Реферат на тему:Контракт у зовнішньоекономічній діяльності - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Контракт у зовнішньоекономічній діяльності. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності Передконтрактна робота щодо підготовки міжнародної угоди з експорту та імпорту. Визначення і види контрактів. Зміст контракту купівлі-продажу. Типові контракти, їх умови. Базисні умови поставки. «ІНКОТЕРМС-2000». Передконтрактна робота щодо підготовки міжнародної угоди з експорту та імпорту. Техніка проведення безпосередніх експортно-імпортних операцій може здійснюватися у декілька етапів: підготовка до укладення контракту купівлі-продажу; укладення контракту купівлі-продажу; виконання контракту купівлі-продажу. Основне завдання – вибір можливих контрагентів. Він залежить від характеру і предмету угоди, країни укладення і виконання контракту, місткості ринку, кон’юнктури на даному ринку. Процедура підготовки експортної угоди. Після визначення можливих контрагентів експортер налагоджує з ними контакти. Способи встановлення контактів: А) надіслати пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи кільком покупцям; Б) прийняти і підтвердити замовлення покупця; В) надіслати пропозицію покупцю у відповідь на його запит; Г) прийняти участь у торгово-промислових виставках або ярмарках; Д) надіслати потенційному покупцю комерційний лист з інформацією про наміри вступити в переговори стосовно конкретної угоди; Е) надіслати проформу контракту вже відомому покупцю як результат узгодження умов контракту по телефону, телексу чи факсом; Є) розмістити рекламні оголошення в засобах інформації, надіслати каталоги, прейскуранти, проспекти з товарами, що пропонуються. Коли ініціативу участі в переговорах бере на себе продавець, він може надіслати потенційному покупцю пропозицію – оферту. Оферта – письмова пропозиція продавця, надіслана можливому покупцю, про продаж партії товару на умовах, визначених продавцем. Фірма або особа, що надсилає оферту, називається оферентом. В міжнародній практиці розрізняють три види оферти: - тверда; - вільна; - перша тверда оферта. Тверда оферта – це письмова пропозиція на продаж визначеної партії товару, надіслана оферентом одному можливому покупцю. Така оферта має термін дії, який залежить від ситуації на ринку. Протягом цього терміну продавець не може робити пропозиції іншим покупцям. Вільна оферта – робиться одночасно на одну і ту ж саму партію товару кільком можливим покупцям. Термін дії не встановлюється, вона не зобов’язує оферента своєю пропозицією. По суті, це інформація про ті умови, на яких продавець хоче реалізувати товар. Перша тверда оферта видається продавцем своєму агенту, який працює на певній території (ринку) на умовах укладеної з ним угоди «про право першої руки». У випадку, якщо його агент не погодиться на пропозицію, то продавець може зробити пропозицію на цьому ринку іншому покупцю, однак лише на тих умовах, на яких робив пропозицію своєму агенту. Якщо «новий» покупець також не погодиться, то продавець може або робити пропозицію третій особі, або змінити пропозицію для свого агента. Поширеним способом підготовки експортної угоди є вивчення умов замовлення – письмового документу, одержаного від покупця. Інший спосіб перед контрактної роботи – одержання запиту. Запит – це документ, що видається стороною, яка зацікавлена у купівлі вказаних у цьому документі товарів (потенційним покупцем); він уточнює умови, що стосуються поставки і адресований майбутньому постачальнику (експортеру) з метою одержання пропозиції. Участь у торгово-промислових виставках та ярмарках поряд із показом досягнень фірми щодо продукції, яка випускається, має на меті укладення комерційних контрактів. Це, головним чином, угоди за виставленими зразками (моделями, кресленнями, каталогами) з наступною поставкою товару. Це також продаж самих експонатів: машин та обладнання, предметів тривалого користування і деяких видів товарів масового вжитку. Процедура підготовки імпортної угоди: Для успішного здійснення імпортної угоди, заснованої на прямих зв’язках з контрагентом, необхідно провести підготовчу роботу і знайти спосіб встановлення контакту з потенційним продавцем-експортером. До таких способів належать: А) надіслати потенційному чи вже відомому продавцю замовлення; Б) надіслати запит виробнику товарів, що цікавлять імпортера; В) оголосити торги з запрошенням до участі фірм, які можуть прийняти і виконати умови організаторів торгів; Г) надіслати можливому виробнику комерційний лист про наміри у відповідь на його рекламу чи інформацію; Д) надіслати експортеру безумовний акцепт його пропозиції. Найпоширенішим способом підготовки імпортної угоди є розміщення замовлення у виробника товарів, що цікавлять покупця. Замовлення – комерційний – документ, в якому покупець детально вказує всі необхідні умови для виготовлення чи підготовки вказаного товару, а також всі істотні елементи, необхідні для укладення зовнішньоекономічної угоди. Гарантується видача замовлень постійним контрагентам. Тому в замовленні вказуються лише найменування товару, його кількість, терміни поставки та деякі специфічні умови (напр., місце здавання товару). У всьому іншому сторони можуть керуватися загальними умовами або умовами раніше виданого замовлення чи контракту (з посиланням на його номер і дату). З боку покупця в якості додатків можуть бути прикладені інструкції з упаковки та маркірування товарів, інформація про поставку і розподіл документів, адреса фірми-експедитора, найменування перевізника. Якщо експортер погоджується з умовами замовлення і доданою до нього специфікацією, він підтверджує замовлення і угода вважається укладеною. Укладення контрактів купівлі-продажу Установленню договірних відносин завжди передує переддоговірний період, протягом якого ведуться попередні переговори про майбутню угоду та узгоджуються її основні умови. Ці переговори можуть проводитися шляхом ділової переписки, особистих зустрічей і по телефону. У переддоговірний період, як правило, складається договору, в якому враховується фактична домовленість, досягнута сторонами. Способи укладення експортно-імпортних угод: А) укладення контракту за участю у ньому контрагентів; Б) акцепт покупцем твердої оферти продавця; В) акцепт продавцем контроферти покупця; Г) підтвердження продавцем замовлення, зробленого покупцем. Права та обов’язки сторін виникають з моменту, коли він вважається укладеним (дата підписання). Визначення і види контрактів. Контракт купівлі-продажу – основний комерційний документ, що оформляє зовнішньоторгову угоду, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов’язання продавця (експортера) передати визначене майно у власність покупця (імпортера) та зобов’язання покупця (імпортера) прийняти це майно і сплатити за нього визначену грошову суму, або зобов’язання сторін виконати умови товарообмінної угоди. При укладенні зовнішньоторгової угоди сторони повинні визначити, право якої держави буде застосовуватися для регулювання форми укладення угоди та прав і обов’язків сторін, врегулювання спорів. У контракті купівлі-продажу обов’язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Інші види договорів (напр., договори оренди, ліцензійні, договори страхування та ін.) предметом договору мають або право користування товаром, або надання послуг. Правовий режим зовнішньоторгових угод визначається Віденською конвенцією (1980 р.). Контракт виконує наступні функції: юридично закріплює відносини між партнерами, надає їм характеру зобов’язань, виконання яких захищається законом; визначає порядок, способи і послідовність дій партнерів; передбачає способи забезпечення виконання зобов’язань. Залежно від принципів класифікації, контракти можна поділити на такі види: разові; з періодичною поставкою; з оплатою в грошовій і товарній формі (повністю або частково); попередні; термінові. Разові контракти можуть бути з коротким терміном поставки (сировинні товари) і з тривалими термінами поставки (комплектне і складне обладнання – 3, 5 і більше років). Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгоджених у них кількостей товарів протягом встановленого терміну. Такі контракти укладаються на промислову сировину і напівфабрикати. Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають оплату в узгодженій сторонами валюті з застосуванням обумовлених в контракті способу платежу та форми розрахунків. Контракти з оплатою повністю в товарній формі укладаються при продажу одного чи кількох товарів з одночасною ув’язкою з купівлею іншого товару і розрахунки в іноземній валюті не здійснюються (бартер). Попередній контракт – контракт, за яким сторони зобов’язуються укласти в майбутньому договір на передачу товарів на умовах, передбачених у попередньому договорі. 3. Зміст контракту купівлі-продажу. Контракт купівлі-продажу містить такі розділи: Преамбула контракту. Предмет контракту (найменування товару). Кількість товару. Якість товару. Ціна і загальна сума контракту. Базисні умови поставки. Платіж. Термін поставки. Упаковка і маркування. Санкції за порушення умов контракту. Обставини непереборної сили (форс-мажор). Транспортні умови (порядок відвантаження) Прийом-здача товарів. Претензії (рекламації). Страхування (арбітраж). Перелік документів для платежу. Ліцензії. Інші умови. Порядок розірвання контракту. При купівлі-продажу машин, приладів і обладнання до контракту додаються такі пункти, як технічні умови, технічна документація, гарантійний термін, технічне обслуговування, післягарантійне обслуговування, постачання запасними частинами. Перераховані пункти вміщують в Додатки, які є невід’ємними частинами контракту. 4. Типові контракти, їх умови. Типовий контракт – це приблизний договір або перелік уніфікованих умов, викладених у письмовій формі, сформульованих заздалегідь з урахуванням торгової практики або звичаїв, прийнятих сторонами, що домовляються, після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди. Він використовується лише для певних товарів або для певних торгових операцій. В бланках типових контрактів, як правило, залишають місце для включення додаткових та узгоджених між сторонами умов. 5. Базисні умови поставки товару. «ІНКОТЕРМС-2000». При визначенні в контракті купівлі-продажу базисних умов поставки вирішуються такі питання: хто представляє (оплачує) транспорт для поставки товару; хто оформляє митне очищення на вивезення і ввезення товару; хто забезпечує одержання ліцензії; коли переходить ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару з продавця на покупця; як продавець і покупець виконують свої обов’язки за контрактом та ін. Базисні умови поставки визначають, хто несе витрати, пов’язані з доставкою товару від експортера до імпортера. Ті витрати, які несе експортер, включаються в ціну товару. Вони називаються базисними через те, що становлять базис поставки товару і впливають на рівень цін. Часто ці витрати складають 40-50% ціни товару. Базисні умови поставки містяться у Міжнародних правилах тлумачення торгових термінів – ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року), які складаються і публікуються Міжнародною торговою палатою. ІНКОТЕРМС розподіляє всі обов’язки, які повинні нести експортер та імпортер по 10 пунктах при будь-яких базисних умовах поставки: Обов’язки Продавця \| Обов’язки Покупця А1 \| Надання товару відповідно до умов договору \| Б1 \| Сплата ціни А2 \| Ліцензії, дозволи та інші формальності \| Б2 \| Ліцензії, дозволи та інші формальності А3 \| Договір перевезення і страхування \| Б3 \| Договір перевезення А4 \| Поставка \| Б4 \| Прийняття поставки А5 \| Перехід ризиків \| Б5 \| Перехід ризиків А6 \| Розподіл витрат \| Б6 \| Розподіл витрат А7 \| Повідомлення покупця \| Б7 \| Повідомлення продавця А8 \| Докази поставки, транспортні документи або засоби комп’ютерного зв’язку, що їх замінюють \| Б8 \| Докази поставки, транспортні документи А9 \| Перевірка, упаковка, маркірування \| Б9 \| Інспектування товару А10 \| Інші обов’язки \| Б10 \| Інші обов’язки
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (19.06.2014)
Просмотров: 380 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: