Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Екологія |
Реферат на тему: Нафта
|
Реферат на тему: Нафта. Зміст : 1) Нафта та нафтопродукти. 2) Пестециди. 3) Синтетичні поверхнево-активні речовини. 4) З`єднання з кансерогенними властивостями. 5) Важкі металли. 6) Викиди відходів у море з ціллю поховання (дампінг). 7) Теплове забруднення. Нафта і нафтопродукти Нафта представляє собою в`язку маслянисту рідину , що має темно-коричневий колір , із слабкою флуорісценсією. Нафта складається переважно із насичених аліфватичних та гідроароматичних вуглеводнів. Основні компоненти нафти – вуглеводи( до 98%) – діляться на 4 класси : 1.Парафіни(алкени).(до 90% від загального складу) – стійкі речовини ,молекули яких виражені прямим та розбрунькованим ланцюгом атомів вуглецю. Легким парафінам властива максимальна летючість і розчинність у воді. 2.Циклопарафіни.(30-60% від загального складу) насичені циклічиі сполуки із 5-6 атомами вуглецю у кільці. Крім циклопентану і циклогексану у нафті зустрічаються біоциклічні і поліциклічні з`єднання цієї группи. Ці сполуки дуже стійкі і погано піддаються біорозкладу. 3.Ароматичні вуглеводи. (20-30 % від загального складу) – ненасичені циклічні з`єднання ряду бензолу , що містять у кільці на 6 атомів бензолу меньше , ніж циклопарафіни. У нафті наявні леткі з`єднання із молекулою у вигляді одинарного кільця (бензол , тоуол , ксенол) , також біоциклічні (нафталін) , напівциклічні (пірен). 4. Олефіни(алкени). – (до 10% від загального складу) – ненасичені нециклічні з`єднання із одним чи двома атомами водню у кожного атома вуглецю в молекулі , що має прямий чи розбрунькований ланцюг. Нафта і нафтопродукти є найбільш поширеними забруднюючими речивинами у Світовому океані. До початку 80-их років до океану щороку надходило десь 16 млн. тонн нафти . що складало 0,23% світового видобутку. Найбілбші втрати нафти пов`язані із переміщенням її із місць видобутку. Аварійні ситуації , злив танкерами за борт промивочних та балластичних вод , - все це обумовлює постійну наявність полів забруднення на трассах морських шляхів. У період за 1962-79 роки у результаті аварій у морське середовище надійшло десь 2 млн. тонн нафти. За останні 50 років пробурено десь 2000 свардловин у Світовому океані , З них лше у Північному морі 100 і 350 свердловин промислово обладнані, Через незначні втрати щороку втрачається 0,1 млн. тонн нафти. Великі масси нафти поступають 3 моря по рікам , із побутовими і дощовими стоками.Об`єм забруднення із цього джерела складає 2,0 млн. тонн/рік.Із стокоми промисловості - щороку 0, 5 млн. тонн нафти . Попадаючі до морськго середовища , нафта спочатку розтікається у виді плівки , утворюючи шари різної потужності. По кольору плівки можна визначити її товщину : Зовнішній вигляд | Товща , мкм | Кількість нафти , л. / кв. км Ледве помітна | 0,038 | 44 Срібний відблиск | 0,76 | 88 Сліди забарвлення | 0,152 | 176 Яскраво забарвлені розводи | 0,303 | 352 Блідо зафарбовані | 1,016 | 1170 Тамно зафарбовані | 2,032 | 2310 Нафтова плівка змінює склад спектру іінтансивність пронивнення в воду світла. Пропускання світла тонкоми плівками сирої нафти складає 11-10%(280 нм) , 60-70% (400 нм) . Плівка товщиною 30-40 мкм повністю поглинає імфрачервоне випромінення . Змішуючись із водою , нафта цтворює емульсію двох типів : пряму „нафту у воді” і зворотню - „вода у нафті”. Прямі емульсії , складені з крапельк нафти діаметром до 0,5 мкм . менш стійкі і характарні для нафт .що містять поверхнево активні речовини. При вилученні летючих фракцій ,нафта утворює в`язкі обернені емульсії , які можуть зберігатися на поверхні , переноситися течією , викидатися на берег і осідати на дно. Пестециди Пестециди складають группу штучно створених речовин , що використовуються для боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Пестециди діляться на такі группи : 1. Инсектициди для боротьби з шкідливими комахами, 2. фунгіциди і бактерициди – для боротьби з бактеріальними хворобами рослин, 3. гербіциди проти бур`янів. З`ясовано . що пестециди , зищуючи шкідників, наносять шкоду багатьом корисним речовинам і піривають здоров`я біогенеценозів. У сілському господарстві вже стоїть проблема переходу від хімічних (забруднюючих середовище) до біологічних(екологічно чистих) методів по боротьбі з шкідниками. У наш час більш ніж 5 млн. тонн пестецидів поступає на світовий ринок. Десь 1,5 млн. тонн цих речовин уже увійшло в склад наземних і морських екосистем золовим та водним шляхом. Промислове виробництво пестецидів супроводжується появою великої кількості побічних продуктів , що забруднюють сточні води. У водному середовищі частіше інших зустрічаються представники інсектидицидів . фунгецидів та гербіцидів. Синтезовані інсектидициди діляться на три основні группи : хлороорганічні , фосфороорганічні і карбонати. Хлороорганічні інсектидициди отримують шляхом хлорування ароматичних і гетероциклічних рідких вуглеводнів. До них відносяться ДДТ і його похідні , в молекулах яких стійкість аліфатичних та ароматичних групп у взаємній присутності зростає , різноманітні хлоровані похідні хлородиєну(елдрин). Цим речовинам властивий період піврозпаду до декількох десятків років і велика стійкість до біодеградації. У водному сеоедовиші часто зустричаються поліхлорбіфеніли – похідні ДДТ без аліфатичної частини , що нараховують 210 гомологів та ізомерів. За останні 40 років використано більш ніж 1,5 млн. тонн поліхлорбіфенілів у виробництві пластмасс , фарбників . трансформаторів , конденсаторів. Поліхлорбіфеніли(ПХБ) попадають до навколишнього середовища у резчльтаті викидів промислових залишкових вод і спалювання твердих відходів на звалищах. Останнє джерело поставляє ПХБ до атмосфери , звідки вони з атмосферними опадами випадають ни усі райони земної кулі. Так , у пробках снігу , взятих у Антарктиді , вміст ПХБ склав 0,03 – 1,2 кг./л. Синтетичні поверхнево-активні речовини Детергенти(СПАВ) відносяться до обширної группи речовин . що знижують поверхневий натяг водо. Вони входять до складу синтетичних миючих засобів(СМС) , широко використовуваних у побуті і в промисловості. Разом із стічними водами СПАВ потрапляють до до материкових вод та до морського середовища. СМС містять поліфосфати натрію , у яких розчинені детергенти , а також ряд додаткових інгрідієнтів . токсичних для водних організмів: ароматизуючі речовини . відбілюючі речовини(персульфати , перборити), кальційована сода , карбоксиметилцелюлоза , силікати натрію. У залежності від природи та структури гідрофільної частини молекули СПАВ діляться на аніоноактивні , катіоноактивні , амфотарні танеіоногенні, отанні не утворюють іонів у воді . Найбільш розповсюдженими серед СПАВ є аніонні речовини. На їх долю доводиться більш ніж 50% усіх СПАВ , що виробляють у світі. Присутність СПАВ у стічних водах промисловості пов`язано із використання їі у такмк пройесах , як флотаційне збагачення руд , поділ продуктів хімічних тенолологій , отримання полімерів , покращення умов буріння нафтових і газових свердловин , боротьба із корозією обладнання. У сілському господарстві СПАВ використовується у складі пестицидів. Сполуки із канцентрогенними властивостями Канцентрогенні речовини – це хімічно однорідні сполуки , що проявляють трансформуючу активність і властивість викликати канцерогенні , тератогенні(порушення процесів ембріонального розвитку) і мутагенні зміни в організмах. В залежності від умов дії вони можуть призводити до інгібування росту , прискорення старіння , порушення індивідуального розвитку організму і зміни генофондів організмів. До речовин . маючих канцерогенні властивості , відносяться хлоровані аліфатичні вуглеводні (ПАУ) . Максимальна кількість ПАУ у сучасних данних опадах Світокого окену ( більше 100 мкг/км масси сухої речовини) виявлено у тектонічно активних зонах , що підлягають глибокій термічній дії. Основні антропогенні джерела ПАУ у навколишньому середовищі - піроліз органічних речовин при спалюванні різноманітних матеріалів , дерева та палива. Важкі метали Важкі метали(ртуть , свинець , кадмій ,цинк , мідь , миш`як) відносяться до числа розпосюджених і досить токсичних забруднюючих речовин. Вони широко використовуються у різноманітному промисловому виробництві , тому , не дивлячись на очисні заходи , вміст важких металів у промислових стічних водах досить високий. Великі масси цих з`єднань поступають до океану через атмосферу. Для морських біоценозів найбільш небезпечні ртуть , кадмій і свинець. Ртуть переноситься в океан разом із материковим стоком і через атмосферу. При вивірюванні осадових і вулканічних порід щороку виділяється 3,5 тис тонн ртуті. До складу атмосферного пилу входить десь 121 тис тонн ртуті , при чому значна частина – антропогенного походження. Близько половини річного виробництва ртуті попадає в океан різноманітними шляхами. У районах , забруднених промисловими відходами , концентрація ртуті у розчині сильно підвищується. При цьому деякі бактерії переводять хлориди у високотоксичну метил-ртуть. Зараження морепродуктів неодноразово призводили до отруєння прибережного населення. До 1977 року нараховувалось 2800 жертв хворобо Міномата , причиною якої стали викиди підприємств по виготовленню хлорвінілу і ацетальгіду , на яких у якості каталізатора використовувалась хлориста ртуть. Недостатньо очищені стічні води підприємств поступали до очищенних стічних вод підприємств а потім – до затоки Мінамата. Свинець – типовий розсіяний елемент , що міститься у всіх компонентах навколишнього середовища : у гірських породах , грунтах . водах , живих організмах. Зрештою , свинець активно розсіюється у навколишне середовище у процесі господарської діяльності людини .Це викидди із промисловими і побутовими стоками , із димом і пилом промислових підприємств , із вихлопними газами двигунів внутрішнього згорання. Міграційний потоксвинцю із континенту до океану іде не тільки річними стоками , а і через атмосферу. Із континентальним пилом океан отримує (20-30)*10і тонн свинцю на рік. Викиди в море відходів з ціллю поховання Багато країн , що мають вихід до моря , практикують морське похолвання різноманітних матеріалів і речовин , зокрема грунту що залишився після днопоглиблювальних робіт , бурового шлаку , промислових відходів , радіоактивних відходів. Обєм поховань склав десь 10 % від всієї масси забруднюючих речовин , що поступили до світового океану. Основою для дампінгу у морі слугує можливість морського середовища до переробки великої кількості органічних та неоргакічних речовин без значного пошкодження води. Але ця здібність ця не безкінечна. Тому дампінг розглядається , як вимушений захід , тимчасова данина суспільства недосконалості технології. У шлаках промислових підприємств існують різноманітні органічні речовини і з`єднання важких металів. Побутове сміття у середньому містить(на массу сухої речовини) 32-40% органічних речовин , 0,56% азоту , 0,44% фосфору , 0,155 % цинку , 0,085% свинцю , 0,001% ртуті , 0,001% кадмію. Під час проходу матаріалу через воду , частина забрудннюючих речовин перетворбється у розчин і переходять у донні відкладення. Одночасно підвищується мутність води . Наявність органічних речовин призводить до швидкої втрати кисню у воді і не рідко до його повного зникнення, накопиченню металів , появі сірководню. Присутність великоі кількості органічних речовин стврює у грунтах стйке відновлювалбне середовище , в якому утворюється особливий тип мулових вод , що містять сірководень , аміак , іони металів. Дії скинутих матеріалів у різній степені підлягають організми бентосу та ін. У випадку утворення поверхневих плівок , що містять нафтові вуглеводи І СПАВ , порушується газообмін на кордоні повіря-вода. Забруднюючі речовини , що поступають у розчин , можуть аккамулюватися у тканинах і органах гідробіантів і завдавати їм шкоду. Скидання матеріалів дампінгу на дно і довгочаснаа мутність води призводить до смерті від задухи малорухливих жителів бентосу. У риб , моллюсків і ракоподібних , що вижили скорочується швидкість росту за рахунок погіршення умов дихання і харчування. Нерідно змінюється і видовий склад данної спільноти. При організаціїї системного контролю за викидами відходів до моря вирішальне значення має визначення оайонів дампінгу , визначення динаміки забруднення морської води і донних відкладів. Для виявлення можливих об`ємів викидів у море необхідно проводити розрахунки всіх забруднюючих речовин у складі матеріального викиду. Теплове забруднення Теплове забруднення поверхні водойм і прибережних морських акваторій виникає внаслідок викиду нагрітих стічних вод електростанціями і деякими промисловими підприемствами. Викиди нагрітих вод у багатьох випадках зумовляє підвищення температури води на 6-8 ррадусів Цельсію. Площе плям нагрітих вод у прибережних районах може досягати 30 кв. км. . Більш стійка тампературна сетифікація перешкоджає водообміну між поверхневим і донним шарами. Розчинність кисню зменшується , а його споживання зростає , оскільки із ростом температури посилюється активність ааеробних бактерій , що розвладають органічні речовини. Висновки ; На основі узагальнення матеріалу можна зробити висновки , що еффекти антропогеннї дії на водне середовище проявляються на індивідуальному і популяційно-біоценотичному рінях , і тривала дія забруднюючих речовин призводить до спрощення екосистеми. Використана література ; 1)Р . Керрінгтон – „Біологія моря”; Ленінград 1986 р. 2)Дитяча енциклопедія 3) В.В.Плотніков „На перехрестях екології” Москва „Мисль” 1989 р. | |
| Просмотров: 450 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |