Реферат на тему:Смітники як головна проблема забруднення в Україні - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Смітники як головна проблема забруднення в Україні. Вступ Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою. На сьгодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища.Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні,а й у всьому світі, що навіть з’явився такий вислів ”відходи беруть нас за горло”. У кожному людському помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет та журналів, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорток та упаковковок, закінчуючи битим посудом, зношеним одягом та поламаною побутовою чи офісною технікою. Кожного дня ми змушені стикатися з відходами: вдома, на вулиці, біля торгових точок. Всюди нас оточують папірці, обгортки з пластика, скло, целофан і т. ін. Із зростанням кількості міст та промислових підприємств постійно збільшується кількість відходів. Промислові і побутові відходи створюють безліч проблем,таких як транспортування, зберігання, утилізація та ліквідація. Сміття утворюється і накопичується не лише у житлових приміщеннях, а й у офісах,адміністративних спорудах, кінотеатрах і театрах, магазинах, кафе й ресторанах, дитячих садках,школах, інститутах, поліклініках та лікарнях, готелях, на вокзалах, ринках чи й просто на вулицях. Викидаючи сміття, люди порушують один з основних екологічних законів кругообіг – речовин у природі. Адже, вилучаючи з природи чимало речовин, людина змінює їх до невпізнанності повертає у природу у вигляді сміття, яке не розкладається на вихідні речовини природнім шляхом. Коли більшість із нас виходить із під'їздів багатоповерхових будинків, перше, що бачимо, - це смітники. Таке значне зростання кількості відходів – результат, передусім, зміни способу життя людей та надзвичайного поширення предметів одноразового використання. Нерегулярне вивезення побутових відходів,накопичування їх в міських кварталах викликає неприємний запах та сприяє розмноженню мух – перенощиків різних інфекційних захворювань. Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). Замість того, щоб приносити прибуток і без того небагатій країні, мільйони тонн відходів отруюють землю, воду, повітря. За прогнозами як закордонних, так і вітчизняних фахівців, екологічна ситуація в Україні, без перебільшення, наближається до критичної, адже переробкою відходів у нас займаються на дуже низькому рівні. Усі вiдходи подiляються на: - побутовi, що утворюються в результатi життєдiяльностi людей та амортизацii предметiв побуту; - промисловi, що утворюються при виробництвi продукту, або виконаннi робiт, пiд час яких вони втратили свої споживнi якості; , - сiльськогосподарськi, що утворились в сiльcькогосподарському виробництвi; - будiвельнi (вiдxоди в процесi будiвницrва будiвель споруд, виробницrвa будiвельних матерiалiв); - споживання (виробн i машини, що втратили своу споживчi властивостi в результатi фiзичного i морального зносу): - радiоактивнi (невикористанi радiоактивнi речовини i матерiали, що утворюються при роботi ядерних peaктopiв, при виробництвi та використаннi радiоакгивних iзотопiв).((1),ст.34-35 урбоекологія) Кiлькiсть вiлходiв та їх склад залежить вiд багатьох чинникiв i можуть значно вiдрiзнятися навіть на cyciднix вулицях мicтa. Структура вiдходiв визначається piвнeм розвитку країни, специфiкою i розмiшенням промислових та господарських об'єктiв тощо. Приблизний склад мiських тверлих вiдxодiв, %: . папiр - 41 . харчовi вiдходи - 21 • скло - 12 • залiзо та його сплави - 10 • пластмаса - 5 • деревина - 5 . гума та шкiра - 3 . текстиль - 2 • алюмiнiй - 1 . iншi матеріали - 0,3.((3) ст.100) Шляхи розв’язання проблемиУсього в країні під сміттям різного виду і походження зайнято 160 тисяч гектарів земельних угідь. Виникла навіть наука про смітники — техногенна геологія. Модуль техногенного навантаження на одиницю площі нашої країни становить 41391 тонну на квадратний кілометр, відповідно на одного жителя — 480 тонн. Це позамежні цифри. Україна — одна з найбільш забруднених і екологічно напружених країн світу. Для порівняння: техногенне навантаження на одиницю площі в нашій країні вдесятеро перевищує таке в Росії. Порівняння з передовими країнами світу просто некоректне, оскільки в них утилізація промислових відходів здійснюється на 65—80% поточного виходу. Надію вселяє той факт, що ще років 15—20 тому ситуація в більшості країн була приблизно такою самою, як сьогодні в Україні: відходи в основному відправляли на смітники, полігони для поховання або спалювали. Людство дійшло висновку, що потрібно принципово змінювати підхід до побутового сміття як такого. Переоцінка цінностей сталася на початку 80-х років ХХ ст., коли розвинені країни зрозуміли, що стосовно відходів метод «як з очей, так і з думки» проблеми не вирішує. Як правило, прибирати й ліквідувати тверді побутові відходи повинна місцева влада. Прибирання оплачується з місцевого бюджету, який в свою чергу формується з місцевих податків, тобто тип ліквідації сміття і якість прибирання визначаються бажаннями і фінансовими можливостями місцевих жителів. Утилiзацiя (застосування з корнстю) сміття у великих містax i мicьких агломерацiях - надзвичайно важлива народногосподарська проблема. Найбiльш широко застосовyюrься компостування, спалення i пiролiз твердях побyтових вiдxoдiв. Найбiльш простим способом знешкодження i переробки твердих побyтових вiдходiв є компостування. Це аеробний бiологiчний процес iз виділенням тепла пiд впливом термофiльних мiкроорганiзмiв. якi окиснюють органічну речовину. 1з 30 т компосту, вивезеного на 1 га сiльськогосподарських угiдь, можна отримати до 0,5 т азоту, фосфору i каліiю, а також 1 т вапняку. Особливо ефективне компостування в тих районах, де вміст органiчних речовин у смітті значний i є потреба в добривах.((2) ст.35-37) Спалення смiття набуло широкого поширення в останні, десятирiччя.Перевагою процееу є можливiсть використати сміiття як енергетичну сировину . У еередньому з 1 т твердих вiдходiв можна отримати 1000 кг пари i 150 кВт електроенергiї. До недолiкiв методу слiд вiднести yrворення великої кiлькостi пилу i шлаку, а також значне забруднення атмосфери. ((2) ст.37) Останнiми десятилiттями частка ТПВ, якi спалюють з утилiзацією матерiалiв i теплоти, неухильно зростає. Теплоту Biд спалювання ТПВ можна використовувати для одержання: . гарячої води чи водяної пари (утилiзaційнi котельнi), . електроенергiї за рахунок роботи водяної пари (утилiзаційнi електричнi станції), . теплоти та електроенергi'i (утилiзauiйнi теплоелектроцентралi). У разi використання ТПВ як палива беруть до уваги два основнi принципи: їх теплотворну здатнiсть та вплив на стан природноro середовиша продуктiв згоряння. Враховують i доступнiсть для масового використання та необхiдну активнiсть, яка забезпечуе: горiння ТПВ.((3) ст.101) Завдяки вже відпрацьованій технології на деяких сміттєспалювальних заводах при ліквідації твердих відходів отримують електроенергію або пару. Залежно від потреб населеного пункту для переробки сміття використовують установки різної потужності – від 100 до 3000т. за добу. В Україні сміттєспалювальні заводи діють у Києві, Харькові та інших містах. У 1989 році на сміттєспалювальних заводах України знешкоджено 8,2 % твердих побутових відходів. Попереднє сортування сміття на заводах за існуючою технологією не передбачається.((1)ст.186) Київський сміттєспалювальний завод "Енергія" став до ладу у грудні 1987 року. Завод призначений для переробки (знешкодження) методом спалювання твердих побутових відходів м.Києва. На час будівництва заводу попереднє сортування відходів у місцях їх утворення не проводилось. Таким чином, завод переробляє несортовані побутові відходи. Ще один такий завод діє у Дніпропетровську. Обладнання для цих підприємств було придбано у Чехословаччині. Завод "Енергія оснащений 4 сміттєспалювальними котлами "Дукла". Кожен з котлів здатен спалювати 15 тонн відходів за годину. Завдяки роботі заводу було припинено експлуатацію двох київських сміттєзвалищ: у районі села Проліски по Бориспільській трасі ("Бортничі") і Пирогівського _ на окружній дорозі ("Пирогово"). Вiдходами смiттєспалювальних заводів є: тверді вiдходи (золи та шлаки), piдкі(стiчнi води), газоподiбнi (димові гази, серед яких найнебезпечнішим складником, що утворюе:ться в значних кiлькостях, є: оксид сульфуру (IV).Нижче наведено вміст S02 у газоподiбних викидах при спалюваннi ТВП та палива, %: . топковi мазути - 0,3-3,5 . горючi сланцi - 1,6-3,8 . буре вугiлля Пiдмосков'я - 8,0 . донецьке вугiлля - .10 4,0 . твердi побутовi вiдходи США - 0,1-0,15. твердi побутовi вiдходи країн Європи -- 0.1--0,3. ((3) ст 101) Ocтaннім часом вченi багатьох країн виказують занепокояння у зв'язку iз зростаючими викидами в атмосферу забруднюючих речовии сучасннми смiттєспалювалыними пiдприемствами.Причиною цьго стали відомості вiдомостi про те, що внаслiдок спалювання пластмаси та деяких видiв паперу утворюються нові xімічнi речовнни - дiоксини i фурани, які з викидами надходять у повiтряний басейн. Станадapтiв гpанично допустимих pівнів концентрації діоксинів у багатьох країнах немає. 3анепокояння також викдикає наявність зольних домiшок на смiттєспалювальних пiдприємствах, оскільки вони мiстять важкi метали. ((1) ст.187) Спецобладнання на побудованих за радянських часів українських ССЗ не розраховане на ефективну боротьбу з забрудненнями, в тому числі і діоксинами. Загалом, діяльність вітчизняних сміттєспалювальних заводів офіційно визнана небезпечною. Крім того, дорогий природний газ та електроенергія роблять діяльність вітчизняних підприємств збитковою. Їх закриття вважається справою часу, і лише відсутність коштів на альтернативні методи поводження з відходами є причиною того, що ССЗ усе ще працюють. Все бiльше з' являеться вiдомостей про негативний вплив звалищ на пiдземнi води, а також на навколишнi рiчки. Bід спалювання до реутилiзації. Спалювання, як захiд для лiквiдацiї побутових вiдходiв, явище позитивне, особливо якщо це супроводжуеться постачанням електроенергії або пари. Але ж з вiдходiв можна вилучати певнi речовини - метал, скло, папiр, гуму, пластмасу тощо з метою їx повторного використання. Процес вилучення з відходів ціннних компонентiв з подальшою ліквідацією у природокористуваннi зветься утилізацією. Якщо вилученi згодом компоненти стають сировиною для іншого виробництва, то в такому разi користуються поняттям реутилізація, Теоретично вci вiдходи повиннi пiдлягати реутилізації, але де процес вилучення iз смiття цiнних компонентiв досить складний. В деяких регіонах, наприклад, США реатилізується до 22 % вiдходiв. Алюмiнiй, скляний посуд і сталь можуть бути реутилiзованi практично безмежно.Виробництво алюмінію з 1 т вторинної економить 4 т. бокситiв та 700 кг спеuiальноro коксу, на 35 кг зижуються викиди в атмосферу алюмiнiєвих фтористих сполук. До того ж знижуються енерговитрати на виплавлення металу. За iснуючими оцiнками, близько 90 % скляних відходів придатнi для вiдновлення. Кожна тонна скляного бою економить майже 1,2 т первинної сировини. Реутилізація мукулатури сприяє збереженню мільйонів гектарів лісу, економії енергії і води , зниженню забруднення атмосфери і води.((1)ст187) Донедавна більша частина молока, молочнокислих продуктів, безалкогольних напоїв і пива розливалась виробниками у скляні пляшки, які можна було здавати, повертаючи їх закладну вартість. Машини розвозили пляшки і доставляли назад порожні, їх відмивали і знову наповнювали. Така система ефективна лише в такому разі, коли відстань між виробником і споживачем невелика. Однак по мірі зростання відстаней транспортні витрати стали надто великими, а споживачеві доводиться платити не лише за пляшки, а й за їх перевезення. З’явився інший вид тари – легкої, яку можна викинути і не везти назад. Одночасно вона виявилась дуже вигідною для її виробників – адже прибуток щоразу отримується від кожної виробленої пляшки чи банки! Отож, не дивно, що нинішня ситуація така – тара одноразового використання складає близько 6% усіх твердих побутових відходів, близько 50% негорючих відходів і приблизно 90% сміття на узбіччях доріг, яке не піддається біодеградації (тобто, не розкладається природнім шляхом). Така тара небажана у екологічному відношенні, оскільки виробництво необхідних матеріалів та її самої спричинює забруднення повітря. Все це – приховані витрати, не вказані на товарному чеку. Покупець платить не лише за прибирання сміття, а й за забруднення повітря, лікування тощо. Екологічним активістам США, які добре усвідомлювали цю проблему, вдалося домогтися прийняття так званих “пляшкових біллів” у 9 штатах країни. Це сприяло тому, що споживачі поступово стали надавати перевагу тарі багаторазового використання. Захоронення (могильники) використовуються як альтернатива відкритих звалищ. При цьому сміття просто закопують у землю або висипають на поверхню і зверху присипають шаром грунту. Оскільки відходи в такому випадку не горять і вкриті грунтом, вдається уникнути забруднення повітря і розмноження небажаних тварин. На жаль, саме ці обставини, а також фінансові можливості бралися, як правило, до уваги при влаштуванні могильників. Не враховувалося те, як відбувається кругообіг води, які речовини можуть утворитися в процесі розкладу сміття, як запобігти іншим небажаним явищам. Будь-яке зручне пониження рельєфу ставало місцем захоронення сміття. Із захороненням сміття пов’язані супутні екологічні проблеми: вимивання речовин і забруднення ґрунтових вод; утворення метану; просідання ґрунту.Найсерйозніша проблема – забруднення ґрунтових вод. Вода – універсальний розчинник. Просочуючись крізь шари захоронених відходів, дощова (тала) вода “збагачується” різними хімічними речовинами, які утворюються у процесі розкладання сміття. Така вода з розчиненими у ній забрудниками називається фільтратом. Коли вона проходить крізь необроблені відходи, утворюється особливо токсичний (отруйний) фільтрат, у якому поряд з органічними рештками наявні залізо, ртуть, цинк, свинець та інші метали з консервних бляшанок, батарейок та інших електроприладів, причому це все приправлено барвниками, пестицидами, миючими засобами та іншими хімікатами. Неграмотний вибір місць захоронення і нехтування засобами безпеки дозволяє цій отруйній суміші досягати водоносних горизонтів. Друга проблема – утворення метану – пов’язана з анаеробними процесами, які відбуваються у захоронених шарах сміття без доступу повітря. Утворюючись, цей газ може поширюватись у землі горизонтально, накопичуватись у підвалах приміщень і вибухати там при запалюванні. Поширюючись у вертикальному напрямку, метан спричинює отруєння й загибель рослинності. За відсутності рослинного покриву починається ерозія ґрунту, захоронені відходи оголюються і виходять на поверхню. Найбiльш ефективним є пiролiз твердил 110бyrових вiдходiв. Який включає дроблення i висушування смiття, видалення Bcix неорганiчних фракцiй, нагрiвання iншої маси до 485С без доступу повiтря. 1з 1 т органiчної маеи добувається 160 л штучноi' низько сiрчисто'i нафти, 70 кг вугiлля, горючi гази. Однак тaкi заводи досить дорогi i ефективнi в дуже великих мicтax.((2) ст.37) Отже, захоронення і спалювання _ найпоширеніші шляхи, які застосовуються людством для вирішення проблеми твердих побутових відходів. Інші принципово нові методи, які дозволяють знешкоджувати сміття ще до того, як воно з'явилося, вивчатимуться надалі. Державне регулювання проблеми На сьогодні в Україні поводження з відходами визначається Законами "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991 р.), "Про відходи" (1998 р.), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччі населення", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про металобрухт", Кодексом України про надра, а також "Програмою поводження з твердими побутовими відходами", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 4 березня 2004 р. (розділи 2,3), іншими нормативними документами. Зокрема, згідно статті 5 Закону України "Про відходи", основними принципами державної політикиу сфері поводження з відходами є "пріоритетний захист навколишнього природного середовища таздоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства..."Стаття 15 Закону "Про відходи" зобов'язує громадян України, іноземців та осіб без громадянства дотримуватись законодавчих вимог, оплачувати діяльність підприємств, що займаються ліквідацією відходів, виконувати інші обов'язки щодо запобігання забрудненню навколишнього природногосередовища відходами.Українське законодавство стосовно поводження з відходами постійно вдосконалюється. У цьому беруть участь не лише державні установи, а й громадські організації. Основні напрями діяльності в цьому напрямку визначені Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи". Перспективним планом розвитку ВАТ "Криворіжсталь" до 2010 року передбачається реалізація 36 природоохоронних заходів загальною вартістю 335 млн. грн. Одне з них розпочато в 2003 році. Це будівництво полігону для захоронення промислових та будівельних відходів, що забезпечить виконання норм екологічної безпеки. Майданчик під забудову розташований на вільній від забудови території комбінату "Криворіжсталь" та займає 35,5 га. Кошторисбудівництва полігону складає 28,142 млн. грн. Введення в дію полігону дозволить розміщувати відходи ІІІ, ІV класів небезпеки в кількості 400 тис. тон на рік упродовж 5_ти років. Важливим напрямом вирішення проблеми розміщення відходів є розробка схеми складування відходів комбінату на полігоні, що будується для захоронення промислових та будівельних відходів. Згідно цієї схеми відходи розподіляються на три групи: енергоресурсні (горючі), матеріалоресурсні та відходи, що не підлягають утилізації при теперішньому рівні розвитку науки та техніки. Матеріалоємкі відходи можуть бути повністю знешкоджені та утилізовані технологіями, ефективними з точки зору екології. Відходи, що не утилізуються на даний час, зберігаються до того періоду, коли стане можливою утилізація або переробка, для попередження небажаних екологічних ефектів. Висновок Три тисячі переповнених сміттєвих полігонів і десятки тисяч нелегальних смітників становлять небезпеку для природи й людей. Тільки впровадження замкнутого циклу переробки побутових відходів дозволить вирішити цю проблему.Спостерігаючи за щоденним накопиченням відходів, не можна не подивуватись з того, який потужний потік матеріалів усіх видів рухається лише в одному напрямку – від місця видобування ресурсів на смітник. Так само, як природні екосистеми залежать від кругообігу речовин, так стійке існування технологічного суспільства, зрештою, залежатиме від людської здатності і вміння рециклізувати практично всі види матеріалів. У зв’язку з цим найдоцільніше застосовувати не один метод, а розробляти комплексну програму ліквідації відходів. Італійська мафія у свій час пролила багато крові, щоб отримати контроль над сферою вивозу й утилізації сміття в Нью-Йорку, Чикаго й інших американських містах. Директори радянських сміттєвих полігонів були найбільш заможними людьми. Смітники зберігають у собі дуже багато корисного й коштовного. Проблема лише в тім, як корисне відокремити від некорисного. Якщо не навчитися робити цього, сміття стане джерелом великих екологічних, соціальних й економічних проблем. У нашій країні поки що так і відбувається. Для всіх нас дуже важливо усвідомити, як це усвідомили мешканці розвинених країн, наскільки "сміттєвий вал" небезпечний для міста, довкілля. Не менш важливо й те, що й цю проблему можна легко подолати, зробивши невелике зусилля над собою. На жаль, знайдуться лише поодинокі громадяни, котрі нестимуть обгортки від морозива чи бляшанку від пива бодай 100 метрів, розшукуючи смітник. Але й навіть коли цей смітник поруч, наприклад, на зупинці транспорту, все одно, купи сміття знаходяться де завгодно поруч із ним. То ж, можливо, європейський вибір починається з банально знайомого з дитинства, але такого складного принципа - чисто не там, де прибирають, а там де не смітять.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (25.04.2014)
Просмотров: 1112 \| Рейтинг: 5.0/1

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: