Реферат на тему: Страхові послуги - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Страхові послуги. План 1. Контроль за реалізацією страхових послуг з боку страховика і держави. 2. Страхування врожаїв сільгоспкультур і багаторічних насаджень. 3. Моторне (транспортне) страхування бюро України, його функції. 1. Контроль за реалізацією страхових послуг з боку страховика і держави 2. Страхування врожаїв сільгоспкультур і багаторічних насаджень Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника. До договору на кожний окремий вид майна, яке підлягає страхуванню, в обов'язковому порядку додається розрахунок вартості майна та страхових платежів. Договір страхування повинен містити такі розділи: назви та адреси структурних підрозділів страховика і страхувальника; зазначення об'єктів страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифів; розміри страхових платежів і термін їх сплати; строк дії договору, порядок його зміни та припинення; права, обов'язки сторін та їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови (обмовлення, особливості, обмеження); порядок вирішення спорів. Договір страхування укладається на все майно або на окремий вид. Страхування окремого виду майна, окремої сільськогосподарської культури або групи культур чи тварин зазначається, як "вибірковий", що не дає права на одержання страхового відшкодування за збитки, спричинені іншому майну, яке за договором страхування страховим захистом не забезпечене. Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування збитку за кожну культуру окремо або за групу в цілому, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі). Договір укладається щодо страхування врожаю сільськогосподарських культур - до встановлених місцевими агрономічними службами оптимальних строків їх сівби (садіння) для даного регіону; щодо страхування всіх багаторічних насаджень або окремої групи, але за умови страхування всіх насаджень, які відносяться до даної групи (зерняткові, кісточкові), до входження їх у зиму (припинення вегетації); щодо страхування культур, які вирощуються у захищеному грунті - до початку виробничого циклу (сівби, садіння); як виняток, щодо вибіркового страхування (озимих сільськогосподарських культур) після сходів з обов'язковим їх оглядом та складанням необхідних документів і встановленням проценту пошкодження, який мав місце до укладання договору страхування. Якщо після укладання договору страхування страхувальник змінює посівну площу в бік збільшення, він має право укласти додатковий договір з урахуванням зміни площі між фактично посіяною та врахованою в основному договорі страхування. У разі укладання додаткового (за особливими умовами) договору страхування якісних втрат врожаю, вартість визначається виходячи із середньої ціни, що склалася від реалізації продукції даної культури за останні п'ять років. Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на розрахунковий рахунок страховика обчислених страхових платежів у повному обсязі річної суми або не менше 25% - щодо страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менше 50% - щодо страхування тварин та іншого майна. Строк сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше ЗО днів з часу підписання договору. Решта страхових платежів сплачується: щодо страхування врожаю сільськогосподарських культур у два-три строки - за згодою сторін, але не пізніше ЗО серпня, а в разі страхування окремих культур - не пізніше початку збирання врожаю однієї з культур, що передбачено агротехнічними умовами; щодо страхування майна, тварин і багаторічних насаджень - не пізніше від трьох місяців після внесення платежів першого строку. Дія договору страхування припиняється у таких випадках: за згодою сторін; у разі закінчення терміну дії; після завершення збирання врожаю сільськогосподарських культур (стосується тільки договору страхування врожаю); виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; несплати або неповної сплати страхувальником обчислених страхових платежів або чергового платежу (крім страхування врожаю сільськогосподарських культур); прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування; в інших випадках, передбачених законодавством України. За договором страхування всього майна або майна одного виду (тварин, основних засобів) майно, що надійшло в господарство в період його дії, вважається автоматично застрахованим, а те, що вибуло - виключеним зі страхового захисту без перераховування розміру страхової суми і страхових платежів. При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначеної нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором. У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за договором. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору, то останній повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю. У разі припинення діяльності страхувальника у зв'язку з його ліквідацією дія договору припиняється в день, встановлений для ліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі, виділенні) - через 15 днів з дня реорганізації (в усіх випадках — не пізніше строку закінчення дії договору). При цьому платежі повертаються (за повні місяці) за період, що залишився після припинення дії договору до кінцевого строку страхування, якщо страховиком не виплачувалось і не передбачається виплата страхової суми або страхового відшкодування за договором. Якщо за договором страхування тварин, основних засобів або іншого майна на рахунок страховика надійде менше обчисленої суми страхового платежу або встановленої її частини, то цей договір припиняє дію і страхові платежі повертаються страхувальникові з вирахуванням витрат на ведення справи. Щодо страхування врожаю сільськогосподарських культур відповідальність страховика за діючим договором продовжується до кінця строку страхування пропорційно до суми сплачених страхових платежів. У зв'язку з різними строками настання страхової відповідальності страховика за застраховане майно в цілому (врожай сільськогосподарських культур, тварин, основні засоби, інше майно) загальна сума страхових платежів, що надійшла за договором страхування, повинна зараховуватися за строками сплати: спочатку за тварин і майно - не менше 50% нарахованих платежів, а потім - за страхування врожаю сільськогосподарських культур. ,. Страхувальники, які протягом двох років безперервно страхували тварин, багаторічні насадження та інше майно (будівлі, устаткування, споруди) у повній вартості, а врожай сільськогосподарських культур - у повній розрахунковій страховій сумі і не одержували страхове відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів у розмірі до 20%, при страхуванні протягом трьох років - 30%, чотирьох - 40%, а також -право на надання їм місячного пільгового строку для укладання нового договору незалежно від того, одержували вони страхове відшкодування чи ні. Розмір збитку при загибелі (пошкодженні) врожаю сільськогосподарських культур визначається виходячи з вартості кількісних втрат врожаю основної продукції застрахованої культури або групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, прийнятого на страхування, і вартістю фактично одержаного врожаю даного року з 1 га на всю площу посіву. При страхуванні врожаю на випадок зниження якості продукції вартість кількісних і якісних втрат врожаю основної продукції культури (групи культур) визначається множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, встановленою на час укладання договору страхування, і вартістю фактично одержаного врожаю даного року з 1 га на всю площу посіву. Вартість фактично одержаного врожаю визначається виходячи із середньої ціни реалізації з урахуванням знижок і надбавок за якість продукції, що склалась у господарстві в поточному році. У разі загибелі застрахованих культур з наступним їх пересіванням (підсіванням) розмір збитку визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового врожаю основної культури, обчисленої за цінами, прийнятими при укладанні договору страхування і фактичної вартості врожаю культур на площі, де проводилось пересівання (підсівання), обчисленої за цінами реалізації у поточному році. Якщо посіяно (посаджено) будь-яку культуру на площі більшій, ніж та, що була прийнята на страхування, розмір збитку при її загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури. Сума страхового відшкодування виплачується пропорційно відсотку, який становить площа культури за договором страхування від фактично посіяної. Якщо платежі за договором страхування були сплачені повністю у встановлений строк, а при складанні акта про загибель (пошкодження) сільськогосподарської культури на підставі первинних облікових документів господарства виявиться, що сівбу (садіння) пошкодженої культури проведено на площі меншій, ніж та, що була прийнята на страхування, то зайві платежі за заявою страхувальника підлягають поверненню. Розмір збитку за багаторічні насадження, що загинули, визначається як різниця балансової вартості загиблих насаджень і вартості залишків. Розмір збитку за загиблих свиней, хутрових звірів і кролів віком від чотирьох місяців, домашньої птиці яйценосних порід віком від п'яти місяців, птиці у господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів, віком від одного місяця, великої рогатої худоби, овець і кіз віком від 6 місяців, коней віком від одного року, а також бджолосімей визначається шляхом встановлення середньої страхової суми за одну голову тварини і одну бджолосім'ю за договором страхування та множенням її на кількість загиблих голів (бджолосімей), а за вимушено забитих тварин - з вирахуванням вартості реалізованого м'яса, придатного для їжі, і смушків хутрових звірів та кролів. Для розрахунку розміру збитку за молодняк тварин необхідне встановлення вікової групи тварин на день їх загибелі з визначенням страхової суми за одну голову цих тварин за договором страхування і множенням її на кількість загиблих голів. Якщо з причин, що викликали вимушений забій тварин, м'ясо буде визнане повністю непридатним для їжі, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули. Витрати, пов'язані з транспортуванням худоби до місця забою, ремонту тваринницьких приміщень після здавання хворої худоби у зв'язку з ветеринарно-санітарними заходами, придбанням медикаментів, проведенням карантинних та інших заходів щодо ліквідації наслідків захворювання, а також побічні витрати, в розмір збитку не включаються. Визначення розміру збитку при знищенні майна, яке входить до складу основних засобів, проводиться виходячи з повної балансової вартості з урахуванням амортизації, витрат на рятування майна, впорядкування його після страхового випадку і виключення вартості залишків, а при пошкодженні - виходячи з вартості відновлення (ремонту) за цінами на момент укладання договору страхування. Страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується в розмірі завданих збитків, але не більше страхової суми, зазначеної у договорі. Якщо у період врегулювання питань щодо розрахунків із виплати страхового відшкодування на підставі даних страхувальника буде визначено, що балансова (розрахункова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором страхування, страхове відшкодування виплачується в тому відсотку від суми збитку, який відсоток становить страхова сума від фактично встановленої балансової (розрахункової) вартості. Страхувальник має право на одержання авансу в розмірі не більш як 50% від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний розрахунок розміру збитку внаслідок його великого обсягу або труднощів, пов'язаних з одержанням інформації від компетентних органів. Із суми страхового відшкодування утримуються франшиза, виплачений страхувальнику аванс, а також черговий платіж. До страховика переходить від страхувальника або іншої особи, що одержала страхове відшкодування в межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або одержувач страхового відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Спори щодо дотримання сторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України. 3. Моторне (транспортне) страхування бюро України, його функції Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) це об’єднання страхових організацій (страховиків) України, які здійснюють обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та відшкодовують шкоду, завдану водієм життю та здоров’ю, а також майну третіх осіб в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Як юридична особа МТСБУ створено на підставі Закону України “Про страхування” та постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 р. №1175. З 1997 року МТСБУ є членом міжнародної системи автострахування “Зелена Картка”. На сьогодні МТСБУ об’єднує 107 страховиків, які на правах асоційованих членів здійснюють страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України. 13 з них отримали статус повного члена МТСБУ і мають право укладати додаткові договори обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, дія яких поширюється на територію інших країн-членів міжнародної системи автострахування “Зелена картка” МТСБУ створено з метою координації діяльності страхових організацій – його членів у галузі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів щодо відшкодування збитків, завданих третім особам внаслідок дорожньо-транспортних пригод , а також для реалізації угод, конвенцій та домовленостей з уповноваженими організаціями по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав. Основними завданнями МТСБУ є: гарантія платоспроможності страховиків – членів Бюро за їх страховими обов’язками; укладання угод по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів з уповноваженими організаціями інших держав щодо взаємного визнання договорів такого страхування, врегулювання питань відносно відшкодування шкоди та забезпечення страхових виплат третім особам, якщо страховий випадок стався з вини власника транспортного засобу, застрахованого на території цієї держави, або власника транспортного засобу, застрахованого в Україні, у відповідності з вказаними угодами; управління централізованими страховими резервними фондами; співпраця з відповідними організаціями інших держав в галузі страхування цивільної відповідальності; координація обов’язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів власників (водіїв) транспортних засобів у випадку в’їзду їх на територію України та резидентів-власників (водіїв) транспортних засобів у випадку їх виїзду за кордони України. Для забезпечення обов’язків перед страховиками та потерпілими в дорожньо-транспортних пригодах при МТСБУ створені централізовані страхові резервні фонди: фонд захисту потерпілих (внутрішнє страхування); фонд страхових гарантій (міжнародна система автострахування “Зелена Картка”). При цьому, з фонду захисту потерпілих МТСБУ відшкодовує збитки, спричинені тільки життю і здоров’ю третіх осіб. Строки та умови відшкодування таких збитків визначаються Положенням “Про порядок та умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” (постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. №1175) у випадках: якщо транспортний засіб, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду, не встановлений; якщо дорожньо-транспортна пригода скоєна внаслідок управління інвалідом-громадянином України мотоколяскою або спеціально обладнаним транспортним засобом з розпізнавальним знаком “Інвалід”; якщо водій-винуватець ДТП загинув, але не мав страхового полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок угону або викрадення транспортного засобу страхувальника; надання страхувальникам свого транспортного засобу робітникам міліції та охорони здоров’я згідно діючого законодавства; неплатоспроможності страховика (страхової організації) – члена МТСБУ за його обов’язками, які стосуються договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності. З фонду страхових гарантій МТСБУ забезпечує відшкодування збитку, якщо страховий випадок здійснений транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільну відповідальність в державі, з уповноваженою організацією по страхуванню цивільної відповідальності власників транспортних засобів якого МТСБУ підписало угоду про взаємне врегулювання питань відносно відшкодування збитку.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (16.06.2014)
Просмотров: 287 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: