Реферат на тему:Економічні функції держави в сучасних умовах - Економічні теми - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Економічні функції держави в сучасних умовах. Зміст Зміст…..……………………………………………………………………………….2 Економіка країни як об'єкт державного регулювання…………………………………………………………………...3 Функції державного регулювання економіки………………………………4 Економічна політика держави і її зміст……………………………………..6 Методи обґрунтування показників економічного розвитку на перспективу.…………………………………………………………………..8 Об'єкти, форми і засоби державного регулювання економіки…………...10 Органи державної влади, відповідальні за хід економічного розвитку………………………………………………………………………12 Список використаних джерел……………………………………………….14 1.Економіка країни як об'єкт державного регулювання У структурі сучасної ринкової економіки можна виділити різні зрізи. Так, необхідно виділити функціональну, соціальну, галузеву і територіальну структури. Функціональна структура характеризує розподіл валового внутрішнього продукту на різні частки: частка споживання, державне споживання, валове нагромадження, чистий експорт. Сюди ж варто віднести формування вартості продукту в розрізі факторів виробництва: праці, капіталу, землі, науково-технічного прогресу. Соціальна структура відбиває розбивку суспільного виробництва на соціальні сектори. У якості таких можна виділити: Приватний сектор (включаючи корпоративний приватний сектор). Корпоративний державно-приватний сектор. 3.Державний сектор (унітарні і казенні підприємства) 4.Сектор домашніх господарств. Галузева структура економіки характеризується часткою окремих галузей у виробництві ВВП. Для перехідного періоду економіки України характерні наступні структурно-галузеві пропорції: частка промисловості складає менш 50%, сільського господарства — близько 10%, біля 10%, транспорту і зв'язку — близько 15%, сфери обороту — понад 15%. Територіальна структура економіки являє собою виробництво валового внутрішнього продукту в розрізі різних територіальних утворень. У якості таких виступають територіальні райони України. Економічні райони як структурно-територіальні утворення мають давню традицію і достатнє інформаційне забезпечення. Однак настільки дробова територіальна розбивка економіки країни не цілком прийнятна в перехідний період, для якого, очевидно, доцільніше вести мову про більш великі регіони. 2.Функції державного регулювання економіки Державне регулювання економіки — вплив держави на діяльність суб'єктів, що хазяюють, і ринкову кон'юнктуру з метою забезпечення нормальних умов функціонування ринкового механізму. Це — складний процес, що включає в себе процедуру розробки економічної політики, обґрунтування її положень, вибору засобів і методів її проведення. По об'єкті впливу державне регулювання економіки означає діяльність по регулюванню трьох взаємозалежних частин відтворювального процесу: регулювання ресурсів, регулювання виробництва, регулювання фінансів. Історичний досвід показує, що протиріччя ринкової системи обумовили необхідність державного регулювання економіки. Функціями державного регулювання економіки є: Розробка оптимальної економічної політики Забезпечення економічного росту. Забезпечення сполучення інтересів різних соціальних груп. Підтримувати справедливий розподіл доходів. Збалансований зовнішньоекономічний обмін. Для виконання цих функцій необхідно: Розробити економічну політику держави відповідну політиці сучасності. Розробити методи обґрунтування показників економічного росту. Розрізняти об'єкти, форми і засоби державного регулювання економіки. Удосконалювати органи державної влади Також необхідно зв'язувати задачі державного регулювання в єдине ціле, у виді, наприклад, «багатокутника» цілей. Багатокутники цілей державного регулювання — взаємозалежний набір найважливіших цільових настанов соціально-економічного розвитку. Найбільш розповсюджений так називаний «магічний чотирикутник», тобто чотири взаємозалежні цілі, за реалізацію яких держава несе відповідальність: 1. економічний ріст; 2. високий рівень зайнятості; 3. стабільність цін чи стійкість грошей; 4. зовнішньоекономічна рівновага. Можуть бути й інші варіанти представлення задач державного регулювання в систематизованій формі. Зміст державного регулювання економіки визначається цілями, що стоять перед державними органами, а також засобами й інструментами, якими розташовує держава при проведенні економічної політики. В умовах ринкових відносин воно містить у собі: 1. інформування учасників ринку про стан економіки країни і перспективах її розвитку; 2. обґрунтування найважливіших пунктів економічної політики, що мають намір проводити державні органи влади в рамках даного етапу розвитку економіки; заходи щодо розвитку державного сектора економіки — одного з важливих інструментів впливу держави на економічні процеси в країні. 3. Економічна політика держави і її зміст Економічна політика — система мір, сукупність дій по керуванню економікою, що включає в себе визначений набір елементів. Основними структурними елементами економічної політики є: антициклічна політика, галузева політика, антимонопольна політика. Антициклічна політика — комплекс законодавчих актів, адміністративних заходів впливу на попит та пропозицію населення й інших суб'єктів господарської діяльності. Ці міри здійснюються з метою м'якого висновку економіки з кризового стану, а також стримування стадії економічного бума. Стрижнем реалізації антициклічної політики є державний бюджет. Галузева політика визначає мети, важелі і засоби впливу держави на проведення економічної політики в області суспільного виробництва. Головними задачами галузевої політики є:* визначення структурно-галузевої стратегії розвитку економіки країни, місця і ролі промислового, сільськогосподарського, будівельного й іншого виробництв у її структурі;* обґрунтування пріоритетів у розвитку окремих галузей народного господарства;* виявлення проблем розвитку і розміщення великих багатогалузевих комплексів;* проведення заходів щодо підтримки державою науково-технічного і технологічного прогресу в окремих галузях народного господарства. Антимонопольна політика держави — система законодавчих актів і адміністративних мір, що переслідує мета формування конкурентного ринкового середовища й ефективної ринкової економіки. Ефективна ринкова економіка — економіка, що функціонує на принципах вільного вибору, коли кожен покупець вільний у виборі товарів, а кожен підприємець вільний у виборі сфери додатка своєї праці і капіталу. Ефективна ринкова економіка — це в першу чергу система, орієнтована на задоволення попиту. Державне антимонопольне регулювання ведеться в двох напрямках: регулювання діяльності природних монополій, коли державою створюються спеціальні регулювальні органи для контролю за економічним поводженням природних монополій і насамперед за політикою цін; регулювання інших монополістів за допомогою обмеження форм порушення конкурентного середовища. Антимонопольна політика реалізується в сукупності антимонопольних (антитрестовських) законів, що встановлюють «правила гри» на конкурентному ринку. 4. Методи обґрунтування показників економічного розвитку на перспективу Перелік методів аналізу й обґрунтування показників економічного розвитку містить у собі безліч конкретних підходів. До їхнього числа відносяться: структурно-логічні і математичні моделі економіки; балансові і факторні методи обґрунтування економічних показників на перспективу; методи розробки цільових настанов соціально-економічного розвитку з використанням інструментарію «дерева цілей»; методи оптимізації варіантів соціально-економічного розвитку і виявлення на цій основі пріоритетних напрямків підтримки з боку держави; міжгалузевий баланс як інструмент обґрунтування галузевої структури економіки на перспективу; балансові методи обґрунтування раціональних міжрегіональних зв'язків. Баланси в економіці — важливий інструмент установлення зв'язків економічних перемінних. Вони представлені у виді чи таблиць рівнянь, що відбивають рівновагу двох чи більш частин економіки. Види балансів різноманітні: баланси виробничих ресурсів, баланси продукції по вартості і фізичному обсязі, фінансові баланси різних видів (держбюджет, доходи і витрати населення, підприємницької сфери, зовнішньоторговельний баланс, платіжний баланс і ін.). Виходячи з класу розв'язуваних задач можна виділити наступні інструменти обґрунтування показників економічного розвитку: ма-кроструктурна, структурно-галузева, фінансово-вартісна модель економіки. Макроструктурна модель економіки являє собою систему моделей суспільного відтворення, що описує взаємозв'язки найважливіших макроекономічних перемінних у процесі суспільного відтворення з боку динаміки фізичних обсягів. Вона відбиває і кругообіг продукції, і кругообіг виробничих ресурсів у народному господарстві, описує відтворювальний процес у виді послідовності таких його фаз, як виробництво, розподіл, обмін, споживання. Структурно-галузева модель економіки. Побудова структурно-галузевої моделі переслідує рішення наступних аналітичних і прогнозних задач: прогнозний розрахунок галузевої структури суспільного виробництва, що забезпечує заданий кінцевий попит всіх агентів відтворювальної діяльності; оцінка наслідків впливу техніко-економічних показників на економічні величини; розрахунок структурно-галузевих зрушень в економіці під впливом мінливого сукупного попиту; оцінка наслідків впливу техніко-економічних параметрів МОБ на фінансові показники розвитку економіки країни. По суті мова йде про побудову деякої подоби закритої моделі міжгалузевого балансу, коли показники кінцевого попиту обумовлені показниками факторних доходів і їхнього розподілу. Фінансово-вартісна модель економіки покликана відповісти на питання досягнення фінансової збалансованості в економіці. Дана модель є основою вироблення економічної політики в області бюджету, оподатковування, цін, валютної і грошово-кредитної політики. При її побудові виходять з показників системи національного рахівництва як мінімально необхідної вихідної бази розрахунків. Прикладом фінансово-вартісної моделі може служити французька модель «Фі-Фі» — модель фізичної і фінансової рівноваги. 5. Об'єкти, форми і засоби державного регулювання економіки Об'єкти державного впливу на економіку — це ті умови, процеси і відносини в сфері суспільного відтворення, нормальне функціонування яких ринковий механізм забезпечує чи незадовільно не забезпечує взагалі. У якості таких можна виділити:* загальногосподарські процеси, такі, як економічний цикл, грошовий обіг, зайнятість, інвестиції, НИОКР, ціни;* розвиток великих секторів економіки, таких, як оборонна промисловість, сільське господарство, виробнича інфраструктура, банківська сфера;* окремі великі корпорації, що мають важливе значення для економіки країни, залізничний транспорт і ін.;* комплексний розвиток регіонів країни. Форми державного регулювання економіки — бюджетно-податкове, грошово-кредитне, адміністративне регулювання. Бюджетно-податкове регулювання припускає розробку, твердження і виконання бюджету держави. Грошово-кредитне регулювання включає дії держави по підтримці стабільності валюти, боротьбу з інфляцією. Адміністративне регулювання ринкової економіки здійснюється за допомогою таких мір, як примусове розукрупнення, ліцензування, квотування й ін. Засоби державного регулювання економіки. З метою впливу на економічний розвиток країни державні органи можуть використовувати такі засоби, як:* керування обмеженими виробничими ресурсами;* податкове регулювання економіки;* монетарні методи впливу на економічну систему. Кожна з цих груп засобів має свої особливості й у визначених обставинах може застосовуватися окремо. В умовах перехідного періоду державні органи об'єктивно змушені застосовувати весь набір цих засобів, не обмежуючи однією якою-небудь групою. Інструменти державного регулювання економіки Набір інструментів державного регулювання містить у собі наступні основні елементи: економічне прогнозування, програмування економічного розвитку, бюджетування, індикативне планування. Економічне прогнозування — передбачення майбутнього стану економіки і сполучених з нею сфер. Економічний прогноз — вихідна основа для визначення цілей, вироблення стратегії і тактики соціально-економічного розвитку. Програмування економічного розвитку - розробка і реалізація програм розвитку всієї чи економіки окремих її сфер (регіонів, багатогалузевих комплексів і т.д.). Програми економічного розвитку — основний інструмент прямого активного втручання держави в хід відтворювального процесу в умовах ринкових відносин. Бюджетування економічного розвитку являє собою розробку і реалізацію державного бюджету країни як інструмента впливу держави на хід економічного розвитку. Державний бюджет являє собою основний документ реального керування економічним розвитком країни. Індикативне планування являє собою складний процес, що включає розробку плану розвитку економіки країни, який має рекомендаційний характер, доведення до суб'єктів, що хазяюють, його показників, контроль за виконанням планових показників, стимулювання агентів виробництва проходженню у своїй діяльності позначкам індикативного плану. Індикативний план — основний документ для вироблення і проведення макроекономічної політики в рамках національної економіки. Органи державної влади, відповідальні за хід економічного розвитку Структура органів державної влади, відповідальних за економічний розвиток, включає: законодавчу владу, виконавчу владу, судову владу. Кожна з цих галузей влади виконує конституційно установлені функції. Законодавча влада представлена Верховною Радою, що виробляє і приймає законодавчі акти, яки є основою механізму керування економікою. Виконавча влада носить багаторівневий характер і містить у собі регіональний і муніципальний (місцевий) рівні. На регіональному рівні виконавча влада представлена Президентом країни й Урядом України. Задача Уряду в сфері регулювання економіки - створення умов для ефективного і безкризисного розвитку економіки на благо всіх громадян країни. Судова влада покликана стежити за строгим дотриманням законів, прийнятих законодавчими органами влади. До числа найважливіших органів, відповідальних за економічну ситуацію в країні і хід економічного розвитку, відносяться: Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Центральний банк України. На Міністерство економіки покладена функція по розробці документів, що обґрунтовують економічний розвиток країни, таких, як прогноз, індикативний план (комплексна народногосподарська програма розвитку), цільові програми по розвитку окремих найважливіших напрямків економіки. Міністерство фінансів відповідає за розробку і реалізацію державного бюджету країни в різних його видах: консолідований бюджет, федеральний бюджет, бюджет розвитку. У структурі Міністерства фінансів створене казначейство, що покликане акумулювати і фактично розподіляти бюджетні засоби держави. Центральний банк несе відповідальність за стан грошово-кредитної системи в країні, зокрема за курс карбованця стосовно інших валют світу, за його стійкість і наповнення. Проблема інфляції також знаходиться в сфері компетенції Центрального банку і Міністерства фінансів. Одна з головних проблем — установлення раціональних зв'язків між державою і її суб'єктами. Ефективне господарювання на основі ринкових відносин вимагає поділу влади по вертикалі на регіональну і місцеве самоврядування. Іншої не менш важливою проблемою є установлення відносин між самими суб'єктами, а також між адміністрацією суб'єкта й органами місцевого самоврядування. Література Україна: поступ у XXI століття: Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. - 2000. - № 16. ~ 28 січня. Указ Президента України: Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року, 24 травня 2000р. Веймер Д.Л., Вайнінг А.Р. Аналіз політики: концепції і практика / Пер. з англ. за наук. ред. О. Кілієвича. - К.: Основи, 1998. - 654 с. Економічний .розвиток і державна політика / Ю. Бажал, О. Кілієвич та ін. Навч. посібник за загальною ред. Ю. Єханурова та І. Розпутенка. - К.: Вид-во УАДУ, 2001.-480с. Дербін Елізабет, Кілієвич Олександр. Економічна теорія і державний сектор. -К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 107 с. Кілієвич 0.І. Аналіз державної політики: мікроекономічні аспекти / О. Кілієвич, І. Розпутенко та ін. Сучасна економічна теорія і державні фінанси. -К.: Вид-во УАДУ\ 1999. - Ч. 1. - С. 5 - 125. Оренин В.П. Государственное регулирование национальной экономики. Учебное пособие. М : ИНФА-М, 2000.?124 с. Пол Браун. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. - 243 с.
1 2 3 4 5 Категория: Економічні теми \| Добавил: Aspirant (20.06.2014)
Просмотров: 244 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: