Реферат на тему:Логістичний ланцюг ВАТ Бурштинський хлібокомбінат - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Логістичний ланцюг ВАТ Бурштинський хлібокомбінат. Зміст 1 Логістика, її види. Логістичний ланцюг ….………………………………. 2 Загальна характеристика ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат”. Його логістичний ланцюг………………………………………………………………... 3 Удосконалення логістичного ланцюга ВАТ “Бурштинський хлібо-комбінат”…………………………………………………………………………… Список використаної літератури…………………………………………….. 1 Логістика, її види. Логістичний ланцюг Логістика – це комплексна наука, яка тісно пов’язана із маркетингом, економікою та організацією виробництва, фінансами та інше. Вона виникла на основі цих дисциплін і відповідає сучасному рівню їх управління. Поняття логістики на підприємстві охоплює такі сфери діяльності, як постачання, виробництва та збут продукції. Особливе місце належить транспортному господарству підприємства та процесам складування та зберігання продукції. Основним завданням, які вирішує логістика у вказаних сферах діяльності – це забезпечення найменших витрат, пов’язаних із рухом матеріальних ресурсів через вказані сфери діяльності від постачальників через сферу постачання, виробництво і збут до кінцевих споживачів продукції. Логістичний ланцюг (logistical chain) — це лінійно впорядкована кількість фізичних та/чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. У загальному випадку логістичний ланцюг об'єднує виробника та споживача, хоч часто має складну структуру. У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: зовнішню (власне виробництво) і внутрішню (внутрішньовиробничу) логістику; збут продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Ефективність логістичних зв'язків набагато залежить від таких чинників, як інфраструктура підприємства, управління персоналом та його кваліфікація, розвиток технології виробництва, раціональна організація матеріальних, енергетичних та інформаційних потоків. Природно, що успішна дія зазначених чинників можлива за раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства. Логістика постачання охоплює функціональну галузь матеріально-технічного постачання підприємств і включає в себе зовнішнє транспортування матеріалів, їх складування на підприємстві та відповідне переміщення до місця виробничого складування в процесі виготовлення. Логістика постачання забезпечує оформлення, облік і передачу замовлень на матеріальні ресурси. Логістика постачання вирішує завдання: підбір постачальників; вибору каналів постачання матеріалів; розроблення умов взаємодії з постачальниками. Виробнича логістика охоплює функціональну галузь безпосереднього виробництва як процесу виготовлення і включає в себе процеси від початку виробництва до передачі продукції у функціональну галузь збуту, в тому числі внутрішньотранспортні переміщення напівфабрикатів, комплектуючих, тобто всі процеси між операціями постачання та збуту. Виробнича логістика інтегрує в собі також транспортування матеріалів, части, комплектуючих всередині підприємства, між виробничими ділянками, включаючи проміжне складування. Традиційно оптимізація виробництва на підприємстві планується на основі принципу максимального використання виробничих потужностей. Основна мета виробничої логістики полягає в організації у відповідності із замовленнями безперервного технологічного процесу при одночасній мінімізації наявності товарів в процесі виготовлення та затрат на виробництво. Логістика збуту як субсистема логістики підприємства в межах границь системи охоплює процеси переміщення готових виробів від закінчення виготовлення до замовника. Оскільки замовник не завжди є кінцевим споживачем, а між промисловим підприємством та кінцевим споживачем часто діє третя сторона - посередник, розрізняють ще логістику продажу, логістику торгівлі. Логістику збуту називають розподільчою логістикою. Логістика складування. Логістичний процес на складі передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. Об’єктом тут виступає вантажообробка, яка являє собою сукупність операцій по: обліку, контролю і сортуванню вантажів, що надходять на склад; внутріскладському транспортуванню вантажів до місць їхнього проміжного зберігання; установці вантажів на складських стелажах, палетах або площадках; формуванню партій вантажів для відправлення споживачеві. Логістика переробки вантажів полягає в такій організації внутріскладських операцій, при якій загальні витрати виявляються мінімальними. Управління вантажопотоками на складах орієнтоване на: зниження витрат (включаючи витрати вхідного контролю, поліпшення використання площі складу, скорочення переміщення вантажів, зменшення оперативного циклу вантажообігу, скорочення перевезень одиничних вантажів, зменшення місць проміжного збереження, скорочення матеріальних утрат на складі); збільшення оперативного складського простору (забезпечення ритмічності процесу вантажопереробки; координація операцій вантажопереробки, автоматизація операцій складування, підвищення насиченості складу); поліпшення умов праці (підвищення безпеки праці, підвищення комфортності праці, зниження зовнішніх факторів, що впливають, підвищувальну утому персоналу). Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує їх розміщення, збереження, підготовку до споживання і відвантаження споживачам; як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт. Об’єктивна необхідність в спеціальних місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Транспортна логістика охоплює планування, управління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою мінімізації транспортних витрат та витрат часу. Логістична транспортна система відрізняється автоматизацією і системністю. Основне її завдання — забезпечити гнучкість у зміні напрямів руху, високу швидкість переміщення товару, меншу потребу в операційному просторі, дистанційне керування. 2 Загальна характеристика ВАТ“Бурштинський хлібокомбінат”. Його логістичний ланцюг Відкрите акціонерне товариство “Бурштинський хлібокомбінат” засноване Регіональним відділенням фонду державного майна по Івано-Франківській області шляхом перетворення державного підприємства виробничої одиниці “Бурштинський хлібокомбінат” у відкрите акціонерне товариство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “ Про порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства.” ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат” займається виробництвом хлібобулочних виробів та інших товарів народного споживання продовольчої групи, проводить торгівлю товарами народного споживання, здійснює посередницьку інвестиційну діяльність та торгово-закупівельну діяльність (закупка сільськогосподарської продукції, її переробки). Товариство функціонує у відповідності з чинним законодавством та статутом . Метою діяльності товариства є об’єднання капіталу акціонерів та одержання високих прибутків від фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі інтересів акціонерів, економічних та соціальних інтересів трудового колективу товариства. Прибуток товариства утворюється з надходження від господарської діяльності після відшкодування матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються відсотки по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться податки та платежі до бюджету. Чистий прибуток залишається в повному розпорядженні товариства, розподіл якого визначається вищим органом товариства. Як уже зазначалось, логістичним вважається ланцюг, за яким рухаються товарний та інформаційний потоки від постачальника до споживача. В ньому виділяють такі головні ланки: постачальники матеріалів, сировини та напівфабрикатів, склади для зберігання продукції на стадії закупівлі, виробництво товарів, їх збут, включаючи відправлення зі складу готової продукції, споживачі готової продукції. На рисунку1 наведено загальну схему логістичного ланцюга ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат”. Основну сировину Бурштинський хлібокомбінат одержує від ПВКП “Ростімкс” ДАК “Хліб України”, що знаходиться в Івано-Франківську, Калушського комбінату хлібопродуктів, підприємців Стеців, Сенчини в місті Бурштині. Допоміжну сировину – дріжджі одержує від Львівського дріжджового заводу, підприємства ЕНЗИМ, підприємця Сенчини, олію, маргарин – у Берестейському продторгу в м. Івано-Франківськ, у підприємця Леочко в м. Галич, підприємця Сенчина в м. Бурштин, цукор одержує від ВАТ “Бовшів цукор”, яйця закупляє на Рогатинській птахофабриці і птахофабриці “Авангард” с. Загвіздя (Івано-Франківська обл.). Відносиини з постачальниками відмінні, відвантаження продукції проводиться систематично і без проблем. Для ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат” характерно пряме постачання сировини та матеріалів. Для перевезення продукції ВАТ орендує транспортні засоби, однак доцільно було б сформувати власний автопарк, що буде займатися перевезенням готової продукції до споживача. Організувавши транспортно-експедиторську діяльність, підприємство зможе значно зменшити витрати, а крім того в разі простоювання транспорту надавати його в оренду. Воду одержує від Бурштинської ТЕС. Електроенергію постачає Галиченергозбут. ВАТ „Золоте зерно” прямо залежить від постачальників води та електроенергії. Це не можна вважати сприятливим фактором. Протягом 2006 року дані постачальники підвищували ціни на електроенергію та воду, що вплинуло на собівартість продукції. Забезпечення виробництва сировиною та метеріалами відповідної якості, по доступній ціні, у сприятливий час та у певному обсязі – завдання відділу постачання сировини та матеріалів. Контроль за якістю доставленої сировини та матеріалів, якістю технологічних процесів та хлібобулочних виробів, перевірка дотримання Товариством санітарних норм покладено на виробничу лабораторію. Основна діяльність Товариства, пов'язана з виробництвом хлібобулочних виробів здійснюється у хлібобулочному цеху. У 2006 р. виробництво хлібобулочних виробів скоротилося до 664 тон., проте почало вироблятися більше хліба з муки вищого сорту, зросла питома вага булочних виробів у 2,2 рази, розширився їх асортимент. З’явилися такі види хлібобулочних виробів як булка богатирська, булочки харківські, кекс “Ароматний” з корицею, кекс “Маффін” з шоколадом, пиріжки “Малятко”. В таблиці 1 подано асортиментний перелік продукції ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат”. Вказані у даній таблиці ціни на продукцію ВАТ станом на 1.04.2007 рік. Через те, що зросла ціна на дріжджі, маргарин, масло рослинне, дизельне паливо, зменшився об’єм виробництва хлібобулочних виробів і зросли витрати на одну тонну хлібобулочних виробів, підвищилась ціна на хліб. На хлібокомбінаті велику увагу приділяють якості продукції. Всі хлібобулочні вироби виготовляються згідно СИСТЕМИ ЯКОСТІ ISO 9001: 2000. На хлібокомбінаті є 3 печі ФТЛ-2 для виробництва хлібобулочних виробів. Потужність печей 30 тис. хліба виробів в добу. В минулому потужність печей використовувалась на 70-75%. Згодом у зв’язку з зменшенням виробництва хлібобулочних виробів використання потужностей печей значно зменшилась. Із троьхзмінного режиму роботи ВАТ перейшло на роботу в одну зміну (нічну). Щоб зменшились витрати палива ВАТ перейшло на виробництво хлібобулочних виробів на одну піч ФТЛ-2, а котел, який давав пар на булочні вироби виключили, що мало б зменшити витрати палива. Але це не дало бажаного результату. Витрати палива далі були великі ( дизельне паливо на обігрів печей), тому для вирішення цієї проблеми було закуплено 2 електропечі ПЕШ, на яких зараз виробляються хлібобулочні вироби. Це зменшило витрати та вирішило проблему збитковості хлібокомбінату. Механічною службою було переробленo теплотрасу з метою зменшення кубічних метрів приміщення, які підлягають підігріву, щоб зменшити витрати на опалення хлібзаводу. Таблиця 1 - АСОРТИМЕНТНИЙ ПЕРЕЛIК ПРОДУКЦIЇ Найменування виробiв \| Вага одиницi продукцiї, кг \| Термін зберігання, годин \| К-ть штук в лотку \| Оптова ціна без ПДВ за 1 шт., грн.-коп. \| Вiдпускна цiна з ПДВ за 1 шт., грн.-коп. \| Роздрібнацiна за 1шт.в торг. мережі, грн-коп. Хлiб український домашній подовий \| 0,9 \| 36 \| 9 \| 1-24,17 \| 1-49 \| 1-64 Хлiб український домашній подовий упакований в плiвку \| 0,9 \| 72 \| 9 \| 1-40,83 \| 1-69 \| 1-84 Хліб український домашній подовий нарізаний скибками \| 0,9 \| 72 \| 9 \| 1-57,50 \| 1-89 \| 2-10 Хліб пшеничний Іс под. \| 0,65 \| 24 \| 10 та 16 \| 1-20,83 \| 1-45 \| 1-60 Хліб пшеничний Іс под. в упак. \| 0,65 \| 48 \| 10 \| 1-37,50 \| 1-65 \| 1-80 Булка богатирська в/с \| 0,7 \| 24 \| 10 \| 2-13,33 \| 2-56 \| вільна Хліб печерський Ic формовий \| 0,6 \| 24 \| 14 \| 1-68,33 \| 2-02 \| 2-20 Батони "Нива" в/с \| 0,5 \| 24 \| 12 та 18 \| 1-05,83 \| 1-27 \| 1-40 Батони "Нива" в/с в упаковці \| 0,5 \| 48 \| 12 та 18 \| 1-22,50 \| 1-47 \| 1-60 Батони "Нива" в/с нарізані скибками упак. в плівку \| 0,5 \| 48 \| 12 \| 1-39,17 \| 1-67 \| 1-85 Плетінки з маком в/с \| 0,4 \| 24 \| 10 \| 1-40,00 \| 1-68 \| вільна Плетінки з маком в/с в упаковці \| 0,4 \| 48 \| 10 \| 1-56,67 \| 1-88 \| вільна Рогалі козацькі в/с \| 0,3 \| 24 \| 12 \| 1-28,33 \| 1-54 \| вільна Ріжки з повидлом в/с \| 0,25 \| 24 \| 12 \| 1-50,00 \| 1-80 \| вільна Здоба з повидлом в/с \| 0,2 \| 16 \| 18 \| 1-17,50 \| 1-41 \| вільна Булочки харківські в/с \| 0,1 \| 16 \| 28 \| 0-67,50 \| 0-81 \| вільна Кекс “Ароматний” з корицею \| 0,07 \| 7 діб \| 24 \| 1-10 \| 1-32 \| вільна Кекс "Насолода" в/с \| 0,15 \| 2 доби \| 24 \| 1-00 \| 1-20 \| вільна Кекс “Маффін” з шоколадом \| 0,06 \| 7 діб \| 24 \| 1-20 \| 1-44 \| вільна Печиво “Крученики з джемом” вагове \| 1,0 \| 15 діб \| 5 \| 9-20 \| 11-04 \| вільна Рогалики з висівками Іс \| 0,25 \| 24 \| 12 \| 0-94,17 \| 1-13 \| 1-25 Рогалики з висівками Іс в упаковці \| 0,25 \| 48 \| 12 \| 1-10,83 \| 1-33 \| 1-45 Пиріжки “Малятко” з маком в/с \| 0,06 \| 24 \| 36 \| 0-58,33 \| 0-70 \| вільна Пиріжки “Малятко” з сиром в/с \| 0,06 \| 10 \| 36 \| 0-58,33 \| 0-70 \| вільна Калач український в/с в упак. \| 0,7 \| 48 \| 6 \| 3-92,50 \| 4-71 \| вільна Плетінки українські в/с в упак. \| 0,5 \| 48 \| 8 \| 2-85,00 \| 3-42 \| вільна Булки дніпропетровські в/с \| 0,5 \| 24 \| 9 \| 2-92,50 \| 3-51 \| вільна Булки дніпропетровські в/с в упак. \| 0,5 \| 24 \| 9 \| 3-10,00 \| 3-72 \| вільна Плюшки московські в/с \| 0,2 \| 16 \| 12 \| 1-32,50 \| 1-59 \| вільна Плюшки московські в/с в упак. \| 0,2 \| 16 \| 12 \| 1-50,00 \| 1-80 \| вільна До складу допоміжного виробництва входить база виробничого обслуговування, відділ соціального розвитку. На ВАТ відсутнє розвинене складське господарство. Обсяги виробництва на підприємстві невеликі, тому тут наявні два невеликі склади. Використання більшої кількості складів було б для ВАТ недоцільним і несло б додаткові витрати. Склади забезпечують розміщення матеріальних цінностей, їх збереження, підготовку до споживання і відвантаження споживачам. Склад №1 призначений для розвантаження і приймання вантажів, а також їх складування і зберігання. На складі №2 зберігається готова продукція, проходить підготовка готової продукції на замовлення споживачів. ВАТ є підприємством з прямим каналом руху. Так як ринок споживачів є концентрованим, тобто споживачі розміщені в одному регіоні, і обсяг замовлень дає змогу ефективно використовувати транспортні засоби, то наявність каналу нульового рівня для ВАТ є вигідним. Останнім часом знизився обсяг виробництва хлібобулочних виробів. Це пояснюється тим, що зменшилась торгова мережа постачання хлібобулочних виробів, появилися в районі і м. Бурштині приватні пекарні, а більшість населення почала випікати хліб на дому. В Галицькому районі ще випікають хліб селянська спілка с. Яблунів, радгосп “Бовшів”, Більшивцівський хлібзавод, приватна пекарня с. Мединя. Крім того ВАТ постачало хліб Бурштинській ТЕС, яка зараз сама випікає хліб, що зменшило об’єм реалізації продукції на 15%. Через нестачу коштів для проведення капітального ремонту орендованого будинку в м. Галич було звільнено торгову точку, що зменшило товарообіг на 8-10%. та сіл. Основну частину своєї продукції хлібокомбінат реалізує через власну торгову мережу. Станом на 1 січня 2007р. працює 2 фірмові магазини та 3 кіоски. З метою збільшення обсягу реалізації продукції комбінат вивозить хлібобулочні вироби щоп’ятниці на базар, куди приїжджають мешканці прилеглих міст Свою продукцію – хлібобулочні вироби – ВАТ продає у торгових точках міста Бурштин і в селищі Задністрянськ. Частину продукції відпускає приватним підприємцям м. Галича , постачає продукцію і в деякі села району. 3 Удосконалення логістичного ланцюга ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат” Проаналізувавши існуючий на ВАТ “Бурштинський хлібокомбінат” логістичний ланцюг, для його покращення на підприємстві можна запропонувати логістичну концепцію “худе виробництво” ( Lean production ). Сутність внутрішньовиробничої логістичної концепції “худе виробництво” виражається у творчому поєднанні таких основних компонентів: високої якості, невеликого розміру виробничих партій, низького рівня запасів, висококваліфікованого персоналу, гнучких виробничих технологій. Концепція “худе виробництво” потребує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, часу на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші витрати через брак і т.д. Таким чином, ця концепція поєднує в собі переваги масового (великі обсяги виробництва-низька собівартість) і дрібносерійного виробництва (розмаїтість продукції та гнучкість). Основні цілі концепції “худе виробництво” у плані логістики: високі стандарти якості продукції; низькі виробничі витрати; швидке реагування на зміну споживчого попиту; малий час переналагодження устаткування. Ключовими елементами реалізації логістичних цілей в оперативному менеджменті під час використанні цієї концепції є: зменшення підготовчо-заключного часу; невеликий розмір партій виробленої продукції; мала тривалість виробничого періоду; контроль якості всіх процесів; загальне продуктивне забезпечення (підтримка); партнерство з надійними постачальниками; еластичні потокові процеси; “тягнуча” інформаційна система. Зупинимося більш детально на деяких ключових моментах. Велику увагу в концепції “худе виробництво” приділяють загальній виробничій підтримці для того, щоб забезпечити стан безперервної готовності технологічного устаткування, практично виключити можливість його відмови, поліпшити якість його технічного обслуговування і ремонту. Поряд із загальним контролем якості ефективна підтримка дозволяє до мінімуму скоротити запаси незавершеного виробництва (буферні запаси) між виробничо-технологічними ділянками. Велику роль у реалізації цих завдань відіграє підготовка персоналу середньої та нижчої ланки виробничого і логістичного менеджменту. Застосування в системі “худе виробництво” елементів систем KANBAN і “планування потреб/ресурсів” дозволяє істотно знизити рівень запасів і працювати практично з мінімальними страховими запасами без складування матеріальних ресурсів, чому сприяє співробітництво з надійними постачальниками. Кінцевою метою такого партнерства є встановлення тривалих зв’язків з обмеженою кількістю надійних постачальників кожного виду матеріальних ресурсів. У концепції “худого виробництва” постачальники розглядаються як частина власної організації виробничої, маркетингової та логістичної діяльності, яка забезпечує досягнення місії компанії. Такий підхід до постачальників, що практично не вимагає вхідного контролю матеріальних ресурсів, робить їх справжніми партнерами у бізнесі і сприяє інтегруванню постачання в логістичну стратегію фірми. Постачальники матеріальних ресурсів повинні задовольняти такі основні очікування фірми-виробника готової продукції: доставка матеріальних ресурсів повинна здійснюватися відповідно до технології JIT; матеріальні ресурси повинні відповідати усім вимогам стандартів якості; вхідний контроль матеріальних ресурсів потрібно виключити; ціни на матеріальні ресурси повинні бути якомога нижчими з розрахунку тривалих господарських зв’язків у сфері постачань, але ціни не повинні превалювати над якістю матеріальних ресурсів і доставки їх споживачу; продавці матеріальних ресурсів повинні попередньо узгодити зі споживачем проблеми і труднощі, які виникають у їх ділових стосунках; продавці повинні супроводжувати постачання матеріальних ресурсів документацією (сертифікатами), яка підтверджує контроль якості їх виготовлення, або документацією з організації такого контролю у фірми-виробника; продавці повинні допомагати покупцю в проведенні експертиз або адаптації технологій до нових модифікацій матеріальних ресурсів; матеріальні ресурси повинні супроводжуватися відповідними вхідними і вихідними специфікаціями. Велике значення для реалізації концепції “худе виробництво” у внутрішньовиробничій логістичній системі має загальний контроль якості на всіх рівнях виробничого циклу. Як правило, більшість західних фірм використовують під час контролю якості своєї продукції концепцію загального управління якістю і серію стандартів ISO-9000. У процесах виготовлення продукції та управління потоками матеріальних ресурсів у системі “худе виробництво” зазвичай виділяють п’ять складових, які ми позначимо відповідними символами: трансформація (матеріальні ресурси перетворюються в готову продукцію); інспекції (контроль на кожному етапі виробничого циклу); транспортування (матеріальних ресурсів, запасів незавершеного виробництва і готової продукції); складування (матеріальних ресурсів, запасів незавершеного виробництва і готової продукції); затримки (у виробничому циклі). Логістичне управління цими компонентами потрібно спрямувати на реалізацію цілей систем “худого виробництва”. У цьому аспекті необхідними елементами є трансформація і транспортування; інспекції якості потрібно проводити якомога рідше (відповідно до концепції загального управління якістю), а елементи “складування” і “затримки” взагалі виключити. Іншими словами, необхідно усунути зайві операції, що є девізом концепції “худого виробництва”. Список використаної літератури Кальченко А.Г. Логістика: Навч, посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 148с. Крикавський Є.Логістика підприємства: Навч. посібник. – Львів, Державний Університет "Львівська політехніка", 1996. – 160с Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 227с. Полянська А.С., Галюк І.Б. Логістика: Практикум. – Ів.-Франківськ: Факел, 2006. – 102с.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (16.06.2014)
Просмотров: 543 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: