Реферат на тему:Про мінеральні ресурси планети - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Про мінеральні ресурси планети. На початку своєї еволюції з усіх мінералів люди масово використовували лише кремінь. З тих прадавніх часів все змінилося і чимало науковців займаються вивченням мінеральних ресурсів не лише своєї країни, а й регіону і навіть світу, а сотні мільйонів осіб їх добувають, переробляють і виготовляють багато виробів — від цегли до надважливих кристалічних електронних схем ("чипів"). Особливо складне завдання постає перед тими, хто намагається одночасно врахувати ресурси, ймовірність розширення видобутку, а головне — передбачити ціну на продукцію гірничорудних підприємств на світовому ринку. Останнє є питанням якщо не життя і смерті, то рівня життя жителів більшості країн. Часто їх благополуччя повністю визначається ціною на один-єдиний продукт (боксит, мідну руду тощо), який видобувається у цій країні. Хоча й можна зверхньо називати такі країни "сировинними придатками розвинених капіталістичних країн", та не варто звинувачувати їх жителів у тому, що вони обмінюють на потрібні їм речі єдине своє багатство. Інколи їм щастить (ми згадували арабські країни Перської затоки) і вони зі злиднів і відсталості досить швидко досягають добробуту, розвивають промисловість і перестають залежати від продажу цього єдиного продукту. Коротко оцінити забезпеченість світу мінеральними ресурсами досить важко. Чимало їх видів належать до "стратегічних" і дані про них неповні й суперечливі. Запаси нових родовищ можуть або приховуватися, або перебільшуватися (експерти вирішують, що саме позитивніше вплине на прибутки країн від продажу відкритих ресурсів). Не можна покладатися на публікації у відкритій пресі, бо їх автори мають свої причини проголошувати початок чергової кризи з тим чи іншим металом або мінералом. То хвиля публікацій переконує всіх у тому, що свинцю у родовищах залишилося ледь до найближчого Різдва, то виявляється, що зі свинцем не так і погано, а от срібла вже немає навіть у тих, хто його раніше видобував і продавав. Якщо проаналізувати стан і перспективи сировинного забезпечення людства глибше, то виявиться, що гострої кризи вичерпання елементів, речовин і мінералів не існує. Геологи попрацювали так добре, а материки такі великі, що проголошені запаси мінеральних ресурсів забезпечують світову промисловість на 20, 30, 40, 50 і більше років. Перспективні ж запаси (за окремими винятками) ще більші. Та проблема все-таки є! Вона полягає у тому, що переважну більшість металів та інших потрібних речовин доводиться і видобувати, і продукувати з руди з великими витратами енергії. Нині саме "енергетична ціна" кінцевого продукту визначає долю родовища: якщо витрати енергії на видобуток і виробництво малі і гарантується вигода після продажу на світовому ринку, то все оживає на місці відкриття геологів. Підводиться дорога, ростуть житлові, адміністративні і виробничі споруди, у тіло Землі заглиблюється шахта чи кар'єр. Однак це завжди має негативні екологічні наслідки. Мінімізувати їх — складне завдання, і прикладів вдалого господарювання гірничорудних підприємств мало. Один з них придумали норвежці, сумістивши шахту для видобування руди і мінералів біля одного зі своїх міст зі спорудженням тунелю до недоступного раніше для жителів плато. В одній з великих утворених штучних печер вони збудували спортивний зал. Залишки переробленої руди було використано як будівельний матеріал. Довкілля не було спотворене, а городяни отримали тунель, дороги і споруди. Не менш перспективним з погляду екологів є повне вилучення з руд всіх корисних елементів, що містяться в них. Та для цього необхідно не лише розробити принципово нові технології використання руд (втім, є чимало вдалих прикладів не тільки за кордоном, айв Україні), а й розширити енергетичні можливості людства. Для ілюстрації цього складного співвідношення між ресурсами і можливим часом їх вичерпання наведемо табл. 14. Отже, таблиця ще раз свідчить про те, що прогнози часу вичерпання тих чи інших ресурсів частенько роблять для залякування споживачів продукту і досягнення підвищення ціни на нього на світовому ринку. Наприклад, золото, ртуть, олово, срібло, цинк, свинець і навіть мідь мали б уже вичерпатися, як передбачалося прогнозами фахівців у 1970 р. Невідновлювані природні ресурси деяких важливих для світового господарства елементів Елемент, речовина \| Оцінка ресурсів у 1970 р., т \| Вистачить на ... років постійного споживання \| На ... років дійсного (зростання) споживання \| Оцінка ресурсів у 1990 р., т Алюміній \| 1,2млрд \| 100 \| 31 \| 15 млрд Залізо \| 100 млрд \| 240 \| 93 \| 600 млрд Мідь \| 0,3 млрд \| 36 \| 21 \| 1 млрд Хром \| 7,8 млрд \| 420 \| 95 \| 20 млрд Свинець \| 0,1 млрд \| 26 \| 21 \| 0,2 млрд Марганець \| 0,8 млрд \| 97 \| 46 \| 3 млрд Цинк \| 0,1 млрд \| 23 \| 18 \| 0,4 млрд Ртуть \| 13 \| 12 \| 0,2 млн Кобальт \| 2,2 млн \| ПО \| 60 \| 9,0 млн Молібден \| 4,9 млн \| 79 \| 34 \| 15,0 млн Нікель \| 67 млн \| 150 \| 53 \| 200 млн Олово \| 7 млн \| 17 \| 15 \| 10 млн Вольфрам \| 1,3 млн \| 40 \| 28 \| 6 млн Срібло \| 0,16млн \| 16 \| 13 \| 0,5 млн Платинові \| 12160 \| 130 \| 47 \| 50000 Золото \| 10010 \| 11 \| 9 \| ??? Та цього не сталося! Ресурси більшості цих елементів навіть збільшилися. Навіть золота щороку видобувають з надр понад 2000 т! Отже, ситуація з основними невідновлюваними мінеральними ресурсами поки що далека від критичної. Втім, найпередбачливіші споживачі думають про майбутнє і вживають необхідних запобіжних заходів. Одні просто накопичують елементи з табл. 14 (і не згадані в ній), бо "родієвий" запас нічим не гірший від всім відомого "золотого". Інші і накопичують, і змінюють технології у напрямку максимального скорочення речовин, які видаються їм дефіцитними у майбутньому (перший кандидат — срібло). Вже створено кілька фотографічних процесів, які зовсім не потребують срібла. Дуже швидко розвивається оптоволоконна техніка зв’язку, де місце досить дефіцитної і дорогої міді з успіхом зайняли волокна зі скла. Погодьтеся, що для переважної більшості країн світу немає якихось проблем з піском, який є вихідною сировиною для оптоволоконних кабелів. Нарешті, дедалі більше країн метали та інші речовини вилучають зі "списаної" техніки (цивільної та військової) і використовують повторно. Дехто вже й пристосувався купувати таке "сміття" у сусідів. Ось і в нас вистачає "титанів винахідництва", які зрізають десятки кілометрів ліній електромереж для створення алюмінієвого брухту й продажу його за безцінь багатшим сусіднім країнам. З огляду на сказане екологічно розумними і раціональними діями є економія й розвиток нових технологій, які б виключали споживання дефіцитних ресурсів. Не відновлювані мінеральні ресурси України Порівняно з іншими країнами, які мають приблизно такий самий розмір, Україну можна зарахувати до тих, що мають середню кількість і різноманітність невідновлюваних мінеральних і сировинних ресурсів. На жаль, не набирається у нас "повного комплекту" всіх речовин. Багато чого немає вдосталь як для власного використання, так і для виходу на сві-товий ринок. Частина наших багатств належить до "стратегічної сировини" (уран, титан тощо), тому наведена табл. 15 неповна, отож ми обмежимося даними з оприлюдненого у 1993 р. звіту про ресурси України і стан довкілля. За роки кризи видобуток практично всіх корисних копалин значно зменшився. Наприклад, у 2000 р. він становив: залізної руди — 116,5 млн т, марганцевої руди — 7,4 млн т, кам'яної солі — 2,4 млн т, графіту — 6400 т та ін. Останні роки позначені не так успіхами у створенні нових джерел енергії, як дискусіями фахівців про вибір "напряму головного удару", визначення найперспективнішої технології, враховуючи вимоги і економіки, і екології. Балансові запаси і видобуток основної мінеральної сировини в Україні Корисна копалина \| Балансові запаси \| Видобуток у 1992 р. Залізна руда, млн т \| 28127 \| 175,1 Марганцева руда, млн т \| 2330 \| 13,06 Нікелева руда, млн т \| 27,9 \| 9,58 Графітова руда, млн т \| 110,5 \| 0,37 Графіт, млн т \| 7,03 \| 0,022 Каолін первинний, млн т \| 303,1 \| 2,2 Каолін вторинний, млн т \| 71,1 \| 2,3 Бентонітові глини, млн т \| 61,5 \| 0,3 Пегматит, млн т \| 6,46 \| 0,011 Лугові каоліни, млн т \| 47,05 \| 0,129 Сіль кам'яна, млн т \| 9 129,5 \| 13,87 Магній (у перерахунку на MgO), млн т \| 103,7 \| 0,149 Калій (у перерахунку на К2О), млн т \| 293,1 \| 0,204 Крейда для соди, млн т \| 76,8 \| 1,673 Фосфор (у перерахунку на Р2О5), млн т \| 6,66 Глина вогнетривка, млн т \| 535,9 \| 2,66 Вапняки флюсові, млн т \| 2065,9 \| 3366 Вапняки доломітові, млн т \| 511,5 \| 5,03 Доломіт, млн т \| 428,8 \| 2,2 Формувальні матеріали, млн т \| 906,2 \| 7,036 Глини тугоплавкі, млн т \| 103,8 \| 1,16 Талько-магнетит, млн т \| 105,1 Цементна сировина гіпс, млн т \| 32,4 \| 0,69 мергель І карбонатна, млн т \| 2396,9 \| 23,54 глиниста, млн т \| 561,9 \| 5,31 гідравлічні добавки, млн т \| 89,9 \| 0,26 Скляна сировина піски, млн т \| 212,8 \| 2,46 ліпарити, млн т \| 20,7 Гшс, млн т \| 421,2 \| 1,3 Ангідрид, млн т \| 17,63 Крейда, млн т \| 489,6 \| 2,105 Облицювальні матеріали, млн м3 \| 316,6 \| 0,325 Каміння будівельне, млн м \| 9188,5 \| 83,5 Пильні вапняки, млн м \| 105,1 \| 3,98 Вапняки для цукрової промисловості, млн т \| 336,3 \| 6,02 Породи для вапнування кислих полів, млн т \| 72,4 Список використаної літератури Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: Учеб, для вузов. — М.: ЮНИТИ, 1998. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи екологічних знань. — К.: Либідь, 2000. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй P. C. Основи загальної екології: Підруч. — К.: Либідь, 1993. Дерій С. І., Ілюха В. О. Екологія. — К.: Вид-во фітосоціолог. центру, 1998. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. — К.: Знання, 2000. Екологія людини: Підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Микитюк, О. З. Злотін, В. М. Бровдій та ін. — X.: Ранок, 1998. Злобін Ю. А. Основи екології. — К.: Лібра, 1998. КолотилоД. М. Екологія і соціологія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 1999. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології: Підручник. — К.: Заповіт, 1998. Кучерявий В. 77. Екологія. — Львів.: Світ, 2000. Петров К. М. Общая экология: Взаимодействие общества и природы: Учеб. пособие для вузов. — 2-е изд., стер. — СПб.: Химия, 1998. Чернова Н. М., Былова А. М. Экология.— М.: Просвещение, 1988. Чистик О. В. Экология: Учеб. пособие. — Минск.: "Новое знание", 2000. Шилов П. А. Экология: Учеб. для биол. и мед. спец. вузов. — М.: Высш. шк., 1998. Экология: Учебник, пособие. — М.: Знание, 1997. Экология города: Учебник. — К.: Либра, 2000. Сытник К. М., Брайон А. В., Городецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природы / Справ, пособие. — К.: Наук, думка, 1987.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (26.04.2014)
Просмотров: 318 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: