Реферат на тему:Економіка праці й соціально-трудові відносини - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Економіка праці й соціально-трудові відносини. Зміст стор. Вступ......................................................................................................................3 Розділ 1 Розробка місцевої технічно обґрунтованої норми витрат робочого часу за даними нормативних спостережень за процесом И-3,6,10.................4 Розділ 2 Розробка елементної виробничої норми витрат матеріалів на виробничий процес………………………………………………………............14 Розділ 3 Розробка калькуляції витрат праці та заробітної плати за типовим проектом виконання..………………………………………………………….19 Розділ 4 Розрахунок кількісного та професійно-кваліфікаційного складу бригади…………………………………………………………………………19 Розділ 5 Виписка і закриття акордного наряду на підрядні роботи……… 22 Розділ 3 Розподіл суми заробітної плати і премії серед робітників бригади……………………………………………………23 Висновки..............................................................................................................29 Список використаних джерел.............................................................................30 Вступ Економіка праці й соціально-трудові відносини - це наука про працю. Праця відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства й людини. Праця - це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних та духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Процес праці містить три основні моменти: доцільну діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, за допомогою котрих людина впливає на предмет праці. У процесі праці формується система соціально-трудових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, підприємства (організації) та окремих індивідів. Праця - основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил та суспільних відносин. Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів системи теоретичних і практичних знань із питань регулювання соціально-трудових відносин, оплати праці, стимулювання оптимального використання ресурсів та підвищення продуктивності, ефективності праці, планування праці. Предметом навчальної дисципліни є праця, стосунки між людьми в процесі трудової діяльності, розвиток та використання трудового і творчого потенціалу працівників, підвищення ефективності й дохідності праці та рівня її оплати. Завдання дисципліни: висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки праці; - формування у студентів практичних навичок та вмінь до управління працею; - розвиток здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності і відповідальності у роботі; - формування професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо розв’язання проблем економіки праці. В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності великого значення набуває вивчення проблем продуктивності, вдосконалення оплати праці, організації і нормування, поліпшення планування трудових показників. Метою розроблення курсової роботи є закріплення здобутих при вивченні дисципліни теоретичних знань практичними розрахунками; вироблення вміння узагальнювати отримані результати; вивчення методів нормування праці та обчислення заробітку бригади, методів нормування витрат матеріальних ресурсів; розроблення технічно обґрунтованих місцевих норм; складання виробничих калькуляцій і виписування нарядів на підрядні роботи; розподілення заробітку серед робітників при бригадній формі організації праці. Розділ 1. Розроблення місцевої технічно обґрунтованої норми витрат робочого часу робітників Таблиця 1.1. Вихідні дані Елементи виробничого процесу Витрати часу за спостереженнями Разом люд.-хв. Од. виміру 3 6 10 Ґрунтування поверхні стелі Люд.-хв. кв.м 36 18 50 25 54 27 140 70 Нанесення розчину із затиранням Люд.-хв. кв.м 270 18 375 25 405 27 1050 70 Оброблення лузгів та усенків Люд.-хв. м 72 16 123 28 145 32 340 76 Перестановка інвентарних столиків Люд.-хв. кв.м 18 23 25 31 27 34 70 88 Прибирання сміття після вирівнювання Люд.-хв. кв.м 31 18 43 25 47 27 121 70 Одержання та здавання інструментів Люд.-хв. 26 26 38 90 Чекання розчину Люд.-хв. 76 48 39 163 Відпочинок Люд.-хв. 174 138 142 454 Разом 796 962 1044 2802 Міністерство освіти і науки України Полтавський національній технічний університет ім.. Ю.Кондратюка Погоджено: Затверджено: Голова профспілки Керівник організації Вовк Т.О. Михно В. О. 1 березня 2006 року 29 березня 2006 року Місцева норма СУЦІЛЬНЕ ВИРІВНЮВАННЯ ПОВЕРХНІ СТЕЛІ ЦЕМЕНТНИМ РОЗЧИНОМ ПРИ ТОВЩИНІ ШАРУ 10 мм ПРИ ПЛОЩІ ПІДЛОГИ ДО 5 кв.м Склад робіт: Ґрунтування поверхні стелі Нанесення розчину із затиранням Оброблення лузгів та усенків Перестановка інвентарних столиківПрибирання сміття після вирівнювання Одержання та здавання інструментів Склад ланки: Маляри 3 розряду 2 особи Норма часу - 1,5 люд-год Розцінка - 13,8 грн. Пояснювальна записка до проекту місцевої технічно обґрунтованої норми витрат часу СУЦІЛЬНЕ ВИРІВНЮВАННЯ ПОВЕРХНІ СТЕЛІ ЦЕМЕНТНИМ РОЗЧИНОМ ПРИ ТОВЩИНІ ШАРУ 10 мм ПРИ ПЛОЩІ ПІДЛОГИ ДО 5 кв.м Вступна частина 1.1.1. Обґрунтування суцільного вирівнювання поверхні стелі цементним розчином при товщині шару 10 мм при площі підлоги до 5 кв м 1.1.2. Мета дослідження – розроблення норми часу та розцінки на виробничий процес. 1.1.3. Місце дослідження – комп’ютерний салон по вул. Алмазна 10 1.1.4. Час дослідження – 27, 28, 29 березня 2006р. 1.1.5. Склад ланки – муляри 3 розряду 2 особи. 1.1.6. Метод спостереження – фото облік змішаний 1.1.7. Метеорологічні умови – на відкритому повітрі, =15 , опадів немає, вітер північно-східний до 15 м/с. 1.1.8. Головний вимірник процесу – кв. м. 1.1.9. Обсяг виконаної продукції – 70 1.1.10. Виконавець – Чумак О.А. 1.2 Нормаль виробничого процесу 1.2.1. Матеріали та продукція – цегла глиняна звичайна марки 100 (розміром 25012065 мм) і розчин цементно-вапняний марки 200. 1.2.2. Таблиця 1.2 Найменування Нормативний документ Технологічна потреба, шт. Призначення 1 2 3 4 Ємкість 1 м.куб. - 1 Збереження води Підмостки - 2 Спорудження цегляних стін Контейнер ГОСТ 18477-79 1 Збір будівельного сміття Захват ГОСТ 22661-77 1 Захват і підйом піддонів Маяк причальний - 2 Підтримання шнура Лінійка Т-подібна - 2 Розшивка вертикальних швів цегляної кладки Продовження таблиці 1.2 1 2 3 4 Рейка порядівка - 2 Дотримання горизонтальності рядів кладки та перевірка відміток Скоба причальна - 4 Контроль горизонтальності рядів Капронова волосінь довжиною 100м. - 2 Те ж Кельма КБ ГОСТ 9533-81 4 Розрівнювання розчину, підрізка його, заповнювання вертикальних швів Лопата розчинова ГОСТ 19596-87 4 Перелопачування розчину та подача його на кладку Молоток-кирочка ГОСТ 11042-83 6 Сколювання та тесання цегли Скребок ТУ 22-4691-80 1 Очищення риштувань Сокира будівельна типу А-2 ГОСТ 19518-80 1 Виконання допоміжних операцій Розшивка стальна РВ-1, РВ-2 ГОСТ 12803-76 4 Розшивка випуклих та увігнутих швів Рулетка РС-20 ГОСТ 7502-80 1 Лінійні заміри Рівень гнучкий (водяний) ТУ 25-11-760-77 1 Нанесення відміток по горизонталі Вісок стальний будівельний ОТ-400 ГОСТ 7948-80 2 Перевірка вертикальності кладки Прилад для заміру кутів металевий - 2 Перевірка правильності кладки Правило дюралюмінієве ГОСТ 25782-83 2 Перевірка прямолінійності кладки Метр складний дерев’яний ТУ 206-76 4 Лінійні заміри Шаблон ШРП-760-1400 - 1 Розмітка віконних та дверних отворів Шаблон розсувний - 1 Розмітка перегородок при виконанні мулярських робіт Пристрій для за конопачення швів плит К-50 ТУ 22-4301-82 2 За конопачення швів при встановленні віконних та дверних блоків і коробок 1.2.3. Робоче місце муляра – це ділянка, яка включає: частину стіни, де виконує роботу ланка робітників; зону переміщення ланки мулярів у процесі кладки та розміщення інструментів, оснастки. 1.2.4. Цегляні стіни можуть бути із суцільною або полегшеною кладкою з використанням тепло ізолюючих матеріалів або з влаштуванням повітряних прошарків. При суцільній цегляній кладці використовують одно- (ланцюгову) та багаторядну систему перев’язки швів, а при кладці стовпів, вузьких простінків шириною до 1м – трирядну систему. Незалежно від прийнятої системи перев’язки тичкові ряди укладають під опірні частини балок, прогонів, плит перекриття, мауерлатів та під інші збірні конструкції. Система однорядної перев’язки допускає опирання збірних конструкції на ложкові ряди. Цегляну кладку виконують у такій послідовності: встановлюють порядівка та натягують причальний шнур, розкладають цеглу на стіні, розстеляють розчин з підрізанням або без підрізання його. Розшивають шви, обрубують цеглу (якщо це необхідно). Цеглу та розчин укладають залежно від прийнятої системи перев’язки, а також від способу заповнення шва різними прийомами: «впритиск», «вприсик», «вприсик з підрізуванням розчину», «внапівприсик». Основним методом мулярських робіт є потоковий,, який передбачає розбивку будівлі на захватки та яруси (ярусо-захватки); розподіл комплексного процесу на прості згідно з спеціалізацією ланок, які входять у комплексні бригади; послідовність виконаних простих процесів спеціалізованими ланками з однаковим темпом. проведення робіт. Ланки переходять з однієї захватки на другу для виконання зазначених процесів через рівні проміжки часу. Захватна — фронт робіт для бригади, її розбивають па ділянки. За висотою будинок розбивають на яруси. Максимальну висоту ярусу встановлюють, виходячи із зручності робіт — не більше 1,2.м.1.2.5. Натягування причального шнура; подавання та розкладання цегли; перемішування, подавання, розстилання розчину; мурування цегли в конструкцію стін; вкладання перемичок над прорізами; протирання поверхні стіни, розшивка швів. 1.2.6. У процесі виконання мулярських робіт виконроб та майстер разом із бригадиром проводять операційний контроль якості. Роботи повинні виконуватись згідно з вимогами проекту та СНиП 3.03.01-87. допустимі відхилення, мм для конструкції із цегли, кераміки та природних каменів правильної форми. із великих блоків такі: Таблиця 1.3 Відхилення параметрів конструкції Для стін Для стовпів Розміри (товщина) конструкції у плані +15 +10 Ширина простінків -15 - Продовження таблиці 1.3 Відмітка опорних поверхонь -10 -10 Ширина отворів +15 - Зміщення вертикальних осей віконних отворів 20 - Зміщення осей конструкції 10 (10) 10 Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі: на один поверх на весь будинок висотою більше двох поверхів 10 (5) 30 (30) 10 30 Нерівності на вертикальній поверхні кладки, визначення при накладення рейки довжиною 2 м 10 5 Різниця відміток верхніх поверхонь, панелей у стінах і перегородках (+10) - 1.2.7. Баланс робочого часу за даними спостережень. Баланс складається у вигляді таблиці 1.4 за вихідними даними. Таблиця 1.4 Баланс робочого часу за даними спостереження Показники Спостереження Разом 3 6 10 люд.-хв. % Оперативна робота 520 750 825 2095 79 Підготовчо-завершальна робота 26 26 38 90 4 Відпочинок 174 138 142 454 20 Разом нормованих витрат 720 314 1005 2639 17 Інші витрати 76 48 39 163 - Разом 796 962 1044 2802 - До оперативної роботи належать лише нормовані елементи процесу, підготовчо - завершальна робота включає час на одержання інструменту й завдання. До інших витрат відносять простої та втрати робочого часу з інших причин. Проектування витрат робочого часу за елементами виробничого процесу До кожного нормативного елемента виробничого процесу складається відповідна таблиця, де вказується її назва та вимірник. Елемент №1 Ґрунтування поверхні стелі Таблиця 1.5 Вимірник: кв.м Показники Спостереження Разом 3 6 10 Загальні витрати часу, люд.-хв. 36 50 54 140 Обсяг виконаних робіт (вимірник) 18 25 27 70 Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв 2 2 2 2 Після кожної таблиці розраховується коефіцієнт стійкості ряду даних нормативних спостережень , (1.1) де – відповідно максимальне та мінімальне значення витрат часу на вимірник процесу. Якщо значення менше або дорівнює 1,3 – ряд стійкий і не підлягає перевірці й очищенню; якщо більше ніж 1,3 – ряд нестійкий та повинен бути перевірений і очищений. Далі до кожного елемента розраховується коефіцієнт переходу на головний вимірник процесу , (1.2) де – обсяг виконаних робіт елемента, який розглядається, в одиницях вимірювання елемента (ряд 2, графа “разом” табл.3); – загальний обсяг робіт виробничого процесу, виконаний за весь час спостережень (3 дні), в одиницях головного вимірника процесу (1.3) (1.4) Елемент №2 Нанесення розчину із затиранням Таблиця 1.6 Вимірник: кв.м Показники Спостереження Разом 3 6 10 Загальні витрати часу, люд.-хв. 270 375 405 1050 Обсяг виконаних робіт (вимірник) 18 25 27 70 Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв 15 15 15 15 (1.5) (1.6) Елемент №3 Оброблення лузгів та усенків Таблиця 1.7 Вимірник: м Показники Спостереження Разом 3 4 8 Загальні витрати часу, люд.-хв. 72 123 145 340 Обсяг виконаних робіт (вимірник) 16 28 32 76 Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв 4,5 4,4 4,5 4,5 (1.7) (1.8) Елемент №4 Перестановка інвентарних столиків Таблиця 1.8 Вимірник: кв.м Показники Спостереження Разом 3 4 8 Загальні витрати часу, люд.-хв. 18 25 27 70 Обсяг виконаних робіт (вимірник) 23 31 34 88 Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв 0,7826086 0,8064516 0,7941176 0,7954545 (1.9) (1.10) Елемент №5 Прибирання сміття після вирівнювання Таблиця 1.9 Вимірник: кв.м Показники Спостереження Разом 3 4 8 Загальні витрати часу, люд.-хв. 31 43 47 121 Обсяг виконаних робіт (вимірник) 18 25 27 70 Витрати часу на вимірник елемента, люд.-хв 1,72 1,72 1,74 1,73 (1.11) (1.12) Проектування часу на підготовчо – завершальну роботу В результаті спостережень було виявлено витрати часу в розмірі 114 л.-хв., що склало 4,88 %. Для розрахунку повної норми часу додатковий час на ПЗР прийняти в розмірах відповідно до „Нормативів на ПЗР та відпочинок для проектування норм праці в будівництві“ у % від оперативного часу ( для цегляної кладки – 4%). Проектування часу на технологічні перерви Такі витрати не виявлені Проектування часу на відпочинок та особисті потребиВ результаті спостережень було виявлено витрати часу на відпочинок 320 л.-хв., що склало 13,72 %. Час на відпочинок і особисті потреби проектується в обсязі, що відповідає „Нормативам на ПЗР та відпочинок для проектування норм праці в будівництві “ у % від оперативного часу ( для цегляної кладки – 12%). Синтез норм Розрахунки виконуються у формі таблиці 9 за результатами проектування витрат робочого часу за елементами виробничого процесу. Таблиця 1.11 № Назва елемента Вимірник елемента Витрати часу на вимірник елемента Коефіцієнт переходу на головний вимірник процесу Проектні витрати часу на головний вимірник, люд.-хв. 1 2 3 4 5 6 1 Ґрунтування поверхні стелі кв.м 70 1 70 2 Нанесення розчину із затиранням кв.м 70 1 70 3 Оброблення лузгів та усенків м 76 1,06 80,56 4 Перестановка інвентарних столиків кв.м 88 1,26 110,88 5 Прибирання сміття після вирівнювання кв.м 70 1 70 Разом 374 5,32 401,44 Проектування повної норми на виробничий процес Повна норма часу визначається за формулою : , люд.-год., де норма часу на оперативну роботу, люд.-хв. ПЗР – витрати часу на підготовчо – завершальну роботу, % Т – витрати часу на технологічні потреби, % В – витрати часу на відпочинок та особисті потреби, % 1,5 люд.-хв. Відрядна розцінка обчислюється за формулою : , грн.., де - середня годинна тарифна ставка розряду робітника, який виконує виробничий процес, грн.. грн. Таблиця 12 № з/п Показники За ЕНиР Запроектовані 1 Склад ланки 3 розряд - 2 3 розряд - 2 2 Норма часу 1,48 1,5 Розбіжність між діючою та запроектованою нормами часу, що розраховується за формулою Таким чином відхилення запроектованої норми від нормативної не перевищує 10% і становить -1,35%. Отже дану норму часу можливо запроваджувати. Норму розробив: Чумак О.А. Розділ 2 Розроблення норми витрат матеріалів На початку розділу наведемо таблицю вихідних даних для виконання розрахунків норми витрат будівельних матеріалів виробничими й аналітично-розрахунковими методами. Таблиця 2.1 Вихідні дані № спо-сте-режен-ня Обсяг виконаного мурування, куб.м Цегла, шт. Розчин, куб.м укладено в стіну відходи та витрати на 1 м.куб. укладено в стіну відходи та витрати на 1 м.куб. 1 2 3 4 5 6 7 8 79 3,8 1460 6 386 0,862 0,06 0,243 80 5,6 2151 7 385 1,282 0,012 0,231 81 7,03 2487 4 354 1,659 0,006 0,237 82 5,9 2267 6 385 1,328 0,011 0,227 83 6,57 2523 6 385 1,531 0,006 0,234 84 5,84 2502 5 429 1,424 0,01 0,246 85 4,67 1794 7 386 1,06 0,07 0,242 86 5,0 1913 4 383 1,111 0,009 0,224 87 5,4 2074 4 385 1,161 0,006 0,216 88 4,4 1692 5 385 1,007 0,005 0,229 89 4,1 1575 6 384 0,947 0,004 0,231 90 4,0 1540 6 385 0,907 0,006 0,227 91 5,4 2080 3 385 1,156 0,002 0,214 92 5,9 2267 7 384 1,35 0,013 0,229 93 4,7 1805 6 384 1,063 0,009 0,226 94 7,5 2862 6 382 1,67 0,01 0,223 95 6,43 2469 3 384 1,445 0,01 0,225 96 6,77 2601 2 384 1,533 0,02 0,226 97 6,55 2515 3 384 1,372 0,003 0,209 98 6,33 2431 5 384 1,476 0,004 0,233 99 6,1 2343 3 384 1,349 0,005 0,221 Розрахунок норми витрат комбінованим методом 2.1. Виробничий метод Розрахувавши витрати певного виду матеріалу на одиницю обсягу виконаних робіт за результатами спостережень, враховуючи відходи та втрати, розглянемо 5 спостережень; визначимо коефіцієнт стійкості ряду діленням максимального елемента на мінімальний (по витратах матеріалу на одиницю обсягу робіт). Отже ми вибрали наступні дані, які зображені у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Вихідні дані № спо-сте-режен-ня Обсяг виконаного мурування, куб.м Цегла, шт. Розчин, куб.м укладено в стіну відходи та витрати на 1 м.куб. укладено в стіну відходи та витрати на 1 м.куб. 1 2 3 4 5 6 7 8 79 3,8 1460 6 386 0,862 0,06 0,243 80 5,6 2151 7 385 1,282 0,012 0,231 81 7,03 2487 4 354 1,659 0,006 0,237 84 5,84 2502 5 429 1,424 0,01 0,246 92 5,9 2267 7 384 1,35 0,013 0,229 Розрахуємо коефіцієнти стійкості: (2.1) (2.2) Порівняємо за таблицею 3 отриманий коефіцієнт із нормативним його значенням при даній кількості спостережень. Якщо кількість замірів, яка забезпечує необхідну точність, збігається (не перевищує) з фактичною, тоді визначається середня кількість матеріалу (його витрат) на обсяг виконаних робіт за дану кількість спостережень (як середнє арифметичне); якщо ні – то потрібно провести стільки додаткових замірів, щоб їх загальна кількість задовольняла вимоги таблиці 2.3, а тоді знайти середнє значення витрат матеріалу на одиницю обсягу робіт із кількості замірів, що розглядається. Якщо коефіцієнт стійкості ряду перевищує значення 1,3, необхідно насамперед очистити ряд, тобто відкинути максимальний або мінімальний елементи, доповнити загальну кількість замірів до 5-ти з вихідних даних та перевірити ряд на стійкість. Таблиця 2.3. Нормативні значення коефіцієнта стійкості Кількість спостережень 5 8 11 18 20 Коефіцієнт стійкості ряду цегла 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05розчин 1,07 1,08 1,09 1,1 1,2 Так як коефіцієнт стійкості перевищує вимоги, які наведені в таблиці 3, то ряд потребує очищення. Підставимо у формулу інше значення в; замість 0,226 підставимо 0,231. (2.3) Розрахуємо середнє значення кожного ряду: (2.4) (2.5) Розрахунки виконуються окремо до кожного виду матеріалу. Середнє значення витрат є запроектованою нормою. Далі виконується порівняння одержаної норми витрат із виробничою нормою. З цією метою складається таблиця 2.4. Таблиця 2.4 Порівняльна таблиця показників Показники Виробнича норма За проектом цегла, шт. 400 388 розчин, м3 0,222 0,24 Далі визначаються розбіжності між діючими і запроектованими нормами у % та розглядаються можливі причини їх виникнення. (2.6) Допустимі розбіжності для цегли – 0,5 % (матеріал І категорії), для розчину – 1,5 % (матеріал IV категорії). Після розрахунків ми отримали наступні результати: розбіжність цегли – 3 %, а розчину - 0,9%. 2.2. Розрахунково-аналітичний метод (цегляна кладка) Наводиться графічна схема частини конструктивного елемента, виконаного з нормованих матеріалів з указанням лінійних розмірів. Вираховується кількість застосованих матеріалів, що складають даний конструктивний елемент, визначаються витрати кожного матеріалу на одиницю конструктивного елемента. Далі виконується порівняння одержаної норми витрат із виробничою нормою. З цією метою складається таблиця 2.5. Розміри цеглини: 25012065 мм. Ширина швів: вертикальних – 11 мм.; горизонтальних – 11 мм. а = 20,250+10,011 = 0,511 м. в = 20,250+20,011 = 0,522 м. Рис.1 Графічна схема цегляної кладки с = 40,065+50,011 = 0,315 м. шт. Таблиця 2.5. Порівняльна таблиця показників Показники Виробнича норма За проектом цегла, шт. 400 381 розчин, м3 0,222 0,262 Порівняємо результати, отримані при розрахунках обома методами. Допустимі розбіжності для цегли – 0,5 % (матеріал І категорії), для розчину – 1,5 % (матеріал IV категорії). Після розрахунків ми отримали наступні результати: розбіжність цегли – 4,75 %, а розчину – -18%. Таблиця 2.6 Порівняльна таблиця показників Показники Виробнича норма Виробничий метод Розрахунково-аналітичний метод цегла, шт. 400 388 286 розчин, м3 0,222 0,24 0,446 Розрахунково-аналітичний метод (за варіантом) Для розрахунків норми витрат лише розрахунково-аналітичним методом спочатку наводиться таблиця вихідних даних (таблиця 2.7); далі виконується графічна схема конструктивного елемента та розрахунки норми витрат матеріалу на одиницю конструктивного елемента. Таблиця 2.7 Вихідні дані Варіант Розмір коробок за зовнішнім обводом Довжина дощок, м Метод розпилювання 19 від 800 х 1200 до 1200 х 1500 від 2,5 до 4,5 Поперечна пилка Середня довжина деталей буде дорівнювати: Ld = (800+1200+1200+1500)/4 = 1175мм Середня стандартна довжина однієї дошки дорівнює: Lc = (2500+4500)/2 = 3500мм Припуск по торці К1 приймаємо рівним 40 мм ширину пропила при розпилюванні дощок на маятниковій пилці Р=5 мм. Відхід К2 приймається рівним половині градації стандартній довжині дощок, тобто К2=250/2=125 Середнє число деталей, одержуваної з однієї дошки, якщо зневажити величиною важноусуваемих відходів і втрат, буде дорівнює: n=L/Ld=3500/1175=2,98≈3 Норма витрат дощок на 1 деталь становить: Нд=Ld+P+K1+K2/n=1175+5+40+125/3=1261,6мм≈1262мм А на 1 м коробки: Н=1262мм/1175мм=1,07м Отже висновок – норма витрат дощок на виготовлення 1м віконних коробок становить --- 1,07м. K1 Ld Ld Ld K2 Рис.2 Схема розкрою довгомірних матеріалів Розділ 3 Розроблення калькуляції витрат праці та заробітної плати 3.1. Калькуляція даного виду використовується для визначення витрат праці та заробітної плати робітників-відрядників, котрі виконують певний вид робіт (або комплекс робіт) на один об’єкт чи конструктивний елемент. 3.2. Калькуляцію складають за формою (додаток 5) із використанням ЕНиР (ураховуючи поправкові коефіцієнти, які необхідні при даних умовах виконання виду робіт, указаного в завданні до курсового проектування) і додають до наряду на підрядні роботи. В калькуляції містяться 3 розділи: А – основні роботи; Б – допоміжні роботи; В – транспортні роботи. При складанні калькуляції підбиваються підсумки до кожного розділу та всього за калькуляцією. Графи 1-5 та 7,8 заповнюються за даними ЕНиР; графа 6 розраховується за кресленнями типового проекту (або за вихідними даними до курсової роботи). Витрати праці та сума заробітної плати на весь обсяг робіт визначаються множенням норми часу чи розцінки на проектний обсяг робіт (кількість) відповідно. Розділ 4. Розрахунок кількісного та професійно-кваліфікаційного складу бригади Вихідні дані: Тривалість роботи – 10 днів Тривалість зміни – 8 год. Кількість змін на добу – 1 Рівень виконання норм виробітку – 104% Загальний склад бригади:Кількісний склад бригади робітників визначається на основі даних калькуляції витрат праці та заробітної плати за формулою , осіб, (4.1) де Q – загальна трудомісткість даного виду робіт, люд.-год.(підсумок графи 9 калькуляції); Т – нормативний час виконання робіт (завдання до курсової роботи), днів; tзм – тривалість робочої зміни, год. (завдання до курсової роботи); nзм – кількість змін на добу (завдання до курсової роботи); Нвир – норма виробітку, % (завдання до курсової роботи); N – кількість об’єктів, необхідна для складу бригади, який вимагається в завданні (підбирається самостійно для рекомендованого складу бригади 6 – 10 осіб). (4.2) Професійно - кваліфікаційний склад бригади: Використовуючи результати калькуляції, необхідно розподілити витрати праці робітників за професіями і розрядами. Розподіл виконується у табличній формі (табл.4.1). Чi – кількість робітників і-ої професії, осіб. Визначення кількості робітників кожної професії (професійний склад бригади) проводиться за формулою , осіб, (4.3) де і – професія робітників у складі бригади; qi – витрати праці робітників і-ої професії (табл.10), люд.-год.; Q – загальна трудомісткість виду робіт за калькуляцією, люд.-год.; Ч – загальна кількість робітників у бригаді, чол. Кваліфікаційний склад розраховується окремо для кожної професії робітників за формулою , осіб, (4.4) де j – тарифний розряд; qij – витрати праці робітників і-ої професії j-го розряду (табл.10), люд.-год.; qi – трудомісткість робіт і-ої професії, люд.-год.; (4.5) (4.6) (4.7) Кваліфікаційний склад бригади: Таблиця 4.1. Розподіл трудомісткості за професіями та розрядами Позиція Розряди Разом л.-год 1 2 3 4 5 6 Маляри 1 76,015 76,015 2 23,796 23,796 3 17,847 17,847 4 50,236 50,236 Разом 167,894 167,894 Теслярі 5 5,29 5,29 10,576 6 5,29 5,29 10,576 7 7,93 7,93 15,864 8 31,73 31,73 63,456 Разом 50,24 50,24 100,472 Підсобні робітники 9 8,4 8,4 10 5,46 5,46 Разом 13,86 13,86 Таблиця 4.2. Професійно – кваліфікаційний склад бригади Професія Кількість Розряди 1 2 3 4 5 6 Маляри 4 4 Тесляр 2 1 1 Підс. роб. 1 1 Разом 7 1 4 1 Розділ 5 Виписування та закриття акордного наряду на підрядні роботи 5.1. Акордний наряд за відрядно-преміальною системою оплати праці – це виробничий документ первинного обліку. Він складається з двох частин: завдання та виконання. Наряд містить опис робіт із короткою характеристикою конструкцій, умов і способів їх виробництва, одиниці вимірювання кінцевої продукції; обсяг робіт, суму заробітної плати та премії, термін виконання завдання. Наряд виписує майстер або виконроб на основі калькуляції витрат праці і заробітної плати на кінцевий конструктивний елемент чи вид робіт. Наряд видається бригадиру не пізніше ніж за 2 дні до початку робіт, затверджується головним інженером та реєструється в спеціальному журналі. 5.2. Нормативна трудомісткість визначається за калькуляцією або як чисельник формули для розрахунку кількісного складу бригади (розділ 4), а фактичні витрати праці встановлюються на основі табельного обліку відпрацьованого часу кожним робітником у людино-годинах (розраховуються множенням кількості днів виконання робіт на кількість годин у зміні, на кількість змін і на чисельність робітників у бригаді). Робітники, що виконали роботи за акордним завданням у встановлений термін чи достроково, преміюються за зниження нормативної трудомісткості. Премія нараховується за кожний відсоток економії та залежить від якості кінцевої продукції. Загальний розмір премії не повинен перевищувати 40 % відрядної оплати за нарядом. Процент премії визначається множенням відсотка скорочення нормативного часу на кількість балів за якість роботи (на “відмінно” – 3 бали, на “добре” – 2 бали, на “задовільно” – 1 бал). Сума заробітної плати за нарядом обчислюється множенням загальної суми зарплати за калькуляцією (підсумок графи 10 калькуляції) на кількість об’єктів роботи і на індекс покупної спроможності (порівняно із цінами 1986 року, які наведені в ЕНиР). Розмір премії розраховується від заробітної плати за нарядом відповідно до проценту премії. Середньоденна заробітна плата одного робітника визначається діленням загальної суми зарплати з премією на кількість відпрацьованих людино-днів. Розділ 6 Розподілення суми заробітної плати та премії серед робітників бригади Метод приведення відпрацьованого часу до першого розряду Розрахунки виконуються у формі таблиці 6.1. Таблиця 6.1 № ПІБ Табельний номер Тарифний розряд Відпрац. час Тарифний коефіцієнт Приведений час Сума ЗП з премією 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Вовк Т.О 1 50 1 50 316,2 2 Роба А.К. 2 50 1,087 54,35 343,7094 3 Губа А.Ю. 3 50 1,184 59,2 374,3808 4 Рудь Д.Б. 3 50 1,184 59,2 374,3808 5 Смага В.В. 3 50 1,184 59,2 374,3808 6 Мазай О.М. 3 50 1,184 59,2 374,38087 Кушай С.О. 4 50 1,336 66,8 422,4432 Разом 407,95 2580 =2580/407,95=6,324 Метод використання коефіцієнта приробітку Розрахунки виконуються у формі таблиці 6.2. Таблиця 6.2 № ПІБ Табельний номер Тарифний розряд Відпрац. час Год. тарифна ставка ЗП за тарифом Сума ЗП з премією 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Вовк Т.О 1 50 6,89 344,5 314,184 2 Роба А.К. 2 50 7,49 374,5 341,544 3 Губа А.Ю. 3 50 8,16 408 372,096 4 Рудь Д.Б. 3 50 8,16 408 372,096 5 Смага В.В. 3 50 8,16 408 372,096 6 Мазай О.М. 3 50 8,16 408 372,096 7 Кушай С.О. 4 50 9,21 460,5 419,976 Разом 2811,5 2580 =2580/2811,5=0,912 № пп Прізвище та ініціали Табельний номер Тарифний розряд Годинна тарифна ставка, грн. Відпра- цьований час, год. Заробіток за тарифом, грн. КТУ Сума Ба-лів Приробіток, грн. Сума заробітку з премією, грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Вовк Т.О 1 6,89 50 344,5 0,7 35 24,36 368,86 2 Роба А.К. 2 7,49 50 374,5 0,8 40 27,84 402,34 3 Губа А.Ю. 3 8,16 50 408 0,9 45 31,32 439,32 4 Рудь Д.Б. 3 8,16 50 408 0,95 47,5 33,06 441,06 5 Смага В.В. 3 8,16 50 408 1 50 34,8 442,8 6 Мазай О.М. 3 8,16 50 408 1,1 55 38,28 446,28 7 Кушай С.О. 4 9,21 50 460,5 1,2 60 41,76 502,26 2811,5 332,5 2580 2580-2811,5/332,5=0,696 Метод застосування коефіцієнта трудової участі (КТУ) Розрахунки виконуються у формі таблиці 6.3. Таблиця 6.3 № ПІБ Табельний номер Тарифний розряд Відпрац. час Год. тарифна ставка ЗП за тарифом КТУ Сума балів Приро-біток Сума ЗП з премією 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Вовк Т.О 1 136 6,89 937,04 0,7 136 584,03 1521,07 2 Роба А.К. 3 136 8,16 1109,76 0,8 122,4 525,62 1635,38 3 Губа А.Ю. 3 136 8,16 1109,76 0,9 129,2 554,83 1664,59 4 Рудь Д.Б. 4 136 9,21 1252,56 0,95 149,6 642,43 1894,99 5 Смага В.В. 4 136 9,21 1252,56 1 122,4 525,62 1778,18 6 Мазай О.М. 4 136 9,21 1252,56 1,1 142,8 613,23 1865,79 Разом 6914,24 802,4 3445,76 10360 Калькуляція № 1 витрати праці та заробітної плати на оштукатурення стін покращене напівмеханізоване №п/п Шифр норм Опис робіт та умов їх виконання Склад виконавців Проектний обсяг На одиницю виміру На весь обсяг Од. виміру Кількість Норма часу, л.-год. Розцінка, грн.. Витрати праці, л.-год. Сума зарплати, грн.. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 А. Основні роботи 1 Е 8-1-15 Шпатлювання стін Маляр 100 м.кв. 6,61 11,5 8,05 76,015 53,21 Т6 п1б За 1 раз 3р - 1 2 Е 8-1-15 Шліфування прошпа- Маляр 100 м.кв 6,61 3,6 2,52 23,796 16,65 Т6 п2б тльованих поверхн. 3р - 1 3 Е 8-1-15 Шліфув. грунтов. або Маляр 100 м.кв 6,61 2,7 1,89 17,847 12,4929 Т6 п3б пофарб. поверх. 3р - 1 4 Е 8-1-15 Грунтуввання водо- Маляр 100 м.кв 6,61 7,6 5,32 50,236 35,1652 Т6 п9б емульсійним составом 3р - 1 5 Е 8-1-15 Фарбування пістол.- Маляр 100 м.кв 6,61 3,5 3,19 23,135 21,0859 Т6 п27б озпилювачем 3р - 1 Разом по розділу А 191,029 138,604 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Б. Допоміжні роботи 6 Е 6-3 Теслярі 1м.кв. 132,2 0,08 0,054 10,576 7,1388 Т2 п1б Збирання рештування 4розр – 1 2розр - 1 7 Е 6-3 Розбирання рештування Теслярі 1м.кв. 132,2 0,08 0,054 10,576 7,1388 Т2 п3б 4розр – 1 2розр - 1 8 Е 6-3 Перестан. риштуван. Теслярі 1м.кв. 132,2 0,12 0,081 15,864 10,7082 Т2 п5б в межах поверха 4розр – 1 2розр - 1 9 Е 6-3 Перестан. риштуван. Теслярі 1м.кв. 396,6 0,16 0,108 63,456 42,8328 Т2 п7б з перенес. на наступ. поверх 4розр – 1 2розр - 1 Разом по розділу Б 100,472 67,8186 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 В. Транспортні роботи 10 Е 1-19 Перенесення на Підсобні 1т 7 1,2 0,708 8,4 4,956 п2а Перші 10 м. робітники 11 Е 1-19 Додавати на наступні Підсобні 1т 14 0,39 0,23 5,46 3,22 п2б 10 м. робітники Разом по розділу В 13,86 8,176 Разом по калькуляції 305 21512=2580 Затверджую Головний інженер 2006р. Акордний наряд №1 від 2006р. за відрядно – преміальною системою оплати Назва об’єкту Шифр Бригада табельний номер Бригадир Стадія розрахунку Дата видачі наряду Кількість чоловік в бригаді Дата початку робіт Дата закінчення робіт Нормативна трудомісткість, л.-год. (А) Фактичні витрати часу, л.-год. (Б) % скорочення нормативного часу, (А-Б)/А100 % виконання норм виробітку, (А-Б)*100 Встановлений розмір премії за кожен % скороч. Норм. Часу, % Сума ЗП за нарядом, грн.. % премії за нарядом Сума премії. ,грн. Всього ЗП, грн.. Середньоденна ЗП одного робітника, грн.. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Початкова 31.03.06 7 3.04.06 14.04.06 610 560 8,2 108,93 відм. -3 5160 24,6 1269,36 6429,36 91,85 добре -2 16,4 846,24 6006,24 85,8 задов. -1 8,2 423,12 5583,12 79,76 Завершальна 7 3.04.06 13.04.06 610 504 17,38 121,03 добре -2 5160 34,76 1793,62 6953,62 99,34 Висновок Виконавши курсову роботу я досяг поставленої мети в даній роботі. А саме: 1. Закріпив здобуті при вивченні дисципліни теоретичні знання практичними розрахунками;2. Виробив в собі вміння узагальнювати отримані результати; 3. Вивчив та навчився користуватися методами нормування праці та обчислення заробітку бригади, методами нормування витрат матеріальних ресурсів; 4. На практичному досвіді оволодів навичками розроблення технічно обґрунтованої місцевої норми; 5. Склав виробничу калькуляцію і дізнався правилам виписування нарядів на підрядні роботи; 6. Використав та закріпив систему методів розподілення заробітку серед робітників при бригадній формі організації праці. Список використаної літератури Закони про працю: Збірник / Укл. А.А. Підпалий. - Київ, 1997. ЕНИР. Общая часть. Сборники Е1, Е3, Е6, Е8- М.: Прейскурантиздат, 1987. Практикум по экономике, организации и нормированию труда: Уч. пособие для студ. вузов /Под ред. Г.Р. Погосяна, Л.И. Жукова. - М.:Экономика,1991. Музыка А.В., Агеев В.И. Справочник инженера по организации и нормированию труда в строительстве. – 2-е изд., перераб. и доп. – К., 1990. Жуков Л.И., Горшков В.В. Справочное пособие по труду и зарплате. – М.: Финансы и статистика, 1990. Погорелов Н.И. Нормирование труда в промышленности. – Харьков: Основа, 1991. Поляков И.А., Ремизов К.С. Справочник экономиста по труду. - М.:Экономика,1988. Петров И.А., Ефремов С.А., Каширин Н.В. Техническое нормирование и сметное дело в строительстве. - М.,1972. Экономика труда: Учеб. для вузов / Под ред. Г.Р.Погосяна, Л.И.Жукова. -М.: Экономика, 1991. Драченко Б.Ф., Ерисова Л.Г., Горбенко П.Г. Технология строительного производства.-- 2-е изд., перераб. и доп.-М.:Агропромиздат,1990. Технология строительства сельских производственных зданий: Справочник /Л.Г. Ерисова, Б.И. Завалий, Н.Л. Зоценко и др.– К.:Урожай,1988. Онищенко А.Г. Отделочные работы в строительстве: Учеб. пособие для вузов по спец.; Пром. и гражд. строит. - М.: Высшая школа,1989. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учебник. - М.: ЮНИТИ, 1999. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. - К.: Знання-Прес, 2000. Завіновська Г. Т. Економіка праці. - К.: КНЕУ, 2000. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч.- метод. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. Тимош І. М. Економіка праці: Навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2001. Методичні вказівки до оформлення навчальних текстових матеріалів у вигляді курсових і дипломних робіт, звітів, рефератів для студентів спеціальності 7.050107/ Укл. В.А.Оченаш, – Полтава: ПДТУ, 2001. – 27 с.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (13.06.2014)
Просмотров: 709 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: