Реферат на тему: Конкуренція. “Чиста“ ринкова економіка - Економічна теорія, Політекономіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Конкуренція. “Чиста“ ринкова економіка. Якщо не за допомогою централізованого жорсткого плануван-ня, що існувало в умовах командної економіки, то як ще можна координувати діяльність людей, щоб вони витрачали свої сили і природні ресурси на виготовлення саме тих товарів, які потрібні суспільству? Ця проблема була однією з головних ще за Адама Сміта, який вважав, що кожна людина дбає лише про свою вигоду, але «не-видима рука» спрямовує її так, що в результаті всі отримують суспільне благо. Ця «невидима рука» є не чим іншим, як ринко-вими відносинами між людьми, або просто ринком. Говорячи про ринок, ми маємо на увазі не якусь конкретну площу, де збираються продавці й покупці, а досить складне й життєво важливе для людства економічне явище. Немає країни, в економіці якої не було б тих чи тих елементів ринку. Зрозуміло, що терміни «світовий ринок», «ринок нафти», «ри-нок сировини» або «валютний ринок» вживаються у переносному розумінні і зовсім не означають якихось конкретних місць рин-ку. На ринку встановлюється рівновага між попитом і пропози-цією. Результат цього — ціна. На недільному базарі зустрічаються продавці (торговці) і покупці (домогосподарки), які обстоюють свої протилежні інтереси. Інтереси продавців: намагаються продати свої товари і одержати максимальний прибуток. Оскільки всі продавці мають однакові наміри, між ними починається конкуренція. Інтереси покупців: намагаються купити потрібні їм товари і ви-тратити якомога менше грошей, тобто реалізувати свої плани спожи-вання з максимальною корисністю. Вирівнювання інтересів відбувається через ціну, яка формується на щотижневому базарі завдяки взаємодії попиту покупців і пропозиції продавців. Ціна вирівнює співвідношення попиту і пропозиції і є комп-ромісом між уявленнями продавців і покупців про ціни. За ринкової економіки добробут кожного визначається тим, наскільки успішно він може продати на ринку товар, яким во-лодіє: свою робочу силу, вміння, земельну ділянку, вироби своєї праці, акції тощо. Той, хто запропонує покупцям найкращий товар і на найбільш вигідних умовах, стає переможцем у кон-курентній боротьбі і відкриває собі дорогу до зростання добро-буту. Якщо товар не може бути проданий за ціною, що компенсує витрати виробництва і гарантує певний прибуток, то це є сиг-налом для виробника про необхідність суттєво змінити цей то-вар у процесі його виробництва чи реалізації з метою здешев-лення або поліпшення його якостей, або припинити (закрити) виробництво. Якщо товар продається за ціною, яка дає значний прибуток, то це є сигналом до розширення виробництва і вкладання ресур-сів саме в цей ринок. «Невидима рука» ринку примушує кожного виробника, торго-вця думати про інтереси інших людей, інакше їхні товари мо-жуть стати непотрібними для споживачів, і тоді замість вигоди будуть збитки. При цьому всі — і покупці, і продавці щодня від-шукують найкращий варіант компромісу між своїми інтересами. Тому можна без перебільшення називати ринок колективним розумом людства. З XVIII ст. питання ціноутворення в ринковій економіці та його впливу на розподіл ресурсів між різними галузями є основ-ним предметом досліджень політекономії. Особлива увага під час аналізу приділяється конкуренції і механізмові ціноутворення. В умовах досконалої конкуренції на ринку, тобто коли є багато підприємств, що конкурують між со-бою, і жодне не може вплинути на ціни іншого, вони змушені виробляти саме ті товари, які споживачі хочуть мати і за які мо-жуть заплатити гроші. Конкуренція за споживача змушує виробників постійно вдос-коналювати технологію виробництва товарів для того, щоб по-ліпшити їх якість або зменшити витрати на їх виготовлення. Якщо підприємство підвищує ціни, то споживачі купуватимуть потрібні їм вироби в іншого виробника. Зверніть увагу, це відбувається тому, що всі підприємства по-водять себе егоїстично: намагаються виграти конкурентну боро-тьбу і досягти максимальних прибутків. Це примушує зважати на вимоги споживачів і забезпечувати по можливості ефектив-ність своїх підприємств. На вільному ринку ціни ніким не регулюються. Підприємст-ва — виробники товару і споживачі доходять згоди і встановлю-ють рівновагу, коли виробники виготовляють рівно стільки, скі-льки споживачі захочуть купити. Ціни коливаються аж до вста-новлення рівноваги на ринку. Як бачимо, модель вільної ринкової економіки має безліч привабливих рис. Багато економістів були зачаровані нею і вва-жали, що механізм вільного ціноутворення є найефективнішим засобом розподілу ресурсів. Зокрема, професор Ліндбек (Швеція) стверджував, що систему ринкового господарства можна розгля-дати як найрозвиненішу координуючу систему, яка функціонує як гігантська обчислювальна машина з потужністю, незмірно більшою за потужність будь-якого відомого обчислювального пристрою. З погляду деяких економістів, «чиста» ринкова економіка вза-галі є ідеальною. Приміром, Адам Сміт стверджував, що ринкові треба дати свободу, наскільки це можливо. Держава повинна проводити політику невтручання («laisser — faire»: нехай йде само собою) й уникати обмеження конкуренції. Проте Сміт не захищав тотальної анархії. Навпаки, він дуже підозріливо ста-вився до «дурної звички» приватного капіталу створювати моно-полії. Капіталісти, говорив він, не можуть зустрітися навіть для розваг без того, аби їх знайомство завершилось якоюсь змовою про підвищення цін. Тому держава повинна захистити конку-ренцію від капіталістів. Саме завдяки своєму ставленню до віль-ної конкуренції Адам Сміт і досі вважається батьком ліберальної ідеології в економіці. Насправді модель «чистої» ринкової економіки є не такою вже й ідеальною і має свої вади. В ній робиться акцент тільки на «до-сконалій конкуренції» (кількість продавців і покупців на ринку така велика, що ніхто не може вплинути на ціну). На реальних же ринках крім досконалої конкуренції, тобто малого бізнесу, існують і великі підприємства, які створюють монополії або олігополії. Вільне ринкове господарство на практиці виявляється і несо-ціальним і нестабільним. Воно призводить до вкрай небажаних економічних наслідків, зокрема, до глибоких економічних криз, нерівного розподілу доходів між багатими і бідними. Тому після Другої світової війни відомі вчені Вальтер Ойкен і Джон-Мейнард Кейнс обґрунтували модель соціально орієнтованої ринкової економіки, в якій державі відводиться активна регу-лююча роль. Вадою вільного ринку є те, що ціновий механізм для певної категорії товарів на ньому не працює. Національна оборона, на-приклад, є свого роду товаром, якому неможливо дати ціну і продати на ринку. Тому держава бере на себе відповідальність за виробництво цього «колективного» товару. Фінансування його виробництва здійснюється інакше, ніж інших товарів: держава, як правило, зобов'язує громадян оплачувати цю продукцію/(че-рез податки і бюджет, які ми розглянемо в розд. 15). У кожній країні з ринковою економікою існує небезпека того, що учасники конкурентної боротьби спробують уникнути обов'язкових норм і ризику, пов'язаних з вільною конкуренцією. Наприклад, вони можуть піти на змову щодо цін або імітації то-варних знаків. Тому держава повинна видавати нормативні до-кументи, які регламентують правила конкурентної боротьби і гарантують якість та існування конкуренції. У кожній країні деякі ознаки якості фіксуються законодавчо для того, щоб у процесі конкуренції були використані тільки ті засоби, які забезпечують ефективність виробництва. Тобто ціни і якість мають бути в центрі уваги конкуренції. -— Захищені правовими нормами товарні знаки і марки допо-магають покупцеві розрізняти товари за їх походженням і своє-рідністю, а також мати уявлення про їх якості. Обмежений у часі патентний захист (20 років) і зареєстро-вані промислові знаки, а також: зразки промислової естетики призначені стимулювати винахідницьку діяльність і захищати інтелектуальну власність та запобігати піратству промислових виробів. Для захисту існування самої конкуренції країни приймають закони проти її обмеження, які забороняють будь-які угоди між компаніями, що завдають шкоди, порушують або фальсифікують правила конкурентної боротьби. Наприклад, якщо у Німеччині при злитті підприємств частка нового конгломерату перевищує 20 % ринку, проти нього порушується судова справа і приймаєть-ся рішення про безумовний його поділ на самостійні незалежні підприємства. Конкуренція найбільше виявляється у промисловості й торгівлі. Водночас близько половини ВНП у будь-якій країні з розвиненою ринковою економікою виробляється у сферах, які повністю або частково не підпорядковуються законам ринку. Так, поста-чання газу, води, електроенергії здійснюють монополії, які здебільшого перебувають у власності держави або в приватній вла-сності під державним контролем, для них передбачене особливе регулювання для того, щоб уникнути зловживань ними своєю владою на ринку. На ринку аграрної продукції механізм регулювання цін та-кож обмежений, що дає змогу запобігти руйнівній дії конкурен-ції. Узгоджені ринкові ціни щорічно встановлюються комісіями Європейської співдружності. На ринку праці в європейських розвинених країнах прийма-ються закони про тарифні ставки, відповідно до яких умови пра-ці узгоджуються профспілками разом з об'єднаннями підприєм-ців. Складовим елементом колективної угоди є соціальне зо-бов'язання сторін проводити підвищення зарплати і скорочення робочого часу так, щоб були забезпечені стабільність грошової одиниці і конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, тобто робочі місця. Ефективність ринку визначається ті мі. на-скільки вона відповідає інтересам споживача. Однак у конкурентній економіці постійно існує небезпека то-то, що споживач може перетворитися на «забутого соціального партнера» через те, що: 1) агресивна реклама і вплив технічних засобів сучасного марке-тингу можуть нав'язати споживачеві будь-який, навіть непотрібний, товар; 2) недостатня «прозорість» ринку заважає тому, щоб споживач зміг знайти товар, який найбільшою мірою відповідає його смаку і доходам. Тому держава повинна турбуватися про споживача, відстою-вати його інтереси. Для цього держава вирішує такі завдання: > охорони життя і здоров'я споживача — приймає закони про відповідальність за виробництво і продаж недоброякісних товарів і ліків; > посилення «прозорості» ринку за допомогою споживчих центрів з консультаційними пунктами, ринкового тестування товарів, організації споживчих об'єднань; > інтенсифікації конкурентної боротьби, бо це дає спожи-вачеві змогу переорієнтуватись на товари-замінники, завдяки чому підвищується суверенітет споживача. Використана література Александрова Олена Станіславівна, Зубчик Олег Анатолійович Конкуренція: благо чи зло. Специфіка та тенденції розвитку.- К.: Обрії, 2006.- 144 с. Енгстлер П. (Енгстлер, Петра) Ринкова економіка для бізнесменів-початківців.- К: ВІК, 1992.- 223с.- 4.00 Герасимчук Володимир Іванович. Ринкова інфраструктура та ії вплив на ринок праці.- К.: Укр. ін-т соціальних досліджень, 1999.- 33с. Макаренко Петро Миколайович, Топалов Анатолій Дмитрович Ринкова трансформація аграрного сектора: теорія і практика.- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.- Костишина, Тетяна Адамівна Ринкова трансформація оплати праці на підприємствах споживчої кооперації України: Монографія.- Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004.- 191с.- 15.00 Міжнародна економіка.- К.: ЦНЛ, 2004.- Міжнародна економіка.- К.: КНЕУ, 2005.- 160 с. Економіка Сполучених Штатів.- : , .- 212с. Економіка підприємства.- К.: Знання, 2005.- 432с.
1 2 3 4 5 Категория: Економічна теорія, Політекономіка \| Добавил: Aspirant (28.03.2014)
Просмотров: 329 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: