Реферат на тему: Екологія міських екосистем - Екологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Екологія міських екосистем. ЕКОЛОГІЯ МІСЬКИХ ЕКОСИСТЕМ Останнім часом набули значного розвитку новітні напрями приклад-ної екології: екологія міських екосистем, екосистем космосу, військово-промислового комплексу, екологічна освіта та виховання, радіаційна еко-логія, правові й політичні засади екології та ін. З розвитком містобудів-ництва та значним зростанням чисельності міського населення великого значення набуває розвиток екології міських екосистем — урбоекологія/ Урбоекологія (лат. urbanus — міський) — галузь знань, що займається вивченням містоутворення і дослідженням взаємозв'язків людських посе-лень між собою та з навколишнім природним середовищем у міських еко-системах. За визначенням Європейської конференції (Прага, 1949), міс-том вважається компактне поселення з мінімальною чисельністю населен-ня 2000 чоловік. Категорію міста присвоюють населеному пункту згідно з чинним національним законодавством. Чисельність міського населення безперервно зростає. Одночасно вини-кають величезні житлові та промислові поселення з населенням у мільйони й десятки мільйонів чоловік. Якщо до 1800 р. єдиним містом у світі з насе-ленням 1 млн чоловік був Лондон, то в 1900 р. таких міст налічувалося 12, на початок другої світової війни — 42, у 1960 р. — 88. Нині в усьому світі на-лічується понад 160 міст з мільйонним населенням/ За станом наОІ.01.1997 р. у світі налічується 94 міста з населенням понад 2 млн чоловік. З'явилися міс-та-мегаполіси (міста з приміськими поселеннями), чисельність населення в яких становить 10 млн чоловік і більше (Нью-Йорк, Мехіко, Токіо, Сан-Паулу, Бостон, Шанхай, Делі, Лондон, Москва та багато інших). Значно зростає чисельність населення і в містах України. Так, порівняно з довоєн-ним періодом кількість населення в обласних центрах збільшилася: у Льво-ві — у 2,3 раза, в Луцьку, Житомирі, Рівному — у 4,5—6, у Дніпропетров-ську, Кривому Розі, Києві — у 7—10 разів. У Києві нині мешкає близько З млн чоловік. Великі мегаполіси сформувалися в Донбасі: Донецьк—Ма-кіївка—Горлівка, Краматорськ—Костянтинівка—Слов'янськ та ін. Інтенсивність урбанізації в країнах істотно залежить від рівня їх про-мислового розвитку. В індустріально розвинених країнах рівень урбані-зації становить лише 10 %, тоді як у найбільш розвинених — 60—70 %. У міру промислового зростання ступінь урбанізації країн, що розвива-ються, наближатиметься до рівня промислово розвинених. Зростатимуть і міста промислово розвинених країн. Очікується, що в перспективі насе-лення Землі мешкатиме переважно в містах. З усієї поверхні Землі — 510 млн км2 — площа суші, як відомо, стано-вить 146 млн км2, а площа суші, придатна для життя за кліматичними умовами, — 70,6 млн км2, тобто не більш як 3 % загальної площі суходо-лу. Площа, придатна для міської забудови, становить 28,1 млн км2. Середня густота населення в сучасних умовах становить 50 чол/км2, тоді як у містах у 10 разів вища — 500 чол/км2. За даними ООН, у містах більшості розвинених країн нині мешкає 75—80 % загальної кількості населення (табл. 12.1). Причинами зростання міст та їх ролі в господарюванні є ефективніше використання природних і людських ресурсів для найповнішого задово-лення різнобічних суспільних та особистих потреб людини — біологіч-них, економічних, соціальних та ін. Отже, головною метою урбоекології є пошук оптимальних рішень містобудування, спрямованих на поліпшен-ня умов життя та всебічну раціоналізацію природокористування в межах території міської забудови. При цьому потрібно вирішувати комплекс проблем, пов'язаних з функціонуванням міських екосистем: рекреаційних, еколого-економічних, інженерно-технічних, соціального обслуговування тощо. Впродовж останнього часу темпи зростання території міст удвічі перевищують темпи зростання чисельності їх населення, тому густота населення в містах зменшується. Отже, площа під забудову міст буде потрібна в зростаючій кількості. При цьому також значно зростають потре-би в харчових продуктах, воді, енергії та інших життєвих ресурсах. Зрос-тання споживання природних ресурсів ускладнює екологічні пробле-ми урбанізації. Особливого значення набувають завдання з охорони довкілля. Таблиця 12.1. Показники урбанізованості населення Землі (станом на 01.01.1995) Континент \| Загальна чисель-ність на-селення, млн чол. \| Чисель- ність місько-го насе-лення, млн чол \| Частка країн з показниками урбанізованості, % \| Серед- ня урба-нізова-ність, % <20 \| 20—40 \| 40—60 \| 60—80 \| >80 \| Немає даних Австралія і Океанія Азія Америка (Північна) Америка (Центральна і Південна) Африка Європа \| 27,9 3322,6 386,2 382,2 720,4 750 \| 19,6 1097,1 286,5 268,0 222,2 535,7 \| 25,0 15,91 0 0 15,38 0 \| 25,0 25,0 0 18,75 51,92 6,67 \| 0 22,73 0 37,5 21,15 24,44 \| 0 18,18 100 18,75 5,77 40 \| 16,67 13,64 0 15,63 1,92 20 \| 33,33 4,55 0 9,38 3,85 8,89 \| 70,25 33,02 74,17 70,12 30,84 71,43 До складу об'єктів міського господарства входять різні споруди та під-приємства, що забезпечують функціонування міста. До них належать сис-теми забезпечення продовольчими й господарськими товарами, водопос-тачання та водовідведення, енергопостачання, зв'язку, газо- і теплозабез-печення, міського транспорту, благоустрою і санітарного стану міської території, а також водойми та зелені насадження. Чим більше місто, тим складніші системи життєзабезпечення. Одним із найважливіших завдань міського господарства є створення належних умов для задовільного функ-ціонування складної соціально-еколого-економічної системи. У процесі функціонування систем життєзабезпечення міста спожива-ється значна кількість різних природних ресурсів та створюється величез-на кількість газоподібних, рідких і твердих відходів (табл. 12.2). Водопостачання має цілодобово забезпечувати населення й промис-лові підприємства водою належної якості, що відповідає державним стан-дартам. Задовільно виконати це завдання не завжди вдається. У більшості міст України якість питної води не відповідає санітарним нор-мам. Тому поряд з централізованим водопостачанням у містах все біль-шою мірою використовують децентралізоване постачання населення во-дою, яку добувають з глибинних підземних горизонтів. У результаті споживання значної кількості води утворюється багато промислових і побутових стічних вод. Щодоби на одного мешканця міста припадає в середньому 0,1—0,4 м3 побутових стічних вод. Кількість та-ких стоків залежить від густоти населення і становить 10—15 тис. м3/рік на 1 га житлової забудови. Вміст забруднювальних речовин у каналіза-ційних водах, що припадає на одного мешканця міста на добу, становить, г/л: завислі речовини — 65, амонійний нітроген — 8, органічні речовини (за БСКП0ВН) — 35—40, хлориди — 9, фосфор — 1,7. Таблиця 12.2. Споживання і відходи міста з населенням 1 млн чол. (за Г. В. Стадницьким і А. І. Радіоновим) Види споживання та їх обсяг, т /добу \| Види відходів та їх обсяг, т /добу Вода 625 000 Продукти харчування 2000 Енергетичні матеріали: газ 2700 нафта 2800 бензин 1000 вугілля 4000 \| Стічні води 500 000 Тверді відходи 2 000 Газоподібні викиди: пил 150 оксиди сульфуру 150 оксиди нітрогену 100 оксид карбону (IV) 450 органічні речовини 100 Під час опадів утворюються зливові стоки, забруднені різними речо-винами — зависями, солями, поверхнево-активними речовинами та ін. Основними джерелами забруднення зливового стоку в містах є: >- сміття з поверхні покриття; > продукти ерозії ґрунтів; > продукти руйнування дорожнього покриття та автомобільних по-кришок; > розливання нафтопродуктів та втрати інших матеріалів; > сміттєзбірні майданчики; > газодимові викиди в атмосферу енергетичними системами, автомо-більним транспортом та промисловими підприємствами. З одного гектара території великих промислових міст під час зливи виноситься у водойми в середньому, кг: завислих речовин — 2000—2500, органічних речовин (за БСКП0ВН) — 140—200, нафтопродуктів — 60—100, азоту — 4—6, фосфору — 1—1,5, мінеральних солей — 400—600. Зливові стоки з територій підприємств залежать від асортименту та кількості вироблюваної продукції. Так, з територій підприємств нафто- і коксохімічної промисловості надходять зливові стоки, що містять, мг/л: смол і мастила — до 200, амонійного азоту — до 20, роданідів — до 5, фенолів — до 3. З територій заводів, що виробляють мінеральні добрива, з дощовою водою виноситься амонійного азоту — 200, фосфатів — до 100, фтору — до 100 мг/л. З територій заводів, які виробляють кольорові метали, утворюються зливові стоки, що містять, мг/л: міді — до 100, кад-мію — до 40, цинку — до 15, алюмінію — до 5, титану — до 3, свинцю — до 3, арсену — до 75, фтору — до 200. І/У містах у значній кількості утворюється побутове сміття, поховання та перероблення якого є досить складною проблемою. Так, кількість по-бутового сміття, що припадає на одного мешканця міста, становить 160— 190 кг/рік. Загальна кількість сміття, що утворюється на одного мешкан-ця, — 250—300 кг/рік. Для поховання 1 т побутових відходів потрібно З м2 території. До складу побутового сміття входять, %: харчові відхо-ди — 43,5, папір — 28,3, шкіра та гума — 5,1, пластмаса — 2,6, метал — 5, скло — 5,5. На звалищах побутових відходів вже через рік після їх складу-вання утворюється біогаз, що містить 54 % метану і 46 % оксиду карбо-ну (IV). З однієї тонни побутового сміття виділяється 11,4 тис. м3 біогазу. Термін знешкодження міського сміття на звалищах становить 50—100 років, на компостувальних заводах — 3—4 доби, на сміттєспалювально-му заводі — менше доби. Ґрунти на території міст забруднюються різними сторонніми речови-нами, які поділяють на механічні, хімічні та біологічні. До механічних забруднень належить будівельне сміття, бите скло, кераміка та інші мате-ріали, що негативно впливають на механічні властивості ґрунтів. Хімічні забруднення пов'язані з потраплянням у ґрунти різних хімічних речовин, що призводить до зміни природної концентрації хімічних елементів, яка може перевищувати встановлені нормативами ГДК. Біологічні забруднення спричинюють внесені в ґрунти різноманітні мікроорганізми, що погіршують бактеріологічні, гельмінтологічні та ентомологічні показни-ки стану грунтів і визначають рівень епідеміологічної небезпеки в місті. Під впливом зміни рельєфу, регулювання поверхневого стоку, втрат з водоносних комунікацій може спостерігатись підвищення рівня ґрунто-вих вод та підтоплення. Водонасичення грунтів знижує їх міцність і при-зводить до деформації та руйнування будівель. З метою захисту від зсувів та обвалів крутосхилів здійснюють різні інженерні заходи: зміну рельєфу схилу, регулювання стоку поверхневих вод, агромеліорацію, закріплення пухких і тріщинуватих порід, будівництво споруд для закріплення схилів тощо. Фізичні забруднення міста виявляються в місцевій зміні температур-ного, електричного, магнітного та йонізаційних полів і вібрацій, які знач-но перевищують природний фон. Інтенсивність шуму в містах промисло-во розвинених країн щороку збільшується на 0,5—1 дБ. Рівні шуму на міських вулицях становлять 85—87 дБ, що зумовлює зашумленість місь-ких територій. Основними забрудниками атмосферного повітря в містах є об'єкти енергетики, промисловості й транспорт. У великих містах формується власний мікроклімат0стотно змінюється вологість, аеродинамічні, тер-мічні та радіаційні характеристики(^Можуть спостерігатися локальні під-вищення температури повітря порівняно з температурою навколишнього середовища та утворюватися смоги.ИЗа формування міського мікроклі-мату впливають викиди теплоти й зміна режиму сонячної радіації, пило-газові викиди промислових підприємств і транспорту, зміна теплового балансу;за рахунок випаровування, рельєф місцевості, що створюється міськокквабудовою, тощоЙІ загазованих містах від раку легенів помира.є значно більше людей, ніж у віддалених передмістях. Зростає кількість за-хворювань на ларингіт, фарингіт, кон'юнктивіт, екзему, пневмонію, ін-фаркт міокарда, бронхіальну астму, алергічні та інші хвороби./^ Охорону атмосферного повітря в місті можна здійснювати шляхом організації санітарно-захисних зон, архітектурно-планувальних рішень та інженерно-організаційних заходів, до яких належить використання без-відходних та маловідходних технологій, а також різні методи очищення газодимових викидів. Місто є середовищем не тільки для проживання людей, а й для існу-вання різних видів рослин і тварин. Частково вони існують в одомашне-ному (окультуреному) стані, інші ж можуть жити тільки, в специфічних домашніх умовах (оранжереях, теплицях, акваріумах тощо) зустрічаються також дикорослі рослини та дикі тварини. Зелені насадження крім естетичного призначення мають значний вплив на поліпшення міського мікроклімату, властивостей ґрунтів, очищення по-вітря від забруднювальних речовин та збудників хвороб, шумопоглинання тощо. Разом з тим деякі рослини можуть зумовлювати алергічні реакції. Багато тварин і мікроорганізмів є збудниками чи переносниками хвороб. Особлива роль належить зеленим зонам за межами міст, до складу яких входять ліси й лісопарки. Вони виконують три основні функції: захисну, санітарно-гігієнічну та рекреаційну. Загальні розміри зелених зон вста-новлюють залежно від чисельності населення, природно-кліматичної зони та загальної лісистості території. Розмір лісопаркової зони встановлю-ють залежно від чисельності населення міста (табл. 12.3). Міста чинять величезний негативний вплив на довкілля, що виявля-ється насамперед у забрудненні атмосферного повітря. В повітрі міст зо-середжено до 86 % усіх забруднень, до 13 % припадає на решту суходолу і лише 1 % — на океанський простір. Іншим негативним фактором дії на здоров'я мешканців міста є незадовільна якість питної води. Нерегулярне видалення побутових відходів, їх накопичення та гниття зумовлюють погіршення санітарно-гігієнічних умов і призводять до виникнення інфек-ційних захворювань.^міський шум, особливо поблизу автомобільних і залізничних магістралей, аеропортів, вокзалів та промислових підпри-ємств стали причиною масових нервових захворювань неврозів та психіч-них хвороб). Напружений ритм міського життя разом з погіршеною еко-логічною ситуацією спричинюють психоневрологічні розлади та депре-сії, серцево-судинні й нервові захворювання, діабет тощо. Несприятливі екологічні умови проживання населення послаблюють імунну систему і призводять до скорочення тривалості життя та підвищеної смертності. Поліпшення екологічного стану в містах має здійснюватись шляхом поступової стабілізації зростання міст, обґрунтованого з еколого-економічних позицій їх розміщення на території держави, вдосконалення гос-подарських систем та збільшення площ зеленої зони. Гострота екологіч-них проблем переважної більшості міст світу спонукає до пошуку нових шляхів їх вирішення. Основним принципом майбутнього містобудування є гармонізація природного і соціального середовищ у місті. Тут можливі різні шляхи ви-рішення цієї проблеми: будівництво невеликих міст або багатомільйон-них мегаполісів зі спорудженням сімейних котеджів чи багатоповерхових будівель. Сучасні тенденції містобудування, зокрема мегаполісів, свідчать про те, що дедалі більша перевага віддається будівництву невеликих жит-лових міст, які розташовані поблизу промислово-ділової частини міста. Міста майбутнього мають бути екологічно чистими з достатньо вели-кими зеленими зонами. Покрівлі передбачається використовувати для спорудження сонячних колекторів, що дасть змогу заощаджувати до 25 % енергії. Вони повинні гармонійно вписуватися в природні ландшафти з не-займаними природними екосистемами. Набуває певного поширення напрям підземного будівництва. Під землею вже будуються гаражі, складські при-міщення, торгові центри, метро та інші побутові об'єкти. Особливого зна-чення набуває будівництво підземної транспортної мережі. Не виключено, що й житлова частина міста буде розташована під землею що дасть змогу заощадити будівельні матеріали під час будівництва та теплову енергію під час проживання. Отже, основними завданнями в майбутньому містобуду-ванні має бути вирішення екологічних проблем, пов'язаних з нормальним проживанням населення в екологічно безпечних умовах. Таблиця 12.3. Розмір лісопаркової зеленої зони міста Чисельність населення міста, тис. чол. \| Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол. \| Чисельність населення міста, тис. чол. \| Розмір лісопаркової зеленої зони, га/1000 чол. Понад 500 до 1000 Понад 250 до 500 \| 25 20 \| Понад 100 до 250 До 100 \| 15 10
1 2 3 4 5 Категория: Екологія \| Добавил: Aspirant (19.04.2014)
Просмотров: 432 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: