Реферат на тему:Становлення економічних функцій Української держави - Економічна теорія, Політекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Становлення економічних функцій Української держави. План 1. Держава і ринок 2. Основи державного регулювання економіки 3. Економічні функції місцевих органів влади 1. Держава і ринок Наявність двох основних концепцій економічної політики дер-жави є відображенням тісного взаємозв'язку в реальному житті між державним регулюванням економіки та її ринковим саморегу-люванням. Держава і ринок визначають напрям, в якому розвива-ються економічні процеси. Обсяги регулюючих функцій, які вико-нують держава і ринок, час від часу змінюються. Серед головних чинників таких змін - рівень розвитку продуктивних сил, політич-на орієнтація країни, характер історичного етапу, на якому знахо-диться суспільство, його соціальна структура, національні особли-вості та ін. Там, де порушувалася гармонія взаємодії ринку і держави, краї-ни потрапляли до глибокої кризи. Якщо взагалі відкидається ри-нок, логіка економічних процесів призводить таку державу до пов-ної стагнації. Більш ніж півстолітня практика колишнього Радян-ського Союзу на рубежі 70-80-х років завершилася глибокою і всеосяжною кризою. Якщо ж, навпаки, суспільство розвивається тільки на основі рин-кових механізмів, вільної конкуренції, тоді їх сліпа стихія також призводить до потужних соціальних струсів. Весь західний світ у зв'язку з такою практикою пережив у 1929-1933 рр. часи "великої депресії" і зробив відповідні висновки, створивши систему держав-ного економічного регулювання. Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням - одне з ключових завдань, яке сьогодні постало перед Українською державою. Перехід до ринку, економічні реформи не можуть бути для Ук-раїни самоціллю. Це саме стосується приватизації державного майна та інших ринкових заходів. Це лише інструменти, які поряд з поси-ленням державного впливу на економіку мають забезпечити досяг-нення важливих суспільних цілей. Такими цілями є підвищення рівня життя широких верств населення, зміцнення здоров'я нації, формування розвинутої матеріальної та духовної культури народу, досягнення соціального миру і стабільності, гармонії у взаєминах людини з природою, екологічної безпеки, забезпечення Українській державі гідного місця у світовому співтоваристві. Особливістю для України є те, що становлення ринку та інститу-тів національної держави збігаються у часі. За цих умов внаслідок слабкості молодої держави є загроза деформування ринкових струк-тур, Тому час вимагає розбудови тих інститутів держави, які ком-пенсують негативні, побічні наслідки функціонування ринку. Це інсти-тути планування, забезпечення економічної безпеки, соціального стра-хування і пенсійного забезпечення, дотримання гарантій на освіту, охорону здоров'я, прав на працю, захисту інтересів споживачів та ін. Крім того, активної державної підтримки потребують більшість підприємницьких структур, які залишаються слабкими, особливо у виробничій сфері. В країні низька ділова активність, несприятливий інвестиційний клімат та в основному фіскальна податкова система. Без подолання цих явищ не буде дієздатного ринку. Україна має формувати таку національну модель ринку і дер-жавного регулювання економіки, яка враховувала б історичні реалії та сучасний зарубіжний досвід. 2. Основи державного регулювання економіки Державні структури України мають вивчити нагромаджений протягом століть арсенал форм і методів державного регулювання економіки. Історія становлення державного економічного регулю-вання - невід'ємна складова історії економічної політики. Епоха традиційного господарювання, яка характеризувалась економічною замкнутістю, слабкістю державної влади, не залишила визначних прикладів державного регулювання господарського життя. Загаль-нодержавне втручання в економіку яскраво виявилось лише за ча-сів абсолютизму, переходу до підприємницьких відносин. Цей пе-ріод увійшов в історію як епоха широкого втручання в економіку держави, що активно впливала на становлення підприємницьких відносин, ламала цехову організацію праці, сприяла підвищенню її продуктивності, знищувала традиції особистої залежності. Одним з перших і найвидатніших державних юридичних актів з цього питання став ремісничий регламент Людовіка IX 1229 р. у Франції. Згодом, широко застосовуючи політику протекціонізму, держава активно формувала нову структуру ранньопідприємницької про-мисловості та торгівлі. Епоха підприємницьких відносин вільної конкуренції характери-зувалась значним обмеженням втручання держави в господарське життя. Її господарська функція зводилась до ролі "нічного вартівни-ка" економічної системи. Швидке усуспільнення, концентрація та централізація вироб-ництва наприкінці XIX - на початку XX ст. зумовили докорінну зміну економічної ролі держави, господарські функції якої різко зросли. З того часу держава - активний учасник суспільного про-цесу відтворення благ. У більшості цивілізованих країн світу, неза-лежно від їх політичної орієнтації, вона взяла на себе функції за-безпечення розвитку транспорту і зв'язку, інших систем комуніка-цій, освіти, охорони здоров'я, захисту природного навколишнього середовища, пенсійного забезпечення, соціальної та ринкової інфраструктури, соціальної справедливості, оборони. Держава контролює проведення структурних макроекономічних змін, створює умови для розвитку науки і техніки, економіки окре-мих регіонів. Вона забезпечує грошовий обіг, валютне і митне ре-гулювання, проводить позичкову і податкову політику. В арсеналі державного регулювання є як прямі, так і побіжні методи впливу на виробничі й соціальні процеси, співвідношення між якими час від часу змінюється, відбиваючи різні тенденції роз-витку сучасного господарського життя. 3. Економічні функції місцевих органів влади Значну роль у реалізації економічних функцій держави віді-грають місцеві органи влади, система яких сьогодні в Українській державі формується. Економічні функції місцевих органів державної влади дуже ши-рокі. В більшості країн ці органи є повноправними суб'єктами гос-подарської діяльності. Вони розв'язують проблеми соціального об-слуговування населення, охорони природного навколишнього се-редовища, продовольчого забезпечення, економічного планування, регулювання земельних відносин, розвитку інфраструктури ринку та ін. У розвинутих країнах функціонують два види місцевих орга-нів влади. Це місцеві органи державної виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Їх функції різні. Місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують реалі-зацію на відповідних територіях політики центрального уряду. Їх економічні функції є складовою частиною економічних функцій державної виконавчої влади взагалі. Разом з тим у розвинутих краї-нах склалася практика, згідно з якою функції центральних і місце-вих органів державної виконавчої влади розмежовані. Відповідно до цієї практики центральний уряд делегує, передає частину своїх повноважень в економічній сфері місцевим органам державної вла-ди. Цей процес має назву деконцентрації повнова-жень. На місцеві органи державної виконавчої влади, як правило, покладаються функції управління майном підприємств, що входять до державного сектора, нагляду за дотриманням законодавства, забезпечення екологічної та економічної безпеки, державної реє-страції суб'єктів підприємницької діяльності та ін. Отже, державне господарство має кілька рівнів. Є також кілька рівнів реалізації економічних функцій держави. Найяскравіше ба-гаторівневий характер державного господарства виявляється у краї-нах із федеративним державним устроєм. Для цих країн характер-на поліцентрична модель державного регулювання економіки. Проблема розмежування компетенції центральних і місцевих органів державної виконавчої влади у сфері економічного регулювання стоїть і перед Україною. Вирішення цієї проблеми сприяти-ме завершенню процесу формування економічних функцій Україн-ської держави з урахуванням сучасного зарубіжного досвіду. Місцеве самоврядування як. форма управління територіями на засадах самоорганізації громадян також виконує властиві для нього економічні функції. Серед завдань, які покладаються законом на ці органи, є розробка, затвердження і виконання місцевих бюджетів, прийняття планів розвитку відповідних територій, встановлення місцевих податків і зборів, управління об'єктами комунальної (му-ніципальної) власності, надання жителям міст і селищ різноманіт-них послуг тощо. Держава і місцеве самоврядування розмежовують свою компе-тенцію у сфері економічного регулювання на основі чинного зако-нодавства. В Україні інститут місцевого самоврядування знаходиться на стадії формування. В процесі його становлення має враховува-тися як зарубіжний, так і вітчизняний багатий досвід розвитку міс-цевого самоврядування. Місцеве самоврядування в тій чи іншій формі виникло майже одночасно з державою як продовження додержавної організації управління, проте найбільшого розвитку воно набуло в період фор-мування підприємницького ладу. Реформи, спрямовані на розви-ток підприємництва, практично у всіх країнах супроводжувались зміцненням і розширенням компетенції органів місцевого само-врядування. Так, у Росії, до складу якої входила основна частина українських земель, нові органи місцевого самоврядування, що мали назву земств, були створені після реформи 1864 р. В Україні місцеве самоврядування також у різних формах має більш ніж тисячолітню історію, яка, на жаль, була обірвана. Глибо-кий слід у багатьох містах залишило магдебурзьке право. Сьогодні інституція місцевого самоврядування в Україні знову відроджує-ться. Економічні функції його в основному пов'язані з житгєзабез-печенням міст і сіл, створенням умов для повсякденного життя лю-дей, адже всі ми, проживаючи на території того чи іншого населе-ного пункту, є населенням країни. Від того, як здійснюються функції місцевого самоврядування, багато в чому залежить рівень життя, його якість тощо. Не випад-ково третій президент США Т. Джефферсон назвав місцеве самовря-дування "республікою в мініатюрі", а французький історик О. Ток-віль визначав місцеве самоврядування як "інститут, в якому сила вільних націй". У тих країнах, де ліквідується інститут місцевого самоврядуван-ня, його органи, держава змушена брати на себе також його еко-номічні функції. Проте держава віддалена від місцевих справ як у просторі, так і за економічними інтересами. Внаслідок цього нагромаджуються серйозні територіальні проблеми, виникають диспро-порції, заморожується місцева ініціатива, наростає споживацтво на тлі бюрократизації центральної влади, а отже, гальмується соціаль-но-економічний розвиток усього суспільства. Економічна діяльність сучасної держави відіграє дуже важливу роль. Поряд з приватною ініціативою і громадською самодіяльніс-тю вона є вирішальним фактором суспільного прогресу. Українська держава лише розпочала проводити власну економічну по-літику. Від її успіху залежатиме доля вибору українського народу.
1 2 3 4 5 Категория: Економічна теорія, Політекономіка \| Добавил: Aspirant (28.03.2014)
Просмотров: 332 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: