Реферат на тему: Прибуток і рентабельність - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Прибуток і рентабельність. Кінцевою метою діяльності підприємства є отримання прибутку. Тобто, прибуток є самостійною економічною категорією, яка характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності суб’єктів господарювання. Існує також визначення, згідно з яким прибуток являє собою частину чистого доходу, створеного працею робітників. Прибуток також можна розглядати як плату за працю підприємця по управлінню та організації виробництва або як плату підприємцю за ризик. І все ж, при розбіжностях у поглядах, вчені-економісти єдині у тому, що прибуток являє собою різницю, відхилення, залишок, тобто прибуток – це є сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Як і кожна економічна категорія, прибуток виконує певні функції, які є відображенням його суті. Оціночна функція. Суть її полягає в тому, що через абсолютний розмір прибутку оцінюється робота підприємства. Недоліком цієї функції є те, що розмір прибутку залежить від рівня цін. Стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що прибуток є основним джерелом формування фондів економічного стимулювання на підприємстві. Тобто, за рахунок прибутку підприємство фінансує витрати по розвитку і вдосконаленню виробництва, поліпшує умови праці, здійснює матеріальне стимулювання працюючих. На формування абсолютної суми прибутку впливають сфера діяльності підприємства, галузь господарства, встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції тощо. Безпосередньо величина прибутку від реалізації продукції залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. Показники діяльності підприємства, тобто його фінансові результати, поділяються в залежності від видів діяльності (рис. 5). Рис. 5. Класифікація видів діяльності підприємства. Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства. До надзвичайної діяльності відноситься подія або операція, яка не повторюється періодично або в кожному наступному періоді (наприклад, стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо). Операційною діяльністю - є основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. До основної діяльності відносяться операції, пов’язані в виробництвом або реалізацією продукції, що є головною метою діяльності підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Тобто, основна діяльність підприємства і є операційною. Інвестиційною діяльністю вважається придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність - це діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. Рис. 6. Схема формування прибутку підприємства від усіх видів діяльності. Процес формування чистого прибутку на підприємстві схематично має такий вигляд: Дохід від реалізації продукції - - Податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу = = Чистий дохід від реалізації продукції - - Собівартість реалізованої продукції = = Валовий прибуток (збиток). + + Інші операційні доходи (доходи від реалізації інших оборотних активів, від операційної оренди, від списання кредиторської заборгованості, від надходження боргів, списаних як безнадійні, від отриманих грандів і асигнувань, від отриманих сум штрафів, пені тощо). - - Адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на управління підприємством). - Витрати на збут (витрати на пакувальні матеріали, на ремонт тари, оплату праці і відрядження працівникам, що забезпечують збут, витрати на рекламу і маркетинг, на транспортування і страхування готової продукції, на гарантійне обслуговування тощо). - - Інші операційні витрати (сумнівні (безнадійні) борги, втрати від операційних курсових різниць, від знецінення запасів і псування цінностей, визнані суми штрафів, пені тощо). = = Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток або збиток. + + Дохід від участі в капіталі (дохід від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства). + + Інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки, роялті та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій). + + Інші доходи (доходи від реалізації необоротних активів і майнових комплексів, від безоплатно отриманих активів, від неопераційних курсових різниць тощо). - - Фінансові витрати (процент за користування кредитами банків; витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів тощо). - - Втрати від участі в капіталі (збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні, спільні підприємства). - - Інші витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необротних активів, майнових комплексів, втрати від не операційних курсових різниць тощо). = = Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток або збиток. - - Податок на прибуток. = = Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток або збиток. + - Надзвичайні доходи і витрати. = = Чистий прибуток або збиток. Отримання прибутку пов’язане з діяльністю не тільки на території України, але і за її межами. Кошти та майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку не включаються. Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. Основними принципами розподілу прибутку є наступні: 1/ першочергове виконання зобов’язань перед державою; 2/ встановлення зацікавленості у кращих результатах господарювання; 3/ створення пільгових умов для окремих суб’єктів господарювання, діяльність яких має велике економічне і соціальне значення, а також для інвесторів. На етапі розподілу чистого прибутку створюються цільові фонди підприємства: резервний фонд, фонд виплати дивідендів, фонд розвитку виробництва, фонд соціальних потреб, фонд матеріального заохочення тощо. Схема процесу розподілу прибутку підприємства має наступний вигляд (рис.7): Рис. 7. Схема розподілу чистого прибутку підприємства Прибуток для цілей оподаткування податком на прибуток визначається наступним чином (рис. 8): Рис. 8. Схема визначення прибутку для цілей оподаткування податком на прибуток. Валовий дохід підприємства - це сума доходів від усіх видів діяльності, отриманих протягом певного періоду в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як на території України, так і за її межами. Скоригований валовий дохід отримується шляхом зменшення валового доходу на: - суми акцизного збору, податку на додану вартість та мита, отриманих підприємством в складі ціни реалізації продукції; - суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються з бюджету; - суми отриманих прямих інвестицій; - міжнародна технічна допомога, яка надається іншими державами; - інші надходження. Валові витрати підприємства - це сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах. До складу валових витрат входять: - суми витрат по підготовці, організації і веденню виробництва, реалізації продукції, охороні праці; - кошти, перераховані до страхових резервів; - суми внесених податків і зборів; - кошти або вартість майна, переданих неприбутковим організаціям (але не більше 4% оподатковуваного прибутку за попередній період); - суми витрат на поліпшення основних засобів у межах 5% балансової вартості на початок звітного року; - інші витрати. Прибуток, розрахований таким чином, оподатковується за ставкою 30%. Перехід на ринкові умови господарювання змушує підприємства оцінювати свою діяльність з точки зору досягнення максимально можливих фінансових результатів одночасно із досягненням оптимальної структури виробництва і витрат. Тому в діяльності вітчизняних підприємств широко почали використовувати дослідження за методикою “Витрати-Обсяг-Прибуток” або так званий аналіз беззбитковості, який дозволяє відслідковувати залежність кінцевих фінансових результатів від витрат виробництва і обсягів реалізації. Переваги даної методики полягають у тому, що аналіз можна проводити як за квартал, так і за півріччя та рік. Методику здійснення аналізу беззбитковості проілюструємо на прикладі підприємства “Омега”, яке спеціалізується на виробництві світильників зовнішнього освітлення та товариства з обмеженої відповідальністю “Дизайн”, основним видом діяльності якого є надання торгівельних послуг. Для побудови моделі зв’язку між сукупними витратами, обсягом виробництва і виручкою від реалізації у проведенні аналізу спрощуються реальні умови, з якими стикається фірма у практичній діяльності. Як і більшість моделей, які є абстракціями реальних умов, модель аналізу беззбитковості будується із врахуванням ряду припущень і обмежень. У нашому випадку вони наступні: Номенклатура реалізованої продукції є величиною постійною. Витрати поділяються на постійні і змінні, без виділення змішаних. 3. Всі інші величини (продуктивність праці, рівень цін тощо) залишаються незмінними. Ключовими елементами операційного аналізу є: точка рівноваги (поріг рентабельності), операційний важіль і запас фінансової міцності підприємства. Вихідними даними по підприємству “Омега” є наступні (дані наведені по світильнику Z1): 1. Сума постійних витрат (ПВ) - 143307,9 грн. 2. Змінні витрати на одиницю продукції (ЗВод.) - 60,2 грн. 3. Продажна ціна одиниці продукції (Цод.) - 94,5 грн. 4. Обсяг реалізації (Х) - 6288 шт. У розрахунках виходимо з того, що : загальна сума виручки розраховується за формулою: В = Цод. х Х, де В – виручка від реалізації продукції; - загальна сума витрат розраховується за формулою: Заг. В = ПВ + (ЗВод. х Х), де Заг.В – загальна сума витрат підприємств. Спочатку визначаємо точку рівноваги, виходячи із положення про те, що у точці рівноваги загальна сума витрат дорівнює загальній сумі виручки, тобто: Цод. х Х = ПВ + (ЗВод. х Х). Цод. х Х – ЗВод. х Х = ПВ. Х (Цод. – Звод.) = ПВ. Звідси: Х=ПВ : (Цод. - Звод.)=143307,9 : (94,5 - 60,2)=143307,9 : 34,3=4178 шт. Тобто, точка рівноваги знаходиться діленням суми постійних витрат на різницю між ціною і змінними витратами на одиницю продукції. В нашому випадку це означає, що виручка від продажу 4178 світильників по ціні 94,5 грн. за штуку складе 394821 грн., а загальна сума витрат по виробництву 4178 світильників складе (143307,9+4178х60,2), що також дорівнює 394821 грн. Відмітимо, що точка рівноваги має невелике практичне значення, тому що основна увага звернена на зону отримання прибутку. При обсязі реалізації нижче точки рівноваги підприємство несе збитки; при більшому обсязі - отримує прибуток. Виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще і не має прибутку, називається порогом рентабельності: 4178 х 94,5=394821 грн. Поріг рентабельності можна визначити і іншим способом, а саме за формулою: Поріг рентабельності = Постійні Витрати : Валова Маржа у відносному вираженні. Валова маржа = Прибуток + Постійні витрати = (Виручка – Постійні витрати – Змінні витрати на одиницю продукції х Обсяг реалізації) + Постійні витрати = Виручка – Змінні витрати на одиницю продукції х Обсяг реалізації = 94,5 х 6288 - 60,2 х 6288 = 594216 - 378537,6 = 215678,4 грн., тобто 36,296% виручки від реалізації або 0,36296 - у відносному вираженні. Поріг рентабельності = 143307,9 : 0,36296 = 394821 грн. Тобто при досягненні виручки від реалізації в 394821 грн. підприємство досягне окупності і постійних, і змінних витрат. На основі проведених розрахунків будуємо графік прибутковості (рис. 9): Рис. 9. Графік прибутковості підприємства. Прибуток = Виручка - Постійні витрати - Змінні витрати = 6288 х 94,5 -143307,9 - 6288 х 60,2 = 594216 - 143307,9 - 378 537,6 = 72370,5 грн. Наступним елементом аналізу беззбитковості є операційний важіль. У практичних розрахунках для визначення сили впливу операційного важеля застосовують відношення валової маржі (виручка від реалізації за мінусом змінних витрат) до прибутку. Операційний важіль = Валова маржа : Прибуток = (Виручка – Змінні витрати) : Прибуток = 215678,4 : 72370,5 = 2,98 Це означає, що при збільшенні виручки, скажімо, на 3% прибуток зросте на 2,98 х 3% = 8,94%. Або, якщо підприємство передбачає зменшення виручки у плановому періоді, скажімо, на 5%, то це означає, що прибуток зменшиться на 2,98 х (-5%) = (-14,9%). Таким чином, операційний важіль вказує на залежність між ростом прибутку і збільшенням виручки на підприємстві, тобто показує ступінь підприємницького ризику. Сила впливу операційного важеля завжди розраховується для визначеного об’єму продаж, тобто даної виручки від реалізації. Змінюється виручка від реалізації - змінюється і сила впливу операційного важеля. При постійній виручці від реалізації чим більшою є сума постійних витрат, тим сильніше діє операційний важіль, і навпаки. Операційний важіль = (Виручка – Змінні витрати) : Прибуток = (Прибуток + Постійні витрати + Змінні витрати – Змінні витрати) : Прибуток = (Прибуток + Постійні витрати) : Прибуток = 1 + Постійні витрати : Прибуток. Знаючи поріг рентабельності, можна визначити запас фінансової міцності підприємства, який становить різницю між досягнутою фактичною виручкою від реалізації і порогом рентабельності. Запас фінансової міцності = Виручка – Поріг рентабельності = 6288 х 94,5 – 394821 = 594216 - 394821=199395 грн. Запас фінансової міцності може розраховуватися і у відсотках до виручки від реалізації. Якщо запас фінансової міцності складає у нашому випадку 199395 грн., а виручка - 594216 грн., то запас фінансової міцності відповідає 33,6% виручки від реалізації. Це означає, що підприємство здатне витримати 30-ти відсоткове зниження виручки від реалізації без серйозної загрози для свого фінансового стану. Тепер проілюструємо застосування елементів аналізу беззбитковості на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн”. Скористаємося наступними даними: 1. Виручка від реалізації (В) - 29500 грн. 2. Змінні витрати (ЗВ) - 2889,1 грн. 3. Постійні витрати (ПВ) - 7824,97 грн. 4. Загальна сума витрат (Заг.В) - 10714,07 грн. 5. Прибуток (П) - 18785,93 грн. Визначимо спочатку поріг рентабельності. Поріг рентабельності = Постійні витрати : Валова маржа у відносному вираженні. (Валова маржа = Прибуток + Постійні витрати = 18785,93 + 7824,97 = 26610,9; тобто 90,206% виручки від реалізації або 0,90206 - у відносному вираженні). Таким чином, Поріг рентабельності = 7824,97 : 0,90206 = 8674,56 грн. Тобто, при досягненні виручки від реалізації в 8674,56 грн. підприємство досягає окупності і постійних, і змінних витрат. Запас фінансової міцності = Виручка – Поріг рентабельності = 29500 - 8674,56 = 20825,44 грн. Або у відносному вираженні запас фінансової міцності відповідає 70,6% виручки від реалізації (20825,44 : 29500). Це означає, що підприємство здатне витримати 70-ти відсоткове зниження виручки від реалізації без серйозної загрози для свого фінансового стану. Також визначимо силу впливу операційного важеля: Операційний важіль = Валова маржа : Прибуток = (Виручка – Змінні витрати) : Прибуток = (29500 - 2889,1) : 18785,93 = 1,42 Тобто, при збільшенні виручки, скажімо, на 5% прибуток зросте на 1,42 х 5% = 7,1%. Розглянута методика аналізу беззбитковості дозволяє на практиці приймати ефективні управлінські рішення при розв’язанні найрізноманітніших фінансово-господарських ситуацій. Змоделюємо дві ситуації стосовно нашого об’єкту дослідження. 1. Визначити, скільки відсотків прибутку може зберегти підприємство “Дизайн”, якщо виручка від реалізації зменшиться на 30%? Оскільки сила впливу операційного важеля рівна 1,42, то при зменшенні виручки на 30% прибуток зменшиться на 30% х 1,42 = 42,6%. Це означає, що підприємству вдасться зберегти трохи більше половини очікуваного прибутку (57,4%). 2. На скільки відсотків необхідно зменшити постійні витрати, щоб при скороченні виручки на 30% і попередньому значенні сили впливу операційного важеля підприємство “Дизайн” зберегло 42,6% очікуваного прибутку? Щоб зберегти 42,6% очікуваного прибутку при зменшенні виручки на 30%, необхідно у розрахунках виходити із формули сили впливу операційного важеля, визначеної відносно постійних витрат: Операційний важіль = 1 + Постійні витрати : Прибуток. Постійні витрати : Прибуток = Операційний важіль –1. Постійні Витрати = (Операційний Важіль - 1) х Прибуток. Значить, щоб зберегти 42,6% прибутку або 8002,81 грн. (18785,93 х 42,6% : 100%), потрібно, щоб постійні витрати не перевищили величини (1,42 -1) х 8002,81 = 3361,18 грн. або 43% початкової суми постійних витрат (7824,97 грн.). Тобто, щоб зберегти внаслідок скорочення виручки на 30% суму прибутку 8002,81 грн. (що становить 42,6%, які підприємство могло втратити), потрібно, щоб постійні витрати були на 57% (100% - 43%) меншими вихідної суми постійних витрат. На практиці завдання максимізації маси прибутку зводиться до визначення такої комбінації витрат, при якій прибуток має найвище значення з усіх можливих варіантів. Поряд із прибутком як абсолютним показником при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства використовуються відносні показники рентабельності, які характеризують рівень прибутковості. Найбільш уживаними є показники: - загальної рентабельності виробництва: Рентабельність загальна = Прибуток : Середньорічна вартість основних засобів виробничого характеру х 100%; - рентабельності продажів: Рентабельність продажів = Прибуток : Виручка від реалізації х 100%; - рентабельності одиниці продукції: Рентабельність продукції = Прибуток : Собівартість х 100%. Таким чином, рентабельність характеризується співвідношенням отриманого прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 536 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: