Реферат на тему: Водні ресурси Прикарпаття - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Водні ресурси Прикарпаття. Вступ Характеристика водних ресурсів України Характеристика потенціалу водних ресурсів Характеристика території діяльності ОБЛВОДГОСПУ Водні ресурси Івано-Франківської області Висновок Список використаної літератури Додаток Вступ Івано-Франківщина – унікальний у біогеографічному відношенні край з багатими природними ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом. Саме на Івано-Франківщині, більше, ніж деінде на Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні і реліктові види рослин і тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси. Івано-Франківська область розташована на південному заході України на стику Східно-Європейської рівнини та Українських Карпат. Територія області є складовою частиною історичної української землі - Галичини. Площа - 13,9 тис. км2 (2,4 % площі України). Природні ресурси дуже різноманітні. На території області формується 8,6 % річкового стоку України, зосереджена значна частина лісових ресурсів (8,0 % площі земель лісового фонду і 10,0 % запасу деревини). В області є 635,5 тис. га сільськогосподарських угідь, 634,8 тис. га лісів, 2,6 тис. га водно-болотних угідь, 23,6 тис. га під водою (річки, ставки, водосховища), понад 300 джерел мінеральних вод, розвідано 224 родовища 25-и видів корисних копалин (нафта, газ, буре вугілля, торф, кам’яна та калійна солі, сірка, фосфорити, будівельні матеріали). За біологічним різноманіттям область одна із найбільш багатих в Україні. Флора налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30 % всіх судинних рослин України. Хребетні представлені 435 видами, в тому числі ссавці - 74 видами (68 % всіх видів України), птахи - 280 видами (70 % загальної кількості видів птахів в Україні). До Червоної Книги України та Європейського Червоного Списку занесено 162 види рідкісних і зникаючих видів рослин і 28 видів тварин. Водні ресурси області представлені поверхневим стоком басейнів річок Дністра і Прута, а також підземними водами. Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 5,02 млрд. м3/рік, в маловодні роки – 1,9 млрд. м3. Прогнозні запаси підземних вод – 376 млн. м3, прогнозні експлуатаційні – 79,0 млн. м3. 1. Характеристика водних ресурсів України Під терміном “водні ресурси” розуміють усі води даної території (поверхневі – річки, озера, водосховища, ставки і підземні), придатні для господарського використання. Забезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разів менше, ніж у Росії. На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3. Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3. В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створенний на Дніпрі.Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3) штучних водойм, які здавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах. Запаси більш чистих, порівняно з поверх-невими, підземних вод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході. Глибина залягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні України. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, які зосереджені у 84 родовищах, з них 35 експлуатуються.У гірських регіонах України є термальні води, які залягають на глибині понад 500 м і ще недостатньо вивчені. У цілому за запасами водних ресурсів Україна займає одне з останніх місць у Європі. Найбільшими споживачами води є промисловість, сільське і комунальне господарство. Альтернативним джерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей. 2. Характеристика потенціалу водних ресурсів. Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення.Водні ресурси України складаються з місцевого стоку, який фор-мується у річковій мережі на її території, та транзитного, що надхо-дить із сусідніх територій по Дніпру і його допливах, Сіверському Дон-цю, Дунаю тощо. За межами України утворюється близько ЗО км3 сто-ку (загальний його обсяг становить 210 км3).Основним показником водних ресурсів річок є пересічна багато-річна величина, або норма річного стоку. В середньому за водністю році ресурси місцевого стоку України складають 50 км3, а транзитний стік — 159 км3. Загальні водні ресурси держави сягають 209 км3. Тран-зитний стік більше ніж у 3 рази переважає місцевий, що значно обме-жує використання водних ресурсів для внутрішніх потреб. Отже, ос-новне джерело використання водних ресурсів України — місцевий стік річок і частина транзитного. Іншою обставиною, що обмежує викори-стання водних ресурсів, є їхній нерівномірний розподіл по території держави, внаслідок чого водозабезпеченість окремих адміністратив-них областей не однакова. Найбільшу кількість води мають західні області, де на 1 км2 площі припадає від 100 до 600 тис. м3 місцевого стоку. Найменше забезпе-чені водою південні області. Так, у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях на 1 км2 території припадає від 5-10 до 40 тис. м3 води на рік, а на одного жите-ля — від 130 до 400 м3. В областях Полісся на 1 км2 території нарахо-вується від 75 до 100 тис. м3 на рік, а на одного мешканця — від 1500 до 2000 м3. В областях лісостепової зони на 1 км2 площі водні ресурси скла-дають 50-70 тис. м3 на рік, збільшуючись до 100-125 тис. м3 у східній і західній частині зони. На одного жителя тут налічувалось від 500 до 1500 м3 води на рік.Значні водні ресурси зосереджені в озерах України, які поширені по всій території. Об'єм води у прісних озерах досягає понад 2,3 км3.Великі території України займають болота, заболочені і перезво-ложені землі, в яких зосереджено біля 30 км3 води. Україна має великі запаси підземних вод, які здебільшого вико-ристовуються для водопостачання і зрошення. Сумарна кількість підземних вод у зоні активного водообміну складає 18,6 км3 на рік. У межах України підземні води зосереджені в окремих артезіанських ба-сейнах, серед яких найбільші Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільській і Причорноморський. Рівень забезпеченості України водними ресурсами є недостат-нім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю під-земних і морських вод. Потенційні ресурси річкового стоку оці-нюються у 209,8 куб. км, з яких місцевий стік на території Украї-ни становить в середньому 52,4 куб. км, приток — 157,4 куб. км. Запаси підземних вод, не пов'язаних з поверхневим стоком, ста-новлять 7 куб. км. Крім того, в господарстві України використо-вується до 1,0 куб. км морської води. В розрахунку на одного жи-теля України поверхневий місцевий стік становить близько 1045 куб. м. Найвищий рівень водозабезпечення жителів — у за-хідних і північних областях України. Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівно-мірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів формується у місцях зосередження потужних споживачів — Донбас, Криворіж-жя, Автономна Республіка Крим, південні області України. Ос-новними споживачами води є промисловість (в першу чергу електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське гос-подарство, комунальне господарство. Для пом'якшення територі-альних відмінностей у забезпеченні поверхневими водами в Україні побудовано 1,1 тис. водосховищ (повний об'єм 55,0 куб. км), найкрупніші з яких знаходяться на Дніпрі. Створено близько 29 тис. ставків, 7 крупних каналів і 10 водоводів тощо. Використання водних ресурсів поділяється на: водоспоживан-ня, тобто відведення води від джерела з наступним застосуван-ням у технологічних процесах (промисловість, сільське госпо-дарство зі зрошенням, комунальне господарство та ін.); водоко-ристування, здійснюване безпосередньо в межах водного джерела без прямих витрат цього ресурсу (гідроенергетика, водний транс-порт, рибне господарство, туризм). Важливою складовою водних ресурсів є їх гідроенергоре-сурси — запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище від рівня моря. Загальні потенційні гідроенергоресурси ста-новлять близько 60% всієї енергії поверхневого стоку. Розрізня-ють потенціальні, технічно можливі (за даним рівнем розвитку науки і техніки) та економічно доцільні для використання гідро-енергоресурси. Потенціальні гідроенергоресурси України станов-лять 44,7 млрд. кВт * год.; з них технічно можливі для викорис-тання — 21,5 млрд. кВт - год.; економічно доцільні для викорис-тання становлять 16 млрд. кВт - год. 3. Характеристика території діяльності ОБЛВОДГОСПУ 3.1. Розташування території. Івано-Франківська область розташована на заході України в Прикарпатті і Карпатських горах між 47о30' і 49о31' північної широти і 23о31' - 25о36' східної довготи. Межує на півночі і заході з Львівською областю, на південному заході по вододілу Карпат із Закарпатською областю, на південному сході - з Чернівецькою і на сході - з Тернопільською областями. Південна частина області примикає до державного кордону з Румунією. Границі Івано-Франківської мають загальну протяжність близько 760 км. Область розташована в трьох ландшафтних зонах. Північно-східна частина території (Придністров'я) лежить на Подільській височині. Середня частина області розташована в межах Прикарпаття Південно-західна частина знаходиться в Українських Карпатах. 3.2. Водні ресурси. 3.2.1. Річки. В області нараховується 8321 річка загальною довжиною 15656 км, у т. ч. - 1 велика - Дністер (206 км), 3 середні - Бистриця, Прут і Черемош (264 км.) та 8317 малих річок (15186 км), в тому числі 189 (3852 км) завдовжки більше 10 км. 3.2.2. Ставки. В області нараховується 625 ставків загальною площею 2670,8 га, об'ємом 31,483 млн. м3. 3.2.3. Водосховища. В області є три водосховища (Бурштинське, Княгиницьке і Чечвинське) сезонного регулювання загальною площею 1672,1 га об'ємом 63,47 млн. м3. 3.2.4. Підземні води. Прогнозні запаси підземних вод в області складають 270, а затверджені ДКЗ - 100 млн.м3. 3.2.5. Поверхневі води. Поверхневі водні ресурси формуються в межах басейнів річок Дністра і Пруту та їх головних приток і складають в середній по водності рік 4544,34 млн.м3, в рік 75% забезпеченості - 3317,59 і в рік 95% забезпеченості - 2182,29 млн.м3. Сумарні водні запаси (з водами сусідніх областей) відповідно 9050,83, 6562,64 і 4299,30 млн.м3. Фактично у 2004 році водних запасів у межах області було 4348,19 (51%), а із стоком сусідніх областей 8858,12 млн.м3 (47%). 3.2.6. Водозабезпеченість на одного мешканця. Водозабезпеченість на 1 мешканця в середній по водності рік - 3,22, маловодного року - 1,55, а з сумарними запасами відповідно - 6,42, і 3,01 тис. м3/рік. 3.2.7. Вартість водних ресурсів. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 18 травня 1999 р. № 836" "Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" нормативи збору за спеціальне використання поверхневих і підземних вод басейнів річок підприємствами житлово-комунального господарства становлять: Поверхневі води Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків \| Норматив збору, коп. за м3 Дністра \| 0,906 Прута \| 0,681 Підземні води Назва районів \| Норматив збору, коп. за м3 Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський \| 3,78 Інші райони \| 2,118 Для поповнення водою ставків для розведення риб плата за поверхневі води становить 9,64 коп. за 100 м3, а за підземні води - 11,59 коп. за 100 м3. 4. Водні ресурси Івано-Франківської області Водні ресурси області є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.Поверхневі води області. Поверхневі води області представлені річками басейнів Дністра і Прута, водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 11,5 км3. За ресурсами місцевого водного стоку наш край посідає друге місце серед областей України.Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів (514 тис.квт.), що становить 10 відсотків від загальноукраїнських. Потужність гідроелектростанцій на річках області могла б становити 263 тис.квт.Загальний об’єм річкових вод у середній за водністю рік – 8,7 км3, у тому числі місцевий стік (формується на території області) – 4,8 км3 . Загальна кількість водотоків на території області налічує 8321 річку, загальною довжиною 15656 км, із них 193 – мають довжину більш 10 км, а понад 100 км – тільки чотири: Дністер, Прут, Свіча, Лімниця. Із загальної водозабірної площі 13,9 тис. км2, на басейн річкової системи Дністра припадає близько двох третин вказаної площі, а решта - на басейн Прута.Забір свіжої води з басейну р. Дністер складає 107,5 млн. м3/рік, а з басейну р. Прут - 7,5 млн. м3/рікГустота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км2 у рівнинній частині до 1,3 – 1,7 км/км2 у Карпатах.Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області, складає 4,8 млрд. м3/рік, а у маловодні роки близько 2 млрд. м3/рік. Основним водотоком і джерелом водопостачання із поверхневих вод області є р. Дністер, в Івано-Франківській області протікає на протязі 218 км, площа водозбору – 72,1 тис. км2 , загальна довжина річки – 1362 км.Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 64,4 млн. м3 води, або 67від загального водоспоживання, в житлово – комунальному господарстві – 30,8 млн. м3 води, в інших галузях – 19,8 млн. м3 води. Одним з найбільших забруднювачів водних ресурсів в області є ДК “Екотехпром”, який в 2002 р. скинув в р. Бистрицю (притоку р. Дністер) 44,95 млн. м3 недостатньо-очищених стічних вод, що складає 45,7 % від загальної кількості забруднених стоків області. Значний вплив на стан поверхневих та підземних вод здійснює ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, внаслідок складування на поверхні землі, глинисто-солевих шламів (хвостів) хімфабрики та Домбровського кар’єру.Високомінералізовані води, які скидаються, в річки Сівку, Кропивник, далі потрапляють в р. Дністер, яка є джерелом водопостачання для багатьох міст України.Незадовільний стан з очищенням стічних вод на підприємствах житлово-комунального господарства області. В результаті невідповідного технічного стану, неправильної експлуатації очисних споруд каналізації, вони працюють не ефективно. Це – очисні споруди в містах Івано-Франківську, Галичі, Косові, смт Брошнів. Не вирішується питання очищення стічних вод в Яремчанській курортно-санітарній зоні, де всі практично всі санаторії скидають стічні води без достатньої очистки.Для будівництва промислових і житлових об’єктів, автомобільних шляхів та благоустрою області, у великих обсягах здійснюється безсистемна розробка і вибір піщано-гравійної суміші, з русел рік басейну Дністра. Така розробка негативно впливає на гідрологічний і гідробіологічний стан річок, приводить до пониження русел, розриву цілісності берегів, активного розвитку долинної та бокової ерозії, а також їх забруднення. Озера, ставки. Природних водойм на території області дуже мало. Представлені вони, невеликими озерами, які утворилися в старицях річок, а також карстовими водоймами в Тлумацькому і Городенківському районах.Окрім заплавних озер природного походження в долинах рік поширені рукотворні водойми – ставки та водосховища.Найбільше водосховище області площею 1260 га, яка забезпечує водою Бурштинською ТЕС, побудоване на р. Гнила Липа. На ріці Чечва створено Чечвинське водосховище площею 184 га, а на ріці Свірж - Княгинецьке водосховище, площею 228 га. Сумарний об’єм цих водосховищ складає 63 млн. м3.В області нараховується 630 ставків, загальною площею водного дзеркала біля 2373 га та сумарним об’ємом біля 31,0 млн. м3.Водосховища і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а також використовуються для розведення і вирощування риби. Підземні води. В області налічується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На сьогоднішній день лише 3 із них експлуатуються. В той же час, 15 родовищ підземних прісних вод, які використовуються для централізованого водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасівЗа ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін. Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної, Болехова, Яремчі, населення яких становить третину від загальної чисельності по області, здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні водозабори).На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 26-ти із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по категорії С1. Води 32 мінеральних джерел області занесено до державного стандарту "Води мінеральні питні", із них 12 – лікувально-столових і 20 – природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України "Води мінеральні лікувальні".Станом на 01.01.2003 року на базі джерел мінеральних вод працювало 30 підприємств з розливу та реалізації лікувально–столової та природної столової води.Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на Городенківському родовищі підземні прісні води мають гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній мінералізації 0,5-0,7 г/дм3.В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води, що використовуються для господарсько-питного споживання, характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7 мг-екв/дм3). Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:– води без специфічних компонентів і властивостей;– води із специфічними компонентами і властивостями: а) води типу "Нафтуся"(з вмістом активних органічних речовин); б) вуглекислі; в) сульфідні води; г) залізисті; д) содові; е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли;– хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли; 1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985 м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу; угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу; хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу, мінського типу – 67 м3/добу. 2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями: а) мінеральні води типу "Нафтуся" поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу “Нафтуся”. Із них активно використовуються лише вода “Горянка”, родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та "Гута" в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу "Нафтуся" складають 3540 м3/добу; б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Казбегі". Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2; в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому, Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу; г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2; д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2; е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні. 3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2. В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br – 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт свердловини склав 690 м3/добу. Висновок Отже, використання значних обсягів водних ресурсів на виробничі потреби, забруднення поверхневих і підземних водних джерел промисловими та сільськогосподарськими стоками і відходами виробництв завдають великої шкоди водним об'єктам, призводять до якісного виснаження водних джерел. Основним джерелом водних ресурсів області є поверхневий стік річок, а також підземні водоносні горизонти. Через територію області впоперек хребтів протікають довші річки Черемош — 80 км (тече на південний схід), Рибниця — 54 км (впадає у річку Прут), Пістинька — 56км (також притока Пруту), Лючка — 24 км, та більше 100 дрібніших річок, притоків Черемоша, Рибниці і Пістиньки. Наприклад, в Івано-Франківській області річка Рибниця бере початок від двох потоків, що стікають з-під схилів Писаного Каменя, на висоті 800 метрів (Верховинський район). Довжина річки 54 км, вона впадає в річку Прут. Площина басейну 276 кв. км. У гірській частині (близько 30 км) долина річки вузька, з високими, стрімкими берегами, вкритими різноманітною рослинністю. Швидкість течії коливається в межах 0,5-1 м/сек. На річці численні пороги - в Яворові, Соколівці. Городі, Косові. У Яворові й Косові знаходяться водоспади – “гуки”. Над р. Рибницею в Косові збудовано “Карпатські зорі”, неподалік – ресторан “Водограй”, на південно-східній околиці Косова – санаторій “Косів”. Режим Рибниці типово карпатський, тобто на ній, переважну частину року мілководній, трапляються паводки, нерідко катастрофічні. Річка Рибниця становить велику цінність як джерело чистої води. Загальний забір прісної води за 2001 рік дорівнює 0,5 млн. куб. м. Що з кожним роком скорочується, цей показник у 1995 році дорівнював 2,9 млн. куб.м. при транспортуванні втрачено 28 тис. куб. м. Список використаної літератури: 1. Регіональна екологія і природні ресурси. Автори О. М. Адаменко, М. М. Приходько. Видавництво “Галя”, Івано-Франківськ, 2000, 278 стор. 2. Україна. Екологічні проблеми природних вод. Карта. Автори к.г.н В. А. Барановський, д.м.н., член-кор. АМН України В. Г. Бардов, к.м.н. С. Т. Омельчук. Видавництво Київська військово-картографічна фабрика, Київ, 2000,46 х 68 формат. 3. Водні ресурси Івано-Франківської області (Інформаційний посібник). Автори М. Д. Галюк, О. С. Дмитроченко, Ю. О. Здоровий, О. П. Кіріяк, В. М. Клапчук, В. М. Красноштанов, Л. Д. Непорадна, В.І. Паньків, М. М. Приходько, Н. М. Руднєва, В. П. Яворський, В. М. Клапчук. Видавництво Яремче, 2001, 156 стор. 4. Річки Карпат. Автори О. І. Мережко, Р. В. Хімко. Видавництво Київ, 1999, 123 стор. 5. Інтернет Додаток ПРИКАРПАТСЬКІ РІЧКИ (загальна спеціалізована інформація) Чого-чого, а річок в Карпатах не бракує. Для порівняння наводяться цікаві цифри. В Україні нараховується коло 73 тисяч річок, з них в горах України - 29 700, а в Українських Карпатах - біля 28 тисяч. Проте річок протяжністю більше 10 км тут налічується лише близько 450. Відповідно, основна частина карпатських річок належить до категорії малих. Їх загальна протяжність становить 36 тис. км. Густота гідросітки тут найбільша в Україні: середня - від 0,5 до 0,7 км/км2, а максимальна -1,0-1,2 км/км2 і більше. Річки несудноплавні, раніше по них сплавляли ліс. Подекуди стихію експлуатували як безкоштовне джерело енергії, але загалом внаслідок низького рівня технологічного забезпечення краю люди дали річкам та потокам спокій. Українські Карпати є вододілом великих річкових систем і одночасно водозбором їх приток. На північному заході зовнішнього боку гірської дуги лежать витоки Сану (басейн Балтики), на схід починаються річки Чорноморського басейну - витоки і притоки Дністра, які дренують північно-східний схил Карпат і Прикарпаття, а на південному сході - витоки Пруту і Сірету - великих приток Дунаю. З внутрішнього боку карпатської дуги починається Тиса і її численні притоки, які розчленовують південно-західні схили Карпат і Закарпатську низовину.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 532 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: