Реферат на тему:Міждисциплінарний характер тіньової економіки - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Міждисциплінарний характер тіньової економіки. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки Реформування економіки без застосування науково обґрунтованих економіко-правових методів ризик-менеджменту та економіко-кримінологічного моніторингу організаційно-правових рішень щодо визначення реальних перспектив впровадження тих чи інших концепцій соціально-економічних перетворень у життя призвели до відволікання економіки від її основної мети – виробництва реальних ресурсів, необхідних для життєдіяльності країни. У результаті основні зусилля суспільства сконцентровані не на створенні передумов, необхідних для розвитку виробництва, а суто на перерозподілі створеної раніше власності з метою первісного накопичення приватного капіталу. Використовуючи кредитно-фінансові, інші економічні, правові та організаційно-управлінські технології як інструмент перерозподілу власності, реальний сектор економіки фактично був відрізаний від кредитно-фінансового забезпечення, що призвело до найбільших серед країн СНД втрат за останні роки обсягів ВВП, руйнації виробництва [59, 36], стрімкої деформації продуктивних сил суспільства та стану, коли межа між псевдопідприємницькою діяльністю, розкраданнями, відмиванням і акумуляцією протиправних капіталів та законною фінансово-господарською діяльністю практично стирається. Легальний, псевдолегальний і нелегальний або суто кримінальний обороти великих масивів капіталів протиправного походження супроводжуються різними формами кримінального промислу – псевдоугодами, псевдорозрахунковими операціями, шахрайством з фінансовими ресурсами, їх відмиванням, рекетом, підкупом, шантажем, корупцією, вбивствами на замовлення, тобто зрощенням загально-кримінального злочинного промислу зі злочинністю у сфері економіки і переміщенням центру ваги в бік останньої. Так, кошти, отримані від рекету, наркобізнесу, крадіжок, вбивств на замовлення та інших загальнокримінальних діянь, вкладаються в легальні та псевдолегальні торговельно-посередницькі операції, де вони акумулюються і водночас здійснюється їх відмивання [66; 72; 74; 103; 125], а корупційні та інші корисливі тіньові інтереси набули характеру саморегулятивного відтворення. Що ж таке тіньова економіка? Яка її структура, причини, умови виникнення та механізми відтворення? Всі ці питання потребують осмисленої теоретико-методологічної розробки, оскільки ні в Україні, ні в міжнародній теорії та практиці на ці питання однозначної відповіді немає, а основне – відсутній загальновизнаний уніфікований понятійний апарат, за допомогою якого перед створенням інфраструктури детінізації відносин можна було б відобразити не тільки верхній рівень, а й глибинну структуру різнорівневих та різнопрофільних джерел тіньової економіки. Обґрунтовуючи структуру теорії детінізації економіки, ми показали причини недоцільності розширення предметної сфери кримінології чи інших економічних та правових наук; проблеми, пов’язані зі спробами описати об’єктний, суб’єктний і причинний комплекси тіньової економіки, якщо її штучно включити в предмет кримінології або інші науки; відзначили, що розвиток кримінологічної науки або інших наук, пов’язаних з різними складовими економіки, лежить через “розвиток та інституціоналізацію” [35, 238] нової спеціальної теорії. У цьому контексті слід наголосити на такому висновку Зеленецького В.С.: “Оскільки кожна теорія описує свою предметну область, то специфіка останньої не може не обумовлювати особливості процесу її розвитку” [28, 277]. “Виділена предметна область більш повно описується теорією, і одночасно більш відчутніше виявляється відрив цієї області від інших сторін і відносин реальної дійсності, що не підлягає описуванню в поняттях та законах цієї теорії. Вихід виявляється у створенні теорій, що охоплюють більш широку предметну область” [139, 208]. Таким чином, розробивши спеціальну теорію детінізації економіки і визначивши об’єкт її вивчення, у нас з’являється можливість на підґрунті інтерналізації економічних, організаційно-правових та кримінологічних знань конкретизувати не тільки зміст об’єкта, а й отримати нові гносеологічні знання, категоріальний склад яких знаходиться у прямому співвідношенні з явищами реальної дійсності. Тобто ми отримаємо конкретно-наукову систему знань щодо інтерпретації методів пізнання і моніторингу, залежних від різноманітних джерел тіньової економіки. Справа в тому, що кожна конкретна складова тіньової економіки, кожне конкретне джерело цих складових має свою діалектичну природу, свої технології, специфічний суб’єктний склад, причинно-мотиваційні механізми та криміногенний потенціал, притаманні специфіці відносин тих сфер життєдіяльності, в які проникла тіньова економіка. Однак, щоб встановити цей різноманітний причинно-мотиваційний потенціал з урахуванням специфіки технологічних особливостей сучасних тіньових, у т. ч. і криміногенних процесів у розрізі кожного окремого джерела тіньової економіки, необхідне науково-виважене теоретико-методологічне визначення:– цілісної структури складових елементів тіньової економіки, понятійного і термінологічного апарату, з урахуванням теоретичних засад, напрацьованих у таких науках: кримінологія, економічна теорія, теорія управління, фінансове право, цивільне, кримінальне та адміністративне право, а також використання науково-теоретичних розробок з цих питань в інших галузях науки, що діалектично пов’язані з технологічною специфікою проблем пізнання, моніторингу і протидії різноманітним джерелам феномена “тіньова економіка”; - понятійного апарату, який повинен враховувати теоретичні основи і принципи юридичної техніки і бути придатним для конструювання норм матеріального і процесуального права, що мають утворити організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки; - термінологічного апарату, який має враховувати вітчизняний і світовий досвід розробки проблем, пов’язаних з пізнанням і протидією феномена “тіньова економіка”, відображати діалектичну природу і ключові аспекти визначених у ньому явищ, бути об’єктивізованим і придатним виконувати функції уніфікованого понятійного апарату, стати базовим інструментарієм науково-теоретичного і прикладного дослідження різнорівневих і різнопрофільних джерел тінізації економіки та пов’язаних з ними технологічних проблем детінізації* суспільно-економічних відносин. Література: Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М., 1977. – С. 102 – 103 . Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45. Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с. Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, – 2000. – С. 15. Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39. Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. – С. 8. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М., 1973. – С. 68 – 76. Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. – 311 с. Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності (Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21. Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників // Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23. Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2; Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1. – С. 38. Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С. 68. Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41. Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання // Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М. Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16; Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист. вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия. Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54; Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.: Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120 – 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62 – 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО: Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86 – 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. // Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра» по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика / Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. – 159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9. Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С. 127. Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44. Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с. Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24 Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – С. 34
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (20.06.2014)
Просмотров: 203 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: