Реферат на тему: Розрахунки виплати доходів на цінні папери - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Розрахунки виплати доходів на цінні папери. У економічній статистиці фондового ринку всіх країн широко застосовуються певні коефіцієнти, індекси і показники, що дозволяють визначити величину і ступінь використання акціонерного капіталу, ефективність вкладення засобів у цінні папери й інші характеристики. Знання цих показників дозволяє грамотно підходити до вибору цінних паперів для інвестицій і навіть будувати певні плани для поведінки на ринку. Також цю інформацію активно використовують приватні інвестори для прийняття інвестиційних рішень на підставі невеликої кількості досить простих показників, що регулярно публікуються практично по кожному емітенту. 1. Показник капіталізованої вартості акцій Показник капіталізованої вартості акцій (показник капіталізації) визначає сумарну ринкову вартість акцій корпорації при їхній поточній ринковій (курсовий) ціні. Капіталізована вартість акції = кількість акцій х курс однієї акції Дані про кількість випущених акцій звичайно публікуються в інформації про статутний фонд емітента. При розрахунку капіталізації враховуються як прості, так і привілейовані акції. Як курсову ціну при біржовій торгівлі приймають найчастіше ціни закриття. А в умовах України, при котируванні цих акцій у системі ПФТС, можна приймати останню ціну в ПФТС. Також капіталізація - це показник, що характеризує обсяг капіталу компанії у виді ринкової оцінки її акцій. Показник капіталізації емітента порівнюють за різні періоди з показниками аналогічних емітентів. По капіталізованій вартості акцій можна судити про ринкову вартість корпорації, що є емітентом даних акцій. Якщо розмір капіталізації аналізованого емітента зменшується, то це являється ознакою недостатньої інвестиційної привабливості цих акцій у даний момент часу, погіршення прогнозів успішної діяльності підприємства. Прискорений ріст розміру капіталізації свідчить про сприятливі прогнози і чекання учасників ринку, про зацікавленість в акціях цього емітента. Для коректного аналізу всіх показників групи емітентів, їх попередньо необхідно згрупувати за розміром капіталізації й аналізувати окремо кожну групу. Досить розповсюдженим показником є показник капіталізації ринку, у якості якого приймають сумарну вартість акцій всіх емітентів, акції яких котируються на ринку. 2. Прибуток на одну акцію Прибуток на одну акцію EPS - це прибуток, що залишається в розпорядженні компанії (власників звичайних акцій) після відрахування усіх витрат, податків і дивідендів по привілейованих акціях і являє собою максимальну суму, що може бути виплачена як дивіденд за звітний рік. Зростання прибутку на одну акцію забезпечує інвесторам ріст доходу і капіталу, заради чого і купуються акції. EPS = Прибуток після сплати податків і виплати привілейованого дивіденду / кількість простих акцій в емісії Варто додати, що в умовах України при розрахунку коефіцієнта замість чистого доходу повинна використовуватися величина чистого прибутку компанії за останній рік. Прибуток приймається за календарний рік, але іноді чистий прибуток береться за біржовий рік (сумується прибуток за останні чотири квартали). Можливий також варіант розрахунку з прийняттям прогнозу прибутку за поточний рік. Отже, аналіз акцій по цьому показнику означає проведення аналізу бухгалтерської звітності, побудова прогнозів на підставі всіх отриманих даних, порівняння з галузевими звітами. У ряді випадків цей показник використовується для оцінки емітентів, що не виплачують дивіденди. Найчастіше існує пряма залежність між прибутком на акцію і курсову вартість цієї акції, тому що ринок звичайно позитивно реагує на інформацію про ріст прибутків на акцію. Відповідно до українських норм розмір прибутку на акцію повинен регулярно публікуватися емітентами, але часто це правило ігнорується навіть у тих випадках, коли є балансовий прибуток за результатами діяльності емітента. 3. Коефіцієнт ціна-прибуток Коефіцієнт ціна-прибуток або мультиплікатор прибутків установлює зв'язок між ринковою (курсовою) ціною акції і величиною чистого прибутку корпорації, що приходиться на одну її акцію. Величина чистого прибутку корпорації (EPS) визначається шляхом розподілу чистого прибутку корпорації на кількість акцій корпорації. Розрахунок коефіцієнта ціна-прибуток ведеться в такий спосіб: Ціна-прибуток = остання ринкова ціна акції / річний прибуток корпорації на одну акцію Чим вище величина цього коефіцієнта в порівнянні з середньою його величиною на даному ринку цінних паперів, тим вище оцінка ринком корпорації і її акцій. Зниження показника ціна-прибуток свідчить про зниження попиту на дані акції. У зв'язку з тим, що ціна акції за результатами ринкового котирування безупинно змінюється, то і коефіцієнт ціна-прибуток може постійно змінювати свою величину. Тому варто сказати, що коефіцієнт ціна-прибуток завжди показує в скільки разів поточна ціна акції перевищує прибуток, що вона приносить корпорації. Також можна сказати, що показник ціна-прибуток показує скільки років необхідно для того, щоб акціонери могли повернути в повному обсязі гроші, що інвестовані в акції при їхній покупці по поточній ринковій вартості. Адже відомо, що ціна акції відбиває чекання інвесторів. 4. Дивідендна віддача акцій Важливим показником є розмір дивіденду на одну просту акцію. Ці дані звичайно приводяться в публікуємій інформації про діяльність емітента. Звичайно ріст цього показника свідчить про успішні результати діяльності емітента і безпосередньо впливає на оцінку ринком акцій компанії. Дивідендна віддача акцій або дивідендний прибуток (прибутковість на базі дивіденда) дозволяє визначити зв'язок між величиною дивідендів і ціною акції. Розрахунок ведеться по наступній формулі: Дивідендна віддача = Дивіденд х 100% / поточна курсова ціна акції Цей показник дозволяє оцінити прибутковості акцій різних емітентів і її зміна в зв'язку зі змінами ціни акції. Варто тільки враховувати, що біржова ціна акцій змінюється після оголошення про виплату дивідендів. У цьому випадку після закриття реєстру вона завжди буде менше на величину дивідендів. Тому є можливість коректування результатів шляхом використання відповідної формули. Дивідендний прибуток по звичайних акціях звичайно нижче, ніж ставка відсотка, який можна одержати по внесках у банки й облігаціям. Це зв'язано з тим, що акції дають перспективи росту капіталу і з урахуванням цієї перспективи акціонер готовий одержувати менший дивідендний прибуток. Повний прибуток буде вище. 5. Коефіцієнт виплати або покриття дивіденду Покриття дивіденду відбиває здатність компанії виплачувати визначені дивіденди. Це частина прибутку, що направляється емітентом на виплату дивідендів. Покриття дивіденду визначається як відношення дивіденду на акцію до доходу на акцію. Коефіцієнт виплати показує, яка частка чистого доходу корпорації розподіляється у вигляді дивідендів. коефіцієнт виплати = дивіденд х 100% / прибуток на одну акцію Якщо випущено кілька видів акцій з різними дивідендами по них (наприклад, проста і привілейовані), то величина дивіденду для розрахунку визначається як середньозважена величина. Збільшення або зменшення цього показника відображає дивідендну політику суспільства, дає можливість оцінити можливості акціонерного товариства регулювати частку прибутку на споживання і на реінвестиції. 6. Показник Тобіна і співвідношення доход- ціна У західній практиці відомий показник або індекс Q-ТОБІНА, названий так на честь лауреата Нобелівської премії по економіці професора Джеймса Тобіна. Індекс визначається як відношення ринкової вартості компанії до вартості її чистих активів. Коли Q набагато менше 1, ринкова вартість компанії менше, ніж вартість її активів і найкращий спосіб відкрити власну справу це купити компанію. Тобто акції даної компанії недооцінені. Коли цей показник вище 1, вигідніше створити компанію, щоб потім продати її на біржі. Тобто акції компанії переоцінені. За період з 1925 по 1995 р. значення цього коефіцієнта для американського ринку розташовувалися в діапазоні від 0,4 до 1,6 із середнім значенням 0,7. Високе значення цього показника іноді може спровокувати інвесторів на продаж акцій. Вважається, що показник Q-Тобіна більше пристосований не для прогнозу ринку, а для оцінки ризику на ньому. Звичайні акції часто умовно підрозділяються на дві категорій - швидкощростаючі акції і стійкі акції. Хоча немає строгих правил віднесення різних акцій до цим двох категорій, найчастіше використовують два важливих показники – коефіцієнт ціна-прибуток, і співвідношення "балансова вартість / ринкова вартість" (BV / MV). Варто враховувати, що "акції росту" - це акції, прибутковість яких швидко зростає, тоді як стійкі або "акції вартості" - це акції, ринкова ціна яких при аналізі представляється заниженою в порівнянні з їх цінністю. Співвідношення "доход-ціна" визначається шляхом розподілу чистого доходу (чистого прибутку) корпорації на одну акцію на ринковий курс акції (при біржовому котируванні ринковий курс приймається за ціну закриття). Порівняно невелике значення цього показника вказує на те, що акції відносяться до швидкозростаючих, а порівняно високі показники характеризують стійкі акції. Дослідження американського ринку показали, що чим вище співвідношення ціна-прибуток, тим вище ставка прибутковості, тобто середньорічна прибутковість. За період дослідження стійкі акції показали більш високу прибутковість, ніж швидкозростаючі акції. У міжнародній і вітчизняній практиці використовуються й інші показники, що характеризують емітента і його акції і що дозволяють приймати інвестиційні рішення. Список використаної літератури Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М., 2002. Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг. – К, 2002. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. – К., 1998. Оскльськй В. До цивілізованого ринку цінних паперів. – К., 1999. Сенчагов В. Экономическая безопасность: состояние экономики, фондового рынка и банковской системы // Вопросы экономики. – 1996. - №6. – С.144-153.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (26.06.2014)
Просмотров: 342 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: