фінанси" з'явився у XIII столітті. Він походить від середньовічного латинського терміна "financia", що означає обов'язкову сплату грошей. Ця сплата пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от земство, міська община тощо. У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово "фінанси" мало негативне значення. Його пов'язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному тлумаченні термін "фінанси" став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. У XVIII столітті трактування поняття фінансів як державного господарства мало подальший розвиток. Державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси – формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами при виконанні покладених на них функцій. Форми та методи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися, що пов'язано з розвитком економіки держав. Форми одержання коштів союзами публічного змісту були зумовлені, в свою чергу, формами господарства. При натуральному господарстві переважали податки у натуральній формі, при недостатньому рівні розвитку приватної власності держава задовольняла потреби експлуатацією своїх земель. Тоді, коли розшарування громадян у державі за розміром доходів було незначним, існувало переважно загальне майнове оподаткування з розвитком приватної власності, коли з'явилися великі господарські структури в промисловості, торгівлі, сільському господарстві, виникли й різні форми мобілізації коштів у вигляді промислового, поземельного, домового податків. У XIX столітті спостерігається бурхливий економічний розвиток. Поглиблюється і саме розуміння фінансів. Від спрощеного поняття фінансів як державного господарства переходять до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, що охоплює нові сфери їх функціонування і впливу. Це, зокрема, фінанси сфери виробництва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит й інші фінансові інститути. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного та економічного життя в державі. Проблеми фінансів стають об'єктом постійних наукових досліджень, їх виникнення порівнюють із винаходом парової машини, колеса тощо. До певної міри це справедливо. Нині мало не всі знають, що невміле використання фінансів призводило навіть до загибелі цивілізацій. Так, Римська імперія занепала через непосильний тягар податків і зборів. Кризи у фінансовій сфері призводили до революційних подій, занепаду, або навпаки – до процвітання деяких економічних систем [4, 7]. У фінансах можна відшукати ключ до розуміння історії: чому суспільство або яка-небудь його частина стали спрямовувати свій розвиток і економічне життя у тому чи іншому напрямку. Висновок один той, хто не розумів суті фінансів і не засвоїв кращих методів їх використання, завжди програвав. Вчення про фінанси порівнюють із вченням про хліб насущний, про те, чому в одних його достатньо, а в інших нема, і в чому полягають найкращі способи добування хліба. Нині значення фінансів в історії й суспільному житті незаперечне за ними визначається як політична доля держави, так і економічні та соціальні умови певної країни. Основним фактором у розвитку фінансів завжди була потреба в коштах, що пояснювалося зміцненням держави та боротьбою за її існування. Однак сутність і форми задоволення потреб у коштах зумовлюються економічним розвитком країни, зростанням міст, становищем у промисловості й сільському господарстві. Способи ж мобілізації коштів і призначення витрат залежать від співвідношення сил різних суспільних груп, визначаються боротьбою їхніх інтересів [4, 7]. Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростанням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту. Своїй досконалості й завершеності фінанси зобов'язані також появою та прогресом різних видів державних утворень. Тому є підстави стверджувати, що фінанси – це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функціонувати, активно сприяти економічному та соціальному прогресу лише за активного втручання у ці процеси держави. Найвищого розквіту фінанси досягай у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів. Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності. Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якісно характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами. Громадянин, який одержує доходи у формі оплати праці чи з інших джерел, має у своєму розпорядженні певну суму грошей, але вони не є фінансами. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, надасть кредит фізичній особі або зробить щось інше, завдяки чому матиме певний дохід. Фінанси за своїм економічним змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів у економічній системі держави. Так, більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи їм роль знарядь розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані в комуністичному суспільстві фінанси як елемент економічної системи повинні були вимерти. На стадії будівництва комуністичного суспільства сфера функціонування фінансів має звужуватися разом зі звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати. Слід зазначити, що за існування єдиної соціалістичної форми власності теоретично надто складно розкрити економічну суть фінансів, оскільки в межах єдиної державної власності вони справді виконують роль інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту Однак цим їх роль не обмежується [4, 9]. Трактування фінансів як системи економічних, грошових чи навіть виробничих відносин і на сьогодні переважає в економічній і фінансовій теорії, що існує й розвивається в пострадянських країнах. Згідно з цими теоретичними положеннями спочатку існують економічні, виробничі, грошові відносини, створюється їхня структура, потім на неї накладається категорія фінансів або інша економічна категорія, з яких і виводиться їх економічна суть Однак економічні відносини – це наукова абстракція, яка не має чітких економічних характеристик, насамперед кількісних і якісних Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічною життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві і є невід'ємною частиною ринкової економіки. Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина. У практичному плані фінанси – це складова економічної системи будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку. Історичний досвід переконує, що фінанси успішно можна використовувати як у тоталітарних системах для задоволення вузькокласових, партійних чи особистих інтересів, так і в демократичних системах для досягнення соціальної злагоди, забезпечення високоефективного виробництва і підвищення життєвого рівня громадян. Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності. При їх обмеженості фінанси не можуть виявити всіх своїх потенційних можливостей, оскільки їхнє функціонування жорстко обмежується відповідними державними законодавчими та нормативними актами. З огляду на це щодо фінансів та інших економічних категорій слід вирізнити елементи об'єктивного та суб'єктивного змісту при їх функціонуванні. Як об'єктивне явище в економічному житті суспільства фінанси можуть успішно виконувати свою роль тільки за певних організаційних засад, тобто за наявності досконалої законодавчої бази та відповідних фінансових інститутів. Фінанси не тільки показник рівня економічного розвитку суспільства, а й важливий інструмент цього розвитку Залежним від пізнання економічної суті й ролі фінансів у державі є їхнє використання для досягнення поставленої мети. Перехід до ринкової економіки характеризується різкою зміною впливу фінансів на процес відтворення Відбувається якісний і кількісний переходи на новий рівень використання фінансів в економічній системі держави. Призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності [4, 10]. 1.2. Сутність і необхідність фінансів З розвитком держави фінансові відносини вдосконалювались і ускладнювались, збагачувалися новими формами прояву і вже не уособлювалися лише у податках. Формувалися державні скарбниці, з'явилися окремі рахунки коштів, фонди грошових коштів цільового призначення, бюджети, державні цінні папери, державний кредит та ін. Але, не зважаючи на різноманітність конкретних форм прояву фінансових відносин, на поверхні економічних явищ вони завжди асоціюються із рухом грошових коштів. Проте, фінанси – це не гроші, а відносини: 1) суспільні – тобто вони мають місце в суспільстві; 2) економічні – пов'язані з процесом відтворення; 3) розподільчі – виникають переважно на стадії розподілу; 4) фондоутворюючі – супроводжуються утворенням і витрачанням фондів грошових коштів [7, 6-7]. Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки – їх характер і форми, спрямованість і обсяги – виступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме – рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Від налагодженості цих відносин залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства. Ці відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фінансової науки. Фінанси – сукупність економічних відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства. Функціонування фінансів пов'язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші (рис 1.1). Вихідні фінансові категорії – доходи і видатки. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого. Характерні ознаки фінансів: обмінно-розподільний характер; рух вартості від одного суб'єкта до іншого; грошова форма відносин; формування доходів і здійснення видатків; еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу [13, 6-10]. Рис. 1.. Організаційні засади функціонування фінансів [13, 6-10] Основними у фінансах є відносини розподілу і перерозподілу. Відносини обміну в прямій формі складаються між юридичними і фізичними особами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг. Разом з тим у відносинах розподілу можна помітити елементи обміну, а у відносинах обміну – ознаки розподілу. Наприклад, податки можна розглядати і як метод перерозподілу доходів юридичних та фізичних осіб, і як плату суспільства державі за виконання нею установлених функцій і надання відповідних послуг: скільки заплатили, стільки й отримали. У будь-яких відносинах обміну можливі елементи перерозподілу доходів, оскільки ціни, як правило, відхиляються від реальної вартості товарів та послуг. Слід пам'ятати, що в чистому вигляді обмін та розподіл і перерозподіл – це тільки наукові абстракції. У реальному житті все набагато складніше і провести чітке розмежування відносин досить важко, по-перше, і навряд чи доцільно, по-друге. Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспільстві в цілому. Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормальної життєдіяльності. Роль фінансів: забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави; забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим безперервність відтворення виробництва; здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами; впливають на інтереси суб'єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку; відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни; утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства; забезпечують всеохоплюючий контроль між суб'єктами обмінно-розподільних відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів [13, ]. Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність. Наявність різних потреб у суб'єктів ринкового господарства зумовлює виникнення різних видів фінансових зв'язків (рис. 1.2). Рис. 1.. Структура фінансів [5, 367-370] До приватних фінансів подекуди відносять фінанси населення (домогосподарств, сім'ї). Це пов'язано з проблемою вивчення структури надходжень і витрат сімейного бюджету. Такий підхід потребує пояснення. Фінанси домогосподарства – грошові відносини щодо формування та використання громадянами (членами сім'ї), які разом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом. Проблема фінансів домогосподарства теоретично осмислюється вітчизняною наукою і потребує подальшого розвитку. Сьогодні нам важливо зрозуміти, що купівля-продаж товарів домогосподарствами – явище обміну. Формування спільних грошових фондів та використання їх – сфера розподільчих (перерозподільчих відносин), яка і утворює фінанси [5, 367-370]. Фінанси підприємств, установ та організацій – система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів (фінансових ресурсів). На цьому рівні формується переважна частка фінансових ресурсів країни. Фінанси громадських об'єднань – система відносин між: громадськими об'єднаннями та їхніми членами; щодо сплати членських внесків, отримання різних виплат, надання пільг; за напрямами використання грошових фондів об'єднання; громадськими об'єднаннями і підприємствами, організаціями й установами (добровільні внески, пожертвування тощо); між різними рівнями громадських об'єднань; між громадськими об'єднаннями і підвідомчими господарськими об'єднаннями [5, 367-370]. Державні фінанси – особлива сфера розподільчих відносин, пов'язана з первинним і вторинним розподілом та використанням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій. Такі грошові засоби набувають форм: державного бюджету; регіональних бюджетів; місцевих бюджетів; спеціальних фондів; фінансів державних підприємств. Риси фінансів: набирають грошової (ненатуральної) форми; носять розподільчий (нееквівалентний) характер, на відміну від обміну, якому властива еквівалентність; розподіл ВВП і НД здійснюється через реальні грошові фонди (на відміну від цінового розподілу); акумулюють і використовують фінансові засоби на безоплатній основі [5, ]. Ознаки фінансових ресурсів (засобів): виражають відносини власності; перебувають у постійному русі; мають особливі джерела формування; відрізняються за напрямами використання; мають специфічний склад учасників формування, розподілу та використання [5, 367-370]. Отже, у сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних від-но-син між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й пере-розподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД). Розділ 2. Стан фінансової системи в Україні 2.1. Огляд макроекономічних показників за результатами 2004 року ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП) У 2004 році в Україні збереглися високі темпи економічного зростання, що продовжило позитивні економічні тенденції останніх років (рис. .1). Темпи зростання реального валового внутрішнього продукту за підсумками 2004 року склали 112,1У 2004 році зафіксовано найвищий рівень економічного зростання за всі роки незалежності України (див. рис. .1). Рис. 2.. Темпи зростання реального ВВП протягом 13 років (у % до попереднього року) [11] У номінальному вираженні фізичний обсяг ВВП складає близько 345,9 млрд. грн., що більше відповідного показника у 2003 році на 81,7 млрд. грн., або на 30,9 %. Порівняно з іншими країнам світу, в України спостерігаються найвищі темпи економічного зростання (див. рис. 2.2). Слід зауважити, що у даному випадку відбувається так званий "ефект бази". Оскільки з 1991 року до 2001 року в Україні спостерігалося падіння ВВП, база для приросту ВВП в Україні залишається досить низькою (щорічний приріст ВВП розраховується у відсотках до попереднього року). У країнах Європи та деяких інших країнах світу економіка зростає рік у рік уже протягом багатьох років, тому незначний приріст розраховується вже з досить високої бази. Рис. 2.. Темпи росту реального ВВП у різних країнах світу за 2004 рік [11] Найбільш показовим, з погляду економічної сутності ВВП, є показник ВВП на душу населення. В розрахунку на душу населення України, обсяг ВВП за 2004 рік склав 7 ,0 грн. (або 1 дол. США) проти 5 ,9або 1 дол. США) у 2003 році та 4 грн. (або 884 дол. США) у 2002 році. Для порівняння, в 2002 році в Німеччині, Великобританії та Франції ВВП на душу населення складав понад 25 тисяч доларів. В Угорщині – 5 дол., Польщі – 4 570 дол., Словаччині – 3 дол., Росії – 2 дол., Румунії – 1 дол., Білорусії – 1 360 дол., Молдові – 460 дол. США. Рис. 2.. Помісячні тенденції номінального та реального ВВП за 2003 та 2004 роки [11] Якщо розглядати динаміку ВВП з вересня 2003 року (після кризи у сільському господарстві, пов'язаної із засухою та неврожаєм сільськогосподарських культур, що позначилося на деякому зниженні темпів росту реального ВВП), то зростання ВВП у 2004 році є продовженням динаміки останнього кварталу 2003 року (див. рис. 2.3). Найбільше зростання валової доданої вартості (ВДВ) у 2004 році спостерігалося у сільському господарстві, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, обробній промисловості. Але темпи зростання ВДВ у 2004 році є дещо нижчими, ніж у 2003 році (див. рис. 2.4). Рис. 2.. Темпи зростання валової доданої вартості за галузями економіки за 2003 та 2004 роки [11] ІНФЛЯЦІЯ ТА ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ Високі темпи економічного зростання у 2004 році супроводжувалися досить високим рівнем інфляції (див. рис. 2.5). За підсумками 2004 року індекс споживчих цін за 2004 рік склав 12,3а індекс цін виробників – 24,1 Таке значне зростання інфляції, на думку експертів, відбулося за рахунок економічних та політичних чинників. Економічні чинники були пов'язані з продовженням тенденції зростання інфляції наприкінці 2003 року та здійсненими восени 2004 року значними соціальними виплатами населенню (збільшення розміру мінімальної заробітної плати, здійснення доплат до пенсій). Це збільшило наявні доходи населення, підвищило платоспроможний попит, що, в свою чергу, призвело до зростання цін (за 2004 рік номінальні наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг, збільшилися на 27,4порівняно з 2003 роком). Рис. 2.. Помісячна динаміка індексу споживчих цін та цін виробників за 2003 та 2004 роки [11] Політичні чинники – у зв'язку з політичною нестабільністю в країні у період президентських виборів очікування населення щодо економічної кризи призвело до подорожчання більшості товарів та послуг. НОМІНАЛЬНА ТА РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА Реальні наявні доходи громадян за 2004 рік збільшилися на 16,8Обсяг номінальної заробітної плати на місяць у середньому по Україні на кінець 2004 року становив 703,8 гривень. З початку року цей показник збільшився на 204,1 грн., або на 40,8(див. рис. 2.6). У середньому за 2004 рік розмір номінальної заробітної плати становив 589,6 грн. проти 462,3 грн. у 2003 році. Поряд із номінальним зростанням заробітної плати у 2004 році, починаючи з квітня 2004 року, спостерігається незначне уповільнення темпів зростання реальної заробітної плати (з 27,3у квітні до 23,6у грудні 2004 року). Це пов'язане зі стрімким зростанням інфляції у цьому ж періоді (див. рис. 2.5). Рис. 2.. Динаміка реальної та номінальної заробітної плати за 2003 та 2004 роки [11] ВАЛЮТНИЙ КУРС ТА ГРОШОВА БАЗА Протягом 2004 року курс гривні до долара США залишався на стабільному рівні 5,3 грн./дол. США, як і у 2003 році. Станом на 31 грудня 2004 року обмінний курс гривні по відношенню до долара США склав 5,3054 грн./дол. США, по відношенню до євро – 7,2175 грн./євро. Динаміка грошової бази протягом 2003-2004 років зберігала тенденцію до зростання. Однак восени – на початку зими, у період політичної кризи, зростання грошової бази дещо уповільнилося (див. рис. 2.6), що, в основному, було спричинене підвищенням попиту населення на іноземну валюту як засіб збереження заощаджень. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ За 2004 рік зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг збільшився порівняно з 2003 роком на 33,2і склав 68 ,3 млн. дол. США. Обсяги експорту товарів та послуг збільшилися на 39,0(за 2003 рік – на 24,1імпорту – на 26,7(за 2003 рік – на 34,7Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 6 ,1 млн. дол. США (за 2003 рік – 2 ,7 млн. дол. США). Рис. 2.. Динаміка обмінного курсу гривні до долара США та євро і зміна обсягу грошової бази протягом 2003 та 2004 років [11] У структурі зовнішньої торгівлі України товарами та послугами найбільшу частку займає торгівля товарами (див. рис. 2.8). Рис. 2.. Структура зовнішньої торгівлі України за 2003 та 2004 роки [11] Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 199 країн світу, з послугами – з 202 країнами. Частки зовнішньої торгівлі з різними країнами в загальній структурі експорту та імпорту товарів відображено на рис. 2.9 і 2.10 відповідно. Рис. 2.. Структура експорту товарів з України за 2004 рік [11] Рис. 2.. Структура імпорту товарів в Україну за 2004 рік [11] Найбільші обсяги експортних та імпортних поставок здійснювались до / з Російської Федерації (див. рис. 2.9 і 2.10). У 2004 році частка експорту до Росії та імпорту з неї збільшилася на 36,6порівняно з 2003 роком. ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ За 2004 рік в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1 ,3 млн. дол. США прямих інвестицій, нерезидентами вилучено капіталу на 472,7 млн. дол. США. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2005 склав 8 ,9 млн. дол. США, що становить приблизно 177 дол. США на одного мешканця України. За 2004 р. прямі іноземні інвестиції зросли на 23,0Чистий приріст іноземного капіталу за цей же період склав 1 ,5 млн. дол. США (див. рис 2.11). Рис. 2.. Динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну за 1999-2004 роки [11] Прямі іноземні інвестиції в Україну надійшли із 116 країн світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами із США – 1 ,7 млн. дол. (13,8загального обсягу), Кіпру – 1 ,6 млн. дол. (12,4Сполученого Королівства – 895,9 млн. дол. (10,7Німеччини – 631,6 млн. дол. (7,6Нідерландів – 548,3 млн. дол. (6,6Віргінських островів (Брит.) – 543,8 млн. дол. (6,5Російської Федерації – 457,5 млн. дол. (5,5Швейцарії – 411,3 млн. дол. (4,9Австрії – 345,6 млн. дол. (4,1Польщі – 192,3 млн. дол. (2,3Ці країни забезпечили 74,4від загального обсягу інвестування. У підприємства промисловості спрямовано 45,8обсягів іноземних інвестицій. Серед інших економічних секторів інвестиційно привабливими залишаються швидкоокупні види економічної діяльності, такі як: оптова торгівля та посередництво у торгівлі – 16,6від загального обсягу інвестування; харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів – 13,5Значний інтерес інвесторів викликають підприємства машинобудування – 8,1від загального обсягу інвестування, транспорту та зв'язку – 7,5хімічної та нафтохімічної промисловості – 5,6металургії та обробки металу – 5,1а також організації, що здійснюють фінансову діяльність – 8,2операції з нерухомістю, здавання в найм та послуги юридичним особам – 7,1 Отже, у 2004 році продовжувалися позитивні тенденції економічного розвитку країни. Поступове зростання доходів населення протягом 2004 року дещо уповільнилося в кінці року у зв'язку зі зростанням рівня інфляції. Однак економічне зростання у всіх галузях економіки у 2004 році збереглося на високому рівні, що вперше за історію незалежності України забезпечило найвищі темпи зростання ВВП у 2004 році (на рівні 12,1 2.2. Аналіз макроекономічних показників за січень-червень 2005 року ВВП Обсяг реального ВВП за перше півріччя 2005 року склав 149,4 млрд. грн. Темп зростання реального валового внутрішнього продукту у першому півріччі 2005 року становив 104,0порівняно з відповідним періодом попереднього року. Зростання реального ВВП з початку поточного року значно уповільнилося порівняно з минулорічними тенденціями (див. графік 1). За прогнозом Міжнародного валютного фонду зростання реального ВВП в Україні до кінця 2005 року не перевищить 5,5У той же час, за оцінками експертів CASE Україна для досягнення запланованого Урядом на 2005 рік показника зростання реального ВВП у 8та, як наслідок, отримання у повному обсязі відповідних надходжень до бюджету, необхідно забезпечити у другому півріччі зростання економіки щонайменше на рівні 10-11 На уповільнення зростання реального ВВП у першому півріччі 2005 року вплинули такі основні фактори: скорочення темпів приросту фінансових результатів від господарської діяльності підприємств та організацій унаслідок відміни всіх пільг у податковому законодавстві (за перші п'ять місяців 2005 року порівняно з аналогічним періодом 2004 року приріст склав 139,6тоді як у 2004 році 231,5у 2003 році – 350,9; зменшення обсягу внутрішніх та зовнішніх інвестицій у модернізацію активів, що стало однією з причин уповільнення темпів приросту промислового виробництва. За оцінками експертів, це пов'язано з очікуваннями інвесторів щодо приватизаційних та реприватизаційних рішень Уряду; падіння цін на зовнішніх ринках, що також призвело до скорочення обсягів промислового виробництва, зокрема у експортоорієнтованих галузях, таких як металургія; підвищення, порівняно з минулим роком, темпів інфляції, в основному спричинених збільшенням номінальних доходів населення через значні соціальні виплати з бюджету; зниження темпів приросту експорту товарів і послуг порівняно з імпортом. Уповільнення темпів зростання економік найбільших країн-парнерів України (СНД та Європа) спричинило зниження попиту на експорт з України. Одночасно, на зростання імпорту вплинув також ряд заходів Уряду щодо спрощення умов оподаткування для імпортерів; так званий "ефектом бази". Показник зростання реального ВВП за перше півріччя 2004 року проти відповідного показника 2003 року склав 113,2що більше темпу зростання показника 2005 року проти 2004 року на 9,2 Рис. 2.. Динаміка номінального та реального ВВП за 2003-2005 роки [11] Номінальний обсяг ВВП за січень-червень 2005 року склав 173 ,0 млн. грн., що на 29 ,0 млн. грн. або на 120,7більше, ніж за січень-червень 2004 року. У розрахунку на душу населення, ВВП за перше півріччя 2005 року склав 3 грн. (або на 124,0більше) проти 2 грн. за аналогічний період 2004 року. Зростання ВВП було забезпечено за рахунок зростання валової доданої вартості (ВДВ) у галузях сільського господарства, транспорту та обробної промисловості. На відміну від попередніх років відбулося значне падіння ВДВ у будівництві (див. рис. 2.12). Рис. 2.. Динаміка валової доданої вартості у розрізі галузей економіки у першому півріччі 2002-2005 років [11] ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО Майже 80промислового зростання у першому півріччі 2005 року було досягнуто за рахунок сільського господарства, харчової, хімічної промисловості та машинобудування. У цих галузях темпи зростання уповільнилися порівняно з минулим роком, однак вони були достатніми, щоб забезпечити загальне зростання промислового виробництва попри значне скорочення виробництва у металургійному комплексі. Так, приріст обсягів промислового виробництво у першому півріччі 2005 року склав лише 105,0що майже утричі менше аналогічного показника минулого року. За інформацією Міністерства економіки України, таке уповільнення темпів зростання пов'язано з погіршенням кон'юнктури на світових ринках металопродукції через перенасичення ринку і, як наслідок, – зниження попиту і цін. За перше півріччя 2005 року зростання у металургії та обробленні металу становило 1,8(торік – 17,4 Оскільки Україна залишається експортоорієнтованою економікою, попит і ціни на зовнішніх ринках впливають на обсяги виробництва промислової продукції. Наприклад, майже три чверті випуску продукції гірничо-металургійного комплексу є експортом. Ще одним фактором, який вплинув на скорочення обсягів виробництва промислової продукції є те, що в Україні відбувається досить повільна структурна перебудова промисловості. Українська промисловість зберігає сировинну спеціалізацію (частка сировинної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості складає близько 70 ІНДЕКСИ ЦІН СПОЖИВАЧІВ ТА ВИРОБНИКІВ Індекс споживчих цін (ІЦС до грудня попереднього року) за перше півріччя 2005 року склав 106,4тоді як у минулому році – 104,4(див. рис. 2.12). Одним із факторів, який вплинув на зростання рівня інфляції було підвищення купівельної спроможності населення через здійснювану державою соціальну політику з одночасним скороченням обсягів виробництва. Рис. 2.. Динаміка індексу споживчих цін та цін виробників за 2003-2005 роки (помісячно) [11] За цей період найбільше зросли ціни на продовольчі товари (на 8,3що було обумовлено підвищенням цін на цукор та деякі овочі та фрукти (від 32,2до 21,2морепродукти та м'ясо (від 16,7до 11,1 Приріст цін (тарифів) на послуги за перше півріччя 2005 року склав 4,0непродовольчі товари – 2,1Зокрема, у сфері послуг найбільше зросла вартість послуг пансіонатів, квартирна плата, послуг міського та автодорожнього транспорту (через підвищення тарифів), адвокатів та нотаріусів, авіаційних перевезень та дошкільних закладів. Причому, підвищення цін на послуги дошкільних закладів в першу чергу є наслідком вказаного вище зростання цін на продовольчі товари. Серед непродовольчих товарів найбільше (від 9,2до 2,8подорожчали паливно-мастильні матеріали, автомобілі і автотовари, медикаменти, друковані видання, перев'язувальні та будівельні матеріали. Індекс цін виробників (ІЦВ) за перше півріччя 2005 року склав 108,3тоді як за аналогічний період минулого року – 114,3Зростання ІЦВ було пов'язано з подорожчанням на 35,2продукції добувної промисловості, на 5,7– обробної промисловості, на 3,2– у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води. Як видно з рис. 2.14, у помісячній динаміці розрив між ІЦС та ІЦВ у першому півріччі 2005 року порівняно з аналогічним періодом минулого року різко скоротився. Якщо на кінець червня 2004 року цей розрив складав 11,8то у 2005 році – лише 1,9Одним з факторів, який вплинув на незначне, порівняно з минулим роком, зростання ІЦВ стало уповільнення темпів зростання внутрішніх цін на метали. ДОХОДИ ТА ВИТРАТИ НАСЕЛЕННЯ За перше півріччя поточного року номінальні доходи населення збільшились на 44,0а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, – на 26,8 Витрати населення у першому півріччі 2005 року порівняно з аналогічним періодом 2004 року збільшились на 34,0приріст заощаджень становив 12 ,0 млн. грн. Структура доходів та витрат населення по роках відображена у додатку 1. Як видно з додатку 1, структура доходів та витрат населення за перше півріччя 2005 року порівняно з відповідним періодом минулого року змінилася. Більшу частину доходів населення складають соціальні виплати. Частки різного роду соціальних виплат населенню збільшилась з 40,3у 2004 році до 46,7у 2005 році при зменшенні частки заробітної плати з 45,9до 41,7На думку експертів ГБФП у попередніх дослідженнях, таке співвідношення є негативним. По суті це означає пряме субсидіювання населення, замість адекватного підвищення рівня заробітної плати, яка є базою для відрахувань, за рахунок яких здійснюються соціальні виплати. Порівняно з першим півріччям минулого року, у 2005 році дещо зменшилася частка витрат населення на придбання товарів і послуг – з 90,8до 84,5Приріст фінансових активів збільшився майже у 4 рази (з 2,2у першому півріччі 2004 року до 8,6у 2005 році). СЕРЕДНЯ ЗАРОБІТНА ПЛАТА За січень-червень 2005 року номінальна заробітна плата в середньому по Україні склала 724,6 гривні на місяць. Порівняно з прожитковим мінімумом на одну (1) працездатну особу, який складає 423 грн. на місяць, середня заробітна плата є вищою на 171,0 По відношенню до аналогічного періоду минулого року заробітна плата зросла на 133,6 Рис. 2.. Середня заробітна плата (номінальна) та індекс реальної заробітної плати за перше півріччя 2005 року порівняно з аналогічним періодом 2004 року [11] Як і у попередні роки, найвищий розмір номінальної заробітної плати спостерігається у найбільш промислово розвинених регіонах країни: м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській і Київській областях. При цьому, індекс реальної заробітної плати у цих областях є дещо нижчим, ніж у інших, що пояснюється більш високим рівнем інфляції у цих регіонах. В цілому по Україні за перше півріччя 2005 року реальна заробітна плата зросла на 117,0(порівняно з аналогічним періодом минулого року). Через більший, ніж у минулому році темп інфляції, темп зростання реальної заробітної плати у 2005 році є майже у 2 рази меншими, ніж у 2004 році. Однак, у помісячній динаміці 2005 року реальна заробітна плата постійно зростає (див. рис. 2.16). Рис. 2.. Динаміка номінальної та реальної заробітної плати в цілому по Україні за 2004-2005 роки [11] ВАЛЮТНИЙ КУРС І ГРОШОВА МАСА Протягом кількох років курс гривні по відношенню до долара США зберігався на сталому рівні, який не перевищував 5,3 грн./дол. США. З початку 2005 року станом на 01.07.2005 на валютному ринку гривня укріпилася на 25,0 коп. або 4,7Таким чином, офіційний курс гривні до долара США становив 5,0550 грн./дол., курс гривні до євро станом на 01.04.2005 становив 6,1125 грн./євро. З початку року він укріпився на 1 грн. 10 коп. або на 15,3(див. рис. 2.17). Обсяг грошової маси за перше півріччя 2005 року зріс на 24,3(або на 30 ,0 млрд. грн.). Грошова база за січень-червень 2005 року збільшилась на 21,8(у січні-червні 2004 року – на 17,8обсяг готівки зріс на 21,2(торік – на 11,4 На думку експертів ГБФВ, таке зростання обсягу грошової бази не зовсім відповідає темпам зростання економіки. Це, у свою чергу, також впливає на зростання рівня інфляції, оскільки існує причинно-наслідковий зв'язок між показником грошової бази та інфляції. Наприклад, у першому півріччі минулого року ВВП зріс на 13,2грошова база – на 17,8ІСЦ складав 4,4У цьому році реальний ВВП зріс лише на 4,0тоді як грошова база майже у 5,5 раз більше, а ІСЦ склав 6,4 Частка готівки в обігу у структурі грошової маси на кінець червня 2005 р. склала 32,8проти 33,7на кінець 2004 року, в структурі грошової бази – 78,3проти 78,8на кінець 2004 року. Рівень монетизації національної економіки на кінець червня склав 32,4. Рис. 2.. Динаміка грошової бази та курсів валют за 2004-2005 роки [11] ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ За експрес-інформацією Держкомстатистики за перше півріччя 2005 року сальдо зовнішньоторговельних операцій склало 1942,9 млн. дол. США, тоді як у аналогічному періоді минулого року воно складало 3980,9 млн. дол. США, або у 2 рази більше. У січні-червні 2005 року порівняно з відповідним періодом 2004 року зростання імпорту товарів і послуг є більшим, ніж експорту. Так, зростання імпорту товарів склало 126,0послуг – 134,6а зростання експорту товарів становило 109,2послуг – 110,4 На думку експертів ГБФП, основними причинами зростання імпорту товарів і послуг в Україну стали: зниження ставок імпортного мита, ревальвація гривні, спрощення митних процедур. За оцінкою експертів САSE Україна, ще однією причиною стала реалізація заходів Урядової програми "Контрабанда-СТОП", що сприяє зменшенню тіньового імпорту. На уповільнення експорту вплинуло зменшення попиту на зовнішніх ринках на український експорт, зокрема через уповільнення економічного зростання у більшості країн-партнерів України та через зниження світових цін на чорні метали. Останнє було спричинено великими обсягами світових запасів цього товару через значні обсяги його виробництва у минулих роках, зокрема в Україні. Перелік країн, з яких здійснювалися імпортні поставки та до яких експортувалися товари і послуги у першому півріччі 2005 року не змінився. Найбільші імпортні надходження здійснювались з Російської Федерації, Туркменістану, Німеччини, Китаю, Польщі, Італії, Франції, Білорусі. Найбільше було експортовано товарів і послуг до: Російської Федерації, Туреччини, Італії, Німеччини, Польщі, США, Індії та Білорусі. ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України станом на 01.07.2005 року склав 9 ,4 млн. дол. США, збільшившись з початку року на 707,5 млн. дол. США, або на 108,5(див. рис. 2.18). Рис. 2.. Динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну за 1999-2005 роки [11] Як і у попередні роки, найбільшими країнами – інвесторами в українську економіку залишаються країни Євросоюзу, враховуючи 10 нових держав-членів ЄС (більше 50всіх прямих іноземних інвестицій). Отже, у першому півріччі 2005 року в Україні продовжувалося економічне зростання. Однак, порівняно з минулим роком, темпи економічного зростання значно уповільнилися. Це пов'язано переважно з нерівномірним зростанням обсягів виробництва у різних галузях економіки та продовженням тенденцій кінця 2004 року щодо зростання інфляції. У випадку продовження уповільнення темпів зростання реального ВВП у другому півріччі 2005 року, існує ризик недосягнення запланованого Урядом рівня цього показника у 8,0Це, у свою чергу, створює ризик недонадходжень податків до бюджету, обсяг яких залежить від ВВП (наприклад, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, ввізного та вивізного мита, акцизів). Для досягнення рівня ВВП, закладеного до бюджетних розрахунків на 2005 рік (тобто 8,2– 8,0необхідно, щоб у другому півріччі поточного року темп зростання реального ВВП складав не менше 10при одночасному скороченні темпів інфляції. Розділ 3. Шляхи удосконалення стану фінансової системи України 3.1. Огляд прогнозних показників бюджету України на 2006 рік МАКРОПОКАЗНИКИ Прогнозний обсяг номінального ВВП, закладений до бюджетних розрахунків на 2006 рік, складає 512,5 млрд. гривень. Проти показника, врахованого при розробленні проекту бюджету на 2005 рік, прогнозний ВВП на наступний рік є більшим на 76,5 млрд. грн. або на 117,6 Темп зростання реального ВВП на 2006 рік, згідно з пояснювальною запискою до проекту бюджету прогнозується на рівні 7,0Водночас, Пояснювальна записка до проекту Державного бюджету України на 2006 рік не містить припущень щодо очікуваного розвитку економіки країни до кінця 2005 року. На думку експертів, такий прогноз потребує обґрунтування з боку Міністерства фінансів, оскільки вже у поточному році спостерігається значне уповільнення темпів економічного зростання порівняно з прогнозними на цей рік показниками. Так, темп росту реального ВВП за січень-серпень 2005 року склав 102,8(див. діаграму 1) при прогнозному річному показнику на рівні 8,0Це дає підстави стверджувати, що загальне економічне зростання до кінця 2005 року складе 5,0і не перевищить (за оптимістичним прогнозом) 5,4 Рис. 3.. Динаміка номінального та реального ВВП за 2003-2005 роки [11] Загальне уповільнення розвитку економіки у поточному році визначатиме темпи економічного зростання у наступному році. Враховуючи подальшу соціальну спрямованість бюджетної політики, пов'язану з підвищенням соціальних виплат із бюджету, можна припустити, що темпи зростання реального ВВП у 2006 році будуть нижчими, ніж 107,0які прогнозуються Урядом. Інші соціально-економічні показники, такі як зниження експорту, уповільнення притоку іноземних інвестицій в Україну, зростання інфляції (порівняно з 2004 роком), які спостерігаються у поточному році, також можуть вплинути на зменшення темпу росту реального ВВП, порівняно з тим, що прогнозується Урядом. Частка перерозподілу доходів через зведений бюджет України у 2006 році прогнозується на рівні 29,2тоді як у 2005 році 30,2Однак, порівняно з минулими роками цей показник є значно вищим (див. рис. 3.2). Рис. 3.. Динаміка номінального ВВП та співвідношення доходів до ВВП (частки, що перерозподіляється через зведений бюджет України) за 2002-2006 роки [11] ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2006 РІК Дефіцит Державного бюджету України на 2006 рік планується у обсязі 9 ,4 млн. гривень. Порівняно з плановими показниками державного бюджету на 2005 рік дефіцит є більшим на 2 ,2 млн. грн., або на 140,3(див. додаток ). По відношенню до прогнозного обсягу ВВП на 2006 рік дефіцит державного бюджету складає 1,9ВВП. Зазначений показник є вищим, ніж було заплановано на 2005 рік, на 0,3 в.п. при прогнозному обсязі ВВП на 2005 рік у розмірі 436 млрд. гривень. Слід відмітити позитивну тенденцію проекту бюджету на 2006 рік, яка склалася ще при внесенні змін до державного бюджету на 2005 рік, щодо джерел фінансування дефіциту. Проектом передбачаються значні надходження від приватизації державного майна, які мають скласти понад 8 млрд. гривень. Таким чином, на 90дефіцит бюджетних коштів покриватиметься не за рахунок запо-зичень, а за рахунок приватизаційних надходжень. Це є свідченням дотримання положення Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік щодо визначення приватизаційних надходжень та запозичень взаємокомпенсуючими джерелами. Надходження коштів від здійснення державних запозичень (зовнішніх і внутрішніх) заплановані в обсязі 11 ,0 млн. грн., що на 2 ,2 млн. грн. більше рівня 2005 року. Левову частку цих надходжень (60,7у структурі запозичень) планується отримати за рахунок зовнішніх запозичень. Це майже удвічі більше показника 2005 року, але відповідає рівню аналогічного показника за результатами 2004 року (див. додаток 2). Це означає, в 2006 році планується змінити акцент боргової політики щодо поступового заміщення державних внутрішніх запозичень зовнішніми. Пов'язано це із використанням більш ефективного інструменту здійснення зовнішніх запозичень – ОЗДП (або єврооблігацій). Згідно з пояснювальною запискою до проекту державного бюджету зовнішні запозичення надходитимуть від: траншу Позики на політику розвитку Світового банку – 500 млн. доларів США; випуску ОЗДП – 500 млн. доларів США; Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Японського банку міжнародного співробітництва – 391,8 млн. доларів США. За середньорічним курсом гривні до долара США 5,05 обсяг зазначених надходжень складе 7 ,5 млн. грн. (див. додаток 2). Внутрішні запозичення заплановані в обсязі 4 ,5 млн. грн. за рахунок випуску ОВДП. Рис. 3.. Структура надходжень на фінансування дефіциту Державного бюджету України за 2004-2006 роки [11] Як видно з рис. 3.3 у структурі всіх надходжень на фінансування бюджетного дефіциту найбільшу частку складають надходження від приватизації державного майна (41,3зовнішні запозичення (35,7внутрішні запозичення (23,1 ГРАНИЧНИЙ ОБСЯГ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ Проектом Державного бюджету України на 2006 рік передбачається граничний обсяг державного боргу (за орієнтовним курсом 5,05 грн. за дол. США) в обсязі 70 483,8 млн. грн. (див. додаток 3). Порівняно з 2005 роком граничний обсяг державного боргу до кінця 2006 року збільшиться на 2 ,7 млн. грн. або на 103,1за рахунок нових запозичень. За рахунок значного номінального зростання ВВП, що прогнозується у 2006 році, співвідношення державного боргу до ВВП зменшиться порівняно з планом на 2005 рік з 15,7% до 13,8 3.2. Аналіз прогнозних показників доходів і видатків бюджету України на 2006 рік 3.2.1. Доходи державного бюджету на 2006 рік ПОКАЗНИКИ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ЗВЕДЕНОГО ТА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТІВ НА 2006 РІК Згідно даних Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", доходи зведеного бюджету України на 2006 рік визначено в сумі 149,5 млрд. грн., що на 14,7 млрд. грн. або на 11,1більше обсягу доходів, затвердженого Верховною Радою України, Верховною Радою АРК та місцевими радами на 2006 рік з урахуванням змін. Доходи Державного бюджету України з урахуванням міжбюджетних трансфертів на 2006 рік визначено у сумі 118,7 млрд. грн., що на 12,6 млрд. грн. або на 14,4більше, ніж передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (зі змінами). Без урахування міжбюджетних трансфертів доходи Державного бюджету України на 2006 рік передбачено на рівні 116,6 млрд. грн., що на 11,7 млрд. грн. або на 11,2більше, ніж передбачено Законом "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (зі змінами). Враховуючи те, що міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого, надалі розглядатимуться показники доходної частини державного та зведеного бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів. Таблиця 3. Доходи зведеного та державного бюджетів, млрд. грн. [11] \| 2003, факт \| 2004, факт \| 2005, план зі змінами \| 2006, план Доходи зведеного бюджету (без трансфертів) \| 75,3 \| 90,6 \| 134,8 \| 149,5 Доходи загального фонду \| 58,3 \| 66,9 \| 102,9 \| 121,0 Доходи спеціального фонду \| 17,0 \| 23,7 \| 31,9 \| 28,5 Доходи державного бюджету (без трансфертів) \| 52,7 \| 67,8 \| 105,4 \| 116,6 Доходи загального фонду \| 39,9 \| 49,5 \| 79,8 \| 93,0 Доходи спеціального фонду \| 12,8 \| 18,3 \| 25,6 \| 23,6 Узагальнені показники доходної частини державного та зведеного бюджетів, визначені відповідно до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Пояснювальної записки до проекту цього закону, наведені у таблиці 3.1. Як видно з рис. 3.4, у 2006 році передбачається уповільнення темпів приросту бюджетних надходжень. Рис. 3.. Темп приросту доходів зведеного та державного бюджетів (без трансфертів) у відсотках до попереднього періоду [11] Водночас, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", 1 ,5 млн. грн., або 7,3%, загальних надходжень податку на прибуток підприємств та 3 ,7 млн. грн. податку на додану вартість передбачено зараховувати до спеціального фонду (в рахунок погашення зобов'язань держави по знецінених заощадженнях населення). Тобто мова йде про взаємозалік, і дані кошти фактично до бюджету не надходитимуть. Тому, на думку експертів Групи бюджетної та фіскальної політики, для коректного зіставлення динаміки даного показника, план має бути зменшено на суму зазначених залишків. В нижченаведеній таблиці представлені відкориговані показники доходної частини державного та зведеного бюджетів. Отже, в співставних умовах обсяг надходжень зведеного бюджету передбачено збільшити на 19,9 млрд. грн., або на 15,4% в порівнянні з плановим річним показником надходжень зведеного бюджету поточного року. Таблиця 3. Відкориговані доходи зведеного та державного бюджетів, млрд. грн. [11] \| 2003, факт \| 2004, факт \| 2005, план зі змінами \| 2006, план Доходи зведеного бюджету (без трансфертів) \| 75,3 \| 90,6 \| 129,6 \| 149,5 Доходи загального фонду \| 58,3 \| 66,9 \| 102,9 \| 121,0 Доходи спеціального фонду \| 17,0 \| 23,7 \| 26,7 \| 28,5 Доходи державного бюджету (без трансфертів) \| 52,7 \| 67,8 \| 100,2 \| 116,6 Доходи загального фонду \| 39,9 \| 49,5 \| 79,8 \| 93,0 Доходи спеціального фонду \| 12,8 \| 18,3 \| 20,4 \| 23,6 3.2.2. Аналіз показників видатків і кредитування проекту державного бюджету України на 2006 рік ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ Обсяг видатків та надання кредитів зі зведеного бюджету України складатиме 160 ,6 млн. грн., що на 20 ,2 млн. грн. або на 114,3більше показників 2005 року (зі змінами). При цьому, на відміну від попередніх років, обсяг спеціального фонду зведеного бюджету є дещо меншим, ніж заплановано на 2005 рік (див. таблицю 3). Це пов'язано зі значним скороченням обсягу спеціального фонду по державному бюджету (майже удвічі).
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (21.06.2014)
Просмотров: 331 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: