Понедельник, 27.01.2025, 04:28
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Економічні теми

Реферат на тему: Кредитування індивідуальних позичальників
Реферат на тему: Кредитування індивідуальних позичальників.

Визначення термінів
Споживчий кредит (надалі — кредит) — кошти, які надаються Банком громадянам України (надалі — громадянам) під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.
Позичальник — громадянин України, який отримав кредит від установи Ощадбанку на умовах, передбачених кредитним договором.
Застава — спосіб забезпечення виконання зобов'язання за якого, у разі невиконання позичальником забезпеченого заставою зобов'язання, установа Ощадбанку, яка надала кредит, набуває право отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами шляхом відчуження в порядку, визначеному законом або угодою (договором).
Заклад — вид застави рухомого майна, за якої майно, що становить предмет застави, передається заставодавцем у володіння установи Ощадбанку, яка надала кредит.
Заставодавець — особа, яка передає своє майно в заставу. Заставодавцем може виступати як позичальник за основним зобов'язанням, так і третя особа (майновий поручитель — фізична або юридична особа). Заставодержатель — установа Ощадбанку, яка приймає в заставу майно заставодавця з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Оціночна вартість заставленого майна — ціна запропонованого в заставу (заклад) майна, за яку можна було б швидко реалізувати це майно на ринку, визначена постійно діючою комісією з оцінки заставленого майна або незалежними експертами, та з якою погодився позичальник.
Платоспроможність — здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.
Прострочена заборгованість — заборгованість, за якою строк погашення чи повернення кредиту або відсотків за ним, передбачений договірними умовами, вже минув.
Загальні положення
Установи Ощадного банку України надають кредити повнолітнім дієздатним, громадянам України, які мають постійне джерело доходу. При наданні кредиту перевага надається громадянам, які одержують заробітну плату, пенсію та інші грошові доходи через установи Ощадбанку.
Основні напрямки кредитної та процентної політики визначаються Ощадним банком України, у межах яких встановлюються:*
повноваження кредитних комітетів при прийнятті остаточного рішення щодо надання кредиту;*
мінімальні процентні ставки за кредитами;*
строки користування кредитом.
В окремих випадках Ощадбанком можуть впроваджуватись особливі умови кредитування за деякими видами кредитів та категоріями позичальників.
Установи банку здійснюють видачу кредитів населенню:*
в межах кредитних ресурсів, які мобілізуються на місцях, а також купуються в інших установах Ощадбанку;*
в межах ліміту встановленого облуправлінню на здійснення кредитування фізичних осіб;*
при формуванні обов'язкових резервів по залучених ресурсах.
Всі кредити громадянам надаються у національній валюті України.
Кредити надаються громадянам на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів, житла, реконструкцію та ремонт тощо) та на нагальні потреби лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).
Кредити на споживчі цілі можуть надаватись строком до 1 року (короткострокові кредити) та понад 1 рік (довгострокові кредити). Кредити на нагальні потреби можуть надаватись строком до 1 року.
У кредитному договорі обов'язково вказується ціль кредиту.
Строки користування кредитами встановлюються Банком залежно від наявності кредитних ресурсів, об'єкта кредитування, розміру кредиту, платоспроможності та фінансового стану позичальника.
Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою (закладом) майна або виробів із дорогоцінних металів (за наявності у регіональних управлінь відповідних дозволів та ліцензій). Прийняті в забезпечення повернення кредиту будь-яке рухоме майно або вироби із дорогоцінних металів мають передаватись заставодавцем у володіння Банку на строк дії кредитного договору (тобто передаватись в заклад). Забезпеченням при короткостроковому кредитуванні можуть бути:*
при наданні кредитів у сумі до 3 тис. грн. — ліквідне рухоме та нерухоме майно, вироби із дорогоцінних металів;*
при наданні кредиті у сумі понад 3 тис. — виключно нерухоме майно або вироби із дорогоцінних металів. Довгострокові кредити надаються виключно під заставу нерухомого майна або закладу виробів із дорогоцінних металів (за наявності у регіональних управлінь відповідних дозволів та ліцензій).
Якщо кредит (короткостроковий або довгостроковий) надається для будівництва чи придбання у власність нерухомого майна, то його забезпеченням має бути договір застави іншого нерухомого майна. Після набуття позичальником права власності (після закінчення будівництва) замість Договору застави іншого майна або в додаток до нього на вимогу Банку може укладатися договір застави придбаного (збудованого) об'єкта згідно із загальноприйнятою процедурою.
Предмет застави (закладу) повинен належати на правах власності позичальнику або майновому поручителю і бути вільним від інших зобов'язань. У разі, якщо предметом застави є нерухомість або закладу — транспортний засіб, які були придбані в період шлюбу та знаходяться у спільній сумісній власності подружжя, заставодавець повинен надати установі Банку нотаріально оформлену письмову згоду своєї дружини (чоловіка) на передачу майна, що знаходиться у спільній сімейній власності подружжя в заставу (заклад).
Застава (заклад) оформляється договором застави (закладу) в письмовій формі. Заставодавцем може бути як сам позичальник, так і третя особа — майновий поручитель. Нерухоме майно, що є предметом застави і залишається у володінні заставодавця, має бути застрахованим. Банк має право вимагати від заставодавця застрахувати це майно на свою користь. Страхування майна здійснюється шляхом укладання Договору страхування із страховою компанією за рахунок заставодавця на суму, не меншу від суми зобов'язань, що забезпечуються цим майном, з урахуванням можливих витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на заставлене майно та його реалізацію. Страхування майна здійснюється за оцінкою його вартості, яка була узгоджена сторонами при прийманні майна під заставу.
У разі якщо предметом застави є нерухоме майно або закладу — транспортний засіб, договір застави (закладу) повинен бути нотаріально засвідчений (нерухомість — за місцезнаходженням, транспортні засоби — за місцем реєстрації).
Накладання заборони на відчуження та повторну заставу .нерухомого майна здійснюється державним нотаріусом за місцезнаходженням цього майна.
Прийняті під заклад рухоме майно та вироби із дорогоцінних металів передаються Банку на схов. Видача позичальнику із схову прийнятих від нього цінностей проводиться Банком тільки після виконання всіх умов кредитного договору.
За згодою Банку заставодавець має право зробити заміну предмета застави або закладу за умови, що ліквідність нового предмета застави (закладу) буде не меншою від попереднього предмета застави (закладу).
Розміри кредитів, що надаються громадянами України, обмежуються: платоспроможністю позичальника, його можливістю повністю та у встановлений строк повернути отриманий кредит. Оцінка платоспроможності позичальника здійснюється шляхом визначення коефіцієнта платоспроможності позичальника, виходячи із його щомісячних - доходів та витрат. У разі, якщо доходи позичальника є складовою частиною сімейного бюджету, то розрахунок платоспроможності позичальника має здійснюватись на основі доходів позичальника та сімейних витрату.
При наявності спільної згоди подружжя погашати кредит із доходів сім'ї, коефіцієнт платоспроможності може визначатись, виходячи із розміру доходів та витрат сім'ї. У такому випадку додатковим забезпеченням по кредиту має виступати договір поруки між Банком, позичальником та поручителем — чоловіком (дружиною) позичальника, доходи якого враховувались при визначенні платоспроможності позичальника. Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов'язковим.
Позичальник повинен надати установі Банку письмовий розрахунок, вказавши в ньому реальні джерела погашення боргу.
У разі, коли розмір кредиту перевищує розмір повноважень кредитного комітету установи Банку, остаточне рішення щодо надання кредиту приймається кредитним комітетом, в повноваженнях якого цей розмір знаходиться. Кредит надається в безготівковій формі та готівкою.
Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою Банку у відповідності до методики розрахунку процентної ставки за кредитами.
У виключних випадках установа Ощадбанку може встановити для клієнта процентну ставку, що нижче ніж розрахункова ставка за умови, що недоотримуваний Банком в цьому випадку доход буде компенсовано за рахунок підвищення процентних ставок для інших клієнтів.
Для одержання кредиту позичальник укладає з Банком кредитний договір, в якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права, обов'язок і відповідальність кожної із сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) з позичальником або майновим поручителем — фізичною або юридичною особою. У разі зміни протягом дії кредитного договору процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни будь-якого пункту або поя-ви ліквідації пунктів у кредитному договорі укладається додаткова угода, що є невід'ємною частиною кредитного договору. У разі необхідності укладаються додатки до договору застави (закладу), які є невід'ємними частинами договору застави (закладу).
Кредитний договір, а також всі додаткові угоди, що укладалися до нього, повинні зберігатись у сховищі Банку. Протягом часу дії кредитного договору Банк має право змінювати рівень процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики Банку, від попиту та пропозицій на кредитні ресурси тощо. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в кредитному договорі.
У разі неукладення позичальником додаткової угоди з Банком про зміну процентної ставки у встановлений термін кредитний договір втрачає чинність і вважається розірваним.
Рішення про надання кредиту приймається кредитним комітетом установи Банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який повинен враховувати висновки з цього питання служби безпеки та юридичної служби. Новий кредит надається лише за умови повної сплати заборгованості за раніше одержаними кредитами або при наявності додаткового ліквідного майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів.
Порядок оформлення та видачі кредиту
Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору позичальник подає до установи Банку необхідні документи.
Рішення про видачу кредиту (надання відстрочки погашення платежів пролонгацію строку дії кредитного договору), незалежно від його розміру, приймається колегіальне на засіданні кредитного комітету, згідно з положенням про нього і оформлюється протоколом.
Протоколи кредитного комітету разом з висновками відповідних служб установи Банку зберігаються у секретаря кредитного комітету в окремій справі. Витяги з протоколів щодо конкретного позичальника та копії висновків служб Банку зберігаються у кредитного працівника в кредитних справах.
Кредитний договір підписується керівником установи Банку. Оформлення кредитного договору, договору застави (закладу) здійснюється кредитним працівником Банку спільно з працівником юридичного відділу (при цьому кредитний договір візується начальниками кредитного та юридичного відділів, а при відсутності керівника — кредитним працівником або працівником юридичного відділу). Працівник юридичного відділу забезпечує оформлення договору застави у myranivra
Операції по видачі та погашенню кредиту здійснюються операційним відділом Банку, а ведення позичкових особових рахунків позичальників — відповідальним працівником бухгалтерії. Кредитний працівник, отримавши всі необхідні документи для розгляду на кредитному комітеті:
а) переконується в особистості позичальника;
б) перевіряє правильність оформлення всіх наданих документів і разом з представниками служби безпеки перевіряє достовірність даних, що наведені в анкеті позичальника;
в) на підставі письмового повідомлення або витягу з автоматизованої бази даних переконується в тому, що позичальник не має заборгованості за іншими кредитами (не виступає поручителем за іншими зобов'язаннями) та не допускав порушень правил кредитування в минулому;
г) якщо в установі Банку немає служби безпеки, перевіряє правильність оформлення довідки з місця роботи про заробітну плату або інші документи, що підтверджують доходи, і робить про це відповідний напис на довідці, ставить свій підпис і дату;
д) відповідно до положення Ощадбанку "Про фінансовий стан позичальника" визначає фінансовий стан позичальника і відповідно до методики визначення платоспроможності позичальника оцінює його платоспроможність;
е) разом з постійно діючою комісією з оцінки майна або з допомогою експерта бере участь у перевірці справжності, якості та визначенні реальної вартості майна, цінностей, що приймаються в заставу (заклад), а також додаткового ліквідного майна позичальника, що може враховуватись при визначенні його платоспроможності у відповідності з методикою. При прийнятті в заставу нерухомості перевіряє дійсність пред'явлених страхових полісів (якщо майно вже застраховано позичальником) та документів, що посвідчують право власності, при прийнятті в заставу житла перевіряє відсутність прописаних неповнолітніх дітей. Витрати, пов'язані з оцінкою застави (закладу), експертом відшкодовуються за рахунок позичальника;
є) на підставі даних, наведених в анкеті позичальника, аналізу фінансового стану та платоспроможності позичальника, джерел погашення боргу, ліквідності майна, що пропонується у заставу (заклад), робить висновки про надання кредиту і передає їх для подальшого розгляду юридичному відділу та службі безпеки, а при їх відсутності — відповідним службам регіонального управління Ощадбанку;
ж) повний пакет документів разом з висновками, погодженими з юридичною службою і службою безпеки, передає на розгляд кредитного комітету.
За умови позитивного рішення кредитного комітету щодо надання кредиту кредитний працівник:—
приймає у позичальника відповідний страховий поліс або договір страхування заставленого майна на користь Банку для зберігання його в установі Банку або додатково вимагає від позичальника оформлення договору страхування нерухомого майна, яке надається у заставу, на користь Банку на строк дії кредитної угоди;—
погоджує з позичальником порядок погашення кредиту та сплати процентів за ним, а також інші питання, пов'язані з виконанням умов кредитного договору;—
встановлює суму щомісячного внеску в рахунок погашення кредиту та сплати процентів за ним, робить розрахунок загальної суми за користування кредитом та ознайомлює з ним позичальника, інформує позичальника про відповідність за невиконання взятих зобов'язань, що той бере на себе;—
оформлює разом з позичальником кредитний договір (у 2-х примірниках: по одному в сховище та позичальнику. Кредитний працівник працює з копією) та договір застави (у 3-х примірниках: один — у сховище, один — позичальнику, один — нотаріусу) або закладу (у 2-х примірниках: один — у сховище, один — позичальнику). Кредитний працівник працює з копією. За необхідністю кількість примірників договорів може бути збільшена. У разі, якщо визначення платоспроможності позичальника здійснювалось на підставі спільних доходів сім'ї, оформлює договір поруки (у 3-х примірниках по одному для кожної із сторін) між Банком, позичальником та поручителем — чоловіком (дружиною) позичальника, доходи якого враховувались при визначенні платоспроможності);—
заповнює другу половину заяви — розпорядження на видачу кредиту, в якому вказує суму та спосіб видачі кредиту (у разі безготівкового перерахування вказує реквізити підприємства, установи, організації, куди мають бути перераховані кошти);—
підписує розпорядження особисто, у керівника та головного бухгалтера Банку;—
реєструє кредитний договір в журналі реєстрації та надає розпорядження бухгалтерії (у 2-х примірниках) взяти на облік всі документи, що підлягають внесенню у сховище. Про отримання документів відповідальний працівник бухгалтерії ставить свій підпис на одному примірнику розпорядження, який кредитний працівник залишає у себе;—
передає позичальнику, майновому поручителю належні їм примірники договорів;—
заповнює акт передачі майна у заклад і передає на підпис позичальнику та керівнику установи Банку.
Відповідальний працівник бухгалтерії:
а) переконується в особистості позичальника, перевіряє наявність та повноту документів, що вказані у реєстрі, підпис керівника установи Банку, розписується у реєстрі, відокремлює заяву від розпорядження та повертає її кредитному працівнику;
б) реєструє позичальника в книзі реєстрації контрагентів та присвоює йому код контрагента, якщо він ще не проходив цю реєстрацію;
в) відкриває позичальнику особові рахунки, в яких вказуються всі реквізити відповідно до передбачених параметрів аналітичного обліку. Відповідальний працівник бухгалтерії несе персональну відповідальність за правильність запису реквізитів та відповідність останніх параметрів аналітичного обліку. Особові рахунки можуть вестися як на паперових картках, так і на електронних носіях;
г) поставляє номери особових рахунків (по основному боргу та по процентах) позичальника на кредитному договорі та заяві на видачу кредиту;
д) приймає від позичальника акт передачі майна у заклад і відкриває картку на прийняті під заставу (заклад) майно, цінності або цінні папери;
е) на суму, що видається готівкою, складає видатковий ордер згідно з додатком 29 до Інструкції Національного банку № 1;
є) при одержанні кредиту розрахунковим чеком виписує розрахунковий чек на відповідну суму; ж) при безготівковому перерахуванні коштів на підставі розпорядження складає платіжне доручення у 2-х примірниках;
з) при видачі кредиту під заставу або майнове поручительство оформлює операцію по прийманню договору страхування заставленого майна на користь Банку. Операція приймання оформляється квитанцією ф. 31; й) складає приходні позабалансові ордери, оприбутковує на відповідні позабалансові рахунки кредитний договір, договір застави (закладу), договір страхування, договір поруки для зберігання у сховищі. Договір застави (закладу) обліковується у сумі, що вказана в договорі, а договір страхування, поруки та кредитний договір — в умовній оцінці 1 (одна) гривня кожний;
і) розпорядження прикладає до видаткового касового ордера, платіжного доручення або корінця розрахункового чека;
ї) оформлене платіжне доручення передає для перерахування;
й) видатковий касовий ордер (або чек з прибутковим ордером) разом з паспортом позичальника, позабалансові ордери та документи, що підлягають зберіганню у сховищі, передає внутрішнім порядком в касовий вузол.
Касир касового вузла
При видачі кредиту готівкою:
а) звіряє підпис відповідального бухгалтерського працівника на касових документах із зразками підписів, що зберігаються у нього;
б) переконується в особистості позичальника;
в) пропонує позичальникові поставити підпис у видатковому ордері;
г) підписує видатковий ордер;
д) видає позичальникові готівку та повертає паспорт. При видачі кредиту розрахунковим чеком:
а) переконується в особистості позичальника;
б) перевіряє правильність заповнення розрахункового чека та підписує його;
в) пропонує позичальникові поставити підпис на корінці чека та віддаляє корінець від розрахункового чека;
г) приймає плату за чек, підписує ордери на прийняття плати, ставить печатку на другому примірнику (перший примірник приходного ордера з підписом позичальника залишає у себе, а другий примірник передає позичальникові разом з чеком).
Документи, що підлягають збереженню в сховищі установи Банку, передаються до сховища в кінці операційного дня.
Всі документи, пов'язані з видачею і погашенням короткострокових та довгострокових кредитів (за винятком перших примірників кредитного договору, додаткових угод, договорів застави (закладу), страхування, поруки, зберігаються у справах, що відкриті для кожного позичальника. На кожний кредит відкривається окрема кредитна справа. Відповідальність за ведення справ несе кредитний працівник, який повинен датувати відкриття справ (з особистим написом про це і підписом), вести опис документів. Справи повинні зберігатись окремо в спеціальних сталевих шафах.
Кредитний працівник для обліку наданих кредитів веде журнал їх реєстрації відповідно до вказівок Національного банку України № 12007/169 від 22.12.94. У цьому журналі необхідно також вказати дату надання кредиту, відмітку про його погашення та виконання позичальником своїх зобов'язань.
Загальна відповідальність за дотримання правил оформлення, видачі та своєчасне погашення кредитів покладається на керівника, головного бухгалтера та кредитного працівника установи Банку.
Пролонгація кредитного договору та відстрочення розстрочення платежів по кредиту
Протягом дії кредитного договору установи Банку можуть надавати позичальнику за його клопотанням відстрочку та/або розстрочку погашення окремих (часткових) платежів по кредиту в межах строку користування кредитом, визначеного кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення.
Відстрочення та розстрочення Банком окремих платежів за кредитом дозволяється у разі, якщо протягом дії кредитного договору у позичальника виникли тимчасові фінансові труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі по кредиту у строки, передбачені кредитним договором чи графіком. Позичальник має подати до Банку відповідне клопотання не менше ніж за 7 днів до строку здійснення чергового платежу за кредитним договором.
Банк може перенести строки погашення окремих платежів по короткостроковому кредиту, які не забезпечуються своєчасним поверненням, на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом, передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту строків.
Відстрочка та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.
При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним договором, установи Банку повинні враховувати можливості клієнта мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки пролонгованих позичок). Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий строк погашення кредиту, визначений кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи Банку, що надавала кредит.
Порядок погашення кредиту, нарахування та сплати відсотків за користування ним
Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором. Відсотки нараховуються відповідальним працівником бухгалтерії, який веде особові рахунки.
В окремих випадках установи Банку можуть встановлювати порядок сплати відсотків за кредит регресом платежу (тобто сума відсотків за користування кредитом розподіляється і сплачується рівними частинами протягом дії кредитного договору.
Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним договором. Погашення основного боргу за короткостроковим кредитом здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами, починаючи з наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня підписання кредитного договору.
Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з будь-якого дня першого місяця після закінчення встановленого строку освоєння кредиту.
Банк може дозволити позичальнику сплачувати платежі по основному боргу нерівними частинами. У цьому випадку до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з Банком. Графік є невід'ємною частиною кредитного договору.
Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це Банк за два тижні.
Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись позичальниками через установи Банку готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем роботи або органу, що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник — роз'яснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи Банку, що надала кредит, або на їх рахунок.
У разі вибору позичальником способу погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати (пенсії) кредитний працівник направляє його заяву за місцем роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.
Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі разового доручення вкладника або його доручення на тривале перерахування платежів.
У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа Банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором нарахування пені, припинення кредитних відносин, пред'явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості Банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.
При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.
У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами кредитний комітет установи Банку може визнати цю заборгованість сумнівною.) Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів здійснюються на позабалансових рахунках. (Рішення кредитного комітету про визначення заборгованості сумнівною оформляється протоколом.
Після сплати всього боргу за кредитом і запису в картці особового рахунку останнього платежу бухгалтер надає картки особових рахунків позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить свій підпис і дату.
Кредитний працівник, перевіривши розрахунки, робить напис "Вірно", ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою Банку, одержує у сховищі кредитний договір, договір застави (закладу) і договір страхування та в кінці року передає на зберігання в поточний архів.
Контроль за сплатою позичальником платежів за кредитним договором
Кредитний працівник складає кредитний календар, який складається за всіма кредитними угодами, що знаходяться у його кредитному портфелі. Не пізніше ніж за 7 днів до дати сплати платежів за кредитом або процентів кредитний працівник шляхом проведення телефонної бесіди, особистої зустрічі або письмово має нагадати позичальнику про необхідність внесення ним платежів до Банку.
Якщо у позичальника з об'єктивних причин виникли тимчасові фінансові труднощі, які можуть призвести до порушення графіка сплати платежів за кредитним договором, Банк за його клопотанням може розглянути питання про перенесення окремих платежів по кредиту в межах строку користування кредитом, визначеного кредитною угодою або пролонгацію кредитного договору.
При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.
Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника, передбачені розділом 10-м цього положення.
Контроль за цільовим використанням кредиту
У процесі кредитування Банк здійснює контроль за цільовим використанням наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.
Відповідно до строків, встановлених кредитними договорами, позичальники надають Банку документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту:—
по будівництву, ремонту і реконструкції— акти приймальних комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням оціночної (кошторисної) вартості або звіт про використання коштів по кредиту з пред'явленням відправних документів (рахунки, квитанції, чеки торговельних організацій і т. ін.);—
на купівлю об'єктів — договори купівлі-продажу та документи, що підтверджують право власності на придбаний об'єкт;—
по інших кредитах — документи, що підтверджують цільове використання кредиту.
За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів, обов'язково проводяться перевірки цільового використання на місцях силами кредитних працівників, а при необхідності — інших спеціалістів. Перевіряються передбачена документація, відповідність об'єктів, що будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягу, який зазначено у звітах про використання коштів по кредиту, і т. ін.
Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового використання наданих кредитів, наданих на будівництво, реконструкцію та ремонт. План складається з таким розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.
Перевірка освоєння та цільового використання кредитів на будівництво, реконструкцію та ремонт оформляється актом, який підписується перевіряючою комісією та позичальником (у разі відмови позичальника підписати акт про нецільове використання кредиту або його частини акт підписується представником місцевого органу влади).
У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки, сплачені за товари, не пов'язані з прямим призначенням кредиту, є підставою для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих йому коштів.
По кредитах, наданих на купівлю нерухомості кредитний працівник повинен:—
перевірити наявність договору купівлі-продажу та документів, що підтверджують право власності на об'єкт;—
переконатись, що адреса об'єкта, яка вказана у договорі купівлі-продажу, відповідає адресі, зазначеній у документі на право власності та у довідці бюро технічної інвентаризації.
Контроль за кредитами та інші цілі, в тому числі, за кредитами на нагальні потреби, може здійснюватись шляхом перевірки документів, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту (у разі необхідності — шляхом виїзду до позичальника).
При встановленні фактів пред'явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі коштів по кредиту, Банк передає матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.
Контроль за фінансовим станом позичальника
Контроль за фінансовим станом позичальника здійснюється щоквартально у відповідності з вимогами Національного банку України та Положенням Ощадбанку "Про оцінку фінансового стану позичальника".
Контроль за заставленим майном
Контроль за заставленим нерухомим майном здійснюється інспекційною комісією щоквартально у відповідності з Положенням про інспекційні перевірки заставленого майна, затвердженого постановою Правління Ощадбанку № 28 від 27.05.99:—
при погіршенні фінансового стану позичальника — щомісячно, а в разі загрози виникнення простроченої заборгованості — в строк не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати винесення заборгованості на рахунок прострочених кредитів;—
при кожній пролонгації кредиту.
Інспекційна перевірка заставленого нерухомого майна проводиться згідно з Положенням про інспекційні перевірки заставленого майна затвердженого 27 травня 1999 року № 28.
Висновки інспекційної комісії щодо зниження ліквідності заставленого майна є підставою для переведення кредиту до більш ризикової групи або перегляду вартості заставленого майна у відповідності до ринкових цін.
Робота з нестандартними кредитами
При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи Банку зобов'язані без затримки вживати заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.
Відповідальність за своєчасне вжиття заходів по поверненню боргів несуть керівники установ Банку, які видали даний кредит.
Спори між Банком і боржником — фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.
Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:
1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів;
2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника. Одночасно установа Банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
При простроченні сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа Банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу Банку.
Оригінали документів можуть бути представлені суду за його вимогою лише для огляду.
Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника в погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідомо, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установи Ощадного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ?
У разі смерті позичальника Банк повинен звернутись до спадкоємців позичальника, які прийняли спадщину, або до державної нотаріальної контори в порядку та строки, визначені ст. 557 ЦПК України.
За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи Ощадного банку несуть відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.
За рухом справ, переданих судовим органам, органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи Банку повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які перехо-вуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову Банку.
При розгляді справ у судах установи Банку зобов'язані брати участь у засіданнях через своїх представників як позивачі.
У випадках незадоволення судом поданих позовів установи Банку зобов'язані оскаржити ці рішення в строки, передбачені чинним законодавством, а також надіслати вищестоящим установам Банку копії всіх рішень по відхилених позовах.
Одержані установами Банку виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям в порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчі листи та виконавчі написи подаються до стягнення негайно. Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в Банк та ін.) несуть керівники установ Банку, юрисконсульти та кредитні працівники.
Нагляд за станом цієї роботи в установах Банку та надання консультацій з питань, пов'язаних із стягненням боргів, покладається на начальників регіональних управлінь Банку.
При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) Банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).
Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства.
Із суми виручених коштів погашається борг за відсотками та кредитом, а також відшкодовуються витрати по стягненню заборгованості та пені. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю. Якщо вирученої від реалізації застави (закладу) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, Банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави
Валютні операції та міжнародні кредитно-розрахункові відносини Банку з населенням
Режим рахунків в іноземній валюті фізичних осіб
На вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента зараховуються:—
готівкова валюта;—
валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті у іншому уповноваженому Банку України.
З вкладного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи за його дорученням проводяться операції (при закритті рахунку):—
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.
На вкладний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента зараховуються:—
готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну (в митній декларації робиться відмітка уповноваженого Банку України про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок);—
валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому Банку.
З вкладного рахунку в іноземній валюті фізичної особи-не-резидента за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції (при закритті рахунку):—
перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів;—
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому Банку України.
На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:—
готівкова валюта;—
валюта за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку згідно з чинним законодавством України;—
валюта за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;—
валюта, переказана з-за кордону на ім'я власника рахунку через уповноважені банки України;—
валюта, одержана з-за кордону від юридичної особи-нерезидента як оплата праці, премії, призи, авторські гонорари;—
валюта за іменними платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку;—
валюта за платіжними документами, ввезеними з-за кордону власником рахунку і зареєстрованими митною службою при в'їзді в Україну;—
валюта, перерахована власнику рахунку за дорученням юридичної особи-нерезидента через юридичну особу-резидента (посередника) на підставі укладених міжнародних угод (контрактів, договорів), якими передбачено отримання резидентами України гонорарів, премій, призів та інших виплат від нерезидентів з-за кордону за використання їх творів, винаходів, відкриттів тощо згідно з чинним законодавством України;—
валюта, перерахована в межах України іншою фізичною особою (резидентом чи нерезидентом) з власного поточного рахунку в іноземній валюті.
З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи за його дорученням проводяться такі операції: а) в іноземній валюті:—
перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів;—
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України, що встановлюється Національним банком України);—
виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
перерахування у межах України на рахунок іншої фізичної особи — громадянина України — резидента;—
перерахування на власний поточний рахунок в іншому уповноваженому банку України чи вкладний рахунок;—
продаж на міжбанківському валютному ринку України для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті; б) у грошовій одиниці України:—
виплата готівкою в грошовій одиниці України (при здійсненні операції продажу іноземної валюти уповноваженому Банку України використовується курс Національного банку України);—
перерахування коштів для сплати юридичній особі за продаж товару чи надання послуг на території України (при здійсненні операції продажу іноземної валюти використовується курс Національного банку України). На поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента зараховуються:—
валюта, перерахована з-за кордону на ім'я власника рахунку через уповноважені Банки України;—
готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну (в митній декларації робиться відмітка уповноваженого Банку України про зарахування іноземної валюти на рахунок);—
валюта за платіжними документами, ввезена на територію України власником рахунку і зареєстрована митною службою при в'їзді в Україну (в митній декларації робиться відмітка уповноваженого Банку України про зарахування іноземної валюти на рахунок, а копія митної декларації залишається в уповноваженому Банку);—
валюта за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку в порядку, встановленому чинним законодавством України;—
валюта за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;—
валюта, одержана в Україні як оплата праці, премії, призи, авторські гонорари згідно з чинним законодавством України;—
валюта, що перерахована у межах України іншою фізичною особою-нерезидентом з власного поточного рахунку в іноземній валюті;—
кошти, що були раніше зняті власником з рахунку і невикористані або не повністю використані.
З поточного рахунку в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції:
а) в іноземній валюті:—
перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів;—
виплата готівкою (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
виплата платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України);—
перерахування на власний поточний рахунок чи вкладний рахунок в іншому уповноваженому банку України;—
перерахування в межах України на поточний рахунок іншої фізичної особи-резидента чи нерезидента;—
перерахування фізичною особою-нерезидентом на рахунок юридичної особи-резидента як інвестиція згідно з чинним законодавством України;
б) у грошовій одиниці України:—
виплата готівкою в грошовій одиниці України (при здійсненні операції продажу іноземної валюти уповноваженому банку України використовується курс Національного банку України);—
перерахування коштів для сплати юридичній особі за продаж товару чи надання послуг на території України (при здійсненні операції продажу іноземної валюти використовується курс Національного банку України);—
інвестування.
Порядок переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коцгїгів фізичних осіб-резидентів та нерезидентів.
З метою забезпечення майнових прав громадян щодо розпорядження власними коштами Національним банком України встановлено такі правила переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів.
Переказ іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів і нерезидентів дозволяється в таких випадках:
1. Допомоги родичам (чоловіку/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам та братам), які проживають за межами України.
2. Сплати добровільно аліментів на утримання дітей і непрацездатних батьків.
3. Здійснення платежів, пов'язаних із смертю (транспортні витрати та витрати на поховання).
4. Здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат за державне мито за справами, що розглядаються цими органами.
5. Отримання спадкоємних коштів і коштів від реалізації спадщини та належного нерезиденту майна в Україні.
6. Сплати іноземної валюти на ім'я юридичної особи-нерезидента за лікування, навчання, участь у конференціях та сплати страхових і членських внесків, придбання науково-методичної літератури та передплатних видань.
7. Сплати іноземної валюти за оформлення документів на працевлаштування за наявності міжурядових угод.
8. Оплати фізичною особою-резидентом товару іноземній фірмі за імпортним контрактом (договором, інвойсом) для власного споживання.
9. Перерахування власником рахунку коштів в іноземній валюті з цього рахунку при виїзді за кордон на постійне місце проживання.
10. Перерахування нерезидентом прибутків, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій в Україну, коштів, отриманих у вигляді оплати праці, премій, пенсій, гонорарів, нарахованих відсотків на залишок коштів на рахунку, відкритому у Банку України, а також іноземної валюти, ввезеної (переказаної) в Україну у встановленому чинним законодавством порядку.
Переказ іноземної валюти за кордон фізичною особою-нерезидентом на цілі, передбачені Правилами, здійснюється через уповноважений Банк за наявністю документів, які свідчать про джерела її походження (копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому Банку).
Переказ отриманих фізичною особою-нерезидентом спадкоємних коштів і коштів від реалізації спадщини та належного нерезиденту майна в Україні здійснюється уповноваженим Банком за наявністю документів, які свідчать про отримання спадщини, а також при здійсненні уповноваженим Банком конвертації особистих коштів цієї особи в грошовій одиниці Україні в іноземну валюту з рахунку цієї особи (копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому банку).
Переказ за кордон прибутків, одержаних на законних підставах фізичною особою-нерезидентом внаслідок інвестицій в Україну, здійснюється з валютного рахунку після сплати нерезидентом податків та інших платежів.
Встановлюються такі Правила переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб-резидентів.
Переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам-резидентам (чоловіку/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам та братам), які тимчасово виїхали з України на навчання та в приватних справах, здійснюється через уповноважений Банк:—
з валютного рахунку цієї особи;—
у сумі не більш ніж 500 доларів США на місяць чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;—
загальна сума не може перевищувати 4000 доларів США на рік чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.
Копії підтверджуючих документів про родинні стосунки лишаються в уповноваженому Банку.
Переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам-нерезидентам (чоловіку/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам та братам), які постійно проживають за кордоном, здійснюється через уповноважений Банк:—
з валютного рахунку цієї особи;—
у сумі не більш ніж 500 доларів США на місяць чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті;—
загальна сума не може перевищувати 2000 доларів США на рік чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.
Копії підтверджуючих документів про родинні стосунки лишаються в уповноваженому Банку.
Переказ фізичною особою-резидентом допомоги родичам на поховання здійснюється через уповноважений Банк:—
за наявністю телеграми чи інших підтверджуючих документів;—
у сумі, що не перевищує 500 доларів США на місяць чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.
Копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому Банку.
Платежі, пов'язані із смертю за кордоном фізичної особи-резидента (транспортні витрати та витрати на поховання), здійснюються фізичною особою-резидентом через уповноважений Банк:—
за наявністю підтверджуючих документів;—
на рахунок спеціалізованих фірм-нерезидентів, які надають зазначені послуги;—
з обов'язковим зазначенням в переказі найменування фірми, номера рахунку та банку одержувача коштів;—
у сумі до 2000 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.
Копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому банку.
Переказ аліментів у іноземній валюті, які сплачуються фізичною особою-резидентом добровільно на утримання дітей та непрацездатних батьків, які знаходяться за межами України, здійснюється через уповноважений Банк:—
за наявністю документів, що підтверджують родинні стосунки з неповнолітніми дітьми чи непрацездатними батьками за кордоном;—
у сумі до 200 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць;—
у сумі, що перевищує 200 доларів США, але не більш ніж 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць — з валютного рахунку цієї особи.
Копії підтверджуючих документів про родинні стосунки лишаються в уповноваженому Банку.
Платежі фізичної особи-резидента з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органом іноземних держав, а також витрат за державне мито за справами, що розглядаються цими органами, здійснюється через уповноважений Банк:—
на рахунок юридичної особи-нерезидента;—
з обов'язковим зазначенням в переказі найменування фірми, номера рахунку та банку одержувача коштів;—
у сумі до 200 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті без підтверджуючих документів;—
у сумі, що перевищує 200 доларів США, але не більш ніж 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів (рішення судових, слідчих, правоохоронних та інших органів);—
у сумі, що перевищує 500 доларів США, але не більш ніж 5000 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — тільки з валютного рахунку цієї особи за наявністю підтверджуючих документів юридичних осіб-нерезидентів (рішення судових, слідчих, правоохоронних та інших органів).
Копії підтверджуючих документів юридичних осіб-нерезидентів лишаються в уповноваженому Банку.
Переказ іноземної валюти фізичною особою-резидентом на рахунок юридичної особи-нерезидента за лікування, навчання, участь у конференціях та сплату страхових і членських внесків, придбання науково-методичної літератури та передплатних видань, здійснюється через уповноважений Банк:—
на рахунок юридичної особи-нерезидента;—
з обов'язковим зазначенням у переказі найменування фірми, номера рахунку та банку одержувача коштів;—
у сумі до 200 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті без підтверджуючих документів фірм-нерезидентів;—
у сумі, що перевищує 200 доларів США, але не більш ніж 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів (запрошення чи виклик на навчання, лікування, конференцію тощо);—
у сумі, що перевищує 500 доларів США, але не більш ніж 5000 доларів США, а на лікування — 10000 доларів США, чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — тільки з валютного рахунку цієї особи за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів;—
у сумі, що перевищує 5000 доларів США, а на лікування — 10000 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — на підставі індивідуальної ліцензії, отриманої у Кримському республіканському або обласних управліннях Національного банку України;—
у сумі, що перевищує 25 тисяч доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті — на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому Банку.
Переказ іноземної валюти фізичною особою-резидентом за оформлення документів на працевлаштування за кордоном здійснюється через уповноважений Банк:—
на рахунок юридичної особи-нерезидента за наявністю міжурядових угод;—
з обов'язковим зазначенням в переказі найменування фірми, номера рахунку та Банку-одержувача коштів;—
у сумі до 200 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті без підтверджуючих документів фірм-нерезидентів;—
у сумі, що перевищує 200 доларів США, але не більш ніж 500 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті, за наявністю підтверджуючих документів фірм-нерезидентів, яким перераховуються кошти. Копії підтверджуючих документів лишаються в уповноваженому Банку.
Категория: Економічні теми | Добавил: Aspirant (21.06.2014)
Просмотров: 211 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: