Реферат на тему: Радіозахисне харчування - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Радіозахисне харчування. Надходження штучних радіоактивних речовин у навколишнє середовище супроводжується включенням певної їх кількості у процес міграції, накопиченням у харчових продуктах, а згодом – потраплянням безпосередньо в організм людини. Особливо актуальною і гострою ця проблема стала після аварії на ЧАЕС. У нинішній соціально-екологічній обстановці на здоров’я людини впливає не тільки структура харчового раціону, а й вміст у продуктах контамінантів – чужорідних речовин. Недостатнє вживання основних харчових речовин (білків, вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин) сприяє виникненню так званих хвороб дефіциту, зниженню опірності організму. В умовах підвищеного радіаційного впливу величезне значення має оптимальне забезпечення організму повноцінними білками – джерелами незамінних амінокислот. Останні регулюють протиінтоксикаційну функцію печінки, беруть участь у кровотворенні, підвищують імунітет, сприяють повноцінному засвоєнню вітамінів та інших речовин. Протеїни є носіями сульфгідрильних груп – ефективних інактиваторів (конкурентів), які легше окиснюються активними радикалами, ніж біологічними молекулами. Джерелами повноцінного білка є яловичина, свинина, м’ясо кролика, птахів, яйця, риба, молоко і молочні продукти. Важливе значення мають рослинні білки, велику кількість яких містять квасоля, горох, соя, зелений горошок, гречана і вівсяна крупи, хлібопродукти з борошна грубого помолу. Питома вага білків рослинного походження повинна становити 60% від загальної їхньої кількості в раціоні для дітей і підлітків та 50% – для дорослого населення. Питома вага жирів у раціоні дітей і людей похилого віку має становити не більш як 30%, у дорослих – 33%. Поліненасичені жирні кислоти в комплексі з іншими (ліпо-тропними) речовинами (сірковмісні амінокислоти, вітаміни, фосфоліпіди) істотно впливають на основний обмін. Недостатній їх вміст при підвищеному променевому навантаженні знижує антиоксидантну функцію печінки і сприяє накопиченню метаболітів у тканинах організму. 41 Важливе значення має забезпечення організму вуглеводами, насамперед харчовими волокнами і пектиновими речовинами. Наявність у пектинових речовинах своєрідних карбоксильних груп гіалуронової кислоти обумовлює їхню здатність зв’язувати в травному каналі іони металів. Незамінними для організму харчовими речовинами є вітаміни. Їх слід вживати у вигляді полівітамінних препаратів типу “Ундевіт”, “Ревіт”, “Пентавіт” та ін. Одним із перших почали використовувати як радіопротектор вітамін Р. Його біологічна дія в умовах іонізуючої радіації полягає у захисті стінок судин, насамперед, капілярів. Достатній вміст у раціоні солей Mg, К і Са сприяє зниженню накопичення в організмі радіоактивних Cs і Sr. Важливе значення має збагачення організму оптимальною кількістю Se, що має антиоксидантні властивості, а також легкозасвоюваним залізом, яке сприяє кровотворенню. Названі елементи містяться в харчових продуктах як тваринного, так і рослинного походження. У добовому раціоні дорослої людини має бути не менш як 400 г овочів, 500 г картоплі, 300-400 г фруктів і ягід, 500 г молока і молочнокислих продуктів, 50-70 г сиру, 200-350 г м’яса і риби, 30 г рослинної олії, 60 г круп і бобових, 25-30 г вершкового масла, 1 яйце, 70 г цукру, 300-400 г хліба. Діти в середньому на добу повинні одержувати 300-400 г овочів, 150-500 г фруктів і ягід, у тому числі соки з м’якоттю (110-150 г), 100-200 г м’яса і м’ясопродуктів, 40-50 г риби і рибопродуктів, 10-25 г рослинної олії, 30-60 г круп, 1-0,5 яєць і 90-350 г хліба. Періодично дітям рекомендують давати сало шпик (15-25 г), яке містить біологічно активну арахідонову кислоту. Половину хліба, який вживають діти, має складати житній. Вміст радіоактивних речовин істотно зменшується при різних способах кулінарної обробки продуктів: 42 Вплив способу кулінарної і технологічної обробки харчової сировини на вміст радіонуклідів Зниження радіоактивності продукту, % Продукт Вид переробки 118Cs 90Sr Картопля в шкірці Відварювання в прісній воді 30 30 Очищення від шкірки 0-40 30-40 Відварювання в прісній воді 30-45 21 Картопля очищена Відварювання в підсоле-ній воді 50 30 Яловичина Відварювання 70 50 Риба Відварювання 60 50 Приготування сиру 79 73 Молоко Приготування топленого масла 100 100 Промивання в прісній проточній воді 18 32 Гриби Дворазове відварювання по 10 хв зі зливанням відвару після кожного етапу 97 82 Для харчування рекомендують використовувати такі бульйони: м'ясо і кістки заливати холодною водою, відварювати 10-11 хв., цей бульйон зливати, потім м'ясо і кістки знову заливати холодною водою і варити до готовності. Аналогічно обробляють рибу. За матер.: Овчаренко О.П. Основи радіаційної медицини: Навчальний посібник / О.П. Овчаренко, А.П. Лазар, Р.П. Матюшко.– О.: Одес. Держ. мед. ун-т, 2002.– С. 174-176.– (Б-ка студента-медика). 43 Додаток 4 СЛОВНИК ТЕРМІНІВ Аварія – подія, внаслідок якої було ушкоджено або зруйновано техніку (без загибелі людей). Активна зона реактора – ділянка реактора, яка містить ядерне паливо і модератор. У ній відбувається реакція розщеплення. Атомна електростанція (АЕС) – електростанція, де ядерна енергія перетворюється на електричну. Тепло, що виділяється в ядерному реакторі, на АЕС використовується для отримання водяної пари, яка обертає турбогенератор. Першу в світі АЕС (потужністю 5 МВт) було запущено 1954 року в СРСР (м. Обнінськ, Калузька обл.). АЕС – основа атомної енергетики. Потужність найбільших АЕС – 9 ГВт. Активність – число розпадів радіоактивних ядер за певний період часу. Одиниці активності: у системі СІ – беккерель (Бк), тобто однин розпад радіоактивного ізотопу за секунду; позасистемна одиниця активності радіонуклідів Кюрі (Кі), що відповідає активності 1 г радію. 1 Кі = 3,710 10 Бк. Бар (від гр. барос – вага) – позасистемна одиниця виміру тиску, приблизно 750 мм ртутного стовпчика, або 0, 987 атмосфери. 1 Бар = 105 Па, 1Па (Паскаль) = 0,102 кг/м2 Бер – біологічний еквівалент рентгена (Р). Біологічна дія дози в 1 бер така ж, як і дія поглинутої дози рентгенівського або гамма-випромінювання в 1 рад. 1 бер = 0,01 Зв. Ват – одиниця вимірювання електричної потужності, позна-чається (Вт). Розрізняють механічну, теплову та електричну потужність. У механіці та теплотехніці 1 Ват дорівнює виконаній за 1 секунду роботі в 1 Дж. У електриці 1 Ват – потужність електричного струму при напрузі 1 Вт. Випромінювання іонізуюче – випромінювання, що призводить до іонізації середовища. Сюди відносять випромінювання рентгенівське, корпускулярне та гамма-випромінювання. Гамма-випромінювання – короткохвильове електромагніт-не випромінювання, а також електромагнітне випромінювання радіонуклідів (незалежно від енергії), що виникає при розпаді радіоактивних ядер. 51 Ген (від грец. “генос” – рід, походження) – одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування будь-якої елементарної ознаки. У вищих організмів входить до складу хромосом. Сукупність усіх генів організму складає його генетичну конструкцію – генотип. Унаслідок генетичної дії іонізуючої радіації ушкоджується спадковий механізм клітини. Грей (Гр) – одиниця поглиненої дози іонізуючої радіації. 1 Гр = 100 рад. Доза – міра дії іонізуючого випромінювання на організм, що виражається у величині ефекту іонізації (експозиційна доза) або в кількості засвоєної тканинами організму енергії випромінювання (поглинена доза). Дезактивація – усунення радіоактивних речовин із поверхні різних предметів, споруд, одягу, місцевості тощо з метою зниження рівня активності. Зіверт (Зв) – одиниця виміру ефективної еквівалентної дози. Еквівалентна (на плутати з поглиненою) доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням. За одиницю вимірювання еквівалентної дози прийнятий зіверт (Зв). 1 Зв = 100 бер. Зона радіоактивного забруднення – територія, що була забруднена радіоактивними викидами. Залежно від щільності забруднення різних територій, умовно виділено чотири зони (перша – із щільністю забруднення від 1 до 5 Кі/км2; друга – від 5 до 15 Кі/км2; третя – від 15 до 40 Кі/км2; четверта понад 40 Кі/км2). Іонізуюча радіація – випромінювання високої інтенсивності (електромагнітне й корпускулярне), що іонізує атоми і молекули речовини. Канцерогенез – процес злоякісного переродження здорових клітин в ракові. Катастрофа – подія, внаслідок якої було ушкоджено або зруйновано техніку та загинули люди. Колективна доза – сумарна доза, отримана групою опромінених людей. Одиницею виміру колективної дози є людино-зіверт (люд/Зв). 52 Лейкемія (лейкоз) – пухлинне захворювання кровотворної системи; здебільшого спричиняється радіоактивним забруднен-ням довкілля. Мутаген – речовина або вплив, що спричиняють мутацію. Мутація – раптова й стійка зміна генетичної інформації. Ноосфера (від грецького – розум і сфера) – новий еволюційний стан біосфери, при якому розумова діяльність стає вирішальним фактором її розвитку. Опромінення внутрішнє – опромінення внаслідок вдихання радіоактивного пилу, а також засвоєння радіоактивних речовин, що потрапляють до організму з водою та їжею. Період напіврозпаду – час, протягом якого кількість радіоактивних атомів ізотопу зменшується вдвічі. Потужність дози – іонізуюча радіація, випромінена й поглибленна речовиною за одиницю часу (секунду, хвилину, добу, рік). Природний фон випромінювання – випромінювання, створюване у природі численними природними радіонуклідами, що містяться в земній корі, повітрі, ґрунті, воді, рослинах, у продуктах харчування, в організмі тварин і людини, а також випромінювання, що йде з космосу. Променева хвороба виникає внаслідок впливу на організм іонізуючого випромінювання у дозах, не менших за 1 Зв ( 100 бер) на одну людину, виявляється головним чином в ураженні органів кровотворення. У випадку доз понад 10 Зв ( 1000 берів) – потерпають органи шлунково-кишкового тракту, нервової системи. Популяція – сукупність особин одного біологічного виду, здатних до вільного схрещування і які мають загальний генофонд. Термін вживається й щодо однорідних клітин певної тканини. Протектор (радіопротектор) – речовина, введена в живий організм, до впливу радіації, яка істотно послабляє вражаючу дію іонізуючого випромінювання. Радіоактивність – мимовільне перетворення нестабільних ядер атомів на ядра інших елементів, що супроводжується іонізуючим опроміненням (альфа-, бета- і гама-). Відомо п’ять типів радіоактивності: альфа-, бета-розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна й двопротонна радіоактивність. 53 Радіонукліди – атоми, в яких ядра мимовільно розпадаються з виділенням енергії у вигляді гамма-квантів, електрично заряджених бета-частинок або альфа-частинок, або нейтронів. Радіорезистентність – стійкість до дії іонізуючої радіації. Радіофобія – збірне поняття психопатологічних станів і психосоматичних захворювань, викликаних страхом перед радіацією. Радіочутливість – здатність біологічних об’єктів реагувати на дію іонізуючого випромінювання. Мірою радіочутливості є доза опромінення. Рентген (Р) – позасистемна одиниця експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань. 1Р = 2,57976 10-4 Кл/кг. Соматичні ефекти радіації - ушкодження, що з’являються протягом життя організму, але не передаються його нащадкам. Техногенний фон випромінювання – фон випромінювання, що виникає в результаті діяльності людини, пов’язаний з переробкою й переміщенням земних і гірських порід, спалюванням вугілля й інших матеріалів при виробництві енергії, випробуваннях ядерної зброї. Цезій-137 – основний радіоактивний ізотоп після аварії на ЧАЕС. Його гамма-кванти формують дози зовнішнього й внутрішнього опромінення. Період його напіврозпаду 30 років, а майже повного розпаду (на 90%) - 100 років. Екзотермічна реакція – реакція з виділенням тепла. Ендотермічна реакція – реакція з поглинанням тепла. Ефективна еквівалентна доза випромінювання – термін, що характеризує поглинену організмом енергію іонізуючого випромінювання з урахуванням неоднакової чутливості різних органів і тканин. Ефективну еквівалентну дозу не можна виміряти, її можна тільки розрахувати, попередньо вимірявши поглинені дози в різних органах і знаючи чутливість цих органів. Одиницею виміру дози є Грей (Гр), а стосовно організму й з урахуванням властивостей виду випромінювання Зіверт (Зв). Один Зіверт дорівнює 100 бер. Похідна величина мілізіверт (мЗв), що дорівнює 0,001 Зв. 54 ЗМІСТ Передмова Розділ 1. Чорнобильська катастрофа в законодавстві Розділ 2. Про атом та радіоактивність Розділ 3. Чорнобильська катастрофа: події та люди Розділ 4. Чорнобильське Полісся – зона відчуження Розділ 5. Наслідки і уроки Чорнобиля Розділ 6. Про Чорнобиль художнім рядком Розділ 7. Всесвітня інформаційна мережа Інтернет про Чорнобиль Додатки Додаток 1. Радіація: фізичні основи, джерела радіоактивних випромінювань, біологічна дія Додаток 2. Радіозахисне харчування Додаток 3 “А думка людська пам’ятатиме вас” Додаток 4. Словник термінів 55 Чорнобиль. Двадцять років потому Укладачі: Наталія Андріївна Мельник, Олексій Олександрович Сьомка Комп’ютерна верстка О.О. Сьомка Підписано до друку 26.12.2006. Зам. № 71. ?стор. Тираж 60 пр. Державна бібліотека України для юнацтва Просп. Перемоги, 60, м.Київ, 03057 http://www.4uth.gov.ua E-mail: inform@4uth.gov.ua 56
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (15.04.2014)
Просмотров: 527 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: