Реферат на тему: Методи переробки макулатури в Україні - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Методи переробки макулатури в Україні. Зміст Вступ......................................................................................................................3 Проблеми утилізації макулатури в Україні........................................................5 Статистика.............................................................................................................7 Зарубіжний досвід.................................................................................................8 Ситуація в Україні................................................................................................10 Проблеми переробки............................................................................................13 Проблеми утилізації макулатури в Україні........................................................19 Висновок................................................................................................................20 Список використаних джерел..............................................................................21 Вступ Картон один із небагатьох матеріалів який піддається порівняно нескладній переробці. Попит на нього вже зараз росте випереджаючими темпами порівняно з рештою всіх продуктів переробки упаковки. Зв'язано це, в першу чергу, з скороченням світових запасів первинної целюлози і посилюванням екологічних стандартів в розвинених країнах. Невипадково макулатурний картон виділяється в окремий рядок в статистиці світового виробництва картону, і його частка в ній поступово збільшується. Окрім макулатурного картону з вторинної сировини також виготовляються різні волокнисті плити та інші будівельні матеріали. Проблеми утилізації відходів упаковки турбують всю Європу. У липні 2003 р. органи ЄС переглянули директиву про утилізацію побутової упаковки, яка діяла з 1994 р. Директива зобов'язує всі країни — члени ЄС створити систему збору, сортування і утилізації пакувальних відходів; вона встановила жорсткіші нормативи утилізації. Наприклад, у Франції маса пакувальних відходів складає 120 тис. т в рік, а переробляється лише 20 тис. т. Згідно директиві ЄС підвищені в два рази нормативи мінімальної утилізації, які складають для паперу, картону, стекла 60 %, металів — 50 %, пластмаси — 22,5 %, дерева — 15 %. Нові нормативи набудуть чинності в 2006 році. Для залучення інвесторів в цю сферу в Європі створена система пільгових кредитів, у ряді країн накладаються обмеження на споживання продукції, що виготовляється без використання відходів і так далі. Європейський парламент прийняв розраховану на п'ять років програму поліпшення використання вторинних ресурсів 1.Проблеми утилізації макулатури в Україні. Картон залишається головним пакувальним матеріалом - на пакувальні вироби з паперу і картону припадає приблизно 38% споживаної в Україні упаковки. За даними Abercade Consulting у виробничій тарі папір і картон складають 73,9 % від загального об'єму споживання, в споживчій тарі-15,1 %. Картон — один з небагатьох матеріалів, що добре піддаються вторинній переробці. В основному з нього виготовляють макулатурний картон, який на сьогодні вважається у всьому світі найперспективнішим вторинним пакувальним матеріалом найближчого часу. Попит на нього вже зараз росте випереджаючими темпами порівняно з рештою всіх продуктів переробки упаковки. Зв'язано це, в першу чергу, з скороченням світових запасів первинної целюлози і посилюванням екологічних стандартів в розвинених країнах. Невипадково макулатурний картон виділяється в окремий рядок в статистиці світового виробництва картону, і його частка в ній поступово збільшується. Окрім макулатурного картону з вторсировини також виготовляються різні волокнисті плити та інші будівельні матеріали. Втім, на ураїнському ринку, як завжди, є своя специфіка. Наша вітчизна завжди була багата деревиною і її похідними, а екологічні проблеми у нас мало кого хвилювали, тому питання про утилізацію паперових і картонних відходів практично не стояло. Лише в період розвиненого соціалізму, коли у нас в країні в дефіциті були майже всі товари, державу обернула своя увага на збір і переробку макулатури. Була налагоджена непогана загальносоюзна система по прийому використаного паперу і картону від населення, яка погано-бідно, але діяла до 1991 р.; в країні проводилася агітація населення, результатом чого стало значне зростання збору макулатури. З початком реформ і розпадом СРСР вся ця система звалилася, і до цих пір практично не працює. Втім, останнім часом збір макулатури, тепер уже в Україні, почав помалу відроджуватися, але на новій, ринковій основі. Як і в будь-якій галузі, в цьому сегменті економіки є свої проблеми, з якими стикається будь-який підприємець. Для їх вирішення не потрібно винаходити велосипед, досить скористатися рекомендаціями, виробленими загальносвітовою і вітчизняною практикою. У даній статті ми розповімо про такі проблеми, і намітимо шляхи їх дозволу. 2.Статистика За підрахунками Держсанепіднагляду, сьогодні в Україні накопичено блисько 50 млрд т як промислових, так і твердих побутових відходів. Під їх зберігання відчужено більше 100 тис гектарів землі. При цьому більшість легальних мусорохранилищ вичерпали свій об'єм місткості, а ті, що залишилися близькі до заповнення. За даними санітарного лікаря Ф. Р. Оніщенко, тільки в Києві і області стихійними звалищами зайнято порядка 4 тис. гектарів. За даними НІЦПУРО (Науково-дослідний центр по проблемах ресурсозберігання і відходах), об'єм відходів, що утворюються, в Україні складає 3,4 млрд т в рік. Частка макулатури в промислових відходах по даним на 2000 рік складає 0,9 %, у ТПВ частка макулатури зазвичай складає близько 30 %. Згідно даним Європейської конфедерації виробників паперу (CEPI) з початку 90-х років об'єми переробки макулатури в світі зросли більш ніж на 69 %, у Європі — на 55 %. При загальних запасах макулатурної маси, що оцінюється в 230–260 млн т, в 2000 році було зібрано приблизно 50 млн т картонної макулатури, а до 2011 року прогнозується збільшення збору до 90 млн т. При цьому середній світовий рівень споживання складе 48 %. У 2001 р. світове виробництво картону з вторинної сировини склало 52018 тис. т, в 2006 р. прогнозується його зростання до 63467 тис. т. По оцінках Credit Lyonnais Securities, зараз 40 % всіх потужностей Європи по виробництву картону і паперу працюють на вторинній сировині. На цьому фоні показники по Україні більш ніж скромні. Сумарні ресурси макулатури складають близько 1,5 млн т. Об'єм її заготівки зменшений в порівнянні з 1980 г з 1,6 до 0,5 млн т. За даними маркетингового агентства Landell Mills Marketpower, за останні п'ять років сумарне світове виробництво вторинних картонів збільшувалося, в середньому, на 5,3 % за рік. По прогнозах даного агентства, в подальші роки цей приріст складатиме, в середньому, 4,1 % щорічно. У найближчій перспективі дефіцит макулатурних картонів на світовому ринку не передбачається, але до 2011 р. експерти прогнозують невелике перевищення попиту над виробництвом, яке поступово збільшуватиметься. Український ринок макулатурного картону має, таким чином, величезний потенціал для зростання, тим паче, що в наший країні продовжується зростання виробництва картонів, що випереджає загальний підйом економіки, — об'єм виробництва картону за 2003 р. по відношенню до 2002 р. склав 111 % (в т.ч. тарного картону — 112,8 %), а такий картон і служить сировиною для виробництва макулатурного картону. Рис. 2.1- Логістична схема поводження з ТПВ 3.Зарубіжний досвід За кордоном переробка картону здійснюється вже давно. У Фінляндії, наприклад, більше 20 років здійснюється селективне сортування побутових пакувальних відходів, причому останніми роками їх утилізувався близько 80 %. У цій країні діє перший в світі завод, що переробляє картонні пакети з-під молока і фруктових соків, випускає з цих відходів папір і картон, а також алюмінієвий порошок, і що використовує тепло, що відходить, для виробництва електроенергії. Фінляндська фірма Corenso інвестувала 34 млн євро у виробничу лінію на заводі в місті Варкаус, на якій фольга, використовувана при виробництві пакувальних пакетів, переробляється в алюмінієвий порошок. Завод переробляє 60 тис. т упаковки в рік і отримує декілька десятків тисяч тонн паперу і картону і 3 тис. т алюмінієвого порошку, який поставляється металургійним фірмам Німеччини. Крім того, отримуване при переробці відходів тепло забезпечує виробництво 25 млн кВт/г електроенергії, яка використовується на самому підприємстві у Варкаусе і поставляється ще шести підприємствам. На думку експертів, нова технологія переробки упаковки майже безвідходна. Реалізація такої технології в Україні, поза сумнівом, була б перспективною як в економічному, так і в екологічному сенсі. Проблеми утилізації відходів упаковки турбують всю Європу. У липні 2003 р. органи ЄС переглянули директиву про утилізацію побутової упаковки, яка діяла з 1994 р. Директива зобов'язує всі країни — член ЄС створити систему збору, сортування і утилізації пакувальних відходів; вона встановила жорсткіші нормативи утилізації. Наприклад, у Франції маса пакувальних відходів складає 120 тис. т в рік, а переробляється лише 20 тис. т. Згідно директиві ЄС підвищені в два рази нормативи мінімальної утилізації, які складають для паперу, картону, стекла 60 %, металів — 50 %, пластмаси — 22,5 %, дерева — 15 %. Нові нормативи набудуть чинності в 2006 році. Для залучення інвесторів в цю сферу в Європі створена система пільгових кредитів, у ряді країн накладаються обмеження на споживання продукції, що виготовляється без використання відходів і так далі. Європейський парламент прийняв розраховану на п'ять років програму поліпшення використання вторинних ресурсів. 4.Ситуація в Україні На території України склад ТПВ, що утворюються поділяють на: відходів овочів, папір, шкіра-гума, квіти, листя, метал, каміння, текстиль-ганчір’я, відходи деревини, пластмаси, поліетелен, ПЕТ пляшки, скло. У 2002 році в Україні з макулатури було проведено більше 20 % картону для плоских шарів і паперу для гофрирування і 10 % решти видів картону від загального об'єму виготовленої паперової продукції. Виробництво гофрованого картону є найбільшим споживачем макулатури і основним її компонентом є старі картонні ящики і коробки. На сьогодні до 16 % внутрішнього споживання тарного картону, який служить сировиною для виробництва гофрокартона, виготовлено з макулатурної сировини. Основна частина макулатури (до 75 використовується для виробництва туалетного паперу і картону (коробочки, тарного, гофрокартона). До 20 % макулатури використовується у виробництві покрівельних матеріалів. На території України є 20 підприємств, що використовують макулатуру для виробництва паперу і картону і 10 підприємств, що застосовують макулатуру у виробництві покрівельних матеріалів. Як правило, переробники макулатури розташовуються в промислово розвинених районах України — місцях утворення основної маси макулатури. Об'єм утворення відходів картонно-паперової упаковки оцінюється в 1,0–1,2 млн т, а об'єм використання — близько 500 тис. т. Найбільш ефективним шляхом переробки картонно-паперових відходів є їх використання у виробництві таропакувальних видів паперу і картону, санітарно-гігієнічного паперу, у виробництві м'яких покрівельних матеріалів (руберойд, пергамін), у виробництві горбкуватих прокладок. Крім того, макулатура використовується у виробництві волокнистих плит і теплоізоляційних матеріалів. Рис. 4.1- Морфологічний склад ТПВ, що утворився на території України 5.Проблеми переробки Підприємства по виробництву картону і паперу, а також м'яких покрівельних матеріалів є багатотоннажними, і всі вони застосовують мокру технологію виробництва. Такі підприємства споживають основну частину макулатури (до 90 %). Гофрокартон, що утилізував, зазвичай застосовується для виробництва тарного картону (до 80 % від всього об'єму споживання), з тих, що залишилися 20 % половина йде на випуск картоних коробочок і половина на виготовлення інших матеріалів. Макулатура є замінником таких видів первинної сировини і напівфабрикатів, як целюлоза, деревна маса, паперова маса. Переробка макулатури для використання у виробництві паперу і картону здійснюється за мокрою технологією і включає наступні операції: 1) розпуск макулатури; 2) очищення макулатурної маси від сторонніх домішок; 3) дороспуск макулатурної маси; 4) тонке очищення макулатурної маси. Розпуск макулатури на волокна здійснюється у воді в гідророзбивачах при концентрації 4–6 %. Під впливом потоків води відбувається процес подрібнення макулатури на шматочки і розділення на волокна. Гідророзбивачі оснащені ситом з отворами (10–12 мм). Суспензія макулатурної маси, що вийшла, проходить через отвори сита і поступає на наступну операцію. Крім того, в гідророзбивачах відбувається і відділення грубих включень з макулатури — важкі віддаляються із спеціального грязозбираюча, а легені — у вигляді текстилю і полімерних плівок — віддаляються або у вигляді джгута постійно, або періодично. Макулатурна маса після гідророзбивача містить як волокна, так і шматочки макулатури, що не розпустилися. Далі по технологічному процесу макулатурна маса очищається від важких і легких домішок. Очищення від важких домішок — піску, скла, скріпок і так далі здійснюється в очищувачах макулатури (циклон). Важкі домішки осідають в грязозбираюча і періодично віддаляються. Легені домішки у вигляді полімерних плівок і шматочків макулатури віддаляються на вібросортуваннях з отвором щілинного типу. Минула сито макулатурна маса прямує на подальше перегрупування. Очищена макулатурна маса, що містить як рослинні волокна, так і пучки волокон і шматочки макулатури, проходить стадію дороспаду на спеціальному устаткуванні — різної конструкції (типу конічних або дискових млинів). Умовою, необхідною для нормальної роботи, є ретельне попереднє очищення маси від важких і легких домішок. В результаті пульсації і тертя маси усередині турбулентного потоку відбувається розділення шматочків макулатури і пучків волокон на окремі волокна. Дороспуку макулатурної маси здійснюється на різного вигляду відцентрових сортуваннях, сортуваннях тиску з круглими або щілинними отворами. Особливостями конструкції відцентрових сортувань є нерухомо розташоване в корпусі циліндрове сито, усередині якого обертається лопастной ротор. Несортована маса макулатурної сировини подається в центральну частину сортування, де вона підхоплюється лопатями ротора і відкидається на внутрішню поверхню сита. Минулі через сито волокна прямують на подальшу переробку. Нерозволокнені пучки волокон і домішки просуваються вперед і відводяться через патрубок для видалення відходів. Для зниження втрат макулатурної маси у всіх типах очисного устаткування, як правило, подається вода. Сортування залежно від конструкції і призначення працюють як при низькій (0,2 до 1,5 %), так і при середній (до 2–3 і високій (4–5 концентрації маси. Для остаточного очищення макулатурної маси від вузликів і дрібних точкових вкраплень широко застосовуються вихрові конічні очищувачі, які зазвичай встановлюються в три ступені. Оптимальна концентрація маси для ефективного очищення складає 0,5 %. Окрім цього, одним із способів сортування макулатурної маси з метою її раціональнішого використання є фракціонування. Метою його є відділення довговолокнистої фракції макулатурної маси. Як правило, довговолокниста фракція збагачена волокнами хвойної целюлози, що мають велику довжину, чим волокна деревної маси. Багато видів картону (як і папери) мають складний склад, що включає бітум, віск, парафін, клей і інші речовини. Вказані речовини при переробці забруднюють устаткування, забивають сітки і сукена папероробних і картоноробних машин, налипають на поверхню сушильних циліндрів і так далі. Такий картон піддають термомеханічній обробці, яка здійснюється після очищення макулатурної маси при концентрації 25–35 %. Метою термомеханічної обробки є диспергування домішок до розмірів, при яких їх негативна дія на процес подальшої переробки не позначається. Застосовується два способи термомеханічної обробки — холодний і гарячий. При холодному способі диспергування проводиться при атмосферному тиску і температурі до 95° З, а при гарячому-при підвищеному тиску до 0,3–0,5 Мпа і температурі 130–150° С. Залежно від якості макулатури і виду вироблюваної картонно-паперової продукції деякі з вказаних операцій на практиці можуть бути виключені. На закінчення відмітимо, що мокра технологія переробки макулатури характеризується високою енергоємністю виробництва і високою питомою витратою води (до декількох десятків метрів кубічних на тонну продукції), а також великим об'ємом стічних вод, що є її негативною стороною. Потужність вказаних підприємств складає від декількох десятків тисяч тонн до 200 тис. т в рік. 6.Проблеми утилізації макулатури в Україні Однією з вирішальних умов поліпшення якості готової продукції є поліпшення якості сировини: сортування макулатури по марках і її очищення від різних забруднень. Зростаючий ступінь забрудненості вторинної сировини негативно впливає на якість продукції. Для підвищення ефективності використання макулатури необхідна відповідність її якості виду продукції, що випускається. Так, тарний картон, папір для гофрирування повинні вироблятися із застосуванням макулатури переважно мазкий МС-4А, МС-5Б і МС-6Б по ГОСТ 10700, що забезпечують досягнення високих показників продукції. Створюваний при цьому резерв міцності обуславливает можливість подальшого збільшення змісту макулатури в композиції при забезпеченні физико-механических показників на необхідному рівні. Застосування вторинного волокна замість свіжих деревних напівфабрикатів пов'язане з певними труднощами унаслідок нестабільності складу макулатурної маси. Вторинна маса і складові її фракції розрізняються між собою, в основному, середньою довжиною волокна і здатністю утворювати зв'язки між волокнами в папері. В зв'язку з цим слід зазначити одну негативну тенденцію в області переробки макулатури — це повільне пониження її якості. Як відзначають всі експерти, даний процес продовжуватиметься і надалі. Систематичне багатократне повернення макулатурного волокна у виробництво робить цей процес практично неминучим, адже макулатурні волокна по своїх фізико-хімічних і морфологічних властивостях значно відрізняються від первинних целюлозних волокон. Разом з цілими волокнами є розірвані, роздавлені з поперечними тріщинами, присутня волокниста дрібниця. У ряді випадків при переробці відбувається розщеплювання волокон уздовж осі. Вторинні волокна проходять як мінімум один цикл переробки, що включає процеси подрібнення і сушки. Хімічна і фізична структура волокон зазнає необоротні зміни: велика частина пір і капілярів руйнується, поверхня волокна стискається, що перешкоджає проникненню води всередину волокна і його подальшому набуханню. Процеси ороговіння приводять до зменшення питомої поверхні волокна, а це супроводжується частковою втратою здібності до утворення хімічних зв'язків, що є основною причиною погіршення фізичних якостей волокон з макулатури. Інша негативна сторона процесу розпуску і помелу — руйнування волокнистої структури. Що піддалися сушці волокна макулатурної маси із-за ороговіння під час цих процесів виявляються в порівнянні з первинними напівфабрикатами значно подрібненими і слабо фібрильованими, а отримуваний папір — менш міцною, більш рихлою, м'якою і непрозорою. Отже, наявність дрібних волокон і їх обривків, так званого мельштофа — одна з основних негативних характеристик макулатурної маси. Присутність дрібної фракції обуславливает не тільки збільшення ступеня помелу і погіршення обезводнення паперової маси на сітці папероробної машини, але і не дозволяє нормалізувати процес помелу для максимального відновлення паперообразующих властивостей вторинних волокон. Крім того, дрібні обривки мають слабку здібність до утворення міжмолекулярних зв'язків, при формуванні листа паперу зменшують механічне зчеплення волокон, що в цілому призводить до зниження прочностных характеристик готової продукції. Взагалі ж, по своєму складу макулатурна маса є полідисперсною системою з підвищеним вмістом дрібних волокон, і саме тому розпуск волокон повинен здійснюватися дбайливо, із збереженням цілісності волокон при мінімальному роздрібненні забруднень. Окрім макулатурного картону, з використаної картонної упаковки виготовляють горбкуваті прокладки (використовуються, наприклад, для упаковки яєць) і плити (використовуються в будівництві). Процес виробництва горбкуватих прокладок полягає в розпуску макулатури у воді (концентрація — до 4 %), розбавленні маси водою до концентрації 1–2 %, формуванні прокладок на вакуумному пристрої і сушці прокладок. Операції завантаження макулатури і видалення сирих виробів виконують уручну. На аналогічних установках сирі вироби поміщають на піддони або полиці-етажерки, які потім подають в сушильну камеру. Виробництво горбкуватих прокладок часто застосовується як санітарне виробництво при птахофабриках (або групи птахофабрик) для переробки власного браку прокладок, картонної тари і макулатури. Технологія виробництва плиткового матеріалу з макулатури полягає в розпуску макулатури у воді на волокна при концентрації близько 4 %, відливі килима, пресуванні і сушці. Оборотна вода при відливі килима наново використовується у виробництві. Плитковий матеріал з макулатури застосовується для внутрішнього облицювання виробничих і житлових приміщень. При його виготовленні не використовуються шкідливі речовини. Виробництво волокнистих плит можна рекомендувати до впровадження на підприємствах, що мають власні відходи паперу і картону і що володіють дешевими джерелами тепла. Щодо нової є технологія, розроблена Науково-дослідним центром по проблемах ресурсозберігання і відходах (НІЦПУРО). Вона дозволяє переробляти відходи такою, що ламінує і інших видів волого-міцного паперу (картону) в матеріал будівельного призначення. Такий картон зазвичай дуже важко піддається переробці через свої фізико-хімічні властивості. Новизна технології в тому, що плиту виготовляють з суміші відходів волого-міцного паперу і картону (паперу, що ламінує, або відходів парафінованого паперу), і відходів термопластичних полімерів. Як останніх найбільше розповсюдження має поліетилен, хоча можуть бути використані і інші термопласти, наприклад, полістирол, поліпропілен, полівінілхлорид, пластик АВС, одноразові шприци, відходи обплетення кабелю, полимеро-вмістними відходи переробки макулатури (легкі відходи гідророзбивача, відходи вібросортувань) та інші. Технологія включає подрібнення відходів, змішування, пресування плит і їх обрізання. Відходи обрізання і брак плит знову використовують у виробництві. Гідністю технології є нечутливість до забруднень відходів, можливість переробки суміші відходів полімерів. Отримані плити використовуються для обшивки стенів, стель, перегородок житлових, виробничих і складських приміщень, дач, гаражів і т. п., виготовлення деталей меблів і тари. Що потрібно зробити. На думку багатьох експертів ринку, в даний час, з погляду економіки, доцільно переробляти до 56 % макулатурної сировини від загальної кількості макулатури. У Росії зараз може збиратися близько 35 % такої сировини, тоді як решта макулатури в основному у вигляді побутового сміття потрапляє на звалище, тому необхідно удосконалювати систему її збору і заготівки. Сьогодні в цій сфері спостерігаються деякі переміщення, пов'язані з активністю приватних підприємців, але без підтримки держави тут не обійтися. У наший країні, прагнучій до інтеграції зі світовою і, перш за все, європейською економічною системою, відношення до вторинної сировини повинне бути однозначним — необхідно відтворити систему заготівки і переробки вторинної сировини під законодавчою опікою держави і уряду. Зрозуміло, це повинна бути принципово нова система використання вторинних ресурсів, здатна працювати в ринкових умовах господарювання, тобто без виділення засобів з нашого худого федерального бюджету на ці цілі. У терміновому порядку для старту позитивного розвитку повинна бути забезпечена законодавча база діяльності складальників макулатури, проводитися стимулююча податкова політика. З технологічного боку, подальше зростання споживання макулатури можливе шляхом використання нового перспективного устаткування (сортуючі гідророзбавляючі; устаткування для дороспуска, сортування і фракціонування макулатурної маси, термодисперсперсні установки і ін.); технологій знебарвлення і видалення друкарської фарби і інших домішок з макулатури; нових проклеюючих матеріалів; нового вигляду паперу і картону, а також перегляду вимог до деяких широко використовуваних видів паперу і картону з метою збільшення використання в їх композиції частки макулатури; нарощування об'ємів використання макулатури в композиції друкуючих видів паперу, різних видів картону. До цього варто додати, що сьогодні практично у всіх регіонах України незатребуваною залишається низькосортна і змішана макулатура, яка може бути перероблена на малотоннажних установках. У числі малотоннажних технологій, що широко рекламуються сьогодні, слід зазначити виробництво теплоізоляційного матеріалу типу «Ековата»; горбкуватих прокладок і формованих виробів; волокнистих плит, туалетного паперу, полімерно-паперових плит, теплоізоляційних плит. В цілому, швидке зростання використання макулатури може бути забезпечений наступними макроекономічним чинниками: 1) щодо високою вартістю первинної деревної сировини, особливо з урахуванням транспортування; 2) низькою капіталоємністю проектів нових підприємств, що працюють на макулатурі, в порівнянні з підприємствами, що використовують первинну волокнисту сировину; 3) простотою створення нових малих підприємств; 4) підвищеним попитом на папір і картон з вторинного волокна із-за її нижчої вартості і дефіциту на ринку; 5) урядовими законодавчими актами. В зв'язку з цим, враховуючи досвід країн Заходу, можна порадити нашому уряду наступні кроки: 1) введення платежів за використання упаковки, за рахунок яких у ряді країн організовується збір і переробка відходів; 2) скорочення ставки податку або повне звільнення від оподаткування прибутку підприємств, що переробляють відходи або що використовують їх частково замість первинної сировини; 3) пільгове кредитування створення нових виробництв або технічного переозброєння, аж до повного звільнення від повернення кредиту у разі введення виробничих потужностей в строк або у разі невдачі при інвестуванні заходів з високим ступенем риски; 4) цільове субсидування заходів щодо збору і переробки відходів упаковки і інших відходів. Варто відмітити, що вкладення наших бізнесменів в переробку картону будуть виправдані, перш за все, з економічного боку, а не тільки з екологічною, хоча і це, поза сумнівом, важливо. При зростанні цін, що очікується, на світовому ринку первинної целюлози і картону, попит на український картон з чистої целюлози повинен зрости. У цих умовах внутрішній користувач, швидше за все, почне орієнтуватися на споживання макулатурного картону (оскільки виробничі потужності виробників целюлозного картону обмежені), що приведе до зростання його частки в сумарному виробництві картону. Цьому сприяє і світова тенденція, також направлена на розширення використання макулатури при виробництві картону. У 2002 р. частка вторинної сировини у виробництві вітчизняної картонно-паперової продукції склала 18 %, за рахунок використання макулатури і деревних відходів було заощаджено 9,7 млн м3 деревини на суму 3,2 млрд рублів. По прогнозах експертів, до 2005 р. за рахунок збільшення попиту і розширення виробничої бази частка макулатурного тарного картону в загальному об'ємі російського виробництва може збільшитися до 20–25 %. Залишається побажати український бізнесменам навчитися витягувати прибуток навіть з таких, начебто, матеріалів, що валяються під ногами. Відмітимо, що останні новини ринку дозволяють нам дивитися в майбутнє цієї галузі з оптимізмом — недавно, наприклад, (Львівській області) був введений в експлуатацію завод по виробництву паперу з вторсировини. Про це повідомило ТОВ «Екологічні технології» («ВТОРМА»), яке реалізує проект. За його даними, запущений 15 березня завод на сьогодні проводить до 10 т продукції в зміну. Підприємство випускає папір обгортувальну щільністю 80–120 г/м2, папір для гофрирування щільністю 112–140 г/м2, картон для плоских шарів щільністю 120–140 г/м2. Як повідомлялося раніше, об'єм інвестицій в проект склав близько 2 млн дол. США, потужність устаткування дозволяє щомісячно виготовляти до 1 тис. т готової продукції і переробляти до 1,2 тис. т макулатури, що складе близько 14 тис. т макулатури в рік. Отже, враховуючи перспективи розвитку, ми радимо придивитися до цього ринку. Висновок Варто відмітити, що вкладення наших підприємці в переробку картону будуть виправдані, перш за все, з економічного боку, а не тільки з екологічною, хоча і це, поза сумнівом, важливо. При зростанні цін, що очікується, на світовому ринку первинної целюлози і картону, попит на Український картон з чистої целюлози повинен зрости. У цих умовах внутрішній користувач, швидше за все, почне орієнтуватися на споживання макулатурного картону (оскільки виробничі потужності виробників целюлозного картону обмежені), що приведе до зростання його частки в сумарному виробництві картону. Цьому сприяє і світова тенденція, також направлена на розширення використання макулатури при виробництві картону. У 2002 р. частка вторинної сировини у виробництві вітчизняної картонно-паперової продукції склала 18 %, за рахунок використання макулатури і деревних відходів було заощаджено 9,7 млн м3 деревини на суму 3,2 млрд рублів. По прогнозах експертів, до 2005 р. за рахунок збільшення попиту і розширення виробничої бази частка макулатурного тарного картону в загальному об'ємі російського виробництва може збільшитися до 20–25 %. Одним із способів сортування макулатурної маси з метою її раціональнішого використання є фракціонування. Метою його є відділення довговолокнистої фракції макулатурної маси. Як правило, довговолокниста фракція збагачена волокнами хвойної целюлози, що мають велику довжину, чим волокна деревної маси.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (15.04.2014)
Просмотров: 905 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: