Реферат на тему: Економічний ризик - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Економічний ризик. 1. Рейтинги надійності Рейтинги надійності широко використовуються в світовій практиці при оцінці ризику. Так, наприклад, використовуються рейтинги надійності емітентів. Для орієнтації масового інвестора в море облігацій, що випускаються різними корпораціями, великі брокерські фірми публікують рейтинги бонів (цінні папери, що засвідчують внесок на тривалий термін). Усі емітенти розбиваються на 9 класів: Aaa, Aa, A, Baa, Ba, B, Caa, Ca, C. Бони, при-належні до класу Aaa, оцінюються як абсолютно надійні, бони, приналежні до класу С, - як ті, що не мають абсолютно ніяких перспектив. Інші класи мають проміжну надійність. Починаючи з рівня В бони вважаються спекулятивними і негідними для довгострокових інвестицій. Банки при оцінці фінансового становища та надійності клієнтів використовують рейтинги надійності клієнтів банку: Клієнти найвищої якості. Мають допуск до альтернативного фінансового забезпечення практично при будь-яких економічних умовах. Грошовий потік стабільний. ”Леверидж ” надає значний захист активів. Клієнти високої якості. Доступ на альтернативні фінансові ринки лише злегка більш обмежений, чим у клієнтів 1-го класу. Грошовий потік і покриття відсотків значні у відношенні до зобов'язань і витрат на відсотки. Клієнти якості, вищої за середню. Доступ на альтернативні фінансові ринки може бути обмежений у періоди економічної нестабільності. Грошовий потік і покриття відсотків значні, але можуть бути знижені в періоди економічного спаду. Клієнти середньої якості. Доступ до альтернативних фінансових ринків можливий тільки в сприятливі економічні періоди. Грошовий потік і покриття відсотків адекватні. Захист активів і доходів може бути ослаблений в період економічного спаду. Клієнти нижче середнього рівня. Доступ до альтернативних фінансових ринків обмежений навіть при сприятливих економічних умовах. Грошовий потік і границі покриття в цілому прийнятні, але піддані значним коливанням, що може обмежити можливості обслуговування боргу. Клієнти з підвищеним елементом кредиту. Грошовий потік, покриття відсотків і захист активів обмежений. Клієнти з поганою якістю кредиту. Рейтинги надійності використовуються навіть при оцінці керівництва фірми по таким якостям: 1) освіченість; 2) завзятість у роботі; 3) компетентність; 4) заповзятливість; 5) здатність працювати в команді; 6) пунктуальність; 7) ефективність; 8) надійність; 9) гумор; 10) людяність. 2. Показники якості боргових обов’язків Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в оборотні активи, а отже, і на фінансовий стан підприємства, рівень ризикованості робить збільшення або зменшення дебіторської заборгованості. Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в оборотних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців, або про збільшення обсягу продажів, або неплатоспроможність і банкрутство частини покупців. Скорочення дебіторської заборгованості оцінюється позитивно, якщо це відбувається за рахунок скорочення періоду її погашення. Якщо ж дебіторська заборгованість зменшується в зв'язку зі зменшенням відвантаження продукції, то це свідчить про зниження ділової активності підприємства. Отже, ріст дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно, а зниження — позитивно. Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність останньої створює фінансові утруднення, тому що підприємство буде почувати недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати й ін. Крім того, заморожування засобів у дебіторській заборгованості приводить до уповільнення оборотності капіталу. Прострочена дебіторська заборгованість означає також ріст ризику непогашення боргів і зменшення прибутку. Тому кожне підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення належних йому платежів. Прискорити платежі можна шляхом удосконалювання розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, попередньої оплати, застосування вексельної форми розрахунків і т.д. У процесі аналізу потрібно вивчити динаміку, склад, причини і давнину утворення дебіторської заборгованості, установити, немає чи в її складі сум, нереальних для стягнення, або таких, по яких минають терміни задавнення позову (табл. 1). Якщо такі є, то необхідно терміново прийняти заходи для їх стягнення (оформлення векселів, звертання в судові органи й ін.). Для аналізу дебіторської заборгованості, крім балансу, використовуються матеріали первинного й аналітичного бухгалтерського обліку. Працівник, що займається керуванням дебіторською заборгованістю, повинний зосередити увагу на найбільш старих боргах і приділити більше уваги великим сумам заборгованості. Таблиця 1 - Аналіз складу і давнини утворення дебіторської заборгованості \| У тому числі Вид дебітор- \| Сума, \| до \| від 1 до \| від 3 \| від 6 до \| біль- ської заборгова- \| тис. \| 1 мі- \| 3 міся- \| до 6 мі- \| 12 мі- \| ше ності \| руб. \| сяця \| ців \| сяців \| сяців \| року За товари і послуги \| 6700 \| 4450 \| 1320 \| 570 \| 210 \| 150 У тому числі заборгованість клієнтів: А \| 780 \| 620 \| 160——— Б \| 650 \| 150 \| 320 \| 180—— \| * В \| 170——— \| 170— І т.д. Векселя до отри- мання \| 2200 \| 1500 \| 500 \| 200—— Інші дебітори \| 1450 \| 1020 \| 280 \| 90 \| 30 \| 30 І т.д. Разом \| 10350 \| 6970 \| 2100 \| 860 \| 240 \| 180 Питома вага, % \| 100 \| 67,3 \| 20,4 \| 8,3 \| 2,3 \| 1,7 Оцінюючи стан оборотних активів, важливо вивчити якість і ліквідність дебіторської заборгованості і дати узагальнюючу характеристику портфеля дебіторської заборгованості. Одним з показників, використовуваних для цієї мети, є період оборотності дебіторської заборгованості (Пд3), або період інкасації боргів. Він дорівнює часу між відвантаженням товарів і одержанням за них готівки від покупців: , де - середні остатки дебіторської заборгованості; Т – дні періоду; ДЗпог. – сума погашеної дебіторської заборгованості за період. \| Минулий рік \| Звітний рік Середні залишки по рахунках дебіторів, тис. грн. \| 5175 \| 7772 Сума погашеної дебіторської забор- гованості, тис. грн. \| 51750 \| 69950 Період інкасації боргів, дні \| 36 \| 40 Для характеристики якості дебіторської заборгованості визначається і такий показник, як частка резерву по сумнівних боргах у загальній сумі дебіторської заборгованості. Ріст рівня даного коефіцієнта свідчить про зниження якості останньої. Ці показники порівнюють у динаміці і вивчають причини збільшення тривалості періоду перебування засобів у дебіторській заборгованості (неефективна система розрахунків, фінансові утруднення у покупців, тривалий цикл банківського документообігу і т.д.). На аналізованому підприємстві за звітний рік період інкасації дебіторської заборгованості збільшився від 36 до 40 днів, а частка резерву по сумнівних боргах — від 3 до 5%, що свідчить про зниження її якості. Якість дебіторської заборгованості оцінюється також питомою вагою в ній вексельної форми розрахунків, оскільки вексель виступає високоліквідним активом, що може бути реалізований третій особі до настання терміну його погашення. Вексельне зобов'язання має значно велику силу, чим звичайна дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги отриманих векселів у загальній сумі дебіторської заборгованості свідчить про підвищення її надійності і ліквідності. На даному підприємстві частка дебіторської заборгованості, забезпечена векселями, складала на початок року 22,6% (1500/6615x100), а на кінець року — 21,2% (2200/10 350x100), що також свідчить про зниження її якості. Особливу актуальність проблема неплатежів здобуває в умовах інфляції, коли відбувається знецінювання грошей. Щоб підрахувати збитки підприємства від несвоєчасної оплати рахунків дебіторами, необхідно від простроченої дебіторської заборгованості відняти її суму, скоректовану на індекс інфляції за цей термін. 3. Структура відсоткових ставок за рівнем ризику Один з факторів, від якого залежить відсоткова ставка, є термін погашення активу, тобто час, коли позичальник повертає їхню вартість. Цінні папери з однаковим ризиком і ліквідністю можуть мати різні ставки відсотка, тому що розрізняється час їхнього погашення. Доход, виплачуваний до погашення, визначає відсоток, що може бути отриманий шляхом покупки облігації і збереження її до терміну погашення. Доходи до терміну погашення можуть мінятися через безліч причин, у тому числі в залежності від терміну погашення облігації. Залежність між терміном погашення облігації і ставкою відсотка графічно може бути представлена кривою прибутковості або кривою зміни прибутковості фінансового активу. Криві прибутковості з'єднують крапки, що відповідають розмірам процентних ставок, при різних термінах погашення визначеного цінного папера. Криві зміни прибутковості фінансового активу по своєму виді можуть бути класифіковані, як зростаючі, убутні і горизонтально спрямовані. У випадку, коли крива має зростаюче положення - довгострокова ставка відсотка перевищує короткострокову; горизонтальне положення - характеризується рівністю довгострокової і короткострокової ставок; і нарешті, нахил, що убуває - говорить про перевищення короткострокової ставки відсотка над довгостроковою. Криві прибутковості можуть мати і більш складний вид, у якому вони спочатку зростають, а потім убувають, або навпаки. Англійський журнал "Wall Street Journal" щодня публікує графіки зміни прибутковості державних цінних паперів. Вертикальні осі на графіку відбивають процентну ставку, а горизонтальні - терміни погашення цінних паперів. Так наприклад "Wall Street Journal" від 3 березня 1994 року показав, що процентна ставка на активи з тримісячним терміном погашення була 3,50%, у той час, як річні цінні папери мали ставку 4,10%, і облігації терміном погашення десять років - 6,25%. Ці цифри наочно показують нам, що криві зміни прибутковості фінансового активу зростають. Виникають питання: чому звичайно зустрічаються криві прибутковості, що мають зростаючий вид? З якої причини вони мають різний нахил у різні тимчасові періоди? На всі ці питання відповідає теорія тимчасової структури процентних ставок. Вона добре пояснює наступні три важливих емпіричних факти: 1) Процентні ставки по активах різних термінів погашення через деякий проміжок часу дуже близько наближаються за своїми значеннями друг до друга; 2) Коли короткострокова процентна ставка нижче довгострокової, крива прибутковості імовірніше всього буде мати зростаючий вигляд, коли вище - відповідно убутний; 3) Криві зміни прибутковості фінансового активу практично завжди зростають. Для пояснення цих фактів три теорії (гіпотеза чекання, теорія сегментованих ринків і теорія переваг) були покладені в основу четвертої, котра і є теорією тимчасової структури процентних ставок і відбиває взаємодію між ставкою відсотка і різними термінами погашення активу. Гіпотеза чекання добре пояснює перші два пункти, але не дає пояснення другому. Теорія сегментованих ринків відповідає на третє питання, але не дає відповіді на два інших. Більш того, кожна теорія виводиться за інших рівних умов, тому для більш реального розуміння тимчасової структури процентних ставок необхідне об'єднання основних рис цих теорій. Це приводить до теорії переваг, тісно зв'язаної з теорією премії ліквідності, що у свою чергу, чітко пояснює всі три вищенаведених факти. Теорія премії ліквідності. Перш ніж розглянути теорію премії ліквідності, потрібно розглянути теорію переваг, суть якої полягає в тому, що володіння менш ліквідною облігацією повинне компенсуватися більш високим доходом, щоб компенсувати ризик, що збільшився. При подовженні часових обріїв довгострокова процентна ставка буде дорівнювати середньому арифметичному очікуваних короткострокових ставок відсотка плюс відповідна премія ліквідності, що і буде тим доходом, що включається в довгострокову облігацію. Отже, якщо до гіпотези чекання додати тимчасову премію, одержимо запис теорії переваг: де к – часова премія. Теорія премії ліквідності - це та ж теорія переваг, з тією лише різницею, що виходить з того, що покупцям довгострокових активів повинна бути запропонована позитивна премія ліквідності, для того, щоб компенсувати їхній ризик, що збільшився. Це приводить до схожої рівності, з одною лише умовою, що тимчасова премія k завжди позитивна і росте зі збільшенням терміну погашення цінного папера. Слід зазначити, що вчені дотепер сперечаються, чи несуть криві прибутковості інформацію про майбутні зміни процентних ставок. Існує прозора гіпотеза, відповідно до якої, у випадку, якщо крива прибутковості має позитивний нахил, то очікується, що короткострокові процентні ставки майбутніх періодів будуть вище їхнього сьогоднішнього рівня, Горизонтальна крива прибутковості, коли процентні ставки на міняються в залежності від терміну погашення, має на увазі, що рівень короткострокових процентних ставок очікується в майбутньому таким же як сьогодні. І нарешті, коли крива негативно нахилена, то очікувані короткострокові ставки будуть нижче сьогоднішнього рівня. Але при недавніх дослідженнях криві зміни прибутковості цінних паперів учені прийшли до висновку, що ця гіпотеза дуже прозора, і не слід цілком покладатися на інформацію про майбутні зміни відсотка по одному лише виді кривих прибутковості. Список літератури Севрук В.Г. Банковские риски. - М.: Издательство "Дело "ЛТД", 1994. Соколинская Н.Э. Экономический риск в деятельности коммерческого банка. - М.: 1999. Аленичев Д.В. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов.-М.: Издательство "Ист Сервис".- М.:1994. Страхование риска невозвратности кредита. // Экономика и жизнь.-1994.-N 6. Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство, или как завести собственное дело и добиться успеха. - М: 1991.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (18.06.2014)
Просмотров: 221 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: