Реферат на тему:ПОНЯТТЯ "ЕКОЛОГІЧНА НІША" В ЕКОСИСТЕМОЛОГІІ - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:ПОНЯТТЯ "ЕКОЛОГІЧНА НІША" В ЕКОСИСТЕМОЛОГІІ. У статті обґрунтовується корисність поширення поняття "екологічна ніша" за межі зв'язків біологічного об'єкта. In the article the utility of distribution of concept "ecological niche" outside connections of biological object is grounded. Вступ Одним із завдань теоретичної екології є вдосконалення методологічних підходів, зокрема за рахунок уніфікації понять, термінів, прийомів. Сучасний етап розвитку екології як науки і практики характеризується взаємовпливом її складових частин, які нещодавно представляли традиційні науки: біологію, географію, соціологію, технічні науки тощо. В кожній з цих наук багаторічним досвідом закріпилися специфічні методологічні підходи. Характерним для екології є системний підхід - методична основа вивчення комплексних, неоднозначних, складних явищ і утворень. Органічна відповідність системного підходу меті й завданням екології безперечна. Разом з тим також не може викликати сумніву корисність вдосконалення методологічного апарату екології завдяки обґрунтованому запозиченню методів, які позитивно себе зарекомендували в класичних науках. Зокрема, зараз іде мова про давно відомий в біології термін "екологічна ніша". Метою статті є обґрунтування доцільності використання цього поняття не лише відносно біологічних об'єктів. 1. Аналіз літературних даних Поняття "екологічна ніша" біологічного об'єкта є класичним [1, 2, 3, 5, 6, 7, 8], воно використовується біологами майже сто років (Гринел - 1914 рік, Елтон - 1927, Хатчінсон - 1957, Шенер - 1974 та інші) при вивченні поведінки популяцій чи особин. Формулювання поняття різними авторами різняться непринципово, а лише деталями. Реймерс М.Ф. [6] вважає, що екологічна ніша - це сукупність умов життя всередині екосистеми, що відповідають вимогам до середовища видом чи його популяцією. Він вважає, що екологічна ніша - це не місцеперебування організму, а його "професія", його функціональне місце в екосистемі, що визначається прямими й зворотними зв'язками виду з іншими видами в системі та з абіотичними факторами середовища. Некос В.Ю. [5] пише "екологічна ніша являє собою сукупність усіх факторів (умов) і ресурсів середовища, в межах якого може існувати вид в природі". В обох визначеннях під умовами життя розуміється сукупність природних біотичних і абіотичних та антропогенних факторів. Оскільки Некос В.Ю. не пов'язує екологічну нішу з розташуванням всередині екологічної системи, як це робить Реймерс М.Ф., то в його визначенні ніші присутнє поняття "ресурси середовища". Ресурси (запаси, засоби, можливості, джерела будь-чого) - це енергія, речовина, інформація, що виробляються зовні і використовуються як первинний матеріал для існування і розвитку [5]. У праці [3] під екологічною нішею розуміється область таких комбінацій значень різних факторів середовища, в межах якої даний вид може існувати необмежений час, а в [2] - сукупність необхідних для виду умов середовища при відсутності будь-якої протидії іншого виду даного біотопу. З наведених визначень витікає, що екологічна ніша - це частина екологічної системи і що в екосистемі наявна така кількість ніш, яка дорівнює кількості біологічних об'єктів (видів). Тобто методологічних протиріч між системним підходом і "нішевим" аналізом немає. Останній слід розглядати як деталізацію при розгляді частини екологічної системи, яка може бути досліджена без врахування певної частини системних зв'язків. Таким чином, є підстави стверджувати, що до відомих способів спрощення екологічної системи [4] можна додати іще один - нішовий. Для біологів це аналогічно популяційному підходу. У праці [1] докладно розглянуто взаємовідносини між особинами та популяціями, зокрема, конкуренція в екологічній ніші. У всіх працях підкреслюється необхідність врахування так званого лімітуючого або обмежуючого фактору, який встановлює рамки для здійснення процесу (явища) чи навіть загрожує існуванню організму. 2. Результати дослідження Історично поняття "екологічна ніша" виникло в період "класичної екології", коли екологія вважалася біологічною наукою, навіть розділом біології. Зараз у період переростання екології з природничої науки в інтегральну соціально-природничу необхідно в традиційні методи вносити відповідні уточнення і доповнення. Сьогодні, коли антропогенний вплив на більшість природних екологічних систем стає не тільки вагомим, а і вирішальним, необхідні розробки по врахуванню дії техногенних споруд на класичні біологічні ніші. Більше того, є підстави вважати окремі техногенні об'єкти аналогами природних біологічних об'єктів зі своїми нішами. Бо і ті, і інші користуються загальними природними ресурсами. Оскільки більшість природних ресурсів обмежена, в середині екологічної системи часто виникає конкуренція за нішу (чи частину ніші) між природними біотичними володарями та штучними об'єктами - претендентами. Завдання практичної екології полягає в пошуку компромісу в цій конкурентній сфері. Мета теоретичної екології - обгрунтувати способи пошуку компромісного (а краще - оптимального) рішення. Розглянемо територію (простір), на якій планується будівництво технічного об'єкта, який під час роботи буде споживати певну кількість будь-якого природного ресурсу Ро. В екологічній ніші кількість цього ресурсу внаслідок природних явищ коливається з часом т від Рпмін до Рпмакс. за залежністю Рп=ї(т). Природні аборигени екологічної ніші потребують для існування ресурсу від Рамін, до Рамакс. (в залежності від кількості особин, яка визначається особливостями року). Очевидно, що природним аборигенам не буде завдано шкоди з розглянутого природного ресурсу за умов(Рпмін - Ро)>Рамін. Іншими словами, умовою можливості роботи підприємства єРо< {Рпмін Споживання підприємством природного ресурсу залежить від його природоємності П і режиму експлуатації Е, тобто 1'о=/(ІІ. Е). Таким чином, можливість будівництва технічного об'єкта і режими його експлуатації залежать від комплексу показників, що характеризують забезпеченість території природними ресурсами, потреби в цих ресурсах представників живої природи і необхідну кількість ресурсів для роботи технічного об'єкта. Крім того, необхідні два принципові уточнення. По-перше, слід проаналізувати всі природні ресурси в лімітуючому аспекті. Вище вказувалося на наявність лімітуючого (обмежуючого) фактора для організму. Логічно використати цю ознаку і при оцінці діяльності технічного об'єкта, для якого безумовно не всі фактори (ресурси) мають однакову важливість. Крім того, треба враховувати природну нерівномірність поширення природних ресурсів, їх дефіцитність. Очевидно, що найскладнішим варіантом буде випадок, коли один і той же ресурс (фактор) виявиться лімітуючим для всіх складових: природного середовища, біологічного об'єкта і штучної споруди. По-друге, необхідно враховувати роль і місце людини в описаних процесах. Як представник тваринного світу людина має свою біологічну нішу. Разом з тим, як складова декількох соціумів, вона причетна і до ніші техногенного об'єкта. На рисунку представлено спрощений фрагмент структурно-ієрархічної схеми екологічної системи. Спрощення полягає в тому, що, по-перше, показано лише дві ніші і, по-друге, враховані зв'язки (фактори) лише з одним - гідрологічним - представником природного середовища. У зв'язку з розширенням сфери вживання терміна "екологічна ніша" розглянемо класифікацію цього поняття. Основою для класифікації доцільно прийняти особливості об'єкта - "хазяїна ніші". В такому разі живі об'єкти (як природні, так і неприродні) характеризуються біоекологічною нішею, а штучні споруди - техноекологічною нішею. Термін "екологічна ніша" використовується як узагальнюючий. Ширина ніші визначається кількістю факторів, що впливають на існування об'єкта. Порівняємо, наприклад, два варіанти електростанції - ядерної (АЕС) і теплової на природному газі (ТЕСГ) за умов, що паливні зв'язки не включаються в нішові. Обидві станції потребують певні площі території і для охолодження при роботі прісну воду, а ТЕСГ, крім того, - атмосферне повітря для процесу горіння і відведення відпрацьованих газів. На перший погляд, АЕС має перевагу внаслідок більш вузької (двофакторної) ніші - НАЕС=ґ(Т, В), проти трифакторної у ТЕСГ - Н п>, =Г(Т. В, А). Тут: Н - ніша, А - атмосферне повітря, В - вода, Т - територія. Аналіз екологічних ніш вказує на помилковість такого припущення внаслідок різної дефіцитності атмосферного повітря і прісної води. Внаслідок високої рухомості атмосфери фактор А ні в якій екологічній ніші наземних систем не може бути лімітуючим. Фактор В, навпаки, в багатьох випадках є лімітуючим. Якщо прийняти до уваги, що при роботі АЕС на випаровування витрачається в декілька разів більше води, ніж для ТЕСГ, розміщення в маловодних регіонах АЕС є неможливим внаслідок конкурентної переваги біологічних споживачів води. На завершення розглянемо деякі практичні моменти. Представлені на рисунку зв'язки (1 і 2) чисельно описуються екологічними характеристиками, які дозволяють визначити потреби об'єкта в різних ресурсах та допустимі (чи оптимальні) значення впливових факторів [3]. За допомогою екологічних характеристик визначаються лімітуючі фактори, які співставляються для всіх об'єктів на предмет виявлення найскладнішого варіанта. Відповідно до чинного законодавства пропозиція щодо розміщення технічного об'єкта повинна містити декілька альтернативних рішень. Тому наступним кроком аналізу є співставлення цих альтернатив і вибір найкращого з позиції екологічних ніш споживачів природних ресурсів. Отримання оптимального (чи раціонального) рішення в межах екологічних ніш дозволяє перейти до наступного етапу - оптимізації на більш високому рівні - на рівні - С екологічної системи. Висновки Поширення поняття "екологічна ніша" за межі біологічного об'єкта і поширення на споживачів природних ресурсів будь-якого типу доцільно. Використання "нішевого" підходу при аналізі екологічних систем є плідним і особливо важливим під час вирішення питань щодо використання дефіцитних природних ресурсів. В екосистемології "нішовий" підхід слід розглядати як один зі способів спрощення екологічної системи при вирішенні певних завдань практичної екології. ЛІТЕРАТУРА Гиляров A.M. Популяционная экология. - М.: МГУ, 1990. - 391 с. Довідник з біології / За ред. K.M. Ситника. - К.: Наук, думка, 1978. - 400 с. Добровольський B.B. Основи теорії екологічних систем: Навчальний посібник. - К: ВД "Професіонал", 2005. - 272 с. Добровольський В.В. Характеристика і функція складових в екологічній системі.// Наукові праці. - Т. 11: Екологія. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2001. - С. 5-7. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии: Учебное пособие. - Харьков: Торнадо, 1999. - 192 с. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила и гипотезы. - М.: Россия молодая, 1994. - 578 с. Чернова Н.М., Былова A.M. Экология. - М.: Просвещение, 1988. - 416 с. Шанда B.I. Елементи теорії екологічної ніші // Питання лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - С. 38-43.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 548 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: