Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Економічні теми |
Реферат на тему: Аналіз економічної активності населення
|
Реферат на тему: Аналіз економічної активності населення. План Вступ Структурні зміни економічно активного населення за статтю в 2002 році порівняно з 2001 роком. Аналіз рівня економічної активності. Зайнятість населення за статтю. Структура безробіття за статтю. Висновки ВСТУП Процес становлення ринку праці в Україні супроводжується посиленням його сегментації. В соціально-економічній структурі працездатного населення відбуваються суттєві зрушення, які трансформують практично однорідну всезагальну зайнятість дореформеного періоду в сегментований ринок праці. Кожний сегмент як зайнятого, так і не зайнятого населення відрізняється специфікою свого соціального статусу, економічною поведінкою, гарантіями зайнятості, рівнем та стабільністю доходів, конкурентоспроможністю та захищеністю ринку праці. В посиленні сегментації ринку праці на сучасному етапі беруть участь різні фактори, зокрема структурні зміни в економіці, поява альтернативних форм господарювання і власності, спад виробництва і зниження життєвих стандартів українців. Наслідком дій цих факторів стало значне розшарування населення, загострення проблеми безробіття, зубожіння певних соціальних верств. Аналіз економічно активного населення в розрізі статей дозволяє більш повно і глибоко вивчати тенденції які відбуваються на ринку праці і розробити заходи по упередженню та нейтралізації найбільш негативних з них. 1. Структурні зміни економічно активного населення за статтю в 2002 році порівняно з 2001 роком Для проведення обстежень в усіх регіонах країни щоквартально за чотирма ротаційними групами відбиралося в середньому 31,7 тис. домаш-ніх господарств. До опитування було залучено 55,6 тис. респондентів у ві-ці 15-70 років, що проживають в міській та сільській місцевостях, третина З яких опитувалася повторно. Сукупність обстежених осіб склала 0,15% постійного населення зазначеного віку Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.164.. На базі інформації про стан ринку праці у березні, червні та вересні поточного року за спеціальною методикою розраховано показники в се-редньому за 9 місяців, які порівнювалися з відповідним періодом попере-днього року. Загальну уяву щодо динаміки економічної активності насе-лення за два останні роки надає діаграма Таблиця 1.1. Таблиця 1.1 Економічне активне населення за статтю за 9 місяців 2001-2002 року Там же – С.175. | У середньому за 9 місяців 1 | 2 | 3 2001р. | 2002р. Все населення Економічно активне населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 22894,9 | 22730 у тому числі: працездатного віку | 21330,1 | 21136,5 продовження таблиці 1.1 1 | 2 | 3 старше працездатного віку | 1564,8 | 1593,5 Жінки Економічно активне населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 11154,5 | 11109,2 у тому числі: працездатного віку | 10191,9 | 10106,6 старше працездатного віку | 962,6 | 1002,6 Чоловіки Економічно активне населення у віці 15-70 років - всього, тис осіб | 11740,4 | 11620,8 у тому числі: працездатного віку | 11138,2 | 11029,9 старше працездатного віку | 602,2 | 590,9 Проаналізуємо структуру економічно активного населення за статтю. По даним за 9 місяців 2002 року в структурі економічно активного населення переважали в незначній кількості чоловіки, доля яких склала 51,1% від усієї кількості економічно активного населення країни. Рис. 1.1 Структура економічно активного населення за 9 місяців 2002 року Розраховано та побудовано за даними Табл. 1.1. В той же час можна прослідкувати, що відбулися деякі незначні зміни в структурі економічно активного населення в порівнянні з аналогічним періодом 2001 року (Рис.1.2). Рис.1.2. Структура економічно активного населення за статтю в 2002 році Розраховано та побудовано за даними Табл. 1.1. Зміни в структурі полягають у збільшенні в структурі економічно активного населення частки жінок на 0,2%. В той же час відбулося скорочення загальної кількості економічно активного населення на 164,9 тис. осіб, або на 0,7%, яка на кінець вересня 2002 року становила 22,7 млн. осіб. Рис.1.3. Динаміка чисельності економічно активного населення України При цьому кількість чоловіків в складі економічно активного населення зменшилася на 119,6 тис. чол. або на 1%, в той час як кількість жінок скоротилася на 45,3 тис. чол. або на 0,4%. При цьому спад економічної активності населення відбувся внаслідок зменшення чисельності безробітних (Табл. 1.2 ти Рис.1.5). Таблиця 1.2 Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.182 Склад економічно активного населення | Все населення віком 15-70 років | У тому числі жінки | чоловіки Економічно активне населення у віці 15-70 років, тис. осіб 9 місяців 2001 р; | 22894,9 | 11154,5 | 11740,4 9 місяців 2002р. | 22730 | 11109,2 | 11620,8 Рівень економічної активності, у% 9 місяців 2001р. | 63,1 | 58,4 | 68,3 9 місяців 2002р. | 62,6 | 58,2 | 67,6 Зайняті, тис. осіб 9 місяців 2001р. | 20375,7 | 9933,4 | 10442,3 9 місяців 2002р. | 20497,6 | 10032,9 | 10464,7 Рівень зайнятості, у % 9 місяців 2001р. | 56,2 | 52 | 60,7 9 місяців 2002р. | 56,5 | 52,5 | 60,9 Безробітні, тис. осіб 9 місяців 2001р. | 2519,2 | 1221,1 | 1298,1 9 місяців 2002р. | 2232,4 | 1076,3 | 1156,1 Рівень безробіття, у % 9 місяців 2001р. | 11 | 10,9 | 11,1 9 місяців 2002р. | 9,8 | 9,7 | 9,9 Кількість безробітних зменшилася на 286, 8 тис. чол, в той час як кількість зайнятих зросла лише на 121,9 тис. чол. Отже, за 2002 рік відбулося скорочення загальної кількості економічно активного населення з посиленням частки жінок у структурі трудових ресурсів. Аналіз рівня економічної активності Рівень економічної активності по даним за 9 місяців 2002 року становив 62,6 %, причому в чоловіків даний показник вищий (67,6%) ніж у жінок (58,2%) (див. Табл.2.1). Таблиця 2.1 Рівень економічної активності населення за статтю за 9 місяців 2002 року Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.176с. | Все насе лення | Жінки | Чоловіки Економічно активне насе лення у віці 15-70 років у тому числі за віковими групами: | 62,6 | 58,2 | 67,6 15-19 років | 14,2 | 13,7 | 14,7 20-24 років | 66,4 | 60 | 72,6 25-29 років | 82,6 | 77,7 | 87,4 30-34 років | 86,4 | 82,6 | 90,1 35-39 років | 87,4 | 85,9 | 88,9 40-44 років | 87,7 | 87 | 88,4 45—49 років | 84,9 | 83,5 | 86,5 50-54 років | 76,2 | 73,1 | 80 55-59 років | 47,7 | 33,9 | 65,8 60-70 років | 20 | 16,8 | 24,7 працездатного віку | 72,5 | 70,3 | 74,5 старше працездатного віку | 22,4 | 21,2 | 24,7 Рівень економічної активності серед чоловіків переважає відповідний показник серед жінок у всіх вікових групах. Найбільші відмінності у показниках у вікових групах 20-24 років –12,6%, 25-29 - 9,7%, та 29-34 – 7,5%. У вікових групах від 35 до 49 років відмінності у рівню економічної активності серед чоловіків та жінок мінімальні, проте далі вони знову збільшуються (Рис. 2.2).Рис.2.1. Рівень економічної активності за 9 місяців 2002 року Рівень економічної активності населення працездатного віку в се-редньому за 9 місяців 2002 року порівняно з відповідним періодом попе-реднього року скоротився на 0,6 відсоткового пункту та становив 72,5%, а для громадян пенсійного віку, які були охоплені обстеженням, зріс на 0,4 відсоткового пункту та становив 22,4% (Табл. 2.2 та Рис. 2.2). Таблиця 2.2 Рівень економічної активності населення за статтю за 9 місяців 2001 року Соціально-економічне становище України за січень-вересень 2001 року// Статистика України. – 2001. - № 4.- С.15. | Все насе лення | Жінки | Чоловіки 1 | 2 | 3 | 4 Економічно активне насе лення у віці 15-70 років у тому числі за віковими групами: | 63,1 | 58,4 | 68,3 1 | 2 | 3 | 4 15-19 років | 12,9 | 12,9 | 13 20-24 років | 67,2 | 61,5 | 72,8 25-29 років | 84 | 78,4 | 89,4 30-34 років | 87 | 83,8 | 90,3 35-39 років | 88,3 | 86,2 | 90,4 40-44 років | 88,4 | 87,7 | 89,1 45—49 років | 84,9 | 83,3 | 86,8 50-54 років | 77,8 | 74,6 | 81,7 5 5-5 9 років | 49 | 33,7 | 68,9 60-70 років | 19,5 | 15,7 | 25,2 працездатного віку | 73,1 | 70,9 | 75,3 старше працездатного віку | 22 | 20,4 | 25,2 Рис.2.2. Рівень економічної активності по віковим групам серед жінок та чоловіків за 9 місяців 2001 року Загалом картина у 2001 році схожа на аналогічну у 2001 році. Економічна активність серед чоловіків по всім віковим групам вища ніж у жінок, причому розрив більший у вікових групах 19-34 років та після 50 років. Отже економічна активність у чоловіків вища ніж у жінок по всім віковим групам, особливо 19-34 і після 50 років. Загальний рівень економічної активності населення скоротився порівняно з 2001 роком. Найвищий рівень економічно активного населення зареєстровано в Волинській, Харківській обл та м. Києві, найнижчий – у Чернівецькій, тернопільській, Рівенській обл. Рис. 2.3. Рівень економічно активного населення по регіонам Адаптовано за даними: Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.180. Зайнятість населення за статтю Обсяг зайнятості населення віком 15-70 років у цілому по країні за 9 місяців 2002 року зріс на 121,9 тис. осіб, або на 0,6%, та становив 20,5 млн. осіб, або 56,5% від загальної чисельності населення відповідного віку (Див. Табл. 3.1 ) Таблиця 3.1 Обсяг зайнятості населення за 9 місяців 2002 року Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С 168. | У середньому за 9 місяців 2001р. | 2002р. Все населення Зайняте населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 20375,7 | 20497,6 утому числі: працездатного віку | 18826,7 | 18917 старше працездатного віку | 1549 | 1580,6 Жінки Зайняте населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 9933,4 | 10032,9 у тому числі: працездатного віку | 8981,1 | 9038,9 старше працездатного віку | 952,3 | 994 Чоловіки Зайняте населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 10442,3 | 10464,7 у тому числі: працездатною віку | 9845,6 | 9878,1 старше працездатного віку | 596,7 | 586,6 По обсягах зайнятості переважали чоловіки – 51,1% проти 48,9% у жінок (Рис. 3.1). Рис.3.1 Структура обсягів зайнятості за статтю Для осіб працездатного віку рівень зайнятості складав 64,8% та був вищим серед відповідної вікової групи чоловіків порівняно з жінками (66,8% проти 62,9%),. Уяву про рівень зайнятості населення за віковими групами та статтю надають таблиця 3.2 та рис.3.2. Таблиця 3.2 Рівень зайнятості населення за статтю Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.177. | У середньому за 9 місяців 2001р. | 2002р. Все населення Рівень зайнятості населення, у % до населення відповідної і вікової групи: у віці 15-70 років | 56,2 | 56,5 працездатного віку | 64,5 | 64,8 старше працездатного віку | 21,8 | 22,2 Жінки Рівень зайнятості населення, у % до населення відповідної вікової групи: Продовження табл. 3.2 у віці 15-70 років | 52 | 52,5 працездатного віку | 62,5 | 62,9 старше працездатного віку | 20,2 | 21,1 Чоловіки Рівень зайнятості населення, у % до населення відповідної вікової групи: у віці 15-70 років | 60,7 | 60,9 працездатного віку | 66,5 | 66,8 старше працездатного віку | 24,9 | 24,5 Рис. 3.2 Рівень зайнятості в 2002 році Кількість зайнятих осіб. які з різних причин тимчасово не працюва-ли. за 9 місяців 2002 року порівняно з відповідним періодом 2001 року зменшилася майже на четверту частину (на 24,4%, або на 215,2 тис. осіб) та становила 665,5 тис. осіб, або 3,2% всього зайнятого населення Статистичний щорічник України зо 2001 рік /ред. Осауленко О. Г. - К.: Техніка. – 2002. – С.366.. Серед жінок такі працівники складали 5,2%, а серед чоловіків - 1,4%. Основни-ми причинами тимчасової відсутності на роботі було названо: відпустки по догляду за дитиною або з вагітності та пологів (58,4%), щорічні оплачу-вані відпустки (16,3%), відпустки з ініціативи адміністрації без збереження заробітної плати, хвороба чи травма, догляд за хворим (по 7.4%), сезонний характер роботи (5,6% від загальної кількості осіб, які тимчасово не пра-цювали). Регіональна структура зайнятості населення за статтю представлена в Табл.3.3. Табл. 3.3 Рівень зайнятості населення населення за статтю по регіонам Статистичний щорічник/ ред. Осауленко О.Г. – К.: Техніка, 2002. – С.366. | Всього | В тому числі жінки | чоловіки | міське населення. | сільське населення Україна | 55,8 | 51,7 | 60,4 | 55,9 | 55,5 Автономна Республіка Крим | 56,8 | 51,9 | 62,4 | 58 | 54,4 області Вінницька | 62,4 | 59,4 | 65,8 | 59,1 | 65,8 Волинська | 64,7 | 62,3 | 67,4 | 49,3 | 83 Дніпропетровська | 59 | 53,4 | 65,3 | 58,7 | 60,3 Донецька | 56,5 | 51,3 | 62,4 | 57,1 | 51,1 Житомирська | 50,8 | 46,9 | 54,9 | 51,4 | 49,9 Закарпатська | 49,7 | 43,9 | 55,9 | 57,5 | 44,5 Запорізька | 55,7 | 50,1 | 62 | 54,4 | 60,5 І вано-Франківська | 52,5 | 49,2 | 56,1 | 53,5 | 51,7 Київська | 55,3 | 50,6 | 60,5 | 55,8 | 54,6 Кіровоградська | 52,2 | 49,3 | 55,4 | 54 | 49,1 Луганська | 50,2 | 45,9 | 55,1 | 50,6 | 47,6 Львівська | 57,1 | 55,9 | 58,4 | 55,7 | 59,4 Миколаївська | 55,3 | 51,9 | 59 | 53,5 | 59,1 Одеська | 56,2 | 51,1 | 62 | 54 | 60,9 Полтавська | 56,5 | 52,5 | 61,1 | 56,4 | 56,7 Рівненська | 53,1 | 49,7 | 56,9 | 57,1 | 49,2 Сумська | 51,1 | 48,3 | 54,2 | 52,3 | 48,7 Тернопільська | 46,7 | 43,4 | 50,4 | 51,7 | 42,5 Харківська | 58,2 | 54,1 | 62,7 | 55,1 | 70,7 Херсонська - | 53,3 | 49 | 58 | 55,5 | 49,4 Хмельницька | 51,8 | 50 | 60,1 | 53,7 | 56,2 Черкаська | 55 | 52,4 | 57,8 | 53,7 | 56,7 Чернівецька | 46 | 43,2 | 49,1 | 52,4 | 40,8 Чернігівська | 57,3 | 55,2 | 59,6 | 56,8 | 58 м. Київ | 62,7 | 58,1 | 67,8 | 62,7 Практично в усіх регіонах рівень зайнятості серед чоловіків переважає аналогічний показник серед жінок. Особливо суттєвою є різниця в Закарпатській обл. – 12%, АР Крим – на 10,2%, м. Києві – на 9,7%, Хмельницькій обл. – на 10,1%, Луганській обл. – 9,2%. Структура безробіття за статтю У структурі безробітних за статтю переважають чоловіки, доля яких становить 52%, в той час як жінок - 48%. Таблиця 4.1 Обсяги безробіття за статтю Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.181. | У середньому за 9 місяців 2001р. | 2002р. Все населення Безробітне населення у віці 15—70 років — всього, тис. осіб | 2519,2 | 2232,4 у тому числі: працездатного віку | 2503,4 | 2219,5 старше правоздатного віку | 15,8 | 12,9 Жінки Безробітне населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 1221,1 | 1076,3 у тому числі: працездатного віку | 1210,8 | 1067,7 старше працездатного віку | 10,3 | 8,6 Чоловіки Безробітне населення у віці 15-70 років - всього, тис. осіб | 1298,1 | 1156,1 у тому числі: працездатного віку | 1292,6 | 1151,8 старше працездатного віку | 5,5 | 4,3 Рис.4.1. Структура безробітних за статтю у 2002 році Чисельність громадян у віці 15-70 років, які з різних причин не бу-ли зайняті, за 9 місяців 2002 року порівняно з даними за відповідний пері-од попереднього року зменшилася на 122,0 тис. осіб, або на 0,8%, та ста-новила 15,8 млн. осіб, або 43,5% всієї кількості населення зазначеного ві-ку. Серед цієї категорії 2.2 мли. громадян активно шукали роботу, готові були приступити до неї, намагались організувати власну справу або знай-шли роботу та чекали відповіді, тобто за методологією Міжнародної Ор-ганізації Праці (МОП) належали до безробітних Розміщення продуктивних сил України / ред. Качана Є.П. Київ: “Вища школа”, 1999.. При цьому кількість без-робітних осіб у віці 15-70 років у цілому по країні порівняно з даними за 9 місяців 2001 року скоротилася на 11,4%, або на 286,8 тис. осіб. Це відбу-лося переважно за рахунок зменшення чисельності безробітного населення Опитування респондентів за три останні роки свідчить, що кількість громадян у віці 15-70 років, які шукають іншу основну або додаткову ро-боту, має тенденцію до скорочення. Зокрема, чисельність таких осіб за 9 місяців 2002 року порівняно з даними за відповідний період 2001 року скоротилася на 18,9% та становила 421,9 тис. осіб, або 2,1% загальної чи-сельності зайнятих Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – С.169. . Рис.4.2. Структура осіб, які шукали іншу основну або додаткову роботу у % до зайнятого населення відповідної категорії Серед зазначеної категорії 87,0% шукали іншу основ-ну роботу, решта - додаткову роботу (заняття). Показовим є той факт, що кількість чоловіків, які шукали іншу основну або додаткову роботу, більш ніж на чверть (на 27,1%) перевищувала кількість відповідної категорії жі-нок. При цьому низький рівень оплати праці є основною причиною, через яку громадяни прагнуть змінити роботу або знайти додатковий заробіток. ВИСНОВКИ Виходячи з вищевикладеного, можна відзначити, що відбувається зниження загальної чисельності економічно активного населення в Україні. Проходять зміни і в структурі економічно активного населення. Відбувається зменшення частки чоловіків і, відповідно, ріст долі жіночого населення в трудових ресурсах. Скорочення економічно активного населення відбувається як в абсолютному вираженні, так і по рівню економічної активності. Така ситуація може вказувати на подальше збільшення як зайнятих в тіньовому секторі так і неофіційного безробіття, адже скорочення економічно активного населення відбувається за рахунок скорочення безробітних. По рівню економічної активності чоловіки переважають жінок у всіх вікових групах, особливо до 34 років та після 50 років. Можна говорити про зниження тенденції до пошуків роботи, так як частка тих, хто прагне змінити роботу, або знайти іншу скорочується, що частково може вказувати на підвищення задоволеності оплатою праці. Необхідно приймати міри, напрямлені на подолання тенденції до скорочення економічної активності населення України. Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. За підрахунками спеціалістів, потенціальний надлишок її — надзайнятість — становить 18—20 відсотків. Це означає, що з кожним роком процеси вивіль-нення робочої сили торкатимуться все більшого числа людей і ці-лих колективів, інтереси яких можуть і не збігатися. Головне зав-дання системи захисту від безробіття в цих умовах — боротьба із соціальним утриманством, стимулювання людини до пошуків ро-боти і перенавчання, а також надання їй необхідної при цьому до-помоги. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Лук’яненко Г.Я., Ковтун Р.М. Проблеми безробіття в Україні та шляхи їх вирішення // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №9. –С.172 – 184. Розміщення продуктивних сил України / ред. Качана Є.П. Київ: “Вища школа”, 1999. Соціально-економічне становище України за січень-вересень 2001 року// Статистика України. – 2001. - № 4.- С.14-18. Статистичний бюлетень за 2002 рік./Україна. Держкомстат. Житомирське обласне управління статистики. – Житомир. – 2003. – 198 с. Статистичні таблиці з послання Президента України до Верховної Ради України від. 15.04.2003 // Економіст. – 2003. - №7 – С.34-80. Статистичний щорічник України зо 2001 рік /ред. Осауленко О. Г. - К.: Техніка. – 2002. – 764 с. Україна у цифрах у 2001 році/ред. Осауленко О.Г. – К.: Техніка. – 2002. – 262 с. | |
| Просмотров: 999 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |