Реферат на тему:ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Було проведено гігієнічну оцінку водних ресурсів Луганської області за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками. Встановлено, що абсолютна більшість водних об'єктів області характеризуються нестабільністю якості води. For the purposes of our study we have performed the hygienic estimation of the water resources in Luhansk region basing on microbiological and sanitary-chemical data. As the result of the study performed we have found out that vast majority of water-supply objects in the region feature instable water quality. На тлі загальних соціально-економічних проблем, характерних для області в цілому, несприятливі чинники навколишнього природного середовища мають важливе, а в екологічно неблагополучних містах провідне значення у формуванні здоров'я населення. При цьому забруднення питної води посідає провідне місце серед інших об'єктів середовища. В останні роки встановлено, що несприятливий вплив на здоров'я населення обумовлено не тільки передозування окремих хімічних та біологічних компонентів, але і в значній мірі їх дефіцит у воді, особливо мікроелементів [1, 2, 3]. Екологічний дисбаланс стану навколишнього середовища з його антропогенним навантаженням неминуче приводить до зміни стану водних об'єктів [4]. Головною метою даної роботи була гігієнічна оцінка водних ресурсів Луганської області. Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети ми провели комплексне санітарно-хімічне дослідження водних об'єктів Луганської області. Вивчення санітарно-хімічного складу питної води здійснювали згідно з СанПіН 2.1.4.559-96. Результати дослідження. Всього на території області протікають 120 річок загальною довжиною 4566 км. Всі річки, крім Сіверського Дінця, належать до малих, вони невеликі за довжиною і маловодні. В області є близько 60 озер, а також великі водосховища: Ісаківське, Сватівське, Успінське, Лутугинське, Кам'янське, Дьомінське та ін. Загальна водна площа водосховищ області складає 5660 га. У Луганській області впродовж останнього десятиріччя існувала стійка тенденція зниження обсягів використання і, відповідно забору свіжої води та відведення зворотних вод. Аналіз статистичної звітності підприємств і організацій області за 2005 рік свідчить, що обсяги забору води (600,73 млн. м3) в порівнянні з 2004 роком (629,0 млн. м3) зменшилися - на 28,27 млн. м3 або на 4,5 %, обсяги скиду зворотних вод у 2005 році (381,4 млн.м3) в порівнянні з 2004 роком (396,9 млн. м3) зменшилися на 15,5 млн. м3 або на 3,9 %. Використання води склало 254,306 млн. м3; у 2004 році складало 268,0 млн. м3. Із загального обсягу забраної води (600,73 млн. м3) на поверхневі джерела припадає 139, 35 млн. м3 (23,2 %), на підземні - 461,38 млн.м3 (76,8 %), в тому числі 232,1 млн. м3 шахтних. Господарсько-побутове та виробниче водоспоживання формується на урбанізованій території області: в основному в міських поселеннях, які займають площу 1,6 тис. км2, що складає близько 6 % території області. На цій території використовується 83,8 % загального обсягу води області, у тому числі понад 89,0 % на господарсько-побутові і 76,3 % на виробничі потреби від загального обсягу, який використано областю на ці потреби. За результатами лабораторних досліджень вода рік басейнів Сіверський Донець та Міус, а також самі ріки у створах контролю характеризуються підвищеним вмістом органічних речовин і з'єднань за БПК5, БПК2о, ХПК, сухим залишком, загальною жорсткістю та іншими забруднюючими речовинами. Питома вага проб з відхиленнями від санітарно-гігієнічних нормативів за хімічними показниками в 2006 році склала 58,1 %. Вміст у воді водойм цілого ряду металів (цинк, алюміній, марганець, хром VI, кобальт та ін.) не перевищують ГДК для водних об'єктів культурно-побутового та господарсько-питного користування, але має місце перевищення фонових показників та ГДК для водних об'єктів рибогосподарського призначення. Мікробіологічне забруднення водних об'єктів, особливо в літній період, перевищує нормативні значення в десятки і сотні разів та є небезпечним для використання водотоків для купання. В окремих випадках (в 1,1-1,2% проб) висівається патогенна мікрофлора, у результаті чого ріка Сіверський Донець та інші водотоки протягом останніх 15 років заборонені для купання. Забруднення малих рік (в області 88 малих водотоків загальною довжиною 2158,2 км), довжина яких становить близько 70 % від загальної довжини всіх річок в області, набуло загрозливого стану. В цілому питома вага проб річної води, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками в 2006 році дорівнює 58,1 % і в порівнянні з 2005 роком зросла на 1,9 %, а за мікробіологічними показниками - 45,6 %, що відповідає показнику 2005 року. При цьому питома вага відхилень за санітарно-хімічними показниками на річці Сіверський Донець в 2006 році склала 52 %, за мікробіологічними - 55,0 %. У порівнянні з 2005 роком дещо зросла (на 0,3 питома вага проб води, що не відповідає санітарно-гігієнічним показникам за індексом ЛПК (лактозокишковопозитивні кишкові палички) і склала в 2006 році - 39,9 %. В 29 пробах (1,2 річної води із 2469 відібраних проб виділені збудники інфекційних захворювань, що на 0,1 % вище показника 2005 року. На річці Сіверський Донець у порівнянні з 2005 роком у 2006 році питома вага проб води в яких виявлена патогенна мікрофлора зросла на 1,39 % і становить 2,99 %. Практично абсолютна більшість водних об'єктів області характеризуються нестабільністю якості води і за мікробіологічними показниками не відповідають вимогам водотоків і водойм, які можуть використовуватись для купання населення. До поверхневих водотоків, вода яких перевищує санітарно-гігієнічні нормативи для купання, належать річки Сіверський Донець, Лугань, Ольхова, Біла, Красна, Борова, Лозова. Якість води річки Сіверський Донець на всьому її протязі в Луганській області піддається значним коливанням за показниками мікробного забруднення. Максимальні рівні мікробного забруднення в річці Сіверський Донець в 2006 році були виявлені в с. Світличне, в районі м. Сіверодонецька та с. Миколаївка Станично- Луганського району. Вода Сіверського Донця у створах контролю в межах м. Луганська, Краснодона за ступенем бактеріального забруднення (за санітарними правилами № 4630-88) характеризується як помірно висока. Поверхневі водойми знаходяться під інтенсивним впливом різних джерел забруднення, з яких пріоритетне значення має скидання шахтних вод. Більшість з малих рік області (Ровеньок, Мала Кам'янка, Велика Кам'янка, Вишневецька, Оськіна та ін.) формуються за рахунок шахтних вод і впливають на основні джерела водокористування населення, і їх якість в цілому визначається погодними умовами та режимом відведення зворотних вод. Вміст більшості з'єднань важких металів, за винятком алюмінію і літію, у шахтних водах виявляється в концентраціях, нижчих ГДК для водотоків культурно-побутового водокористування, і перебуває на стабільному рівні, серед них і особливо токсичні елементи. З'єднання ртуті виявляються на рівні менше 0,00025 мг/л (менше 0,5 ГДК), миш'яку - 0,005 мг/л (0,1 ГДК), кадмію менше 0,001 мг/л (менше 1,0 ГДК), свинцю - менше 0,02 мг/л (0,2 ГДК), сурми - 0,01 мг/л (0,2 ГДК), ванадію і вісмуту - менше 0,001 мг/л (0,01 ГДК), нікелю і кобальту - менше 0,01мг/л (0,1 ГДК). У підвищених концентраціях у шахтній воді в порівнянні з фоновими концентраціями і ГДК виявляється літій. Вміст літію в шахтних водах південних регіонів області становить 0,053-0,554 мг/л (середнє значення - 0,27 мг/л або 9,0 ГДК). З метою поліпшення санітарного стану водойм Луганської області необхідне виконання наступних заходів: здійснення відомчого контролю за складом і властивостями зворотних (стічних) вод відповідно до Постанов Кабінету Міністрів № 1100 від 11.09.1996 року та їх впливом на водні об'єкти; забезпечити модернізацію існуючих споруджень очищення господарсько- побутових і промислових стічних вод із впровадженням ефективних сучасних технологій; створення прибережних захисних смуг навколо річок та водних об'єктів та обмеження господарської діяльності в межах її територій; створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами; безумовне дотримання умов скиду та нормативів складу і властивостей зворотних вод, що відводяться в поверхневі водойми. ЛІТЕРАТУРА Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарчо-питного водопостачання. Д СанПіН, № 383 від 23.12.1996 р. Гичей Ю.П. Современные проблемы экологической медицины. - Новосибирск: СО РАМН, 1996.-С. 174. Загальна гігієна з основами екології / За ред. В.А. Кондратенка. - Тернопіль, 2003. - 39 с. КандрорИ.С., БокинаА.И., Малевская И.А., Петров Ю.Л. Гигиеническое нормирование солевого состава питьевой воды. - М.: Медицинская литература. 1963. - 156 с. Комплексное определение антропотехногенной нагрузки на водные объекты, почву, атмосферный воздух в районах селитебного освоения // Методические рекомендации утв. Госкомитет санэпиднадзора России. - М., 1996. - 41 с. Мудрый И.В. О влиянии минерального состава питьевой воды на здоровье населения (обзор) // Гигиена и санитария. - 1999. - № 1. - С. 15-18. Постанова Кабінету Міністрів №2024 від 18.12.98 р. "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів". Приймак A.B. Екологічна ситуація в Україні і її моніторинг: аналіз і перспективи. - К, 1990. - 44 с. Про забезпечення санітарного та гігієнічного благополуччя населення // Закон України № 4004 -XII від 24.02.1994 р. Таланов М.А. с еоавт. Анализ ситуации, сложившейся в связи с изменением качества питьевой воды в Ижевске Удмуртской республики в 2003 году // Гигиена и санитария. - 2005. - № 1. - С. 65-66.
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (20.04.2014)
Просмотров: 257 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: