Реферат на тему: Оцінка ефективності екологічних проектів - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Оцінка ефективності екологічних проектів. Розглянемо в світі згаданого вище проекти дуже важливого для сучасності напрямку досліджень Землі з космосу - проекти розв'язку задач екологічного моніторингу сучасними засобами космічного зондування. Вплив суспільної сфери на біосферу викликає значні порушення екологічних умов та погіршення стану навколишнього середовища. Характерною рисою сучасної системи поглядів на взаємовідносини людини з природою є ясне розуміння незворотності наслідків такого впливу та витікаючи з цього гостра необхідність у прогнозування, передбаченні безпосередніх та більш віддалених результатів втручання. Складовою частиною національної програми збереження екосистем у рівновазі, визначення обґрунтованих критеріїв природокористування та оптимального керування якістю навколишнього середовища з’явилася в середині минулого століття розробка наукових основ моніторингу – системи нагляду, контролю та прогнозування змін стану навколишнього середовища, а також створення методів формалізованого опису природних систем, способів дослідження формальних моделей, направлених на розробку обґрунтованих рішень про керуючі впливи на природні процеси. Сучасні погляди на розв’язок екологічних проблем спираються на учення академіка В.І. Вернадського, що при проведенні науково-природничих досліджень необхідно вийти на планетарно-космічний рівень огляду навколишнього середовища, на якому можливий розгляд біосфери як єдиної глобальної відкритої системи. Для розв’язку таких задач необхідно вивести дослідницькі прилади за межі Землі. Така можливість реалізована у створюваних аерокосмічних системах дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Використання методів і засобів ДЗЗ для оцінки стану довколишнього середовища та прогнозування наслідків антропогенної діяльності дає можливість розгляду Землі як єдиної цілісної системи – основи системного підходу. Космічні системи ДЗЗ є інструментом створення єдиного інформаційного поля та дозволяють одержувати та накопичувати сукупну глобальну інформацію. В основу розвитку напрямку ДЗЗ Національної космічної програми України покладено концепцію створення замкнутої системи ДЗЗ, що складається з космічного і наземного сегментів та програмно-технічних засобів оброблення і тематичного аналізу аерокосмічних даних. Така система забезпечує державі незалежність в отриманні даних в умовах дії несприятливих космічних та екологічних факторів, а також можливістю успішної конкуренції на світовому ринку космічних технологій. Сучасними засобами космічного зондування проводяться комплексні багатофункціональні спостереження поверхні Землі в різних діапазонах довжини хвиль з високим просторовим, часовим і спектральним розрізненням, що визначає їхню високу інформативність та можливість широкого практичного використання. Застосування супутникових даних дозволяє ефективно розв’язувати наукові та господарські задачі моніторингу. Особливо зросла роль ДЗЗ у зв’язку з необхідністю розв’язку локальних, регіональних і глобальних екологічних проблем, контекстного (системного) аналізу ситуації в переплетенні природних, екологічних та суспільних процесів. В перелік задач екологічного моніторингу із застосуванням супутникових даних включаючих задачі областей : рослинність (захворювання, шкідники та екологічна чистота), ґрунти (важкі метали, радіонукліди) та природні води (пестициди, фітозабруднення). Серед проблем рослинності значне місце посідають задачі ДЗЗ лісів (змішаних та хвойних) та лісостепу ( екологія сільськогосподарських угідь). У степовій зоні екологічні проблеми стосуються міських агломерацій та пісків, в гірських масивах предметом інтересу є геологічні процеси, що сприяють виникненню екологічних проблем - різні зсуви (циркоподібні, потоки, осипи пісків) та підтоплення територій. Значні екологічні проблеми виникають на урбанізованих територіях. Одним із основних стратегічних напрямків розвитку національної космічної програми ДЗЗ є тенденція забезпечення користувачів детальними відео даними панхроматичних, спектральних, багатозональних та кольорових матеріалів аерокосмофотозйомок. В результаті багаторічних (на протязі багатьох років) зйомок в різних районах країни у фондах космічних фотоматеріалів накопичено та регулярно поповнюються матеріали щодо нових супутникових відео даних. Характерною особливістю їх сукупності є тісно зв’язана із сутністю моніторингу можливості побудови на їх основі “погодинних зрізів” просторово розподіленої інформації про досліджувані об’єкти. Значна частина цих матеріалів набуває більш історичний характер, чим сприяє збереженню інформації про стан досліджуваних об’єктів в минулому, що має не тільки самостійний інтерес для інформаційного забезпечення розв’язку цілого ряду екологічних задач, а в майбутньому залишиться цінними доповненнями до даних ДЗЗ з довільних перспективних космічних систем. Ці матеріали корисні при проведенні моніторингу практично всіх елементів, явищ та процесів навколишнього середовища, що відображені на космічних фотозйомках. Найбільш ефективне використання їх часових рядів можливе при визначенні антропогенних (техногенних) джерел та масштабів порушень навколишнього середовища: техногенні об’єкти та зміни компонент природного середовища, зумовлених цілеспрямованим антропогенним впливом, мають на знімках чіткі границі та пізнаються прямими дешифровальними ознаками. Космічні фотозйомки завдяки стратегії оглядності та повному просторовому розрізненню дозволяють комплексно оцінювати вплив на природне середовище всіх елементів ресурсно-господарських стосунків на великих територіях, вивчити ландшафтну структуру останніх та прогнозувати розвиток ситуацій в їх кордонах при відомому можливому складі та об’ємі забруднення. Але оцінка безпосередньо екологічного стану з точки зору видів та об’ємів забруднення можлива лише при наявності стійких еко-індикаторів (топо-, фото-, і т.д.) окремих видів забруднень, або шляхом використання логічного зв’язку можливості даного району піддаватися забрудненню конкретною речовиною. Найбільш значному антропогенному підлягають ландшафти урбанізованих зон. Аналіз ефективності проектів екологічного моніторингу В Україні дистанційному зондуванню Землі була надана велика увага: запущено український супутник “Січ-1” для дистанційного зондування та моніторингу природного середовища із космосу й українсько-російський супутник “Океан-О”, створено наземну інфраструктуру керування супутником, прийому та попередньої обробки даних із бортових систем, закладено науково-методологічні основи використання космічних систем для спостереження Землі, створена розвинута науково-технічна база та програмно-технічні засоби обробки супутникової інформації. Оцінка організацій і підприємств космічної галузі України з точки зору здібності найкращим чином реалізувати проекти екологічного моніторингу свідчить про високу репутацію (імідж) організацій і підприємств галузі, високу кваліфікацію адміністративно-управлінського персоналу, науково-інженерного персоналу, виробничого персоналу, ефективну організаційно-управлінську структуру підприємств і організацій, достатній технологічний рівень досліджень та виробництва, високу культуру виробництва, безпосередній доступ до джерел сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, до джерел енергії та палива, високий рівень розвитку транспортної мережі, доступність основним користувачам до ринку продукції чи послуг, достатній рівень забезпечення безпеки виробничого процесу, екологічну безпечність виробничих процесів. Разом з тим, з’ясовується невисока кваліфікація спеціалістів по маркетингу та напружений фінансовий стан організацій та підприємств галузі. Оцінюючи перспективи розвитку космічної галузі України з урахування світових тенденцій, чи буде цей ринок розвиватися й далі, наскільки цей сектор економіки важливий для держави в цілому, чи забезпечать проекти екологічного моніторингу потенціал розвитку в майбутньому, слід відзначити, що – це дуже перспективний сектор економіки та швидко розвивающийся, ростущий ринок. Проекти екологічного моніторингу суттєво впливають на розвиток суміжних галузей народного господарства (геологію та геоморфологію, гідрологію, гляціологію, водне господарство, сільське господарство, геоботаніку та лісове господарство, охорону природи та навколишнього середовища). Ринок екологічного моніторингу надає послуги щодо одержання, оброблення та поширення інформації ДЗЗ із забезпеченням необхідних масштабів огляду, спектральних діапазонів спостереження, періодичності та регулярності зйомки, оперативності доставки інформації, просторового й спектрального розрізнення. Споживачами послуг ринку моніторингу Землі є державні відомства, організації науково-дослідного характеру, організації екологічного контролю, національні військові й розвідувальні служби, агропромислові, геологорозвідувальні, будівельні, транспортні, страхові, туристичні фірми, урядові й військові відомства тих держав, що не можуть розраховувати на допомогу ведучих космічних держав в області космічної розвідки, громадські організації, засоби масової інформації. На даний час попит на інформацію ДЗЗ зростає, в основному, за рахунок розвідувальних і військових відомств, а також органів державного керування. У перспективі постачальники ринку послуг екологічного моніторингу орієнтуватимуться на непрофесійних масових споживачів, які не є технічними фахівцями, що зумовлено появою високопродуктивної персональної обчислювальної техніки та відповідними програмними засобами, а також удосконаленням і розширенням сфери застосування гео-інформаційних систем, для яких основним джерелом даних є матеріали космічних зйомок. Найбільш перспективні ті сегменти ринку космічних послуг, що є найближчими до кінцевого, масового споживача, адже саме тут реалізується головна перевага космічних технологій – глобальність і можливість багато дисциплінарного застосування даних. Створені раніше системи ДЗЗ, що орієнтовані на централізоване обслуговування великих переважно державних замовників інформації, не відповідають повною мірою змінам споживчого ринку, що відбуваються. У зв’язку з цим дедалі зростаючі надії покладаються на перспективні комерційні системи ДЗЗ на базі недорогих малих космічних апаратів Ikonos, OrbView,Quick Bird, EROS та інші. Типовою стратегією проникнення на ринок є укладення контрактів на постачання інформації чи угод про обмін інформацією на ранніх стадіях розроблення космічних систем. У конкурентній боротьбі розробників космічних систем істотно поліпшено інформаційні можливості і технічні характеристики цивільних космічних систем ДЗЗ. Це досягнуто, у першу чергу, за рахунок доведення просторової роздільної здатності до 1 м і менше, застосуванням багатозональної і гіперспективної бортової апаратури і все погодних радіолокаційних засобів, скорочення термінів розробки і виготовлення КА дро1-2 років, переходу до створення малих КА і формування з них багато супутникових систем ДЗЗ. Важливим фактором у створенні в короткий термін дешевих КА є уніфікація бортової цільової і службової апаратури, використання універсальних платформ. Набуває розвитку тенденція практичного переходу до використання мало розмірних КА масою 100 – 1000 кг і менше, що оснащуються одним цільовим приладом. Очікується, що в результаті мініатюризації через 5 – 10 років можливе використання угруповань взаємозалежних наносупутників масою меншою 10 кг, а через 10 – 20 років – масою порядку 1 кг, що можуть установлювати зв’язок один з одним, обмінюватися інформацією, виконувати різні операції без втручання операторів. Дуже перспективною є технологія керування зйомкою безпосередньо споживачем (так звана технологія SEE-Space Eyes & Ears), що запропонована українськими вченими й фахівцями. Принципи керування зйомкою споживачем і розподіленого доступу до інформації найбільш повно реалізуються в ізраїльсько-американському проекті космічної системи EROS. Послугами цієї системи можуть скористатися клієнти, які бажають здійснювати незалежне супутникове спостереження, але не мають можливості фінансувати свою космічну програму. Клієнт зможе підтримувати автономну експлуатацію виділеного супутника в зоні радіо видимості наземної приймальної станції. Йому надається лінія зв’язку із супутником у S-діапазоні, апаратні засоби і програмне забезпечення, що дозволяють вести підготовку і виконання програми зйомки. З появою супутника в зоні дії наземної приймальної станції між супутником і станцією встановлюється зв’язок і клієнт передає на КА завдання на зйомку в смузі огляду на даному витку і (або) при наступному проході над станцією. Бортова апаратура ідентифікує клієнта і санкціонує реалізацію плану зйомки і скидання інформації у режимі реального часу на наземну приймальну станцію. Ефективність використання систем ДЗЗ у цілому головним чином визначається ефективністю системи розподілу даних. Так, незважаючи на те, що США першими створили експлуатаційну систему ДЗЗ Landsat, лідируючі позиції на світовому ринку ДЗЗ зайняла Франція, що зуміла організувати експлуатацію своєї системи SPOT з максимальною увагою до потреб користувачів. Ефективний розподіл і використання даних від космічних систем спостереження Землі передбачає розв’язок різноманітних задач: створення розподіленої мережі прийому, обробки і поширення інформації до запуску КА; створення національних регіональних центрів тематичної обробки і використання даних про Землю, що надходять від приладів спостереження, установлених на супутниках; перехід на використання універсальних приймальних станцій замість централізованих; зменшення габаритів антенних систем, створення малих універсальних станцій прийому й обробки супутникових зображень абонентського класу; розроблення автоматизованих робочих місць (АРМ) аналітика даних ДЗЗ для оснащення користувачів; розроблення прикладного програмного забезпечення обробки зображень, орієнтованих на масовий споживчий ринок; навчання і підготовка користувачів. Опора на регіональні центри є особливо актуальною для комерційного використання даних ДЗЗ. Створення розподіленої мережі прийому, обробки і поширення інформації вже привело в РФ до різкого зростання числа замовлень на зйомку і розширення застосування космічної відеоінформації в різних галузях народного господарства. На даний час в Росії встановлено понад 30 персональних приймальних станцій, швидкість прийому на яких доведена до 150 Мгбіт/с. Позитивні приклади побудови інфраструктур для розподілу і використання даних ДЗЗ є також у Канаді, Англії, Індії, Фінляндії. Стратегічна тенденція споживчого попиту для індустрії зображень Землі полягає у постачанні спокушеному споживачеві просторової інформації, котрий не піклується про те, як була отримана ця інформація. Хоча традиційними ринками спостереження Землі були прогноз і контроль погоди, картографія, океанографія та деякі спеціальні види зйомок, майбутнє ринку за просторово орієнтованою часовою інформацією. Інший перспективний ринковий сектор – сільське господарство, що використовує своєчасні періодично повторювані зображення. Оцінюючи якість продукції та послуг, отримуваних в результаті виконання проектів екологічного моніторингу, з’ясували, що розв’язувались наступні задачі: оцінка територій, забруднених важкими металами, радіонуклідами, пестицидами та іншими токсичними речовинами; оцінка морських акваторій та внутрішніх водоймищ (виявлення розливів нафти і нафтопродуктів на водній поверхні, оцінка еколого-санітарного стану та якості води у водоймищах, виявлення промислових забруднень, контроль суспендованих речовин та зелених водоростей та ін.); виявлення і моніторинг витоків з нафто-, газо-, водопроводів та систем гарячого водопостачання; оперативний моніторинг паводків, підтоплень, заболочування, лісових пожеж та інших природних катастроф. В результаті виконання проектів отримані наступні результати: встановлено і систематизовано вплив токсикантів (радіонуклідів, важких металів, вуглеводневих газів, агрохімікатів) на спектральну яскравість рослин. Завдяки цьому розроблено технології оцінки за космічними знімками екологічного стану територій та пошук нафтогазових покладів; створено атласи “Україна з космосу” та “Космос – Україні” комп’ютерно дешифрованих космознімків. Показано можливість використання одержаної інформації для вирішення актуальних природо ресурсних та природоохоронних задач (пошук нафтогазових покладів, контроль екологічного стану, тощо); розроблено концепцію імітаційної еколого-економічної моделі комплексної експлуатації водосховищ басейну р. Дніпро на базі методу системної динаміки та нових принципів обробки аерокосмічної інформації; створено нову супутникову технологію пошуку покладів вуглеводів; розроблено методичні прийоми та комп’ютерні програми обробки аерокосмічної інформації у вузьких діапазонах електромагнітного спектра для оцінки екологічного стану території України, прогнозування врожайності зернових культур та пожежо небезпечності лісів. Оцінюючи вартісний фактор проектів екологічного моніторингу, з’ясовується, що на даний час основними проблемними питаннями у розвитку ДЗЗ залишається низька комерційна віддача, що є характерним для всіх без винятку, сучасних космічних систем. Незважаючи на низьку вартість зйомки одиниці площі і величезних обсягів даних, що збираються, питома вага космічної інформації в загальному обсязі вихідної тематичної продукції для споживачів досить низька – до 10 – 15%. Оцінюючи структуру вартості продуктів ДЗЗ, установлюється, що основна вартість кінцевого продукту (80%) створюється при наземній обробці. Питанням просування послуг ДЗЗ на національні і міжнародні ринки не приділялося належної уваги: мережа приймальних станцій обмежувалася територією України і РФ, відсутня дистриб’юторська мережа поширення даних ДЗЗ і переробки цих даних у готовий інформаційний продукт для користувача. Більша частина космічної інформації в інтересах наук про Землю, прогнозу погоди і клімату, екологічного контролю тощо взагалі не носить комерційного характеру, і її економічна ефективність оцінюється величиною відверненого збитку. Більша частина користувачів економічно не зацікавлена у створенні технологій розв’язку тематичних задач з використанням космічної інформації через великі початкові капіталовкладення і тривалі терміни реалізації (5 – 10 років). Сучасне ДЗЗ – один з трьох пріоритетних у світі напрямків високо економічних і оперативних космічних технологій (поряд з телекомунікаціями та навігацією). Ринок матеріалів ДЗ складає приблизно 1 млрд. доларів на рік і зростає на 15%. Усі економічно розвинуті країни здійснюють державну підтримку цього важливого для народного господарства напряму. В Україні ж не вдалося здійснити широкомасштабне залучення методів ДЗЗ в господарську діяльність як одного з першочергових економічних і оперативних заходів. Причиною цього є недостатнє розуміння важливості подібного підходу керівництва відомств, що відповідають за стан екологічної безпеки країни. Особливості економічного стану України останніх років, що пов’язані з хронічним недостатнім фінансуванням усіх галузей народного господарства, призвели до певного дисбалансу інтересів між розробниками та користувачами інформації ДЗЗ. Це проявляється в тому, що розробки фахівців з тематичної інтерпретації космічних знімків для вирішення природоохоронних задач не знаходять попиту та зацікавленості у відомств і організацій, де ці матеріали могли б принести державі значну користь, про що свідчить досвід передових країн Заходу. Оцінюючи виробничі аспекти виконаних проектів з екологічного моніторингу, можна визначити, що технологічний потенціал космічних систем використаний на 50%, порівняно з аналогічними проектами РФ. Тому при виконанні аналогічних наступних проектів існує великий резерв невирішених задач екологічного моніторингу на основі широкої міжнародної виробничої кооперації. Виконані проекти позитивно вплинули на вирішення проблем глобальної та регіональної безпеки. Аналіз проектів екологічного моніторингу з соціальної точки зору свідчить про підвищення загального наукового рівня суспільства, ефективне використання науково-технічного потенціалу, подальший розвиток космічної галузі, збільшення експортного потенціалу країни, зумовлює раціональне використання природних ресурсів, впливає на екологічний стане в регіонах країни, безпеку населення в регіонах, відповідає меті заключеним Україною міжнародним угодам та домовленостям. Серед ризиків, що могли б привести до втрати вкладених в реалізацію проектів коштів, головним був бюджетний ризик , пов’язаний з недостатнім фінансуванням. Таким чином, кожний з проаналізованих проектів з екологічного моніторингу (аналізу підлягають всі доступні документи: заявка-пропозиція, бізнес-план, ТЗ, державний контракт, етапні та заключні звітні документи та ін.) для системної (інтегральної з точки зору досягнення заявленої мети проекту) оцінки ефективності представляється Р-вимірним булевим вектором, одиничні компоненти якого вказують на наявність певного значення ознак (характеристик) згаданих вище аспектів проектів. Обчислення інтегрального показника – відстані вектора проекту до векторів класів у прийнятій класифікації ефективності (наприклад, К = 4: К1- “крайнє неефективний”, К2 – “неефективний”, К3 – “відносно ефективний” та К4 – “дуже ефективний”) вказує на шуканий розв’язок задачі - ступінь ефективності. СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ, ПОКАЗНИКІВ ТА ТЕХНІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ, ЗА ЯКИМИ ОЦІНЮЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТІВ З ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМЛІ НА БАЗІ МЕТОДИКИ СИСТЕМНОЇ ОЦІНКИ І. Загальні критерії. Відповідність аналізуємого проекту екологічного моніторингу загальнодержавній стратегії економічного розвитку України. 1.1.1 - повністю не відповідає; 1.1.2 - частково відповідає; 1.1.3 - відповідає; 1.1.4 - повністю відповідає. Відповідність аналізуємого проекту основним принципам зовнішньої політики країни. 1.2.1 - повністю не відповідає; 1.2.2 - частково відповідає; 1.2.3 - практично відповідає; 1.2.4 - повністю відповідає. Відповідність аналізуємого проекту наявній законодавчій та нормативній базам в екологічній сфері. 1.3.1 - повністю не відповідає; 1.3.2 - частково відповідає; 1.3.3 - практично відповідає; 1.3.4 - повністю відповідає. Чи реалізовані в проекті міжнародні зобов'язання України в природоохоронній діяльності? 1.4.1 - мета проекту не зв'язана з міжнародними зобов'язаннями України; 1.4.2 - не реалізовані; 1.4.3 - частково реалізовані; 1.4.4 - реалізовані в повному обсязі. Чи реалізовані в проекті міжвідомчі угоди? 1.5.1 - мета проекту не зв'язана з міжвідомчими угодами; 1.5.2 - не реалізовані; 1.5.3 - частково реалізовані; 1.5.4 - реалізовані в повному обсязі. Відповідність мети аналізуємого проекту міжнародним або міжгалузевим цільовим програмам. 1.6.1 - повністю не відповідає; 1.6.2 - частково відповідає; 1.6.3 - відповідає; 1.6.4 - повністю відповідає. ІІ. Критерії науково-технічного розвитку. 2.1. Вплив результатів аналізуємого проекту на перспективний науково-технічний розвиток підприємства чи космічної галузі України в цілому. 2.1.1 - дуже низький; 2.1.2 - впливають в незначній мірі; 2.1.3 - позитивно впливають; 2.1.4 - впливають в повній мірі. 2.2. Вірогідність виконання нових проривних проектів на базі результатів аналізуємого проекту. 2.2.1 - вірогідність = 0; 2.2.2 - вірогідність = 30%; 2.2.3 - вірогідність = 75%; 2.2.4 - вірогідність = 100%. 2.3. Вплив результатів аналізуємого проекту на розвиток суміжних галузей. 2.3.1 - має негативний вплив; 2.3.2 - впливають в незначній мірі; 2.3.3 - позитивно впливають; 2.3.4 - суттєво впливають. 2.4. Масштаб використання результатів аналізуємого проекту. 2.4.1 - не використовуються; 2.4.2 - використовуються на 10%; 2.4.3 - використовуються на 75%; 2.4.4 - використовуються на 100%. 2.5. Степінь готовності споживачів до сприймання результатів проекту. 2.5.1 - вимагається дуже серйозна та складна підготовка споживача; 2.5.2 - вимагається підготовка споживача; 2.5.3 - підготовка споживача практично не потрібна; 2.5.4 - підготовка споживача не вимагається взагалі. 2.6. Стабільність попиту на результати аналізуємого проекту. 2.6.1 - крайнє не стабільний, не передбачені коливання; 2.6.2 - нестабільний; 2.6.3 - відносно стабільний, коливання точно передбачені; 2.6.4 - абсолютно стабільний. 2.7. Тенденція попиту на результати проекту. 2.7.1 - швидке зниження; 2.7.2 - повільне скорочення; 2.7.3 - повільне зростання; 2.7.4 - швидке зростання. 2.8. Чи була мета аналізуємого проекту оригінальною? 2.8.1 - повністю співпадає з метою виконаних аналогічних проектів; 2.8.2 - частково співпадає з метою виконаних проектів; 2.8.3 - є оригінальною; 2.8.4 - перевищує всі відомі виконані проекти; 2.9. Чи ставлять результати виконаного проекту під сумнів існуючі уявлення в ДЗЗ? 2.9.1 - взагалі не стосуються існуючих уявлень; 2.9.2 - деякі результати мають бути більш обґрунтованими; 2.9.3 - частково ставлять; 2.9.4 - існуючі уявлення мають бути переглянутим. 2.10. Відповідність результатів проекту чи його складових світовому рівню. 2.10.1 - не відповідають; 2.10.2 - вимагаються суттєві зміни в технології; 2.10.3 - відносно відповідають; 2.10.4 - повністю відповідають. 2.11. Степінь інтеграції проекту в загальну програму ДЗЗ. 2.11.1 - дуже низька; 2.11.2 - низька; 2.11.3 - відносно висока; 2.11.4 - дуже висока. 2.12. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на концепції, методи обробки даних, вимоги до бортової апаратури, наземних комплексів в ДЗЗ. 2.12.1 - дуже низька; 2.12.2 - низька; 2.12.3 - відносно висока; 2.12.4 - дуже висока. 2.13. Ефективність використання наукового та технологічного потенціалу підприємства-виконавця аналізуємого проекту. 2.13.1 - дуже низька; 2.13.2 - низька; 2.13.3 - відносно висока; 2.13.4 - дуже висока. 2.14. Чи впливають результати аналізуємого проекту на підвищення наукового рівня суспільства? 2.14.1 - не мають ніякого впливу; 2.14.2 - мають дуже незначний влив; 2.14.3 - позитивно впливають; 2.14.4 - мають значний влив. 2.15. Степінь досягнення мети виконаного проекту методами, що були використані. 2.15.1 - дуже низька; 2.15.2 - низька; 2.15.3 - відносно висока; 2.15.4 - дуже висока. 2.16. Чи можуть бути використані результати аналізуємого проекту для поліпшення екологічного стану навколишнього середовища? 2.16.1 - екологічний стан погіршиться; 2.16.2 - можуть принести шкоду при використанні не по призначенню; 2.16.3 - результати не шкідливі; 2.16.4 - екологічний стан поліпшиться. 2.17. Чи можуть бути використані результати аналізуємого проекту для розв’язку суміжних задач екологічного моніторингу? 2.17.1 - взагалі не можуть; 2.17.2 - вимагаються значні зміни в технології; 2.17.3 - частково можуть; 2.17.4 - більшість задач можуть бути розв’язаними. 2.18. Чи дозволять результати проекту отримати дані для регулярного моніторингу, фіксації змін екологічного стану? 2.18.1 - взагалі не можуть; 2.18.2 - вимагаються значні зміни в технології; 2.18.3 - частково можуть; 2.18.4 - більшість задач можуть бути розв’язаними. 2.19. Степінь достовірності результатів проекту. 2.19.1 - дуже низька; 2.19.2 - низька; 2.19.3 - відносно висока; 2.19.4 - дуже висока. 2.20. Яка використана при реалізації проекту тточність даних спостереження поверхні Землі. 2.20.1 - дані взагалі не використовувались; 2.20.2 - просторова розділювальна здатність більше 1-го км; 2.20.3 - просторова розділювальна здатність в межах 30 - 10 м; 2.20.4 - просторова розділювальна здатність менше 10м. 2.21. Оперативність надходження даних для обробки та споживачам. 2.21.1 - дуже низька; 2.21.2 - низька; 2.21.3 - відносно висока; 2.21.4 - дуже висока. 2.22. Можливість отримання даних ДЗЗ про місця поверхні Землі, що недоступні для інших засобів. 2.22.1 - дуже низька; 2.22.2 - низька; 2.22.3 - відносно висока; 2.22.4 - дуже висока. 2.23. Можливість зменшення витрат, порівняно з традиційними методами. 2.23.1 - дуже низька; 2.23.2 - низька; 2.23.3 - відносно висока; 2.23.4 - дуже висока. 2.24. Можливість обробки супутникових даних на ПК споживача. 2.24.1 - дуже низька; 2.24.2 - низька; 2.24.3 - відносно висока; 2.24.4 - дуже висока. 2.25. Необхідність підготовки споживача результатів проекту, порівняно з існуючими аналогами. 2.25.1 - вимагається дуже складна та серйозна підготовка; 2.25.2- вимагається підготовка; 2.25.3 - підготовка користувача практично не потрібна; 2.25.4 - підготовка користувача не вимагається взагалі. 2.26. Які були витрати на рекламу та просування результатів проекту споживачам. 2.26.1 - як дуже високі; 2.26.2 - високі; 2.26.3 - відносно невеликі; 2.26.4 - дуже маленькі. Відповідність результатів проекту національним чи міжнародним стандартам. 2.27.1 - повністю не відповідає; 2.27.2 - не відповідає; 2.27.3 - практично відповідає; 2.27.4 - повністю відповідає. 2.28. Чи сприяють результати проекту популяризації та поширенню знань про розв'язок задач екологічного моніторингу навколишнього середовища. 2.28.1 - крайнє не ефективно; 2.28.2 - не ефективно; 2.28.3 - відносно ефективно; 2.28.4 - дуже ефективно. 2.29. Чи мають перевагу результати проекту над результатами конкурентів? 2.29.1 - поступаються результатам конкурентів; 2.29.2 - аналогічні результатам конкурентів; 2.29.3 - мають деяку перевагу; 2.29.4 - значно переважають результати конкурентів. 2.30. Чи були передбачені методи стимулювання споживачів використовувати результати проекту? 2.30.1 - взагалі не передбачені; 2.30.2 - передбачені в недостатній мірі; 2.30.3 - достатньо передбачені; 2.30.4 - методи дуже ефективні. 2.31. Чи була розроблена програма інформування органів, що відповідають за прийняття проектних рішень? 2.31.1 - програма взагалі не розроблялась; 2.31.2 - програма інформування неефективна; 2.31.3 - деякі елементи програми були розроблені; 2.31.4 - програма дуже ефективна. Степінь залучення міжнародної кооперації для підвищення рівня результатів та здешевлення проекту. 2.32.1 - дуже низька; 2.32.2 - низька; 2.32.3 - відносно висока; 2.32.4 - дуже висока. ІІІ. Економічні критерії. 3.1. Об'єм використаного фінансування з точки зору можливостей проекту. 3.1.1 - дуже низький; 3.1.2 - низький; 3.1.3 - відносно високий; 3.1.4 - дуже високий. 3.2. Участь організації-виконавця у фінансуванні чи матеріально-технічному забезпеченні виконання проекту. 3.2.1 - дуже незначна; 3.2.2 - незначна; 3.2.3 - значна; 3.2.4 - дуже суттєва. 3.3. Чи були залучені для фінансування проекту українські інституційні інвестори? 3.3.1 - взагалі питання не розглядались; 3.3.2 - фінансувались в незначній мірі; 3.3.3 - частина проекту фінансувалась; 3.3.4 - фінансувався весь проект. 3.4. Чи були залучені для фінансування проекту закордонні інвестори? 3.4.1 - взагалі питання не розглядались; 3.4.2 - фінансувались в незначній мірі; 3.4.3 - частина проекту фінансувалась; 3.4.4 - фінансувався весь проект. 3.5. Забезпечення гарантій інвесторам. 3.5.1 - крайнє неефективне; 3.5.2 - неефективне; 3.5.3 - відносно ефективне; 3.5.4 - дуже ефективне. 3.6. Захищеність результатів проекту ліцензіями, патентами. 3.6.1 - заявки на патенти не подавались; 3.6.2 - на деякі результати оформлені заявки на патенти; 3.6.3 - деякі результати мають патенти; 3.6.4 - основні результати ліцензовані та запатентовані. 3.7. Зменшення виробничих витрат при виконанні проекту, порівняно з аналогічними вітчизняними чи зарубіжними проектами. 3.7.1 - виробничі витрати підвищились; 3.7.2 - виробничі витрати залишились без змін; 3.7.3 - виробничі витрати дещо зменшились; 3.7.4 - виробничі витрати суттєво зменшились. 3.8. Експортний потенціал результатів проекту. 3.8.1 - ніякого впливу; 3.8.2 - не суттєвий вплив; 3.8.3 - суттєвий вплив; 3.8.4 - дуже суттєвий вплив. 3.9. Вплив результатів проекту на екологічну безпеку населення регіону. 3.9.1 - результати екологічно шкідливі; 3.9.2 - результати можуть принести шкоду при використані не по призначенню; 3.9.3 - результати не впливають на екологічну безпеку; 3.9.4 - екологічна безпека населення регіону суттєво підвищиться. 3.10. Вплив результатів проекту на розвиток регіональної інфраструктури. 3.10.1 - ніякого; 3.10.2 - дуже незначний; 3.10.3 - деякий позитивний вплив; 3.10.4 - суттєвий вплив. 3.11. Прибутковість проекту (як оцінюється прибутковість проекту - HI, IRR, NPV, ROIs ?). 3.11.1 - проект збитковий; 3.11.2 - проект недостатньо прибутковий; 3.11.3 - проект достатньо прибутковий; 3.11.4 - проект високоприбутковий. 3.12. Період окупності результатів аналізуємого проекту (як оцінюється величина окупності проекту?). 3.12.1 - строк окупності проекту недостатньо великий; 3.12.2 - строк окупності проекту декілька перевищує бажане значення; 3.12.3 - відносно невеликий; 3.12.4 інвестиції окупаються дуже швидко. 3.13. Ріст ділової активності (як оцінюється вплив результатів проекту на ріст ділової активності в регіонів чи країни в цілому?). 3.13.1 - проект крайнє негативно вплине на розвиток ділової активності; 3.13.2 - проект ніяк не вплине на розвиток ділової активності; 3.13.3 - проект буде мати деякий позитивний вплив на розвиток ділової активності; 3.13.4 - проект буде мати значний позитивний вплив на розвиток ділової активності. ІV. Соціальні критерії 4.1. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на розв’язок проблеми зайнятості населення. 4.1.1 - дуже низька; 4.1.2 - низька; 4.1.3 - відносно висока; 4.1.4 - дуже висока. 4.2. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на підвищення рівня кваліфікації споживачів. 4.2.1 - дуже низька; 4.2.2 - низька; 4.2.3 - відносно висока; 4.2.4 - дуже висока. 4.3. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на ріст особистих доходів населення регіону. 4.3.1 - дуже низька; 4.3.2 - низька; 4.3.3 - відносно висока; 4.3.4 - дуже висока. 4.4. Сприяння розвитку малого та середнього бізнесу (Чи сприяють результати аналізуємого проекту розвитку малого та середнього бізнесу?) 4.4.1 - проект крайнє негативно вплине на розвиток малого та середнього бізнесу; 4.4.2 - проект негативно вплине на розвиток малого та середнього бізнесу; 4.4.3 - проект буде мати деякий позитивний вплив на розвиток малого та середнього бізнесу; 4.4.4 - проект буде мати значний позитивний вплив на розвиток малого та середнього бізнесу. 4.5. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на розвиток об’єктів соціальної сфери в регіоні. 4.5.1 - дуже низька; 4.5.2 - низька; 4.5.3 - відносно висока; 4.5.4 - дуже висока. 4.6. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на розв'язок демографічних проблем. 4.6.1 - дуже низька; 4.6.2 - низька; 4.6.3 - відносно висока; 4.6.4 - дуже висока. 4.7. Степінь впливу результатів аналізуємого проекту на діяльність громадських та молодіжних організацій. 4.7.1 - дуже низька; 4.7.2 - низька; 4.7.3 - відносно висока; 4.7.4 - дуже висока. V. Критерії забезпечення завдань оборони та безпеки Ураїни. 5.1. Степінь використання результатів аналізуємого проекту Міністерством оборони України та іншими силовими відомствами. 5.1.1 - дуже низька; 5.1.2 - низька; 5.1.3 - відносно висока; 5.1.4 - дуже висока. 5.2. Чи вливають результати аналізуємого проекту на розвиток технологій подвійного призначення? 5.2.1 - взагалі не передбачено; 5.2.2 - не передбачено; 5.2.3 - передбачено для ряду технологій; 5.2.4 - передбачено для всіх технологій. Степінь сприяння результатів аналізуємого проекту вирішенню проблем глобальної та регіональної екологічної безпеки. 5.3.1 - дуже низька; 5.3.2 - низька; 5.3.3 - відносно висока; 5.3.4 - дуже висока.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (23.04.2014)
Просмотров: 329 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: