Реферат на тему: Проблеми інноваційного розвитку України - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Проблеми інноваційного розвитку України. Інноваційний розвиток економіки притаманний всім розвиненим країнам світу, який є одночасно і фактором, і результатом економічного піднесення країн. Сучасний етап соціально-економічного розвитку України, в першу чергу, характеризується вкрай незначним впливом інноваційних факторів на економічне зростання, існуванням багатьох бар'єрів, які уповільнюють підвищення рівня інновацій вітчизняної економіки та їх ефективності. Аналіз сучасних тенденцій розвитку інноваційних процесів в Україні виявив, що принципово позитивних змін у промисловості України поки що не відбулося, а досягнуте зростання зумовлене переважно дією екстенсивних факторів і не має в своєму підґрунті інноваційних структурно-технологічних змін. Провідними галузями, які здійснюють інноваційну діяльність протягом останніх років, є машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та обробка металів, харчова та легка промисловість. Практично всі підприємства цих галузей (окрім машинобудування) належать переважно до старих сировинних підгалузей, і на ці ж підгалузі припадає значна частка іноземних інвестицій. Найбільша питома вага у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств у 2006 році припадала на такі види економічної діяльності: машинобудування - 30,5% (від загального обсягу) і хімічну та нафтохімічну промисловість - 16,5%; металургію та оброблення металу - 16,4; харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів - 15,3%. Лідерами у промисловості України як за інноваційною активністю, так і за впровадженням інновацій є такі види економічної діяльності: виробництво коксу та продуктів нафтопереробки - 28,0% (до загальної кількості); машинобудування - 18,6; хімічна та нафтохімічна промисловість - 16,3; металургія та оброблення металу - 11,5%. Негативною тенденцією є зменшення не тільки кількості промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, з 18,0% у 2000 році до загальної кількості обстежених до 11,2% у 2006 році, але й зменшення кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації - з 14,8% від загальної їх кількості у 2000 році до 410,0% у 2006 році. [1, c. 97] Незважаючи на наявні фонди підтримки та розвитку інноваційної діяльності, основним джерелом її фінансування протягом 2000-2006 років залишалися власні кошти підприємств. У 2006 році фінансування промислових підприємств України за джерелами розподілилося таким чином: власні кошти - 84,6% (від загального обсягу); іноземні інвестори - 2,9; бюджети всіх рівнів та позабюджетні фонди - 1,8% та інші. [3, c. 87] Система державної фінансової підтримки інноваційної діяльності в Україні не відповідає сучасним вимогам і відрізняється значною кількістю пріоритетів. Лише 3-4% підприємств впроваджують нові технологічні процеси, здійснюють механізацію та автоматизацію виробництва, що не дозволяє докорінним чином модернізувати промислове виробництво. Висновки. Основними причинами недостатнього рівня розвитку інновацій в Україні є: - недостатній рівень державного впливу на розвиток інноваційної діяльності; - неможливість накопичення окремими суб'єктам господарювання коштів, що необхідні для здійснення масштабних інновацій; - украй низький рівень фінансування інноваційної діяльності; - слабка зорієнтованість інституційної, фінансової та банківсько-кредитної систем на підтримку інноваційного розвитку вітчизняної економіки [2, c.102]. Головними орієнтирами стратегії стимулювання інноваційної діяльності в Україні мають стати: - проведення заходів національного та регіонального рівня, які сприятимуть поліпшенню якісних характеристик вітчизняного науково-технологічного потенціалу; - забезпечення зростання капіталу національної економіки на новій технологічній основі; - зміна технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень; - здійснення ефективного розподілу обмежених фінансових ресурсів максимально концентруючи наявні кошти на важливих напрямках науково-технічного прогресу; - визначення системи пріоритетів державної підтримки інноваційної діяльності шляхом розробки та прийняття закону про державні наукові та науково-технічні програми; - створення умов для залучення додаткових фінансових ресурсів, у тому числі іноземних інвестицій, шляхом ство-рення банку інноваційних проектів на базі Державного фонду фундаментальних досліджень, Державної інновацій-ної компанії, тощо [5, c. 19]. Таким чином, існуючі механізми досягнення стратегічних пріоритетів в інноваційній сфері є недієвим та потребують перегляду. З огляду на зазначене проблема створення економічного механізму, що дозволяє генерувати , відтворювати та використовувати науково-технічні інновації для підвищення темпів економічного розвитку й якості життя в нашій країні, набуває надзвичайно актуального значення. Література: Пенькова О.Г. Проблеми реалізації інноваційної стратегії розвитку України // Формування ринкових відносин в Україні. - №9. – 2007. – с. 96 – 99 Озерчук О.В. Роль державної фінансової політики у стимулюванні розвитку інновацій в Україні. – 2007. - №8. – с. 99- 104 3.Пересуньмо Є.С. Місце в роль інноваційної діяльності в системі економіки// Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №6. –с.84 -89 Инновационно-инвестиционная политика направлена на экономический рост Украины// Обзор украинского рынка. – 2007. - №3-4. – с. 4-9 Александрова В.П., Скрипниченко М.І.,Федулова Л.І. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України// Економіка і прогнозування. – 2007. - №1-2. – с. 9-26.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (24.06.2014)
Просмотров: 356 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: