Реферат на тему:Міжнародна екологічна громадська організація „Greenpeace”. - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Міжнародна екологічна громадська організація „Greenpeace”. Вступ В демократичних країнах неурядові організації постають як одні з головних структурних елементів громадського суспільства. НУО, незалежно від сфери їхньої діяльності, у тому числі й екологічні, покликані представляти інтереси груп громадськості і сприяти розвитку державної політики та удосконалення системи державного управління, забезпечувати громадський моніторинг такого управління, служити гарантом демократії, ініціювати процеси участі громадськості у прийнятті рішень. НУО формуються активними членами суспільства і відіграють ключову роль у впровадженні принципів участі громадськості у прийняті рішень. Робота екологічних НУО спрямована на розширення природоохоронної діяльності в суспільстві, на усвідомлення і активне вирішення громадськістю проблем довкілля.[5] Найбільша кількість екоНУО працює за такими напрямами, як екологічна освіта та виховання, експертна діяльність, контроль за станом природних ресурсів, інформуван-ня та природоохоронна пропаганда, природоохоронні акції тощо. Діяльність тих НУ О, які переважно складаються з науковців і професійних екологів, спрямована на збере-ження біорізноманіття, створення природоохоронних територій, підготовку громадсь-ких еколого-експертних оцінок, здійснення громадського екологічного моніторингу. Численні екоНУО займаються екологічною журналістикою самі або взаємодіють зі ЗМІ. Значна кількість екоНУО спрямовує свою діяльність на вирішення проблем зба-лансованого розвитку і раціонального природокористування, розвиток екологічного права, медичної екології, енергозбереження. Низка екоНУО займається видавничою діяльністю. Недостатньо, поки що, екологічних НУО правового спрямування; з еко-логізації виробництва, переробки вторинної сировини і відходів; екофілософії та впро-вадження морально-етичних засад збалансованого розвитку.[5] Міжнародна екологічна громадська організація „Greenpeace”. Greenpeace – міжнародна громадська екологічна організація, основна мета якої – добитись рішення глобальних екологічних проблем. В тому числі шляхом привернення до них уваги громадськості і влади.[1] Greenpeace – працює більше ніж у 40 країнах Європи, Америки, Азії, Океанії. Близько трьох мільйонів прихильників у всьому світі підтримують дії Greenpeace.[1] Діяльність Greenpeace фінансується прихильниками. Основний принцип відмова від фінансування промисловими компаніями, банками, державними структурами і політичними партіями – гарантує незалежність дій.[1] Greenpeace – виник в 1971р. в Канаді. Першою серйозною дією стала акція проти ядерних випробувань на острові Амчітка у районі Аляски, після якої США відмовились від використання цього полігону.[1] Основною задачею Greenpeace є: зміна відношення людей до природи; вплив на громадську думку і тому приділяє велику увагу роботі з засобами масової інформації. Акції найважливіший інструмент Greenpeace. При їх проведенні завжди дотримується важливий принцип – „ненасильність”.[1] У своїй місії організація не має постійних союзників або противників.[1] Міжнародний характер організації дозволяє Greenpeace впливати на виробників та продавців і вимагати від них дотримання екологічних норм і стандартів у всьому світі. В 1997 р. спільно з іншими екологічними організаціями Greenpeace добився від декількох міжнародних лісозаготівельних компаній працюючих на території Карелії, оголошення мораторію на вирубку найбільш цінних, ненарушених лісів. Цього вдалось досягти завдяки спільним зусиллям Greenpeace Росії, Фінляндії та інших недержавних природоохоронних організації.[1] Громадські кампанії Greenpeace спрямовані на: захист океану і лісів; поступово скасувати видобування палива і поновити джерело енергії, щоб зупинити зміну клімату; усунення токсичних, хімічних речовин; запобігання ядерної загрози та ядерного зараження; запобігання генетично модифікованої мікрофлори викинутої у природу; розвиток системи селективного збору і переробки побутових відходів. Greenpeace відіграв основну роль, в прийнятті таких рішень: заборона експорту токсичної пустої породи, у менш розвинені країни; мораторій на вбивство китів; заборона на використання ядерної зброї. [1] Благодійний Фонд “Екоправо - Львів”. Благодійний Фонд “Екоправо-Львів” – неурядова міжнародна організація, заснована у 1994 році з метою надання допомоги у захисті екологічних прав фізичним та юридичним особам, сприяння розвитку природоохоронної справи, екологічної освіти, науки та культури. [2] “Екоправо-Львів” був створений у 1994 році як одна з перших організацій екологічного права громадського інтересу в Україні і на території колишнього Радянського Союзу. Сьогодні Екоправо-Львів є в авангарді руху на захист екологічних прав громадян в Європі та усьому світі.[2] На початку Екоправо-Львів складався лише з одного професора і двох аспірантів (засновники), які мріяли про краще застосування екологічного законодавства і, головним чином, захист екологічних прав громадян, включаючи судовий захист. На 2002 рік колектив виріс до 15 осіб, з повною та частковою зайнятістю, почали відігравати важливу роль на міжнародній арені.[2] Охорона довкілля була і залишається складною та дуже необхідною справою в Україні, яка, ставши незалежною державою, почала будувати суспільство верховенства права, що визнає судову систему як незалежну гілку влади. Рівень інформованості з екологічних питань серед населення і юристів, включаючи суддів, залишається дуже низьким. Ось чому тренінги для суддів і прокурорів стали одним з головних напрямків діяльності.[2] Представництво громадян завжди було центральним елементом місії. Доповнює пряму роботу юристів з громадянами створенням клінічної програми для студентів юридичного факультету Львівського національного університету ім.І.Франка. Це допомагає залучати студентів-правників до діяльності і виховувати нове покоління юристів-екологів громадського інтересу. Деякі з них, прийшовши одного разу до офісу, ніколи його не покидають і стають нашими постійними працівниками. Всі захоплюються духом ентузіазму і атмосферою дружби та взаємопідтримки в організації.[2] Екоправо-Львів широко визнають за його роботу на місцевому, національному і міжнародному рівнях. Коли деякі державні органи потребують допомоги для вирішення екологічних проблем чи потребують консультацій з питань екологічного права, вони телефонують чи приходять в Екоправо-Львів. Екоправо-Львів також працює на національному рівні, готуючи матеріали для Міністерства, беручи участь у розробці законопроектів Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України.[2] На міжнародному рівні, Екоправо-Львів визнається як важливий партнер Європейської Економічної Комісії ООН у зв’язку з участю наших членів у підготовці, переговорах, підписанні, ратифікації та імплементації Оргуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Члени організації також беруть участь у різних групах спеціалістів і міжурядових робочих групах в рамках Оргуської конвенції та Конвенції Еспо про оцінку впливу на навколишнє природне середовище в транскордонному контексті.[2] Троє членів Екоправо-Львів були обрані членами престижної Комісії екологічного права Міжнародного союзу охорони природи (CEL-IUCN). Окрім цього, президент Екоправо-Львів була обрана віце-головою Керівного комітету CEL-IUCN для регіону Східної Європи. [2] “Екоправо-Львів” був ініціатором і організатором (разом з партнерами) ряду міжнародних конференцій юристів-екологів Центральної та Східної Європи і Нових Незалежних Держав, включаючи проведення першої, п’ятої та сьомої конференцій. Це привело до створення Асоціації екологічного права Центральної і Східної Європи та ННД (Асоціація Гута). У 2001р. Екоправо-Львів став штаб-квартирою Асоціації.[2] Екоправо-Львів працює над різними проектами з Всесвітнім альянсом екологічного права (E-LAW). Екоправо-Львів став офісом цієї мережі в країні (E-LAW Україна). У 2001р. у нас був успішний спільний проект West NIS з навчання та користування Інтернетом для екологічних НУО Білорусі, Молдови та України. Екоправо-Львів став стабільнішою організацією, оскільки звертає увагу на диверсифікований фандрейзинг. Нашим першим спонсором і партнером протягом восьми років була Правнича ініціатива для країн Центральної та Східної Європи Американської асоціації юристів (CEELI/ABA). В останні роки Екоправо-Львів розширило фінансову підтримку за рахунок Фонду Чарльза Стюарта Мотта, Регіонального екологічного центру для Східної і Центральної Європи, Milieukontakt Oost Europa, Ініціативи дій у соціальній сфері в країнах Європи і Азіі (ISAR), Фонду Євразія, MARTA, KAP, Агентства з міжнародного розвитку США (USAID), Держдепартаменту США, посольства США в Україні, Інституту відкритого суспільства, і пожертвувань окремих громадян з України та з-за кордону.[2] До офісу Екоправо-Львів, який знаходиться в мальовничому парку ім. І.Франка в центрі Львова, легко добиратись клієнтам- громадянам, НУО та іншим особам, які шукають підтримки та поради у вирішенні проблем, використовуючи засоби екологічного права. Постійними відвідувачами є також студенти юридичного факультету та факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Вони шукають екологічну інформацію в бібліотеці та комп’ютерній базі даних екологічного законодавства України та міжнародного права, а також практичний досвід у сфері екологічного права.[2] Напрямки діяльності організації. Екологічна інформація. Екоправо-Львів збирає та розповсюджує еколого-правову та екологічну інформацію, видає книжки та журнали з еколого-правових питань, тісно співпрацює з місцевими та національними засобами масової інформації, має бібліотеку еколого-правової та екологічної літератури.[2] Просвітницька діяльність. “Екоправо-Львів” сприяє вихованню нового покоління юристів-екологів шляхом проведення клінічної програми для студентів різних навчальних закладів. Екоправо-Львів також організовує тренінгові програми і семінари для органів державної влади, суддів, прокурорів і НУО. Екоправо-Львів сприяє покращенню екологічного законодавства України, беручи участь у нормотворчій діяльності.[2] Міжнародна діяльність. “Екоправо-Львів” організовує та бере активну участь у міжнародних семінарах та конференціях з питань, що стосуються навколишнього середовища. Працівники фонду входять до робочих груп, груп експертів, беруть участь у переговорах з екологічних питань глобального та регіонального значення, зокрема: зміна клімату, генетично модифіковані організми, реєстри викидів та переносу забруднювачів. Екоправо-Львів є офісом в Україні Всесвітнього альянсу екологічного права (E-LAW) та, наразі, штаб-квартирою Асоціації Гута. В Благодійному фонді функціонує клініка з міжнародних питань та інтернатура.[2] Міжнародні переговори. Процес “Довкілля для Європи”. Процес “Навколишнє середовище для Європи” розпочався із Першої Пан-Європейської Конференції Міністрів охорони навколишнього середовища у Добріс Кастл в червні 1991 року. Міністр охорони навколишнього середовища колишньої Чехословаччини, Йозеф Вавручек, запросив міністрів охорони навколишнього середовища країн-членів Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) та Організації з економічної співпраці та розвитку (OECD) на конференцію, метою якої було створення нового “європейського екологічного простору”, у зв’язку із закінченням протистояння Захід-Схід. В той час ідея створення такого простору була тісно пов’язана із розвитком концепції “спільного європейського дому”. Конференції міністрів “Навколишнє середовище для Європи” проводяться регулярно: Добріс (1991), Люцерна (1993), Софія (1995), Орхус (1998), Київ (2003).[2] Саме в межах цього процесу були розроблені такі важливі міжнародно-правові акти, як Оргуська Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, Протокол про реєстри викидів та переносу забрудників до неї, Протокол із стратегічної екологічної оцінки до Конвенції Еспо, Карпатська Конвенція та ін.[2] Оргуська Конвенція. Вперше в історії міжнародного права в розробці, обговоренні і прийнятті Конвенції активну участь брала громадськість - в особі коаліції НУО, яка мала право голосу на всіх переговорах і на IV Пан-Європейській Конференції Міністрів охорони навколишнього середовища в червні 1998 року в Оргусі, де й була прийнята Конвенція “Про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища”.[2] Конвенція визнала право кожної людини на доступ до екологічної інформації, право зацікавленої громадськості на участь у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Конвенція зобов’язує держав-учасниць адекватно, своєчасно і ефективно інформувати зацікавлену громадськість на ранніх стадіях прийняття рішень та забезпечити, “щоб у відповідному рішенні належним чином були відображені результати участі громадськості”(ст.6). В разі порушення права на інформацію або на участь у прийнятті рішень, будь-яка особа має право оскаржити прийняте рішення в суді або іншому неупередженому органі. Особливу роль у поширенні принципів та положень Конвенції сьогодні відіграють неурядові організації. Слід згадати, зокрема, про ряд досліджень, які проводились і проводяться такими організаціями в європейському регіоні, серед яких є як практичні, так і аналітичні роботи. Юристи БФ “Екоправо-Львів”брали участь в розробці багатьох таких видань: Посібник із імплементації Оргуської конвенції, аналіз законодавства країн Центрально-Східної Європи “Двері в Демократію”, Посібник з доступу до правосуддя до Оргуської конвенції та ін.[2] Саме в межах процесу “Навколишнє середовище для Європи” право людини на сприятливе навколишнє середовище набуло свого реального розвитку та міжнародно-правового закріплення. Важливо, що на європейському континенті, де відбуваються значні зміни і перетворення, екологічні права людини зайняли чільне місце в процесі проведення реформ пан-європейського масштабу, поштовхом до чого було виникнення процесу “Навколишнє середовище для Європи”. Питання реалізації закріплених у вище згаданій Конвенції екологічних прав очевидно й надалі буде наріжним каменем процесу “Навколишнє середовище для Європи.[2] БФ “Екоправо-Львів” намагається на практиці реалізовувати положення Оргуської конвенції, застосовуючи їх для захисту довкілля і прав громадян. БФ “Екоправо-Львів” був у центрі програми із сприяння ратифікації конвенції країнами регіону Східної Європи, Азії та Кавказу. Сьогодні, ми беремо участь та організовуємо тренінги із застосування Конвенції.[2] Фонд брав активну участь в розробці протоколу про реєстри викидів та переносу забрудників до Оргуської Конвенції, який був прийнятий у 2003 році на київській конференції Довкілля для Європи. Цей Протокол є надзвичайно важливим інструментом, що надасть громадськості доступ до інформації про викиди та перенос забруднюючих речовин у їх країнах.[2] Еспо. Представляючи європейський ЕКО Форум (коаліцій неурядових екологічних організацій Європи) юристи БФ “Екоправо-Львів” брали участь в розробці Протоколу зі стратегічної екологічної оцінки до конвенції Еспо. Метою участі було, в першу чергу, забезпечити відображення інтересів громадськості у Протоколі і, зокрема, включення відповідних положень щодо участі громадськості у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки (оцінки впливу на довкілля планів та програм розвитку галузей народного господарства, а також політики та законодавства).[2] Саме завдяки активній роботі та участі громадських організацій прийнятий у 2003р. текст Протоколу передбачає необхідність залучення громадськості у цей процес.[2] Напрямок діяльності. Екоправо-Львів” проводить широку міжнародну діяльність. У зв’язку з цим у 1999 році фонд було перереєстровано для отримання міжнародного статусу, що дає ширші можливості для роботи у цьому напрямку.[2] Сьогодні Екоправо-Львів широко відома в регіоні організація, яка отримала визнання з боку провідних екологічних організацій світу і регіону – ЮНЕП, МСОП, ЄЕК ООН, Регіонального екологічного центру для Центральної і Східної Європи та інших. У першу чергу, це виявляється у спільних проектах та участі Екоправо-Львів у регіональних еколого-правових процесах. У 2003 році БФ “Екоправо-Львів” був визнаний центром досконалості екологічного права Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).[2] Фонд бере участь та організовує міжнародні конференції та зустрічі з питань застосування екологічного права, захисту екологічних прав людини, розвитку демократичного суспільства. Володіючи значним досвідом правозахисної та еколого-правової роботи, БФ “Екоправо-Львів” проводить тренінги для юристів та екологів з інших країн.[2] Важливою складовою міжнародної діяльності є участь у переговорах щодо розробки нових міжнародно-правових документів в регіоні та світі. Зокрема, Екоправо-Львів бере постійну участь в пан’європейському процесі “Довкілля для Європи”.[2] Екоправо-Львів активно співпрацює з іншими еколого-правовими організаціями регіону та світу. На даний час фонд є штаб-квартирою Асоціації Гута (Асоціація екологічного права країн Центральної та Східної Європи і ННД). Екоправо-Львів є офісом в Україні Всесвітнього альянсу екологічного права (E-LAW), а 11 працівників організації є членами цієї всесвітньої мережі юристів-екологів громадського інтересу.[2] З метою передачі практичного досвіду та навчання, у фонді функціонує інтернатура (для практикуючих юристів) та клініка з міжнародних питань (для студентів).[2] MILIEUKONTAKT OOST-EUROPA. Організація, що допомагає екологічним групам у країнах Центральної і Східної Європи.[3] Milieukontakt Oost-Europa — незалежна голландська екологічна організація, створена з метою:[3] зміцнення екологічних організацій у Центральній і Східній Європі; підтримки співробітництва між екологічними організаціями в Нідерландах і країнах Центральної і Східної Європи. Організація була створена в 1988 році з ініціативи декількох голландських екологічних організацій.[3] Milieukontakt Oost-Europa сприяє об'єднанню знань і досвіду голландських екологічних організацій і хоче зробити їх доступними для громадян Центральної і Східної Європи, у такий спосіб допомагаючи їм працювати більш ефективно. Milieukontakt Oost-Europa сприяє встановленню співробітництва між екологічними організаціями Сходу і Заходу. Milieukontakt Oost-Europa сприяє доступу НПО Центральної і Східної Європи до фондів і міжнародних інститутів.[3] У даний час Milieukontakt Oost-Europa має 6 двосторонніх проектів по наступних країнах: Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина, Румунія, Росія, Україна і республіки Центральної Азії. У Росії Milieukontakt Oost-Europa здійснює тематичний проект -Проект-Волга. Крім цих двосторонніх програм, Milieukontakt Oost-Europa здійснює багатобічні програми, такі, як програми організації і керування і програма залучення екологічних НПО в міжнародну екологічну політику.[3] Milieukontakt Oost-Europa розрізняє наступні шляхи допомоги: пряма допомога (заохочення й участь у спільних проектах); організація обмінів, зустрічей, спільної діяльності; організаційна допомога (рада по інформаційному керуванню і створенню руху, внутрішньої організаційної структури, зовнішньому співробітництву, фанрейзингу, стратегії і методам); посередництво між НПО Центральної і Східної Європи і голландським екологічним рухом; посередництво між НПО Центральної і Східної Європи і Фондами Західної Європи.[3] Milieukontakt вирівнює свою допомогу з нестатками організації настільки, наскільки це можливо.[3] Milieukontakt має тривалий досвід роботи з екологічними організаціями в посткомуністичних країнах і зі зростаючим співробітництвом і зв'язками між НПО в Центральній і Східній Європі і голландському екологічному русі. Тепер цей досвід Milieukontakt хоче зробити доступним для груп у Центральній Азії.[3] Тому метою дворічного проекту є допомога екологічним організаціям у країнах Центральної Азії. Новий штатний співробітник — Жаклин Меккес була спрямована для роботи зі створення проекту. Головна мета проекту — посилення і демократизація екологічного руху в Центральній Азії. Для здійснення цієї головної мети намічені наступні шляхи: Зміцнення інституціональних можливостей індивідуальних НПО; Зміцнення співробітництва і зв'язків між НПО в Центральній Азії і між НПО і зовнішніми партнерами; Забезпечення інформацією і допомогою осіб і організацій, зацікавлених у співробітництві з екологічними групами в Центральній Азії; Посередництво між НПО в Центральній Азії і Фондами Західної Європи.[3] IPEN (the International POPs Elimination Network). Міжнародна мережа НУО по ліквідації стійких органічних забруднювачів () являє собою глобальну мережу неурядових організацій, які представляють інтереси громадськості й об'єднані навколо Єдиної Платформи про СОЗ.[4] Утворена на початку 1998 року невеликою кількістю НУО мережа IPEN формально почала свою діяльність з організації суспільного форуму на першій сесії МКП (INC1) у Монреалі в червні 1998 року.[4] За час усього переговорного процесу мережа IPEN значно розширилася, об'єднавши навколо своєї платформи з СОЗ більш 350 громадських неурядових організацій, які займаються охороною навколишньої природного середовища й здоров'я людини, з 65 країн світу.[4] Координаційним центром по проекті IPEP у регіоні країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії (ВЕКЦА) обраний Центр «Эко-Согласие». Основні пріоритети IPEP: Виявлення «гарячих крапок», що представляють собою джерела стійких органічних забруднювань (СОЗ) (запаси застарілих пестицидів, смітника побутових відходів, сміттєспалювальні заводи, металургійні підприємства і т.д.); Проведення огляду в країнах по аналізі загальної ситуації із СОЗ; Аналіз впливу СОЗ на здоров'я людей на прикладах конкретних регіонів; Розробка пропозицій по зниженню негативного навантаження СОЗ на здоров'я людей; Залучення громадськості у виявлення фактів несанкціонованого збереження і використання застарілого і заборонених до використання пестицидів; Розробка пропозицій по очищенню територій, забруднених СОЗ, аналіз існуючих національних стратегій у цій області; Аналіз існуючих у країнах технологій по ліквідації СОЗ, з погляду їхньої небезпеки для стану навколишнього середовища і здоров'я людей; Участь НПО в роботі по підготовці і здійсненні Національних планів виконання Стокгольмської конвенції; Проведення інформаційних кампаній, спрямованих на інформування широких шарів населення про роботі по підготовці і здійсненні Національних планів виконання Стокгольмської конвенції, про виявлення «гарячих крапок» і інших проблемах, що стосуються СОЗ.[4] Діяльність IPEN у підтримку вступу в силу стокгольмської конвенції. 17 лютого 2004 р. Франція, ратифікувавши Стокгольмську конвенцію про Соз, стала тієї самої 50-й країною, яку так довго чекали, оскільки для вступу Конвенції в силу необхідно, щоб неї ратифікували (або до неї приєдналися 50 країн). З цього моменту почався 90-днейный звіт часу перед вступом Конвенції в силу 17 травня 2004 р.[4] 17 травня 2004 року Міжнародна мережа по ліквідації стійких органічних загрязнителей (IPEN) відзначила вступ у силу Стокгольмської конвенції про стійких органічний загрязнителях (СОЗ) і провела IPEN Global Day of Action — широку кампанію, спрямовану на підвищення поінформованості громадян про СОЗах і Стокгольмську конвенцію.[4] Міжнародний проект по ліквідації стійких органічних загрязнителей (International POPs Elimination Project — IPEP).[4] Цей проект був ініційований Міжнародною мережею по ліквідації стійких органічних загрязнителей (International POPs Elimination Network — IPEN) і початок його роботи планувався на січень 2004 р. У проекті передбачається участь суспільних організацій-членів IPEN з 40 країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою.[4] Міжнародна організація „Безпечна охорона здоров’я” (HCWH). На початок 2001 року вже 250 організацій з 10 країн, в тому числі 41 лікарня, ввійшли до складу HCWH. На сей час існує також структура — HCWH-Єurope, яка об'єднує організації Європи навколо платформи HCWH. HCWH тісно співпрацює з мережею European Public Health Alliance (EPHA). Це мало окрему прояву під час підготовки та проведення Четвертої конференції на рівні міністрів з навколишнього природного середовища та здоров'я в червні 2004 року в Будапешті.[4] Коаліція HCWH уже вплинула на системи охорони здоров'я, державні управлінські структури і керівників промисловості. Вона є широкою міжнародною коаліцією, що ставить своєю метою реформувати відносини медичної промисловості та охорони здоров'я до навколишнього природного середовища. HCWH виступає за міри, які виключають нерозбірливе спалювання медичних відходів. Вона призиває змінити практику придбання і використання медичних матеріалів у лікарнях і постачальницьких групах. На місцевому рівні HCWH підтримує локальні кампанії проти будівництва сміттєспалювальних установок (МСУ), працює в напрямку поліпшення практики придбання і використання матеріалів у місцевих установах охорони здоров'я.[4] HCWH проводить дослідження і наполягає на застосуванні більш безпечних способів переробки відходів. HCWH займається просвітою населення щодо небезпеки діоксинів, ртуті та інших хімічних речовин, які впливають на здоров'я людини. Вона досліджує внесок сектора охорони здоров'я в збільшення забруднення навколишнього середовища. HCWH співробітничає з релігійними організаціями, профспілками, іншими групами населення, які стурбовані даними проблемами.[4] Організатори кампанії HCWH вважають, що в міру того, як медичні працівники навчаться «прибирати свій власний будинок», вони активніше стануть підтримувати ті програми і принципи в охороні здоров'я, що приведуть до більш здорового відношення до навколишнього природного середовища у всьому суспільстві. Робота, яку проводить HCWH стосується здоров'я кожної людини і кожного суспільства.[4] HCWH цілі: Працювати з усіма, хто зацікавлений в екологічній системі охорони здоров'я. Припинити спалювання медичних відходів без крайньої на те необхідності, і просувати безпечні матеріали і способи лікування. Поступово витиснути з галузі з охорони здоров'я використання полівінілхлорид них пластичних мас (ПВХ) і стійких токсичних хімікатів та підготувати платформу для більш широкої кампанії за витиснення ПВХ. Витиснути використання ртуті з усіх галузей медичної промисловості. Розробити безпечні для здоров'я стандарти керування медичними відходами, визнати і впровадити право населення знати про те, які хімічні речовини використовуються в медичній промисловості. Розробити правила розміщення і транспортування відходів, які б відповідали принципам рівного права на здорове навколишнє середовище: жодна група населення не повинне піддаватися отруєнню при переробці та знищенні медичних відходів. Розробити ефективну структуру для співробітництва і взаємозв'язку між прихильниками кампанії HCWH. ВЕГО «МАМА-86» приєдналась до Коаліції HCWH в 2001 році.[4] Іноді, як наприклад, у питаннях екологічно небезпечного будівництва (об'єкти атомної енергетики, енергогенеруючі потужності, транспортні об'єкти тощо) зі сторони промисловців і галузевих міністерств, олігархічних структур спостерігається спекуляція на інтересах національної безпеки. Вони організовують через ЗМІ кампанії підтримки екологічно небезпечних проектів і діяльності, часто спекулюють на патріотичних почут-тях населення, їх прагненні до покращення життєвого рівня. Якщо екологічно небез-печне будівництво має серйозну фінансову і владну підтримку, громадським ор-ганізаціям дуже важко розраховувати на успіх.[5] Особливо важливою є роль екоНУО України у формуванні у громадян свідомого ставлення до проблем охорони природи, до ідеї збереження довкілля як неповторної історико-культурної спадщини українського народу, а також у запровадженні системи екологічної освіти та виховання. Незважаючи на слабку взаємодію НУО, що працюють у сфері екологічної освіти та виховання, з підрозділами Міносвіти, щороку проводять-ся екологічні кампанії, акції, конкурси із залученням дітей, школярів, студентів. Завдя-ки участі місцевих природоохоронних активістів і екоНУО при навчальних закладах працює значна кількість краєзнавчих і екологічних центів, гуртків і клубів. ЕкоНУО намагаються скоординувати свою діяльність у цьому напрямку.[5]
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 399 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: