Реферат на тему: Флора і фауна Карпат - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Флора і фауна Карпат. Ліси Горган мають багатий видовий склад. Вони включають 20 корінних і 10 введених порід. Основними лісоутворюючими породами є бук, смерека, ялина, граб, дуб. Найбільш поширеними являються буково-смерекові ліси з домішками ялини. З висоти 1225 м вона переважає над усіма деревними породами. Часто зустрічається ялина звичайна. На верхній межі лісу піднімаються пірамідальні дерева гірської ялини. Гірські букові ліси. Букові ліси в Горганах, як і в Карпатах, поширені досить широко. Розкішні пухнаті шапки бучин вкривають карпатські низькогір’я від підошви (500 м) до восоти 900 м. бук піднімається і вище, до 1150-1320 м. Проте тут він поступається своєю могутністю і є лише одним з компонентів мішаних хвойно-широколистих лісів. Розвиток бука в смузі низькогір’я визначається наявністю помірного, досить зволоженого клімату. Бук утворює густі, тінисті одноярусні деревостої. Переважають 70-80, 80-100-літні насадження висотою до 40 м з діаметром стовбурів 120-150 см. Зрідка піднімаються вгору гігантські стовбури смереки, величні явори і граби. Підлісок і трав’яний покрив розвинені слабо. Найбільш постійними супутниками бука в підліску є бузина червона, вовчі ягоди. Жимолость чорна, бруслина бородавчаста. Трав’яний покрив рідкий, розвивається лише на галявинах і в просвітах між деревами. Складається він в основному з мезофільних видів: ожини волосистої. Цибулі ведмежої, зубниці бульбастої, маренки запашної, вероніки гірської, анемони жовтецевої. В сирих місцях мереживні зарості папоротників – аспленію і орляка. Ялинові і смерекові ліси. У верхньому ярусі лісової зони на висоті 1300-1600 м в умовах помірно холодного, надмірно вологого клімату, розвиваються хвойні ліси. Темнохвойні породи утворюють густі високостовбурні ялинові і ялиново-смерекові насадження. Дуже багато столітніх лісів. Трапляються дерева і значно старшого віку – 120-150-літні праліси. Структура ялинових і ялиново-смерекових лісів проста. Дерева висотою 25-50 м утворюють один ярус. Чагарникам і травам не вистачає сонячного світла і тепла. Тому в достигаючих деревостоях підліску практично немає. У молодих, 30-40-літніх, насадженнях, з ще не зімкнутим деревним ярусом, розвиваються густі зарості чагарників, які складаються з вересу, малини, смородини альпійської, глоду, шипшини тощо. Трав’яний покрив у густих ялинових лісах бідний. Видовий склад трав своєрідний: баранець колючий, різноманітні папороті, купина кільчаста, квасениця звичайна, грушанка мала, нечуйвітер заокруглений. Субальпійська рослинність. Вона займає більшу, основну частину карпатського високогір’я, схили і вершини до висоти 1800-2000 м. Переважають тут густі чагарникові зарості. Кам’яні схили покриті повзучою непрохідною селючкою – сосною жереп. Вона досягає висоти до двох метрів. Зарості чагарників надійно захищають схили від розмивання і зсувів. Вони затримують органічні сполуки і тим самим збагачують грунт. Мають велике протиерозійне і ґрунтозахисне значення. На крутих схилах і скелях Горган на висоті 1200-1550 м простежується едафічна межа лісу – різкий контакт високостовбурних деревостоїв з кам’яними розсипищами, глиби яких затягнуті лише плівкою лишайників. Багата субальпіка і соковитими злаково-різнотравними луками. Високо піднімаються китиці суничників, тонконогів альпійських, костриці карпатської, мітлиці білої. Квітучості і соковитості надає різнотрав’я – високі сині дельфінії і аконіти молдавські, великі ажурні білі парасольки дягелю, бутня, купальниця європейська [3]. В труднодоступних районах Горган на кам’янистих осипах зустрічається європейська кедрова сосна, або карпатська “лімба”. Нижня межа її – 800 м. по схилах вона піднімається до висоти 1630 м, виходячи в деяких місцях за верхнюю межу лісу. Дуже рідкісною є і модрина польська, яка має цінну деревину. Зустрічається вона поодиноко та невеликими группами в Горганах в урочищі Кедрин і в долині р.Маняви. Рідкісною є реліктова сосна звичайна, що збереглася в масивах Осмолодського держлісгоспу [5]. Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Його склад надзвичайно строкатий. У Горганах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна). Ссавці. Прикрасою і гордістю Горган є ряд парнокопитних. Тут розміщується один з найбільших ареалів поширення оленя благородного і козулі європейської. Олені живуть у густих заростях молодих букових і ялиново-букових лісів. Вони піднімаються вище межі лісу і виходять в зону субальпійських чагарників і луків. Ліси Горган населені великою кількістю кабанів, які водяться в тінистих і сирих букових і ялиново-букових лісах. Багатий і світ комахоїдних, таких як кріт, бурозубка, білозубка, їжаки звичайні. Різноманітний світ гризунів. Дуже широко поширені невеликі лісові гризуни – вовчки та білка карпатська. Характерні сезонні міграції білки. Весною вони заселяють букові ліси, а влітку перекочовують в освітлені ліси передгір’їв. Восени білки знову переселяються в гори, де й зимують. У лісах передгір’їв живе заєць-русак. Дуже поширена група мишовидних: миші (польова, хатня і лісова жовтогорла), полівка руда, пацюк сірий та ін. Одним з основних рядів ссавців Горган є рукокрилі. Серед них зустрічаються нічниця гостровуха і велика, вухань звичайний, кажан пізній та ін. Серед хижаків виділяють бурого ведмедя. Глухі ліси Карпат, зокрема і Горган, – єдине на Україні місце поширення цього рідкісного тепер звіра. Але і тут їх небагато, тому вони перебувають під охороною закону. Багато в карпатських лісах і невеликих хижаків з родини куницевих. Буково-ялинові ліси населяють куниці лісова і кам’яна. Значно поширений тхір чорний і лісовий. По берегах водойм поселяються видра, зрідка можна зустріти і норку. До ряду куницевих належить і борсук. Він селиться в розколинах скель широколистих і мішаних лісів. Найбільш небезпечними і найбільш поширеними хижаками є вовки. Свої лігвища вони влаштовують у глибоких ущелинах, лісових хащах, заростях чагарників. Головним ворогом миловидних гризунів є лисиця, що часто зустрічається від передгірних рівнин до найвищих гірських вершин. Основні місця її поселення: густі зарості молодого лісу, кущів, скелі. У горах ще збереглись рисі – великі хижаки з родини котячих. Водяться вони біля верхньої межі лісу, ховаючись у густих лісових масивах і буреломах. У лісових хащах і кам’яних скелях Горган збереглись і дрібніші хижаки роду котячих – дикі коти. Птахи. Переважаючі лісові види орнітофауни – дятли, синиці, дрозди, галки, зяблики, орли, сови. Різноманітні також птахи культурних ландшафтів. Тут зустрічається дрізд горобинник, в’юрок канареєчний, сорокопуд сірий, горлиця кільчаста та ін. Більша частина птахів гніздяться. Серед інших – перелітні, залітні, зимуючі і осілі. Поширені птахи нерівномірно. Найбільш багатий і різноманітний світ птахів у передгірній зоні і в долинах річок біля населених пунктів. Земноводні. Горгани, внаслідок зволоженості і великої кількості водойм, мають надзвичайно різноманітну фауну земноводних. Більшість видів – західно- і центральноєвропейські (тритони альпійський і карпатський, джерелянка жовтобрюха, жаба очеретяна, жаба прудка та ін.). Середземноморська фауна представлена 4 видами: саламандра плямиста, жаба зелена, квакша звичайна і жаба озерна. Також поширені тритон гребінчастий, джерелянка жовтобрюха, жаба звичайна і жаба озерна. Риби. Швидка течія гірських річок, кам’янисте дно, бідність планктону визначають велике поширення реофільних, бентосоїдних або всеїдних видів. Найбагатше представлена родина коропових. Вони становлять 50% усієї місцевої іхтіофауни. Найбільш цінними видами риб є лососеві – форель струмкова. Багато у водоймах міноги української [3].
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (22.04.2014)
Просмотров: 311 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: