Реферат на тему:Еколого-токсикологічні дослідження межиріччя Прип’яті та Стоходу - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Еколого-токсикологічні дослідження межиріччя Прип’яті та Стоходу. В останні два-три десятиліття двадцятого віку обов”язковими складовими частинами гідроекологічної оцінки впливу людини на аквасистеми стала також і еколого-токсикологічна характеристика [ 1 ]. Вона передбачає , як визначення вмісту власне забруднюючих речовин ( пестицидів , важких металів , нафтопродуктів , фенолів , синтетичних поверхнево-активних речовин та інших ) , так і оцінку міграції , трансформації та накопичення їх в екосистемах водних об”єктів , в абіотичній частині ( вода та донні відклади ) і в гідробіонтах різних трофічних рівнів . Міжнародний термін для визначення токсикантів - потенційно небезпечні токсичні хімічні речовини ( ПНТХР ) . В наслідок появи токсичних речовин вода набуває негативних властивостей - стає отруйним для живого середовищем . Процес поширюється на донні відклади , прибережні грунти , зависі та водні організми , що накопичують токсичні речовини в своїх органах та тканинах . З точки зору екології , надходження токсичних речовин в воду розглядають як процес токсифікації . Токсичність притаманна окремим речовинам , серед них провідну роль відіграють такі : а ) нафта і нафтопродукти ; б ) феноли; в ) хлорорганічні пестициди ( ДДТ та його складові , різні ізомери ГХЦГ ) , що застосовують у сільському господарстві ; г ) важкі метали ( ртуть , мідь , кадмій , цинк , залізо , нікель , хром та інші ) , що входять до складу стічних вод металургійної, металообробної та електрохімічної промисловості ; д ) неметали ( As ); е) легкі метали ( Al ) ; є ) мікроелементи ( W, V та інші ) ; ж ) детергенти та їх складові компоненти - синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) - миючі засоби. Всі ці компоненти мають назву пріорітених токсикантів або токсичних речовин . Фактичний склад хімічного забруднення води значно складніший. У гідросферу потрапляють сотні тисяч речовин найрізноманітнішої хімічної природи - від простих елементів до найскладніших хімічних сполук , які взаємодіють між собою, утворюючи ще токсичніші сполуки , або нейтралізуючи одна одну [ 2 ] . Матеріал та методика. Воду для токсикологічних аналізів відбирали під час роботи комплексної експедиції під керуванням к.б.н., ст.н.співроб. М.Л.Клєстова в серпні 2000 року на території регіонального ландшафтного парку (РЛП) “ Прип”ять - Стохід” в слідуючих точках : 1. р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь; 2. оз.Люб”язь; 3. р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь; 4. р.Прип”ять, вище оз. Нобель; 5. оз.Нобель; 6.р.Прип”ять, нижче оз.Нобель; 7. р.Стохід, вище м.Любешів; 8. р.Стохід, ніжче м.Любешів ; 9. р.Стохід, гирлова ділянка; 10. р.Коростянка ( дренажний канал) . Відбір проб води для токсикологічних досліджень проводився стандартними методами за загальноприйнятими методиками [ 3, 4, 5 ]. Вода відбиралася з поверхні водойм. Вімірювання вмісту нафтопродуктів проводилося на спектрофотометрі “Specord 71 IR“ за стандними методиками[6]. Вимірювання вмісту пестицидів та СПАР у воді проводилися методом газорідинної хроматографії із використанням хроматографа “Цвет 500 М” за стандартними методиками [ 7 ]. Визначення летких фенолів у воді проводили за В.Лейте [ 6 ]. Визначення вмісту важких металів у воді проводили, у попередньо підготовлених пробах, на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS–3 (Німеччина) [ 4 ]. Результати та обговорення. В доступній нам науковій літературі результатів еколого-токсикологічних досліджень річок Прип”ять та Стохід , виконаних у попередні роки виявити не вдалося. В підручику “Гідрохімія річок України”[ 8 ] серед інших матеріалів були приведені результати вмісту важких металів у воді річки Стохід, які наводимо нижче. Таблиця 1. Середні багаторічні концентрації міді, цинку та хрому у воді річки Стохід, с.Малинівка, мкг/л [8]. Інгредієнти \| Весняне водопілля \| Зимова межень Мідь \| 2,5 \| 0 Цинк \| 6,0 \| 2,0 Хром \| 9,0 \| 1,0 1. Вміст нафтопродуктів у воді . Нафта та її органічні складові частини є токсичними речовинами , особливо для гідроекосистем та їх мешканців . При попаданні у водойми , нафта розтікається по поверхні води до тих пір поки її щось зможе обмежувати або поки не створиться надто тонка її плівка на поверхні . В цій плівці , як і в складових компонентах нафти , розчиняються ряд речовин , як органічних , так і неорганічних , зокрема такі важкі метали як залізо , мідь та цинк легко утворюють комплексні металорганічні сполуки , які потім сорбуються на часточках та осідають на дно . В зв”язку з цим явищем , нафтою та нафтопродуктами можуть бути сильно забруднені верхні шари донних відкладів та нижні придонні шари води . Органічні фракції нафти ( бензин , керосин та інші ) досить токсичні , причому їх токсичність зростає по мірі збільшення концентраціє цих фракцій при поглинанні чи розчиненні їх у компонентах водної екосистеми , як і власне у воді . У нафтопродуктах ( вуглеводнях ) також легко розчиняються , крім важких металів , ще й пестициди , особливо хлорорганічні . Для досліджуваних аквасистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “ джерелами забруднення нафтопродуктами є використання моторних човнів , миття автотранспорту , випадання із атмосфери та попадання із комунальними стоками міст та сіл . В зв”язку з широким використанням автотранспорту в різних сферах народного господарства та впобуті забруднення довкілля, в тому числі і гідросфери , нафтопродуктами досить значне навіть на охоронюваних заповідних територіях таких, як Шацький національний природний парк [ 9, 10 ] . Отримані результати викладені в таблиці 2. Необхідно підкреслити , що в таблиці також приведені результати відповідності якості води досліджуваних акваторій РЛП “ Прип”ять - Стохід“ рибогосподарській гранично допустимій концентрації ( ГДК рибогоспод.) , яка становить 50 мкг / л [ 9 ] . В поверхневих шарах води концентрація нафтопродуктів змінювалася в межах 0,020 - 0,073 мг/ л . Отримані результати знаходилися в межах від відповідності ГДК рибогосп. до її перевищення в 1,3 - 1,4 рази. У воді Стоходу відмічено більш значне забруднення води нафтопродуктами в районі с.Заруччя, що знаходиться нижче по річці після м. Любешів . Це можна пояснити як безпосереднім впливом ( прибережним ) міської та сільської агломерації , так і результатом скидів неочищених стічних вод . Крім того, слід зазначити , що в цій точці досліджень річка Стохід була наймілкішою . Як відомо , саме мілководні ділянки ріки добре прогріваються влітку , в результаті чого активується багато біохімічних процесів з утворенням природних вуглеводнів. Звичайно , в таких випадках можуть утворюватися легкі фракції [ 11 ] . Це питання потребує подальших досліджень . Таблиця 2 . Вміст нафтопродуктів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “, серпень 2000 р., мг / л . № \| Назва станції дослідження \| Поверхневий шар \| Відповідність ГДК рибогосподарська 1. \| Р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь \| 0,065 \| 1,3 2. \| Оз. Люб”язь \| 0,073 \| 1,4 3. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь \| 0,071 \| 1,4 4. \| Р.Прип”ять, вище оз.Нобель \| 0,025 \| відповідає 5. \| Оз. Нобель \| 0,020 \| відповідає 6. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель \| 0,031 \| відповідає 7. \| Р.Стохід, вище м.Любешів \| 0,043 \| відповідає 8. \| Р.Стохід, нижче м.Любешів \| 0,129 \| 2,5 9. \| Р.Стохід, гирлова ділянка \| 0,084 \| 1,7 10. \| Р.Коростянка (дренажний канал) \| 0,015 \| відповідає 2. Вміст фекнолів у воді. Як одні із пріоритетних забруднювачів природних вод вивчалися також і летучі феноли . Як токсичні речовини , вони пригнічують життєдіяльність гідробіонтів , негативно впливають на структуру їх популяцій і в більшості випадків знижують виживання водних організмів , наносячи таким чином значну шкоду біологічним ресурсам водойм . Результати дослідження рівнів забруднення летучими фенолами води досліджуваних аквасистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “ викладені в таблиці 3. Отримані результати дозволяють зробити висновок про широкий діапазон коливань концентрації фенолів у воді досліджуваних водойм . На більшості ділянок відмічено перевищення ГДК рибогосподарської по вмісту летучих фенолів у воді , особливо в місцях заростання водної площі вищою водною рослинністю . Неоднорідність у розподілі фенольних сполук по всій акваторії досліджуваних водойм РПЛ “ Прип”ять - Стохід “ , в літній період , свідчить про те , що основна маса цих речовин , ймовірно , утворюється за рахунок діяльності бактерій та продуктів життєвого виділення, відмирання і розкладу гідробіонтів , в першу чергу , фітопланктону , а також різноманітних біохімічних процесів протікаючих з різною інтенсивністю в різних частинах водойм . В цей час у воді різко зростає концентрація різноманітних органічних речовин , в тому числі природних фенолів ( ароматичних оксисполук ) . Одержані результати свідчать про те , що основна маса фенольних сполук у воді РЛП “ Прип”ять - Стохід “ має природне походження . Таблиця 3 . Вміст фенолів у воді досліджуваних гідроекосистем РЛП “ Прип”ять - Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л . № \| Назва станції дослідження \| Поверхневий шар \| Відповідність ГДК рибогосподарська 1. \| Р.Прип”ять, вище оз. Люб”язь \| 3,5 \| 3,5 2. \| Оз. Люб”язь \| 4,0 \| 4,0 3. \| Р.Прип”ять, нижче оз. Люб”язь \| 4,1 \| 4,1 4. \| Р.Прип”ять, вище оз. Нобель \| 2,1 \| 2,1 5. \| Оз. Нобель \| 0,4 \| відповідає 6. \| Р. Прип”ять, нижче оз. Нобель \| 1,4 \| 1,4 7. \| Р. Стохід, вище м. Любешів \| 0,9 \| відповідає 8. \| Р. Стохід, нижче м.Любешів \| 1,3 \| 1,3 9. \| Р. Стохід, гирлова ділянка \| 4,7 \| 4,7 10. \| Р. Коростянка ( дренажний канал ) \| 0,9 \| відповідає 3. Вміст пестицидів у воді. Інтенсивне застосування пестицидів у сільському господарстві для боротьби із шкідниками агрокультур привело до включення їх в інтенсивний кругообіг речовин в природі та проникненню в водне середовище , де вони прямо контактують із різними гідробіонтами так чи інакше з ними взаємодіють [ 12, 13 ] . У водних екосистемах негативні наслідки від використання пестицидів проявилися значно різкіше та гостріше , чим в наземних екосистемах . Особливістю пестицидів є те , що вони діють як ферментні отрути . Їх токсична дія визначається в першу чергу гальмуванням чи дезорганізацією активності ферментів. Багаторічний досвід застосування ДДТ як основного засобу боротьби з личинками малярійного комара показав всю величину загрози , яку редставляють хімічні засоби боротьби з шкідниками для здоров”я людини та довкілля [ 12 ]. В 70 - 80-х роках 20-го століття місце ДДТ зайняв гексахлоран (гамма-ізомер гексахлорциклогексану або ліндан ) , який також має широкий спектр токсичної дії на гідробіонтів . Отримані результати викладені в таблиці 4 . Вони засвідчують, що в досліджуваному регіоні вже давно не використовують в сільському господарстві для боротьби із шкідниками ДДТ та його аналоги - ДДД і ДДЄ. На річці Прип”ять ( включаючи і озера Люб”язь та Нобель ) не виявлено у воді навіть мінімальних залишків пестицидів . На р. Стохід виявлено присутність у воді - та - ізомерів ГХЦГ . Необхідно встановити джерела надходження у воду цих пестицидів , їх останнє ( офіційне ) застосування в межах водозбору . Як засвідчує практика польових досліджень у останні роки , такі рівні забрудненння довкілля можуть пояснюватися попаданням , давно не придатних для використання пестицидів , у воду через погане їх зберігання та не можливість десь захоронити ці високотоксичні препарати . Таблиця 4. Вміст пестицидів* у воді (поверхневий шар) досліджуваних водойм РЛП “Прип”ять - Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л . № \| Назва станції дослідження \| ДДТ \| ДДД \| ДДЄ \| -ГХЦГ \| -ГХЦГ 1. \| Р.Прип”ять,вище оз.Люб”язь \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 2. \| Оз. Люб”язь \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 3. \| Р.Прип”ять,нижче оз.Люб”язь \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 4. \| Р.Прип”ять, вище оз.Нобель \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 5. \| Оз. Нобель \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 6. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 7. \| Р.Стохід, вище м.Любешів \| 0 \| 0 \| 0 \| 0,013 \| 0,015 8. \| Р.Стохід, нижче м.Любешів \| 0 \| 0 \| 0 \| сліди \| 0,020 9. \| Р.Стохід, гирлова ділянка \| 0 \| 0 \| 0 \| сліди \| 0,012 10. \| Р.Коростянка ( дренажний канал ) \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 \| 0 * - чутливість методу для ГХЦГ дорівнює 0,005 мкг / л ; для ДДТ та його аналогів - 0,01 мкг / л . 4. Вміст СПАР у воді. Одним з компонентів органічного забруднення природних та штучних водойм є синтетичні поверхнево активні речовини ( СПАР ) . На Україні та за кордоном розгорнуто виробництво синтетичних миючих засобів , основу яких і становлять СПАР . Потрапляючи у водойми дані хімічні речовини є токсичними для гідробіонтів . Всі СПАР , в залежності від дисоціації у водних розчинах , діляться на аніонні та катіонні . Аніонні СПАР дисоціюють у водних розчинах на аніон з поверхневою активністю та катіон . Ці речовини мають алкільні ланцюги з 9 - 17 атомами вуглецю та бензольне кільце з натрієм або калієм . До таких речовин відносяться алкілсульфати , алкілбензолсульфонати та алкіларілсульфонати . Аніонні СПАР схильні до біорозкладу . Катіонні СПАР також дисоціюють у водних розчинах на катіон та аніон . До таких речовин відносяться четвертинні амонієві сполуки , промисловий випуск яких складає 80 %. Катіонні СПАР стійкі до дії кислот та лугів , практично не підлягають біорозкладу . По токсичності катіонні СПАР значно перевищують аніонні . Розроблені ГДК рибогосподарські : для аніонних СПАР вони становлять 0,10 мг/ л [15]; а для катіонних СПАР - 0,012 мг / л [ 14 ] . Отримані результати викладені в таблиці 5 . В річці Прип”ять зафіксовано вміст СПАР : аніонних - 17,1 - 40,0 мкг /л , що значно нижче нижче ГДК рибогоспод. ; катіонних - 8,9 - 15,0 мкг / л . Останнє значення перевищує незначно ГДК рибогоспод., що становить 12 мкг /л . В річці Стохід зафіксовані більш значні рівні СПАР . Відповідно значно перевищено і ГДК рибогоспод. по катіонних СПАР від 2,5 до 20 разів , не зафіксовано підвищених концентрацій аніонних СПАР . Зафіксовані величини є наслідком впливу стоків м. Любешів та використання річки для прання білизни жителями прибережних сіл . Дане питання потребує більш детального дослідження. Таблиця 5 . Вміст синтетичних поверхнево-активних речовин у воді досліджуваних водойм РПЛ “ Прип”ять - Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л. № \| Назва станції \| СПАР п / п \| Дослідження \| аніонні \| катіонні 1. \| Р.Прип”ять , вище оз.Люб”язь \| 40,0 \| 10,0 2. \| Оз. Люб”язь \| 30,0 \| 15,0 3. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь \| 30,0 \| 10,0 4. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель \| 27,3 \| 10,0 5. \| Оз. Нобель \| 20,3 \| 8,9 6. \| Р.Прип”ять, вище оз.Нобель \| 17,1 \| 9,4 7. \| Р.Стохід, вище м.Любешів \| 65,4 \| 30,2 8. \| Р.Стохід, нижче м.Любешів \| 89,4 \| 240,7 9 \| р.Стохід, гирлова ділянка \| 45,6 \| 160,5 10. \| Р.Коростянка ( дренажний канал ) \| 10,0 \| 1,5 5. Важкі метали у воді. Найнебезпечнішими із забруднювачів навколишнього природного середовища серед різноманітних хімічних сполук є важкі метали , бо попавши одного разу в екосистему вони нікуди не зникають , лише перерозподіляються по компонентах . В функціонуванні живих організмів приймають участь практично всі хімічні елементи,що входять до періодичної системи Д.І.Мендєлєєва.Метали , за виключенням натрію , калію , магнію та кальцію, звичайно , виступають в якості мікро - та ультрамікроелементів , залізо займає проміжне становище між мікро - та макроелементами, а метали з атомною масою більше 50 атомних одиниць маси ( важкі ) в мікрограмових кількостях входять до складу багатьох біологічно активних сполук : ферментів , вітамінів та інших . Вони активують чи призупиняють дію цих речовин або приймають участь в їх синтезі . Всі процеси обміну та всі прояви життя в значній мірі залежать від концентрації та співвідношення цих елементів в навколишньому середовищі . Якщо вміст хоч би одного з елементів в середовищі зростає , ці метали починають діяти вже як токсичні речовини , і в цих випадках вони подавляють ті функції , які активують , коли присутні в малих кількостях . Вміст важких металів в природних водах варіює в залежності від їх поступання із забрудненими стічними водами , з поверхневим та підземним стоком , а також в складі атмосферних опадів . Суттєвий вплив на концентрацію металів в воді мають концентрація водневих іонів ( рН ) , наявність зависів , органічних сполук , розвиток рослин , в тому числі і фітопланктону , в деякій мірі швидкість течії та інші фактори . В таблиці 6 викладені результати вимірювання концентрації важких металів у воді річок Прип”ять та Стохід . Таблиця 6. Концентрація важких металів у воді досліджуваних водойм РЛП “ Прип”ять - Стохід “ , серпень 2000 р., мкг / л . № \| Назва станції дослідження \| Cu \| Zn \| Mn \| Co 1. \| Р.Прип”ять, вище оз.Люб”язь \| 4,3 \| 49,5 \| 29,7 \| 3,7 2. \| Оз. Люб”язь \| 3,8 \| 37,8 \| 30,9 \| 3,0 3. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь \| 4,0 \| 40,2 \| 24,9 \| 3,9 4. \| Р. Прип”ять , вище оз.Нобель \| 5,9 \| 54,1 \| 30,7 \| 5,6 5. \| Оз.Нобель \| 3,2 \| 40,7 \| 30,0 \| 5,4 6. \| Р.Прип”ять , нижче оз.Нобель \| 3,8 \| 43,2 \| 31,2 \| 5,4 7. \| Р.Стохід , вище м.Любешів \| 5,7 \| 33,2 \| 55,0 \| 2,0 8. \| Р.Стохід, нижче м.Любешів \| 5,5 \| 39,7 \| 50,2 \| 2,9 9. \| Р.Стохід, гирлова ділянка \| 4,8 \| 28,4 \| 53,7 \| 2,4 10. \| Р.Коростянка (дренажний канал) \| 1,9 \| 20,1 \| 14,3 \| 1,7 № \| Назва станції дослідження \| Cd \| Pb \| Ni 1. \| Р.Прип”ять , вище оз.Люб”язь \| 0,3 \| 10,3 \| 6,7 2 . \| Оз. Люб”язь \| 0,3 \| 11,1 \| 6,9 3. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Люб”язь \| 0,4 \| 8,7 \| 5,7 4. \| Р.Прип”ять, вище оз.Нобель \| 0,6 \| 9,4 \| 7,4 5. \| Оз. Нобель \| 0,7 \| 7,3 \| 5,3 6. \| Р.Прип”ять, нижче оз.Нобель \| 0,5 \| 8,0 \| 6,9 7. \| Р.Стохід, вище м.Любешів \| 1,3 \| 5,7 \| 5,1 8. \| Р.Стохід, нижче м.Любешів \| 1,7 \| 6,9 \| 6,4 9. \| Р.Стохід, гирлова ділянка \| 0,9 \| 6,0 \| 6,0 10. \| Р.Коростянка дренажний канал ) \| 0,7 \| 2,7 \| 5,0 Вміст важких металів у воді річок Прип”ять та Стохід варіював у досить незначних межах ( таблиця 6 ) . Потребує додаткового вивчення зафіксовано незначно підвищена концентрація свинцю у воді в районі оз. Люб”язь та при впадінні річки Прип”ять в озеро Люб”язь . Співвідношення ГДК сан.-гіг. до ГДК рибогосп. для важких металів у воді становить для марганцю - 100/10 ; для міді - 1000/1 ; для кадмію - 1/5 ; для цинку - 1000/10 та для свинцю ГДК сан.-гіг. становить 30 мкг / л [ 16 ]. По результатам наших досліджень зафіксовано перевищення ГДК рибогоспод. - по цинку та марганцю в 2 - 5 разів, по міді - в 3 - 6 разів ; кадмій у воді реєструється на рівні ГДК сан.-гіг. та дещо його перевищує в районі м. Любешів . Заключення. Аналіз отриманих даних, що характеризують еколого-токсикологічну ситуацію в річках Прип”ять та Стохід , показав наявність у воді нафтопродуктів та фенолів і незначне перевищення їх вмісту по відношенню до рибогосподарських ГДК. На ділянці Стоходу в районі смт.Любешів та прилеглих сіл виявлено наявність у воді гексахлорану, що є недопустимим, відповідно до діючих санітарно-гігієнічних та рибогосподарських нормативів. Вміст СПАР у воді, а саме катіонних, у річці Стохід значно перевищує рибогосподарські ГДК ( 2,5 - 20 разів ) Це пояснюється значним антропогенним впливом та обумовлено господарсько-побутовою діяльністю місцевого населення. Отримані результати по вмісту важких металів у воді дозволили виявити перевищення рибогосподарських ГДК по вмісту цинку та міді. Список літератури Никаноров А.М., Жулидов А.В. Биомониторинг металлов в пресноводных экосистемах . - Ленинград : Гидрометеоиздат , 1991 . - 312 с. 2. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания , кормах и внешней среде , под редакцией д.б.н. М.А.Клименко.- Москва : Колос , 1983 . - 372 с. 3. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. - Москва : Химия , 1984 . - 443 с. 4. Стандарт ИСО 5667 / 2 . Качество воды . Отбор проб. Ч.2. Руководство по методам отбора проб. Ч. 3. Руководство по хранению и обработке проб . - 1993. - 56 с. 5. Лейте В. Определение органических загрязнений питьевых , природных и сточных вод . - Москва : Химия , 1975 . - 200 с. 6. Романенко В.Д., Оксиюк О.П., Лаврик В.И., Жукинский В.Н., Стольберг Ф.В. Экологическая оценка воздействия гидротехнического строительства на водные объекты. - Киев: Наукова думка, 1990 . - 255 с. 7. Брагінський Л.П. Теоретичні передумови ( Загальні концепції токсикологічної гідроекології) / Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація забруднень : теорія , методика , практика використання. За ред. Олексіва І.Т. та Брагінського Л.П. - Львів : Світ , 1995 . - С. 7 - 40. 8. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України . Підручник . - Київ : Вища школа , 1995 . - 307 с. 9. Коновалов Ю.Д. Степень загрязнения нефтепродуктами озер Шацкого природного национального парка / Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізхноманіття . Матеріали конференції, присвяченої 75-річчю Канівського природного заповідника , м.Канів, 8-10 вересня 1998 р. - Канів , 1998 . - С. 276 - 277. 10. Ситник Ю.М., Волкова О.М. Еколого-токсикологічна ситуація у оз. Чорне Велике ( Шацькі озера ) до та після загибелі вугра Anguilla anguilla L . // Проблеми екології лісів та лісокористування на Поліссі України . Наукові праці. - Житомир : “Волинь “, 1999. - Вип. 6 . - С. 97 - 107 . 11. Лабнина Т.В., Подлипский О.И. О временной и пространственной динамике содержания нефтепродуктов в Новосибирском водохранилище // Труды Западно-Сибирского регионального НИИ . - 1983 . - 56. - С. 79 - 86 . 12. Брагинский Л.П. Пестициды и жизнь водоемов . - Киев : наукова думка , 1972. - 226 с. 13. Брагинский Л.П., Величко И.М., Щербань Э.П. Пресноводный планктон в токсической среде . - Киев : Наукова думка , 1987 . - 180 с. 14. Анисова С.Н., Лесников Л.А., Минаева Т.В., Ляшенко С.Ф. Обобщенный перечень предельно допкстимых концентраций ( ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия ( ОБУВ ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов . - Москва , 1990 . - 46 с. 15. Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами / Охрана окружающей среды. Под ред. Л.П.Шарикова . - Ленинград : Судостроение , 1978. - С. 193 - 222 . 16. Шевцова Л.В., Алиев К.А., Кузько О..А. и др . Экологическое состояние реки Днестр . - Киев, 1998 . - С. 38 -39 .
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (26.04.2014)
Просмотров: 457 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: