Реферат на тему: К/р ціноутворення - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: К/р ціноутворення. ПЛАН 1. Проблеми підтримання еквівалентності обміну між галузями На практиці ціна рівноваги встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту на товар. Останнє важливо підкреслити, адже будь-яка ціна товару на ринку фактично фіксує співрозмірність актів купівлі-продажу. Проте такий збіг в одному випадку (дефіцит товару) лімітуватиметься низькою щодо попиту пропозицією товару, а в другому (надлишок товару) — обмеженим платоспроможним попитом. Відповідними реальними величинами ринкової кон'юнктури будуть значення обсягу купівлі-продажу, що знаходяться лівіше від значення точки рівноваги (відносно вертикальної осі, проведеної через неї). Значення ціни в усіх точках незбалансованого співвідношення попиту і пропозиції на ринку є рухливими величинами. Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією. Так, для всіх значень співвідношення попиту і пропозиції, що лежать нижче точки рівноваги, напрям руху ціни визначається перевищенням платоспроможного попиту над пропозицією. У цьому випадку обмежена пропозиція товару на ринку і незадоволена дійсна потреба в ньому створюють конкуренцію. Найдієвішим аргументом у конкуренції покупців є більш висока ціна, пропонована за товар. За цих обставин ціна має підвищуватися, стимулюючи розширення пропозиції товару на ринку. Чим більше було абсолютне значення дефіциту товару на ринку, тим швидше зростатиме ціна. Протилежна тенденція руху є характерною для ринкової кон'юнктури, що визначається надлишковою пропозицією товарів. Пануючим фактором зміни ціни товару є перенасичення ринку товарами певного виду, які не знаходять збуту. Це спонукає продавця до поліпшення свого товару. Цінова конкуренція продавців товару веде до зниження ціни і розширення за рахунок цього платоспроможного попиту. Швидкість зниження цін відповідає обсягу надлишкової продукції на ринку і змінюється разом з ним. В обох випадках ринкової кон'юнктури вектор коливання цін направлений до точки рівноваги, де встановлюється тимчасова збалансованість попиту і пропозиції, а ціна набуває значення рівноважної ціни. При цьому дефіцитному ринкові відповідає вектор, направлений догори, а ринкові надлишкової пропозиції — вектор, направлений донизу. Точка збігу двох векторів не є "кінцевою зупинкою" їхнього руху. Як і маятник годинника, вони минають точку рівноваги, щоб зупинити свій рух на позначці протилежного екстремального значення ціни. Таке постійне коливання ціни товару навколо ціни рівноваги зумовлене інерційністю в тенденціях зміни ринкового співвідношення попиту і пропозиції. Воно є необхідною передумовою дії ринкового механізму підтримання економічних пропорцій, встановлення динамічної збалансованості виробництва і споживання. Точка рівноваги характеризує рівень цін, що за своєю величиною найбільше відповідає суспільне необхідним нормальним умовам відтворення певного товару, з одного боку, і робочої сили (більш широко — особистості) споживача цього товару — з іншого. У зв'язку з цим на ціні рівноваги як показнику збалансованості попиту і пропозиції ґрунтується економічна рівновага в широкому розумінні слова. З процесу виробництва товар виходить як носій вартості та споживної вартості. Вартість товару — це кількісна визначеність втіленої в ньому уречевленої та живої праці. Важливою її складовою є витрати виробництва, що визначаються після закінчення виробничого процесу. Виходячи з товаром на ринок, виробник достеменно знає, скільки він коштував йому як виробникові. Для споживача на ринку товар представлений його споживною вартістю. Корисні якості товару є рушійною силою зацікавленості покупця у придбанні товару. Орієнтуючись на попередньо пропоновану продавцем ціну товару, покупець визначає, чи вартий він тих споживчих якостей, що в ньому втілені, і чи зможуть вони задовольнити запити покупця. На етапі виходу товару з сфери виробництва діє закон вартості, що встановлює попередню вартісну пропозицію майбутнього ринкового обміну залежно від його ринкової вартості. Домінуючим законом ціноутворення в обігу стає закон попиту і пропозиції, який коригує вартість відповідно до споживної вартості товару. Ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією зазначених законів, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни — ринкову ціну товару. Коливання ринкової ціни залежно від попиту і пропозиції об'єктивно обмежені в діапазоні, де для виробника нижня межа визначається вартістю середніх витрат виробництва, а верхня — граничною кількістю грошей у споживача, тобто рівнем його платоспроможності. Значення ціни як грошового вираження вартості товару не є вичерпним: ринкова ціна фокусує складні економічні зв'язки між середніми суспільними умовами виробництва товару і можливостями його споживання. Як індикатор нормального зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням, у процесі відтворення продукту ціна має встановлювати відповідність кількості та якості споживних вартостей із платоспроможним попитом, активно впливати на рівень і масштаби виробництва товару в межах середніх умов ефективності. Отже, визначальними факторами ринкової економіки є: 1) вартість товару; 2) співвідношення попиту і пропозиції, зумовлене передусім споживною вартістю товару. 2. Цінова політика підприємства Щоб компенсувати витрати виробництва і отримати щонайменше середній прибуток, підприємства повинні проводити раціональну цінову політику. Цінова політика — комплекс економічно виважених заходів щодо встановлення оптимальної ціни на товари і послуги та її регулювання залежно від попиту та пропозиції, регулюючих дій держави. Цінова політика залежить передусім від типу підприємств (крупні, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.). Так, в умовах панування на ринку кількох олігополістів (групової монополії), як правило, застосовується практика «лідерства в цінах». Щоб уникнути виснажливої конкурентної боротьби, наймогутніша компанія встановлює ціни на свої товари або послуги. Решта олігополістів за спільної мовчазної згоди призначає таку само або дещо нижчу ціну (залежно від якості товару, термінів гарантійного обслуговування тощо). За цих умов підприємства повинні враховувати: 1) непрямий вплив держави на рівень цін, зокрема заборону для двох і більше конкурентів підтримувати ціни на певному рівні; 2) заборону монополістам нав'язувати свої ціни постачальникам (комплектуючих виробів, сировини тон; о) та підприємствам торгівлі; 3) здійснення цінової дискримінації (продаж товарів і послуг з «навантаженням», лише у певній фірмі та і;».); 4) застосування демпінгу (продаж товару за ціною, нижчою від собівартості); 5) можливість використання недобросовісної цінової реклами (наприклад, оголошення покупцям, що певні товари уже продані та пропонувати їх за вищими цінами та ін.). Якщо, наприклад, автомобільному заводу підвищують ціну на комплектуючі вироби (скажімо, на мотори і шини) один або кілька постачальників, завод може знайти іншого постачальника або підняти ціни на автомобілі відповідно до зростання цін на комплектуючі чи за рахунок раціоналізації власного виробництва, збільшення тривалості робочого дня тощо підняти ціни меншою мірою, ніж постачальники. Якщо ціни підвищує, наприклад, енергетична компанія для всіх учасників технологічного циклу (що змушує кожне підприємство підвищувати відповідно ціни), торгові підприємства можуть підняти постачальницько-збутову надбавку (ціна постачальницьких і збутових послуг і середній прибуток), що сприятиме зниженню споживчого попиту населення і негативно вплине (як і в першому випадку) на обсяги виробництва даного товару. Американський економіст Ф.Котлер, називає такі методи розрахунку цін, в яких втілюється цінова політика підприємств: 1) на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку; 2) на основі рівня поточних цін, насамперед конкурентів (використовується здебільшого дрібними підприємствами); 3) на основі закритих торгів; 4) на основі цінності товару, тобто суб'єктивної оцінки споживчих благ товарів і послуг споживачами; 5) на основі високої якості за відносно низьких цін, хоча така якість дає змогу їх підвищувати. Ціна і цінова політика для підприємства - другий після товару важливий елемент маркетингової діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін приділяється максимум уваги з боку керівництва кожного підприємства, якщо за цілі було поставлено ефективно і довгостроково розвивати діяльність ринку. Адже кожен невірний чи недостатньо продуманий крок відразу відображається на динаміці продажу та рентабельності. Тож прийняття рішень в області цін має спиратись на багаточисельні фактори, найважливіші з яких: собівартість товару, його вартісна оцінка, що розраховується різними способами, очікувана реакція покупців та можливість її зміни, прямий вплив з боку держави на політику цін, Кожен, хто ступає на стежину підприємництва, має чітко розуміти, під впливом яких факторів формується ринкова ціна. Для вибору цінової політики фірма повинна виявити і проаналізувати всі ціноутворюючі фактори. Вони можуть бути як зовнішніми так і внутрішніми. Ціна на ринку набуває видозмін перш за все під впливом попиту та пропозиції. Попит є чи не найважливішою категорією ринкової економіки, оскільки саме він визначає ціну на різні товари, розподіляє сировину і готову продукцію. Об’єм попиту – це та кількість товару, яку покупець хоче придбати при даних умовах на протязі певного відрізку часу. При зміні хоча б одного з перелічених факторів зміниться і об’єм попиту на даний товар. Проте, припустимо, що в якийсь проміжок часу всі фактори, крім першого, в даному виразі незмінні і постійні, тоді об’єм попиту реально буде залежати від зміни ціни. Таким чином здійснюється перехід від загальної функції попиту до функції попиту від ціни. Qdx = f ( Px ). Отже, підсумовуючи вищесказане, зрозуміло, що фірма - виробник через ціну товару отримує інформацію про, те якій мірі суспільство потребує його продукцію. Тому, якщо рівень ціни, що вже склався на ринку, компенсує витрати підприємства і забезпечує отримання бажаного прибутку, то це слугує найточнішим орієнтиром доцільності виробництва і відповідності попиту. Функція пропозиції показує взаємозалежність між пропозицією товару і факторами, що її визначають. Об’єм пропозиції – це та кількість товару, яку продавець бажає продати за даних умов. Об’єм пропозиції змінюється при зміні ціни. Особливість вільного ринку в тому, що при певній кількості запропонованої продукції він начебто сам по собі намагається досягти рівноваги. Таким чином, при рівновазі попиту і пропозиції встановлюється ринкова рівноважна ціна. Відповідно, рівновага відображає компроміс між покупцем і продавцем, який реалізується на взаємоузгодженні при купівлі-продажу. Єдиною рівноважною ціною, яка може зберігатися, оскільки задовольняє зацікавленість як покупців так і продавців, є ціна, при якій об’єм пропонованого товару дорівнює об’єму товару, який потрібен на даний час (Qs = Qd). Але, слід відмітити, що при аналізі попиту та пропозиції найбільшу зацікавленість являє собою не їх абсолютне значення, а зміна попиту та пропозиції у відповідь зміні товару чи якогось іншого параметру, що і є їх головним визначником. Тож якісно виміряти чутливість попиту та пропозиції до зміни факторів, що їх визначають, дозволяє еластичність. Еластичність - це міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої. Тобто це напряму означає, що підприємцю необхідна інформація, про те, настільки зміниться попит, якщо на нього будуть впливати інші фактори ( доходи, ціни на інші товари, податки і т.п. ). Тож слід акцентувати увагу на еластичності попиту від цін або ціновій еластичності, яка показує реакцію величини попиту у відповідь на зміну цін і визначає на стільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 15. Вона визначає чутливість покупців до зміни цін з точки зору кількості товарів, які вони купують. Практично значення еластичності попиту має дуже велике значення. Так, наприклад, якщо маркетингова служба, підраховуючи еластичність попиту, визначила, що попит на товар нееластичний, (Е d> 1), то слід дати керівництву фірми рекомендацію про підвищення ціни. При цьому виручка матиме тенденцію до зростання. Якщо ж навпаки попит на товар нееластичний, то ціни краще не підвищувати. В даному випадку доцільніше розглянути можливість зменшення ціни. Виручка буде зростати за рахунок збільшення попиту на товар. На мою думку, слід також відмітити ,що різні товари по різному реагують на зміну ціни. Так, наприклад, до товарів нееластичного попиту відносяться товари першої необхідності (житло, електроенергія, хліб і т. п.), товари, яким немає або майже немає заміни (молоко, ліки), товари відносно недорогі (сіль, сирники), товари, які покупець купляє зазвичай через відсутність вибору. Підприємців також цікавить еластичність попиту по відношенню не тільки до ціни, але й іншими змінними, наприклад, прибутком. Еластичність попиту може бути використана і для прийняття рішень в умовах зміни податкових ставок на прибуток. Якщо ставка підвищується, то підприємець, враховуючи еластичність попиту на свій товар, має прийняти рішення про підвищення ціни таким чином, щоб його фінансове становище не погіршилося. Проте, існує ще один своєрідний важіль, який здатний вирівнювати положення і тимчасово згладжувати протиріччя між попитом та пропозицією. Це цінова і нецінова конкуренція. Великого впливу на рівень цін та їх динаміку справляє стан фінансово–кредитного середовища. При цьому безпосередній вплив на ціни складають зміни в купівельній спроможності грошової одиниці України. Згадаймо, в нормально функціонуючій економіці, коли гроші забезпечені золотим змістом, відношення між сумою цін товарів і кількістю грошей в обороті відносно стабільне. При відсутності такої умови в системі “кількість грошей – сума цін” починає змінюватися сама структури цін. Слідуючий важливий фактор, що в значній мірі впливає на ціни - споживачі. Кожен підприємець повинен бачити глибокий взаємозв’язок між ціною і її сприйняттям різними споживачами. Відносини між цінами і кількістю зроблених покупок за цими цінами можна пояснити двома причинами: 1) впливом законів попиту, пропозиції та цінової еластичності, 2) неоднаковою реакцією покупців різних сегментів ринку на ціну. Проте, найголовнішим фактором, що впливає на ціну, а значить, і на всю підприємницьку діяльність господарського суб’єкту є державне регулювання цін. 3. Основні положення економічної теорії А. Маршалла Маршалл (Marshall) Альфред (1842— 1924) — всесвітньо відомий англійський економіст, засновник кембриджської школи політичної економії. Викладав політичну економію в Брістольському (1877—81) та Оксфордському (1883—85) університетах, де очолював кафедру політичної економії (1885—1908). Працював експертом в урядових комісіях, був одним з організаторів Королівського економічного товариства. Головна праця Маршалла — "Принципи політичної економії" (1890). В основу своєї теорії він поклав діяльність людини, її раціональну природу, намагаючись поєднати ідеї Д. Рікардо з теорією граничної корисності. Оскільки граничні витрати змінюються із зміною обсягів виробництва, вартість товарів визначається як ціною, так і витратами виробництва. На відміну від засновників маржиналізму, Маршалл вважав вартість продуктом двох факторів — попиту і витрат, які взаємодоповнюють один одного. Розподіл розглядав як один з аспектів теорії вартості, як її застосування до різних класів суспільства, доходи яких також залежать від попиту та пропозиції. Вартість, на думку Маршалла, виражає відношення, в яких обмінюються товари (тобто відношення між двома речами у сфері обміну), і визначається попитом і пропозицією. Грошова система перетворює вартості на ціни, що визначаються взаємодією пропозиції та попиту. Співвідношення між попитом і пропозицією рухає ціни в бік рівноваги, яка, врешті-решт, збігається з витратами виробництва. Проте, розглядаючи проблеми грошей, Маршалл дотримувався кількісної концепції грошей і намагався "вмонтувати" її у свою теорію вартості. Вартість, за Маршаллом, може бути з'ясована лише в тривалому періоді часу. На відміну від К Менгера, він запровадив у аналіз фактор часу, і в цьому виявився його підхід до політичної економії як еволюційної науки. В основі попиту (в т.ч. закону попиту) — закон знижувальної корисності, згідно з яким із збільшенням кількості блага корисність його граничної (кінцевої) одиниці знижується. Корисність є важливим фактором ціноутворення в короткому періоді часу, а реальні витрати виробництва — вирішальними у тривалому періоді. Аналізуючи категорію попиту, Маршалл запровадив поняття "еластичність попиту". Розглядаючи попит крізь призму соціальної структури суспільства, зазначав, що потреби багатьох людей е нееластичними (попит для них не реагує на зміни цін), для середнього класу — еластичними (попит реагує на зміни цін товарів, які вони відносять до предметів розкоші), для робітничого класу, який споживає лише необхідні товари, попит є нееластичним. Досліджуючи проблему нееластичності товарів, Маралл дотримувався теорії витрат виробництва. На ринку пропозиція — певний запас товарів, а попит — активний фактор, оскільки, змінюючи ціну, можна створити попит, достатній для реалізації всіх товарів. При використанні категорії часу пропозиція як запас перетворюється на пропозицію як потік. Маршалл запровадив поняття "періоди часу" й виділив серед них короткий, довгий і тривалий (дуже довгий). У короткому періоді виробничі потужності не змінюються, у довгому — можлива зміна обсягів продукції завдяки задіянню нових виробничих факторів, у тривалому — можуть відбутися зміни в кількості населення, обсягах капіталу, техніці виробництва та інших факторах. Маршалл обґрунтував висновок, що в тривалому періоді часу ціна коливається навколо витрат, у короткому — ціни не повинні знизитися нижче від первинних витрат, а в тривалому — ціни мають компенсувати первинні й додаткові (накладні) витрати. Тому в короткому періоді важливим елементом витрат є змінні витрати, а в тривалому періоді накладні витрати пов'язані з фіксованими факторами виробництва або з квазірентою. Маршалл запроваджує цей термін, щоб підкреслити зв'язок своєї теорії з теорією ренти Д Рікардо, згідно з якою рента є короткотерміновим доходом, що визначається рівнем цін і зумовлений фіксованим фактором будь-якого виробництва, а не лише землі. Квазірента трактується як надлишок над нормальною ставкою відсотка або як надмірна плата окремих осіб її роль посилюється в короткому періоді часу. У тривалому періоді можливість маневрування факторами та ресурсами зростає, квазірента переростає у граничну продуктивність і зростаючу роль починає відігравати гранична продуктивність. Таким чином, Маршалл впритул наблизився до теорії граничної продуктивності, згідно з якою частка кожного фактора в розподілі продукції прямує до вартості продукції граничної (кінцевої) одиниці. Для якнайповнішого обґрунтування категорії "витрати виробництва" Маршалл виходить із наявності "представницької фірми" нормальної ефективності. Її витрати у тривалому періоді часу визначають вартість (нормальну ціну, за термінологією Маршалла). Такі витрати окремі економісти назвали визначальними для розвитку всієї галузі. На відміну від ринкової ціни (що постійно змінюється під впливом співвідношення попиту та пропозиції), нормальна ціна встановлюється за відповідності структури виробництва і використання ресурсів умовам виробництва. Квазірентний дохід факторів визначається наявною ринковою ціною. Але оскільки його привласнення зумовлює відповідне переміщення ресурсів, змінюються умови пропозиції, вирівнюються доходи факторів виробництва, зникає квазірента і встановлюється нормальна ціна. Водночас Маршалл, крім трьох факторів виробництва (праці, капіталу та землі), виділяє фактор організації виробництва, що означало підтримку теорії "трьох факторів виробництва" французького економіста Ж.-Б.Сея, її розвиток. Кожний із цих факторів отримує відповідну частку доходу: праця — заробітну плату, капітал — відсоток, земля — ренту, організація виробництва — прибуток. Ці чотири види доходів Маршалл об'єднує в поняття "національний дивіденд". У короткому періоді часу ціна визначається попитом, у тривалому — витратами використання у виробництві додаткових факторів. Тому прибуток у Маршалла складається із заробітної плати за управління, відсоток на капітал і плати за ризик. У цій формулі необґрунтованою є теза про відсоток як плату за капітал і погляд на ризик як на одне з джерел прибутку. Політичну економію Маршалл визначав як науку про діяльність людей, пов'язаних із повсякденними господарськими справами. Проте сферу цієї діяльності обмежував лише діями щодо матеріальних передумов добробуту. Недолік такого визначення — абстрагування від економічних законів, що регулюють цю діяльність, а також від відносин економічної власності. Мета вивчення політ економічних проблем, за Маршаллом, - вироблення способів розв’язання соціальних проблем. Він стверджував, що вирішальна роль у формуванні характеру існуючих інститутів належить економічним факторам, зокрема свободі підприємництва (а не вільній конкуренції). Водночас Маршалл критикував К.Маркса за недооцінку ним складності зміни економічних і соціальних інститутів. Був переконаний, що бідність можна ліквідувати за прогресивного капіталізму. Однак необґрунтовано виступав проти законодавства про мінімальну заробітну плату, великі надії у вирішенні соціальних проблем покладав на діяльність підприємців. Хоч Маршалл жив у часи переходу від домонополістичного капіталізму до монополістичного, на рубежі двох століть, у його працях відсутній аналіз впливу монополій на процес ціноутворення, однак окремі елементи такого аналізу в його теорії закладено. В абстрагуванні від феномена монополізації полягає антиісторизм концепції Маршалла, він помилково дотримувався натуралістичної теорії кредиту. Список використаної літератури Бойчак І. М., Харів Н.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств.- Л., 1999. Васильева Н.С., Козлова Л. И. Формирование цены в рыночных условиях. – М., 1995. Волков О.И. Экономика предприятия . - М., 1999. Гальчінський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.- К., 1995. Примак Т. О. Економіка підприємств.- К.,1999. Слепов В., Попов Б. Ценообразование и менеджмент.-М., 1996. Уткин Э.А. Цены. Ценообразование. Ценовая политика. - М., 1997.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (15.06.2014)
Просмотров: 220 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: