Реферат на тему: Клімат. Кліматотвірні фактори - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Клімат. Кліматотвірні фактори. Клімат – багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода, клімат залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від переміщення повітряних мас, і від властивостей підстилаючої поверхні. Будь-який елемент (температура повітря, тиск, вітер, хмарність, опади і т.д.) характеризує один з кліматотвірних процесів. Величезна різноманітність кліматів земної кулі зумовлена такою самою різноманітністю процесів тепло- і вологообміну, циркуляція атмосфери. Причини, що визначають такі відмінності клімату у різних точках Землі, називають географічними факторами клімату. Географічним факторами клімату можна назвати той елемент географічної оболонки, який впливає на клімат, але сам не є кліматотвірним процесом чи його складовою частиною. Основних таких факторів є сім: географічна широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, її віддаленість від морів і океанів, наявність океанічних течій, розміщення на материку (розміри і частини материка), характер підстилаючої поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу). Головним із факторів, що обумовлює особливості розвитку клімату, є географічна широта. Від неї залежить кількість сонячної енергії, що потрапляє на земну поверхню. Вологообмін, будучи залежним від двох інших кліматоутворюючих процесів, теж розвивається під впливом географічної широти. Тому клімат в цілому має добре виражені зональні закономірності. Вплив віддаленості від океанів пов'язаний з тим, що висока теплоємність води і постійне її перемішування забезпечують нагромадження запасів тепла в океанах. Воно поступово надходить в атмосферу і повітряними потоками переносяться на континент. Сформовані над океаном повітряні маси, наситившись вологою, що випаровується з океану, віддають їх континентам, сприяючи цим їхньому зволоженню. Чим дальше від океану вглиб материка, тим збільшується амплітуда температур і зменшується зволоження. Океанічні течії впливають на клімат тим, що переносять тепло з низьких широт у високі, і навпаки. Морські течії охолоджуються або роблять теплішим клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують). На західних узбережжях материків, які омиваються холодними течіями, опадів часто так мало, що там утворюються пустелі (Атакама, Наміб та ін.). Вплив абсолютної висоти поверхні на клімат проявляється у тому, що у горах температура з висотою зменшується приблизно на 6° С на кілометр, а на певній висоті (висоті снігової лінії) навіть влітку дорівнює нулю. Вище цієї уявної лінії починається царство снігів і льоду. Характер підстилаючої поверхні впливає на величину відбитої і поглинутої сонячної енергії. Карти, на яких нанесені показники клімату, називаються кліматичними (карта ізотерм, карта ізогієт, карта ізобар та ін.). На картах клімату виділяються простори, в межах яких основні показники клімату змінюються порівняно мало, це – кліматичні пояси і області. Ці показники характеризують також і повітряні маси, тому зональні типи повітряних мас можуть бути поставлені в основу виділення кліматичних поясів. Виділяються сім основних кліматичних поясів: екваторіальний, два тропічних, два помірних, два полярних (арктичні і антарктичні). Між основними знаходяться перехідні кліматичні пояси: два субекваторіальних, два субтропічних і два субполярних. Вони відрізняються зміною повітряних мас: взимку панує повітряна маса основного поясу, сусіднього з боку полюса, влітку – із боку екватора. Екваторіальний пояс – пояс панування екваторіального повітря. Переважає його висхідний рух. Температура цілий рік висока. Добові її коливання більші від річних. Опадів багато. Тропічні пояси – пояси формування тропічних повітряних мас. Переважає низхідний рух повітря. Повітря тепле (особливо влітку) і сухе (особливо над материками). Панівні вітри – пасати. Помірні пояси – пояси панування повітряних мас помірних широт. Переважають західне перенесення, фронтальні процеси, циклони, антициклони. Температура влітку помірно тепла, взимку – негативна. Річні амплітуди її коливань більші від добових. Опади переважно фронтальні, взимку – у твердому вигляді. Полярні пояси (арктичний і антарктичний) – пояси формування холодних і сухих повітряних мас. Для них характерне опускання повітря в центрі областей високого тиску, переважання від'ємних температур. Опадів мало, сніговий покрив постійний. У одному і тому ж поясі клімат над океанами і на материках неоднаковий. Відповідно виділяється материковий і морський (океанічний) клімат. Вони розрізняються річними амплітудами температур і кількістю опадів. Ці відмінності різко виявляються в тих поясах, де є суша, там добре виражені сезони року: у тропічному, субтропічному, помірному Північної півкулі. У екваторіальному, субекваторіальному і помірному поясі Південної півкулі ці відмінності слабо виражені. Клімат Антарктиди повністю материковий; Арктики, за винятком Гренландії і великих островів, океанічний. На межі материків і океанів, де за сезонами вітри змінюють напрям майже на протилежний (взимку – з суші, влітку – з океану), панує мусонний клімат. Його характеризує тепле, дощове літо і холодна, суха зима. Особливо добре цей клімат виражений на східному узбережжі Євразії.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 766 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: