Реферат на тему: Глобальні проблеми сучасності - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Глобальні проблеми сучасності. Особливості інтеграційних процесів, що охоплюють самі різні сфери життя людей, найбільше глибоко і гостро виявляють себе в так званих глобальних проблемах сучасності. Глобальні проблеми: проблема екології збереження світу освоєння космосу і Світового океану продовольча проблема проблема народонаселення проблема подолання відсталості проблема сировини Особливості глобальних проблем. Мають планетарний, загальносвітовий характер, торкають інтереси всіх народів світу. Загрожують деградацією і загибеллю всьому людству. Мають потребу в невідкладних і ефективних рішеннях. Вимагають колективних зусиль усіх держав, спільних дій народів. Більшість проблем, що сьогодні ми зв'язуємо з глобальними проблемами сучасності, супроводжували людство протягом усієї його історії. До них насамперед варто віднести проблеми екології, збереження світу, подоланні убогості, голоду, неграмотності. Але після другої світової війни, завдяки небаченим масштабам преосвітньої діяльності людини, усі ці проблеми перетворилися в глобальні, що виражають протиріччя цілісного сучасного світу і співробітництва, що позначають з небувалою силою необхідність, і єднання всіх людей Землі. У наш час глобальні проблеми: - з одного боку, демонструють найтісніший взаємозв'язок держав; - а з іншого боку – виявляють глибоку суперечливість цієї єдності. Розвиток людського суспільства завжди було суперечливим. Воно постійно супроводжувалося не тільки встановленням гармонійного зв'язку з природою, але і руйнівним впливом на неї. Очевидно, помітний збиток природі наносили вже синантропи (близько 400 тисяч років тому), що стали використовувати вогонь. У результаті виниклих у цьому зв'язку пожеж знищувалися значні площі рослинного покриву. Учені вважають, що інтенсивне полювання древніх людей на мамонтів була однієї з найважливіших причин зникнення цього виду тварин. Почався близько 12 тисяч років тому перехід від характеру господарювання, що привласнює, до виробляючого, зв'язаний насамперед з розвитком землеробства, також приводив до досить істотних негативних впливів на навколишню природу. Технологія землеробства в ті часи полягала в наступному: на визначеній ділянці випалювався ліс, потім проводилася елементарна обробка ґрунту і посів насінь рослин. Таке поле могло давати врожай всего 2-3 року, після чого ґрунт виснажувався і треба був переходити на нову ділянку. Крім цього, екологічні проблеми в стародавності нерідко породжував видобуток корисних копалин. Так, у VII – IV століттях до н.е. інтенсивна розробка в Древній Греції срібно – свинцевих рудників, що вимагала великих обсягів міцного лісу, привела фактично до знищення лісів на Антическом півострові. Істотні зміни в природних ландшафтах викликало будівництво міст, що початок здійснюватися на Близьких Схід близько 5 тисяч років тому, і звичайно, значним навантаженням на природу супроводжувався розвиток промисловості. Але хоча ці впливи людини на навколишнє середовище здобували усі великі масштаби, проте аж до другої половини XX століття вони мали локальний характер. Людство, розвиваючись по шляху прогресу, поступово накопичувало матеріальні і духовні ресурси для задоволення своїх потреб, однак йому ніколи не вдавалося цілком позбутися від голоду, убогості і безграмотності. Гострота цих проблем відчувалася кожним народом по своєму, і шляхи їхнього рішення ніколи колись не виходили за межі границь окремих держав. Тим часом з історії відомо, що неухильно зростаючі взаємодії між народами, обмін продуктами промислового і сільськогосподарського виробництва, духовними цінностями постійно супроводжувалися найгострішими військовими зіткненнями. За період з 3500 року до н.е. відбулося 14530 воєн. І тільки 292 року люди жили без воєн. У війнах загинуло (млн. чоловік) XVII століття 3,3 XVIII століття 5,5 XIX століття 16 У першій і другий світових війнах позбавилися життя близько 70 мільйонів чоловік. Це були перші світові війни у всій історії людства, у яких брало участь значна більшість країн світу. Вони^-те і позначили початок перетворення проблеми війни і світу в глобальну. А що ж породило глобальні проблеми? Відповідь на це питання, по суті, досить простий. Глобальні проблеми з'явилися результатом: З однієї сторони величезних масштабів людської діяльності, що радикально змінює природу, суспільство, спосіб життя людей. З іншої сторони нездатності людини раціонально розпорядитися цією могутньою силою. Екологічна проблема. Господарська діяльність у ряді держав сьогодні розвита настільки могутньо, що вона впливає на екологічну обстановку не тільки усередині окремої країни, але і далеко за її границями. Характерні приклади: Великобританія «експортує» 2/3 своїх промислових викидів. 75-90% кислотних дощів Скандинавських країн мають закордонне походження. Від кислотних дощів у Великобританії страждає 2/3 лісових масивів, а в країнах континентальної Європи - біля половини їхніх площ. У США не вистачає того кисню, що природно відтворюється на їхній території. Найбільші ріки, озера, моря Європи і Північної Америки інтенсивно забруднюються промисловими відходами підприємств усіляких країн, що використовують їхні водні ресурси. З 1950 по 1984 рік виробництво мінеральних добрив зросло з 13,5 млн. тонн до 121 млн. тонн у рік. Їхнє використання дало 1/3 приросту сільськогосподарської продукції. Разом з тим різко зросли в останні десятиліття використання хімічних добрив, а також різних хімічних засобів захисту рослин стало однієї з найважливіших причин глобального забруднення навколишнього середовища. Разносимые водою і повітрям на величезні відстані, вони включаються в геохімічний круговорот речовин по всій Землі, нанося нерідко значний збиток природі, та й самій людині. Досить характерним для нашого часу став швидко розвивається процес висновку екологічно шкідливих підприємств у слаборозвинені країни. Величезні й усе більш расширяющиеся масштаби використання природних мінеральних ресурсів привели не тільки до виснаження сировини в окремих країнах, але і до істотного збідніння всієї сировинної бази планети. На наших очах закінчує ера екстенсивного використання потенціалу біосфери. Це підтверджується наступними факторами: Сьогодні залишилося мізерно мало незасвоєних земель для ведення сільського господарства; Систематично збільшується площа пустель. З 1975 по 2000 року вона зростає на 20%; Велику тривогу викликає скорочення лісового покриву планети. З 1950 по 2000 рік площа лісів зменшиться майже на 10%, але ж лісу це легені всієї Землі; Експлуатація водних басейнів, у тому числі Світового океану, здійснюється в таких масштабах, що природа не устигає відтворити те, що забирає людину. Постійний розвиток промисловості, транспорту, сільського господарства і т.д. вимагає різкого збільшення витрат енергії і спричиняє всі зростаюче навантаження на природу. В даний час у результаті інтенсивної людської діяльності відбувається навіть зміна клімату. У порівнянні з початком минулого століття зміст вуглекислого газу в атмосфері зросло на 30%, причому 10% цього приросту дали останні 30 років. Підвищення його концентрації приводить до так називаного парникового ефекту, у результаті якого відбувається потеплення клімату всієї планети. Учені вважають, що такого роду зміни здійснюються вже в наш час. У результаті людської діяльності відбулося потеплення в межах 0,5 градуса. Однак якщо концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться в порівнянні з її рівнем у доиндустриальную епоху, тобто збільшаться ще на 70%, те відбудуться дуже різкі зміни в житті Землі. Насамперед, на 2-4 градуса, а на полюсах на 6-8 градусів підвищиться середня температура, що, у свою чергу, викликає необоротні процеси: танення льодів підняття рівня світового океану на один метр затоплення багатьох прибережних районів зміна влагообмена на поверхні Землі скорочення кількості опадів зміна напрямку вітру Ясно, що подібні зміни поставлять перед людьми величезні проблеми, зв'язані з веденням господарства, відтворенням необхідних умов їхнього життя. Сьогодні, як справедливо одним з перші оцінки В.И. Вернадский, людство знайшло таку міць у перетворенні навколишнього світу, що воно починає істотно впливати на еволюцію біосфери як цілого. Господарська діяльність людини в наш час уже спричиняє зміну клімату, вона впливає на хімічний склад водного і повітряного басейнів Землі на тваринний і рослинний світ планети, на весь її вигляд. Проблема війни і світу. Проблема війни і світу перетворилася в глобальну буквально на наших очах, і насамперед у результаті різко зрослої моці зброї. Сьогодні однієї тільки ядерної зброї накопичено стільки, що його вибухова сила в кілька тисяч разів перевищує міць боєприпасів, використаних у всіх війнах, що велися колись. В арсеналах різних країн зберігається зберігаються ядерні заряди, сумарна потужність яких у кілька мільйонів разів перевищує потужність бомби, скинутої на Хіросіму. Але ж від цієї бомби загинуло понад 200 тисяч чоловік! 40% площі міста перетворилося в попіл, 92% було знівечено до невпізнанності. Фатальні наслідки атомного бомбардування відчувають дотепер тисячі людей. На кожну людину в даний час тільки у виді ядерної зброї приходиться така кількість вибухових речовин, що їх тринитротолуоловый еквівалент перевершує 10 т. Якби в людей було стільки продовольства, скільки усіх видів зброї і вибухових речовин існує на планеті!.. Цією зброєю можна багато десятків разів знищити всяке життя на Землі. Але ж сьогодні вже і «звичайні» засоби ведення війни цілком здатні завдати глобальної шкоди і людству, і природі. До того ж варто мати на увазі, що технології ведення воєн еволюціонує убік усе більшого знищення мирного населення. Співвідношення між кількістю загиблих мирних жителів і загиблих військових: Перша світова війна - у 20 разів менше Друга світова війна - однаково Війна в Кореї (1950-1953 р.) - у 5 разів більше В'єтнамська війна (1964-1968 р.) - у 20 разів більше. Що чекає людство, якщо буде розв'язана нехай навіть локальна війна з застосуванням найсучасніших засобів її ведення? Як вважають фахівці, застосування сучасної зброї приведе, принаймні до 100 – кратного перевищення кількості жертв серед мирного населення в порівнянні з числом загиблих військових. Відсталість Одна з найгостріших і самих значних глобальних проблем сучасності полягає в тім, як перебороти відсталість у розвитку більшої частини людства. Відсталість – результат перетинання, найтіснішої взаємодії всіх глобальних проблем, і чим глибше ми проникаємо в зміст сформованої до дійсного моменту ситуації, тим більше чітко усвідомлюємо, наскільки важко знайти розумний, реальний вихід із критичного положення. Почнемо з демографічної характеристики країн, що розвиваються. Динаміка населення по ремонтах у ХХ і початку ХХІ століття (у млн. чоловік) Регіон 1900 1950 1975 2000 2025 Увесь світ 1656 2513 4033 6199 9065 Росія,СРСР 130 180 254 312 368 Східна 950 706 1263 2205 3651 Азія Південна Азія 950 706 1255 2205 3651 Латинська Америка 64 164 323 608 961 Північна Америка 81 166 236 290 332 Африка 130 219 406 828 1479 Європа 295 392 474 520 580 Австралія і Океанія 13 21 30 40 Таблиця показує, як нерівномірно росте населення. Його приріст у розвитих країнах незначний, а в що розвиваються – надзвичайно високий. Так, за 1975 – 2000р. з 2,2 мільярди приросту населення близько 90%, тобто 2 мільярди, приходиться на країни, що розвиваються. Збільшення населення з 1970 по 2000 рік (у Європа 16,1 Північна Америка 30,2 Азія 76,1 Латинська Америка 89,3 Африка 140,4 Частка населення країн, що розвиваються У загальній чисельності населення планети 1950 рік 2/3 1975 рік 3/4 2000 рік 4/5 (прогноз) середина XXI 9/10 (прогноз) Ці цифри дуже тривожні! Вони свідчать про явно неблагополучне положення справ у сучасному світі. Переважна більшість населень країн, що розвиваються, не мають нормальних умов життя. Економіка країн, що розвиваються, сильно відстає від рівня виробництва розвитих країн, і скоротити розрив поки не вдається. Дуже важка ситуація в сільському господарстві. Надої молока від корови в 6,3 рази менше, а врожайність зернових у 2 рази нижче чим у розвитих країнах. Остра і житлова проблема: ? населення країн, що розвиваються, живуть фактично в антисанітарних умовах, 250 млн. чоловік живе в нетр, 1,5 млрд. людина позбавлені елементарної медичної допомоги. Близько 2 млрд. людей не мають можливості користуватися безпечної для здоров'я водою. Від недоїдання страждає понад 500 млн. чоловік, а від голоду щорічно вмирає 30-40 мільйонів. Але що ж заважає країнам, що розвиваються, переборювати їхня відсталість? Причин на це трохи. Насамперед варто мати на увазі, що це – аграрні країни. На їхню частку приходиться понад 90% сільського населення світу, але як це ні парадоксально, вони не в змозі прокормити навіть себе, оскільки ріст населення в них перевищує приріст виробництва продовольства. Інша причина необхідність освоювати нові технології, розвивати промисловість, сферу послуг, вимагає участі у світовій торгівлі. Однак вона деформує економіку цих країн. Ще одна причина відставання країн, що розвиваються – використання традиційних джерел енергії (фізичної сили тварин, спалювання деревини, і різного роду органіки), що через їхню низьку ефективність, не дозволяють істотно підвищити продуктивність праці в промисловості, на транспорті, у сфері послуг, у сільському господарстві. Заважає подоланню країнами, що розвиваються, їхнього відставання від розвитих і така причина, як повна залежність від світового ринку і його кон'юнктури. Ми вже приводили приклади з продовольством, але те ж саме можна сказати і про нафту. Навіть незважаючи на те що деякі з цих країн мають величезні запаси нафти, вони не в змозі цілком контролювати положення справ на світовому нафтовому ринку і регулювати ситуацію у свою користь. Швидко росте борг країн, що розвиваються, розвитим, котрий також є на перешкоді на шляху подолання їхньої відсталості. Сьогодні розвиток продуктивних сил і соціально-культурного середовища суспільства неможливо без підвищення рівня утворення всього народу, без оволодіння сучасними досягненнями науки і техніки. Однак необхідна увага до них вимагає великих витрат і, звичайно, припускає наявність педагогічних і науково-технічних кадрів. Країни, що розвиваються, в умовах бідності не можуть належним образом вирішувати ці проблеми. Усі велике число людей у світі усвідомлює, що проблеми держав, що розвиваються, стрімко виходить на авансцену історії. Доля цих країн, як тепер стає очевидним, стосується не тільки їх самих. І справа не проста в нашому жалі, у неможливості не сопереживать їхньої тяготи, у труднощі упокоритися з волаючою соціальною несправедливістю. Усунення відставання країн, що розвиваються, необхідно усім, у тому числі і самих розвитих країнах. Воно багато в чому і, мабуть, навіть у головному визначає долю людства. Політична нестабільність, обумовлена в першу чергу низьким рівнем економічного розвитку, постійно створює небезпека виникнення військових конфліктів у цих регіонах. В даний час в умовах цілісного світу і стрімко зростаючої приступності зробленої зброї вони можуть мати будь-які, у тому числі і трагічні наслідки для інших країн і навіть для всього людства. Бідність і низький рівень культури з неминучістю спричиняють неконтрольований ріст населення. Однак для того, щоб покінчити з відсталістю, необхідно зробити небачені по масштабах і глибині перетворення в усім світі: Установити новий світовий економічний порядок; Усунути усі форми нерівноправності народів світу; Затвердити таку систему суспільних відносин між країнами й у межах кожної країни, що надала бы реальні можливості для рішення глобальних проблем. Іншого шляху в людства немає! Або утворення, науково-технічний прогрес, досягнення світової культури будуть служити всім людям. Або людство з неминучістю почне деградувати. Нове політичне мислення – це веління часу. Воно повиннео виявляти себе у всіх сферах діяльності людей, затверджуючи в житті ідеали рівноправності всіх народів і відбиваючи їхню взаємозалежність у розвитку цивілізації. - чи Захочуть люди шукати рішення цих нелегких проблем спільно ( у диспутах, на конференціях, за столом переговорів)? - Якою мірою їм удасться уникнути деструктивних дій і направити всі матеріальні і духовні ресурси на розвиток цивілізації? - Нарешті, як вони скористаються життям і розумом? Ці питання відкриті. Бути може, життя підкаже нам, як їхній потрібно вирішувати. Кожен наступний крок в історії відкриває нам нові обрії. Потрібно вміти прислухатися до пульсу історії, почувати її подих. І тоді вона підкаже правильний напрямок думки і дії, убереже від догм і необґрунтованих новацій. Глобальні проблеми – виклик людському розумові Піти від них неможливо. Їх можна тільки перебороти. Причому переборювати зусиллями кожної людини і кожної країни у твердому співробітництві заради великої мети збереження можливості жити на Землі. Історія еволюції життя на Землі – це історія загибелі величезної кількості видів тварин і рослин, що відбувається в результаті того, що виникає невідповідність між виробленими організмами формами пристосування до навколишнього середовища і самим цим середовищем. Гіпертрофія розуму ні в чому не відрізняється від гіпертрофії різних органів у яких-небудь рептилій. І сьогодні ,думав И.С. Шкваловский, ми є свідками того, як людство неминуче йде до свого кінця. Хіба не є сучасні арсенали ядерної зброї такою же дивовижною гіпертрофією, як ікла в саблезубого тигра? І чи не свідчить про близький кінець цивілізації з лиховісною швидкістю наростаюче руйнування людиною природного середовища? Загибель радянського танкера в берегів Японії. Розлилася нафта, що привело до загибелі різних видів риб, птахів і тварин. Підготовка до ядерної війни в Іраку. Але ж це буде III світова війна і т.д. Ми не можемо ігнорувати сьогодні так тривожну нас можливості самознищення людства. Видимо не існує фатальної неминучої ні переходу людства в царство гармонії, як затверджував В.И. Вернадский, ні його загибелі від власного розуму, як вважав Шкваловский. Майбутнє відкрите перед людьми. За нього треба бороти, і воно багато в чому залежить від нас самих. Доля біосфери Землі в більшому ступені залежить від діяльності людей. Старість людини є природним завершенням його життя. Але нерідко люди ідуть з життя молодими й інший раз навіть по власній волі. Історія дає нам чимало прикладів загибелі не тільки цілих народів, але і цивілізацій. Звичайно, ніяких незалежних від досвіду гарантій, що людство не погубить і себе і природу, немає і бути не може. Вернадский один з перших звернув увагу на те, що діяльність людства в наш час стало геологічною силою, що змінює лик Землі. Його концепції геологічні наслідки діяльності людей являє собою прояв закономірностей розвитку природи і незалежні від особливостей історичного процесу. Але саме специфіка розгортання історії, її закономірності приведуть до тих або інших результатів впливу людини на природу. Людська діяльність, а так само її продукти сьогодні, як ніколи, насичуються науковими пізнаннями, розумом. Розвиток біотехнології, робототехніка, лазерна техніка, освоєння атомної і термоядерної енергії, створення нових конструктивних матеріалів, технічне використання високотемпературної надпровідності комп'ютеризація всього нашого життя відкривають величезні перспективи в рішенні проблем, що коштують перед сучасним суспільством. Можна з достатньою підставою затверджувати, що широке використання комп'ютерів, побудова комп'ютерного суспільства виведе людство на принципово новий рівень у розвитку цивілізації. Успіхи сучасної науки демонструють її колосальні можливості. Промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, системи керування, утворення, охорони здоров'я, спорт – усі в сучасному суспільстві спирається на досягнення науки. Світ, безсумнівно, став більш насиченим різноманітними зв'язками і відносинами, а разом з тим і стресовими ситуаціями. Динамізм, інтенсивність діяльності людей як у природі, так і соціальному середовищу, усі зростаюча її потужність і масштаби створюють небачені колись, нові для людства проблеми. Зменшується тривалість життя людей, погіршується якість життя, зростає число серцевих, ракових, алергійних захворювань; зловісно поширюється епідемія СНІДА; частіше зустрічаються випадки патології психіки; збільшується кількість спадкоємних захворювань, що погіршують генофонд людства; людини постійно підстерігає небезпека зв'язана з використанням складних технологій на виробництві, особливо в хімічній і атомній промисловості; величезна кількість людей стає жертвами нещасних випадків на підприємствах, на дорогах; а як погіршилося через хімізацію якість продовольства; в усім світі різко загострюються міжнаціональні відносини; нестримно росте злочинність. Чи можна затверджувати, що в наш час люди стали нравственнее і счастливее чим колись? Немає. Ніколи колись люди не випробували такої тривоги за своє життя і не почували себе настільки незахищеними як тепер!
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 616 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: