Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Економічна теорія, Політекономіка |
Реферат на тему: Економіка та її роль в суспільному житті
Реферат на тему: Економіка та її роль в суспільному житті. Економіка (від грецького слова ойкономіа, де "ойкос" означає дім, господарство, а "номос" - закон, правило), в буквальному перекладі - мистецтво ведення домашнього господарства. В сучас-ному розумінні - це народне господарство країни (або його частина), яка включає відповідні галузі та види виробництва. Існують такі поняття, як економіка країни, регіону, області, галузі. Отже, економіка - це багатопрофільна система, яка має складну функціональну структуру. Економічна система, точніше кажучи, той чи інший її історичний або функціональний тип, визначає характер і природу соціально-політичної системи суспіль-ства в цілому. Вона є основною детермінантою розвитку будь-якого суспільства в будь-який період його історичного розвитку. Тому результати її реформування найбільшою мірою відбиваються на характері функціонування та реформування суспільства в цілому. Функціонування наведених систем опосередковується певними механіз-мами, вмонтованими в ту чи іншу історичну модель організації економі-ки. В міру свого розвитку суспільство залежно від конкретно-історичних умов, використовувало два принципово відмінних механізми організації економіки та управління нею: централізо-ване (державне); децентралізоване (ринкове). Перша модель у літературі отримала назву "державний спосіб виробництва" (азіат-ський за Марксом). У системах цього типу координація праці окремих індивідуальних працівників здійснюється переважно поза економічними методами (адміністративними), іноді шляхом прямого примусу. Товарно-грошові відносини та стимули тут носять другорядний, підпорядкований характер. Передумовою таких систем є сильний центр, роль якого бере на себе держава або інша влада, яка спроможна нав'язати суспільству свою волю. Друга модель, яку деякі дослідники називають європейською, спирається на широку господарську самостійність товаровиробни-ків. Засобом координації праці в цих системах виступають товарно-грошові відносини та конкуренція, які нав'язують товаровиробникам певний спосіб дій. Отже, в першому випадку координатор - держава, в другому - ринок. Людство в своєму поступальному розвитку використовувало (і використовує) як першу, так і другу моделі організації економіки. Яка з них краща? Однозначної відповіді на це питання бути не може. Чому? Річ у тім, що основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних благ. А будь-яке виробництво передбачає застосуван-ня праці людей. Причому праця, яка лежить в основі виробництва, містить у собі певну двоїстість. З одного боку, вона, як процес, неминуче передбачає спілкування різних робітників, а також задоволення певних потреб суспільства. Тому вона завжди носить суспільний характер. З іншого боку, в процесі виробництва беруть участь окремі індивіди, для яких трудова діяльність виступає в першу чергу як їх особиста справа, тому одночасно будь-яка праця є приватною, індивідуальною. Економічна система слугує задоволенню по-треб, що пов'язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві. Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас со-ціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої не-можливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. То що ж таке економіка? Відповісти на це запитання можна лише тоді, коли ми усві-домимо, що потреби, що виникають у господарському житті, є резуль-татом взаємодії людини з природою. Припустімо, група людей через якісь причини (екологічну катастрофу чи спустошливу війну) зму-шена переїхати на нові незаселені землі, які відмежовані від людсь-кого оточення. Зрозуміло, що першими кроками їхньої діяльності мають бути: задоволення своїх повсякденних потреб, без яких життя неможливе. До них передусім належать їжа, одяг, житло. Для того щоб їх мати, треба обробляти землю, рубати ліс, розводити домаш-ню худобу, займатися певними ремеслами. Проте ми знаємо, що ці люди раніше жили в умовах певної циві-лізації. Отже, у них є потреби в освіті, релігії, розвагах тощо. Для задоволення їх слід будувати школи, заклади культури, охорони здо-ров'я, культові та спортивні споруди тощо. Інакше кажучи, для задо-волення первинних потреб спільності людей, що осіла на новому місці, потрібна певна господарська діяльність, яка і відображує сутність економіки. Господарська діяльність за своїм змістом складна і багатоманітна. Землероб оре землю, сіє зерно, збирає врожай; скотар вирощує худо-бу, пасе її, отримує певні продукти скотарства; кравець міряє і ріже сукно, шиє одяг; будівельник зводить стіни, ставить вікна і двері, фарбує, робить опалення. Проте цими технічними операціями еко-номічна діяльність не вичерпується. У ній є і соціальні явища, а саме: землеробу, скотарю, кравцю, будівельнику необхідні різноманітні ін-струменти, сировина, паливо тощо, за допомогою яких вони, з одно-го боку, здійснюють свою діяльність, а з іншого — всім їм як живим істотам потрібні одяг, житло, їжа. Для цього вони обмінюються ре-зультатами своєї діяльності між собою, розподіляючи тим самим ство-рені блага, і тільки після цього споживають їх. Такі відносини нази-ваються економічними і становлять важливу складову економіки. Економіка є сферою життя суспільства, яка охоплює вироб-ництво благ, обмін ними, розподіл і споживання їх. При цьому обов'язково треба враховувати, по-перше, що економіка не може бути реальністю без людей. По-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія). Невід 'ємною складовою економіки є при-родне середовище, на яке впливають і пристосовують для своїх потреб люди Розвиток кожної країни залежить від наявності корисних копа-лин, родючості земель, географічного положення, чисельності насе-лення та його професійної підготовки, культурного рівня, історичної спадщини, економіко-культурних зв'язків з іншими країнами. Через ці обставини економіка країни складається з окремих галузей (про-мисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт, зв'язок тощо). Потенційні можливості економіки України у порівнянні з інши-ми країнами світу є значними, що дає підстави для оптимі-стичних прогнозів щодо економічного розвитку нашої країни. Таблиця 1 Запаси основних корисних копалин (у розрахунку на душу населення на 2004 рік) Країна | Газ, тис. м3 | Нафта і газовий конденсат, т | Залізна руда, т | Марган-цева руда, т | Кам'яне вугілля, т | Буре вугілля, Т Україна | 21,7 | 4,5 | 545,7 | 41,5 | 851,8 | 60,2 Австрія | 1,4 | 2,2 | 23,7 | 0,4— | 17,9 Велика Британія | 12,8 | 15,4 | 33,9— | 795,0— Греція | 0,1 | 0,5 | 6,3 | 0,1— | 346,2 Іспанія | 0,7 | 0,3 | 13,3 | 0,02 | 27,7 | 23,4 Італія | 3,2 | 1,1 | 0,7 | 0,01 | 0,2 | 0,4 Німеччина | 3,2 | 0,7 | 5,3— | 733,3 | 916,7 Фінляндія—— | 36,7——— Франція | 0,8 | 0,6 | 39,0— | 25,1 | 1,3 Швеція— | 0,01 | 350,6— | 0,5— Україна розташована майже у центрі Європи і є другою за розмі-ром території (603,7 тис. км2) європейською державою. її територія розташована у трьох природних зонах: змішаних лісів, лісостепу, степу. Більша частина країни лежить у басейні ріки Дніпро, рельєф рівнинний (95 відсотків загальної площі країни). Клімат на більшій частині території помірний, на крайньому півдні — субтро-пічний. За чисельністю населення Україна посідає шосте місце у Європі. На кінець 1997 р. в ній проживало 50,7 млн чол., з них 28,4 млн ста-новили трудові ресурси. Отже, Україна має всі передумови для того, щоб її економіка стала могутньою і динамічною, а країна перетворилася на одну з розвинених країн світу. Важливе значення в реалізації наявного могутнього природного потенціалу України належить економічній теорії. Використана література: Башнянин Г.І. та ін. Політична економія. – К., 2000. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с. | |
Просмотров: 1020 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |