Реферат на тему:Організація туристично-рекреаційного процесу Закарпатської області - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Організація туристично-рекреаційного процесу Закарпатської області. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення – що врешті-решт означає здоров’я – є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації . Це пов’язано в першу чергу із значним ростом доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Люди залишають свої домівки з наміром відвідати нові місця, збагатити себе знайомством з пам’ятками історії, культури і мистецтва. Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Таким чином, у багатьох державах обслуговування рекреантів стало не лише самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною формою задоволення потреб людини. На сьогодні рекреаційно-туристична галузь в світі є однією з найбільших галузей економіки, яка, за результатами 1998 року, утворила 10,7 % світового внутрішнього продукту і поглинула біля 11% витрат споживачів. За прогнозами Всесвітньої Туристичної Організації очікується зростання міжнародного туристичного руху у світі з 625 мільйонів туристів у 1998 році до 937 мільйонів у 2010, за рахунок чого передбачається збільшення доходів від туристичного бізнесу за цей період з 450 мільярдів до 1100 мільярдів доларів США . [8] Туризм і рекреація є одними з найбільш вагомих джерел утворення робочих місць і, за прогнозами, створюватимуть 2500 нових робочих місць на протязі наступних п’яти років. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу. У ряді країн державна рекреаційна політика проводиться в рамках регіональних програм економічного розвитку і спрямована на те, щоб розвиток рекреації сприяв піднесенню відсталих районів. Вона допомагає економічному розвитку тих територій, де немає ніяких перспектив розвитку промисловості, забезпечуючи зростання доходів населення і збереження історичного та культурного середовища. Не залишається в стороні від цих процесів і Україна. З прийняттям у вересні 1995 року Закону України “Про туризм”, а у 2000 році Закону України “Про курорти”, держава зобов’язалася створити сприятливі умови для рекреаційно – туристичної діяльності і таким чином подолати кризову ситуацію, в якій дана сфера опинилась на початку 90-х років. Володіючи величезним природнім потенціалом, Україна усвідомлює необхідність розвитку рекреаційно – туристичної інфраструктури. Відвідавши нашу країну, туристи мають можливість не тільки відпочити і відтворити функціональні можливості свого організму, але й ознайомитись з її історією та культурою, побачити як живуть, працюють і відпочивають українці, почути мелодійні пісні, побачити запальні танці. У них є чудова нагода продегустувати оригінальні страви національної кухні, придбати унікальні сувеніри народних умільців. А головне – знайти щирих друзів. Разом з тим, кількість рекреантів у 1990-1993 роках зменшилась на 80 % в порівнянні з аналогічними періодами попереднього десятиліття [8]. Цей процес занепаду в значній мірі продовжується і сьогодні, особливо по відношенню до внутрішнього туризму на території України. Більше того, в умовах, коли старі ринки втрачені, Україна, як усі інші країни, повинна вести конкурентну боротьбу як за внутрішній, так і міжнародний ринок. На міжнародному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи однією з найбільших країн Європи, вона не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку. Все це, зокрема, стосується і Закарпатської області, яка будучи одним з наймальовничіших куточків держави, має надзвичайно сприятливі умови для розвитку практично всіх напрямків туризму і рекреації.. Тому для визначення можливих подальших пріоритетних напрямків та етапів розвитку рекреаційного комплексу регіону, розробки заходів по їх реалізації необхідно охарактеризувати ті основні перешкоди, що зумовили фактичний занепад галузі у 1990 – 1993 роках і на даний час заважають ефективно використовувати всі сприятливі фактори. Саме вони є причиною різкого зменшення числа іноземних туристів, що сюди приїзджають. Деякі з факторів мають національний характер, деякі стосуються тільки Закарпаття. Усунення чи, принаймні, зменшення цих перешкод вимагає зусиль не тільки від учасників рекреаційного процесу, а й від цілого ряду інших державних та комерційних структур поза цією сферою. Найсуттєвішими перешкодами є наступні : Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами. Транспортні труднощі, пов’язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Візовий режим. Низький рівень розвитку інфраструктури , якості продукції і послуг. Недосконалість нормативно – правової бази забезпечення рекреаційної діяльності , несприятливий клімат інвестування. 1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Українські Карпати в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна і, зокрема, Закарпаття, бачаться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта оновлені Карпати, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Прийшов той час, коли Закарпаття, як туристичний край, зможе нормально конкурувати з іншими регіонами тільки у випадку, якщо буде активно пропагувати свої можливості, в першу чергу, шляхом участі у найрізноманітніших виставкових заходах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт – дисками. На даний час, маючи хоч і невелику кількість сучасних комфортабельних баз прийому, ми не можемо гідно прорекламувати їх, а, значить забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різного роду рекламних ознайомчих турів і залучення представників преси, телебачення, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку, давши їм можливість на власні очі побачити все, чим ми володіємо. Наступним кроком може бути проведення переговорів з авіалініями, іншими транспортними організаціями, туристичними операторами, щодо включення інформації про Карпати в їхні туристичні пакети та рекламні матеріали. Звичайно проведення таких рекламних кампаній є достатньо дорогою акцією, однак саме вона дозволить привабити якнайбільшу кількість відпочиваючих у Карпати. 2. Транспортні труднощі, пов’язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов’язані з в’їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, обмежена кількість авіарейсів, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем – ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати в Україну. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях приводять до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно облаштованих місцях. Змінити ситуацію на краще можна лише запровадженням радикальних змін щодо державного господарювання будівництвом належної дорожньої інфраструктури. Безпосередньо з цим пов’язані і проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів щодо оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу. Коли перед туристом існує вибір, він вибере ту країну , яка не вимагає віз. І це пов’язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до Посольства, яке можливо знаходиться у іншому місті і ряд інших супутніх проблем. Тому дуже важливою передумовою створення високоефективної конкурентноздатної рекреаційної галузі є зменшення на державному рівні вимог по оформленню візових документів. 3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області представлена санаторно-курортними та туристичними закладами. Зокрема матеріальна база станом на 01.01.2001 року складає 17 санаторії, 19 санаторіїв-профілакторіїв, 72 туристичні бази, бази відпочинку, 5 пансіонатів. Значно розширюють рекреаційно-туристичні можливості регіону 40 готельних (мотельних) установ, а також діяльність в області 63 суб’єктів підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги. За відомчою приналежністю всі заклади поділяються на кілька груп: заклади Закарпатської обласної ради профспілок, заклади міністерства охорони здоров’я , відомчі та приватні об’єкти. Ефективна повноцінна діяльність цих організацій могла б повністю забезпечити вимоги населення в рекреаційних послугах. Разом з тим, в умовах складної економічної ситуації, збанкротування ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг привело до фактичного припинення діяльності ряду закладів. Так, на даний час не працюють 44 установи, посезонно працюють 22. Крім того, аналіз стану діючої матеріально-технічної бази свідчить про те, що рекреаційні заклади Закарпаття за функціями, об’ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам. Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме вартість та якість послуг, наявність зручностей. Однак переважна більшість наших об’єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури в туристично-санаторній галузі , в більшості випадків, не відповідає нагальним проблемам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись при умовах, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. На жаль, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому. Додатковим фактором, що привабить рекреанта, може стати розширення комплексу послуг, що надаються одним рекреаційним закладом. По цьому шляху вже пішли ряд підприємств, зокрема, бази об’єднання “ Закарпаттурист ”. В результаті були створені лікувально – оздоровчі та лікувально – спортивно – оздоровчі комплекси, де поряд з традиційно туристичними та екскурсійними послугами почали надаватись лікувальні та інші супутні послуги. 4. Недосконалість нормативно–правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно – правового регулювання і особливо податкова система , не стимулює рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме : звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок ; звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура; зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в’їзду туристів; встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України ; звільнення від податку на прибуток частини прибутку тур. організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами; зменшення ставок готельного збору. Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі. В умовах сьогодення , при усвідомленні факту неможливості створення відразу всіх необхідних європейських умов відпочинку і оздоровлення, ми повинні зосередитись на тих особливостях Закарпаття , які дозволять привабити іноземного і внутрішнього туриста вже сьогодні. Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю. При цьому слід використати такі сильні сторони, як : Природно – географічні особливості. Область межує з чотирма країнами - Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Польщею. Є таким чином своєрідним вікном у Європу і містить на своїй території географічний центр континенту. Територія складає 12,8 тис. км, населення – понад 1 млн. 200 тисяч чоловік. Близько 80% території займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід ряд гірських хребтів, серед яких розташована найвища точка України – гора Говерла висотою 2061 м. Крім того, область нараховує 465 об’єктів природно – заповідного фонду, 494 резерватів живої і неживої природи. На територію Закарпаття припадає потужний лісовий потенціал. Площа лісів становить 543,6 тис. га, що займає близько 51% всієї території регіону [3]. Основна концентрація лісів припадає на гірські райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації і туризму. Важливою частиною рекреаційних характеристик краю є його кліматичні умови. Близько 2000 годин сонячних днів в рік на рівнині і низькогірській частині і 1000 - в середньогірській частині дозволяють забезпечити відпочинок і оздоровлення практично цілий рік (11 місяців). Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 360 вивчено. Із 609 населених пунктів Закарпаття у 220 є водопрояви, в тому числі у 15 містах [1, 6]. Більшість з них за своїми властивостями унікальні і сягають світового рівня. Унікальним є також мікроклімат соляних шахт та соляних озер Солотвина, що використовуються для лікування алергічних захворювань легенів, зокрема, бронхіальної астми [4]. Регіон на основі комплексного вивчення рекреаційної інфраструктури краю, природних особливостей та економічних можливостей кожного району, згідно з проведеним у 1986 –1987 рр. медичним зонуванням, поділений на 10 лікувально – оздоровчих (рекреаційних) зон [4]. Кожна з зон в залежності від кліматично-географічних умов, стану освоєння її бальнеологічних ресурсів має специфічний напрямок використання в лікувальних цілях. Вже зараз санаторні установи краю успішно здійснюють лікування таких хвороб: виразка шлунку, цукровий діабет, захворювання нервової системи, органів руху та інші. При цьому медичний спектр закладів постійно розширюється. Багата історична і культурна спадщина. В області наявне унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних, етнографічних об’єктів, пам’яток природи, культури, побуту населення, в яких відображені історичні особливості різних епох, етнічних груп. В цьому плані особливу роль відіграють пам’ятки історії та культури як наочне відображення таланту українського народу, його багатовікової історії. Культура Закарпаття є унікальною, оскільки в процесі свого розвитку зазнала впливу угорської, чехословацької, німецької та української культур, а також міжетнічних зв’язків народів, що протягом століть спільно проживають в Карпатах. В області збереглося багато історичних пам’яток і пам’яток народного мистецтва різних епох. В 1999 році на державному обліку знаходилось 1839 пам’яток археології та історії монументального мистецтва, з яких 6 - державного значення [3]. Найбільш визначними є замок - фортеця в м. Ужгороді (XVI ст.), замок “Паланок” у м. Мукачеві ( XIV-XVII ст.), палац графів Шенборнів у с. Чинадієво, оборонні споруди (замки) у м. Хуст, сел. Королево, Середнє, Невицьке. Наявність всіх цих культурно – історичних пам’яток, а також багата архітектурна спадщина створюють всі умови для залучення спеціалізованих груп туристів. Крім того, великі дивіденди можна отримувати в разі безпосереднього залучення наявних пам’яток до загального рекреаційного процесу , тобто організації на базі музейних комплексів масових театралізованих видовищ для туристичних груп. Чисте навколишнє середовище . За сумарною тривалістю сприятливих періодів область, згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів має оцінку “найкраща” [7], а розташованість в улоговині Карпатських гір та відсутність великих промислових виробництв дозволяє Закарпаттю в значній мірі уникати можливих екологічних катастроф на зразок Чорнобильської. Велика гостинність населення в поєднанні із значним досвідом прийому відпочиваючих. Понад 100 років , особливо в районах розташування курортів та бальнеологічних купелів , жителі регіону щорічно приймали бажаючих оздоровитись та відпочити у благословенному гірському краю. Область має всі необхідні умови ( незайняті трудові ресурси, комфортні приватні садиби, різноманітність сільськогосподарської продукції, можливості повноцінного відпочинку) для такого виду діяльності як сільський і агро-туризм Крім того, мирне співіснування на одній території великої кількості різних національностей історично сформувало в менталітеті закарпатця такі риси характеру, як доброзичливість, гостинність і терпимість , які можуть стати базою для приватного прийому відпочиваючих. 5.Відомість на певних ринках (країни колишнього Радянського Союзу, Центральна Європа). В період існування Радянського Союзу Закарпатська область, враховуючи можливість цілорічного відпочинку , була добре відома як загальносоюзна оздоровниця. Цей факт при правильній організації рекламного процесу, дозволяє при мінімальних затратах зберегти і підтримувати існуючий імідж. Врахування основних вищевказаних проблем розвитку рекреаційного комплексу області та наявних позитивних галузеутворюючих факторів дають підстави передбачити етапний процес становлення рекреації в регіоні . Кожний етап в залежності від умов його реальної реалізації може тривати від 4 до 6 років і забезпечує поступове становлення рекреації як високоефективної економічної галузі. На першому етапі, при використанні викладених вище позитивних факторів необхідно вже сьогодні залучити до відпочинку в області якомога більшу кількість рекреантів з метою отримання фінансових надходжень для розширення та реконструкції наявних в регіоні баз. Для цього існує ціла низка туристичних продуктів , які можна впровадити за досить короткий проміжок часу. Вони базуються, перш за все, на природно – географічних особливостях краю і менше прив’язані до вимог матеріального сервісу. Сюди можна віднести : організацію піших, кінних, велосипедних, водних історичних та релігійних турів, рибальство, пригодницько-оздоровчий, екстремальний та гірськолижний туризм. Разом з тим, повноцінне використання цих напрямків дозволить сконцентрувати необхідні кошти для реконструкції і розширення наявної матеріальної бази. Велику роль в такому процесі можуть відіграти природньо-заповідні та курортні зони, які стануть важливим фактором приваблення значної кількості рекреантів. На цьому етапі пріоритетним ринками збуту можуть бути Східна Україна, країни СНГ, найближчі західні сусіди (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина), українська діаспора (Канада, Аргентина, США). Для досягнення результату в першу чергу необхідно: Здійснити пряму рекламно – промоційну діяльність через місцеві туристичні підприємства та туроператорів. Приймати участь у споживацьких рекламних заходах , що відбуваються у великих містах України. Використовувати можливості мережі Інтернет для здійснення маркетингу послуг, що пропонуються. Чітко визначити потреби відпочиваючих при проведенні кожного конкретного заходу, підготувати висококваліфікований обслуговуючий персонал, забезпечити особисту безпеку відпочиваючих. Здійснити заходи по формуванню бази та кваліфікованих кадрів для розвитку в області сільського туризму. Паралельно необхідно докласти всіх зусиль для збереження існуючої бази туристично – рекреаційного та санаторно-курортного комплексів, зберегти високопрофесійний медичний та туристичний персонал, здійснити заходи з пошуку потенційних інвесторів і забезпечити залучення їх коштів в підприємства галузі. В цей же час на державному рівні слід встановити правовий режим максимальної підтримки і стимулювання рекреаційної галузі, що дозволить створити широкий спектр конкурентноспроможних рекреаційних продуктів. Роль держави (в особі центральних та місцевих органів влади) на цьому етапі полягає у розробці рекреаційної політики та планів розвитку туризму, створенні відповідної інфраструктури, сприятливого економічного, регуляторного, податкового та політичного середовища, яке б забезпечувало збільшення надходжень інвестиційних коштів, постійний ріст туристичного бізнесу та давало б можливість пропагувати країну , як державу з розвинутою рекреаційною індустрією та формувати її позитивний імідж. Більш широкомаштабні рекреаційні об’єкти і продукти потребують певного проміжку часу для віддачі та зайняття відповідного місця на ринку послуг. Тому сформування їх у кінцевому вигляді і реалізацію можна віднести до другого етапу. На цьому етапі основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг. Кількість відпочиваючих суттєво збільшиться завдяки сформуванню розгалуженої мережі приватних та фермерських господарств які займаються прийомом відпочиваючих. Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США., а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних послуг, а не надання дешевих туристичних послуг. Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів. Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів Закарпаття, зробить його конкурентноспроможним, життєздатним та самоокупним, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавленість для інвесторів. Література Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. – Ужгород , 2000. – 84 с. Бовман Б. // Пропозиції щодо ролі туристичних відділів та управлінь облдержадміністрацій у маркетингу та розвитку туризму. – Львів, 2000. – 37 c. Закарпаття в цифрах і фактах . // Інформаційно-статистичний довідник . – Ужгород , 1999. – 51 с. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття . // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с. Мацола В.І. // Рекреаційно – туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c. Мінеральні води Закарпаття . Питне лікувальне використання . Ужгород, 1997. – 174 с. Сочка К.А. // Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія – Медицина . – Ужгород, 1998. – 162-165 с . Фленері Д. // Маркетингова стратегія та план діяльності на 2001 рік. Карпатський регіон України : Засідання наглядової ради PRUK – 9802 № 5 від 16.10.2000 року. – Львів, 2000. - 22 с. Wolfgang Nahrstedt. Tonka Pancic Kotbol. // Leisure, Culture and tourism in Europe. – Dubrovnik, 1997. – 445 c.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 210 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: