Реферат на тему:Предмет і завдання курсу «Економіка підприємництва» - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Предмет і завдання курсу «Економіка підприємництва». ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМНИЦТВА» Об’єкт, мета, предмет вивчення курсу. Ринкові економічні відносини, їх характеристика і діяльність підприємства в умовах ринку. Підприємництво як сучасна форма господарювання. Об’єкт, мета, предмет вивчення курсу. Економіка – походить від грец. слова «керування домашнім господарством». Найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну і використання результатів господарської діяльності. Поняття економіка вперше ввів Аристотель. Розумів ведення домашнього господарства. З розвитком суспільства розширювалось поняття економіки. На сьогодні економіка підприємства – галузь с/г, економічного територіально-структурного підрозділу і області, країни в цілому. Економіка підприємства в умовах ринкової економіки вивчає господарство і господарську діяльність підприємства незалежно від форм власності і підпорядкування. Економіка підприємства як конкретна галузь економічної науки й навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства правомірно вважається загальним предметом згаданої дисципліни. Предметом є вивчення теорії і практики в умовах господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації та ефективності господарсько-комер-ційної діяльності підприємства. Об’єктом вивчення є конкретне підприємство. Метою є вивчення питань економічної діяльності підприємства, ефективне використання обмежених виробничих ресурсів і управління ними в умовах виробничої діяльності конкретного підприємства з метою отримання прибутку. Основні цілі, які стоять перед національною економікою. З метою дотримання вимог, що стоять перед національною економікою країни: Економічне зростання – забезпеченість виробництвом більшої кількості і кращої якості товарів і послуг Повна зайнятість Економічна ефективність –отримання максимальної віддачі при мінімальних затратах обмежених виробничих ресурсів Стабільний рівень цін Економічна свобода – керівникам підприємства, працівникам і споживачам має бути забезпечена свобода вибору Справедливий розподіл Економічне забезпечення – необхідно забезпечити рівень існування хворих, недієздатних, непрацездатних та інших категорій населення, які не можуть себе забезпечити Торговий баланс. Для забезпечення виконання цілей необхідно враховувати 5 фундаментальних питань: Скільки необхідно виробляти; Яку частку виробничих ресурсів потрібно використовувати; Що необхідно виробляти; Як цю продукцію виробляти Хто повинен отримувати цю продукцію Чи здатна система пристосовуватися до змін. Ринкові економічні відносини, їх характеристика і діяльність підприємства в умовах ринку Ринок – це сфера товарного обігу і пов’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, які виникають між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі-продажу товару. Основними елементами ринку є ціна, попит, пропозиція, конкуренція. Ринок виникає і функціонує на основі суспільного розподілу праці та спеціалізації виробників, розвитку товарного виробництва. Основна формула ринку: Т-Г-Т‘ при сплаті готівкою Т-З-Г-Т‘ – при сплаті кредиту. Т - товар, З – зобов’язання, Г – гроші. Щоб задовольнити свою потребу в певному товарі, треба реалізувати свій товар, оволодіти певною сумою грошових ресурсів. Таким товаром є здатність до робочої праці. Командно-адміністративна система управління і зміст підприємства в умовах цієї системи. Ця система базується на командно-адміністративній організації і функціонує на основі адміністративних рішень, команд, наказів, постанов вищестоячих органів управління. Це стосується планування виробництва продукції, розподілу матеріально-сировинних ресурсів і готової продукції. При командно-адміністративній системі управління підприємства обмежені у своїй діяльності. При цій системі не враховуються вимоги ринку – попит, пропозиція і конкуренція. Відмінності ринково-економічних відносин від командно-адміністративної системи. Ринкові відносини сприяють і фактично базуються на вільній конкуренції, чим сприяють і спонукають до розвитку своїх систем. При командно-адміністративній системі – це недопустимо, що сприяє застою. В ринково-економічних відносинах ціна формується на основі попиту і пропозиції. При командно-адміністративній системі ціна формується на основі затрат При командно-адміністративній системі плани виробництва, постачання і реалізації продукції плануються централізовано. При ринкових відносинах – на основі вивчення ринку –попиту, пропозиції та конкуренції. При командно-адміністративній системі виробники відокремлені від власності на засоби виробництва. При ринково-економічних відносинах кожен через акції може стати власником засобів виробництва, що посилює інтерес до ефективного використання ресурсів, розвитку регіону і охорони навколишнього середовища. Існує таке поняття як товарно-грошовий фетишизм – це означає обожнювання, а саме товарів і грошей. Шляхом подолання цього є виховання людей в християнській моралі і національній гордості. Ринкова інфраструктура – це сукупність установ, організацій та інших суб’єктів сфери обігу, що забезпечують функціонування ринкової економіки країни чи окремого регіону. Залежить від видів ринку: ринку капіталу, засобів виробництва, праці чи іншого. Наприклад, ринок засобів виробництва обслуговується такими елементами: товарною біржею, торговими будинками, торгово-посередницькими фірмами, комерційними фірмами, аукціонами, ярмарками, державними резервними та страховими фондами, державною інспекцією з контролю за цінами та стандартами, антимонопольним комітетом. Деяка частина ринку створюється за рішенням уряду, а інша – підприємницькими колами. Підприємництво як форма господарювання. Термін підприємництво – запозичений з Франції. В економічний лексикон був введений з початку 18 ст французьким економістом Рішаром Катіоном, який характеризував самостійного підприємця як індивідуального виробника і власника, діяльність якого пов’язана з певним господарським ризиком. Необхідно відрізняти підприємство від менеджменту, а підприємця від управляючого або виробника. Підприємець – це самостійний агент ринку, який діє на свій острах і ризик під особисту відповідальність за результатами бізнесової діяльності. Менеджер – це найманий працівник, який організовує реалізацію завдань, поставлених підприємцем. Він як правил не несе майнової відповідальності за свої дії. Підприємець завжди є власником капіталу, а також у тій чи іншій мірі є менеджером. Отже, підприємництво – це самосійна, ініціативна, господарсько-фінансова діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або від імені і під майнову відповідальність юридичної особи і підприємства. Якщо діяльність фізичної або юридичних осіб не пов’язана з отриманням прибутку, то вона не вважається підприємницькою. Вирізняє підприємця серед інших агентів суспільно-корисної діяльності можливість і обов’язковість отримання зиску або прибутку. Основні ознаки підприємництва: Свобода вибору напрямків та методів діяльності Самостійність у прийнятті рішень Постійна наявність фактора ризику. Орієнтація на досягнення комерційного успіху (зиску) Інноваційних характер діяльності Підприємництву притаманний наступний стиль і тип господарської поведінки: Ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу Готовність наражатися на власний ризик Гнучкість і постійність самооновлення Цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності. Сучасна економічна література виокремлює 3 головні функції сфери підприємницької діяльності: Ресурсну – формування продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів Організаційна – організація маркетингу, виробництва, збуту реклами та інших господарських справ Творча – новаторські ідеї, вміння ризикувати і активне використання ініціативи. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути громадяни України та інших держав та юридичні особи (підприємства та організації всіх форм власності). Законодавство України передбачає деякі обмеження. Зокрема, забороняється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, виконавчим службовцям прокуратури, суддям, працівникам органів внутрішньої безпеки, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємства. Об’єктами підприємницької діяльності можуть бути товар, продукт, послуга. Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним законодавством України з: Використанням найманої праці Без використання найманої праці З утриманням юридичної особи Без утворення юридичної особи.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 265 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: