Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Економічні теми |
Реферат на тему: Непрямі податки
Реферат на тему: Непрямі податки. Непрямі податки встановлюються на товари і послуги у вигляді над- бавок до ціни товару чи послуги, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями цих то- варів та послуг. Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету. Надходження від них у Державний бюджет перевищують 45 % його доходів. Види непрямих податків, їх платники, розміри, порядок стягуван- ня і сплати в бюджет встановлюються в законодавчому порядку. Нині в Україні стягуються такі види непрямих податків: ПДВ, ак- цизний та митні збори. Розглянемо сутність зазначених видів непрямих податків, поря- док їх стягування і сплати в бюджет. 4.4.1. Податок на додану вартість Одним з основних джерел формування Державного бюджету Ук- раїни є податок на додану вартість. На частку ПДВ у доходах Дер- жавного бюджету припадає близько 35 %. Податок на додану вартість — один з основних непрямих по- датків в Україні. Сутність ПДВ полягає в тому, що він є частиною новоствореної вартості, яка стягується з покупців у вигляді цін на товари і послуги, що продаються (надаються) на кожному етапі їх виробництва і продажу. Податок на додану вартість — це податок, що стягується з по- купців у вигляді надбавки до ціни на товари, роботи, послуги, які їм продаються, а сплачується в бюджет продавцями цих товарів, робіт та послуг. Відповідно до законів України платниками ПДВ є всі юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання. До платників ПДВ належать: · особи, якщо обсяг виконуваних ними операцій, що підлягають оподаткуванню з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців, переви- щує 3600* неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; · особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не зареєстровані як платники по- датку, у випадках, коли такі особи ввозять (пересилають) това- ри (предмети) в обсягах, що не оподатковуються згідно із зако- нодавством; · особи, які здійснюють на митній території України підприєм- ницьку торговельну діяльність за готівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством; · особи, які на митній території України надають послуги, пов’я- зані з транзитом пасажирів або вантажів через митну терито- рію України; · особи, які несуть відповідальність за внесення податку в бюд- жет за об’єктами оподаткування на залізничному транспорті, що визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; · особи, які надають послуги зв’язку і здійснюють консолідова- ний облік доходів і витрат, пов’язаних з наданням згаданих по- слуг і отриманих іншими особами, які підпорядковані таким особам. Об’єктом оподаткування при нарахуванні ПДВ є обороти з продажу продукції, товарів, виконання робіт і надання послуг. При цьому при продажу товарів об’єктом оподаткування є обороти не лише з прода- жу товарів власного виробництва, а й купованих. При продажу робіт об’єктом оподаткування є вартість виконаних будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних та інших робіт, у тому числі робіт, ви- конаних господарським способом. При продажу послуг об’єктом опо- даткування є вартість послуг, наданих автотранспортом, вантажно- розвантажувальних, зв’язку, побутових, рекламних та ін. Крім того, до складу об’єктів оподаткування ПДВ належать такі обороти: · з продажу товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в ме- жах підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не відносяться на собівартість виробництва, а також для своїх працівників; · з передачі товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги); · з передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим підприємствам чи громадянам; · з реалізації предметів застави, ураховуючи їх передачу заставо- утримувачу при невиконанні зобов’язання, забезпеченого за- ставою. Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” об’єк- том оподаткування є такі операції платника: · продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції, пов’язані з оплатою вартості послуг за уго- дами оперативної оренди (лізингом) і передаванням права влас- ності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для пога- шення кредиторської заборгованості заставодавця; · ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у тому числі операції, пов’язані з ввезенням (пересиланням) май- на за угодами оренди (лізингу), застави та іпотеки; · вивезення (пересилання) товарів за межі митної території Ук- раїни та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України. Водночас до об’єктів оподаткування не належать такі операції: · випуск, розміщення та продаж за грошові кошти цінних па- перів, емітованих (випущених в обіг) суб’єктами підприємниць- кої діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування, у тому числі приватизаційні, компенсаційні папери (сертифікати), ін- вестиційні сертифікати та ін.; · сплата орендних (лізингових) платежів за умовами угод фінан- сової оренди (лізингу) або оренди житлового фонду, що є ос- новним місцем проживання орендаря; · передавання майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та його повернення заставодавцю після за- вершення дії договору; · надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України “Про страхування”, соціального і пенсійного страхування; · випуск, обіг і погашення державних лотерейних білетів, випу- щених в обіг з дозволу Міністерства фінансів та Міністерства з питань європейської інтеграції України; виплати грошових ви- грашів, призів і винагород; продаж непогашених поштових ма- рок України, конвертів і листівок з непогашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, листівок і конвертів для філателістичних потреб; · надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслугову- вання, залучення, розміщення і повернення грошових коштів згідно з угодами позики, депозиту, вкладу, страхування або до- ручення; надання, управління і перевідступлення фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручництв осо- бою, що надала такі кредити, гарантії або поручництва; · торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’я- заннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингові операції); · оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, обов’язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, у тому числі плата за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у ви- гляді зборів, державного мита; · виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дота- цій, інші грошові або майнові виплати фізичним особам за ра- хунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у поряд- ку, встановленому законом; виплати дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), на- дання брокерських, дилерських послуг з торгівлі або управ- ління цінними паперами та деривативами на фондових і то- варних біржах, створених у порядку, передбаченому законами України “Про цінні папери і фондову біржу” та “Про товарну біржу”; · передавання основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комп- лексу в обмін на їх корпоративні права; · оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослід- них і дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за ра- хунок Державного бюджету України; · безоплатне передавання об’єктів з балансу платників податків усіх форм власності на баланс іншої юридичної особи, яка пе- ребуває в державній або комунальній власності, що здійснюєть- ся згідно з рішенням органу державної влади або місцевого са- моуправління, якому підпорядкований такий платник податків або така юридична особа. Розрахунок бази оподаткування здійснюється за операціями з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг. При продажу товарів (робіт, послуг) база оподаткування визна- чається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними (регульованими) цінами (тарифами) з урахуванням ак- цизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що входить у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України з питань оподаткування. У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частко- вою оплатою їх вартості коштами в межах бартерних (товарообмін- них) операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником подат- ку, передавання товарів (робіт, послуг) для невиробничого викорис- тання в межах балансу платника податку, витрати, які не належать до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни опе- рації, але не нижчої за звичайні ціни. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) їх вартість, але не нижча від митної вартості, зазначе- ної у ввізній митній декларації, з урахуванням витрат на транспор- тування, завантаження, розвантаження та страхування до пункту пе- ретину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пере- силанням) таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, які входять у ціну товарів (робіт, послуг), згідно з законодавством України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховуєть- ся у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань. Для готової продукції, виготовленої на території України з да- вальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній те- риторії України базою оподаткування є договірна (контрактна) її вартість з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну такої продукції згідно із з а к о н о д а в с т в о м України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення по- даткових зобов’язань. При цьому база оподаткування визначається прямим методом за формулою БО = ( С + П ) + МЗ + АЗ + ІП, (4.1) де С — собівартість, грн; П — прибуток, грн; МЗ — митні збори, грн; АЗ — акцизний збір, грн; ІП — інші податки, що включаються в ціну, грн. При продажу ввезених (придбаних) товарів база оподаткування обчислюється за формулою БО = ( МВ + ТВ + СВ + ІВ ) + МЗ + АЗ + ІП, (4.2) де МВ — митна вартість, грн; ТВ — транспортні витрати, грн; СВ — витрати зі страхування до пункту перетину митного кордону Укра- їни, грн; IB — інші витрати (брокерські, агентські, комісійні), грн. Від оподаткування ПДВ звільняються такі операції: · продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування молоч- ними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздавальних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів Ук- раїни; · продаж (передплата) і доставка періодичних видань друкова- них вітчизняних засобів масової інформації; продаж учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного ви- робництва; · надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з отримання вищої, середньої, професійно-тех- нічної і початкової освіти закладами освіти, що мають спеці- альний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, і послуг з ви- ховання й освіти дітей у будинках культури в сільській місце- вості, дитячих музичних і художніх школах, школах мистецтв; · продаж товарів спеціального призначення для інвалідів за пе- реліком, встановленим Кабінетом Міністрів України; · надання послуг з доставки пенсій і грошових допомог населенню; · надання послуг з реєстрації актів громадянського стану дер- жавними органами, уповноваженими здійснювати таку ре- єстрацію згідно із законодавством; · продаж лікарських засобів і виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні у встановленому законодавством порядку, у тому числі надання таких послуг аптечними устано- вами; · надання послуг з охорони здоров’я згідно з переліком, встанов- леним Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здо- ров’я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання та- ких послуг; · продаж путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок д і т е й у закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України. (Зазначена пільга не поширюється на про- даж путівок нерезидентам); · надання в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, таких послуг: - з утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; - з утримання осіб у притулках для старих та інвалідів, харчу- вання та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; - з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах і громадян в установах охорони здоров’я; · надання послуг з поховання будь-яким платникам податку за переліком Кабінету Міністрів України; · продаж або передавання у власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання; · подання благодійної допомоги — безоплатного передавання товарів (робіт, послуг) благодійним фондам і організаціям з ме- тою їх безпосереднього використання в благодійних цілях. Не звільняються від оподаткування операції з подання благо- дійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), що оподаткову- ються акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт, послуг), призначених для використання в підприєм- ницькій діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;* оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослід- них та дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;* безкоштовне передавання продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і ліку- вально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільни- цями) будинкам-інтернатам і територіальним центрам з обслу- говування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів) за умови, що таке передавання здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів; · надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаро- виробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, ін- тернатів, закладів охорони здоров’я і матеріальної допомоги (у межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів грома- дян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва і послуг з обробки землі багатодітним родинам, ветеранам праці й війни, реабілітованим громадянам, інвалідам з дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, що по- страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я; · надання в сільській місцевості сільськогосподарським товаро- виробникам під час польових робіт послуг із забезпечення хар- чуванням механізаторів і тваринників продуктами власного ви- робництва в польових їдальнях та ін.; · надання бібліотеками, що перебувають у державній і кому- нальній власності, платних послуг фізичним та юридичним осо- бам; · продаж та безкоштовне передавання приладів, обладнання, ма- теріалів науковим установам та організаціям, вищим навчаль- ним закладам ІІІ–ІV рівнів акредитації, внесеним до Державно- го реєстру наукових організацій, яким надається підтримка дер- жави за умови використання їх винятково для власних потреб, та ін. Звільнення від оподаткування ПДВ перелічених операцій не поши- рюється на операції з підакцизними товарами. До об’єктів оподаткування ПДВ для його розрахунку застосову- ють дві ставки: нульову або 20 %*. Податок на додану вартість нульовою ставкою обчислюється для таких операцій: · продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником по- датку за межі митної території України, у тому числі операції з поставки для заправки або постачання морських (океанських) і повітряних суден, що використовуються для навігаційної діяль- ності, платних перевезень пасажирів чи вантажів та ін.; · продаж робіт (послуг), призначених для використання і спожи- вання за межами митної території України, у тому числі операції з надання нерезидентам в оренду морських чи повітряних суден, які використовуються на міжнародних маршрутах або лініях; · надання послуг з передавання авторських прав, ліцензій, прав на використання торговельних марок та інших юридичних і економічних знань, з організації реклами і публічних зв’язків за межами України, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України, з туризму на території України, у разі їх продажу за межами України безпосередньо або за посередницт- вом нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків (надання послуг з туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, оподатко- вується податком за ставкою 20 %); · продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розташованими на території України в зонах митно- го контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України; · продаж товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винят- ком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяль- ності, грального бізнесу, підприємствами, заснованими Укра- їнським товариством глухих і майно яких є їх повною власні- стю, іншим платникам податків. Зазначена норма поширюється тільки на підприємства, де частка працюючих інвалідів за по- передній звітний рік не менше 50 % загальної кількості працю- ючих, а фонд їх оплати праці за той самий період не менше 40 % загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат; · продаж сільськогосподарськими підприємствами-товаровироб- никами всіх форм власності та господарювання переробним підприємствам молока та м’яса за живою вагою та ін. Не дозволяється застосовувати нульову ставку податку до опе- рацій з вивезення (експорту) товарів (робіт і послуг), якщо такі опе- рації звільнені від оподаткування на митній території України. У випадках, що виключають застосування нульової ставки, для роз- рахунку ПДВ до бази оподаткування застосовується ставка 20 % і роз- рахована сума податку включається в ціну товарів (робіт, послуг), що продаються. У цьому разі ПДВ розраховується за формулою (Знак сумми) ПДВ = ( БО· 20)/100, (4.3) де 20 — ставка податку. Обчислений за формулою (4.3) ПДВ додається до вільної (ре- гульованої) ціни, у результаті чого утворюється ціна продажу. При продажу будь-якої продукції (товарів, послуг) продавець — платник ПДВ обов’язково виписує податкову накладну встановленої форми у двох примірниках із зазначенням в ній назви продавця — платника податку, покупця, найменування, кількості й вартості то- вару, що продається, послуг без ПДВ, суми ПДВ і загальної суми коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку. При звільненні від оподаткування у випадках, визначених законом, у податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з посиланням на відповідний підпункт Закону України “Про податок на додану вартість”. Податкова накладна складається в момент виникнення податко- вих зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної видається покупцеві, а копія за- лишається у продавця товарів (виконавця робіт, надавача послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткуван- ня, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим і водночас розрахун- ковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протя- гом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі спла- ти податків. Право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованих як платники податку. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємниць- кої діяльності, які ввозять (пересилають) товари (речі) на митну те- риторію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної декларації прирів- нюється до подання податкової накладної. Податкова накладна видається в разі продажу товарів (виконан- ня робіт, надання послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому разі видається товарний чек, інший розрахунковий чи платіжний до- кумент, що підтверджує передавання товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку. Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового прода- жу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 грн, а також при прода- жу транспортних квитків та виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товар- ний чек (інший платіжний або розрахунковий документ). У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається відповідно оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ. Платники податку повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо таких операцій: · які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та звільнених від оподаткування; · вартість яких не включається у валові витрати виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, у тому числі операцій з вве- зення (імпорту) та вивезенню (експорту). Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним податковим органом України. Загальна сума ПДВ, що нарахована (одержана) платником по- датку і включена в ціну товару (робіт, послуг), що продається в звіт- ному (податковому) періоді, є податковим зобов’язанням платника податку. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого раніше відбувається будь-яка з подій: · дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківсь- кий рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, по- слуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата їх оприбуткування в касі платника податку, а в разі її відсутності — дата інкасації готівки в бан- ківській установі, що обслуговує платника податку; · дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата офор- млення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. У разі продажу товарів (валютних цінностей) чи послуг з вико- ристанням торговельних автоматів або іншого подібного облад- нання, що не передбачає наявності касового апарату, який контро- люється уповноваженою фізичною особою, датою виникнення по- даткового зобов’язання вважається дата виймання з таких торго- вельних апаратів чи подібного устаткування грошової виручки. Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпор- туванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із за- значенням у ній суми податку, що належить до сплати. Датою ви- никнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з поточного рахунка платника податку за оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Крім продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг за відпускними цінами з урахуванням ПДВ його платники купують товари, отримують послуги також з урахуванням цього податку, що використовуються у виробництві і вартість яких включається у валові витрати, а також купують основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації. Суми ПДВ, що сплачені (нараховані) платником податку у звіт- ному періоді у зв’язку з оплатою товарів, робіт, послуг, вартість яких входить у валові витрати виробництва і основні фонди або не- матеріальні активи, що підлягають амортизації, є податковим кре- дитом. На суму податкового кредиту платник має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Загальну суму податкового кредиту можна визначити за формулою ? ПК = ? ПДВт + ? ПДВо.ф + ? ПДВн.а , (4.4) де ? ПДВт , ? ПДВо.ф , ? ПДВн.а — сума ПДВ, що сплачена плат- ником у звітному періоді, у складі вартості придбаних відповідно товарів (робіт, послуг), основних фондів та нематеріальних активів, грн. Не дозволяється включати в податковий кредит будь-які витра- ти зі сплати податку, які не мають підтвердження податковими на- кладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) — актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, який засвідчує перерахування грошових коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: · дата списання коштів з банківського рахунка платника подат- ку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) при розрахунках з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; · дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт при- дбання платником податку товарів (робіт, послуг). Для операцій з ввезення (пересилання) товарів (виконання робіт, надання послуг) датою сплати податку є дата оформлення ввізної митної декларації, а для бартерних (товарообмінних) операцій — дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбулася після першої з подій (дата відвантаження товару чи дата його опри- буткування). Суми податку, що підлягають сплаті в бюджет чи відшкодуван- ню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою по- даткових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (виконання робіт, надання послуг) протягом звітного пері- оду, і сумою податкового кредиту за звітний період. Розрахунок сум податкового зобов’язання, податкового кредиту і суми податку, що підлягає сплаті в бюджет чи поверненню з нього, платники здійснюють у податковій декларації, яка складається з вступної частини та трьох розділів: податкові зобов’язання; подат- ковий кредит; розрахунки з бюджетом за звітний період. Особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, що не перевищують 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь- якого періоду за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як платники податку за власним бажанням, а також особи, зареєстровані як платники податку на підставі того, що здійснюють торгівлю за готівку або зареєстровані як новостворені, до податкового періоду, в якому ними досягається зазначений обсяг оподаткування операцій, подають податкову декларацію з ПДВ за скороченою формою. Ця декларація подається до першого звітного періоду, в якому платником податку досягнуто обсяг оподаткуван- ня операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Складається податкова декларація на основі даних бухгалтерсь- кого обліку і даних книг податкового обліку за базовий (звітний) пе- ріод, який дорівнює календарному місяцю, кварталу чи півроку. Заповнена податкова декларація про ПДВ подається платником податку до податкового органу за місцем реєстрації в такі строки: при місячному звітному періоді — протягом 20 календарних днів, наступних за звітним місяцем; при квартальному — протягом 40 ка- лендарних днів, наступних за звітним кварталом. Розрахована в податковій декларації сума ПДВ сплачується в бюд- жет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. При цьому для платників податку, у яких обсяг операцій з продажу то- варів (виконання робіт, надання послуг), що підлягають оподаткуван- ню, за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковува- них податком мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) пе- ріод дорівнює календарному місяцю. Платники податку, обсяг операцій яких з продажу менший від 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можуть засто- совувати податковий період за власним вибором, який дорівнює ка- лендарному місяцю чи кварталу. Заяву про своє рішення з цього пи- тання платник податку подає в податковий орган за місяць до по- чатку календарного року. Протягом календарного року дозволяється змінювати кварталь- ний період на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку зміну подається платником податку до подат- кового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в од- ному календарному році не дозволяються. Якщо за декларацією сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань, різниця зараховується в погашення існу- ючих заборгованостей з ПДВ інших платежів, а залишки підлягають відшкодуванню з бюджету протягом 30 днів, наступних за днем по- дання декларації, шляхом зарахування на рахунок платника або ви- дання йому казначейського чека. Для отримання бюджетного відшкодування платником податку у строки, визначені для подання щомісячної податкової декларації, до по- даткового органу подається розрахунок бюджетного відшкодування спеціальної форми. До податкової декларації з ПДВ за скороченою формою розра- хунок бюджетного відшкодування не подається. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначе- ного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки в розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України, вста- новленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Новостворені суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від виду діяльності й запланованих обсягів операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) зобов’язані зареєструватися в по- датковому органі як платники податку за місцем їх перебування. Якщо особа, що не підпадає під визначення платника податку у зв’язку з обсягами операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що підлягають оподаткуванню, меншими від 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за до- цільне зареєструватися як платник податку, така реєстрація здій- снюється за її заявою. Заява на реєстрацію має бути подана (надіслана) до податкового органу не пізніше 20 календарного дня з моменту реєстрації ново- створеного суб’єкта підприємницької діяльності в органах місцевої державної влади, а для діючих осіб — не пізніше 20 календарного дня, наступного за останнім днем дванадцятимісячного періоду. Податковий орган зобов’язаний протягом 10 робочих днів після от- римання заяви видати свідоцтво про реєстрацію платника податку. Завірені податковим органом копії свідоцтва про реєстрацію ма- ють бути розміщені в досяжних для огляду місцях приміщення плат- ника податку і в усіх його відокремлених підрозділах. Свідоцтво про реєстрацію дійсне до дати його анулювання, що відбувається в таких випадках: · якщо новостворений суб’єкт підприємницької діяльності за підсумками діяльності за 12 календарних місяців з моменту його створення не вважається платником податку і знімається з обліку; · якщо зареєстрована протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні 12 поточних кален- дарних місяців обсяги продажу, що оподатковуються, менші за 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; · якщо зареєстрована як платник податку особа припиняє діяль- ність згідно з рішенням про ліквідацію платника податку. За правильність розрахунку податку, своєчасне подання декла- рації до податкового органу та сплати суми податку в бюджет відпо- відальність несуть його платники. У разі недонарахування ПДВ на його платників накладається фінансова санкція в розмірі 5 % нарахованої суми податку. За такі самі порушення впродовж року після попередньої перевірки фінан- сова санкція збільшується, але не повинна перевищувати 25 % нара- хованої суми. За неподання чи несвоєчасне подання до податкових органів по- даткової декларації, інших необхідних для розрахунку податку до- кументів з його платників додатково стягується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За несвоєчасну сплату розрахованої суми ПДВ з його платників стягується пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день перевірки, за кожний день прострочення з суми недоплати. Якщо платник податку до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язан- ня і погашає суму недоплаченого податку, то штрафні санкції за це пра- вопорушення до такого платника не застосовуються. 4.4.2. Акцизний збір Акцизний збір, так само як і ПДВ, є непрямим податком. Однак при формуванні ціни підакцизного товару, що продається, акцизний збір нараховується раніше, ніж ПДВ і сума нарахованого акцизу вклю- чається в оборот для обчислення ПДВ, тобто підакцизні товари опо- датковуються двічі: перший раз акцизним збором, другий — ПДВ. Акцизний збір, так само як і ПДВ, включається в ціну товару, що продається, у вигляді надбавки. Суть акцизного збору як непрямого податку полягає в тому, що він встановлюється у вигляді надбавки до ціни на високорентабельні й монопольні товари, оплачується їх покупцями, сплачується в бюд- жет продавцями цих товарів. Порядок обчислення і сплати акцизного збору в Україні регла- ментується Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 р. з подальшими змінами і доповненнями, внесеними в нього, Законом України “Про акцизний збір на алко- гольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 р. та ін. Відповідно до зазначених директивних документів платниками акцизного збору є всі суб’єкти підприємницької діяльності, що виго- товляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію Ук- раїни. До платників акцизного збору належать: · суб’єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділен- ня — виробники підакцизних товарів (надавачі послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сиро- вини; · нерезиденти, які виготовляють підакцизні товари (послуги) на митній території України безпосередньо або через постійні представництва чи прирівняних до них осіб; · будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених у них іноземних інве- стицій; · фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пе- ресилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжу- вального багажу, а також фізичні особи, які одержують підак- цизні товари, переслані із-за митного кордону України у ви- гляді поштових чи інших відправлень, в обсягах або за варті- стю, що перевищують визначені митним законодавством норми безмитного перевезення (пересилання) для таких фізич- них осіб; · юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння) підакцизні товари у податкових агентів. При цьому під податковим агентом розуміється суб’єкт під- приємницької діяльності, створений у вигляді підприємства з іно- земними інвестиціями, що уповноважений здійснювати нарахуван- ня та стягнення акцизного збору з його платників, а також вно- сити суми акцизного збору, стягнуті з платників цього збору, у бюджет. Податковим агентом вважається також уповноважений держав- ний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законо- давством. Податковий агент не є платником акцизного збору, але це особа, уповноважена законодавством нараховувати, стягувати акцизний збір з його платників та вносити його в бюджет. До об’єктів обкладання акцизним збором згідно з Декретом Ка- бінету МіністрівУкраїни “Про акцизний збір” належать: · обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продук- цію, роботи, послуги), безкоштовного передавання товарів або з частковою їх оплатою; · обороти з реалізації товарів (продукції) для власного спожи- вання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх праців- ників; · митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозять- ся, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою. При продажу підакцизних товарів (продукції) податковими аген- тами об’єктом оподаткування є обороти з реалізації: · вироблених на території України товарів (продукції) або робіт; · імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію Ук- раїни товарів (продукції), але не менше від митної вартості та- ких підакцизних товарів (продукції) з урахуванням сум сплаче- ного (нарахованого) ввізного (імпортного) мита. Законом України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тю- тюнові вироби” визначено, що до об’єктів оподаткування належать також: · обороти з реалізації вироблених на території України алкоголь- них напоїв та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безоплатного пе- редавання, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації; · обороти з реалізації (передавання) алкогольних напоїв та тю- тюнових виробів для власного споживання і промислової пе- реробки; · вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовле- них українськими виробниками на давальницьких умовах; · митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за ме- жами митної території України з давальницької сировини, ре- імпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертаєть- ся на митну територію України із зони митного контролю, пе- рерахована у валюту України за валютним курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів, з урахуванням фак- тично сплачених сум митних зборів та мита. Акцизним збором не обкладаються такі операції: · продаж підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту; · продаж легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, вартість яких оплачують органи соціального забезпе- чення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, пожежна тощо) за пере- ліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; · вартість підакцизних товарів, що провозяться через територію України транзитом; · оборот з реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів; · митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не ви- значено власника, а також тих, які перейшли у власність дер- жави за правом успадкування; · митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом; · митна вартість імпортованої сировини або обороти з реалізації (передавання) української сировини, яка ввозиться або вико- ристовується для виробництва підакцизних товарів; · вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що експор- туються за межі митної території України за іноземну валюту за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок під- приємства; · митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів; · митна вартість зразків алкогольних напоїв та тютюнових ви- робів, ввезених на територію України з метою показу або де- монстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юри- дичних осіб і їх використання на території України не має ко- мерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для демон- страції під час проведення виставок, конкурсів, семінарів тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення. Крім того, Законом України “Про ставки акцизного збору і ввіз- ного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” від 24 трав- ня 1996 р. № 216 до 1 січня 2007 р. від обкладання акцизним збором звільнено обороти з реалізації легкових, вантажопасажирських ав- томобілів і мотоциклів, які виробляються українськими підприєм- ствами всіх форм власності. Передбачені законом пільги поширю- ються на обороти з реалізації транспортних засобів, які виготовля- ються на українських підприємствах з імпортних та вироблених в Україні комплектуючих за умови річного обсягу виробництва не менше 1000 автомобілів і 1000 мотоциклів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Встановлено, що комплектуючі, з яких на українських підприєм- ствах виробляються зазначені в законі транспортні засоби, акциз- ним збором не обкладаються. Законом України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” від 11 липня 1996 р. № 313 від обкла- дання акцизним збором звільнено обороти з реалізації (митну вартість) одягу, виготовленого з відходів натуральної шкіри. Обчислення акцизного збору передбачає визначення оподаткову- ваного обороту. Оподатковуваним оборотом є вартість підакцизних товарів, що продаються, виходячи з відпускних цін без акцизного збору. Крім оподатковуваного обороту для обчислення акцизного збо- ру необхідні його ставки за підакцизними товарами. Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору в Україні встановлюються Верховною Радою України. При цьому ставки вста- новлюються або у відсотках до обороту з продажу, або в абсолют- них величинах з одиниці товару, що продається, і є єдиними на всій території України для товарів як вітчизняного виробництва, так і для імпортованих. За окремими видами товарів ставки з одиниці то- вару, що продається, встановлюються в євро з перерахунком обчис- леної суми акцизного збору в національну валюту за курсом НБУ, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється продаж то- вару, і залишається незмінним протягом всього кварталу. Прийняті в Україні розміри ставки за окремими видами підакциз- них товарів наведені в табл. 4.3. Акцизний збір обчислюється виходячи з обсягів проданих то- варів (оподатковуваного обороту) і встановлених ставок. Сума акцизного збору, що підлягає сплаті в бюджет, визначаєть- ся платниками самостійно множенням обсягу відповідних видів то- варів (оподатковуваного обороту), що продаються, на встановлені ставки. Обчислені суми акцизного збору сплачуються в бюджет у такі строки: 1) підприємствами-виробниками, що продають алкогольні на- пої, включаючи спирт харчовий або етиловий, пиво, — на третій день після здійснення обороту з продажу; 2) підприємствами-виробниками, що продають тютюнові виро- би, — щомісяця до 16 числа наступного за звітним місяця виходячи з фактичного обороту продажу тютюнових виробів за минулий місяць; 3) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, включаючи спирт питний або етиловий, пива і тютюнових виробів, виготовле- них на території України з використанням давальницької сирови- ни, — не пізніше від дня одержання готової продукції; 4) платниками акцизного збору, крім зазначених у п. 1–3, упро- довж 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання роз- рахунку акцизного збору. У такий самий строк сплачується в бюд- жет різниця між сумами акцизного збору, нарахованими за місячним розрахунком, і сумами акцизного збору, сплаченими в межах звітно- го періоду, а також платежами, сплаченими згідно з п. 1 і 3. Фізичні особи, які ввозять на митну територію України алко- гольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкла- данню ввізним митом, сплачують акцизний збір під час митного оформлення товарів на підставі вантажної митної декларації з пред’явленням товарних чеків, а в разі їх відсутності виходячи з інди- кативних цін. Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів вважається та, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: або дата за- рахування коштів від покупця на банківський рахунок підприєм- ства — платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а в разі продажу товарів за готівку — дата оприбутку- вання грошей у касі платника акцизного збору, або дата відвантажен- ня (передавання) товарів (продукції). Сплата акцизного збору в бюджет за алкогольні напої і тютюнові вироби має певні особливості. Так, акцизний збір за алкогольні на- пої і тютюнові вироби сплачується шляхом придбання продавцями цих товарів марок акцизного збору. Марка акцизного збору — це спеціальний паперовий знак, що на- клеюється на алкогольні напої і тютюнові вироби для підтверджен- ня сплати акцизного збору. Марки акцизного збору продаються державними податковими органами України. Придбані марки акцизного збору використовуються виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів для маркування цих видів продукції. Українські підприємства-виробники, що є платниками акцизно- го збору, щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця складають і подають до державних податкових адміністрацій за місцем розташування (реєстрації) розрахунок суми акцизного збору за встановленою формою за минулий місяць, складений виходячи з фактичних обсягів і цін реалізації. Форма розрахунку наведена в табл. 4.4. Обчислена підсумкова сума акцизного збору зменшується на суми, сплачені протягом місяця авансовими платежами і різниця вноситься в бюджет протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання розрахунку. Відповідальність за виконання правил маркування встановле- них видів підакцизних товарів, правильність обчислення і своє- часність сплати акцизного збору несуть платники цього податку. Так, за несвоєчасну реєстрацію юридичні особи і підприємці як платники акцизного збору платять штраф у розмірі 100 неоподат- ковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення внаслідок перевірки недоплати суми акцизного збору юридичні особи і підприємці платять у бюджет штраф, який до- рівнює однократному розміру донарахованої суми платежу. За ці самі порушення протягом року після попередньої перевірки з порушників утримується штраф у двократному розмірі донарахованої суми пла- тежу. За неподання або несвоєчасне подання податковим органам декларацій, розрахунків або інших документів, необхідних для розра- хунку податків і платежів, до винуватців застосовується фінансова санкція в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок. У разі невчасної сплати акцизного збору платни- ку нараховується пеня в розмірі 120 % річних від облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. | |
Просмотров: 265 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |