Реферат на тему:Моніторінг природнього навколишнього середовища - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Моніторінг природнього навколишнього середовища. ЗМІСТ 1 Обгрунтування теми. ..............................................................................................................4 2 Місце, об’єкт та методика.......................................................................................................8 3 Фактичний матеріал.............................................................................................................…9 4 Аналіз фактичного матеріалу...............................................................................................10 5 Висновки і пропозиції...........................................................................................................13 6 Використана література........................................................................................................15 АНОТАЦІЯ Данна робота освітлює проблему міських культурних ландшафтів (парків, лісопосадок, скверів тощо) на прикладі миколаївськиого парку ім. Ленінського комсомолу. Ядром викладення є тваринний світ, та його існування в різних типових ландшафтах міських лісових насаджень. Особлива увага придиляється орнітофауні. Окремо описана проблема забруднення та нераціонального використання культурних ландшафтів. Дані вказівки та пропозиції для покрещення загальноекологічного стану миколаївського парку ім. Ленінського комсомолу та міських парків взагалі. The given work shines a problem of urban cultural landscapes (parks, woods, squares and so forth) on an example Nikolaev. Park of a name Lenin komsomol. The nucleus of a statement is fauna, and its existence in different typical landscapes urban forest spreadings. Especial attention уделяется to birds. Separately the problem of pollution and irrational use is described Cultural landscapes. Are given the instructions and offers for improvement General ekological of a condition of the Nikolaev urban park of a name Lenin komsomol and urban parks in general. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ Культурні ландшафти міст є неодємною часткою як урбанічного так і природнього. Вони є пов’язуючою ланкою між містом та природою. В місті, культурні ландшафти виконують комплексну функцію: по-перше це місце відпочинку, по-друге це фільтр атмосферних забруднень міста, зона затишку і обов’язково це зона мешкання флори та фауни. Міста взагалі, а великі міста особливо не можливо уявити зараз без невеличких скверів, парків та лісових смуг. Але те що ми розуміємо під словом парк не є тільки купою дерев та кущів з трав’яними газонами, це по-перше якісно спланована ділянка з продуманими та прорахованими насадженнями рослинності, а по-друге це довкілля для багатьох видів тварин починаючи з одноклітинних і кінчаючи птахами та савцями. Треба однак зауважити що культирним ландшафтом називають не тільки створений людною але і колишній природній ландшафт змінений людською діяльністю, а як відомо зміни ці незавжди корисні для природнього ландшафту.[2] Отже в данній роботі мова пойде переважно саме про створені людиною навмисно і не є побічним продуктом руйнацій природнього, а виконує естетичну і природньозахисну функцію. Кожен якісно зпланований культурний ландшафт це мікробіогеоциноз із склавшоюся структурою. Тут наявні майже всі тварини що мешкають в данній природньо-кліматичній зоні та здатні житити в середені сучасного шумного та неспокійного міста. Після всіх ціх попередніх роздумів слід привести тут дане Н.Н. Дроздовим визначення, яке найбільш повно відображає суть справи. Культурним ландшафтом автор називає генетично однорідний і самостійний природній комплекс, що постійно або переодично використовується в матеріальной діяльності людського суспільства в такій мірі, що він набув нових якостей в порівнянні із своїм попереднім (природнім ) станом. Бажаність чи небаженість привнесених людиною змін в це визначення теж невходе. [2] Культурні ландшафти Землі різноманітні. Для того щоб зрозуміти їх специфіку, корисно розглянути послідовність змін, включаючи і попередні природні їх стадії. За вихідне слід брати ландшафт, не зачеплений діяльністю людини, потім – стадію появи в ньому так званих елементів культурного ландшафту, далі ландшафти все більш переторенні, і, наприкінці, ландшафт, що в повній мірі відповідає свому визначенню як культурний. Але, треба пом’ятати, що культурний ландшафт в повному розумінні слова ще нестворенний і що наша уява про склад поняття раціонального ландшафта буде по мірі накопичення наших знань, розвитку економіки постійно змінюється. Якщо казати про людськи поселення, то ландшафт, наприклад, міста-спрути, тобто безсистемне нагромадження каміння та заліза з видаленням “зайво займаючих місце” природи, для певного часу теж було раціональним. Місто-спрут дозволяло максимально зосередити на якумого меньшій тереторії населення, що обслуговоє його установи, промисловість. Це, можно сказати, квінтесенція культурного ландшафту.В принципі найбільш раціональним, відповідно, істино культурним ландшафтом слід називати ландшафт, котрий дозволяє отримати максимум того, що природа може дати людині. Однак вміння отримати максимум небезвідносне. Воно залежить від соціальних відносин, стану економіки та наукової розробки питання. В раціональном ландшафті, головне – створення здорового середовища, яке само спроможнє зводитит на нівець усі шкідливі обставини, що виступають при інших, нераціональних аспектах ландшафтуособливо різко. В раціональних сільськогосподарських ландшафтах, наприклад, зникають всі шкідливі явища, котрі спостерігаються в інших випадках : шкідники, низька вражайність і тому подібне. В раціональних міських ландшафтах знімається негативний вплив середовища на людину і максимально підвищується її пазитивний вплив. Це забезпечується, наприклад, наявністю озеленення і твариного світу (в парках) – декоративного і корисного. При цьому не повинні бути забутими і питання естетики. Вимогам її повинні задовільняти всі культурні ландшафти : міський, сільськогосподарський, лісопарковий, ландшафт промислових вузлів і конгломерацій. Рекреаційні тереторії (места відпочинку на природі), потреба в яких стає все більшою, будуть лише в дуже повільній мірі розташовуватись і “первісних” природніх умовах, скажімо, в диких горах, що доступні тільки досвідченим альпинистам. У більшості випадків під рекреаційні тереторії будуть від веденні окультуренні ландшафти зі своїм виробленим за принципами ландшафтної архетектури принципами оформленням. З потребою ландшафтної естетики зараз погоджуються поки що в якийсь мірі в домах відпочинку і санаторіях, іноді ще при створенні туристичних троп. В подальшому всі існуючи на Землі ландшафти будуть відповідати цієй вимоги. Естетично організований ландшафт, позитивно діє на психіку людини, підіймає його роботоспроможність. Твариний світ слід тому розглядати і з цієї точки зору. Якщо казати про міста, особливо крупні, то вони неоднорідні на всьому протяжінні. Користуючись біологічною термінологією, можно сказати, що в містах є різні місця мешкання для тварин (різні біотопи). Кожен з біотопів приваблює до себе з дикої природи різні види тварин. Будівлі, особливо кам’яні, багатоповерхові, заселяються в основному тваринами, що пристасовані до життя в разчленованному рельєфі, наприклад птахи, що влаштовають гнізда в скелях. Це так званний скельний комплекс : стріжи, горобці, голуби, галки, горихвостки-чернушки, кожани. Види що відносятся до цього комплеса, вважаються найбільш характерними мешканцями міст, найбільш сінантропними (тісно пов’язаними з будівлями людини). І дійсно, міста можуть бути повністю полишеними зеленні, не мати ніяких водоймищь, але без житлових будівель міст ніколи небуває.Скельний комплекс тварин найбільш характерний для них. Сучасні міста неможливо уявити без значної кількості зелені : витянутих вздовж доріг насаджень і газонів, скверів, бульварів, парків. В Москві тепер на кожного її мешканця приходиться 15 м2 зелених насаджень, в деяких містах ще більше. Зелені насадження – особливе довкілля. В них селяться щегли, зеленушки, зяблики, коноплянки і декотрі інщі види птахів. В деревних насадженнях міст Східної Африки (наприклад, в Найробі) мешкають ендемічні для цього регіону птахи-миші, в містах Австралії на деревах мешкають сумчаті савці, наприклад кузу. На міських ставках можно побачити окрім підсажених туди крякових качок і лебедів також і дійсну дику фауну. На водоймах міста Хельсенкі, наприклад, мешкає, нібито чужа до культурних ландшафтів пташка – велика поганка. В ставках столиці Австралії Канбері по ночам можно побачити таке унікальне явище природи як качконісніс. В де-які міста проникають і представникі польового пташиного комплекса, наприклад хохлаті жайворонки. Ці наземно –гніздові птахи влаштовують свої гнізда на плоских дахах домів. Ці комплекси тварин, особливо скельний та древесно-кущанний, в містах часто змішуються. Це пов’язано з тим, що будівлі і зелені насадження стають все меньш розрізненими. В більш старих містах, розрізнення між окремими довкіллями тварин значні. Тому одні частини міста майже не мають на своїй тереторії хребетних тварин, тоді як інщі населені їми доволі густо. Культурні ландшафти (міста,поля і т.п.) мають різний тваринний світ як за причиною своєї різної структури, так і за причиною різної своєї зональної належності. Широко розповсюджена точка зору, що фауна культурних ландшафтів (особливо одноіменних) подібна по всій земній кулі. Однак, скажемо, поля, розташовані в різних кліматичних зонах, не однакові. Поля та пасовища в саванах Африці мають свою фауну, що відрізняється від фауни полів та пасовищ руської рівнини. Фауна європейських міст – Москви, Берліна, Лондона – інша, ніж фауна Найробі, Конакри або Ташкента.Ландшафти, як природні, так і зміненні людиною, включають в себе багато різноманіт них компонентів, тисячоліттями зплетених між собою іноді в дуже складне ціле (біогеоциноз). Тваринний світ займає в цьому зплетінні далеко не останнє місце. Якщо казати про земну кулю в цілому, то “розміри” її тваринного світу, тобто його біомаса (загальна вага усіх тварин що мешкають на земній поверхні), визначаються дуже великим числом. Ще більш цього число у рослин. Весь органічний світ Землі має біомасу, що дорівнює приблизно 2,42  1012 т. Акедемік В.І. Вернадський вказував, що органічний світ Землі є могутньою геохімічною силою, що багато в чому визначаючу історію Землі. [2] З теми цієї роботи можна визначити такі основні літературні джерела : 1. Гладков Н.А., Рустамов А.К. : Животные культурных ландшафтов. М., Мысль ,1975. 220 с. В книзі про світ культурних ландшафтів автори в популярній формі відповідають на питання, як слід кваліфікувати ландшафти, що виникають під дією людської діяльності, які будуть характерні риси їх тваринного світу, а також закономірності в ньому. Яким повинне бути відношення людини до твариного світу ціх ландшафтів. Даються короткі морфологічні і екологічні свідотства по найбільш характерним видам хребетних., розповідається про охорону тварин та про їх естетичне значення. Книга розрахована на всіх, хто цікавиться природой. 2. Нидон К., д-р Петерман И., Шефель П., Шайба Б. : Растения и животные : Руководство для натуралиста. – М.: Мир., 1991 – 263 с. Книга є коротким довідником по всім видам рослин, тварин та грибів що зустрічаються в Центральній Європі. Книга містить 1500 ілюстрацій рослин та тварин з коротким описом параметрів та основ життєдіяльності видів. Описання видів зробленне з урахуванням класифікаційних одиниць. Книга розрахована на шкільників, студентів – біологів та всіх прихільників природи. 3. Орлов В.И. Родной край. -М.: Просвещение, 1976, - 207 с. Книга розрахована на школьників старших класів. В ній іде мова про красу та різноманіття природи нашої Батькіівщіни, про багатства її природніх ресурсів. У розважальній формі автор розповідає читачам про найбільш цікаві регіони нашої країни, про їх господарське засвоєння. 4. Лес и человек.- Ежегодник, 1980, - М.: Лесная промышленость, 1979. -192с. В збірці друкуються популярні статті, очерки та вірщі лісоводів, робітників лісової промисловості, вчених, пісьменників, журналістів та улюблинців природи. Вони розповідають про люжей що вирощують та охороняють нащі ліси, про тваринний та рослинний світ дібров,урочищ та парків, а також про різні проблеми, пов’язані з життям лісу. Ці матеріали допоможуть читачеві глибше впізнати тваринний та рослинний світ нашої планети і зрозуміти охорону роль людини – стража лісових багатств. Щорічне видання “Человек и лес” розрахований на широке коло прихыльникыв приорди. МІСЦЕ, ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИКА Об’єктом дослідження данної роботи став парк ім. Ленінського комсомолу м.Миколаїва. Він розташований в Ленінському районі міста, повулеці Парковій та Васляєва (див рис.1.). Загальна площа парку становить близько 101 250 м2. Моніторінг орнітофауни парку проводився за методикою спостережень, було вивченно кількісний та якісний склад орнітофауни парку. Методом підрахунку та спостережень були вивчені місця гніздування птахів. Одночасно проходило вивчення кормової бази птахі та складу біотопу парку. Тваринний світ у всієї різноманітності. Осною методикою отримання даних був метод візуального спостереження. Дані отримані в результаті спостережень оброблялись задопомогою програмних засобів “Microsoft Exel” за методикою складання графіків поданим таблиці результатів спостереження. Парк є типовим біотопом півдня України. Рослиний покрив та тваринй світ представленний типовими видами півдня Європи, але є і завезені рослини Африки та Північної Амереці. Рослиний покрив складається з : 1. Дерева : акація біла, дув вузколістий, ясень, клен канадський, рябіна. 2. Кущі : бірючина чорна, вовче лико. 3. Трава : трава декоративна, цикорій польовий, спариш. Тваринний світ представлений : 1. Ракоподібні : мокриця брониносець. 2. Комахи : коники сімейства коротковусих (кобилка блакитнувата, сверчок домашній), коники сімейства дліновусих (коник зелений, коник длінновусий), жуки (жужелеці, мертвоїди, хрущі та ін.), клопи (красноклоп звичайний, щітники, хищниці) та ін. 3. Амфібії : жаба лугова. 4. Савці : пацюк, миша домова, миша польова. 5. Птахи : горобець міський, голуб міський, дятел пестрий, горлиця звичайна, синиця велика, грач, ворона сіра, поползень. ФАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ Птахи в будь-якому культурному ландшафті посядають одну з найважливіших ламок. Вони є неодємною частиною ланцюгів живлення в будь-якому біогеоцинозі. Вони є регуляторами чисельності грізунів та інших дрібних тварин, перенісчиками насіня рослин. Крім цього вони виконують еститичну роль в будь-якому парку.Однією з найважливіших задач побудови культурного ландшафту міста є регуляція чисельного та якісного складу орнітофауни. Під час спостережень на тереторії парку було виявлено і підраховано такий склад орнітофауни : табл. 1. та рис. 2. Таблиця 1. Кількісний та якісний склад орнітофауни миколаївського парку ім. Ленінського комсомолу за даними спостережень. Назва виду Голуб міський Горобець міський Сорока звичайна або європейська Горлиця кольчата Грач Дятел пестрий Кількість шт. 28 31 2 2 3 2 Окрім цього на тереторії парку було замічено 8 гніздівок, шо за даними спостережень належать грачам (див. Рис. 1). Гнезда мають бльзко 30 см в діаметрі та 25 см завишки. Як можно побачити з рис. 1. гніздів’я розташовані в глибені тереторії парку, побудовані вони з рослиного матеріалу та пір’я. АНАЛІЗ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ Дані моніторінгу дозволяють казати про те що на території парку в основному мешкають та переважають птахи урбанічного типу (голуб міський, горобець міський), які гарно вживаються разом з такими неподобствами міста як шум, пилове та газове забруднення, велика кількість домашніх котів, які основноми ворогами птахів в парках міста. Див. Рис. 2. рис. 2. Діаграма кількісного та якісного склада орнітофауни миколаївського парку ім. Ленінського комсомолу за даними спостережень. На результати спостережень також вплинуло і те що на період проведення моніторінгу, грачі, що доволі чисельні в парку в зимку, вже закінчили зимовий період під час якого вони виводять в наших теплих широтах птенців. По інших параметрах картина кількісного складу орнітофауни парку є типовою та невикликає заперечень. Основні види птахів що найбільш розповсюджені у парку це сінантропи. • Горобець домовий (Passer domesticus) – Довжина тіла близько 15 см. В ♂ горло і верхня частина грудей чорні, ♀ сіра. На відміну від польового гробця без темних плям на щеках. Видає різноманітне щебетання, частіше за все усім відоме чериканя. Мешкає в містах та селещах. Птах осідлий але чутливий до морозів (зимує у теплих спальних гніздах).Найразповсюджени вид культурних ландшафтів європейської зони. Лише місцями він уступає польовому горобцю. Осиляється окремими парами, але іноді і колоніями. Гнізда розташовує в самих різних місцях; під застрехами дахів, за налічниками вікон, в щілинах стін, колодязях, внутрі солом’яних дахів, в старих гнездах сорок, грачів, в стінках гніздових будівель лелек, цапель, орлів – відкрито та в деплах, займає скворешники та синічники. Період розмноження починається в вересені, а іноді і у січні. Період гніздування з вересня, відкоадка яїц починається на початку квітня. За сезон горобці встигають розмножуватись до 3 разів, на півдні до 4. Повна кладка містить 5-7 білих яєць, з буроватими плямими. Коштується домовий горобець в основному насінням сільськогосподарських культур та диких рослин. Гробці є санітаром лісових насаджень. • Голуб сизий – Коштується зерновими культурами та комахами, в межах міста споживає все їстівне. Період розмноження починається з лютого, гнездо доволі примітивне, звичайна підсилка з різних матеріалів. Відкладає два білих яїца. Висіджують позмінно самець та самка, протягом 17 діб. • Ворона сіра – (Corvus cornix) Близько 47 см в довжину. Крик гучне «кар-кар».Крупний птах сімейства вранових. Майже всеядні, споживають як рослину так і тваринну їжу (комахи,черв’яки, мишевидні гризуни, яйця та пташеня), також відброси. У великих кількостях шкодить іншим птахам культурних ландшафтів розорюючи гнзда. Гніздів’я в на відстані 20 –50 м. В кладці зазавичай 4 – 5 яїць. До кладки приступають в кінці марта. • Грач – (Corvis frugilegus) Тіло 46 см довжиною, чорне, з металевим блиском. Старих птахів можно узнати по білому основанню клюва. Строцніше ніж ворона. Крик хрипле “крааа”. Мешкає на полях, полезахистних полосах, а також великих містах. На відміну від ворона та ворони, гнездується на деревах колоніями. Корм : комахи, молюски, черві, дрібні савці, плоди падаль. Гніздування у квітні – травні. Частково перелітний птах. • Горлиця кольчата - (Streptopelia decaocto) Cімейство Голубінні (Columbidae). 28 см довжиною. Легко узнати по чорному напівошійнику. Видає гучне глуховате “ду-дуу-ду”. Мешкає головним чином в садах та парках, часто у великих містах. Дуже довірлива. Коштується насінням хвойних дерев, комахами, зернами злаків. Плоске гніздо з прутків будує на хвойних деревах та будівлях. Гнезддовий період з квітня до серпня. Як правидо осідлий птах, але частково і перельотна. Батьківщіна – Індія. • Дятел великий барвистий – (Dendrocopus major) сімейство Дятли (Picidae). Розміром з дрозда – 23 см. Самий звичайний з барвистих дятлів. Голос гучний, різький – “кік-кік”. Усім відома дріб дятла. Оселяється в лісах (переважно хвойних) та парках. В літку долбить кору дерев, достаючи лічинок та дорослих комах; взимку споживає насінням сосни та ялинки. Гнездується у самостійно зроблених дуплах у квітні – серпні. Осідлий та кочовий птах.• Синиця велика – (Parus major) Сама крупна з синиць (14 см). Поклик – дзвінке “пінь-пінь” та “пінь-пінь-чержж”; у весні одноманітна “зінь-зе-вер”, “зінь-зінь”. Мешкає всюди у парках і садах. Вишукує на гілках комах та павуків. В зимку споживає насінням та іншою рослинною їжою; найчастіше саме вона відвідує кормушки. Гнездується в дуплах та штучних гнездівках у квітні – червні. Осідлий птах. • Ластівка міська - (Delichon urbica) 13 см довженою. Уся нижня частина тіла і надхвістя. Хвіст з трекутним вирезом на кінці. Видає монотоне дзвінке “тірч-тірч” та “чрр”. Осиляється в селещях та містах, в горах, на скелях. Споживає комах що ловить на літу. Напівкульові гнезда (колонії) влаштовує на стінках будівель, але зовні, з травня – до серпня. Зимує у Африці. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Роблячи висновки по даній роботі можно зауважити що, з точки зору охайності та влаштовності парк знаходиться не в дуже гарному стані. Не вистачає коштів на постійну підтримку чистоти парку (поряд зним розташований мікрорайон, мешканці якого постійно засмічують парк), на підтримку тапрведення лісогосполарської діяльності. В наслідок цих факторів парк знаходиться у стані занепаду і постає загроза втрати його як культурного ландшафту. В таких складних умовах дуже непросто давати поради та пропозиції щодо покращення парку як культурного ландшафту, розвитку його, оптимізації його в плані видів що мешкають на його теріторії, з приводу оптимізації його як біогеоцинозу взагалі. Але навіть за таких умов, на основі зібраних та проаналізованих матеріалів, можно дати де-які поради щодо бажаних змін в організаії орнітофауни парку. 1. Велика кількість хижіх птахів на теріторії парку (ворона сіра, сорока, грач) створюють грунт для дисбалансу та винещення комахоядних птахів, що може привести до небажених результатів. В такій ситуації можна запропонувати нормований відстріл ціх птахів в період їх масової меграції на теріторію парку. 2. Для підвіщення кількості відносно рідких на теріторії парку птахів треба застосовувати дуплянки та скворешники. 3. Для підвищення кількості птахів на теріторії парку треба влаштовувати підкормку у вигляді кормушек, особливо в голодні роки з суворими зимами. Велику небезпеку для птахів об’єкту являють домашні коти. Ці природні супротивники птахів що у великій кількості водяться в межах міста, також є великою загрозою для птахів культурних ландшафтів. Для запобігання втручання іх у життя орнітофауни парку теж треба вживати заходи. Виходячи з розташування гніздівок, можно зробити висновок що близьке сусідство людини, заважає птахам особливо в період розмноження. Тому можно казати про заходи щодо обмеження вхожести до парку великих кількостей людей, про норми та правила певної поведінки на території парку (неможна : ломати гілки, голосно кричати, розжигати вогнища та ін.) З приводу розвитку парку, перспективним є влаштування на теріторії парку невеличких водойм. Це б поперше розширило як рослиний так і твариний сівт парку, привнесло б новізну у зону відпочинку і саме головне – допомогло б розвинути кормову базу орнітофауни. Такі хижі птахи як сороки, грачі та ворони коштуються серед іншого і земноводними та плазунами що мешкають у водній та у напівводній середі. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бондаренко В.Д. Звіри наших лісів.- К.: Урожай, 1988.-160с. 2. Гладков Н.А. , Рустамов А.К. : Животные культурних ландшавтов. -М.: Мысль, 1975. 220 с. 3. Лес и человек.- Ежегодник, 1980, - М.: Лесная промышленость, 1979. -192с. 4. Нидон К., д-р Петерман И., Шефель П., Шайба Б. : Растения и животные : Руководство для натуралиста. – М.: Мир., 1991 – 263 с. 5. Орлов В.И. Родной край. -М.: Просвещение, 1976, - 207 с. 6. Радченко О.Г., Суворов О.А. Лісові санітари. – К.: Урожай, 1988.-128с. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВРЕСИТЕТ “КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ” МИКОЛАЇВСЬКА ФІЛІЯ ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЇ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Моніторінг природнього навколишнього середовища»
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (24.04.2014)
Просмотров: 399 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: