Понедельник, 23.06.2025, 16:46
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Економічні теми

Реферат на тему:Облік і аналіз зовнішньоекномичної діяльності
Реферат на тему:Облік і аналіз зовнішньоекномичної діяльності.

1.Аналіз конкурентоспроможності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності.
При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товарів і послуг.
Для оцінки конкурентоспроможності підприємства можна використовувати модель, яка передбачає порівняльний аналіз можливостей в тому вигляді, в якому вони проявляються в даний момент. Маючи справу з міжнародною конкуренцією, підприємство повинно забезпечити собі рівень компетентності за такими векторами:
- концепція товару, на якій базується діяльність підприємства;
- якість, що виражається у відповідності продукту високому рівню
товарів ринкових лідерів і виявляється шляхом опитувань або порівняльних
тестів;
- ціна, до якої слід додавати можливу надбавку;
- фінансові ресурси як власні, так і ті, що легко мобілізуються;
- торгівля з точки зору комерційних методів та засобів;
- після продажне обслуговування, яке дозволяє підприємству закріпити за собою клієнтуру;
- зовнішня політика, яка представляє собою здатність підприємства керувати своїми стосунками з владою, пресою, громадською думкою;
- передпродажна підготовка, яка свідчить про можливості підприємства не тільки передбачати запити майбутніх споживачів, але й переконати їх у виключних можливостях підприємства задовольнити ці потреби.
Оцінка можливостей підприємства дозволяє побудувати "багатокутник конкурентоспроможності". Достатньо однаково підійти до кожного потенційного експортера-виробника, щоб зробити порівняльний аналіз конкурентоспроможності. При накладанні схем одна на одну можна побачити сильні та слабкі сторони одного підприємства в порівнянні з іншим, а також визначити кількість суб'єктів, що створюють мережу підприємств-експортерів
Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх спроможність витримувати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і продаватися в зв'язку з цим за цінами, не нижчими за середні ринкові.
Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних технічно-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови і терміни постачання та транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види і форми платежів та розрахунків з покупцями, престиж виробника і продавця ("ціна" фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами тощо.
Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин а обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності - якість, визначена багатьма додатками, набір яких складніший і багатоманітніший, у товарів інших категорій. В поняття якості машин і обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація та уніфікація моделей. При цьому продуктивність обладнання - не завжди головний фактор; іноді перевага надається низько продуктивному обладнанню, але дешевшому і більш універсальному, простому, безпечному і зручному у використанні (в побуті, в невеликих майстернях). Важливою характеристикою якості машин і обладнання є їх технічна новизна і патентна чистота. Велике значення мають також надійність, довготривалість роботи, строк служби до першого капітального ремонту, рівень технічного обслуговування і постачання запасними частинами. Рівень конкурентоспроможності машин та обладнання залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (пристосованість для роботи в умовах тропічного або полярного клімату, на піщаних, болотистих або кам'янистих грунтах, для роботи на місцевій сировині; врахування традицій, звичок і смаків місцевого населення). До важливих компонентів конкурентоспроможності машин і обладнання відносяться якість оздоблення і пофарбування та інші естетичні властивості відповідно до вимог ергономіки.
Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговельною фірмою, повинен супроводжуватись з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам - вітчизняним виробникам товарів, направлених на підвищення рівня конкурентоспроможності цих товарів.
2.Місце економічного аналізу в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств.
З включенням до зовнішньоекономічних зв'язків великої кількості підприємств України їх діяльність в цій сфері стала одним із важливих об'єктів економічного аналізу.
Економічний аналіз дає можливість досліджувати економіку як в цілому за всією сукупністю господарських процесів, що відбуваються в ній, так і за окремими її елементами. Економічний аналіз покликаний вирішити три групи проблем:
- по-перше, стан і розвиток світового господарства і економіки регіону будь-якої окремо взятої країни; економіки окремого адміністративного району будь-якої країни (республіки, області, краю тощо), галузі і підгалузі народного господарства;
- по-друге, господарську діяльність об'єднання, підприємства, структурної одиниці підприємства (цеху, відділу, фірми);
- по-третє, господарську діяльність будь-якої ділянки та окремого робочого місця.
Соціально-економічний аналіз - це економічний аналіз, спрямований на вивчення першої групи проблем, інформаційною базою якого є дані соціально-економічної та міжнародної статистики.
Предметом вивчення аналізу господарської діяльності є друга і третя групи проблем. Його інформаційна база - в основному дані бухгалтерського обліку і звітності підприємств, об'єднань та фірм.
Аналіз господарської діяльності та соціально-економічний аналіз є важелями управління. Управління господарською діяльністю будь-якого об'єкту підрозділяється на три етапи.
Перший етап - прийняття управляючим органом рішення в формі плану-прогнозу (наприклад, по зовнішньоекономічній діяльності), господарського договору, контракту, директиви або навіть усної вказівки про виконання управляючим об'єктом цілеспрямованих дій (по експорту або імпорту товарів, транспортуванню, зберіганню, розрахунках тощо).
Другий етап - здійснення управляючим органом або окремим керівником чи працівником контролю за ходом виконання рішення.
Третій етап — оцінка результатів виконаного рішення - здійснюється в основному за допомогою методів аналізу господарської діяльності. Оцінка виконаної роботи необхідна також для пошуку нового рішення (наприклад, для складання та уточнення зовнішньоекономічного плану на наступний звітний рік).
Крім вказаних вище існує ще декілька ознак, за якими класифікують економічний аналіз.
Так, залежно від часу проведення аналітичної роботи в зовнішньоекономічній діяльності розрізняють попередній, оперативний та наступний аналіз.
Аналіз господарської діяльності підприємств проводиться за допомогою різних методичних прийомів: логічних (деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення), статистичних (зведення, групування цифрового матеріалу, середні величини, індекси, ряди динаміки), математичних (математичне моделювання, математичний аналіз, інтегральний метод, математична статистика, теорія можливостей, економічна кібернетика), евристичних та інших.
Джерелами інформації для аналізу господарської діяльності є дані бухгалтерського і оперативного обліку та звітності. Матеріали, залучені до аналізу, повинні бути перевірені на точність арифметичних розрахунків, взаємну погодженість показників звітності і достовірність облікових даних. В деяких випадках цифрові дані, які використовуються для аналізу, округлюються для наведення в таблицях (якщо це не шкодить точності дослідження).
При проведенні економічного аналізу обчислюють різноманітні аналітичні показники у вигляді абсолютних або відносних величин (відсотки, індекси тощо) і середніх величин; розраховують вплив взаємодіючих факторів; встановлюють схеми взаємозв'язку; будують ряди динаміки, діаграми і графіки, складають аналітичні таблиці. В підсумку за результатами аналізу формулюють висновки і складають необхідні пропозиції.
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань по контрактах з іноземними партнерами;
характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту та імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнту віддачі оборотного капіталу, що і дозволить відповісти на питання, наскільки раціонально використано оборотний капітал в процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
характеристика фінансового стану підприємства.
3. Облік розрахунків з відрядження за кордон .
Службовим відрядженням називається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на визначений термін в інший населений пункт для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.
Відповідно до чинного законодавства України термін відрядження за кордон не повинен перевищувати 60 календарних днів.
Для оформлення службового відрядження за кордон особами, які приймають рішення про таке відрядження, подається на розгляд керівника відповідна заява із зазначенням необхідності, строків, мети виїзду та умов перебування за кордоном, технічне завдання, копія офіційного запиту та його переклад (нотаріально засвідчені), кошторис витрат і додаток про джерела фінансування. Ця заява підписується керівником підприємства або його заступником.
На підставі наданих документів оформлюється наказ (розпорядження) керівника підприємства про службове відрядження за кордон, в якому зазначається: хто відряджається, в яку державу, на яких умовах, строк і мета відрядження, конкретні суми в іноземній валюті і в гривнях, особи, відповідальні за оформлення виїзних документів і здійснення розрахунків.
Наказ є підставою для видачі посвідчення про відрядження особі, яка знаходиться в трудових відносинах з цим підприємством, для виконання службового доручення не за місцем його постійної роботи.
Протягом трьох робочих днів після повернення із відрядження працівник повинен надати авансовий звіт про витрачені у відрядженні кошти. Не пізніше 5 днів з дати повернення із відрядження цей звіт повинен бути перевірений та затверджений керівником підприємства.
В бухгалтерському обліку витрати на відрядження відображаються по кредиту субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" у кореспонденції з дебетом рахунків затрат, які бухгалтер підприємства визначає самостійно залежно від мети, зазначеної в наказі про відрядження.
Різниця, що виникла в результаті такого перерахування, вважається курсовою різницею і включається до складу інших операційних витрат (рахунки 84 "Інші операційні витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності") і доходів (рахунок 71 "Інший операційний дохід").
Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в розрізі фізичних осіб, які отримали грошові кошти під звіт в меморіальному ордері № 8 в бюджетних установах, організаціях та журналі-ордері № 7 на підприємствах, організаціях інших форм власності. Сальдо на субрахунках 372 "Розрахунки з підзвітними особами" № З відомості № 3.2 може бути як дебетовим, так і кредитовим.
Дебетове сальдо вказується на залишки отриманих під звіт, за якими ще не надані звіти. Кредитове сальдо відображає розмір перевитрат коштів по авансовому звіту у порівнянні з сумою, отриманою під звіт.
Згідно П(С)БО 2 "Баланс" на підприємствах, організаціях вказані вище показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - у складі оборотних активів, кредитове сальдо - у складі зобов'язань балансу підприємства. Відшкодування працівнику витрат, пов'язаних з відрядженням відображається по дебету субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітною особою" та кредиту субрахунку 301 "Каса в національній валюті".
Кореспонденція рахунків при здійснені розрахунків з відрядження за кордон наведені нижче у таблиці 1.1
Таблиця 1.1.
Відображення в обліку розрахунків з відрядження за кордон
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків
Дебет | Кредит
1 | 2 | 3 | 4
1. | Отримано з банку іноземну валюту | 302 "Каса в іноземній валюті" | 311 "Рахунки в національній валюті"
2. | Видано аванс у валюті на витрати по відрядженню | 372 "Розрахунки з підзвітними особами" | 302 "Каса в іноземній валюті"
3. | Віднесено на затрати сума витрат на відрядження на підставі затвердженого авансового звіту | 372 "Розрахунки з підзвітними особами" | 372 "Розрахунки з підзвітними особами"
4. | Повернено до каси сума невитраченого авансу | 302 "Каса в іноземній валюті" | 372 "Розрахунки з підзвітними особами"
5. | Відображено курсову різницю | 372 "Розрахунки з підзвітними особами" | 714 "Доход від операційній курсовій ризниці"
945 "Втрати від операційній курсовій ризниці" | 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Список використаної літератури.
1).Сопко В.В. Бухгалтерський облік. – К.: КНЕУ – 2000р.
2).Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф.. Ф.Ф.Бутинця. 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –672с.
3).Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: - К.: А.С.К. 2000.
4).Грабова Н.Н., Кривоносов Ю.Г. Учет основних хозяйственных операцый в бухгалтерских проводках. – К. «Вища школа», 2000.
5).Бутинець Ф.Ф, Жиглей І.В, Пархоменко В.М.; за ред. Проф.. Бутинця Ф.Ф. Облік і аналіз ЗЕД. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид.,доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 544с.
6).Бутинець Ф.Ф, Жиглей І.В, Облік і аналіз ЗЕД. Практикум. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 224с.
7).Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ / За ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2001 – 288с.
8).Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 512с.
9).Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф.. Ф.Ф.Бутинця. 3-є вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –672с.
Категория: Економічні теми | Добавил: Aspirant (17.06.2014)
Просмотров: 638 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: